CC BY
36
УДК 630*27:630*425 Доц. М.П. Курницька1, канд. с.-г. наук -м. nwis
життеысть м1ських зелених насаджень
Узагальнюються еколопчш проблеми сучасного MiCTa, що впливають на життeвiсть мiських насаджень. Запропоновано критерп дiaгностики стану деревних порщ та шкалу оцiнки !х життевосп.
M.P. Kournyts'ka - Lviv
Vitality of urban tree species
The ecological problems of modern city, influencing the vitality of the city planting are summarized. The criteria of diagnostics of wooden species and the scale of estimation of their vitality are proposed.
Розвиток великого мюта пов'язаний i3 формуванням особливого урбаш-зованого довюлля з комплексом специфiчних еколопчних чинниюв. Урбашзо-ваш екосистеми вирiзняються антропогенними утвореннями з сильно змшени-ми рельефом, гiдрологiею, клiмaтом, грунтами, рослинним i тваринним свiтом, з перерваним кругообГгом речовин, значно сповшьненим фотосинтезом у зеле-них оргaнiзмiв, отже неповним надходженням кисню в атмосферу [1-3].
Серед причин пригшчення рослин у мютах видiляють фiзичнi, хiмiчнi та aнтропогеннi чинники [4]. Одш з них дiють на кореневi системи рослин: збiднення грунту поживними речовинами чи, навпаки, !х надлишок (в насип-них грунтах), ущiльнення грунтiв, змiненa кислотнiсть i iн. [5]. Друга група чинниюв впливае на надземну частину: задимлешсть, загазовашсть i запиле-нiсть повгтря, а отже змiнa температурного, рaдiaцiйного режимiв та штенсив-ностi освгтлення, крiм цього меxaнiчнi пошкодження [6]. Часто нормальний розвиток мюько! рослинност пов'язаний з порушенням aгротеxнiки висаджу-вання та догляду, тому видшяють третю - aгротеxнiчну групу чинниюв, яю негативно впливають на стан окремих рослин та цших фiтоценозiв [7].
Стан i рют деревних порiд у мiстi найчастше вивчався у зв'язку з впли-вом одного з чинникiв мюького середовища - промислового забруднення повггря. Водночас, проблема визначення впливу мюта як соцюекосистеми на життя рослин, що необxiдне у подальшому визнaченнi стратеги i тактики оп-тимГзаци мюького середовища, знаходиться у початковш стади розв'язання.
Вивчення, з одного боку, структурних та фГзюлого-бюхГмГчних змш у рослинних оргaнiзмax за умов ди специфiчниx умов урбашзованого середовища, а, з шшого - перспектив впливу рослин на шдвищення саштарно-гте-шчного стану мюьких екосистем - нaйвaжливiшi завдання сучасних еколопчних дослщжень. Виршальним тут е штегральне вивчення комплексно! ди урбогенних чинниюв на зеленi оргашзми, починаючи вщ кштинного i заюн-чуючи екосистемним рiвнем.
Б. Клаусштцер, В.П. Кучерявий видшяють урбогеннi грaдiенти середовища - еколого-фiтоценотичнi пояси (ЕФП), яю синхронно змшюються у просторГ паралельно грaдiенту угрупувань i, таким чином, впливають на фор-мування його популяци. Комплексний урбогенний градГент середовища
1 кафедра екологи та ландшафтно! архгтектури, УкрДЛТУ (department of ecology and landscape architecture)
308
Проблеми урбоекологп та фггомелюраци
Науковий вкник, 2003, вип. 13.5
(КУГС), який об'еднуе клiматичнi, едафiчнi та забруднюючi чинники, проявляв себе в мiру пересування вiд перифери до центру мiста.
В умовах урбашзованих територiй сприятливий мiкроклiмат у мют збер^аеться тiльки в умовах нещшьно! забудови житлових кварталiв, у парках та зонах вщпочинку, причому в останшх одночасно вщбуваеться нагро-мадження та осiдання частинок забруднювачiв повiтря [8]. Змшюеться ряд таких чинниюв як радiацiя, температура, швидюсть вiтру, утворення хмар, туману, опадiв.
