CC BY
24
УДК 581.9:592:598.2:599.1 (477.73)
Б1ОР1ЗНОМАН1ТТЯ УРОЧИЩА "Б1СНКОВ1 ПЛАВНЕ" НА К1НБУРНСЬКОМУ П1ВООСТРОВ1 ТА ПРОБЛЕМИ ЙОГО ЗБЕРЕЖЕННЯ (МИКОЛА1ВСЬКА
ОБЛАСТЬ)
ко. реднов1,2, II. мойсшнко2,3, а.ю. непе1н2, з.о. Петрович1,
О.О. МАРЧИНСЬКА-АНДРееВА2
1 Регiональний ландшафтний парк "Кшбурнська коса", м. Очакiв
2 Нащональний природний парк "Бiлобережжя Святослава", м. Очаюв
3 Херсонський державний ушверситет, м. Херсон
Приведет даш по флор1 та фауш, з1браш в 1993-2013 рр. Особливу увагу придшено рщшсним видам. Проанал1зовано змши в гшздовш орштофауш урочища у зв'язку з1 змшами в екосистемах територи. Запропоноваш бютехшчш заходи, направлен на покращення стану упддя.
Ключовi слова: флора, рослиннкть, хребетнI тварини, р1дк1ст види, Миколагвська область, бютехнгя.
Вступ
Урочище "Б1енков1 плавш" е одним з прюритетних об'екпв охорони нещодавно створеного НПП "Бшобережжя Святослава". З 1992 р. воно знаходилось тд охороною РЛП "Кшбурнська коса". Розташоване урочище в захщнш частиш Кшбурнського твострова (Очаювський р-н, Миколшвська обл.), на узбережжi Дншро-Бузького лиману, м1ж с. Покровське та "Волижиним люом" - дшянкою Чорноморського бюсферного заповщника. Площа урочища близько 750 га, периметр - 12 км. В цш стат ми його розглядаемо в межах, запропонованих у Довщнику [2].
Урочище включае в себе систему мшководних озер площею близько 200 га, з'еднаних м1ж собою та Дншро-Бузьким лиманом протоками, узбережжя лиману та прилет лучш та степов1 дшянки. Узбережжя лиману, озера та протоки значною м1рою поросл1 очеретами та замулеш. В межах урочища також е квартали штучно посаджено! сосни.
Бюр1зномашття ще! дшянки вивчено непогано. е даш про птах1в [1, 2, 9, 11], водну флору 1 рослиннють, ф1то- 1 зоопланктон [3] та ш. Вони в значнш м1р1 узагальнеш у "Робочому проект!...." [13], який не е доступним широкому загалу науковщв. Окремо складено список рщкюних тварин 1 рослин, що перебувають тд особливою охороною [2]. З1брат нами матер1али доповнюють л1тературш джерела та описують сучасний стан угщдя та його значення для збереження окремих компонент1в бюр1зномашття, особливо рщкюних вид1в.
Об'екти 1 методи дослщжень
Даш з флори та рослинносп урочища та загалом Кшбурнського твострова у межах Миколшвсько! обласп з1браш в 2007-2013 рр. з використанням загальноприйнятих методик.
Орштофауна урочища дослщжувалась у 1993-2013 рр. Облши проводились у вс пори року методом маршрутних (тших та автомобшьних), точкових та абсолютних облшв. Увага акцентувалась на весняно-осшньому перюд1 (весняна м1гращя, гшздування, л1тньо-осшня м1гращя) та рщкюних видах. Даш про рщкюних представниюв герпетофауни та терюфауни з1браш попутно, тд час орштолопчних та ентомолопчних дослщжень.
1нвентаризащя ентомофауни ур. "Б1енков1 плавш" проводилась в 2012-2013 рр. та мала за мету виявлення 1 оцшку чисельносп червонокнижних представниюв та
фонових для регюну видiв. Особлива увага придшялася вивченню рядiв: лускокрилi (Lepidoptera), перетинчастокрилi (Hymenoptera) та бабки (Odonata).
Для раритетних видiв використано наступш скорочення: занесенi до Св1тового червоного списку (СЧС), Свропейського червоного списку (СЧС), Червоно! книги Укра1ни (ЧКУ), Червоного списку МиколаЛвсько! област (ЧСМО).
