4. СОУ-Н МПЕ 40.1.20.510.:2006. Методика визначення еко-номiчно дощльних обсягiв компенсаци реактивно! енерги, яка перетжае мiж електричними мережами електропереда-вально! органiзацii та споживача (основного споживача та субспоживача) [Текст]. — Ки!в, 2006. — 48 с.
5. Методика визначення нерацюнального (неефективного) ви-користання паливно-енергетичних ресурав [Текст]: Наказ Национального агентства Укра!ни з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурав. — Ки!в,
2009. — 13 с.
6. Литвак, Л. В. Повышение коэффициента мощности на промышленных предприятиях [Текст] / Л. В. Литвак. — Л.: Госэнергоиздат, 1957. — 191 с.
7. Банш, Д. Б. Економiчнi е^валенти реактивно! потужность Математичний та чисельний аналiз [Текст] / Д. Б. Банш, О. С. Яндульський, М. Д. Банш, А. М. Боднар, А. В. Гна-товський // Промелектро. — 2004. — № 1. — С. 22-33.
8. Рогальський, Б. С. Про використання економiчних е^ва-ленпв реактивно! потужносп для визначення плати за пере-тжання реактивно! електроенерги мiж енергопостачальними компашями i !х споживачами [Текст] / Б. С. Рогальський, О. М. Нанака // Промелектро. — 2004. — № 4. — С. 44-51.
9. Рогальський, Б. С. Економiчнi е^валенти реактивно! потуж-ност (ЕЕРП) та !х використання [Текст] / Б. С. Рогальський, О. М. Нанака // Вюник ВП1. — 2005. — № 6.— С. 126-129.
10. Демов, О. Д. Про розрахунок економiчного е^валента реактивно! потужносп [Текст] / О. Д. Демов, Ю. А. Гри-гораш, О. П. Паламарчук, I. О. Бандура // Промелектро. —
2010. — № 2. — С. 3-7.
11. Дорошенко, О. I. Про економiчний е^валент реактивно! потужност систем електропостачання [Текст] / О. I. Дорошенко // Технолопчний аудит та резерви виробництва. — № 6/5(20). — С. 26-30. doi:10.15587/2312-8372.2014.29965
ПРО ОПТИМАЛЬНЫЙ КОЭФФИЦИЕНТ РЕАКТИВНОЙ МОЩНОСТИ СИСТЕМ ЭЛЕКТРОСНАбЖЕНИЯ
Опираясь на физику электропередачи в электроэнергетических системах, в статье предлагается при расчетах их режимов использовать не амплитудное значение реактивной мощности, которым оперируют при этом, обычно, а его действующее значение. Доказано, такая практика существует в наше время из-за того, что на государственном уровне существуют нормативные документы, которые требуют плату потребителей за реактивную электроэнергию.
Ключевые слова: электроэнергия, электроснабжение, реактивная нагрузка, коэффициент реактивной мощности.
Дорошенко Олександр 1ванович, кандидат техтчних наук, доцент, кафедра електропостачання та енергоменеджменту, Одеський нащональний полтехтчний утверситет, Украта, e-mail: [email protected].
Дорошенко Александр Иванович, кандидат технических наук, доцент, кафедра электроснабжения и энергоменеджмента, Одесский национальный политехнический университет, Украина.
Doroshenko Oleksandr, Odessa National Polytechnic University, Ukraine, e-mail: [email protected]
УДК 378.14.015.62 001: 10.15587/2312-8372.2015.36977
анал1з сучасних можливостей п1двищення якост1 п1дготовки фах1вц1в для електроенергетики укра1ни
В роботг проведено аналгз основных проблем, якг ¡снують в професшнш освтг Украгни, наслгд-ком яких е низький ргвень тдготовки фахгвцгв, що не задовольняе потреби роботодавцгв в галузг електроенергетики. Результатами роботи е дослгдження основних задач покращення якостг професшног освти I шляхгв гх виршення. Розглянуто позитивы приклади, якг впроваджуються в Украгнг та зарубгжних крагнах.
Ключов1 слова: електроенергетика, вища освта, роботодавець, якгсть освти, професшний стандарт, науково-технгчна дгяльтсть.
^люв^ченш Д. В., MocKBiHa I. I.
1. Вступ
Електроенергетика виступае в якост одше! з голов-них галузей промисловост будь-яко! кра!ни й за р1внем !! розвитку можна судити 1 про розвиток економжи ще! кра!ни в цшому. Електроенергетика дозволяе забезпечити технолопчш процеси шших галузей промисловост та нормальш умови для життя населення.
Нажаль, за роки свое! незалежност Укра!на за р1внем розвитку енергетики й шших галузей промисловост штотно вщстала вщ передових кра!н свггу. Основними причинами цього е:
— велика зношешсть основних фонд1в;
— недостатне фшансування галузг,
— падшня р1вня квал1ф1кацн персоналу;
— слабк зв'язки м1ж техшчною наукою та вироб-ництвом.
Для забезпечення переходу електроенергетики Укра!-ни на шновацшний шлях розвитку кр1м постшного переоснащення галуз1 сучасним устаткуванням; переходу енергетики на нов1 стандарти надшносп 1 якост електропостачання, конкурентоздатш технологи, нов1 форми оргашзацп й фшансування д1яльност1 також не-обхщне тдвищення р1вня тдготовки та квал1ф1кацн кадр1в; створення умов для ефективного впровадження у практику результапв науково-техшчно! д1яльность
Таким чином, перехвд на новi форми i стандарти освгги та розвиток науково-технiчноi дiяльностi е вкрай важ-ливим чинником для електроенергетики Украши.
