CC BY
12ются способы оплаты заказа: наличными или картой курьеру, или картой онлайн. Также размещается информация о возможности самовывоза заказа клиентом (адрес выдачи заказа и возможные бонусы)
Раздел «Акции» Название раздела говорит само за себя. В данном разделе указываются условия акций и период их проведения. Также указываются условия участия в бонусной программе и возможности получения бонусной карты.
Раздел «Корзина» включает в себя информацию о выбранных блюдах, их количестве, цену и стоимость по каждому блюду, а также общую сумму заказа.
В качестве маркетингового хода в данном разделе можно разместить вкладки с группами блюд, которые чаще всего идут в дополнение к основному заказу (десерты, хлебобулочные изделия, напитки и др.)
Из раздела «Корзина» можно перейти к разделу «оформить заказ». Данный раздел должен содержать наиболее полную информацию, для предотвращения конфликтных ситуаций в процессе доставки заказа.
В основном форма заказа включает в себя следующую информацию:
- Фамилия, имя, отчество клиента;
- Телефон клиента;
- Способ доставки (самовывоз/доставка курьером);
- Адрес доставки заказа;
- Время доставки заказа;
- Способ оплаты;
- Комментарий к заказу (в данной строке указывается информации о количестве приборов, необходимой сдаче при оплате наличными, и др.);
- Применение скидок (может быть указан про-мокод для получения скидки);
- Итоговая сумма заказа с учётом стоимости выбранных блюд, стоимости доставки и используемых скидок;
- Информация о необходимости звонка от оператора для подтверждения заказа.
Раздел «Личный кабинет клиента» содержит персональные данные, предоставляемые клиентом, а также историю заказов и имеющихся у клиента бонусов.
В разделе «Контакты» размещают краткую информацию о заведении, указывают адрес и телефоны для связи.
Сайт доставки может содержать раздел «Отзывы», в данном разделе посетитель сайта может ознакомиться с отзывами о работе заведения.
В разделе «Дополнительные услуги» можно разместить информацию о дополнительных услугах, предоставляемых заведением, например: кей-теринг, доставка полуфабрикатов, изготовление блюд по индивидуальному заказу и др.
Размещая на сайте дополнительную информацию, следует помнить, что сайт не должен быть информационно перегружен.
Достаточный объём информации и удобный пользовательский интерфейс залог успешного сайта доставки готовой еды.
Список литературы
1. Балабошина Д. Горячий цех: как рестораны и кафе возвращают клиентов после пандемии. // РБК+ Ресторанный бизнес. - 2020. 20 июля. -№02.[электронный ресурс] URL: https://plus.rbc.ru/news/5f14670d7a8aa9e4fa687a7a (дата обращения 26.04.2021)
2. Текучева С.Н., Коваленкова О.Г. Организация сервиса доставки готовых блюд: особенности и перспективы развития в условиях пандемии. // Наука и образование: хозяйство и экономика; предпринимательство; право и управление. 2020. №12 (127) С.46-50
АНАЛ1З ПИТАНЬ ЕКСПОРТУ ТА 1МПОРТОЗАМ1ЩЕННЯ У Д1ЯЛЬНОСТ1 ЩДПРИеМСТВ ОБОРОННО-ПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ УКРА1НИ
Почерняев В.М.
професор кафедри Телекомуткаци, доктор технЫних наук, Державний Унiверситет ттелектуальних технологш i зв'язку
Кигв, Украша Кадацька Т.О.
Старший викладач кафедри менеджменту та маркетингу Державний Унiверситет iнтелектуальних технологш i зв'язку
Кшв, Украша
ANALYSIS OF THE ISSUES OF EXPORT AND IMPORTSUBSTITUTION IN THE ACTIVITIES OF ENTERPRISES OF THE MILITARY-INDUSTRIAL COMPLEX OF UKRAINE
Pochernyaev V.
