CC BY
9
УДК 347. 67
Надiя Павлiв-СамоTл
Навчально-науковий шститут права та психологи Нацюнального унiверситету "Львiвська полггехшка", кандидат юридичних наук, доцент кафедри цивiльного права та процесу pavliv.samoil@gmail. сот
Христина Мех
Навчально-науковий шститут права та психологи Нацюнального ушверситету "Львiвська полггехшка",
студентка групи ПВм-24 krystyna.romanova@gmail. сот
анал1з спадкового права
окремих кра1н ее
© Павл1в-Самогл Н., Мех Х., 2018
Стаття присвячена аналiзу норм спадкового права окремих кра'ш европейського Союзу, нормативно-правових акпв якi врегульовують процедури спадкування, а також у разi вщсутност волi спадкодавця (якщо в померлого не було шлюбу та дгтей; якщо батьки вже померли; якщо померлий не був одружений але мав д^ей; якщо померлий залишив другу половинку з подружжя; якщо покiйний залишив чоловiка/дружину та дггей), в яких би були зазначеш правила, однаковi для всiх держав незалежно вiд того, хто людина за нащональшстю.
Ключовi слова: спадкоемець; спадкування; заповiт; спадкове право; момент вщкриття спадщини.
Надежда Павлiв-Самоил, Кристина Мех
анализ наследственного права отдельных стран ес
Статья посвящена анализу норм наследственного права отдельных стран Европейского Союза, нормативно-правовых актов, регулирующих процедуры наследования, а также в случаях отсутствия воли наследодателя (если у умершего не было брака и детей, если родители уже умерли, если умерший не был женат но имел детей; если умерший оставил вторую половинку из супругов; если покойный оставил супруга / супругу и детей) в которых бы были указаны правила для всех государств одинаковые, независимо от того, кто человек по национальности.
Ключевые слова: наследник; наследование; завещание; наследственное право; момент открытия наследства.
Nadiya Pavliv-Samoyil
Institute of Jurisprudence and Psychology, Lviv Polytechnic National University, Department of Civil Law and Procedure
Ph. D.
Khrystyna Mekh
Institute of Jurisprudence and Psychology, Lviv Polytechnic National University,
student
analysis of hereditary law of some eu countries
This article presents analysis of the norms of hereditary law of some countries of the European Union, normative-legal acts, that regulate the procedure of succession including cases of absence of the will of the testator (if the deceased was not married and had no children; if parents are already dead; if the deceased was not married but had children; if the deceased left the spouse of the married couple; if the deceased left husband/wife and children), prescribing the same rules for all of the countries regardless of the nationality.
Key words: heir; inheritance; last will and testament; inheritance law; moment of opening of inheritance.
Постановка проблеми. IcropiH спадкування як права на передачу майна особам за власним бажанням тсля смерт почалася з появою людини на планет Земля, хоч на законодавчому piBm першi згадки виникли за чашв римського права. Також у той перюд виникли першi писаре сьогодш !х називають нотарiусами, яю посвщчували запов^и та iншi документи, яю мали i мають велике значення у спадковому правг Однieю з причин створення i розвитку спадкового права та дiяльностi нотарiуса е людина, життя яко! короткотривале, а тому спогади i майно, яке залишасться пiсля смертi, передаються им'1 або особам, визначеним самим спадкодавцем. Вщповщно, порядок вчинення дiй, яю потрiбно виконати спадкодавцевi та спадкоемцям за участ нотарiуса, щоб заповюти та отримати майно, врегульовуе, дослщжуе i вивчае спадкове право.
Суспшьство стрiмко розвиваеться, а тому i саме спадкове право змiнюеться i удосконалюеться. Держави на законодавчому рiвнi все бiльше посилюють охорону особистих штереив громадян, удосконалюють порядок вчинення нотарiальних дiй та визначають роль нотарiуса у практицi спадкового права в нотарiальнiй дiяльностi. У зв'язку з цим створюються новi норми права як на нащональному, так i на мiжнародному рiвнi.
