АНАЛіЗ ПіДХОДіВ ДО ПОБУДОВИ БіАДАПТИВНИХ СИСТЕМ УПРАВЛіННЯ ПРОЕКТНО-ОРієНТОВАНИМИ ПіДПРИєМСТВАМИ Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

-□ □-

Дослиджено основн стандарти побудови систем управлтня проектами, видыено гх переваги i недолти. Введено поняття бiадаптивностi. Дано визначення бiадаптивног системи управлтня про-ектно-орieнтованим тдприемством. Розглянуто методологiчнi, тформацшш i оргатзацшш тстру-менти забезпечення бiадаптивностi. Дано визначення конструктивно-продукуючого тдходу до побудови бiадаптивног системи управлтня. Сформульован основт завдання бiадптивног системи управлтня проектно-орieнтованим тдприемством

Ключовi слова: система управлтня проектами, система управлтня тдприемством, адаптивтсть,

бiадаптивнi системи

□-□

Исследованы основные стандарты построения систем управления проектами, выделены их преимущества и недостатки. Введено понятие биадаптивности. Дано определение биа-даптивной системы управления проектно-ориен-тированным предприятием. Рассмотрены методологические, информационные и организационные инструменты обеспечения биадаптивности. Дано определение конструктивно-продуцирующего подхода к построению биадаптивной системы управления. Сформулированы основные задачи биадаптивной системы управления проектно-ориентированным предприятием

Ключевые слова: система управления проектами, система управления предприятием, адаптивность, биадаптивные системы -□ □-

УДК 658.5.011: 004.89: 005.86

|DOI: 10.15587/1729-4061.2015.39988|

АНАЛ1З П1ДХОД1В ДО ПОБУДОВИ Б1АДАПТИВНИХ СИСТЕМ УПРАВЛ1ННЯ ПРОЕКТНО-ОР1СНТОВАНИМИ П1ДПРИСМСТВАМИ

Ю. М. Тесл я

Доктор техшчних наук, професор, декан Факультет шформацтних технологш* E-mail: teslyas@ukr.net

О. Г. Т^м^нський

Кандидат техычних наук, доцент Кафедра технолопй управлтня* E-mail: timin@ukr.net *КиТвський нацюнальний ушверситет iM. Тараса Шевченка вул. Володимирська, 64/13, м. КиТв, УкраТна, 01601

1. Вступ

Сучасний етап розвитку тдприемств i органiзацiй характеризуемся значною кiлькiстю рiзноманiтних важко передбачуваних впливiв, що вимагае постiйних технолопчних, управлiнських i органiзацiйних нова-цт, якi мають вiдповiдати нав'язаним цими впливами умовам функщонування. Для впровадження новацт в дiяльнiсть органiзацiй, установ i пiдприемств вико-ристовуються тдходи апробованих у свiтi методоло-гш управлiння проектами, програмами i портфелями проекпв. Однак на практищ використання таких методологiй у конкретнт органiзацii стикаеться з численними проблемами, серед яких - неввдповвдшсть оргашзацшшл культури впроваджуваним принципам i тдходам, що закладенi в методологiю, неготовшсть персоналу (особливо середньоi ланки управлтщв) до змiн, негнучкiсть впроваджуваноi системи управлт-ня, що визначаеться багатьма факторами.

Надзвичайною важливiстю характеризуеться ос-тання проблема, що не пльки заважае ефективному функцiонуванню системи управлтня проектами в оргашзацп, але й призводить до того, що стратепя впровадження змт загалом i методолопя управлiння проектами зокрема необгрунтовано втрачають свою репутацiю. Для мiнiмiзацii ризику таких втрат, забез-

печення гнучкост впроваджуваних систем управлтня проектами, необхщно забезпечити iх адаптивнiсть, тобто можлившть пристосування до змiн середовища, в якому працюе органiзацiя. З тшого боку, система функцiонального управлтня тдприемством теж мае пристосовуватися до змт, що вщбуваються в системi управлiння проектами. А отже, побудова адаптивних систем управлтня проектно-орiентованим тдприемством, що включають i проектну, i функцiональну складову, е актуальною науковою i практичною задачею.

2. Аналiз лiтературних джерел та постановка проблеми

В рiзних методологiях управлтня проектами, програмами i портфелями проектiв задача пристосування до оточення виршуеться за допомогою рiзних моделей, методiв i пiдходiв. В класичних методолопях i пiдходах [1-4] для цього використовуеться тдсистема управлтня змтами у проектi, завдяки процесам я^ перiодично коригуеться план управлтня проектами i може передбачатися корекцiя самоi системи управ-лiння. Один з варiантiв органiзацiйно-методичного закрiплення такого типу адаптацп - регламентацiя функщональност системи управлiння проектами [5].