Doctor of Technical Sciences professor of the department Telekomunikatsiï, State University of Intellectual Technologies and Communications
Kyiv, Ukraine ORCID. ID:0000-0001-7130-8668 Kadatska T.
senior lecturer of the department Management and marketing, State University of Intellectual Technologies and Communications
Kyiv, Ukraine ORCID. ID: 0000-0002-1302-1260
Анотащя
У статп розглянуто шляхи вшськово-техтчного партнерства шдприемства оборонно-промислового комплексу з заруб1жними тдприемствами, так як створення стльних тдприемств з передачею технологш укра!нськш сторот, освоення нових для Укра!ни ринк1в збуту вшськово! продукци або продукци подвшного призначення, iнтеграцiя в мiжнародну систему кооперацп торгiвлi вшськово! продукци. Наго-лошено на необхiдностi використання науково - техшчного набутку, отриманого при виконанш спiльних науково-дослвдних та дослщно-конструкторських робiт, що дозволяе створювати не тшьки iнновацiйну продукцiю в штересах Мiнiстерства оборони Укра!ни, а й вирiшувати складнi питання iмпортозамiщення. З метою зб№шення обсягiв експорту, зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть пiдприемства мае бути спрямована на формування комплексних пропозицiй для шоземних замовник1в. В статтi запропоновано здiйснювати оцiнку зовнiшньоекономiчно! дiяльностi шдприемства за оцшкою ефективностi експорту. Для цього введено коефщент ефективносп експорту, як вiдносини доходу ввд експортно! продукци до експортних вит-рат пiдприемства та визначено складовi експортних витрат пiдприемства. Наведенi чисельш показники для дводiапазонних цифрових радюрелейних станцiй спецiального призначення при рiзнiй кiлькостi продукци, що експортуеться. Вiдзначено, що в iнтересах обороноздатносп та нацюнально! безпеки Укра!ни, створення шновацшно! продукци нового технологiчного рiвня необх1дно i для вирiшення питання iм-портозамiщення. Визначено, що устшне вирiшення питання iмпортозамiщення неможливо без державно! шдтримки тих пiдприемств, яш здатнi створювати таку продукцiю. Запропоновано основш показники оцiнки ефективностi заходiв державно! пiдтримки iмпортозамiщення для тдприемств оборонно - проми-слового комплексу. Наведено методику розрахунку показник1в оцшки ефективностi заходiв державно! п1дтримки в питаннях iмпортозамiщення. Чисельнi результати отримаш для iнновацiйно! продукцi! п1дприемств зв'язку та радюелектрошки. В1дзначено, що державна пвдтримка п1дприемств за рахунок iм-портозамiщення не тiльки збiльшуе експортний потенщал кра!ни, а й сприяе надходженню грошових коштiв, як1 нацюнальний виробник може направляти на закупiвлi вiйськово! технiки та озброень, прове-дення науково-досл1дних i дослiдно-конструкторських робгг в рамках державного оборонного замовлення. У висновках проiлюстровано взаемозалежнiсть м1ж експортом продукцi! та питаннями iмпортозамiщення.
Abstract
In the article discusses the routes of military-technical partnership of the enterprise of the defense-industrial complex with foreign enterprises, such as the creation of joint ventures with the transfer of technology to the Ukrainian side, the development of new market for Ukraine for the sale of military products or products of dual-use, integration into the international system trade cooperation military products. The need to use the scientific -technical principle obtained during the implementation of Scientific Research & Trail Design Investigations is noted, which makes it possible to create not only innovative products in the interests of the Ministry of Defense of Ukraine, but also to solve complex issues of importsubstitution. In order to increase the volume of exports, the foreign economic activity of the enterprise should be aimed at the formation of integrated proposals for foreign customers. It is proposed to be estimate of the foreign economic activity of the enterprise for evaluating export efficiency. To do this, the coefficient is effectively exported as the relationship of income from export products to the export costs of the enterprise. The components of the export costs of the enterprise are determined. Numerical indicators are given for two range of digital radio relay stations of special purpose with different number of exported products. It was noted that in the interests of the defense ability and national security of Ukraine, the creation of innovative products of the new technological level is necessary for solving the issue of importsubstitution. It is determined that the successful solution of the issue of importsubstitution is impossible without state support of those enterprises that are capable of creating such products. The main indicators of evaluating the effectiveness of measures of state support for importsubstitution for enterprises of the defense-industrial complex are proposed. The methodology for calculating the indicators of evaluating the effectiveness of state support activities in importsubstitution issues is given. Numerical results are obtained for innovative products of telecommunication and
radioelectronic enterprises. It is noted that state support for enterprises through importsubstitution not only increases the country's export potential, but also direct currency to national manufacturer can send for the purchase of military equipment and weapons carry out Scientific Research & Trail Design Investigations in the framework of the state defense order. In the conclusions, the interdependence between exports of products and importsubstitution issues is illustrated.
Ключовi слова: експорт, iMnopTO3aM^eHHH, 30BHrnHb0eK0H0Mi4Ha дiяльнiсть, шновацшна про-дукщя, шдприемства оборонно-промислового комплексу, державна шдтримка шдприемств, коефщент ефективносп експорту.
