CC BY
40
М. П. Войнаренко
д-р екон. наук, професор С. I. Гребшська
м. Хмельницький
АНАЛ1З ВПЛИВУ МОТИВУЮЧИХ ФАКТОР1В НА РЕЗУЛЬТАТИ Д1ЯЛЬНОСТ1 МАШИНОБУД1ВНИХ П1ДПРИСМСТВ
Постановка проблеми. Функцiонування машинобу-дiвних пiдприeмств в умовах нестабтьносл ринкового середовища потребуе вивчення i врахування дН цiлого комплексу взаемопов'язаних факторiв для оперативного прийняття та ре^защ! зважених управлiнських ршень. Зокрема, мова йде про врахування групи факто-рiв, якi здшснюють вплив на мотивацiю персоналу ма-шинобудiвних пiдприeмств i тим самим великою мiрою визначають результативнi показники 1х дiяльностi.
При цьому традицшних методiв та методiв детермь нованого факторного анатзу вже недостатньо у зв'язку з обмеженютю 1х аналггичних можливостей, недостат-нiстю iнформацiйного забезпечення тощо. Тому вини-кае необхщнють ширшого застосування методiв стохас-тичного факторного анатзу, яю, на вщмшу вiд жорстко регламентованих методiв детермшованого аналiзу, основаних на функцiональнiй залежност результативного показника вiд факторних, дають змогу врахувати
® 2012/№1
41
вплив сукупност факторiв, що носять iмовiрнiсний, не-визначений характер.
Аналiз останн1х дослщжень. Проблемам мотивацй персоналу машинобущвних пщприемств присвячено чи-мало праць вiтчизняних та заруб1жних вчених. Так, слiд вiдмiтити роботи, в яких дослiджуеться вплив факторiв мотивацй на формування трудово! поведении робгтниюв [1, 5, 6]. У статп 6. А. Бельтюкова, О. А. Докучаева здш-снено обГрунтування соцiально-економiчного механiзму мотиваци персоналу [2]. О. Л. бськов, В. С. Зайцев про-понують використовувати збалансовану систему показни-юв у покращеннi оргашзацй прадi робочих мiсдь з метою посилення мотивацй персоналу [3]. А. В. Калина наголо-шуе на необхщносл пщвищення ролi мотивадiйних та стимулювальних важелiв в умовах ринково! економiки [4]. Разом з тим, не зважаючи на численш здобутки вчених в областi пiдвищення мотивацй персоналу, сучасна теория управлiння персоналом не дае вичерпного ршення низки ключових питань, необхщних для оцшки мотивадiйних факторiв в рамках традицшних пщхощв. Зокрема, iснують певнi науково-методичш складностi у зв'язку з юльюсним вимiром впливу мотивуючих факторiв на результати щяль-ностi пщприемств машинобудування. Тому метою статтi е виявлення факторiв, що впливають на трудовi показники дiяльностi промислових пщприемств через ефективну мо-тивадiю дiяльностi працiвникiв.
Виклад основного матерiалу цослiцження. З метою оцшки впливу факторiв мотивацй на результативш показники щяльносл пщприемств машинобудування пропо-нуемо використати шструментарш корелядiйного аналiзу, тобто методу дослщження взаемозалежностi ознак у гене-ральнiй сукупностi, яю е випадковими величинами з нор-мальним характером розпощлу. Основними вимогами до застосування корелядiйного аналiзу е достатня кшьюсть спостережень, сукупностi факторних i результативних показниюв, а також !х юльюсний вимiр i вщображення в шформацшних джерелах. Застосування корелядiйного аналiзу тюно пов'язане з регресiйним аналiзом, тому його часто називають кореляцшно-регресшним.
На початковому етат аналiзу виявляються зв'язки мiж результативною i факторними ознаками. Щ зв'язки можуть бути рiзними залежно вiд характеру залежностi, напряму дц та аналггачного виразу.
Для аналiзу нами були сформованi таблицi вихщних даних показникiв дiяльностi по семи машинобущвних пщприемствах: ВАТ «Укрелектроапарат» (м. Хмельниць-кий), ДП «Новатор» (м. Хмельницький), Волочиський машинобудiвний завод — структурного шдроздшу За-порiзького заводу «МОТОРС1Ч», ВАТ «Кам'янець-Подльський електромеханiчний завод», Красилiвський агрегатний завод, ВАТ «Шепетавський завод культивато-рiв», ВАТ «Ясинуватський машинобудiвний завод».