Результати та ix обговорення
Флора та рослиншсть. На територп урочища "Бieнковi плавнiм на сьогоднi зареестровано 170 видiв судинних рослин, яю е представниками вiддiлу Magnoliophyta. Судинш рослини урочища "Бiенковi плавнi" належать до 120 родiв, серед яких провщними е Carex, Galium, Trifolium, Verbascum, Vicia тощо, та 46 родин, серед яких найбшьш полiморфними е Asteraceae, Caryophyllaceae, Chenopodiaceae, Fabaceae, Poaceae тощо (табл. 1). Флора урочища "Бiенковi плавш" складае 27,2% флори НПП "Бiлобережжя Святослава", яка налiчуе близько 600 видiв судинних рослин [4, 5]. В тому чист у складi урочища виявлено низку созофтв: березу днiпровську (Betula borysthenica) (ЧКУ), бурачок савранський (Alyssum savranicum) (СЧС), волошку короткоголову (Centaurea breviceps) (ЧКУ); житняк пухнатокв^ковий (Agropyron dasyanthum) (МСОП); жовтозшля днiпровське (Senecio borysthenicus) (СЧС); ковилу дншровську (Stipa borysthenica) (ЧКУ); козельщ днiпровськi (Tragopogon borystenicus) (СЧС); медовий осот солонцевий (Raponticum serratuloides) (ЧСМО); плодошжку блошичну (Anacamptis coriophora) (ЧКУ), блодорiжку болотну (Anacamptis palustris) (ЧКУ), плодонiжку розмальовану (Anacamptis picta) (ЧКУ), роговик Шмальгаузена (Cerastium Schmalhausenii) (СЧС); сон лучний (Pulsatilla pratensis) (ЧКУ), чебрець дншровський (Thymus borysthenicus) (МСОП, СЧС), фiалку Лавренка (Viola lavrenkoana) (СЧС).
Таблиця1
Список вид1в судинних рослин, виявлених на територп урочища "Б1енков1 плавш"
Table 1
List of kinds of vascular plants which were found on the territory of natural boundary "Bienkovy Plavny"
