CC BY
31
УДК 582.923.1:574.3
АНАЛ1З СТАНУ ПОПУЛЯЦП 8ШКИА PERENNIS L. (GENTIANACEAE) НА ТЕРИТОРП НАЦЮНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ "ДЕРМАНСЬКО-ОСТРОЗЬКИЙ"
О.В. ГОЛОВКО1, В.М. Д1ХТЯРУК2, Г.В. КАЛЬЧУК1
1 Нацiональний природний парк "Дермансько-Острозький", м. Острог 2 .
Нацюнальний унiверситет "Острозька академiя", м. Острог
Вперше проведено дослвдження стану популяци £м>етйа регеппг^' Ь. на територп нацюнального природного парку "Дермансько-Острозький". Встановлено, що дана популяц1я мае досить високу щшьтсть та чисельшсть, характеризуеться доброю вщновлювальною здатшстю. Морфометричш параметри сввдчать про те, що популяцш X регеппг^' на територп парку е процвггаючою 1 при сталих еколопчних умовах та дотримант необидного заповщного режиму може збер1гати свш стан в подальшому.
Ключовi слова: £м>етйа регеппг^' Ь., популяцгя, карбонатне болото, нацюнальний природний парк "Дермансько-Острозький "
Вступ
Нацiональний природний парк (НПП) "Дермансько-Острозький" створений в 2009 рощ на територп Здолбунiвського та Острозького райошв Рiвненськоi областi. Парк площею 5448,3 га розмiщений в трьох фiзико-географiчних областях - Малому Полюа, Волинськiй височинi та Середньоподшьськш височинi, що зумовлюе значне рiзноманiття ландшафтiв, флори та фауни його територп [2]. Список флори парку нараховуе 655 видiв вищих рослин, серед яких 87 пiдлягають охорош на рiзних рiвнях, в тому чист 44 види занесенi до Червоно'1' книги Украши. У рослинному покривi НПП "Дермансько-Острозький" переважае люова рослиннiсть - залiсненiсть територп е високою i становить близько 90%. З шших типiв рослинностi наявш болота, заболоченi i торф'янистi луки, як сформувались на мiсцi осушених болiт.
Найпоширенiшим типом болiт парку е евтрофш карбонатнi болота. Зазвичай щ болота формуються в умовах багатого мшерального живлення в заплавах малих рiчок, улоговинах, на берегах озер та внаслщок заростання водойм iз близьким заляганням до денно'1' поверхнi карбонатних порiд. Вони е залишками бiльш обширних в минулому болотних систем. У зв'язку з штенсивним освоенням бшьшють карбонатних бол^ Середньо'1' Свропи перетворено на лучньпасовищш угiддя. В задовiльному станi збереглась лише невелика кшькють цих болт В Укра'1ш болота такого типу поширеш переважно на Малому Полюа, Подiллi, Закарпаттi. Деякi з них е цшними заповiдними об'ектами [11]. До таких об'ектив загальноевропейського значення вщноситься заболочена долина рiчки Збитинка, в якш створено ряд заказниюв, що увiйшли до складу НПП "Дермансько-Острозький". В складi флори карбонатних бол^ зустрiчаеться низка раритетних видiв рослин, зокрема $метйаретепт8 Ь.
Метою роботи було оцiнювання стану популяци £. регвпт8 на територп НПП "Дермансько-Острозький" та прогноз и збереження, що визначило основш завдання: 1) вивчення умов мюцезростання; 2) визначення онтогенетичного спектру популяци та оцшювання здатносп популяци до самотдтримання; 3) складання прогнозу збереження виду в дослщжених умовах.
Об'екти та методи дослщження
Сверцiя багаторiчна ($мегйа ретепт8 Ь.) - рiдкiсний вид з родини ОепПапасеае, занесений до Червоно'1' книги Украши (природоохоронний статус - вразливий) [7]. Цей
прський европейський вид на Схщно-Свропейськш рiвнинi е релiктом льодовикового часу, спустився з rip при похолоданнi i потсм розселився по рiвнинi при вщстут льoдoвикiв на пiвнiч [13]. Ареал S. perennis охоплюе Середню i Атлантичну Свропу (Карпати, Альпи, Центральний Французький масив, твшчш схили Шрене'в), Середземномор'я (Апеннiни, Балкани), Прибалтику, захщ i центр европейсько' частини Росп [4, 13, 17]. В Укрш'ш вид трапляеться у Карпатах (Свидовець, Чорногора, Мармаросью й Чивчино-Гринявсью масиви). S. perennis також зростае i в piвниннiй частинi Укра'ни, зокрема в Малому Пoлiссi, твшчно-захщному Пoдiллi. Для Украшського Розточчя вид вщомий тшьки з лiтеpатуpних джерел та наводиться як зниклий [7].