Особливо актуальна ця тема на сучасному геополггичному етапi розвитку суспiльства, що пiдтверджуеться проблемами вiдповiдностi нацiонального законодавства мiжнародному законодавству в порядку вступу Укра!ни до Свропейського Союзу. Так, держави-члени Свропейського Союзу та iншi держави беруть активну участь у створенш таких нормативно-правових акпв, якi врегульовують процедури спадкування та ди нотарiуса у процедурi реатазацп права заповiдання та права на спадкування, а також у таких особливих випадках, як вщсутнють волевиявлення спадкодавця (якщо в померлого не було шлюбу та дггей; якщо батьки вже померли; якщо померлий не був одружений але мав дггей; якщо померлий залишив другу половинку з подружжя; якщо покшний залишив чоловша/дружину та дгтей) в яких би були зазначеш правила, одинаковi для всiх держав, незалежно вщ того, хто людина за нащональнютю.
Аналiз дослiдження проблеми. Над щею темою працювали такi науковцьправники: А. Кондратова, С. Благовiсний, Ю. Заiка, В. Чуйкова, О. Печений, С. Фурси, О. Харитонов,
В. Валах, О. Зайцев, В. Васильченко, О. Кармаза та шш^ яю дослщжували римське спадкове право на тлi права сучасного, здiйснення права на спадкування а також предмет регулювання спадкового права, у тому чи^ й у мiжнародному приватному правг
Мета полягае в тому, щоб комплексно проаналiзувати доктринальнi основи, правову регламентащю та практику реалiзацil спадкового права.
Виклад основного матерiалу. В XXI столiттi мiльйони ошб е суб'ектами спадкових вщносин, яю виникають незалежно вщ 1хнього громадянства, кра!ни перебування чи постiйного мюця проживання. У разi смертi громадянина, який перебувае за кордоном, або якщо його майно чи майжш права знаходяться за межами краши постiйного проживання, виникае низка правових проблем, серед яких важливе мюце належить питанням правового регулювання спадкових вщносин.
Iсторiя дослiджень та вивчення зарубiжного спадкового права обумовлюеться потребами виршення проблемних питань, якi виникають у спадковому правi Укра!ни та показують, що потрiбно удосконалювати законодавство за допомогою детального аналiзу мiжнародно-правових норм спадкового права. Так тдвищиться рiвень правово! культури та захист iнтересiв осiб у процесi реалiзацil спадкових прав.
Вiдносини зi спадкування е складовою частиною майнових вщносин будь-якого суспшьства (феодального, капiталiстичного й навггь соцiалiстичного), заснованого незалежно вщ форми власностi.
Укра!на повнiстю визнае спадковi права, якi виникли на пiдставi вiдповiдних iноземних законiв. Вщомо багато випадкiв, коли iноземнi громадяни визнавалися спадкоемцями за правом держави, норми яко! застосовувались до спадкування.
1ноземцям в Украш стосовно спадкування шяких обмежень не встановлено. 1м надаеться нацюнальний режим незалежно вщ того, проживають вони в Украш чи нi. Права спадкування, яю виникли за кордоном, повнiстю визнаються в Украш, вiдповiдно виникае необхщнють дослiдження принципiв та порядку спадкування за законодавством держав-члешв Свропейського Союзу.
З юридично! точки зору розрiзняють системи спадкового права, якi ддать у зарубiжних кра!нах континентально! Свропи (до них прилягае японська система права), та системи спадкового права, яю властивi кра!нам з англосаксонським правом, головно Великобританп та США. Основна вщмшнють мiж ними полягае в тому, що в континентальних европейських кра!нах спадщина переходить безпосередньо до спадкоемщв, а у Великобританп та США вона переходить спочатку до третьо! особи, а вже по^м - до спадкоемщв. Крiм того, в континентальнш Сврош можна видшити кра!ни, якi загалом дотримуються французького зразка, та кра!ни, для яких зразком е шмецьке право [1, с. 115].
У рамках Свропейського Союзу проводиться робота щодо створення единих европейських колiзiйних норм у галузi спадкового права. Спадкування, як один iз центральних шститупв цившьного права, одержало закрiплення в законодавсга бiльшостi держав.
В Украш колiзiйнi питання спадкування мiстяться в Закош Укра!ни "Про мiжнародне приватне право" вщ 23 червня 2005 року. Зпдно ст. 70, спадковi вiдносини (з урахуванням положень статей 71 та 72 цього Закону) регулюються правом держави, у яюй спадкодавець мав останне мюце проживання, якщо спадкодавцем в заповт не обрано право держави, громадянином яко! вш був. Вибiр права спадкодавцем буде недшсним, якщо тсля складання заповггу його громадянство змiнилося [2].
