CC BY
56
УДК 614.846.6
хШалько А. В., асистент, 2Сидорчук О. В., д.т.н., професор, хЧайковський Б. П., к.т.н., доцент ©
1Львгвський национальный университет ветеринарног медицины та б1отехнологт ¡м. С.З. Гжицького, м. Льв1в, Украгна
2Львгвський нацгональний аграрний университет, м. Дубляни
АНАЛ1З СТРАТЕГ1Й ТЕХН1ЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ ТА РЕМОНТУ ПОЖЕЖНИХ МАШИН
У статтг висвтлено питання, якг стосуються обхрунтування стратеггй техничного обслуговування та ремонту пожежних машин, а також пер1одичност1 виконання ремонтно-обслуговуючих втручань. На гх основг розробленг: нормативи пер1одичност1 виконання ремонтно-обслуговуючих втручань; нормативи до ремонтного г межремонтного напрацювання; середньоргчнг коефщ1енти охоплення ремонтом машин г гх складових частин; нормативи трудомгсткостг ремонтов машин г гх складових частин; нормативи обмтного фонду для обмтних пунктгв тощо.
Теоретичш засади оргатзацп проведення технгчного обслуговування г ремонту передбачають наступнг методи поточного ремонту: знеособлений г незнеособлений; агрегатний; метод ремонту тдприемством, яке використовуе машину, метод ремонту спецгалгзованим тдприемством.
Ключов1 слова: техтчне обслуговування, ремонт, техтчне обслуговування г ремонт, ресурс, пожежнг машини, система, стратеги, операцгг, методи, обслуговування, нормативи, втручання, поточний ремонт
УДК 614.846.6
хШалько А.В., асистент, 2Сидорчук О.В., д.т.н., професор, Чайковский Б. П., к.т.н., доцент 1Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С.З. Гжицкого, г. Львов, Украина 2Львовский национальный аграрний университет, г. Дубляни, Украина
АНАЛИЗ СТРАТЕГИЙ ТЕХНИЧЕСКОГО ОБСЛУЖИВАНИЯ И РЕМОНТА
ПОЖАРНЫХ МАШИН
В статье освещены вопросы, которые касаются обоснования стратегий технического обслуживания и ремонта пожарных машин, а также периодичности выполнения ремонтно-обслуживающих операций. На их основе разработаны: нормативы периодичности выполнения ремонтно-обслуживающих операций; нормативы до ремонтного и межремонтного наработки; среднегодовые коэффициенты охвата ремонтом машин и их составных частей; нормативы трудоемкости ремонтов машин и их составных частей; нормативы обменного фонда для обменных пунктов и тому подобное. Теоретические основы организации проведения технического обслуживания и ремонта предусматривают следующие методы текущего ремонта: обезличенный и незнеособлений; агрегатный метод ремонта предприятием, которое использует машину, метод ремонта специализированным предприятием.
Ключевые слова: техническое обслуживание, ремонт, техническое обслуживание и ремонт, ресурс, пожарные машины, система, стратегии, операции, методы, обслужывание, нормативы, вмешательство, текущий ремонт
© Шалько А. В., Сидорчук О. В., 'Чайковський Б. П., 2015
187
UDC 614.846.6
xSchalko A. B., assistant, 2Sidorchuk O. V.., Ph. D., professor Tchaikovsky B. P., Ph.D., associate professor lLviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z.
Gzhytskyj, Lviv, Ukraine 2Lviv National Agrarian University, G. Dublyany, Ukraine
THE ANALYSIS OF STRATEGIES OF MAINTENANCE AND REPAIR
OF FIRE ENGINES
The article highlights the issues relating to the justification of strategies of maintenance and repair of fire engines, as well as the frequency of repair and maintenance operations. On their basis was developed: the standards for the frequency of repair and maintenance operations; standards to maintenance and overhaul practices; the average annual enrolment is the repair of machinery and their components; standards; complexity of the repair of the machinery and their components; exchange standards for exchange and the like.
The theoretical basis for the organization of maintenance and repair include the following methods of the current repair: impersonal and nesposoben; aggregate method of repair enterprise, which uses the car method of repair by a specialized company.