2. Анал1з л1тературних даних та постановка проблеми
Система тдготовки фахiвцiв в Украiнi, в тому чис-лi для електроенергетики, застарша та не вiдповiдае сучасним умовам. Невщповвдшсть рiвня та якост тд-готовки фахiвцiв вимогам роботодавщв у першу чергу пояснюеться:
— вдарвашстю системи освiти вiд реального вироб-ництва (навчальнi плани, робочi програми дисциплiн, якiсть проведення виробничих практик);
— недосконалими системами формування державного заказу на тдготовку фахiвцiв i виконання його;
— застаршою практикою фiнансування i управлшня системою освiти;
— матерiально-технiчною базою ВНЗ, яка не вщ-повщае сучасному розвитку науки i техшки;
— високим навчальним завантаженням викладачiв, яке не дозволяе якiсно готуватися до проведення занять та постшно тдвищувати iх рiвень у вщповщносп до сучасних тенденцiй розвитку науки i технiки;
— падшням престижу iнженерних спецiальностей, внаслiдок чого на вщповвдш спецiальностi поступа-ють випускники шкiл, якi не завжди мають знання належного рiвня i зацiкавленiсть у саморозвитку. Пiдтвердженням цього е результати сощолопчних
дослщжень, проведених в Украш фондом «Демократичш шщативи», якi вказують на невисоку ощнку якостi вищоi освiти, слабкий зв'язок вищоi освiти з ринком пращ. Половина опитаних вважають, що вища освiта в Украiнi потребуе реформування.
На запитання «Яю сьогоднiшнi проблеми вищоi освiти в Украiнi Вам здаються найбiльш серйозними та такими, що потребують вирiшення у найближчi 5-10 рокiв?» 36,8 % респонденпв обрали вiдповiдь «Невiдповiднiсть викладання вимогам ринку пращ», 29,2 % — «Невщпо-ввдтсть структури освiти потребам ринку пращ», 25 % — «Слабка матерiально-технiчна база ВНЗ», 23,8 % — «Низький культурний рiвень студентiв, '¿х слабка защ-кавлешсть у якiснiй освiтi» [1].
Зпдно [1], ступiнь зносу основних засобiв за видом економiчноi дiяльностi «Освiта» у 2010 роцi склав 62,5 %, хоча у 2000 рощ вш був значно нижче та складав 40,5 %. Фактично варпсть основних фовддв освии майже не змшилася. Новi основнi фонди в освт за останнi десятилитя вводилися у експлуатацiю вкрай повшьно.
Одним з показникiв, що характеризуе ступень фшан-сування державою вищо' освiти, е вiдсоткове сшввщ-ношення вiд ВВП. Цей показник у розвинених крашах багато в чому залежить вщ кiлькостi населення вщпо-вiдного вiку й вiд рiвня охоплення населення освiтою. За юльюстю населення у вiцi до 19 роюв Украiна практично щентична таким краiнам як Iталiя, Шмеччина, Данiя, Великобританiя, Фiнляндiя, Францiя, Угорщина, Чехiя, Польща.
У середньому краши 6С витрачають 1,3 % ВВП iз державного бюджету на вищу освiту. В Украiнi в 2010 рощ цей показник становив 2,3 % ВВП, в 2011 й 2012 — був на рiвнi 2 %. Випередила Украшу тшь-ки Дашя — 2,41 % ВВП.
Але, у сумарному вирахуванш ВВП Шмеччини або Францп неможливо ставити в один ряд iз ВВП Украь ни, що в 2012 рощ склав $176,3 мшьярди. У той же самий час ВВП Шмеччини — $3,4 трильйони, Францп — $2,613 трильйони, Великобританп — $2,435 трильйони. Населення Дани всього 5,5 млн. чоловж, а ВВП цiеi краши — $314,2 млрд., тобто майже вдвiчi вище, шж у всiеi Украши.
Ще одшею проблемою е ефектившсть використання кошпв, що видiляються з бюджету. Практично у вах краiнах 6С унiверситети самi вирiшують, як ефективно розподшити кошти мiж структурними шдроздшами, на якi види дiяльностi '¿х витратити. В Украiнi ж витрати бюджетних засобiв регламентуеться нормативами, уста-новленими центральними органами виконавчоi влади. Експерти прийшли до висновку, що це не просто обмежуе, але й практично блокуе можливкть бшьш ефективного використання кошпв, виходячи з потреб кожного конкретного ВНЗ [2].
Ввдсутшсть достатнього фiнансування розвитку ма-терiально-технiчноi бази вищих навчальних закладiв, вiдставання в орiентацii змшту навчання на сучаснi зразки техшки i технологiй, визначае необхiднiсть по-силення iнтеграцii освiти, науки i виробництва шляхом створення науково-виробничих навчальних комплекав, бiзнес-iнкубаторiв, технопаркiв, iнших науково-навчаль-но-виробничих структур, розширення баз практики на ефективних виробництвах, широкого використання ш-формацшних технологiй, запровадження рiзноманiтних форм дистанцiйноi освiти [3].
Проведене у 2013 рощ сощолопчне дослiдження показало, що середне тижневе аудиторне навантаження украшського викладача е достатньо високим за мiжнарод-ними порiвняннями та становить у середньому 18 годин на тиждень [4]. Цей показник дещо рiзниться залежно вщ спецiальностi: найбшьше викладають природнич-ники (19,7 год.) та технарi (19,2 год.), а найменше — викладачi 1Т (14 год.). Навантаження украшських ви-кладачiв е суттево вищим, нiж у '¿хшх захiдних колег, та вищим навиь, нiж у краiнах з менш розвиненими системами вищо' освии.
Американська асоцiацiя унiверситетських професорiв встановлюе верхню межу обсягу викладання: 12 го-дин/тиждень на бакалаврських програмах; не бшьше 9 годин/тиждень при викладант повнiстю чи частково на рiвнi магiстратури чи вище. При цьому асощащя вказуе, що при такому навантаженш не варто очжувати значних досягнень у науковiй робот викладача. Опти-мальним же асощащя вважае 9 годин на бакалаврському рiвнi й 6 — при викладанш в бакалавратi-магiстратурi чи просто в мапстратур! В Iзраiлi шнують рiзнi нор-ми аудиторного навантаження: для бшьш орiентованих на викладання коледжiв — не вище, шж 12-16 годин, а унiверситетськi викладача бiльш орiентованi на до-слщження, викладають до 8 годин на тиждень [1].