№ Вид № Вид
1 2 3 4
1. Achillea euxina Klokov 86. Limonium bellidifolium (Gouan) Dumort.
2. Achillea micrantha Willd. 87. Limonium gmelini (Willd.) O.Kuntze
3. Aeluropus littoralis (Gouan) Parl. 88. Linaria genistifolia (L.) Mill.
4. Agropyron dasyanthum Ledeb. 89. Linaria odora (M.Bieb.) Fisch.
5. Agropyron lavrenkoanum Prokud. 90. Linum perenne L.
6. Agrostis gigantea Roth 91. Lotus corniculatus L. subsp. ucrainicus (Klokov) Tzvelev
7. Alsine media (L.) Vill. 92. Lysimachia vulgaris L.
8. Althaea officinalis L. 93. Lythrum salicaria L.
9. Alyssum minutum Schlecht. ex DC. 94. Macrosepalum aetnense (Tineo) Palanov
10. Alyssum savranicum Andrz. 95. Malabaila graveolens (Spreng.) Hoffm.
11. Anacamptis coriophora (L.) R.M. Bateman, Pridgeon et M.W. Chase s.l. 96. Medicago falcata L.
12. Anacamptis palustris (Jacq.) R.M. Bateman, Pridgeon et M.W. Chase 97. Melilotus albus Medik.
13. Anacamptis picta (Loisel.) R.M. Bateman 98. Melilotus dentatus (Waldst. et Kit.) Pers.
14. Anthemis ruthenica M.Bieb. 99. Mentha aquatica L.
15. Arenaria serpillifolia L. 100. Milium vernale M.Bieb.
16. Artemisia marschalliana Spreng. 101. Myosotis micrantha Pall. ex Lehm.
Продовження табл. 1
1 2 3 4
17. Artemisia santonica L. 102. Ornithogalum kochii Pari.
18. Asparagus polyphyllus Steven 103. Otites borysthenica (Grun.) Klokov
19. Atriplex pedunculata L. 104. Phleum phleoides (L.) Karst.
20. Atriplex prostrata Boucher. 105. Phragmites australis (Cav.) Trin. ex Steud.
21. Atriplex verrucifera M.Bieb. 106. Picris hieracioides L.
22. Ballota nigra L. 107. Plantago cornuti Gouan
23. Betula borysthenica Klokov 108. Plantago lanceolata L.
24. Bolboschoenus maritimus (L.) Palla 109. Plantago salsa Pall.
25. Bromopsis inermis (Leys.) Holub 110. Pleconax subconica (Friv.) Sourkova
26. Bromus mollis L. 111. Poa angustifolia L.
27. Bromus squarrosus L. 112. Poa bulbosa L.
28. Buglossoides arvensis (L.) Johnst. 113. Poa compressa L.
29. Calamagrostis epigeios (L.) Roth 114. Populus tremula L.
30. Calystegia sepium (L.) R.Br. 115. Potentilla argentea L.
31. Carex acutiformis Ehrh. 116. Potentilla recta L.
32. Carex colchica J. Gay 117. Potentilla reptans L.
33. Carex distans L. 118. Prumus spinosa L.
34. Carex divulsa Stokes 119. Puccinellia fominii Bilyk
35. Centaurea adpressa Ledeb. 120. Puccinellia gigantea (Grossh.) Grossh.
36. Centaurium erythraea Rafin 121. Pulicaria dysenterica (L.) Bernh.
37. Cerastium schmalhausenii Pacz. 122. Pulsatilla pratensis Mill.
38. Cerastium glutinosum Fries 123. Ranunculus polyanthemos L.
39. Chondrilla latifolia M.Bieb. 124. Rhaponticum serratuloides (Georgi) Bobr.
40. Cichorium intybus L. 125. Rhinanthus songaricus (Sterneck) B.Fedtsch.
41. Cirsium arvense (L.) Scop. 126. Rumex acetosella L.
42. Consolida paniculata (Host) Schur. 127. Salicornia prostrata L. = S. perennis
43. Crepis ramosissima D'Urv. 128. Salix rosmarinifolia L.
44. Cynodon dactylon (L.) Pers. 129. Salvia nemorosa L.
45. Daucus carota L. 130. Sambucus nigra L.
46. Dianthus platyodon Klokov 131. Scabiosa ochroleuca L.
47. Echinops ruthenicus M.Bieb. 132. Scabiosa ucrainica L.
48. Elaeagnus angustifolia L. 133. Schenodorus interuptus (Desf.) Tzvelev
49. Elytrigia obtusiflora (DC.) Tzvelev 134. Schoenoplectus tabernaemontanii (C.C.Gmel.) Palla
50. Elytrigia repens (L.) Nevski 135. Scirpoides holoschoenus (L.) Sojak
51. Epilobium tetragonum L. 136. Secale sylvestre Host
52. Eryngium planum L. 137. Senecio vernalis Waldst. et Kit.
53. Euphorbia seguierana Neck 138 Seseli tortuosum L.
54. Euphorbia semivillosa Prokh. 139. Sonchus palustris L.
55. Euphrasia pectinata Ten. 140. Stellaria graminea L.
56. Festuca beckeri (Hack.) Trautv. 141. Stipa borysthenica Klokov ex Prokud.
57. Festuca rupicola Heuff. 142. Suaeda salsa (L.) Pall.
58. Filipendula vulgaris Moench 143. Sysimbrium polymorphum (Murray) Roth
59. Frankenia hirsuta L. 144. Taraxacum erytrospermum Andrz.
60. Galium aparine L. 145. Thalictrum minus L.
61. Galium articulatum Lam. 146. Thalictrum simplex L.
62. Galium ruthenicum Willd. 147. Thesium arvense Horvatovszky
63. Galium verum L. 148. Thymus borysthenicus Klokov et Shost.
64. Genistha sibirica L. 149. Tragopogon borysthenicus Artemcz.
65. Geranium collinum Stephan 150. Tragopogon dubius Scop.
66. Glechoma hederacea L. 151. Trifolium arvense L.
67. Gypsophilla paniculata L. 152. Trifolium campestre Schreb.
68. Helichrysum corymbiforme Opperm. ex Katina 153. Trifolium diffusum Ehrh.
69. Holosteum umbellatum L. 154. Trifolium repens L.
70. Hornungia procumbens (L.) Hayek 155. Tripolium vulgare Nees
Продовження табл. 1
1 2 3 4
71. Hylotelephium stepposum (Boriss.) Tzvelev 156. Valerianella carinata Loisel.
72. Hypericum perforatum L. 157. Verbascum banaticum Schrad.
73. Inula britannica L. 158. Verbascum blattaria L.
74. Inula salicina L. 159. Verbascum phoeniceum L.
75. Iris pumila L. 160. Verbascum x pseudophoeniceum Reichardt
76. Jacobaea borysthenica (DC.) B.Nord. & Greuter 161. Veronica arvensis L.
77. Juncus conglomeratus L. 162. Veronica dillenii Crantz.
78. Juncus gerardii Loisel. 163. Vicia grandiflora Scop. subsp. sórdida (Waldst. et Kit.) Dostal
79. Juncus maritimus Lam. 164. Vicia hirsuta (L.) S.F. Gray
80. Kochia prostrata (L.) Schrad. 165. Vicia sativa L.
81. Koeleria sabuletorum (Domini) Klokov 166. Vicia villosa Roth
82. Lactuca tatarica (L.) C.A. Mey 167. Viola arvensis Murray
83. Lathyrus pratensis L. 168. Viola lavrenkoana Klokov
84. Lepidium draba L. 169. Xanthium albinum (Widd.) H.Scholz
85. Lepidium latifolium L. 170. Xanthium ripicola Holub
Домiнуючим типом рослинносп на територп урочища е очеретяш болота, що оточують досить невелию солонуватi озера. Останнi не рщко пересихають влiтку, а по 1х краях зазвичай розвиваються галофiтнi угруповання. По зовнiшнiй периферп очеретяних заростей зустрiчаються луки та невелик фрагменти справжнiх i пiщаних стетв.
Рослиннiсть очеретяних болiт навколо солоних водойм е досить сильно галофггизованою. Основним домшуючим видом е очерет звичайний (Phragmites australis). В якост ствдомшанпв виступають бульбокомиш морський (Bolboschoenus maritimus), куга табернамонтана (Scirpus tabernaemontani), солончакова айстра звичайна (Tripolium vulgare), лутига простерта (Atriplex prostrata). Через засолення рослиншсть 1х досить збщнена, а рослини е досить невисокими. Зокрема, очерет зазвичай 1,5 м заввишки. З внутршнього боку очеретяних заростей на межi пересохлих озер розвиваються чист зарост солеросу солончакового (Salicornia perennans), з незначною участю содника солонцевого (Suaeda salsa) та лутиги черешкувато'1 (Atriplex pedunculata).