Однак, шструментальна база адаптаци в зазначених методолопях розвинена недостатньо. В пiдходi до мо-делювання [6] втшет iншi принципи: для будь-якого елементу системи (як i системи в щлому) вказуються впливи, що на нього д!ють, зокрема регулюючi - ви-значенi законодавством, внутрiшнiми управлшськими нормативами тощо. Вiдтак, елемент перетворюе вхщ-нi величини на вихщш з урахуванням регулюючих впливiв, однак не зрозум!лим i таким, що знаходиться за рамками модел^ виявляеться механiзм такого пе-ретворення, який враховуе уа впливи i мае адапту-ватися до них. В методологи управлшня якiстю [7] для вдосконалення системи управлшня пропонуеться планувати i впроваджувати мехашзм безперервних покращень, однак такий мехашзм бшьше ор!ентова-ний на окрему пiдсистему - управлшня яюстю проекту. Дещо iнший пiдхiд описуе методологiя Р2М [8], в якш пристосування системи управлшня до зовшшшх i внутршшх впливiв реалiзуеться через штеграцш-ний управлшський вплив орiентацiï команди проекту (програми) на мгаю, а також через дiевiсть спiльноти проекту (програми), що включае як учасникiв, так i представниюв усiх зацiкавлених сторш, i мае активно функцiонувати.

На наш погляд, найб!льш близькими до розкрит-тя глибини питання, що розглядаеться, е I. Адизес, Н. Бушуева, С. Неiзвесний, I. Оберемок. У першого з вказаних авторiв [9] система управлiння мае весь час вдосконалюватися завдяки дiяльностi оргашзацш-ноï ради POC (Participative Organisational Council), одна з основних щлей якоï полягае в розвитку ком-панiï через визначення i розв'язання проблем, як у данiй методологи формулюються як точки потен-цшних полiпшень PIP (Potential Improvement Point). Бушуева Н. С. [10] розвивае в наущ управлшня проектами проактивний шдхщ, що пов'язаний iз про-гнозуванням майбутнiх змiн i розробкою системою управлiння дiй на упередження. Неiзвесний С. I. [11] пропонуе шдхщ до розвитку/створення прикладних методологш управлiння проектами, що лежать в ос-новi корпоративних систем управлшня проектами, на основi використання конвергенци пiдходiв вщо-мих методологш. Таким чином, адаптащя системи управлшня проектами конкретноï органiзацiï до умов самоï органiзацiï вiдбуваеться пiд час створен-ня системи. Пiдходи до впровадження адаптивноï системи управлiння проектами розглядае Оберемок I. I. [12], використовуючи при цьому гомеоста-тичш моделi.

3. Цiль та задачi дослщження

Метою дослiдження е розробка нових пiдходiв до побудови систем управлшня проектами i проектно-орiентованими пiдприемствами, що базувались би на бiадаптивностi функцiональноï i проектноï складових як до умов функщонування, так i до змiн, як вщбува-ються в сумiжнiй системь

Згiдно з визначеною метою, у дослщженш плану-еться вирiшити наступш науковi задачi:

- виокремити iснуючi пiдходи до побудови систем управлшня проектно-орiентованими тдприемства-ми, визначити '!х основнi недолiки i переваги;

- описати методолопчш, iнформацiйнi i оргашза-цiйнi iнструменти забезпечення бiадаптивностi системи управлшня проектно-орiентованими пiдприем-ствами;

- сформулювати основш задачi, якi мае виршува-ти бiадаптивна система управлшня проектно-ор!енто-ваним пiдприемством.

4. MaTepia™ та методи дослщження пiдходiв до побудови бiaдaптивних систем упpaвлiння проектами

Система управлшня проектами - це система, що поеднуе оргашзацшну, управлшську, iнформацiйну та методологiчну складову i забезпечуе управлiння проектами, портфелями i програмами в оргашзацш-нiй одинищ (на пiдприемствi, в органiзацii, усташж або iх об'еднаннi). Аналiз бурхливого розвитку науки i практики управлшня проектами i програмами дозво-ляе виокремити наступш тдходи до побудови систем управлшня проектами:

1) на основi власного стандарту оргашзаци, що сформувався в практищ управлiння;

2) на основi iснуючого стандарту;

3) на основi сполучення декiлькох кнуючих стан-дартiв;

4) на основi науковоi розробки.

Видiлимо переваги i недолiки наведених пiдходiв (табл. 1).