S. perennis занесена до Червоних книг Республши Бшорусь (2005) з категopiею 1 [8], Росшсько' Федерацп (2008) зi статусом 1 [9], Латвп з категopiею 0 [15], Естони [16] та Литви [14], охороняеться в Пoльщi [18].
На територп Рiвненськoi oбластi S. perennis була вперше вiдмiчена в 1983 рощ Т.Л. Андpiенкo та Г.М. Антоновою в Бущанському бoлoтi в заплавi piчки Збитинка (Острозький район) [1]. Також наводиться зростання виду на територп боташчно'1 пам'ятки природи "Дерманська" в Здoлбунiвськoму pайoнi [3].
Дослщження популяцп S. perennis проведет в 2012-2013 pp. Вид дослщжували в заболоченш заплавi р. Збитинка на територп боташчних заказникiв "Бущанський" (лoкалiтет 1) та "Заплава piчки Збитинка" (лoкалiтет 2), якi увшшли до складу НПП "Дермансько-Острозький". Вказаш бoлoтнi масиви е одними iз найбiльш схiдних середньоевропейських карбонатних болт
Ф^оценотичну характеристику рослинних угруповань, в яких зростае S. perennis, складено на oснoвi геоботашчних oписiв пробних дшянок. Пiд час oписiв фшсувався весь видовий склад судинних рослин, ярусшсть фiтoценoзу, загальне проективне покриття та проективне покриття кожного виду. Латинсью назви рослин наведенi за "Визначником вищих рослин Укра'ни" [12].
Для дослщження стану популяцп виду вивчали основш параметри популяцп -просторову структуру, вiкoвi групи, чисельшсть, щiльнiсть, життездатнiсть в умовах заповщного режиму [6]. З огляду на природоохоронний статус S. perennis, використовували неушкoджуючi методи, вс вимipи здшснювали в польових умовах. Для вивчення вшово' структури ценoпoпуляцii дoслiджуванoгo виду використовували метод трансект. Трансекту площею 10 м2 було пoдiленo на 10 дшянок по 1 м2, на яких визначали вiкoвi групи особин видiв та вимipювали poзмipи особин. Обраховували також щiльнiсть особин на 1 м2 та кшьюсть генеративних особин на 1 м2, кiлькiсть квiтoк на генеративних пагонах. Щшьшсть пoпуляцiй визначали за чисельшстю на плoщi в перерахунку на 1 м . Дослщження вшово'' структури на популяцшному piвнi проводили за загальновживаними методиками, яю базуються на визначеннi мopфoбioлoгiчнoi неoднopiднoстi особин в онтогенеза Оснoвнi oнтoгенетичнi перюди в складi ценoпoпуляцii: латентний (даний стан не дослщжували), прегенеративний, генеративний, постгенеративний [6]. Матеpiал опрацьовували методами ваpiацiйнoi статистики на ПК за допомогою стандартного пакета MS Excel. Для вах показниюв визначали основш статистичш характеристики: середне арифметичне (М), похибку середнього (m), кoефiцiент ваpiацii (V, %) [10].
Результати та обговорення
На oснoвi геoбoтанiчних опиав даемо загальну фiтoценoтичну характеристику мюцезростань дoслiдженoгo виду.