Цiкавi також результати дослвдження 2013 року «Досвiд працевлаштування випускникiв вищих навчальних закладiв: погляд випускникiв та роботодавцiв» [5]. Так, роботодавщ розiйшлися в уявленнях щодо потреб у квалiфiкованих фахiвцях. Опитанi вiдмiчали дисбаланс попиту та пропозицп вiдносно окремих категорш випускникiв з вищою освiтою, зокрема вважали занадто багато на ринку пращ випускниюв з бiзнес/економiчною освиою (57 %), 55 % — з юридичною, на нестачу на
ринку фахiвцiв з шженерно-техшчною освiтою вказу-вали 44 % опитаних, IT^axiB^B — 12 %, будiвельни-юв — 17 %.
Шдтвердженням цього е структура тдготовки фaxiв-цiв в ВНЗ Донецько! облaстi, яка наведена на рис. 1 [3].
Рис. 1. Структура гадгатавки фахшщв в ВНЗ Данецыш! абластг Ш — медичш; □ — гуман1тарш; В — техшчш; О — еканамша, менеджмент
Таким чином, необxiдним е вдосконалення проф-орiентaцiйноi роботи, посилення впливу роботодавщв на процес професiйного вибору та навчання студен-тiв, бiльш ефективне використання кадрового та мате-рiaльно-теxнiчного потенцiaлу ВНЗ та вiдповiднiсть ix дiяльностi профiлю.
Недосконалою е профорiентaцiйнa робота щодо сти-мулювання обiзнaного професiйного вибору отримання вищоi освии з урахуванням можливостей i наслвдюв подальшого працевлаштування на мiсцевиx ринках пращ. Кожний ВНЗ самостшно проводить роботу щодо за-лучення aбiтурiентiв без надання системноi iнформaцii про особливосп соцiaльно-економiчного розвитку, шфра-структури та ринюв прaцi мiст i рaйонiв регiонy чисель-ностi та професiйно-квaлiфiкaцiйноi структури зайнятих, середню заробину плату та про iншу шформащю, яка мае сильний мотивaцiйний вплив на суб'ективну уяву молодi про престижшсть та перспективнiсть конкретних професш i спецiaльностей на мiсцевиx ринках пращ [3].
Гарним прикладом та^ роботи е модель штегровано-го освггнього проекту «школа — ВНЗ — тдприемство», яку впроваджуе в Росп ВАТ «СО ЕЕС». Така модель об'еднуе в собi залучення й вiдбiр учнiв загальноос-вгтшх навчальних зaклaдiв у профiльнi класи (групи) з навчанням предметам, як необхвдш для введення до спещальностей, що пов'язaнi з електроенергетикою, i викладаються за участю професорсько-викладацько-го складу профшьних кафедр ВНЗ, яю включено до iнтегровaного проекту
Шсля зaкiнчення зaгaльноосвiтнього навчального закладу учш профiльниx клaсiв нaцiлюються на вступ до профшьних ВНЗ.
Реaлiзaцiя остaнньоi стaдii iнтегровaного освiтнього проекту припускае залучення й вiдбiр частини студенпв, що прийшли до ВНЗ iз профiльного класу, до навчання в асшрантур^докторантур^ тобто одержання ними подaльшоi освiти.
Застосування моделi штегрованого освiтнього проекту, взaемодiя не тшьки з ВНЗ, але й iз зaгaльноосвiтнiми навчальними закладами дае можлившть:
— проводити необxiдну профорiентaцiю в школах за участю виклaдaчiв вищих навчальних зaклaдiв i роботодавщв, мотивуючи мaйбутнix aбiтурiентiв на кар'еру в енергетищ;
— здiйснювати вiдбiр найбiльш захоплених, талано-витих, здатних школярiв — майбутнiх абiтурieнтiв вищих навчальних закладiв•,
— правильно зорieнтувати школярiв й iхнiх батькiв на майбутню професiю, а отже максимально застра-
хуватися вщ нев1рного вибору професп [6].
Недостатнiм е також використання нау-кового потенцiалу провщних ВНЗ для ви-рiшення нагальних проблем сталого шно-вацiйного розвитку краши, вiдiрванiсть тематики дослiджень проввдних наукових шкiл ВНЗ вiд завдань науково-технiчноi модернiзацii базових галузей промисловосп. Наприклад, загальний обсяг фiнансування науково-дослвдних та господарських робiт у ВНЗ Донець^ областi в 2009 р. склав 7,9 млн. грн., у 2010 р. — до 9,3 млн. грн. при загальному щорiчному фовдд оплати пращ науково-педагопчних пращвниюв ВНЗ майже в 550 млн. грн. [3].
3. 06'ект, ц1ль та задач1 дослщження
Об'ект дослщження — система професiйноi тдго-товки фахiвцiв технiчних спецiальностей для галузi електроенергетики Украiни.
Проведенi дослiдження ставили за мету визначити основш напрямки i можливостi покращення якостi про-фесiйноi освiти Украiни для потреб електроенергетики.
Для досягнення поставленоi мети виршувалися на-ступнi задачi:
— дослщження iснуючих проблем професiйноi освгги в Украiнi, наслiдком яких е низький рiвень пщго-товки фахiвцiв для електроенергетики;
— аналiз сучасних можливостей i напрямкiв шд-вищення якостi пiдготовки фахiвцiв-енергетикiв в Украшь
4. Матер1али та результаты дослщження основных напряммв покращення якосТ професмно! осв1ти в Укра!ни для потреб електроенергетики
Як було сказано вище, одним з основних недоль юв сучасноi технiчноi освiти в Украш е розрив мiж ii яюстю й наповненням та вимогами роботодавщв. Внаслщок цього, випускниковi ВНЗ, який приходить на виробництво, необхщно доучуватися, а iнодi й пе-реучуватися. Адаптащя молодого фахiвця на новому робочому мшщ може складати при цьому, за ощнкою роботодавцiв до трьох роюв, що не влаштовуе обидвi сторони.
Отже, бiзнесу та освиянам необхiдно спiльно вирi-шувати наявну проблему, коли знання й навички ви-пускникiв не вщповщають вимогам роботодавця.
Як показуе практика, належна освиа та базовi знання ще не е запорукою успiшноi кар'ери та благополучного майбутнього.
У зв'язку з цим, необхщно переходити вщ термiну «отримати професш» до термшу «набути професюна-лiзму» як мотивацп для сприяння i допомоги у профе-сiйному розвитку. Професiоналiзм може розглядатися у двох штерпретащях: як нормативна система цiнностей i як iдеологiя професiйних повноважень [7].