Для рослин великого значення набувають показники теплового режиму грунту. Бшьшють мюько! поверхнi замють природного вологого i розсип-частого грунту вкрита твердим, щшьним, сухим, водонепроникним покрит-тям. Такi покриття, нагрiваючись, вiддають тепло не тшьки приземному ша-ровi повiтря, але й ближнiм шарам грунту. Перегрт грунтовi горизонти охоплюють кореневi заюнчення деревних порiд. Особливо це стосуеться грунту пiд асфальтом, в якого температура поверхш досягае часом 50-55 иС [9]. Тому здебшьшого для вуличних насаджень створюеться неприродна теп-лова ситуацiя - температура шдземних органiв вища, нiж надземних, хоча у природних умовах спостер^аеться зворотне явище, до якого якраз i присто-сованi життевi процеси бшьшосл наземних рослин (табл. 1).
Табл. 1. Динамша метеорологiчних показнитв мiкроклiмату в
еколого-фтоценотичних поясахлиста
ЕФП Температура, 0С Волопсть пов1тря % Осв1тлетсть на висот 1 м ттк Швидшсть в1тру м/с
пов1тря на поверхт
грунту покриття
I 22,5 17,2 - 71,6 ' 525 0,0
II 26,8 25,2 36,3 57,1 2538 0,1
III 28,1 34,7 37,6 57,2 44000 0,1
IV 28,9 39,4 39,8 50,1 54000 0,7
Позначення: I - люопарк "Зубра", II - парк 1м. 1вана Франка, III - сквер на вул. Японськш, IV - вул. Бандери
Щодо якост грунлв, то поширеними в мютах е перемшаш i насипнi грунти переважно з домшками будiвельного смiття. З одного боку таю грун-ти характеризуються достатньою юльюстю поживних речовин, мютять бшь-ше гумусу, е нейтральними чи слаболужними, а з другого - внаслщок при-сутностi будiвельного смiття вiдзначаються високою дренажнiстю i слабкою водоутримуючою здатнiстю, що призводить до порушення живлення i нормального водного режиму [2, 3, 10].
Специфiчнi мжрокшматичш умови, сильне ущшьнення мiських грун-тiв, яке призводить до обмеження аеро - i водообмшу, а також рiзноманiтнi забруднення роблять мiськi грунти непридатними для вирощування високо-продуктивних зелених насаджень.
Реакщею рослин на комплекс несприятливих умов е змша процешв життедiяльностi, що включають такi показники вггальност зеленого оргашз-му як швидюсть росту, темпи сезонного розвитку, штенсившсть цвтння i плодоношення, зовшшнш вигляд рослини, особливостi будови його оргашв,
3. Фiтомелiорацiя
309
характеристику основних фiзiологiчних процесiв (фотосинтез, дихання, енер-гообмiн та iн.), довговiчнiсть [7]. Це призводить до ослаблення оргашзму i зниження життевост рослин, що, у свою чергу, перешкоджае зеленим насад-женням на урбогенних та техногенних територiях мiст i промислових цен^в ефективно виконувати санiтарно-гiгiенiчнi та естетичш функци. Конкретиза-цiя ддачих агентiв мiського середовища е нереальною внаслщок комплексно! дil чинникiв (КУГС). Можливим е тшьки аналiз реакцш рослин у процесi свого онтогенезу на таю умови зростання.
На основi проаналiзованих показникiв фотосинтетичного апарату нами видшеш критерi! вiдбору стшких до урбогенних чинниюв видiв, яю можуть ви-користовуватись у системi монiторингу якостi мiського середовища, (рис. 1).
Рис. 1. Критери оцтки життeвостi деревних порiд
Осюльки життевють проявляеться у конкретних ознаках, !! можна оць нити системою балiв. Зручною для роботи е шкала з оцшками "висока", "се-редня" i "низька" стiйкостi рослин залежно вiд процентного вiдхилення видь лених показниюв вiд !х значень у контролi (табл. 2). У нашому випадку контролем служить I ЕФП.
