CC BY
7Ф1НАНСИ
УДК 364.3
АНАЛ1З СТАНУ ДЕРЖАВНОГО ПЕНС1ЙНОГО СТРАХУВАННЯ В УКРА1Н1
Воробйов Ю.М., д.е.н, професор, НАПКБ, Гладжикурка В.О., наук. ствроб^ник, НАПКБ
У статп здшснено анатз стану державного пенсшного страхування. Визначено, що в сучасних умов державна система пенсшного страхування зазнае великих труднощ1в через постшне зростання чисель-ност пенсюнер!в { скорочення обсяпв пенсшних внесюв. Запропоновано фшансов! заходи та законо-давч! змши, яю дасть змогу шдвищити ефектившсть солщарно! системи пенсшного забезпечення.
Ключов1 слова: загальнообов'язкове державне пенсшне страхування, мшмальна пенс1я, пенсшш внески, пенсшний фонд.
ВСТУП
Розвиток сощально-економ!чно! системи Укра!ни на засадах ринкового господарства 1 св1тових демократичних традищях можливий за умови обов'язкового реформування системи загальнодер-жавного пенсшного страхування. Тому в стратепчних планах розвитку кра!ни { суспшьства особли-ве мюце выводиться систем! пенсшного страхування, яка повинна забезпечити реал!защю державно! програми боротьби з бщшстю.
Якщо звернути увагу на пенсшне страхування в розвинутих кра!нах св1ту, то для них характерна зв'язка «фшансово стабшьна пенсшна система — захищене населення — зростаюча економша». Усвщомлення цього факту визначае прюритетшсть питань пенсшного захисту в Укра!ш на засадах персошфшованого пенсшного страхування, де людина разом ¿з сво!ми ментальними та ф1зичними зд1бностями стае основним гарантом власно! фшансово! безпеки при настанш страхового пенсшного випадку [1, с. 52-53].
Проблемами пенсшно! системи { пенсшного страхування в Укра!ш займались { займаються багато вчених, зокрема Бойко М.Д. [2], Гнибщенко I. [3], Ршпа М.Б. [4], Руженський М.М. [5], Юрш С.1., Шаварина М.П., Шаманська Н.В. [6], Яюмов А.1. [7] тощо. Однак в сучасних умовах сощально-економ1чного стану краши е необхщшсть продовжити дослщження щодо вдосконалення системи пенсшного страхування в Укра!ш. ПОСТАНОВКА ЗАВДАННЯ
Науков! розробки проблем реформування пенсшного страхування в Укра!ш повинш грунтуватися на всеб1чному анал1з1 стану загальнодержавного пенсшного забезпечення в кра!ш. Без глибокого анал1зу сучасного етапу пенсшного страхування в Укра!ш неможливо сформулювати основш заходи щодо подальшого реформування { розвитку в1тчизняного пенсшного страхування, особливо в умовах пол1тико-економ1чно! нестабшьносп, нормативно-правового шгшзму суспшьства, високого р1вня тшьово! економши, недов1ри громадян до бшьшосп фшансових шстшупв кра!ни, яю вже кшька раз1в за два останшх десятир1ччя намагались обдурити укра!нський народ та наварити на цьому сво! велик доходи.
Мета статп полягае в здшсненш анал1зу стану державного пенсшного страхування в Укра!ш в сучасних умовах розвитку кра!ни.
РЕЗУЛЬТАТИ
На нашу думку, дослщження ддачо! загальнодержавно! обов'язково! системи пенсшного страхування в Укра!ш необхщно проводити виходячи з трьох основних складових: економ1чно!, сощально! та демограф1чно!.
Економ1чна складова загальнодержавного обов'язкового пенсшного страхування повинна дати вщповщь щодо сучасного стану фшансово! стабшьност! солидарно! пенсшно!' системи через д1агно-стику доход1в та видатюв Пенсшного фонду Укра!ни (ПФУ) та !х балансування.
Сощальна складова загальнодержавного обов'язкового пенсшного страхування визначае питан-ня справедливого (солидарного) розподшу пенсшних ресуршв в суспшьств! { виступае !ндикатором сощально! р!вност ус1х категорш населення в ддачш систем! пенс!йного страхування.
Демограф!чна складова загальнодержавного обов'язкового пенсшного страхування пов'язана з питаннями статево-вшово! структури населення, постшного його стар!ння, в!дсутност! можливосп реального пенс!йного забезпечення стар!ючого населення за рахунок громадян в працездатному в!ц!.