Так у чому ж полягае рiзниця мiж поняттями «про-феая» та «професiоналiзм»? Професiя, за суттю, засно-вана на знаннях стандартних категорш, якi придбаються в процеа навчання у ВНЗ, професiйноï пiдготовки (практики) та життевого досввду. «Професюнали» ж можуть бути активно задiянi в боротьбi з ризиками, з ощнками ризику i, за рахунок використання експертних знань, дозволяють усувати невизначеностi, прогнозувати не-безпеки, шукати можливi шляхи ршення i передбачити результат [7]. Саме такий рiвень пiдготовки фахiвця потрiбен сучасному роботодавцевi.
Одним зi шляхiв пiдвищення рiвня професiйноï пiдготовки може бути розробка й впровадження професшних стандартiв. У них буде чико прописано, що повинен знати та умгги фахiвець, щоб роботодавець був готовий прийняти його на роботу, а в самого фахiвця при цьому була можлившть до самореалiзацiï.
Розробка й ращональне використання стандарпв е однiею iз самих гострих проблем управлшня персоналом (людським фактором) у масштабах краши, регю-ну, мiжнацiональноï освiти а також у рамках будь-яко'1 професп [8].
Основною метою створення професшного стандарту е скорочення розриву мiж освiтою i виробництвом. Професшний стандарт е новою формою визначення квалiфiкацiï працiвника в порiвняннi з единим тарифно-квалiфiкацiйним довiдником роби i професiй робiтникiв та единим квалiфiкацiйним довiдником посад керiвникiв, фахiвцiв i службовцiв.
Розробка та впровадження професшних стандартiв актуальнi в усьому свт й протягом останнiх 25 роюв iнтенсивно розвиваються. Вiдбуваеться рух вщ локальних галузевих систем стандарпв до формування загальнона-цiональних систем. Ця тенденщя вiдзначаеться в таких крашах, як Австралiя, Канада, Великобриташя, США, Нiмеччина, Японiя, Нiдерланди, Чил^ Малайзiя, Фшш-пiни, Туреччина, Румушя. У Росiï необхiднiсть розробки i введення професшних стандарпв визначена Указом Президента РФ № 597 ввд 7 травня 2012 р. «Про заходи щодо реалiзацiï державноï соцiальноï полиики».
Наприклад, у Великобританп нацiональнi професiйнi стандарти (National Occupational Standards) е одним з елеменпв системи забезпечення якостi робочоï сили, у яку, ^м них, входять таю компоненти, як мережа галузевих квалiфiкацiйних рад, програми професiйноï освии i пiдготовки, а також рамка квалiфiкацiй, що поеднуе всi можливi шляхи освiти та професiйноï тд-готовки. При цьому професiйнi стандарти виконують функцiю класифiкацiï професiйних областей, з якими можуть ствввдноситись рiзнi квалiфiкацiï, а також один або юлька стандартiв. Вiдзначимо, що основною структурою, що регулюе й координуе дiяльнiсть щодо '¿хнього створення в цш краïнi, е Рада нащональних професiйних стандартiв (The National Occupational Standards Board), головним завданням я^ е забезпечення високого рiвня професiйних стандартiв, що дiють у Великобританп, а також '¿х ввдповщносп кращим свiтовим зразкам.
Розробка й практичне використання професшних стан-дарпв в Австралiï почалися у зв'язку з формуванням нацiональноï системи професiйноï пщготовки, що вимагало розробки i використання единих для вах регюшв принци-пiв, пiдходiв та шструменпв функцiонування й розвитку професiйноï освгти. Починаючи з 1990-х р.р. у краш було iнiцiйовано й реалiзоване кiлька стратегiчних планiв (про-
грам) розвитку професшно! освiти: «До квалiфiкованоi Австралп (Towards a skilled Australia)» (1994-1998 р.); «MicT у майбутне (Bridge to the Future)» (1998-2003 р.). З 2004 до 2010 р. шла робота над практичною реалiзацiею третього плану — «Формуемо майбутне (Shaping our Future)». Шдсумком вище описаних дш стала створена Рамка нащонально'1 профеciйноi пiдготовки (National Training Framework), основу яко! склали три ключовi елементи: авcтралiйcька рамка квалiфiкацiй (Australian Qualifications Framework — AQF), авcтралiйcька рамка якоcтi навчання (Australian Quality Training Framework — AQTF) i професшт стандарти (Training Packages) — набiр нащонально схвалених cтандартiв i квалiфiкацiй, що дозволяють визначити i атестувати квалiфiкацiю пращвника. Данi стандарти описують професшт навички й знання, необхiднi для ефективно! роботи, але при цьому вони не регламентують сам процес i змicт (навчальний план, програма) навчання [9].
Професшт стандарти можуть застосовуватися:
— роботодавцями при формувант кадрово! полггики i управлiннi персоналом, при оргатзацп навчання й атестацп працiвникiв, розробцi посадових шструк-цш, тарифiкацii робiт, приcвоеннi тарифних розря-дiв працiвникам i вcтановленнi систем оплати пращ з урахуванням особливостей оргатзацп виробництва, пращ i керування;
— органiзацiями профеciйноi оcвiти при розробщ профеciйних оcвiтнiх програм;
— при розробщ у встановленому порядку державних освишх стандарпв профеciйноi освии.
На теперiшнiй час в Украш вiдcутня необхiдна нормативна база, щодо розробки та впровадження профе-ciйних стандарпв. Тому на цьому етапi розробляються корпоративнi профеciйнi стандарти за власною шща-тивою великих промислових компанш. Цi корпоративнi профеciйнi стандарти, на прикладi iнших краiн, повиннi стати основою для державних професшних стандарпв Украши.
Пiлотний проект щодо розробки професшних стан-дартiв в Украш почала здiйcнювати компанiя СКМ разом з Мшстерством оcвiти i науки, Конфедеращею роботодавцiв Украiни за тдтримки Британcькоi ради. У його рамках створеш профстандарти за восьма про-феciями для енергетики, металургii та журналктики. Bci вони проходили обговорення в галузевих оргатзащях, у середовишд предcтавникiв профеciй, фахiвцiв з кадрiв i керування персоналом. На оcновi профcтандартiв пшот-нi ВНЗ вже розробили нормативну, а далi варiативну частину навчальних програм. За ними у тлотних ВНЗ cтудентiв почали навчати вже з поточного року [10].