В лoкалiтетi 1 S. perennis зростае в очеретово^ржавосашниково-ппновш асощацп (Phragmiteto (australis)-Schoenetum (ferruginei) hypnosum). Дане угруповання
занесене до Зелено!' книги Украши [5]. В розрщженому деревному ярус переважае Betulapendula Roth., поодиноко зус^чаються Alnusglutinosa (L.) Gaertn., Pinus sylvestris L., масовий пiдрiст цих видiв. В чагарниковому ярусi поодиноко зростають Frangula alnus L., Viburnum opulus L., Salix aurita L., S. rosmarinifolia L., S. pentandra L., S. cinerea L. Загальне проективне покриття трав'яного ярусу - 80-90%. Дом^е Phragmites australis (Cav.) Trin. ex Steud. (45-60%), ствдомшантом е Schoenus ferrugineus L. (3040%). Molinia caerulea (L.) Moench. займае 5-10% проективного покриття; Carex lasiocarpa Ehrh., Menyanthes trifoliata L., Potentilla erecta (L.) Raeusch., Swertiaperennis L. - до 5-7%. По 2-3% займають Carex flava L., Eupatorium cannabinum L., Succisa pratensis Moench, Thelypteris palustris Schott. Epipactis palustris (L.) Crantz. та Peucedanum palustre (L.) Moench займають 1-2%. Поодиноко зростають Carex panicea L., Cirsium palustre (L.) Scop., Dactylorhiza incarnata (L.) Soo., Galium uliginosum L., Lythrum salicaria L., Oxycoccuspalustris Pers., Parnassiapalustris L., Phyteuma orbiculare L., Pyrola rotundufolia L., Veronica longifolia L. Моховий ярус загальним проективним покриттям 10-15% складений переважно гшновими мохами, трапляються сфагновi мохи.
В локал^ет 2 S. perennis зростае на вщкритих дшянках в молшево-очеретяно-гшновш асощацп (Phragmiteto (australis) - Molinietum (caerulei) hypnosum). Загалом дана дшянка болота бшьш обводнена, шж в локал^ет 1. Тут поодиноко зростае тдрют Betula pubescens, Pinus sylvestris, Frangula alnus. В трав'яному ярус загальним проективним покриттям 85-90% дом^е Phragmites australis (65-70%), ствдомшантом е Molinia caerulea (25-30%). По 5% займають таю види, як Carex lasiocarpa, Ligularia sibirica Cass., Schoenus ferrugineus. Swertia perennis та Potentilla erecta займають до 23% проективного покриття; по 1% займають Carex panicea, Carex flava, Dactylorhiza incarnata, Epipactis palustris, Mentha arvensis L., Parnassia palustris. Поодиноко зростають Eupatorium cannabinum, Filipendula vulgaris Moench, Galium palustre L., Galium uliginosum, Juncus articulatus L., Lysimachia vulgaris L., Menyanthes trifoliata, Peucedanum palustre, Salix rosmarinifolia. В моховому ярус загальним проективним покриттям 70-75% зростають гiпновi мохи.
Одним iз важливих показниюв ценопопуляцп е щшьшсть, яка характеризуе ïï взаемод^ з простором фггоценозу та ïï роль у трансформацп речовин та енергл. Показники щшьносп S. perennis на дослщжених дшянках наведет в таблиц 1.
Таблиця1
Показники щшьносп популяцп S. perennis на територи НПП "Дермансько-Острозький"
Table 1
Density indications of S. perennis population in the National park "Dermansko-Ostrozky"
Локалггет К1льк1сть прегенеративних особин, ос./м2 К1льк1сть генеративних особин, ос./м2 Загальна к1льк1сть особин, ос./м2
1. Ботан1чний заказник "Бущанський" 14,5±2,90 3,3±0,92 17,8±3,32
2. Боташчний заказник "Заплава р1чки Збитинка" 5,3±1,09 2,5±0,67 7,8±1,66
Нами розраховаш таю показники, як шдекс вщновлення популяцш (IY), що характеризуе процес появи в популяцп прегенеративних рослин як частку вщ загально'1' кшькосп особин в популяцiï, та шдекс генеративносп популяцiй (IG), що показуе перехщ рослин у генеративний стан у виглядi частки особин генеративного стану вщ загально'1' кiлькостi особин в популяцп' [6]. 1ндекс вщновлення е штегральним показником вiковоï структури й характеризуе динамiку самопiдтримання
ценопопуляцп. Цей показник для S. perennis в локал^ет 1 становить: IY = 81,5%. 1ндекс генеративносп, вщповщно, дорiвнюe: IG = 18,5%. В локал^ет 2 IY = 67,9%, IG = 32,1%. Таким чином, популящя S. perennis на дослщженш територп характеризуемся лiвостороннiм спектром з переважанням прегенеративних особин, що свщчить про добру здатнiсть популяцп до вщновлення.