З економ!чно! точки зору солщарний р!вень системи пенс!йного страхування в Укра!ш е фшансо-вою основою для акумулювання кошт!в в единому загальнодержавному Пенсшному фонд! та здшснен-ня !х розпод!лу серед категорш пенс!онер!в за певними правилами. За будь-яких умов цей Пенсшний фонд прагне до балансування сво!х доход!в ! витрат, проте постшно !снуе загроза ризику переважан-ня останн!х, тобто витрат.
Основними причинами дефщиту кошт1в в Пенсшному фондi можуть бути:
1) незбалансовашсть мiнiмальних зарплат i пенсiй;
2) збшьшення чисельностi пенсiонерiв;
3) необгрунтоване пiдвищення пенсiй;
4) невдосконалена система пенсшних внескiв з боку роботодавщв та робiтникiв;
5) ухилення роботодавщв та роб^ниюв вiд сплати внесюв до Пенсiйного фонду;
6) встановлення необгрунтованого рiвня зароб^но1 плати та доходiв, з яких не сплачуються вне-ски до Пенсiйного фонду;
7) значний тшьовий сектор економши краши, який поглиблюе проблеми Пенсшного фонду;
8) недосконала нормативно-правова база загальнодержавного пенсiйного страхування та вщсутшсть жорстких мiр щодо пiдприемцiв, яю ухиляються вiд сплати внескiв до Пенсшного фонду.
З подiбними проблемами Пенсшний фонд Украши зiткнувся ще на початку реформ, тобто у 2005 рощ. Пщвищення мiнiмального розмiру пенсiй до розмiру прожиткового мшмуму у березнi 2005 року (за наявносп у чоловiкiв — 25, а у жшок — 20 роюв мiнiмального страхового стажу) та декшька масш-табних популiстських виплат, без визначення джерел фiнансування (не збалансоване iз зростанням середньо! зароб^но! плати та фiнансовими можливостями ПФУ), завдали першого вiдчутного удару солщарному рiвню вiтчизняного пенсiйного страхування. Внаслщок тако! ситуацп розмiри мшмально1 пенсп практично стали доганяти мiнiмальну зароб^ну плату, що не вiдповiдае умовам формування пенсiйних виплат в солщарнш системi (рис. 1).
Джерело: Державний комгтет статистики Украши / www.ukrstat.gov.ua
Тенденщя до зростання зароб^но1 плати мае бшьш прогнозований характер ашж мшмально1 пенсп. Такi коливання мшмально1 пенсп за вiком обумовленi деякими обставинами. По-перше, мiнiмальна пенсiя за вшом на 01.01.2003 року значно вщставала вiд мшмально1 зароб^но1 плати. Сшввщношення мiж ними складало на той час 1 : 3,9, тобто мшмальна зароб^на плата перевищува-ла мiнiмальну пенсiю за вшом у 3,9 разiв. Звiдси, пенсюнери за вiком, якi мали маленьку зароб^ну плату одержували таку пенсда, за якою не тiльки не можливо було здшснювати платежi за житло, придбати собi одяг, взуття тощо, але фактично за цю пенсiю не могли себе нагодувати. По-друге, на розмiр пенсiй за вшом суттевий вплив здiйснила пол^ична ситуацiя в кра1ш, яка була пов'язана з черговими виборами президента в 2004 рощ Внаслщок пол^ично1 боротьби за голоси виборщв владш урядовi структури пiдвищили мiнiмальну пенсда за вiком практично у 3,6 разiв, що дало можливiсть перевищити розмiр мшмально1 зароб^но1 плати у 1,27 раз. Але економiчнi закони не можливо порушувати в будь-яких випадках, у тому числi i при президентських перегонах. Через об'ективну необхiднiсть мiнiмальна пенсiя i мшмальна заробiтна плата у 2006 рощ зрiвнялися, а потiм остання поступово почала зростати швидше нiж мшмальна пенсiя. По-трете, пiдвищення мiнiмальних пенсш i мiнiмальних заробiтних плат було також пов'язано з поступовим зростанням макроекономiчних показникiв соцiально-економiчного розвитку краши, збiльшенням доходiв дер-жави та бiзнесу. По-четвертому, об'ективнi показники розвитку краши вимагали шдвищення мшмаль-них стандартiв життя в кра1ш, що обумовило зростання мшмальних пенсiй за вшом i мiнiмальних заробiтних плат.
Пщвищення мiнiмальних пенсiй за вшом суттево позначилось на доходах та видатках Пенсшного Фонду Украши. Доходи Пенсшного Фонду практично постшно були меншi анiж його видатки. Лише у 2008 рощ було досягнуто баланс доходiв i видаткiв Пенсшного Фонду Украши (табл. 1).