Keywords: export, importsubstitution, foreign economic activity, innovative products, enterprises of the defense-industrial complex, government support for enterprises, export efficiency coefficient.
Вшськово-техшчне партнерство з за-рубiжними пiдприeмствами вшськово-промисло-вого комплексу не повинно зводиться до закупiвлi iмпортноi технiки. Навпаки, треба в^шувати питания iмпортозамiщення i розширення «лшшки» експортноi продукцп, використовуючи таке партнерство. Сшльш шдприемства з передачею техно-логш, в тому числi виробничих (автоматизоваш си-стеми управлiння виробництвом, цифровi техно-логiчнi лiнii, 3D друк, Digital Twins, машинне навчання), освоення нових для нас ринкiв збуту вiйськове продукцп або продукцп подвшного при-значення - один iз напрямiв зовнiшньоекономiчноi дiяльностi пiдприемства iнновацiйноi продукцп. Завдання, з одного боку штегруватися в мiжнароднi системи коопераци торгiвлею вiйськовою про-дукцiею, з шшого боку, створення продуктiв подвшного призначення та 1'х адаптацiя до вгтчиз-няного ринку передових технологш.
Важливим етапом партнерства е спшьна ре-алiзацiя науково-дослвдних i дослвдно-конструк-торських робiт (НДДКР), що дозволяе використо-вувати цей науково -техшчний добуток для створення вшськово1' технiки в iнтересах Мiнiстерства оборони Украши. Роботи на зовнiшнiх ринках вшськово1' продукцii повинна йти по шляху фор-мування комплексних пропозицш для iноземних за-мовникiв: поставка продукцп супроводжуватися набором послуг, таких як навчання персоналу по експлуатацii продукцii, що поставляеться; пiсляпродажне обслуговування експортовано1' продукцп, створення центрiв (баз) збер^ання запасних комплектiв та оперативного гарантованого обслу-говування.
Важливим етапом зовнiшньоекономiчноi дгяльносл е участь пiдприемств оборонно- промислового комплексу (ОПК) в мiжнародних виставках озброень з демонстращею розроблено1' i виготовле-но1' продукцiею в польових (полiгонних) умовах. Оцiнку ефективносп зовнiшньоекономiчноi дгяль-ностi пiдприемства ОПК можна проводити по по-точним показникам, якi розраховуються в рамках традицшного бухгалтерського управлiнського
облiку зi стратегiчними показниками: портфель за-мовлень, розширення номенклатури експортно! продукцii i послуг, цiнова полiтика, вдосконалення виробничо! бази.
Ефективнiсть зовнiшньоекономiчноi дiяль-носп, оцiнка ефективностi зводиться до оцшки ефективностi експорту. Основою такоi оцшки може бути розрахунок показникiв на базi порiвняння ранiше набутих економiчних результатiв з витрат-ами ресурав на 1'х досягнення. Аналiзу шддаються: змiна обсягу експорту, в тому чи^ за окремими видами продукцп; змша в складi зовшшнього ринку (складу краi'н-iмпортерiв та 1'х часток); цiнова полiтика; частки нових товарiв в експортi, в тому числ шновацшно1' продукцп'; частка витрат на ви-робництво експортноi продукцп (використання передових виробничих технологш);частка прибутку в загальному обсязi експорту та окремих видiв експортно1' продукцп, в тому числ iнновацiйноi продукцп.
Пропонуеться наступний коефiцieнт ефектив-носп експорту КЕ:
Ке= Д-, (1)
ВЕ
де Де- дохвд вiд експортно1' продукцii ( валютна виручка що надiйшла на розрахунковий рахунок пiдприемства); ВЕ, - експортш витрати пiдприем-ства.
Формула експортних витрат шдприемства наступна:
Ве=Се+Т+ Тр+ 1н , (2)
де Се- собiвартiсть експортно1' продукцii, Т- та-можнi витрати; Тр- транспортш витрати; 1н- iншi витрати (оформлення лiцензiй, комiсiйнi ввдрахування, витрати стороннiх органiзацiй).
Такий пвдхвд к оцiнки коефiцiента КЕ ( зпдно формули 1) справедливо як для конкретного зовнiшньоекономiчного контракту, так i для оцiнки експорту на деякому часовому iнтервалi.
В табл. 1 представлеш результати розрахунку коефщента КЕ при рiзнiй кiлькостi вироблено1' та ввдвантажено1' на експорт продукцп: дводiапазон-них цифрових радiорелейних станцш спецiального призначення.