Лучш угруповання е значно бшьш рiзноманiтними за видовим складом. Вони практично суцшьною, бшьш-менш широкою смугою оточують очеретяш заросп, розташовуючись мiж ними та степовими угрупованнями. Лучна рослиннiсть вар^е в залежностi вiд ступеня обводнення та засолення оселищ. В цшому луки мБiенкових плавнiвм е досить засоленими. На найбшьш прiсних дшянках домiнують мiтлиця гiгантська (Agrostis gigantea), куничник наземний (Calamagrostis epigeios), свинорш пальчастий (Cynodon dactylon), комишевик звичайний (Scirpoides holoschoenus). У складi рiзнотрав'я трапляються дивина фiолетова (Verbascum phoeniceum), звiробiй продiрявлений (Hypericum perforatum), морква дика (Daucus carota) тощо. Значно бiльшi дiлянки займають середньо- та сильно засолеш глiкофiтнi луки. В рослинному ro^rni домiнують пирiй видовжений (Elytrigia elongata), костриця Регеля (Festuca regeliana), осока розставлена (Carex distans), поюсниця пгантська (Puccinellia gigantea). В рiзнотрав'i представленi козельцi дрiбноквiтковi (Scorzonera parviflora), алтея лшарська (Althaea officinalis), подорожник солончаковий (Plantago salsa), перстач повзучий (Potentilla reptans), морква дика (Daucus carota) тощо.
Степова рослиншсть займае найбшьш висок дшянки, як правило по периферп урочища. В цшому в складi урочища вона займае незначну площу. Як i в справжшх степах, в рослинному покриву псамофггних стетв домшують дернинш злаки (житняк
Лавренка (A. lavrenkoanum), костриця Беккера (Festuca beckeri), ковила дншровська, кипець тщаний (Koeleria sabuletorum)) за участю кореневищних, а саме: житняка пухнастокв^кового, куничника наземного (Calamagrostis epigeos), осоки колхщсько'' (Carex colchica). Серед рiзнотрав'я домшують ксерофiти - гвоздика плоскозуба (Dianthus platyodon), цмин щитконосний (Helichrysum corymbiforme), молочай Сегieрiв (Euphorbia sequieriana), скабюза укра'нська (Scabiosa ucrainica), волошка короткоголова, козельцi днiпровськi, жовтозiлля дншровське та iншi. Значна роль належить натвкущикам - полину Маршала (Artemisia marschalliana) та чебрецю днiпровському. На мiждернинних просторах розвиваються численнi однорiчники, особливо пiд час весняного перюду (ефемеро'ди): бурачок малий (Alyssum minutum), костянець зонтичний (Holosteum umbellatum), роговик укра'нський (Cerastium ucrainicum), роговик Шмальгаузена, веронiка Дiлена (Veronica dillenii Crantz), верошка польова (Veronica arvensis). В сухих зниженнях та на схилах твшчно'' експозицп (особливо в ix нижнiй частинi) по всiй територп дослiджуваних арен формуються бiльш вологолюбивi варiанти псамофiтниx стетв. Серед дернинних злакiв тут домшують костриця Беккера (Festuca beckeri) та житняк Лавренка (Agropyron lavrenkoanum). Зростае роль у рослинному ro^rni кореневищних куничника наземного (Calamagrostis epigeos) та осоки колхщсько'' (Carex colchica). З рiзнотрав'я до домшашгв долучаються оман пюковий (Inula salicina) та деревш чорноморський (Achillea euxina). Також досить часто зус^чаються тут чагарники: дрш сибiрський (Genistha sibirica) та верба розмаринолиста (Salix rosmarinifolia).
Характерною особливютю флори псамофiтниx стетв, порiвняно зi справжнiми, е значна роль в покривi лишайникiв та моxiв. Зазвичай мохово-лишайниковий покрив, характеризусться вищим проективним покриттям, нiж судинш рослини. Промiжки серед рослин заростають мохами - тортулою пiсковою (Tortula ruraliformis) та цератодоном пурпурним (Ceratodon purpureus), а також лишайниками - кладошею листуватою (Cladonia foliacea), кладошею оленячерогою (Cladonia rangiformis), цетрарiею шипуватою (Cetraria aculeata), неофусцелiею Покорни (Neofuscelia pockornii) та ш. Пiонерами голих субстратiв е сакоморфа багнова (Saccomorpha uliginosa) [14]. На дшянках розбитих рухомих пiскiв формуються угруповання заростаючих пююв. Данi угруповання е похщними вiд псамофiтниx степiв, оскiльки формуються в результат! деградацп псамофiтностеповиx угруповань або, навпаки, пiсля припинення дп антропогенного фактора - демутацп. Пюнерами заростання таких пiскiв серед судинних рослин е житняк пухнастокв^ковий та льонок солодкий (Linaria dulcis).