Таблиця 1
Доходи та видатки Пенсшного фонду Украши за 2005-2008 роки, млрд. грн.
Показники Роки Змши у вщсотках до 2005 р.
2005 2006 2007 2008 2006 2007 2008
Залишок коштiв на початок року 0,62 2,28 0,48 4,33 367,74 77,42 698,39
Доходи — разом 48,53 60,63 95,11 141,16 124,93 195,98 290,87
• за рахунок власних джерел 41,59 50,56 69,96 101,84 121,57 168,21 244,87
• за рахунок Державного бюджету 6,66 9,74 24,88 34,82 146,25 373,57 522,82
• за рахунок Фонду сощ-ального страхування на випадок безроботя 0,14 0,22 0,17 0,08 157,14 121,43 57,14
• за рахунок Фонду сощ-ального страхування ввд нещасного випадку 0,14 0,12 0,10 0,10 85,71 71,43 71,43
Видатки — разом 65,50 70,20 95,59 141,16 107,18 145,94 215,51
• за рахунок власних над-ходжень 59,88 62,01 72,37 108,38 103,56 120,86 180,99
• за рахунок Державного бюджету 5,35 7,85 22,95 32,60 146,73 428,97 609,35
• за рахунок Фонду сощ-ального страхування на випадок безроботя 0,14 0,22 0,17 0,08 157,14 121,43 57,14
• за рахунок Фонду сощ-ального страхування вiд нещасного випадку 0,14 0,12 0,10 0,10 85,71 71,43 71,43
Залишок кош^в на кшець року -16,34 -7,29 0,00 0,00 — — —
* Постанова КМУ «Про затвердження бюджету Пенсшного фонду Украши» на 2005, 2006, 2007, 2008 роки
У 2005-2006 роках у Пенсшному фонд Украши вщчували значш проблеми з формуванням до-ходiв, що негативно впливало на можливосп здшснення зобов'язань перед украшськими пенсюне-рами та шшими користувачами кошпв цього фонду. Невщповщшсть видаткiв Пенсiйного фонду Украши до обсягу його доходiв було пов'язано перш за все з пол^ичними проблемами в кра1ш, частими змшами уряду, надмiрними обiцянками з боку полiтичних сил сво1м виборцям. Однак по-ступово Пенсшному фонду Украши вдалось збалансувати доходи i видатки, що позитивно вщбилось на його показниках в 2007 i 2008 роках.
Зростання доходiв Пенсшного фонду Украши пов'язано з подальшими змшами в сощальних стандартах краши та суттевого тдвищення ефективностi соцiально-економiчноl системи кра1ни, виводу бшьшо1 частини пiдприемств i шдприемщв з тiньового сектору.
В Укра1ш мiнiмальна заробiтна плата не вщповщае мiнiмальному прожитковому мiнiмуму. У 2005 р. мшмальна заробiтна плата становила лише 73,3% прожиткового мшмуму, у 2006 р. — 79,2%, у 2007 — 82,1%, а в 2008 р. — 90,4%. На 01.10. 2009 року мшмальна заробгтна плата складала 97,6% прожиткового мшмуму, але необхщно зазначити, що у зв'язку з фiнансово-економiчною кризою в кра1ш фактично не збшьшувався прожитковий мiнiмум, який значно вiдстав вщ реального мiнiмуму для працездатних.
В Укра1ш мiнiмальнi соцiальнi стандарти не вщповщають Соцiальнiй хартп, згiдно вимог яко1, мiнiмальна заробiтна плата повинна становити не менше нiж 2,5 прожиткових мiнiмумiв, сшввщно-шення мшмально1 та середньо1 заробiтних плат повинно складати не нижче, нiж 1 : 3, а мшмальний прожитковий мшмум повинен задовольняти працюючу людину у необхiдних мiнiмальних обсягах товарiв та послуг для нормального вщтворення свое1 робочо1 сили (рис. 2).
У зв'язку з низькими мшмальними сощальними стандартами в Укра1ш Верховна Рада Украши 20.10.2009 року прийняла Закон Украши «Про встановлення прожиткового мшмуму та мшмально1 зароб^но1 плати», за яким було встановлено наступи мшмальш розмiри прожиткового мiнiмуму та мшмально1 зароб^но1 плати (табл. 2 i 3).