Також при дослiдженнях ми здшснили вимiрювання основних морфометричних показниюв S. perennis (табл. 2). Даш показники характеризують життевiсть ценопопуляцiй виду.
Таблиця 2
Морфометричш показники популяцп S. perennis на територп НПП " Дермансько-Острозький"
Table 2
Morphometric parameters of S. perennis population in the National park "Dermansko-Ostrozky"
Показник M m V, % Максимальне значения Мшмальне значення
Локалиет 1
Довжина генеративного пагона, см 59,7 1,91 18 75 37
Кшькють листав, шт. 15 0,75 28 22 6
Кшькють квггок, шт. 19 1,40 41 31 5
Локалiтет 2
Довжина генеративного пагона, см 69,0 2,83 20 91 27
Кшькють листав, шт. 19 0,71 19 26 14
Кшькють кв1ток, шт. 30 2,67 45 63 3
Аналiз морфометричних ознак ретептз показав, що довжина генеративних пагошв перевищуе середнi розмiри, вказанi шшими авторами [4, 7, 13], на 5-20 см, кшькють квiток - на 20 шт., що свщчить про оптимальш умови для виду в дослщжених ф^оценозах. Коефiцieнт варiащi (V) для всiх дослiджуваних морфометричних параметрiв ценопопуляцiй даного виду змшюеться в межах вiд 18 до 45%. Найбшьш мiнливим показником виявилася кшькють кв^ок (41-45%). Найменшою ампштудою мiнливостi характеризуеться довжина генеративного пагона (18-20%). Загалом для дослщжено! територп морфометричш показники £. perennis в локалiтетi 2 е вищими, шж в локалiтетi 1, що, ймовiрно, пов'язане з бiльшою обводненiстю дано'1 дiлянки болота та меншим проективним покриттям дерев та чагарникiв.
Висновки та рекомендацн
Таким чином, проведений аналiз показав, що популяцiя Swertia perennis на територп НПП "Дермансько-Острозький" мае досить високу щшьшсть та чисельшсть, характеризуеться доброю вщновлювальною здатнютю. Особливостi морфометричних параметрiв свiдчать про те, що дана ценопопулящя на дослщжених болотних масивах е процв^аючою i при сталих еколопчних умовах та дотриманнi в НПП необхщного заповiдного режиму може зберiгати свш стан в подальшому.
Враховуючи созолопчну цiннiсть дано'1 територп, доцiльно боташчш заказники "Бущанський" та "Заплава рiчки Збитинка" включити до заповщно! зони НПП "Дермансько-Острозький" з вщповщним режимом охорони. На дослщжених болотах слщ закласти постшш пробнi площi для спостереження за станом раритетних видiв, також необхiдно проводити щорiчний мошторинг стану популяцп £. perennis з метою виявлення факторiв, якi можуть становити загрозу для виду. Результати дослщжень, викладенi в данiй статп, та природоохороннi рекомендацп доцiльно врахувати при розробленш Проекту оргашзацп територп НПП "Дермансько-Острозький", а також для
розроблення менеджмент-плашв з охорони рщюсних видiв y парку.
1. Андрieнко Т.Л., Антонова Г.М. Флористичш знахiдки на Рiвненщинi // Укр. ботан. жyрнал. - 1986. - 43, №4. - С. 97-101.
2. Андрieнко Т.Л., Онищенко В.А., Дацюк В.В. НПП Дермансько-Острозький / Фiторiзноманiття заповщниюв i нацюнальних природних парюв Украши. Ч. 2. Нацюнальш природнi парки / Ид ред. ВА. Онищенка i Т.Л. Aндрieнко. - Khib: Фггосоцюцентр, 2012. - С. 206-214.
3. Андрieнко Т.Л., Прядко O.I. Рослинний св^ проектованого Дермансько-Mостiвського регионального ландшафтного паркy // Дермансько-Mостiвський регюнальний ландшафтний парк: проблеми становлення. - K., 2001. - С. 74-81.
4. Гроссгейм А.А. Сем. Горечавковые - Gentianaceae Dumort // Флора СССР. Т. 18 / Ред. Б.К Шишкин, Е.Г. Бобров. - M.; Л., 1952. - С. 525-640.
5. Зелена книга Украши / Ид ред. ЯП. Дщуха. - K.: Aльтерпрес, 2009. - 448 с.