Ентомофауна. За перюд 2012-2013 роюв на територп ур. мБiенковi плавнiм зареестровано 24 види ряду Лускокрилi (Lepidoptera) [6]. Особливо'' уваги заслуговують представники ЧКУ: Papilio machaon Linnaeus, Iphiclides podalirius Linnaeus, Zerintia polyxena Denis et Schiffermuller, Zegris eupheme Esper. yd червонокнижш види тдтверджують свiй созолопчний статус. За весь перiод спостережень зафшсоваш поодинокi особини вищеперелiчениx видiв.
Ряд видiв е фоновими для регюну. В перiод льоту iмаго чисельнiсть Ochlodes sylvanus Esper, Maniola jurtina Linnaeus досягала 40 особин у Ochlodes sylvanus на км маршруту та 90 особин у Maniola jurtina.
При вивченш фауни жалоносних перетинчастокрилих (Hymenoptera, Aculeata) регюну зареестровано 53 види. При аналiзi созолопчного статусу представниюв родини виявлено 3 види з ЧКУ: Xylocopa valga Gerstaecker, Xylocopa violacea Linnaeus, 1758, Larra anathema Rossi, 1790. Наявнють двох видiв ксилокоп на територп ур. "Бiенковi плавш" пов'язана з iмагiнальним живленням представниюв роду. Обидва види також зус^чаються на прилеглих до урочища територiяx та не уникають штучних насаджень
сосни. Larra anathema е рщкюним видом для територп парку в цшому. При облшу чисельност виду на територп ур. ^ieHKOBi плавнiм в 2013 р. зареестровано до 3 особин на км маршруту.
Особливо! увагу заслуговують представники родини Scoliidae. З 4-ох видiв, зареестрованих на територп Кшбурнського пiвострова [7], 3 види зус^чаються на територп ур. "Бiенковi плавнiм: Scolia hirta Schranck, S. dejeani Vander Linden, Campsoscolia sexmaculata Fabricius.
З п'яти видiв ряду Odonata, зареестрованих на дослщжуванш територп, один вид занесено до ЧКУ: дозорець iмператор (Anax imperator Leach). Зус^чаеться як на територп плавшв, так i на прилеглих територiях.
У Довiднику [2] для урочища "Бiенковi плавнi" наведено 7 видiв комах, занесених у ЧКУ: волочниця велетенська (Satanas gigas Eversmann), дибка степова (Saga pedo Pallas), емпуза смугаста (Empusa fasciata Brulle), ксилокопа звичайна (Xylocopa valga), ксилокопа фюлетова (Xylocopa violacea), скарабей священий (Scarabaeus sacer Linnaeus) та цератовш багаторогий (Ceratophyus polyceros Pallas). Нами з них виявлеш лише два види ксилокоп та 6 нових для ще! територп видiв.
Герпетофауна. Нами тдтверджено перебування занесених в ЧКУ: полоза сарматського (Elaphe sauromates Pallas), полоза каспшського (Hierophis caspius Gmelin) та гадюки степово! (Vipera ursinii renardi Christoph), наведених у Довщнику [2]. Причому в останне десятирiччя чисельшсть полоза каспшського пом^но зросла, а сарматського - зменшилась.
Орштофауна. Урочище "Бiенковi плавнi" належить до ключових упдь Кiнбурнського твострова, важливих для збереження птахiв водно-болотяного комплексу. За весь час дослщжень в ур. "Бiенковi плавнi" вiдмiчено в гнiздовий перiод 41 вид водно-болотяних видiв птахiв, з яких 7 - занесенi до ЧКУ (табл. 2). Зауважимо, що гшздова орнiтофауна Кiнбурнського пiвострову нараховуе 114 видiв, з яких 52 вщносяться до водно-болотяних птахiв [10].
Таблиця 2
Орштофауна ур. "Б1енков1 плавш" в гшздовий пер1од
Table 2
Ornitofauna of natural boundary "Bienkovy Plavny" in nesting period
№ Вид Гшздування
1993-2010 рр. 2012-2013 рр.