У порiвняннi з показниками початку 2009 року новi сощальш стандарти збiльшились не суттево. Так, мiнiмальна заробiтна плата зросла на 127,93%, мшмальна пенсiя, яка не може бути меншою за
□ Прожитковий мЫмум для працездатних оаб, грн.
□ Прожитковий мiнiмум для непрацездатних осiб, грн.
□ Рiвень м^мальноТ заробiтноl плати, грн.
□ Рiвень м^мальноТ пенсп, грн.
Грн.
2005
2006
2007
2008
2009
Роки
Рис. 2. Сшввщношення мшмальних сощальних стандарта в перюд 2005-2008 рр., грн.
Джерело: Державний комггет статистики Укра!ни / www.ukrstat.gov.ua
Таблиця 2
Мшмальш стандарти прожиткового мшмуму в Укра!ш [8]
Сощальт i демографiчнi групи населення Розмiри прожиткового мшмуму за перiодами, грн.
з 01.11.2009 до 31.12.2009 з 01.01.2010 до 31.03.2010 з 01.04.2010 до 30.06.2010 з 01.07.2010 до 30.09.2010 з 01.10.2010 до 30.11.2010 з 01.12.2010
Загальний показник 701 825 839 843 861 875
Дгги до 6 роюв 632 755 767 771 787 799
Дiти вiд 6 до 18 роив 776 901 917 921 941 957
Працездатш особи 744 869 884 888 907 922
Непрацездатш особи 573 695 706 709 723 734
Таблиця 3
Мшмальна зароб1тна плата в Укра!ш за новими сощальними стандартами [8]
Перюди
з 01.11.2009 з 01.01.2010 з 01.04.2010 з 01.07.2010 з 01.10.2010
до до до до до з 01.12.2010
31.12.2009 31.03.2010 30.06.2010 30.09.2010 30.11.2010
Розмiри
мшшально1 зароб^но! 774 869 884 888 907 922
плати, грн.
Темпи змiни
мшшально1
зароб^но! плати до 100 112,27 101,73 100,45 102,14 101,65
попереднього
перюду, %
прожитковий мшмум для непрацездатних осiб, тдвищена на 105,33%. Отже такi мшмальш соц-iальнi стандарти не можуть суттево змiнити ситуацiю щодо покращення рiвня добробуту громадян Укра1ни, особливо непрацездатних, за умови, що в перюд фiнансово-економiчноl кризи рiвень добробуту населення вшх груп значно попршився через зростання цiн практично на ус товари та послу-ги та зменшення рiвня середньо1 оплати працi в цiлому по Украш.
Рiвень середньо1 зароб^но1 плати, який використовуеться Держкомстатом i Мшютерством труда та сощально1 полiтики для розрахунюв пенсiйного забезпечення в Укра1ш, становить такi значення (табл. 4).
Таблиця 4
Середня заробiтна плата по Укра1ш, що використовуеться для розрахункiв пенсш за вiком
(з 01.01 2005 до 01.05.2009 року) [9]
Мюящ Роки
2005 2006 2007 2008 2009
Очень 606,09 781,51 1003,60 1342,27 1449,89
Лютий 628,18 819,16 1033,58 1449,59 1514,77
Березень 682,38 883,99 1096,38 1494,71 1578,91
Кв1тень 678,07 877,46 1098,58 1515,00 1588,08
Травень 697,52 905,17 1141,25 1563,36 —
Червень 777,67 998,69 1277,97 1728,31 —
Липень 732,12 932,86 1222,25 1611,63 —
Серпень 726,43 924,65 1199,04 1571,37 —
Вересень 764,63 959,67 1238,18 1643,25 —
Жовтень 791,03 965,75 1292,50 1667,13 —
Листопад 816,38 988,7 1316,23 1592,70 —
Грудень 911,42 1104,33 1443,16 1705,67 —
З 2005 року середня зароб^на плата стабшьно збшьшувалась практично до кшця 2008 року. В кiнцi 2008 року та у 2009 рощ у зв'язку з початком фiнансово-економiчноl кризи середнш рiвень зароб^но1 плати зменшився. Але незважаючи на кризову ситуащю в кра1ш, рiвень середньо1 зароб-^но1 плати знизився всього на 220 — 250 грн., тобто став вщповщати показникам початку 2008 року.