Key words: maintenance, repair, technical maintenance and repair, resource, fire trucks, system, strategy, operations, methods, maintenance standards, intervention, maintenance
Стратепя техшчного обслуговування (ремонту) являе собою систему правил управлшня техшчним станом виробу в процес техшчного обслуговуванш (ремонту). Щц стратепею техшчного обслуговування i ремонту (ТОР) будемо розумгти сукупнють обгрунтованих принцишв, правил i керувальних дай, що визначають системний розвиток обслуговуючо-ремонтно1 бази. Серед вщомих станцартизованих стратегш юнують таю: 1) виконання техшчного обслуговування за напрацюванням, коли перелш i перюдичшсть виконання операцш визначаються значенням напрацювання виробу з початку експлуатаци або тсля капитального ремонту; 2) виконання техшчного обслуговування за техшчним станом, коли перелш i перюдичшсть виконання операцш визначаеться фактичним техшчним станом виробу в момент початку техшчного обладнання; 3) ремонт за напрацюванням, за якого обсяг розбирання виробу та дефектування його складових частин назначаеться единим для парку однотипних виробiв залежно вщ напрацювання, а перелш операцш з вщновлення визначаеться на основi дефектування складових частин; 4) ремонт за техшчним станом, коли перелш операцш визначаеться за результатами дiагностування виробу в момент початку ремонту.
Ресурсоощадними вважаються стратеги техшчного обслуговування i ремонту виробiв за техшчним станом, яю використовуються у вшх галузях народного господарства. У цьому раз^ як вщомо [3], ресурсоощаднють досягаеться за рахунок найповшшого використання техшчного ресурсу складових частин виробiв, а також зменшення потрiбних обсяпв ремонтно-обслуговуючих втручань. Стратеги техшчного обслуговування i ремонту за техшчним станом дають можливють зменшити витрати на виконання техшчного обслуговування i ремонту орiентовно на 30% [4].
Питаннями, як стосуються обгрунтування стратегш техшчного обслуговування та ремонту машин, а також перюдичносп виконання ремонтно-
188
обслуговуючих втручань [3, 5-10]. На !х основi розроблеш: нормативи перюдичносп виконання ремонтно-обслуговуючих втручань; нормативи до ремонтного i мiжремонтного напрацювання; середньорiчнi коефiцieнти охоплення ремонтом машин i !х складових частин; нормативи трудомюткосп ремонтiв машин i !х складових частин; нормативи обмiнного фонду для обмшних пунктiв тощо.
Розроблеш теоретичш засади оргашзацп проведення техшчного обладнання i ремонту передбачають наступш методи поточного ремонту: знеособлений i не знеособлений; агрегатний; метод ремонту тдприемством, яке використовуе машину; метод ремонту спецiалiзованим пiдприeмством.
Знеособлений метод ремонту характеризусться тим, що придатш або вiдремонтованi збiрнi одиницi i деталi не зберiгають належнiсть до машини, яка ремонтуеться i тд час ремонту можуть бути встановленими на будь-якш iншiй машинi аналопчно! марки [5, 6]. Цей метод дуже широко використовують на спецiалiзованих ремонтних пiдприемствах оскiльки вiн значною мiрою спрощуе органiзацiю робiт, але i мае ряд недолiкiв. Зокрема, придатш при спрацьоваш пари тд час розбирання розкомплектовуються, а тд час складання комплектуються з шшими деталями. У результатi припрацювання вщбуваеться швидкий знос i значно зменшуеться ресурс машини. Окрiм того, знеособлений метод не дае можливосп стимулювання робiтникiв, якi експлуатують машини, до !х збереження, тому що тсля кожного ремонту вони комплектуються шшими збiрними одиницями.
Не знеособлений метод ремонту характеризуеться тим, що вш передбачае непорушнють належностi придатних або вщновлених деталей до машини, яка ремонтуеться [5]. Цей метод ремонту практично усувае недолги знеособленого методу ремонту, але в значнш мiрi ускладнюе органiзацiю проведення ремонтних робгг, особливо на пiдприемствах з великим об'емом робгг.
Серед перерахованих методiв особлива увага була придiлена як у теоретичному, так i практичному плат агрегатному методу поточного ремонту [5, 8]. Використання цього методу на практищ внесло корективи не лише в рашше юнуючу планово-попереджувальну систему техшчного обслуговування та ремонту машин, але i суттево змшило розвиток спецiалiзованого проведення ремонтно-обслуговуючих втручань.