1 2 3 4
1. Podiceps ruficollis Pallas (+) -
2. Podiceps nigricollis C.L. Brehm + -
3. Podiceps grisegena Boddaert (+) -
4. Podiceps cristatus Linnaeus + +
6. Phalacrocorax pygmaeus Pallas (+) -
7. Botaurus stellaris Linnaeus + +
8. Ixobrychus minutus Linnaeus + +
9. Nycticorax nycticorax Linnaeus + -
10. Ardeola ralloides Scopoli + -
11. Egretta alba Linnaeus + -
12. Egretta garzetta Linnaeus + -
13. Ardea cinerea Linnaeus + +
14. Ardea purpurea Linnaeus + -
15. Anser anser Linnaeus + -
16. Cygnus olor Gmelin + -
17. Tadorna tadorna Linnaeus + +
Продовження табл. 2
1 2 3 4
18. Anas platyrhynchos Linnaeus + +
19. Anas strepera Linnaeus + -
20. Anas querquedula Linnaeus (+) -
21. Netta rufina Pallas + -
22. Aythya ferina Linnaeus + -
23. Aythya nyroca Guldenstadt + -
24. Circus aeruginosus Linnaeus + +
25. Rallus aquaticus Linnaeus + +
26. Porzana porzana Linnaeus (+) (+)
27. Gallinula chloropus Linnaeus + +
28. Fulica atra Linnaeus + +
29. Charadrius dubius Scopoli + -
30. Vanellus vanellus Linnaeus + +
31. Himantopus himantopus Linnaeus + -
32. Recurvirostra avosetta Linnaeus + -
33. Tringa totanus Linnaeus + -
34. Locustella luscinioides Savi + +
35. Acrocephalus agricola Jerdon + +
36. Acrocephalus scirpaceus Hermann + +
37. Acrocephalus arundinaceus Linnaeus + +
38. Panurus biarmicus Linnaeus + +
39. Remiz pendulinus Linnaeus + +
40. Emberiza schoeniclus Linnaeus + +
Bcboro: 40 19
Примггки: "+" - гшздування доведено, "(+)" - гшздування припускаеться; жирним видшено види, занесен до Червоно! книги Украши (2009)
З 1994 р. дирекщею РЛП "Кшбурнська коса" з метою стабшзацп piBra води, збереження озер i плавнiв вiд повного висихання впроваджувались бютехшчш заходи з налагодження водообмшу мiж озерами та плавнями. Завдяки цьому вдалось тдтримувати у належному станi близько 300 га плавшв. В pезультатi виник центр бiоpiзноманiття, де спостеpiгалось гшздування: аро'1' гуски (Anser anser), лебедя-шипуна (Cygnus olor), крижня (Anas platyrhynchos), чирянки велико'1' (Anas querquedula), попелюха (Aythya ferina), черш червонодзьобо'1' (Netta rufina), черш бшооко'1' (Aythya nyroca), лиски (Fulica atra), кулика-довгонога (Himantopus himantopus) та шших видiв. В 1995 р. в плавнях утворилась колошя чапель, яю переселились сюди з "Волижиного лiсу". Поступово чаплi, о^м рудо'1' (Ardea cinerea), переселились в прилеглий сосновий лю. Колонiя iз 150 пар у 1999 р. збшьшилась до майже 600 пар у 2002 р., число видiв зросло до шести. З 2001 р. тут вщновилось гшздування квака (Nycticorax nycticorax) та чепури мало'1' (Egretta garzetta), а з 2002 р. - чапш жовто'1' (Ardeola ralloides) [1, 8]. В наступш роки колошя поступово почала деградувати, в першу чергу, через закриття рибохщного каналу та висихання плавшв. В 2013 р. гшздилась лише ара чапля (Ardea cinerea) у кшькосп 140 пар.
Як видно iз даних таблиц 2, в останш два роки piзноманiття шж!в гнiздового комплексу зменшилось майже на 50%.
Упддя для гнiздування, вщпочинку та годiвлi використовують, пpинаймнi, 30 видiв птахiв, занесених в ЧКУ. Окpiм наведених у таблицi 7 видiв гнiздового комплексу, це: пелшан рожевий (Pelecanus onocrotalus Linnaeus), косар (Platalea leucorodia Linnaeus), коровайка (Plegadis falcinellus Linnaeus), лелека чорний (Ciconia nigra Linnaeus), огар (Tadorna ferruginea Pallas), гоголь (Bucephala clangula Linnaeus), скопа (Pandion haliaetus Linnaeus), шулша чорний (Milvus migrans Boddaert), лунь польовий (Circus cyaneus Linnaeus), лунь лучний (Circus pygargus Linnaeus), пщорлик
малий (Aquila pomarina C. L. Brehm), тдорлик великий (Aquila clanga Pallas), орлан-бшохвют (Haliaeetus albicilla Linnaeus), балабан (Falco cherrug Gray), кулик-сорока (Haematopus ostralegus Linnaeus), коловодник ставковий (Tringa stagnatilis Bechstein), баранець великий (Gallinago media Latham), кульон великий (Numenius arquata Linnaeus), кульон середнш (Numenius phaeopus Linnaeus), мартин каспшський (Larus ichthyaetus Pallas), крячок каспiйський (Hydroprogne caspia Pallas), сорокопуд червонолобий (Lanius senator Linnaeus), сорокопуд арий (Lanius excubitor Linnaeus) [2, 8, 9, 12; неопублковат дат].
Так, завдяки вщкриттю рибохщного каналу у 1999-2007 рр., ур. "Бieнковi плавнiм було одним i3 мiсць концентрацп рожевих пелшашв пiд час годiвлi та вщпочинку. Максимум птахiв тут облiковано 19.05.2001 р. - 3950 особин [1].