Юльюсть експортованих одиниць продукцй
Показники Експорт 2 одиниць продукцй Експорт 10 одиниць продукцй Експорт 50 одиниць продукцИ
Витрати по формулi (2), тис. дол. США:
С 46 221 865
Т 2,9 3,2 4,4
Тр 2,7 2,9 3,7
1н 15,1 40,5 167,26
ВЕ 66,7 267,6 1040,4
Дохiд, тис. дол. США 126,8 634 3170
Ке 1,9 2,37 3,05
З табл. 1 бачимо, що незважаючи на зростання експортних витрат (Т + Тр + 1н) та в залежностi ввд зростання ввдвантажено! продукцй, величина КЕ iстотно збiльшуeться, що визначаеться обсягом експортно! продукцй. Частково це пояснюеться тим, що собiвартiсть одше! одинищ продукцй' при збiльшеннi випуску ще! продукцй зменшуеться. Так, при випуску 2 експортних одиниць собiвартiсть одше! одиницi складае 23 тис. дол. США, при випуску 10 одиниць собiвартiсть одше! одинищ складае 22,1 тис. дол. США, а при випуску 50 одиниць собiвартiсть одше! одинищ складае 17,3 тис. дол. США.
1ншою найважлившою стороною зовшшньое-кономiчно! дiяльностi пiдприемства е питання iм-портозамiщення. Однак, в питанш iмпорто-замiщення без державно! пвдтримки не обiйтися. Необхвдно використовувати увесь потенщал партнерства з шоземними фiрмами для вирiшення «сво!х »завдань змiцнення обороноздатностi, вирiшуючи, в тому числ^ питання iмпорто-замщення.
1нтереси нацiонально! безпеки вимагають ютотного обмеження аж до повно! заборони вико-ристання телекомунiкацiйного обладнання шозем-ного виробництва при побудовi мереж зв'язку ор-ганiв державно! влади всiх рiвнiв, силових та вщо-мчих структур. Тому, розвиток сектора телекомунiкацiй та радiоелектронiки в ОПК Укра!ни вимагае вирiшення питання iмпорто-замiщення, а саме - розробка i сершне виробництво нових зразшв технiки зв'язку спецiального призна-чення та подвiйного використання, а також !х скла-дових. Це неможливо без державно! шдтримки шдприемств зв'язку та радюелектрошки, здатних створювати таку продукцш [2].
Основнi показники оцiнки ефективностi за-ходiв державно! пвдтримки iмпортозамiщення:
■ надходження в економшу грошових коштiв (НГК) ввд проектiв по замiщенню iмпорту.
■ коефiцiент фiнансово! незалежностi вiд iм-порту;
■ частка вартостi iмпорту в собiвартостi продукцй' тдприемства;
■ коефiцiент пiдтримки по забезпеченню iм-портозамiщення;
■ частка прибутку, вилучено! у виглядi рент-них платеж1в i спрямовано! на цш iмпорто-замiщення.
Наведемо методику розрахунку показнишв ощнки ефективносп заход1в державно! щдтримки в питанш 1мпортозам1щення.
1. НГК = Вт1 - (НДДКР + ВВА), де Вт1 -варпсть 1мпорту; НДДКР - вартють НДДКР; ВВА-вартють вичизняного аналога.
2. Кфн1 = Вт1 / ВОА.
3. Дв1= Вт1 / С, де С - соб1варт1сть виробництва промислово! продукцй.
4. К1 = Зт / ПГК, де 3 т - витрати на реал1защю державних програм по 1мпортозам1щення.
5. ЧПР = П / ОП, де П - прибуток, вилучений у вигляд1 рентних платеж1в, спрямований на цш ро-звитку 1мпортозамщення; ОП - загальний прибуток, отриманий оргашзащями сировинних галузей.
Анатз кшьшсних показнишв, отриманих за вищенаведеною методикою, дозволяе зробити наступш висновки:
• величина НГК показуе досягнення максимального доходу в1д реал1защ! 1мпортозам1щуюч1й продукцй';
• величина КФш показуе: чим б1льше цей по-казник, тим бшьше можливостей реал1зувати про-грами сощального розвитку кра!ни, програми ро-звитку окремих галузей економ1ки з огляду на замши 1мпорту аналопчною продукщею вичизня-ного виробництва;
• величина Дш показуе, чим нижче частка 1м-порту в соб1вартост1 промислово! продукцй, тим ефектившше оргашзащя виробництва на основ1 до-сягнуто! економп в1д зниження витрат на 1мпорт;
• величина К1 показуе, чим менше цей коефщент, тим ефектившше впровадження про-ектш по 1мпортозамщенню для економ1ки дер-жави;
• величина ЧПР чим вище, тим ефектившше оргашзований процес швестування вилучених рентних платеж1в з сировинних галузей в реальний сектор нащонально! економ1ки, що базуеться на розвитку 1мпортозамщення.