Протягом 2003-2008 роюв, а також у 2009 рощ Пенсшний фонд Украши в достатнш мiрi забезпе-чував фiнансування пенсш зпдно Закону Укра1ни «Про загальнообов'язкове державне пенсшне стра-хування» та адмшютративних витрат, якi пов'язанi з дiяльнiстю самого фонду. Проте в цьому перiодi були два роки (2005-2006), коли Пенсшний фонд Украши не зм^ самостшно виконувати покладеш на нього зобов'язання. Однак необхщно зазначити, що решта пенсiйних витрат, надбавок тощо до пенсш, призначених за рiзними програмами, здiйснюються за рахунок Державного бюджету. Така особливють перерозподiлу характеризуеться iснуванням пiльгових категорш громадян, оплата пенсiй яким, вщбуваеться за умов дострокового виходу на пенсда за вiком та за вислугу роюв, згiдно рiзних пенсшних програм та щло1 системи пенсшних надбавок, компенсацiй тощо, за яю не було сплачено вiдповiднi пенсшш внески.
З кожним роком кшьюсть громадян, якi виходять на пенею за вiком та достроковi пенсп збшьшуеть-ся, що безумовно впливае на можливост Пенсiйного фонду Украши виконувати сво! зобов'язання, встановленi рiзними Законами Укра1ни щодо пенсiйного забезпечення громадян Украши. Звщси, для виршення проблем фiнансування пенсiй за вшом та дострокових пенсiй необхiднi фiнансовi i нор-мативно-правовi заходи.
Ефективш фiнансовi заходи можливi лише за таких умов:
1) розробка та встановлення принципово нових пiдходiв до формування доходiв Пенсiйного фонду Украши та здшснення його видатюв на пенсiйне забезпечення;
2) виведення з тiнi значно1 частини зароб^них плат в недержавному секторi економши;
3) вiдмiна показника максимального розмiру заробiтноl плати для розрахунку сощальних внескiв, зокрема i в Пенсшний фонд Украши. Вщмша цiеl норми може суттево збшьшити доходи Пенсшного фонду. Крiм того, необхiдно ураховувати, що громадяни, яки одержують велию суми заробiтноl плати, премш, матерiальноl допомоги тощо е особами, що одержують достроковi пенсil та мають найбiльшi пенсiйнi виплати;
4) встановлення обов'язково1 плати в Пенсшний фонд за отримаш дивiденди, продаж житла, зе-мельних дiлянок, транспортних засобiв тощо;
5) своечасне корегування бази i норм для розрахунюв внескiв в Пенсiйний фонд Украши.
Нормативно-правовi заходи щодо пенсiйного забезпечення пов'язаш з удосконаленням низки за-
конiв, якi фактично реалiзують пенсшне страхування в Украlнi. У 2008 рощ планувалося запровади-ти обов'язкову систему професшного страхування. Вiдповiдно до цих намiрiв було розроблено законопроект «Про обов'язкову професшну пенсшну систему», котрий повинен був врегулювати питан-
ня впровадження недержавно! професшно! системи на персошфшованих страхових засадах з нако-пичуваною складовою. Прийняття цього закону могло б частково зменшити витрати Державного бюджету на фшансування професшних пенс!й. Але зазначений закон поки що не прийнятий. А тому в умовах фшансово-економ!чно! кризи державний бюджет несе додатков! витрати для тдтримки Пенс!йного фонду Укра!ни.
На нашу думку, доцшьним було розробити та впровадити в Укра!н! систему нормативно-правових акт!в, як! б ураховували б!льш читки показники для визначення розм!р!в пенс!й для р!зних категорш пенс!онер!в. По-перше, необх!дно ураховувати загальний пер!од прац! людини перед виходом на пенс!ю, а також важливють ц!е! прац! для сусп!льства. По-друге, необхщно ураховувати р!вень оплати прац!, суму сплачених пенс!йних внесюв та !х частку в!д нараховано! зароб!тно! плати. При цьому вважаемо, що необх!дно ураховувати всю суму зароб!тно! плати, матер!ально! допомоги, премш тощо, одержаних як за основним мюцем роботи, так ! за сумюництвом, особливо якщо людина здшснила пенс!йн! внески в повному обсязь За таких умов розм!ри пенсш будуть б!льш адекватними вкладу людини в розвиток суспшьства. По-трете, необхщно ураховувати важк!сть прац! в р!зних видах еко-ном!чно! д!яльност!. Наприклад, труд аграрника е дуже важливим ! водночас е важким трудом. Труд б!блютекаря теж е важливим трудом, але його важюсть значно менша. Труд вчителя, л!каря е важли-вими та дуже важкими, а тому за цей труд необхщно встановлювати бшьш! пенс!! шж за !нш! види прац!.