На другому еташ здiйснена одiнка вихщно! шфор-маци для дослiдження з використанням рiзних статис-тичних критерив (середне квадратичне вiдхилення, ко-ефщент варiадií, коефiдiент парно! кореляци тощо) та сформована модель стохастичного зв'язку [7].
Формування кореляцшно! моделi передбачае ви-значення чи це буде проста (парна) кореляцiя (результативна ознака з одним фактором), чи множинна (результативна ознака i деюлька факторiв). У свою чергу за характером зв'язку кореляцшш моделi можуть бути
лiнiйними (прямолiнiйними, з оберненою лiнiйною за-лежнiстю) або нелшшними (криволiнiйними).
За результатами розрахунку коефiцieнта кореляци для дослiджуваних шдприемств за допомогою вщпо-вщно! статистично! функци в середовищi табличного редактора Excel встановлена наявнють значного зв'язку мiж основними показниками дiяльностi шдприемств.
Уш дослiджуванi показники умовно подеш нами на три групи:
1) показники результативност дiяльностi: дохiд вщ реалiзацií; обсяг реалiзовано! продукци; обсяг реалiзо-вано! шновацшно! продукци; продуктивнють працi; ви-трати на виробництво продукци;
2) кiлькiснi та яюсш характеристики персоналу пiдприeмства: облiкова кшьюсть штатних працiвникiв; кiлькiсть працiвникiв за освггшм рiвнем; вiковий склад; кшьюсть пращвниюв, якi пiдвищили квалiфiкацiю та навчено новим профешям;
3) показники матерiального стимулювання: витра-ти на персонал; середньомюячна заробiтна плата; пре-ми, якi носять систематичний характер.
Експертна ощнка щодо вибору результативного показника для подальшого дослiдження показала, що ключовим показником дiяльностi, який комплексно може характеризувати даю мотивацшних факторiв, е продуктивнiсть працi. Основними перевагами на вибiр даного показника за результативний були висунутк вь дображення загальних змiн у дiяльностi пiдприeмства (динамiка обсягу виробництва i реалiзацií продукци), рiвень трудово! вщдч! кожного працiвника; можливiсть порiвняльностi для рiзних за величиною пiдприeмств.
Аналiз одержаних парних коефiцieнтiв кореляцií' показуе, що для бтьшосп пiдприeмств наявний силь-ний або навiть дуже сильний зв'язок факторiв iз друго! групи з показником «Продуктивнють пращ», але даний зв'язок носить обернений характер.
На експертний розгляд було висунуто гшотезу про значний вплив шфляцшно! складово! на динамiку змь ни доходу, обсягу реалiзацií' продукци i вiдповiдно про-дуктивностi пращ, що вщповщно пiдтверджуe табл. 1 (за даними головного управлшня статистики Укра!ни). Середнiй iндекс цiн виробниюв промислово! продукцi! за 2004-2010 рр. становив 118 %.
Тобто, можна зробити висновок, що зростання об^мних показниюв у значнiй мiрi викликано зростанням цiн на продукцi!. Поряд з цим встановлена певна наявна тенденщя до зниження чисельностi працюючих на усiх пiдприeмствах, що внаслщок да попереднього фактора не завжди свщчить про iнтенсивний розвиток п^р^мств.
Охарактеризуeмо зв'язок результативного показника «Продуктивнють пращ» !з факторами друго! i третьо! групи. Для зручност аналiзу результати зведемо у табл. 2.
Отже, за результатами аналiз встановлено таке.
1. Показник «облшэва юльюсть штатних пращвниюв» — не буде розглядатись в аналiзi, осюльки спосте-рiгаeться наявний обернений функщональний зв'язок з продуктивнютю пращ i бтьшютю трудовими показниками, що свщчить про неможливiсть ощнки кореляцш-но-регресiйного зв'язку (це шдтверджуeться по шести пiдприeмствах !з семи).
2. Показник «частка працiвникiв (неповна та базова вища освiта)» — лише на двох пiдприeмствах спостерiгаeть-
Таблиця 1
1ндекси цш виробникш промислово"! продукцií у 2004—2010 рр.(до попереднього року) (вщсотюв)
Показник 2004 р. 2005 р. 2006 р. 2007 р. 2008 р. 2009 р. 2010 р.