Слвд зазначити, що на сьогодш, частка 1мпорту в соб1вартосп промислово! продукцй' досить ви-сока. Вартють 1мпорту включае вартють матер1ал1в, сировини, електронно! бази, технологш, обладнання, робгг i послуг. Високу частку 1мпорту в соб1вартост1 промислово! продукцй' можна пояс-нити тдвищенням конкурентоспроможностi продукцй, що ввозиться, а також постшно зростаю-чими вимогами до iнновацiй на внутршньому ринку.
Собiвартiсть одше1' одинищ мобтно1' цифро-во! радюрелейно1' станцii, яка працюе в двох дiапа-зонах частот складае 23 тис. дол. США. При випуску цiеi продукци в кiлькостi 10 одиниць собiвартiсть продукци становить 22, 1 тис. дол. США. При випуску 50 одиниць продукци, собiвартiсть одше1' одинищ продукци становить 17,3 тис. дол. США. На внутршнш ринок про-дукщя поставляеться з 15 % добутком к собiвар-тостi, а на зовшшнш ринок з добутком 45% до собiвартостi.
Ведення пiдприемством зовнiшньоекономiч-но! дiяльностi передбачае стiйке вшськово-тех-шчне партнерство з ¡но зсмними фирмами. Тому,
ефективний експорт - це результат успiшноi зовнiшньоекономiчноi дiяльностi. Використову-ючи не тiльки остаточнi техшчш рiшення, а й нау-ково техшчний добуток дозволяе певною мiрою вирiшувати завдання iмпортозамiщення в галузi радiоелектронiки i зв'язку. З шшого боку, розши-рення номенклатури в цих областях за рахунок iм-портозамщення дозволить вийти на м1жнародт ринки з продукцiею, що базуеться на нових су-часних технолопях, тим самим збiльшивши обсяг експортовано1' продукцii.
Такий взаемозв'язок показано на рис. 1.
Рис. 1 Взаемозв'язок мiж експортною продукщею та iмпортозамщенням
Загальною платформою у взаемозв'язку експортовано1' продукци та iмпортозамiщення е той факт, що одне та шше питання вимагають державно!' тдтримки. «Серйозний» вихiд пiдприемства ОПК на мiжнародний ринок озброень практично неможливий без державно!' пiдтримки. Що сто-суеться вирiшення питань iмпортозамiщення, то шдтримка держави безумовно необхiдна.
Ввдзначимо, що для Укра1'ни шлях розвитку ОПК, заснований на переходi до виробництва по iм-портозамiщенню може бути результативним не тiльки в плаш збiльшення експортного потенцiалу держави, але i збiльшення НГК, яш можуть бути спрямованi на закутвлю вiйськовоi' технiки i озброень в рамках державного оборонного замов-лення. Тестовим прикладом для Украши може з'явитися проект по iмпортозамiщенню з розробки та виробництва вищезгаданих модемiв для мобшь-них цифрових тропосферних станцш та мобiльних цифрових комбiнованих тропосферно - радiорелей-них станцiй. Останш не мають аналогiв в свт [3].
В заключнi вiдмiтимо, що ефективна зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть у питанш
експорту пiдприемства може характеризуватися такими змшами:
- в об'емi експорту ( збiльшення коефiцiента
Ке) ;
-в примноженнi портфеля замовлень; -в розширеннi географii Замовник1в; -в збшьшенш номенклатури ряду експортно1' продукци.
Список лггератури
1. Румнцев А.П. Зовнiшньоекономiчна дiяль-нiсть: навчальний поабник -К. 2010.
2. Почерняев В. М., Кадацька Т. О. Оцшка ефективностi заходiв державно!' пiдтримки тдпри-емств зв'язку та радiоелектронiки у питанш iмпор-тозамiщення. Збiрник наукових праць ЛОГОЕ, 2021. С. 32-35.
3. Почерняев В.М., Повхлiб В.С. Мобшьна цифрова станщя НВЧ дiапазону подвiйного призна-чення - Науковi працi ОНАЗ iм.О.С.Попова, 2014 №- 2.- С.76-82.