Агрегатний метод ремонту передбачае ремонт машин за !х станом з перюдичним або неперервним його контролем [5]. Використання даного методу дае можливють шдприемству самостiйно виршувати який саме вид ремонтупроводити. Це дае можливють використати повнютю ресурс кожного окремого вузла машини.
Вщома методика [8] обгрунтування структури резерву агрегата машин агрегатним методом 1х ремонту передбачае використання вартюного критерда, який враховуе витрати на ремонт i втрати вiд простою техшки. Використовуючи цей критерiй було обгрунтовано спiввiдношення мiж повнокомплектним капiтальним ремонтом i ремонтом окремих агрегатiв. На пiдставi цих дослiджень було обгрунтовано нормативш коефiцiенти охоплення ремонтом.
Метод ремонту тдприемством, яке використовуе машину, передбачае розбирання i складання, ремонт деяких вузлiв i деталей власними силами тдприемства. Перевагою даного методу е те, що зменшуються витрати на доставку машини, яка потребуе ремонтних втручань до мюця 1х проведення. Однак, цей метод мае той недолш, що ремонтш роботи проводяться в переважнш бшьшосп без дотримання належно! якостi 1х проведення iз-за вiдсутностi належного ремонтно-технолопчного обладнання та квалiфiкованих виконавцiв.
189
Перевагою методу ремонту спецiалiзованим тдприемством е те, що вш дае можливють проводити ремонтнi роботи Î3 дотриманням належно1 якостi виконання ремонтних робiт. Недолiком е те, що використання його призводить до зростання витрат на транспортування техшки, яка потребуе ремонтних робiт до мюця ïx проведення.
Аналiз вщомих методiв органiзацiï проведення теxнiчного обслуговування машин свщчить проте те, що ïx розробкою займалося ряд вчених як вггчизняних, так i закордонних [3-6, 11]. Зокрема, ними пропонуються наступи методи органiзацiï проведення теxнiчного обладнання машин: тдприемством, яке експлуатуе машину; спецiалiзованим тдприемством; заводом-виготовлювачем машини.
За умови проведення техтчного обладнання тдприемством, яке експлуатуе машину, вш операци виконуються працiвниками, якi експлуатують дану машину. Цей метод переважно використовуеться для проведення щоденних техшчних обслуговувань та техтчне обладнання-1. Перевагою даного методу порiвняно iз iншими, е те, що вш дае можливють зменшити тривалiсть вилучення машини iз сфери експлуатацiï, а недолiком, що техтчш обслуговування проводяться за вщсутносп вiдповiдного обладнання та належно1' тдготовки виконавцiв, що значно впливае на якють ïx виконання.
Проведення техтчного обладнання спецiалiзованим пiдприемством усувае недолши методу проведення теxнiчного обладнання машин тдприемством, яке ïx експлуатуе. Цей метод набувае розповсюдження у вшх галузях народного господарства.
На даний час досить розповсюдженим е проведення техтчного обслуговування машин заводом-виготовлювачем. Переважно цей метод використовуеться для обслуговування легкових автомобшв.
Потреба економп ресуршв та енерги в системi Теxнiчного обслуговувант пожежних автомобiлiв вимагае ïï решжишрингу. Регнжишринг системы техтчного обслуговування пожежних автомобшв - це замша юнуючо1' регламентовано1' системи теxнiчного обслуговування пожежних автомобшв системою виконання обслуговуючо-ремонтних втручань пожежних автомобшв за техшчним станом на пiдставi iнновацiй. Аналiз ресурсовитрат в системi теxнiчного обслуговування i ремонту пожежних автомобшв переконуе в тому, що домогтися ïx економи можна за умови виконання обслуговуючо-ремонтних втручань не за регламентованою перюдичнютю, а за техшчним станом [12 -16]. Для реалiзацiï стратеги виконання техтчного обслуговування i ремонту за станом пожежних автомобшв слщ здшснити функщональну-структурну перебудову виробничо1' системи, зокрема, оргашзащю регламентованого за напрацюванням дiагностування пожежних автомобiлiв, оцiнення теxнiчного стану та прогнозування потреби i змюту техтчного обслуговування i ремонту, забезпечення мтмально1' тривалосп ïx виконання. Очшуваним результатом реiнжинiрингу системи теxнiчного обслуговування i ремонту пожежних автомобшв е зменшення обсяпв обслуговуючо-ремонтних втручань, що е тдставою актуальносп ре шжишрингового проекту даноï системи - ушкального та тимчасового комплексу дiй, скерованих на функщонально-структурне ïï вдосконалення.