Компашя СКМ задекларувала наступш етапи розробки та впровадження професшних стандарпв [11]:
— створення робочих груп, розробка профстандарту;
— галузева верифжащя;
— розробка осв^нього стандарту та навчальноi програми;
— практика викладачiв на пiдприемcтвах;
— навчання студенпв за новою оcвiтньою програмою;
— випуск студенпв з потрiбними знаннями для ро-ботодавця.
Наявшсть якicних професшних стандарпв також дасть можливicть ефективно проводити сертифжащю персоналу, тобто процедуру визначення та тдтверджен-ня ввдповвдносп профеciйноi компетентноcтi.
Важливою задачею також е розробка методологii та механiзмiв взаемозв'язку професшних i освiтнiх стандартiв. Процес розробки й впровадження освигах стандарпв на основi професiйних стандартiв повинен бути системним, багаторiвневим, потребуючим спшьних зусиль рiзних мiнiстерств i вщомств, зацiкавлених ор-ганiзацiй, великоi юлькосп вчених i фахiвцiв. В умо-вах ринковоi економiки професiйнi й освига стандарти стають одним з основних елеменпв системи керування яюстю персоналу [8].
З метою засвоення викладачами ВНЗ знань i на-буття навичок, що описанi у профстандартах, ДТЕК було оргашзовано стажування викладачiв безпосередньо на робочому мшщ. Представники ДонНТУ вiдвiдали енергооб'екти компанп, диспетчерський пульт керування, прослухали лекцп керiвникiв ведучих технiчних тдроздШв, задавали питання. У результатi стажування представники ДонНТУ й пращвники компанп обговорили змши в програмах навчання студенпв вiдповiдно до профстандарту «шженера-електрика».
На глибокiй жаль, електроенергетика Украши мае дуже велику потребу у фахiвцях вищого Гатунку, як е спроможними здiйснювати розробку новоi технiки й технологiй на основi сучасних методiв i iнформацiйних технологш, експлуатувати сучасне свiтове обладнання, системи захисту i управлiння.
Пiдготовка таких ушкальних фахiвцiв повинна про-водитися в рамках мапстерських освiтнiх програм, орь ентованих на глибоке й всебiчне вивчення й практичне освоення нових i перспективних об'ектiв майбутньоi професiйноi дiяльностi. Цим визначаеться актуальшсть дiйсноi роботи, що полягае в аналiзi сучасного стану й вибору перспективних напрямюв розвитку електро-енергетики, яю можуть бути базою основних освишх програм магiстратури за перспективними напрямками розвитку електроенергетики.
Гарним прикладом тдготовки таких фахiвцiв е ств-робiтництво компанп ДТЕК з ВНЗ. Донецький на-цюнальний технiчний унiверситет от вже п'ять роюв спiвпрацюе iз ДТЕК, що розробила й реалiзуе сощальний проект «Взаемодiя з ВНЗ». Ствробггаицтво здшсню-еться за такими напрямками: вiдбiр, навчання й пра-цевлаштування студентiв останнього курсу навчання та науково-техшчне. За запитом роботодавця ДонНТУ проводить спецiалiзований вiдбiр у групу ДТЕК студен-тiв, якi ^м навчання в унiверситетi в один iз днiв тиж-ня проходять навчання на виробничому тдприемств^ одержуючи практичний досвiд роботи зi спещальносп, або займаються в Академii ДТЕК. Програма розрахована на фахiвцiв i магiстрiв в тому числi електротехшчного факультету. ДТЕК практикуе соцiально орiентовану по-лiтику, надаючи можливiсть учасникам освiтньоi про-грами одержати перше робоче мшце пiсля успiшного завершення навчання, що здiйснюеться за рахунок кош-тiв роботодавця.
Для ВНЗ таке ствробггаицтво дозволяе [12]:
— тдвищувати квалiфiкацiю викладачiв у профшь-них областях;
— актуалiзувати iснуючi й готовити новi навчальнi курси вщповщно до сучасних технологiй виробництва;
— полiпшувати умови навчання за рахунок ввднов-лення науково-дослiдних лабораторш вiдповiдно до iнновацiйних технологiй з урахуванням потреб про-мислового сектора;
— здшснювати фшансову й експертну пiдтримку талановитих студенпв i провiдних викладачiв;
— забезпечувати кращих випускникiв мiсцем роботи. Для компанп ДТЕК таке ствробггаицтво дозволяе:
— формувати та змщнювати репутащю на територii присутностi як сощально-вщповщального корпоративного партнера;
— формувати кадровий резерв серед студенпв про-фшьних ВНЗ;
— залучати в Компашю найбiльш перспективних випускникiв;
— привести у вщповвдшсть рiвень пiдготовки сту-дентiв потребам сучасного виробництва i бiзнесу.
I в пiдсумку таке ствробггаицтво дозволяе вирши-ти загальне завдання, тобто скорочення розриву мiж освиою i потребами виробничих тдприемств.
Згiдно Закону Украiни про вищу освiту [13] навчання технiчних фахiвцiв буде здiйснюватися у виглядi тдготовки бакалаврiв i магiстрiв. Нормативний термш очноi форми навчання бакалавра становить чотири роки. На базi бакалаврiату можливе навчання в мапстратур^ тобто ще додатковi два роки навчання. Традицшна п'ятирiчна пiдготовка за iнженерними програмами скасовуеться. У зв'язку з цим необхщно проаналiзувати, як буде роз-виватися процес забезпечення виробничоi сфери фахiв-цями в потрiбному обсязi й необхiднiй якостi. Проблема складаеться не пльки в мiнiстерському реформувант вищоi технiчноi освiти й переходу на захщну модель, а ще у вщсутносп зворотного зв'язку як iз професорсько-викладацьким середовищем (яке готуе фахiвцiв), так i iз промислово-технiчним спiвтовариством (для якого шженери готуються).