На сьогодш однi правовi держави вирiшують колiзiйнi питання у галузi спадкування розподiлом спадково! маси на рухоме та нерухоме майно, тодi як iншi встановили загальну для вшх видiв майна колiзiйну прив'язку.
Укра!нська практика виходить iз визнання в Украlнi всiх прав спадкування, яю виникли на пiдставi вiдповiдних iноземних законiв. Наприклад, якщо американський суд визнае вщповщно до закошв США укра!нського громадянина, що проживае в Украш, спадкоемцем, то i в Украlнi вiн буде розглядатись як спадкоемець.
Законодавство держав-члешв Свропейського Союзу (далi €С) у спадковому правГ n0-pi3H0My зазначае вирiшення питань щодо вiдсyтностi заповГту, хто у такому pa3i успадковуе майно i в яких частках, обмеження щодо розпорядження права на правонаступництво, як i коли можна стати спадкоемцем i який податок мають сплатити спадкоемцГ Так, наприклад, в Австри за вщсутносп волi спадкодавця, тобто заповггу, за рiзних обставин застосовують такi принципи:
- якщо померлий не був одружений та не мав дггей, то батьки померлого успадковують однаковГ частки майна;
- якщо батьки вже померли, то в такому разi успадковують брати i сестри;
- якщо померлий не був одружений але мав дггей, то дГти успадковують однаковГ частки;
- якщо померлий залишив другу половинку з подружжя: чоловГк/дружина стае единим спадкоемцем, не маючи нащадюв, батьюв, братГв i сестер, бабусь i дщушв;
- якщо померлий залишив чоловша/дружину та дiтей : 1/3 переходить до чоловша/дружини, решту дшиться однаково серед дггей [3].
Австрiйське право не надае автоматичного права на спадщину, якщо шлюб не був зареестрований. В такому випадку чоловiк/жiнка тшьки мають право стати спадкоемцями у порядку внесення ïx до заповГту.
Обов'язкова (резервна) частина майна, яка обмежуе свободу заповпу, становить половину частки законноï спадщини для нащадюв, за вщсутносп нащадкiв близько 1/3 частки юридичноï спадщини вщходить спадкоемцям.
Чоловiк/дрyжина отримуе половину своеï юридичноï частки. 1снуе можливють знизити резервну частину за вщсутносп сГм'г
Спадкоемцi резервноï частини можуть вщмовитися вщ резерву до вщкриття правонаступництва за контрактом (нотарiальний документ), укладеним мГж спадкодавцем i спадкоемцем або спадкоемцями [4].
Право на спадкування настае в момент вщкриття спадщини (смерть особи), проте передача спадщини спадкоемцям вимагае судового розпорядження наприкшщ конкретноï процедури яка здшснюеться нотарiyсом вщ iменi суду ("Verlassenschaftsverfahren").
У бельгшському законодавствi зазначено: якщо померлий не був одружений i не мав дггей, спадкоемцями, яю першими мають право на спадкування, будуть найближчГ родичГ (брати i сестри). Так батько i мати отримають по чвертг а брати/сестри - решту спадку. Якщо один ¡з батьюв помер, то його частка передаеться братам i сестрам. Якщо немае батьюв, братГв i сестер, половина спадкоемносп переходить до материнськоï лши, а друга половина переходить до батькiвськоï лши (дядько, тика, двоюрщний брат). Якщо покшний не був одружений, але мав дггей, це виключае вшх шших члешв сГм'г Вони мають повне право власносп на майно порГвну. Проте, якщо дитина вже померла, залишаючи нащадюв, останш успадковують право представництва померлоï дитини. Якщо померлий мав чоловша/дружину та дней, то ця особа успадковуе (право власност на власнють) вс активи, що включають спадщину. Дни успадковують спадщину рГвними частками. Частка дитини, яка вже померла, належить до нащадюв цiеï дитини за принципом представлення [5].
Форма зареестрованого партнерства визнана в Бельги "законним ствжиттям". На правонаступництво мае право кожен ¡з партнерГв, тобто користуватися нерухомютю, в якш подружжя проживало разом, а також право на майно у зазначенш власностГ Але одна сторона мае право позбавити шшу права на користування у випадку волГ або подарунку на користь iншоï особи.
У незареестрованому шлюбГ друга сторона може стати спадкоемцем тшьки тодГ, коли померлий це передбачив у заповт. Бельгшський закон не надае автоматичного права на успадкування другш сторош [3].