Табл. 2. Шкала оцшки рiвня життcвостi
Ввдхилення ввд контролю Стшшсть Група життевост1 (бали)
0-10 % 1 бшьше за умови позитивного характеру змши Висока (в) 1
10-20 % Середня (с) 2
20-30 % 1 бшьше Низька (н) 3
Згрупувавши рослини, що зростають в рiзних ЕФП, отримуемо, що першому i другому ЕФП вщповщають слабостiйкi види, третьому - середнь-остiйкi, а четвертому - стшю. Ця диференцiацiя дае можливють дальшого
310
Проблеми урбоекологi■i та ф^омелюраци
Науковий вкчшк', 2003, вип. 13.5
дослiдження передадаптацiй та адаптацiй деревних рослин i штродукци ïx у насадження III-IV ЕФП.
Л1тература
1. Голубец М.А. Урбанизация - важнейший чинник преобразования биогеоценотичес-кого покрова// Биогеоценотические исследования на Украине: Тез. докл. - Львов, 1984.- С.6-8.
2. Горышина Т.К. Растение в городе. - Л.: Изд-во ЛГУ, 1991.- 150с.
3. Кучерявий В.П. Урбоеколопя. - Львiв: Свгг, 1999.- 360с.
4. Lukasiewicz A. Drzewa w srodowisku miejsko-przemyslowym// Zycie drzew skazonym srod.- Warszawa, Poznan, 1989.- S.49-85.
5. Машинский Л.О. Город и природа.- М.: Стройиздат, 1973. -228с.
6. Impens P. Le deperissement des arbers urbains, causes physiologiques et dignostic// Ann.Gembloux. - 1990.- № 1. -P.48-53.
7. Жеребцова Г.П. Пути повышения жизнеспособности ослабленных деревьев у городе. Обзорная информация// Озеленение населенных мест, ISSN 0135-6445, вып.3(48)- М.: ЦБНТИ Минжилкомхоза РСФСР, 1986.- 64с.
8. Зукопп Г., Эльверс Г., Маттес Г. Изучение экологии урбанизированных территорий: На примере Зап.Берлина// Экология, 1981, №.2.- С. 15-20.
9. Лунц Л.Б. Городское зеленое строительство. - М.: Стройиздат, 1966.- 247 с.
10. Zimny H. Ekologia drzew w miesce// Rozwoj i ochrona drzewostanu w warunkach mi-eskich: Konferenc. nauk. - tech. Szczecin, 1978.- S. 11-12.
УДК 630*27 Проф. В.П. Кучерявий, д-р с.-г. наук;
доц. С.1. Миклуш, канд. с.-г. наук; acnip. У.Б. Башуцька - УкрДЛТУ
б1ометричний анал1з показник1в росту насаджень породних в1двал1в шахт червоноградського г1рничо-промислового району
Проведено бюметричний аналiз показниюв росту штучних i природних насаджень породних вiдвалiв. Виявлено вплив еколопчних умов вiдвалiв на особливосп росту i формування насаджень та статистик рядiв розподiлу кiлькостi дерев за основ-ними таксацiйними показниками ^аметром стовбура, висотою стовбура, дiаметром крони дерева).
Prof. V.P. Kucheryaviy, doc. S.I. Myklush, doctorate U.B. Bashutska - USUFWT
The biometric analysis of the coal-mining dumps plants indices in Chervonograd industrial-mining region
The biometric analysis of the coal-mining dumps synthetic and natural plants has been performed. The dumps ecological conditions influense on growth features on formation of the plants and the distribution static rows of trees quantify due to taxation indices (tree trunk diameter, trunk hightnees, tree crown diameter) have been determined.
Формування люового середовища у специф1чних умовах породних вщвашв обумовлюеться комплексом чинниюв: багатством грунту, характером мжрокшмату, особливостями залюнення.
Результати дослщжень формування люонасаджень i вивчення 1'х бюмет-ричних показниюв на порушених землях зустр1чаються в роботах А.1. Лук'янця [8], Н.В. Васильевой' та Т.1. 1жевсько1' [4], Г.А. Зайцева, Л.В. Моторшо! та В.М. Данько [6], Ф.М. Бровко [2, 3], Л.С. Киричок [7], Geyer Wayne A. [10] та ш. Так, за даними Ф.М. Бровко [3], у 19-р1чних культурах облшихи крушино-
3. Ф^омелшращя
311