Внаслщок недостатньо! роботи державних та мюцевих орган!в влади не пол!пшуеться дисципл> на щодо сплати страхових пенсшних внеск!в, практично не в!дбуваеться детшзащя занятост! насе-лення та !х доход!в. Фактично ус! п!дприемц! так чи шакше за рахунок тшьових схем суттево змен-шують реальну чисельн!сть працюючих ! обсяги зароб!тно! плати. Якщо б вдалося вивести з тш хоч 10% заробггно! плати, що фактично нараховують та сплачують роботодавщ сво!м роб!тникам, то Пенсшний фонд Укра!ни мав би так! велик! доходи, як! б повнютю забезпечили ус! його зобов'язан-ня, а шдтримка з боку Державного бюджету була б абсолютно зайвою.
Оцшюючи загальний фшансовий стан системи пенсшного страхування в Укра!ни, яка побудова-на на засадах солщарного п!дходу, сл!д в!дзначити декшька особливо негативних аспект!в: по-пер-ше, Пенс!йний фонд Укра!ни не може профшансувати в повн!й м!р! ус! покладеш на його зобов'язан-ня без постшно! п!дтримки з боку Державного бюджету, що негативно позначаеться не лише на Пенсшному фонд!, але й на Державному бюджет!; по-друге, темпи приросту пенсшних зобов'язань, що покладаються на Пенсшний фонд постшно зростають, що обумовлюються як сощально-економ-!чними, так ! пол!тичними чинниками; по-трете, солщарна пенсшна система обтяжена професшни-ми пенс!ями та доплатами, постшними обов'язковими надбавками, котр! не ф!нансуються за рахунок попередньо сплачених пенсшних внесюв у роки трудово! д!яльност!; по-четверте, стр!мка дина-м!ка зростання доход!в Пенсшного фонду за рахунок власних джерел свщчить про значш прихован! резерви для сплати пенсшних внесюв, що вимагае актив!заци колекторсько! д!яльност! головних управлшь Пенс!йного фонду Укра!ни, управлшь на м!сцях, а також в цшому правоохоронно! системи кра!ни з метою зменшення т!н!зац!! економши ! сусп!льного життя.
Розглядаючи сощальний аспект сол!дарного р!вня в!тчизняно! системи пенсшного страхування, слщ нагадати, що зпдно Закону Укра!ни «Про загальнообов'язкове державне пенсшне страхування» декларуеться р!вноправшсть застрахованих ос!б щодо отримання пенсшних виплат та сплати страхових внесюв на загальнообов'язкове державне пенсшне страхування. Водночас, незважаючи на вказаш норми, ддача система пенсшних взаемовщносин формуе прившейоваш категор!! пенс!онер!в, що отримають вищ! пенс!! за однакових умов сплати пенсшних внесюв. В реал!! однакових пенсш буде не можливо через р!зш умови прац!, загальний перюд трудово! д!яльносп, обсяги оплати труда, важюсть прац! тощо.
У зв'язку з цим нами пропонуеться встановити в систем! загальнообов'язкового державного пенсшного страхування диференцшоваш норми пенсшних страхових внесюв для р!зних категорш пен-сюнер!в, зокрема тих, що одержують пенс!! за такими законодавчими документами (табл. 5).
Пенсюнери, як! одержують пенс!! не за Законами Укра!ни «Про загальнообов'язкове державне пенсшне страхування» та «Про пенсшне забезпечення», складають лише 3-3,5% загально! чисель-носп пенсюнер!в, проте !х пенс!! перевищують середш пенсшш виплати зг!дно базових закон!в у 2-10 раз!в.
Таким чином, у зв'язку з реальною диференщащею розм!р!в пенс!йних виплат необх!дно встановити диференщащю внеск!в в Пенс!йний фонд Укра!ни. Якщо е ус! тдстави (види д!яльност! грома-дянина Укра!ни), що в майбутньому в!н при виход! на пенс!ю буде одержувати пенсда за будь-яким !ншим Законом Укра!ни ан!ж першими двома (див. табл. 5), то необхщно встановити для таких гро-мадян норми пенсшних внесюв, як! б повнютю в!дпов!дали сп!вв!дношенню !х майбутн!х пенсш та середньо! пенс!! за базовими законами.
Ще одним достатньо болючим питанням в укра!нськ!й систем! державного пенсшного забезпечення е р!вень пенсшного вшу. У бшьшост! кра!н св!ту цей р!вень перевищуе украшсью показники, лише Б!лорус!я та Рошя мають однаков! з Укра!ною вшов! р!вн! виходу на пенс!ю (табл. 6).