Плавн урочища слугують також кормовим упддями пари орланiв-бiлохвостiв, яка гшздиться у "Волижиному лiсi".
У другш половинi лiта та восени озера слугують мюцем концентрацп водно-болотяних видiв птахiв. Це iлюструють, наприклад, результати двох облшв у 2013 р. При проведенн облiку 24 липня у захщнш частинi плавшв (оглянуто близько 40% площi всього упддя) облiковано: качок - 420 особин, чапель - 138, кулиюв - 17 особин. Ид час облшу 11 серпня вiдмiчено 20 видiв загальною чисельнiстю понад 2500 особин. Серед них переважали за чисельшстю качки - 74% та кулики - 22%. Шд час останнього облшу спостер^али 4 види птахiв, занесених у ЧКУ: баклан малий (Phalacrocorax pygmaeus) - 1 особина, косар - 4, кулик-довгошг (Himantopus himantopus) - 62, коловодник ставковий - 18 особин.
Терюфауна. 1з ссавщв для дослщжувано'1' дшянки вказано 6 видiв: кутора мала (Neomys anomalus Cabrera), кандибка звичайний (Scirtopoda telum Lichtenstein), слшак тщаний (Spalax arenarius Reshetnik), горностай (Mustela erminea Linnaeus), норка европейська (Mustela lutreola Linnaeus) та видра рiчкова (Lutra lutra Linnaeus) [2]. За нашими спостереженнями, територiя урочища е важливою для пщтримання популяцп видри рiчковоi на Кшбурнському пiвостровi.
Висновки
Урочище "Бiенковi плавнi" пiдтримуе юнування понад 60 видiв тварин та рослин, занесених в ЧКУ та СЧС. Все упддя, або хоча б бшьша його частина, заслуговуе включення у заповщну зону НПП "Бiлобережжя Святослава", що необхiдно врахувати при пiдготовцi Проекту органiзацii його територй.
Зауважимо, що озера урочища, ще десять рокiв назад мали важливе значення як нерестовище риб, яке в останш роки значною мiрою втрачене. Головними причинами деградацп екосистем урочища е:
- порушення гiдрологiчного зв'язку мiж внутрiшнiми озерами та лиманом, що призводить до iзоляцii водойм, розвитку застшних явищ та обсихання озер;
- заростання озер, проток та прилеглих лук очеретами; накопичення сухих залишюв очерету та шших вищих водних рослин i травостою;
- витiснення маслинкою вузьколистою (Elaeagnus angustifolia) аборигенних видiв.
Погiршення стану екосистеми призводить до зменшення бiорiзноманiття територй, тому необхщно вжити наступнi заходи [2, 3, 12]:
- вщновити та тдтримувати водообмiн мiж озерами та лиманом;
- сприяти заходу риби у озера, в тому чи^ для нересту (зарибити ix). Це створить також кормову базу для рибощних птаxiв;
- зменшувати бiомасу рослинносп (мортмаси).
Зменшення мортмаси можливе трьома шляхами: викошуванням, випасанням та випалюванням, гарнi результати дае комбiнацiя вказаних методiв [12]. В даному
випадку реальним е викошування.
Зауважимо, що з початку свое'1' роботи дирекщя НПП "Бшобережжя Святослава"
докладае зусиль, направлених на вщновлення порушених екосистем ур. "Бiенковi
плавнi", продовжуючи традицп РЛП "Кiнбурнська коса".
1. Деркач О.М., М1рошниченко В.1., Петрович З.О. Вщновлення рiзноманiття таив на узбережжй Днiпровського лиману // Птицы Азово-Черноморского региона: мониторинг и охрана: мат. II съезда и научной конференции АЧОС (г. Николаев, 21-23 февраля 2003 г.). - Николаев, 2003. - С. 19-20.
2. Довщник найцшшших природних територш Кшбурнського твострова в межах Миколшвсько'1' обласп / Пщ ред. Г.В. Коломiець, Я.1. Мовчана, T.I. Котенко. - К.: 1нститут зоологи iм. I.I. Шмльгаузена НАН Украши, 2008. - 96 с.
3. Мальцев В.1., Карпова Г.О., Зуб Л.М. Збереження бiорiзноманiття ушкальних солонуватоводних комплекав "Бiенковиx плавшв" // Теорiя i практика заповщно'1' справи в Укршш. - Кшв, 2005. - С. 118-124.
4. Мойсгенко I.I. Анотований список судинних рослин, вiдмiчениx на територи регюнального ландшафтного парку "Кiнбурнська коса" у 2007-2009 рр. // Чорномор. ботан. журн. - 2011. - Т. 7, № 4. - С. 390-399.
5. Мойс1енко I.I. НПП "Бшобережжя Святослава" // Фiторiзноманiття заповщниюв i нацюнальних природних парюв Украши. Ч. 2. Нацiональнi природнi парки / Пщ ред. В. А. Онищенко i Т.Л. Андрiенко. - Кшв: Фiтосоцiоцентр, 2012. - С. 27-43.