6. Злобин Ю.А. Популяционная экология растений: современное состояние, точки роста. Mонография. - Суми: Университетская книга, 2009. - 263 с.
7. Ко6ie Ю.Й. Сверщя багаторiчна (Бешишниця багаторiчна) - Swertia perennis L. // Червона книга Украши. Рослинний св^ / За ред. Я.П. Дщуха - K.: Глобалконсалтинг, 2009. - С. 494.
8. фасная книга Республики Беларyсь: Редкие и находящиеся под угрозой исчезновения виды дикорастyщих растений. - Mинск, 2005. - 456 с.
9. фасная книга Российской Федерации (растения и грибы) // Гл. редколл.: Ю.П. Трyтнев и др.; Сост. Р.В. Амелин и др. - M.: Товарищество научных изданий KMK, 2008. - 855 с.
10. Лакин Г.Ф. Биометрия. - M.: Высш. школа, 1990. - 325 с.
11. Мельник В.1., Савчук P.I., Баточенко В.М., Баранський О.Р. Рослинний покрив Острозько'1 долини та його охорона // Вюн. Нетсшинського краезнавчого музею. -2002. - С. 102-113.
12. Определитель высших растений Украины / Доброчаева Д.Н., ^тов M.H, Прокудин Ю Н. и др. - K.: Наук. думка, 1987. - 548 с.
13. Письяукова В.В. Род Сверция - Swertia L. // Флора европейской части СССР. Т. 3. / Отв. ред. A^A. Федоров, ред. тома Ю.Л. Mеницкий. - Л.: Наука, 1978. - С. 82-85.
14. Lietuvos raudonoji knyga / V. Raôomavièius (vyr. red.) ir kt. - Kaunas: Lututë, 2007. -800 p.
15. Pärskata tabula par Latvijas aizsargäjamo augu sugäm Latvijas Sarkanajä grämatä un Latvijas Republikas Ministru Kabineta noteikumos. -http://latvijas.daba.lv/aizsardziba/augi_dzivnieki/tabula.shtml. - Searched on 30 August 2013.
16. Red Data Book of Estonia on the web (1998). - http://www.zbi.ee/punane/english/. -Searched on 30 August 2013.
17. Tutin T.G. Swertia L. // Flora Europaea. Vol. 3. Diapensiaceae to Myoporaceae. -Cambridge, 1972. - P. 67.
18. Zarzycki K., Mirek Z., Wojewoda W., Szelqg Z. (eds). Red list of plants and fungi in Poland. Czerwona lista roslin i grzybów Polski. - Kraków: Instytut Botaniki im. W. Szafera PAN, 2006. - Р. 9-20.
Головко О.В., Дихтярук В.М., Кальчук Г.В. Анализ состояния популяции Swertia perennis
L. (Gentianaceae) на территории национального природного парка "Дерманско-Острожский" //
Труды Гос. Никит. ботан. сада. - 2013. - Т. 135. - С. 132-137.
Впервые проведено исследование состояния популяции Swertia perennis L. на территории
национального природного парка "Дерманско-Острожский". Установлено, что данная популяция имеет
достаточно высокую плотность и численность, характеризуется хорошей восстановительной способностью. Морфометрические параметры свидетельствуют о том, что популяция S. perennis на территории парка является процветающей и при постоянных экологических условиях и соблюдении необходимого заповедного режима может сохранять свое состояние в дальнейшем.
Ключевые слова: Swertia perennis L., популяция, карбонатное болото, национальный природный парк "Дерманско-Острожский "
Golovko O.V., Dikhtyaruk V.M., Kalchuk G.V. The analysis of the state of Swertia perennis L. (Gentianaceae) population in the National Nature Park "Dermansko-Ostrozhsky" // Proceedings of the State Nikit. Botan. Gard. - 2013. - Vol. 135. - P. 132-137.
The state of the Swertia perennis L. population has been investigated in the National Nature Park "Dermansko-Ostrozhsky" for the first time. During the undertaken investigation, it was determined that this population had a relatively high density and strength and good replacement capacity. Morphometric parameters indicate that the population of S. perennis in the park is thriving and that the maintenance of constant environmental conditions and the compliance with the required reserve-regime can maintain the population's present status into the future.
Keywords: Swertia perennis L., population, calcareous fen, the National Nature Park "Dermansko-Ostrozhsky".