Таблиця 5
Перелш законодавчих актiв, за якими сплачуються пенси в Укра1ш *
№№ п/п Назва правових акпв Украши
1 «Про загальнообов'язкове державне пенсшне страхування»
2 «Про пенсiйне забезпечення»
3 «Про пенсшне забезпечення оеб, звiльнених з вшськово! служби, та деяких iнших оеб»
4 «Про державну службу»
5 «Про прокуратуру»
6 «Положення про помiчника-консультанта народного депутата»
7 «Про статус сущв»
8 «Про наукову i науково-технiчну дiяльнiсть»
9 «Про державну тдтримку ЗМ1 та соцiальний захист журналю^в»
10 «Про службу в органах мюцевого самоврядування»
11 «Про Нацiональний банк Украши»
12 «Про статус та сощальний захист громадян, яю постраждали внаслщок Чорнобильсько! катастрофи»
Джерело: Верховна Рада Украши; Мiнiстерство працi та со^льно! полынки в Украш; Пенсiйний фонд Укра1ни
Таблиця 6
Вiк виходу на пенею в крашах свiту
Кра!ни Пенсiйний вiк Кра!ни Пенсiйний вiк
жiнки чоловши жiнки чоловши
Австрiя 60 65 Польща 60 65
Бшоруея 55 60 Португалiя 65 65
Велика Бриташя 60 65 Роея 55 60
Грецiя 60 65 Румушя 60 65
Данiя 67 67 Словаччина 60 65
Естошя 63 63 Словенiя 61 63
Iрландiя 65 65 США 65 65
Iспанiя 65 65 Угорщина 62 62
Iталiя 60 65 Укра!на 55 60
Канада 65 65 Фiнляндiя 65 65
Литва 60 62,5 Францiя 60 60
Шмеччина 65 65 Швещя 65 65
Норвегiя 67 67 Япошя 65 65
Практично бшьшють краш свiту встановлюють однаковi вiковi показники виходу на пенею для жшок i чоловiкiв. Так, цього тдходу дотримуються: Японiя, Шмеччина, Швецiя, Португалiя, Есто-нiя, 1спашя, Угорщина, Канада, Францiя, Фiнляндiя, Дашя, Норвегiя, США, Iрландiя. Однак е кра1-ни, де жiнки мають перевагу над чоловiками i виходять на пенею за вшом рашше. Це Iталiя, Грещя, Австрiя, Великобриташя, Словенiя, Литва, Румунiя, Словаччина, а також Бшоруея, Росiя i Украша.
Для встановлення вiдповiдного вiку при виходi на пенсiю е ряд важливих показниюв, серед яких — середнш рiвень життя чоловiкiв i жiнок. В крашах, що задiяли у себе бiльш значнi вiковi норми виходу на пенсiю, середнш рiвень життя чоловiкiв та жшок складае 73-75 рокiв i бшьше. Проте в Укра1ш, як i в Бшоруси та Росп, жшки живуть значно довше (в середньому 72-74 роки), а чоловши менше (в середньому 61-62 рокiв). Тобто за таких умов при встановленш бшьшо! вшово1 норми виходу на пенею фактично чоловiки в Укрш'ш за виключенням деяких категорiй не будуть виходити на пенсiю через не дожиття до не!. Тому в Укра1ш до теперiшнього часу не можуть прийняти ршен-ня про встановлення вшово1 норми вищо1 анiж та що була встановлена ще у Радянському Союзi.
На нашу думку, у зв'язку з проблемами пенсшного забезпечення необхiдно поступово змшювати рiвень виходу на пенею як жшок, так i чоловшв. Проте такi змiни необхiдно здшснювати поетапно. Наприклад, пiдвищити вiк виходу на пенею чоловшв поки що всього на 1 рш для чоловшв, якi за сучасним вшовим стандартом повиннi виходити на пенею в 2011-2013 роках, тобто !х вш виходу на пенсiю буде складати 61 рiк. Для чоловшв, що виходять на пенсiю в 2014-2016 i подальших роках, встановити пенсшний вiк — 62 роки. Подальшi змiни щодо пенсiйного вшу для чоловшв будуть залежати вщ середнього рiвня життя чоловiкiв в Укра1ш.
Для жiнок вже зараз можливо тдняти рiвень пенсiйного вшу, але теж поступово. Наприклад, для жшок, яю будуть виходити на пенею у 2011-2013 роках встановити пенсшний вш в 56 роюв. Для
жшок, що будуть виходити на пенсда 2014-2016 роках — 58 роюв. А для жiнок, якi будуть виходити на пенсiю в 2017-2020 роцi — 60 рокiв.