6. Непет А.Ю. Червонокнижш представники булавовусих лускокрилих (Lepidoptera, Rhopalocera) Нащонального природного парку "Бiлобережжя Святослава": розповсюдження та особливостi екологи // Стан та перспективи розвитку заповщно'1 справи та еколопчного туризму в Укршш: матерiали Всеукрашсько1 науково-практично'1 конференцп (м. Миколшв, 21-22 березня 2013 р.). - Миколшв: Дизайн та Полiграфiя, 2013. - С. 168-170.
7. Непет А.Ю., Непета Г.В. Сколп (Scoliidae, Hymenoptera) Нацiонального природного парку "Бшобережжя Святослава" та 1'х екологiчнi особливостi // Науковi пращ: Науково-методичний журнал. - Миколшв: Вид-во ЧДУ iм. Петра Могили, 2012. - Т. 206. - Вип. 194. Еколопя. - С. 45-47.
8. Петрович З.О. Заходи по нейтралiзацii негативних факторiв, що впливають на розмноження та стан орштофауни в межах РЛП "Кшбурнська коса" та сумiжниx районiв Причорномор'я // Птицы Азово-Черноморского региона: мониторинг и охрана: мат. II съезда и научной конференции АЧОС (г. Николаев, 21-23 февраля 2003 г.). - Николаев, 2003. - С. 46-49.
9. Петрович З.О., Редтов К.О. Рщюсш види шжтв в региональному ландшафтному парку "Кшбурнська коса" // Науковий вюник Ужгородського ушверситету. Серiя "Бюлопя". - Ужгород, 2008. - Вип. 23. - С. 100-104.
10. Редтов К.О., Петрович З.О. Орштофауна регюнального ландшафтного парку "Кшбурнська коса" в гшздовий перюд // Заповщна справа в Укрш'ш. - 2008. - Т.14, вип. 2. - С. 63-67.
11. Редтов К.О., Петрович З.О., Форманюк О.О., Панченко П.С., Русев 1.Т. №®i вщомосп щодо деяких рщкюних таив регюнального ландшафтного парку "Кшбурнська коса" // Проблеми вивчення й охорони тваринного св^ у природних i антропогенних екосистемах: матерiали Мiжнародноi науково1 конференцп, присвячено! 50^ччю з часу опублшування регионального зведення "Животный мир Советской Буковины" (м. Чершвщ, 13 листопада 2009 р.). - Чершвщ: ДрукАрт, 2010. - С. 193-195.
12. Редтов К.О., Мойс1енко I.I., Марчинська-Андреева О.О. Перспективы напрямки
бютехнп на територп Кшбурнсько'1' коси (Миколшвська область) // Природозаповщання як основна форма збереження бiоpiзноманiття: матеpiали науково-практично'1' конференцп (20-21 вересня 2012 р., м. Кременець, Тернопшьська область). - Кременець, 2012. - С. 35-41.
13. Робочий проект "Проектування пдротехшчних споруд водообмшного каналу мiж озерами Бieнкових плавнiв та Днiпpо-Бузьким лиманом". Ч. 1. Книга 3. Ощнка впливу на навколишне середовище. - Миколшв, 2005.
14. Ходосовцев О.С. Лишайники причорноморських стетв Украши. - К.: Фгтосощоцентр, 1999. - 236 с.
Рединов К.А., Мойсиенко И.И., Непеин А.Ю., Петрович З.О., Марчинская-Андреева О.А. Биоразнообразие урочища "Биенковы плавни" на Кинбурнскому полуострове и проблемы его охраны (Николаевская область) // Труды Гос. Никит. ботан. сада. - 2013. - Т. 135. - С. 33-42.
Приведены оригинальные данные по флоре и фауне, собранные в 1993-2013 гг. Особое внимание уделено редким видам. Проанализированы изменения в гнездовой орнитофауне урочища в связи с изменениями в экосистемах территории. Предложены биотехнические мероприятия, направленные на улучшения состояния угодья.
Ключовi слова: флора, растительность, позвоночные животные, насекомые, редкие виды, Николаевская область, биотехния.
Redinov K.O., Moysiyenko I.I., Nepein A.Y., Petrovich Z.O., Marchinskaya-Andreeva O.O. Biodiversity of Natural Boundary "Bienkovy Plavny" on the Kinburn peninsula and problems of its conservation (Mykolaiv region) // Proceedings of the State Nikit. Botan. Gard. - 2013. - Vol. 135. - P. 33-42.
The original data about flora and fauna collected in 1993-2013 have been given. Special attention was paid to rare species. Changes in nesting ornitofauna of Natural Boundary in connection of the changes in the ecosystems of territory have been analyzed. Biotechnical mesures for improving condition of Natural Boundary have been offered.
Key words: flora, vegetation, vertebrate animals, rare species, Mykolaiv region, biotechnic.