Бельгшський закон визнае принцип резервних частин, згщно з яким мтмальна частина (зарезервована частина) спадщини повинна передаватися дружиш, дням, батькам загиблого. Ця резервна частина становить половину спадщини, якщо е одна дитина (або ïï нащадки), 2/3 - якщо е
двi дитини, i 3/4 - якщо е трое або бiльше дггей. Якщо немае нащадкiв або подружнього партнера, тодi батько i мати мають право на чверть спадщини кожен.
Друга сторона завжди отримуе право на користування принаймш половиною активГв, що входять у спадщину. Ця половина буде мютити, майно, до якого належать будинок та речГ домашнього вжитку.
Якщо заповщач виршив не враховувати резервно1 частини до свого заповпу, а спадкоемщ погоджуються, поважаючи його бажання, то заповн може бути правомГрний. Але спадкоемщ, резервна частина яких не була дотримана, i яю мають намГр вимагати ïï, мають право порушити справу у порядку зменшення спадщини на розмГр резервноï частки.
Бельгшський закон регулюеться принципом, згщно якого майно (активи та зобов'язання) належать спадкоемцям ¡з моменту смерт власника, також юнуе система правонаступництва [6].
Спадкоемщ несуть вщповщальнють за борги, пов'язаш з правонаступництвом, але вони мають можливють обмежувати свою вщповщальнють, прийнявши спадщину без вщповщальносп за винятком активГв. Умови (винятки, надбавки) та податковГ ставки значно вщрГзняються в рГзних регюнах (Валлошя, ФландрГя, Брюссель-Каттал). ПодатковГ ставки залежать вщ ступеня спорщненосп i можуть становити до 80 %, коли немае сГмейних вщносин.
У Болгарп якщо немае заповпу, за рГзних обставин застосовуються рГзш принципи.
Якщо померлий був не одружений i не мав дней, батьки стають спадкоспадкоемцями. Якщо поюйний залишив лише другий стутнь спорщненосп або спорiдненiсть в бшьш високому ступенi, ri, хто з найближчого ступеня, успадковують рГвними частками. Коли в поюйного залишилися тшьки брати i сестри, вони успадковують в рГвних частках. Коли в поюйного залишилися тшьки брати i сестри, а також хтось ¡з вищого ступеня спорiдненостi, що набувають другого ступеня або першого, отримують 2/3 майна, а спадкоемщ отримують 1/3. Якщо поюйний не був одружений, а мав дней, мГж останшми дшять майно порГвну [7].
Болгарське законодавство не визнае незареестрований шлюб, тому тшьки в заповт сам спадкодавець може вказати про право такоï особи бути спадкоемцем майна. В Болгарп послщовнють переходить до спадкоемця, коли останнш приймае правонаступництво. Це прийняття може бути мовчазним. Чоловiк/жiнка, нащадки та батьки поюйного звшьняються вщ сплати податку на спадщину [8].
Згщно чеського законодавства, якщо немае заповпу, тодГ до рГзних випадкiв застосовують такi принципи:
- якщо померлий був неодружений i не мав дней, то майно передаеться батькам, якщо вони ще живГ та особам, яю жили разом з померлим в одному примщенш, протягом одного року щонайменше, до самоï смертц
- якщо померлий не був одруженим але мав дней, то правонаступництво дшиться порГвну мГж дньми [9].
Закршлена резервна частина може становити усю нерухомють. РозмГр резервно!' частини залежить вщ вшу бенефiцiара (неповнолiтнього/дорослого) та юлькосп спадкоемцiв. Бенефiцiари резервноï частини не можуть вщмовитися вщ частки резервноï частини. У них е лише можливють прийняти або вщмовитися вщ всiеï спадщини. Але в межах угоди про правонаступництво мГж спадкоемцями одержувач резервноï частини може погодитися на отримання меншоï частини майна, шж вiн/вона мае право. Друга сторона подружжя не мае права на будь-яку резервну частину.
Спадкоемець набувае цього статусу за ршенням нотарiуса, який виступае в ролГ судового уповноваженого. ДГя цього ршення вступае в силу з дня смертГ навнь якщо ршення буде видано шзшше. Спадкоемець несе особисту вщповщальнють за борги померлого вщповщно до вартосп майна, отриманого ним [10].
У Францп за вщсутносп заповпу застосовують таю принципи:
а) померлий був неодружений i не мав дггей - батьки разом ¡з його братами та сестрами, якщо таю е, в день смертГ загиблого беруть участь у правонаступництво
б) померлий був неодружений але мав дггей - дни успадковують рГвш частки.