Промисловють 120,5 116,7 109,6 119,5 135,5 106,5 120,9
Добувна промисловють 123,4 140,2 111,2 126,5 148,5 94,1 141,1
Видобування енергетичних матер1а^ 123,3 130,9 116,1 118,0 137,9 92,3 137,0
Видобування неенергетичних матерiалiв 124,1 157,2 104,3 138,3 163,0 96,1 144,4
Обробна промисловють 122,1 114,9 107,7 116,4 134,9 106,7 118,8
Машинобудування 110,9 110,1 104,3 109,9 120,0 111,3 110,7
Виробництво машин та устаткування 108,3 114,4 106,3 110,0 115,5 114,7 106,9
Виробництво електричного та електронного устаткування 108,8 110,8 108,6 108,3 111,2 114,5 109,7
Виробництво транспортного устаткування 116,9 106,4 99,8 110,7 127,5 107,5 113,3
Виробництво та розподлення електроенерги, газу та води 106,1 110,0 120,0 130,5 131,3 111,5 118,7
Таблиця 2.
Коефщенти парно!" кореляци з «Продуктивтстю пращ»
Показник Пщприемства
1 2 3 4 5 6 7
2.1. Частка пращвниыв (неповна та базова вища освиа), % 0,10789 -0,3451 -0,9381 -0,2747 -0,904 0,14568 -0,7309
2.2. Частка правдв^ив (повна вища освгга), % -0,1079 0,34513 0,93808 0,27465 0,90395 -0,1457 0,73094
3.1. Вшовий склад (15—24 роюв), % 0,69952 -0,771 0,66076 -0,8402 -0,9241 0,53288 0,86699
3.2. Вшовий склад (25—34 роктв), % 0,54146 0,25857 -0,3162 0,8662 0,92767 0,60746 0,92226
3.3. Вшовий склад (50—54 роктв), омб -0,4842 -0,8544 0,9421 0,46728 0,99235 -0,6664 -0,8859
3.4. Вшовий склад (55—59 роктв), % -0,65 -0,75 -0,84 -0,81 -0,24 -0,1 -0,92
4. Витрати на виробництво продукци, тис. грн 0,921 0,987 0,917 -0,65 0,926 0,814 0,991
5. Витрати на персонал, тис. грн 0,799 0,831 0,938 -0,66 0,926 0,832 0,318
6. Середньомюячна заробмна плата, грн 0,685 0,965 0,936 0,873 0,975 0,62 0,955
10. Обсяг реал1зовано! шновацшно! продукци, тис. грн 0,739 0,199 0,677 -0,66 0,656 -0,12 0,212
11. Преми, яи носять систематичний характер, тис. грн 0,397 -0,53 0,848 0,556 0,93 0,817 0,96
12. Частка пращвниюв, що пщвищили квал1ф1кашю, % -0,25 0,63 0,725 0,834 -0,86 0,798 0,08
13. Частка пращвниктв, що навчено новим профес1ям, % 0,213 -0,44 0,867 0,84 -0,79 -0,22 -0,39
ся дуже сильний, а на одному — сильний зворотнш зв'язок даного фактору з результативним показником. Наявнiсть оберненого зв'язку свщчить про нерацiональне викорис-тання персоналу з неповною i базовою вищою освiтою, а iнколи навiть про факти умисно завищених вимог до рiвня освiти, що не вщповщае посада, або роботi, що виконуеться.
3. Показник «частка працiвникiв (повна вища освь та)» — характеристика зв'язку близька до попередньо'1, але залежнiсть пряма. Це говорить про те, що зростання освггаього рiвня працiвникiв (саме одержання повно'1 ви-що1 освiти) сприяе пщвищенню продуктивност працi.
4. Показник «вшовий склад пращвниив» — характер зв'язку для окремих вшових груп на рiзних пд-приемствах носить рiзно направлений i неоднозначний характер. Поряд з цим можна вiдмiтити, що найчастше сильний i дуже сильний зв'язок юнуе мiж продуктив-нютю працi i часткою працiвникiв у середшх вiкових групах (25—34 роыв i 50—54 роив). Для ушх пiдприeмств характерний зворотнiй зв'язок рiвня продуктивностi працi i частки пращвниыв передпенсiйного вiку, тобто очiкування майбутньо! пенси е сильнiшим стимулом чим поточна мотивацшна дiяльнiсть пiдприeмства.