Бакалаври з позицii промислового виробництва поки залишаються незатребуваними, тому що за визначенням не в змозi виршувати не тiльки завдання реконструкцп та вдосконалювання системи генерацii i дистрибуцii електро-енергii, але й включитися без додатковоi пiдготовки у ввдповщш технологiчнi процеси. Орiентацiя тшьки на бакалаврiв i магiстрiв, як це задумано в Мiнiстерствi освь ти i науки, може мати досить пагубт наслiдки. Проблему затребуваноi частини iнженерiв прийдеться вирiшувати не тшьки за рахунок перетдготовки бакалаврiв, але й за рахунок розширення магiстерськоi складовоi у ВНЗ. З одного боку, це суперечить цшьовому призначенню магiстрiв, з iншого боку — за рахунок шестирiчного навчання приводить до подорожчання тдготовки фахiвця, за суттю, шженера. Виробнича сфера електроенергети-ки повинна визначитися з роллю й мкцем бакалаврiв i способом пщготовки фахiвцiв бшьш високого рiвня [14].
Одним з ефективних способiв реалiзацii основних вимог до сучасноi системи освiти — забезпечення не-обхiдного рiвня компетентност фахiвцiв, гнучкiсть, безперервнiсть, вiдкритiсть i iндивiдуалiзацiя освiти, е впровадження шновацшних освiтнiх технологiй, особ-ливе мкце серед яких займае модульна технолопя про-фесiйного навчання.
На вщмшу вiд стандартного пiдходу до навчання, орiентованого, в основному, на передачу знань, модуль-ний пiдхiд нацшений на досягнення певноi професiйноi компетентность Змкт навчання при цьому формуеться на основi системного аналiзу професiйноi дiяльностi фахiвця, у ходi якого виявляються конкретш завдання професiйноi дiяльностi та професiйнi навички й знання, яю необхiднi для виконання кожного з подiбних завдань.
Особливу актуальшсть впровадження модульно! си-стеми навчання здобувае в системi додатково! профе-сiйноi освии — безперервному навчаннi у продовж усього життя [15].
Саме тдготовка професiоналiв i розкриття талантiв серед ствробиниюв були першою причиною вщкриття компанiею ДТЕК в 2010 р. власного корпоративного ушверситету «Академiя ДТЕК». Друга причина полягала в тому, що в мiру розвитку бiзнесу спiвробiтники мають потребу в постшнш перепiдготовцi, новому навчаннi. Забезпечення ршення цих завдань тiльки силами зов-нiшнiх тренерiв досить коштовне, ^м того, ефектив-нiсть подiбного шдходу при таких масштабах бiзнесу невисока. Одше! зi стратегiчних цiлей компанп було забезпечення закриття не менш 80 % вакансiй вищого й середнього менеджменту за рахунок власного персоналу, тому що щ люди знають бiзнес i мають достатнiй рiвень технiчних i функцiональних компетенцiй [16].
Важливим фактором при ощнщ отриманих в ходi навчання знань е форма !х оцiнки. При цьому дуже важливо ввдшти вiд суб'ективiзмy Контроль знань е одним з важливих етатв в системi професшно! освiти. Використання сучасних комп'ютерних i iнформацiйних технологiй дозволяе пiдвищити яюсть цього процесу, при цьому розвивати у студен-тiв творчi здiбностi i самостш-нiсть при виршенш поставле-них завдань. При цьому методи i засоби, якi використовують-ся в процесi атестацп повинш вiдповiдати сучасним вимогам. Кiнцевим результатом ощнки знань е вiднесення студента до одше! iз груп за рiвнем засвою-вання матерiалy
За приклад ранжування рiв-ня знань можна застосовувати матерiал наведений в [17]:
— нульовий рiвень — це такий рiвень, при якому студент здатний розумии, тобто осмислено сприймати нову для нього шформащю. Умовно дiяльнiсть студента на нульовому рiвнi назива-ють Розумiнням;
— перший рiвень — це дь знавання дослщжуваних об'ектiв i процесiв при повторному сприйнятт ранiше засвоено! шформацп про них або дiй з ними. Умовно дiяльнiсть першого рiвня називають Упiзнанням;
— другий рiвень — це ввд-творення засвоених рашше знань вiд буквально! копи до застосування в типових ситуащях. Дiяльнiсть другого рiвня умовно називають Вiдтворенням;
— третш рiвень — це такий рiвень засвоення iнформацii, при якому студент здатний
самостiйно вщтворювати й перетворювати засвоену iнформацiю для обговорення вщомих об'ектiв i за-стосування !! в рiзноманiтних нетипових ситуащях. При цьому студент здатний генерувати суб'ективно нову для нього шформащю про об'екти, що дослщ-жуються, й ди з ними. Дiяльнiсть третього рiвня умовно називають Застосуванням; — четвертий рiвень — це такий рiвень володiння навчальним матерiалом теми, при якому студент здатний створювати об'ективно нову шформащю (рашше неввдому шкому). Умовно назвемо дiяльнiсть даного рiвня Творчою дiяльнiстю. Прикладом програм, як дозволяють проводити контроль знань студенев, е розробленi на кафед-рi «Електричш системи» ДонНТУ тестовi завдання з дисциплiн «Введения до спещальносп» та електро-нний тренажер з дисциплши «Експлуатащя електричних систем» (рис. 2, 3).
Розроблеш тестовi завдання дозволяють покращити якiсть ощнки знань студенпв, виявити «слабю» мкця за вiдповiдними темами та скоротити час на цей вид роботи. Електронний тренажер дозволяе значно тдвищи-ти ефектившсть самостшно! роботи студенпв та рiвень !х пiдготовки до лабораторних i практичних занять.
Тест 3. Итоговый тест по курсу "Введение в специальность"
Вам предлагается ответить на. ряд вопросов. Под каждым вопросом расположено несколько вариантов ответа
Если вопрос подразумевает выбор одного из перечисленных вариантов ответа, то слева от каждого варианта будет располагаться значок О . Наведя указатель мыши на этот значоки нажав левую кнопку мыши, вы выберете этот вариант ответа. При этом вид значка изменится на (*).