Вщповщно до французького права лише нащадки померлого та чоловГк/жшка мають право на резервну частину. Ця резервна частина, яка обмежуе право спадкодавця вшьно розпоряджатися сво1м майном у заповт, не може перевищувати 3/4 майна. Спадкоемщ не можуть вщмовитись вщ резервноï частини (якщо вони не вщмовляються вщ правонаступництва) [11].
За французьким правом послщовнють спадкування вщкриваеться зГ смертю. Спадкоемець повинен зробити вибГр щодо реалiзацiï права на спадщину протягом 10 роюв тсля вщкриття правонаступництва.
Якщо спадщину було прийнято спадкоемцем, тодГ вш несе вщповщальнють за заборгованють померлого, яка може стосуватись навпъ власного майна спадкоемця [12].
Отже, на основГ зазначеного варто сказати, що спадкове право надае можливють кожному громадяниновГ розпорядитися сво1м майном на випадок смертг визначивши в заповт його долю. Воно безпосередньо спрямоване на захист особистих штерешв громадян, адже багатьом не байдуже, до кого перейде ïxне майно пюля смерти Водночас, спадкове право всшяко захищае штереси члешв сiм'ï померлого (особливо неповнолпшх та непрацездатних члешв), сприяючи так змщненню сГм'1\
Спадкування становить ушверсальну правонаступнють. Саме в спадкуванш яскраво виявляеться така особливють ушверсального правонаступництва, як одночаснють переходу до правонаступника всГх прав та обов'язюв, яю належали спадкодавцю.
Майно спадкодавця переходить до спадкоемщв як едине цше, включаючи майновГ права та обов'язки спадкодавця, а також пов'язаш з ними особист (немайновГ) права.
Особливосп спадкування прав щодо нерухомого майна пов'язаш з видом прав, що успадковуються, i в кожному окремому випадку можуть мати своï особливосп щодо порядку нотарГального оформлення. Отже, завданням законодавщв е створення такого правового мехашзму реалiзацiï права на спадкування, який ефективно забезпечить можливють кожному спадкоемцю успадкувати будь-яке нерухоме майно ¡з найменшими юридичними труднощами для нього, забезпечення цього реалГзуеться дГяльнютю нотарГату.
Склад цих прав та обов'язюв визначаеться на момент вщкриття спадщини.
Виходячи з наведеного вище, можна зробити висновок, що особливосп спадкування прав щодо нерухомого майна, пов'язаш з видом прав, що успадковуються, i в кожному окремому випадку можуть мати своï особливосп. Отже, завданням законодавщв е створення такого правового мехашзму реалГзацп права на спадкування, який ефективно забезпечить можливють кожному спадкоемцю успадкувати будь-яке нерухоме майно ¡з найменшими юридичними проблемами для нього.
Висновки. Отже, аналГзуючи законодавство спадкового права держав-члешв Свропейського Союзу, варто зазначити, що охорона особистих штерешв громадян та 1хнього майна регулюеться на найвищому рГвш та великою кшькютю нормативно-правових акпв, а Украша потребуе оновленого шституту спадкування. Цившьний кодекс мае вщповщати всГм вимогам нового сустльства, що стопъ на засадах ринковоï економши.