в 2012/№1
5. Показник «частка працiвникiв, що пдвищи-ли квалiфiкацiю» — лише для половини тдприемств (три — прямий, одне — обернений) характерний сильний зв'язок даного фактора з результативним.
6. Показник «частка пращвниыв, що навчено но-вим профешям» — лише для двох шдприемств можна вщмггати сильний прямий i для одного обернений зв'язок iз продуктившстю пращ.
7. Показник «витрати на персонал» — для бтьшос-т п^дприемств спостерiгаeться сильний прямий зв'язок даного фактора i рiвня продуктивностi пращ.
8. Показник «середньомюячна заробiтна плата» — с^зь прослiдковуeмо сильний (для п'яти п1дприемств) або помiрний (для двох п^дприемств) прямий зв'язок. Отже, матерiальне стимулювання у виглядi заробггао! плати е визначальним фактором мотиваци на усiх пiд-приемствах.
9. Показник «преми, як носять систематичний характер» — лише для трьох п^дприемств можна вщмггати прямий сильний зв'язок, для одного п1дприемства — обернений, для шших — незначний. Тобто, для бть-шостi п1дприемств премiальна система потребуе удо-
43
сконалення i не е стимулом зростання результативност1 дiяльностi працiвникiв.
Висновки. Таким чином, застосування кореляцш-ного аналiзу мае велике значення в управлшш персоналом машинобудiвних пiдприемств. Зокрема, вш дозво-ляе вирiшити так! завдання у сферi мотивацй' персоналу: встановлення характеру i тюноти зв'язку м1ж досл1-джуваними факторами, як! здшснюють вплив на моти-вацш персоналу п1дприемства;
юльюсний вим1р ступеня впливу окремих фактор1в та ïx сукупност1 на результативний показник д1яльност1 п1дприемства;
розрахунок к1льк1сних змш анал1зованого явища при прогнозуванн1 показник1в та об'ективна ощнка господарсько! д1яльност1 тдприемства при вплив1 на мотивац1ю персоналу за рахунок найб1льш значимих фактор1в.
Застосування 1нструментар1ю кореляц1йноого ана-л1зу дае можлив1сть глибше досл1дити взаемозв'язки м1ж результативними показниками д1яльност1 шдприемств та мотивуючими факторами; виявити вплив фактор1в, як1 найб1льше впливають на результати господарсько! д1яльност1, визначити i пщрахувати резерви п1двищення продуктивност1 пращ та ефективност1 виробництва. Все це позитивно позначаеться на здшсненш управлшсько1, маркетингово! та 1нших вид1в д1яльност1, прийнятт1 еко-ном1чно обГрунтованих р1шень у сфер1 управл1ння персоналу та визначенш напрям1в мотивацй' пращвниюв машинобуд1вних п1дприемств.
Лiтература
1. Грузша I. А. Вплив факторiв нематерiальноl мотивацй' на формування трудово'' поведiнки робггаи-юв / I. А. Грузша // Економша розвитку. — 2010. — № 3 (55). — С. 67-69.
2. Докучаев О. А. Формування сощально-еконо-Mi4Horo мехашзму мотивацй' персоналу / 6. А. Бельтю-ков, О. А. Докучаев // Економша i регiон. — 2006. — № 8. — С. 131-133.
3. Еськов А. Л. Роль мотивации в улучшении организации труда рабочих мест согласно стратегии предприятия, основанной на сбалансированной системе показателей / А. Л. Еськов, В. С. Зайцев // Вюник економiчноl науки Укра'ни: науковий журнал. — 2008. — № 1 (3). — С. 31-33.
4. Калина А. В. Шдвищення ролi мотивацшних та стимулювальних важ^в в умовах ринково'' економши /
A. В. Калина // Вюник соцiально-економiчних досль джень : збiр. наук. пр. — Одеса. — 2008. — Вип. 32. — С. 152-157.
5. Усатенко О. Ощнка мотивацй' виробничого персоналу тдприемства / О. Усатенко, О. Рябцева // Ана-лггично-шформацшний журнал «Схщ». — 2010. — №1 (101). — С. 24-27.
6. Харун О. А. Чинники мотивацй' персоналу ма-шинобудiвних шдприемств // Прометей: репональ-ний збiрник наукових праць / О. А. Харун. — Донецьк, 2010. — С. 199-202.
7. Лук'янова В. В. Комп'ютерний аналiз даних /
B. В. Лук'янова. — К. : Академiя, 2003. — 344 с.