Если вопрос подразумевает возможность выбрать несколько вариантов ответа, то значок имеет вид □ и после щелчка, по нему принимает вид [Z
После отв era на. все вопросы нажмите кнопку "Готово", расположенную под последним в опросом.
Электрическая система предназначена для:
О производства, преобразования, передачи, распределения и потребления электроэнергии; О производства, преобразования, передачи и распределения электроэнергии; О передачи и распределения электроэнергии: О передачи, распределения и потребления электроэнергии.
К параметрам режима электрической системы относятся:
□ сопротивления элементов:
□ частота:
□ мощность на участках сети:
□ моменты инерции электрических машин:
□ напряжения в узлах сети;
□ постоянные времени, характеризующие скорости изменения электрических и механических величин;
□ токи.
Электрическая сеть иредвазвачева для:
производства, преобразования, передачи, распределения и потребления электроэнергии; производства, преобразования, передачи и распределения электроэнергии; передачи и распределения электроэнергии; передачи, распределения и потребления электроэнергии.
По конструктивному исполнению электрические сети бывают:
□ районные; О воздушные:
О распределительные;
□
О кабельные.
межсистемные связи:
Рис. 2. BiKHO тестово! програми з дисциплши «Введения до спещальнат»
Литература
1.
Рис. 3. BiKHü електреннега тренажера з еперативних перемикань в схемах електричних систем за дисциплшею «Експлуатащя електричних систем»
5. Висновки
Таким чином, на думку aBTopiB, для тдвищення якост професiйноï освiти та наближення його до потреб виробництва необхщш наступш заходи:
— розробка та впровадження професшних стандар-TiB, якi допоможуть провести зв'язок мiж вимогами роботодавщв та освiтнiми програмами ВНЗ;
— налагодження тiсного спiвробiтництва мiж навчаль-ними закладами та виробничими тдприемствами, а саме: вдосконалення профорieнтацiйноï роботи, поси-лення впливу роботодавцiв на етат як професiйного вибору, так i навчання студента, а також забезпечен-ня його працевлаштування (участь i вiдповiдальнiсть роботодавця за тдготовку «професюнала» для себе);
— приведення у вщповщшсть до сучасного рiвня розвитку виробництва матерiально-технiчноï бази закладiв професiйноï освiти;
— зниження навчального навантаження на викла-дачiв, що дозволить ретельнiше готуватись до про-ведення занять та постшно пiдвищувати ïx рiвень у вщповщносп до сучасних тенденцiй розвитку науки i техшки;
— вдосконалення контролю знань та системи ощ-нювання шляхом впровадження тестiв та спещально адаптованих тренажерiв;
— розподiлення змшту (матерiалу) навчальноï дис-циплiни на модулi — самостiйнi блоки навчальноï iнформацiï, якi включають в себе мету i навчальш завдання, методичш рекомендацiï, орieнтовну основу дiй викладача, систему контролю устшност вико-нання навчальноï дiяльностi для кращого засвоення iнформацiï студентами.
Лише спiльнi дп влади краïни, роботодавцiв та освь тян, '¿х розумiння важливостi питання, в змозi вирши-ти поставлеш завдання i, таким чином, тдняти рiвень професiйноï освiти, а далi й рiвень розвитку енергетики та шших галузей промисловостi Украïни.
10.
11.
12.
13.
14.
Стратет реформування вищо! освь ти в Украш до 2020 року (Проект) [Електронний ресурс]. — Ки!в, 2014. — Режим доступу: \www/ URL: http://www.mon.gov.ua/img/ zstored/files/HE%20Reforms%20 Strategy%2011_11_2014.pdf Зеленина, Е. Деньги на образование: из последних сил [Электронный ресурс] / Е. Зеленина // Время. — Режим доступа: \www/URL: http:// timeua.info/240913/80259.html Програма «Осв™ Донеччини. 2012-2016 роки» [Електронний ресурс]. — Донецьк, 2012. — Режим доступу: \www/URL: http://static.klasnaocinka.com.ua/ uploads/editor/4056/424308/blog_/ files/programa_osv_ta_donechchi-ni_2012_2016.pdf
Звгт за результатами сощолопч-ного опитування «Сощально-еко-номiчний та професшний портрет украшського викладача» [Електронний ресурс]. — Ки!в: Центр дослщження суспiльства, 2013. — Режим доступу: \www/URL: http://www.cedos.org.ua/system/ attachments/files/000/000/002/ original/csr_-_teachers_-_report_-_ final.pdf?1386338539 Кашин, А. Досвiд працевлаштування випускникiв вищих на-вчальних закладiв: погляд випускнигав та роботодавцiв [Електронний ресурс] / А. Кашин, 6. Польщикова, Ю. Сахно. — Система Кештал Менеджмент, 2013. — Режим доступу: \www/URL: http://www.slideshare.net/bestuniverua/ss-27208268 Ерохин, П. М. Концептуальные основы и опыт подготовки кадров для системного оператора ЕЭС России [Электронный ресурс]: Сборник докладов III международной научно-практической конференции / П. М. Ерохин // ЭНЕРГОСИСТЕМА: управление, конкуренция, образование. — Екатеринбург: УГТУ-УПИ, 2008. — Т. 1. — Режим доступа: \www/URL: http://looking-at.me/load/biblioteka/dokumenty/ ehnergosistema_upravlenie_konkurencija_obrazovanie/9-1-0-85 Evetts, J. The Sociological Analysis of Professionalism: Occupational Change in the Modern World [Text] / J. Evetts // International Sociology. — 2003. — Vol. 18, № 2. — P. 395-415. doi:10.1177/0268580903018002005
Панкина, Г. В. Анализ профессиональных стандартов [Текст] / Г. В. Панкина, С. В. Бабыкин, Д. В. Панкин // Компетентность. — 2010. — № 9. — С. 4-9.