Таю поступовi змiни, з одного боку, дадуть можливють зменшити навантаження на Пенсшний фонд Укра'ни, особливо в сучасних умовах стану сощально-економiчноf системи кра!ни, а з iншого боку — психолопчно пiдготовлять майбутнiх пенсiонерiв до нових строкiв виходу на пенсда.
Пiдвищення ефективностi солщарно! системи загальнообов'язкового державного пенсшного стра-хування можливо при комплексному пiдходi, який полягае в наступному.
1. Суттеве пiдвищення зароб^но! плати в Укра!ш для усiх працiвникiв державного та недержавного секторiв економши.
2. Забезпечити зняття будь-яких граничних меж щодо сплати соцiальних внесюв, у т.ч. до Пенсш-ного фонду, з будь-яко! зароб^но! плати, особливо якщо вона мае суттеве перевищення над мшмаль-ною оплатою пращ.
3. Вивщ з rim бшьшо! частини зароб^но! плати в недержавному секторi економiки.
4. Встановлення бшьш справедливих норм пенсшних внескiв до Пенсiйного фонду у вщповщ-ностi з можливими розмiрами пенсiй за вiком чи за законом.
5. Пщвищення вшу виходу на пенсда для чоловшв на 2 роки (до 62 роюв) i на 5 роюв для жiнок (до 60 роюв) з використанням поступово! схеми введення нових строкiв виходу на пенсда.
ВИСНОВКИ
На основi проведеного дослщження можливо сформулювати наступнi висновки.
По-перше, сьогоднi вiтчизняна загальнообов'язкова державна система пенсшного страхування, яка побудована на солщарному принципi формування пенсiйних внесюв та сплати пенсiй, знахо-диться в достатньо складному положенш, що обумовлено щорiчним збiльшенням пенсiонерiв та скороченням обсяпв пенсiйних внескiв до Пенсшного фонду Укра'ни.
По-друге, для забезпечення бiльш ефективного функцiонування державно! системи пенсшного страхування, побудовано! на солщарному принципi, запропоновано здiйснити ряд фшансових за-ходiв та вдосконалити пенсшш закони, якi в сукупност забезпечать суттеве збiльшення доходiв Пенсшного фонду та зменшення витрат на виплату пенсiй.
По-трете, необхщш постiйнi дослiдження щодо стану та розвитку в^чизняно! загальнообов'язко-во! державно! системи пенсшного страхування з метою виявлення найбшьших проблем пенсiйного страхування, а також чинниюв, якi впливають на стан державного пенсiйного забезпечення.
По-четверте, в подальших дослiдження необхщно бiльш детально зупинитися на формування нових пiдходiв до вiтчизняного пенсшного законодавства.
Л1ТЕРАТУРА
1. Грушко В.1. Пенсiйна система Укра!ни: навч. посiб. / В.1. Грушко, Н.В. Грушко, О.В. Бевзенко / В.1. Грушко (ред.). — К.: Кондор, 2006. — 334 с.
2. Бойко М.Д. Право пенсшного забезпечення в Укра!ш: навч. посiб. / М.Д. Бойко: 2-ге вид., випр. та доп. — К.: Атака, 2006. — 356 с.
3. Гнибщенко I. Пенсшна реформа в Укра!ш: стан, проблеми, перспективи / I. Гнибщенко // Еко-номка Укра!ни. — 2007. — №4. — С. 4-11.
4. Рiппа М.Б. Державне пенсшне забезпечення в Укра!ш та шляхи його розвитку: Автореф. дис. канд. ек. наук: спец. 08.00.08 / «Грош^ фшанси i кредит» / М.Б. Рiппа. — К., 2007. — 19 с.
5. Ружевський М.М. Система сощального захисту населення у транзитивному суспшьствк моно-графiя / М.М. Руженський. К.: 1ПКД СЗУ, 2005. — 348 с.
6. Юрш C.I. Соцiальне страхування: пiдруч. / C.I. Юрiй, М.П. Шаварина, Н.В. Шаманська. — К.: Кондор, 2004. — 464 с.
7. Якимiв A.I. Формування i розвиток системи пенсшного забезпечення в Укра!ш / A.I. Якимiв. — Львiв: Афiша, 2003. — 448 с.
8. Про встановлення прожиткового мшмуму та мшмально! заробiтно! плати: Закон Укра!ни вщ 20.10.09 р. №1646-VI // www.
9. В 2009 году пенсии будут назначать с учетом средней заработной платы за 2008 год // Факты. — 2009. — от 28 июля.