Вщповщно, необхщно врахувати деяю негативш моменти у нащональному законодавсга та усунути окремГ прогалини: на законодавчому рГвш потрГбно спростити оформлення прийняття спадщини, для цього потрГбно реформувати спадкове законодавство; потрГбно удосконалити та наблизити нащональне законодавство до европейських стандартв, а також ввести чпке розмежування отримання спадщини у традицшному шлюбг у цившьному шлюбг у одностатевому шлюбГ i у фактичному шлюбц детально проаналГзувати закони европейських держав, таю як "Про мГжнародне приватне право", "Про нотарГат", цившьне законодавство в сферГ спадкових вщносин та дп нотарГуса, як основного правового суб'екта.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Валах В. В. Спадкове право заруб1жних крагн. М1жнародне та заруб1жне право. - 2002. -№ 4. - С. 115-122. 2. Про м1жнародне приватне право: Закон Украгни eid 23 червня 2005 року. [Електронний ресурс] /Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2709-15. 3. Successions in Europe - Succession law in 27 European countries, The Council of the Notariats of the European
Union, accessed 20.11.2014. [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www. successions-europe. eu/en/home. 4. Austria International Estate Planning Guide Individual Tax and Private Client Committee, accessed 20.12.2016. [Електронний ресурс] / Режим доступу: file:///C:/Users/Roman/Downloads/ Austria.pdf. 5. Inheritance Law in Belgium. [Електронний ресурс] / Режим доступу: https://www. angloinfo.com/how-to/belgium/money/pensions-wills/inheritance-law. 6. Private law codifications in Belgium, [Електронний ресурс] / Режим доступу: https://www.law.kuleuven.be/personal/mstorme/ taiwan2012HeirbautandSt. 7. Code of civil procedure, in force from 01.03.2008. [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.lawoffice-bg.net/userfiles/Code%20of%20Civil%20Procedure.pdf. 8. Inheritance Law in Bulgaria. [Електронний ресурс] / Режим доступу: https://www.angloinfo. com/how-to/bulgaria/money/pensions-wills/inheritance-law. 9. ACT the Civil Code of the Czech Republic of 3 February 2012. [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://obcanskyzakonik.justice. cz/images/pdf/Civil-Code. pdf. 10. Inheritance tax and law in Czech Republic. [Електронний ресурс] / Режим доступу: https://www.globalpropertyguide. com/Europe/Czech-Republic/Inheritance. 11. Французький цив1льний кодекс 1804. [Електронний ресурс] / Режим доступу: www.ipsub.udsu. ru/download/kafedra.../fgk.doc. 12. Про статус нотар1уса: Ордонанс ФранцИ' в1д 02.11.1945 р. [Електронний ресурс] /Режим доступу: http: // mirnot. narod. ru /index. html.
REFERENCES
1. Valakh V. V. Spadkove pravo zarubizhnykh krayin. [Inherited right of foreign countries]. Mizhnarodne ta zarubizhne pravo. - 2002. - No. 4. - pp. 115-122. 2. Pro mizhnarodne pryvatne pravo: Zakon Ukrayiny vid 23 chervnya 2005 roku. [On Private International Law: Law of Ukraine dated June 23, 2005]. Available at: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2709-15. 3. Successions in Europe -Succession law in 27 European countries, The Council of the Notariats of the European Union, accessed 20.11.2014. [Successions in Europe - Succession law in 27 European countries, The Council of the Notariats of the European Union, accessed 20.11.2014]. Available at: http://www. successions-europe. eu/en/home. 4. Austria International Estate Planning Guide Individual Tax and Private Client Committee, accessed 20.12.2016. [Austria International Estate Planning Guide Individual Tax and Private Client Committee, accessed 20.12.2016]. Available at: file:///C:/Users/Roman/Downloads/Austria.pdf. 5. Inheritance Law in Belgium. [Inheritance Law in Belgium. ]. Available at: https://www.angloinfo. com/how-to/belgium/money/pensions-wills/inheritance-law. 6. Private law codifications in Belgium, [Private law codifications in Belgium]. Available at: https://www.law.kuleuven.be/personal/mstorme/ taiwan2012HeirbautandSt. 7. Code of civil procedure, in force from 01. 03. 2008. [Code of civil procedure, in force from 01.03.2008]. Available at: http://www.lawoffice-bg. net/userfiles/Code %20of %20Civil %20Procedure.pdf. 8. Inheritance Law in Bulgaria. [Inheritance Law in Bulgaria]. Available at: https://www.angloinfo.com/how-to/bulgaria/money/pensions-wills/inheritance-law. 9. ACT the Civil Code of the Czech Republic of 3 February 2012. [ACT the Civil Code of the Czech Republic of 3 February 2012]. Available at: http://obcanskyzakonik.justice.cz/images/pdf/Civil-Code.pdf. 10. Inheritance tax and law in Czech Republic [Inheritance tax and law in Czech Republic. ]. Available at: https://www. globalpropertyguide.com/Europe/Czech-Republic/Inheritance. 11. Frantsuz'kyy tsyvil'nyy kodeks 1804. [French Civil Code 1804. ] Available at: www.ipsub.udsu.ru/download/kafedra.../fgk.doc]. 12. Pro status notariusa: Ordonans Frantsiyi vid 02.11.1945 r. [About the status of a notary: Ordnance of France dated 02. 11. 1945]. Available at: http://mirnot.narod.ru /index.html.
Дата надходження: 18.01.2018р.