Яворчук, Н. Разработка профессиональных стандартов [Текст] / Н. Яворчук, К. Трибушкова // Кадровик. Трудовое право для кадровика. — 2012. — № 6. — С. 32-36. Никонов, Г. Бизнес должен поверить в профстандарты [Электронный ресурс] / Г. Никонов // Комментарии. — № 49. — Режим доступа: \www/URL: http://gazeta.comments.ua/ ?art=1355996431. — 21.12.2012
Емченко, Н. Замкнутый цикл «Паспорта профессии» [Электронный ресурс] / Н. Емченко // Корпоративный блог СКМ. — Режим доступа: \www/URL: http://blog.scm.com.ua/ru/2013/ 10/15/zamknutyj-cikl-pasporta-professii. — 15.10.2013. Кучеренко, А. Обучение и развитие сотрудников ДТЭК [Электронный ресурс] / А. Кучеренко, Е. Бондаренко. — Режим доступа: \www/URL: http://dtek.com/library/file/dtek-personnel-training-151110-rus_1.pdf. — 15.11.2010.
Закон Украши про вищу освгту [Електронний ресурс] // Вщомост Верховно! Ради (ВВР). — 2014. — № 37-38. — ст. 2004. — Режим доступу: \www/URL: http://zakon4.rada. gov.ua/laws/show/1556-18
Бартоломей, П. И. О проблемах подготовки специалистов для электроэнергетики в условиях реформирования высшего образования в России [Электронный ресурс]: Сборник докладов III международной научно-практической конференции / П. И. Бартоломей, А. В. Паздерин, Е. Д. Стаймова //
ЭНЕРГОСИСТЕМА: управление, конкуренция, образование. — Екатеринбург: УГТУ-УПИ, 2008. — Т. 1. — Режим доступа: \wwwZURL: http://looking-at.me/load/biblioteka/dokumenty/ ehnergosistema_upravleшe_konkurencija_obrazovaшe/9-1-0-85
15. Шевелева, Л. В. Современная концепция модульного обучения в системе дополнительного профессионального образования [Текст] / Л. В. Шевелева, Т. Ю. Белова // Ползуновский вестник. — 2010. — № 4/2. — С. 24-25.
16. Обучение как инвестиция [Электронный ресурс]. — Режим доступа: \wwwZURL: http://www.companion.ua/articles/ content?id-280643. — 11.03.2014
17. Проектирование комплексов учебно-методических материалов [Электронный ресурс] / Самарский ЦНИТ СГАУ. — Режим доступа: \wwwZURL: http://cnit.ssau.ru/ito/modul_3 /m3_2.htm
АНАЛИЗ СОВРЕМЕННЫХ ВОЗМОЖНОСТЕЙ ПОВЫШЕНИЯ КАЧЕСТВА ПОДГОТОВКИ СПЕЦИАЛИСТОВ ДЛЯ ЭЛЕКТРОЭНЕРГЕТИКИ УКРАИНЫ
В работе проведен анализ основных проблем, существующих в профессиональном образовании Украины, следствием которых является низкий уровень подготовки специалистов, не удовлетворяющий потребности работодателей в области электроэнергетики. Результатами работы являются исследования основных задач улучшения качества профессионального образования и путей их решения. Рассмотрены существующие
положительные примеры, которые внедряются в Украине и зарубежных странах.
Ключевые слова: электроэнергетика, высшее образование, работодатель, качество образования, профессиональный стандарт, научно-техническая деятельность.
Полковтченко Дмитро ВКторович, кандидат техшчних наук, доцент, кафедра електричних систем, ДВНЗ «Донецький нащо-нальний технгчний ушверситет», Украта, e-mail: [email protected]. Москвта 1рина kopieHa, кандидат техшчних наук, доцент, кафедра методики викладання фiзико-математичних дисциплт та тформацшних технологш у навчант, Бердянський державний педагоглчний утверситет, Украта, e-mail: [email protected].
Полковниченко Дмитрий Викторович, кандидат технических наук, доцент, кафедра электрических систем, ГВУЗ «Донецкий национальный технический университет», Украина. Москвина Ирина Игоревна, кандидат технических наук, доцент, кафедра преподавания физико-математических дисциплин и информационных технологий в обучении, Бердянский государственный педагогический университет, Украина.
Polkovnichenko Dmitry, Donetsk National Technical University, Ukraine, e-mail: [email protected].
Moskvina Irina, Berdyansk State Pedagogical University, Ukraine, e-mail: [email protected]
УДК 621.182.2.001.57 001: 10.15587/2312-8372.2015.37190
розробка методу п1дтримки функщонування бюгазово! установки у склад1 когенерац1йно1 системи
В роботг на основг запропонованог когенерацшног системы розроблено метод пгдтримки функцюнування бюгазовог установки на ргвнг прийняття ршень. Прогнозування змти темпе-ратури зброджування дозволяе використовувати зброджене сусло в якостг низькопотенцшного джерела енергп для теплового насоса щодо встановлення температури теплоносгя, що грге, на вход1 в теплообменник, вбудований в метантенк, при вимгрювант температури теплоносгя, що грге, на виходг з теплообмтника.
Ключов1 слова: когенерацшна система, бюгазова установка, тепловий насос.
Чайковська С. С., Молодковець Б. I.
1. Вступ
Зпдно Законам Укра!ни № 75/94-ВР «Про енергозбе-реження» та № 1220/У1 «Про внесення змш до Закону Украши «Про електроенергетику» важливим елементом в економп паливно-енергетичних ресурав та знижент антропогенного впливу енергетики на довкшля е впрова-дження нових енергозберпаючих технологш з використан-ням альтернативно! енергетики як «еколопчно чисто! i без паливно! пiдгалузi енергетики». Одтею з переваг когенерацшних технологш е можливють використання бюгазу як альтернативного джерела енергп щодо виробництва як електроенергп, так i теплоти. Цшодобове функцюнування бюгазових установок при непостшному виходу бюгазу iз-за складност тдтримки процесу зброджування та ви-
значення точного термшу змши потоюв збродженого та свiжого матерiалу, вщключення когенерацшних установок в години найменшого споживання потребуе додаткового обладнання для зброджено'! сировини та зберпання бюгазу. Бшьш того, на тдтримку процесу зброджування витрачають до 20-30 % вироблено'! енергп, а зброджене сусло, що мае достатнш енергетичний потенщал не використовують у якост низькопотенцшного джерела енергп. Цим обгрунтовуеться актуальтсть дано'! роботи.
2. Постановка проблеми на основ1 л1тературних джерел
1снують рiзнi засоби удосконалення когенерацшних технологш, що мають у своему складi основш складовк