Реалiзацiя проекту реiнжинiрингу системи теxнiчного обслуговування i ремонту пожежних автомобшв супроводжуеться управлшням людськими, матерiальними, енергетичними, шформацшними та iншими ресурсами впродовж
190
життевого циклу проекту. Якраз у процес управлшня ресурсами виникае виробничо-технолопчний ризик - небажане вщхилення показниюв ефективносп проекту. Щоб його зменшити у проект виконуються протиризиковi заходи. Для !х обгрунтування слщ здiйснити такi управлiнськi функцп як щентифшацш чинникiв ризику та кшьюсна !х оцiнка, розвинення реакцiй на ризик та контроль за реакщями на нього. Об'ектившсть здiйснення цих функцш у початковiй фазi життевого циклу проекту решжишрингу системи ТОР ПА е запорукою його устху, який можна досягнути лише на основi обгрунтованостi методiв управлiння.
Лггература
1. Комплексная система технического обслуживания и ремонта машин в сельскомхозяйстве / С. П. Андреев, Б. А. Богачев, В. И. Бельсник и др. - М.: ГОСНИТИ, 1985. - 144 с.
2. Смирнов Н. Н., Ицкович А. А. Обслуживание и ремонт авиационной техники по состоянию. - М.: Транспорт, 1987. - 272 с.
3. Бабусенко С. М. Проектирование ремонтных предприятий. - М.: Колос, 1981.
-295с.
4. Клейнер Б. С., Тарасов В. В. Техническое обслуживание и ремонт автомобилей. Организация и управление. - М. Транспорт, 1986. - 237 с.
5. Организация капитального ремонта автомобилей / Под рук. Маслова Н. Н. -К.: Техшка, 1977. - 320 с.
6. Ровках С. Е., Кушшр В. П. Организация ремонта строительных машин агрегатно-узловым методом. - М.: Стройиздат, 1971. - 192 с.
7. Тихомиров А. Эксплуатация авиационной техники по состоянию // Авиация и космонавтика. - 1982. - №2. - С. 36-37.
8. Шаламов А. А. Метод определения потребности в ремонтах с учетом случайного характера межремонтных интервалов // Тез. докл. Всесоюзной науч.-техн. конф. «Ремонт промышленных и сельскохозяйственных тракторов с использованием методов и средств», 26-30 октября 1981г. - Челябинск, 1981. - С.70-72.
9. Байхельт Ф., Франкен П. Надежность и техническое обслуживание. Математический подход. -М.: Радио и связь, 1988. - 392 с.
10. Башинський О. I. Прогнозування обслуговуючо-ремонтних втручань для пожежних автомобшв // Агромех-2004: Матер. М1жн. наук.-прак. конф. ЛДАУ. -Льв1в: Льв1в ДАУ, 2004. - С. 240-246.
11. Кузнецов Е. С. Управление технической эксплуатацией автомобилей. - 2-е изд. Перер. и доп. - М.: Транспорт, 1990. - 272 с.
12. Сидорчук О. В., Башинський О. I. Технолопчш структури системи протипожежного захисту //Вюник Льв1в. держ. агр. ун-ту: агро1нженерш дослвдження. -Льв1в, № 4. - 2000. - С. 78-83.
13. Сидорчук О. В., Ратушний Р. Т., Башинський О. I. Науков1 принципи формування функцюнальних структур протипожежного захисту сшьських населених пункпв // Пожежна безпека - 2001. Зб1рн. наук. праць Льв1вського шституту пожежно! безпеки. Льв1в: Сполом. - 2001. - С. 31-33.
14. Сидорчук О. В., Тимочко В. О., Башинський О. I. Науков1 принципи розбудови виробничо! системи техшчного обслуговування [ ремонту пожежних автомобшв за станом // Пожежна безпека. Зб. наук. праць ЛШБ, Укр НДШБ. - Льв1в: ЛШБ. - 2004. - №4. - С.153-155.
15. Адамчук Н. Управление риском на предприятии и страхование // Управление риском. - 2001. - № 1. - С. 32-39.
16. Альгин В. Анализ и оценка риска и неопределенности при принятииинвестиционныхрешений // Управление риском. - 2001. - № 2. - С. 38-43.
Стаття надшшла до редакцИ 6.10.2015
191