Таблиця 1

Аналiз пiдходiв до побудови систем управлшня проектами

№ П!дх!д Недол!ки Переваги

1. На основ! власного стандарту оргашзаци Можлив!сть неврахування досв!ду !нших орган!зац!й, що уособлений в !сну-ючих стандартах Б!льша присто-сован!сть до конкретно! оргашзаци

2. На основ! !сную-чого стандарту Низька присто-сован!сть до конкретно! оргашзаци' Врахування акумульованого досв!ду управл!н-ня проектами

3. На основ! сполучення дек!лькох !снуючих стан-дарт!в Можливють неврахування до-св!ду управлшня проектами дано! оргашзаци Врахування б!льшо! частини акумульованого досв!ду управл!н-ня проектами

4. На основ! науко-во! розробки Можлив! склад-ност! у практичн!й реашзац!! Глибина опрацю-вання пропонова-них моделей

В якосп приклада застосування четвертого тдхо-ду слщ вiдмiтити роботи Бушуевоi Н. С. [10], Неiзвес-ного С. I. [11] i Оберемка I. I. [12].

В той же час, функщонування систем управлшня проектами будуються на наступних принципах:

1) штегровашсть в систему управлшня оргашза-щею;

2) використання шформацшних систем;

3) залучення до розробки, впровадження та екс-плуатаци систем управлiння проектами професюна-лiв з УП;

4) вiдповiднiсть сучасним вимогам та/або стандартам з УП;

5) ефектившсть (за основними параметрами - часом, варпстю, яюстю; наприклад, забезпечення того факту, що без системи управлшня проектами в оргаш-зацii проекти реалiзуються довше, шж з нею).

До наведеного перелжу, що е усталеним i певною мiрою стандартним для бiльшостi оргашзацш, якi впроваджують системи управлiння проектами, додамо принцип адаптивность Адаптившсть - властившть системи (у нашому випадку - системи управлшня проектами) пристосовуватися до змш як усередиш оргаш-зацii, так i назовш, таким чином, щоб забезпечувати працездатшсть (дiевiсть) i ефективнiсть (за основними параметрами) застосовуваних в оргашзацп моделей, методiв i iнструментiв управлiння проектами.

На проектно-орiентованих пiдприемствах система управлшня включае функцiональну складову (ви-значимо и як систему функцiонального управлш-ня - СФУ) i складову проектного управлшня, яка реалiзуеться через систему управлшня проектами (далi - СУП). Разом щ системи дтть у межах системи управлiння проектно-орiентованим пiдприемством (далi - СУПОП).

Адаптившсть системи управлшня проектно-орiен-тованим тдприемством можна розглядати у декiлькох аспектах (напрямках). Вид^имо два таких напрямки i надамо визначення бiадаптивнiй системi управлiння.

Визначення 1. Бiадаптивнiсть - властившть, що дозволяе деякому об'екту природного чи штучного по-ходження реалiзовувати адаптивнiсть у двох напрямках, тобто забезпечувати пристосовувашсть об'екта до двох принципово рiзних джерел впливiв.

Визначення 2. Бiадаптивна система управлшня проектно-орiентованим пiдприемством - така система управлшня, що мктить певний набiр моделей, мето-дiв, засобiв i iнструментiв i реалiзуе адаптившсть у двох напрямках: 1) пристосування системи управлшня проектами до змш на тдприемств^ на якому реа-лiзовуеться проектне управлшня; 2) пристосування системи функцюнального управлшня проектно-орь ентованого тдприемства до змiн в системi управлiння проектами.

Таким чином, бiадаптивна СУПОП реалiзуе адап-тацiю СУП до змш у СФУ i адаптащю СФУ до змiн у СУП. Отже, можна вид^ити два принципово рiзних аспекти пристосовуваностi системи управлшня. З точки зору реалiзацii принцитв адаптацii, в системi «ор-ганiзацiя - проектний тдрозд^ оргашзацп» мае реа-лiзовуватися бiадаптивний пiдхiд, де кожний елемент системи повинен адаптуватися до змш, що вщбулися у шшому елементi. Змши в функцiональнiй частинi оргашзацп впливають на проекту частину i мають бути адаптованi до неi i навпаки.

Для забезпечення бiадаптивностi СУПОП необхщ-но передбачити методолопчш, iнформацiйнi i оргаш-зацiйнi шструменти. Розглянемо кожну з категорiй.

Методологгчт тструменти забезпечення бiадап-тивностi реалiзуються у принципах, методах i моделях, що закладеш у основу впровадження i функцю-нування системи управлшня проектно-орiентованим пiдприемством. Зокрема, можна вид^ити наступнi принципи, якi визначають вiдповiднi моделi i методи:

- стратепчного бачення життевого циклу розвитку систем управлшня;

- проактивного управлшня;

- мошторингу за тригерами ризикових подш;

- безперервних полшшень системи управлшня;

- застосування бенчмаркшгу.

Документально методолопчш iнструменти вплю-ються у правилах функцюнування системи управлш-ня, формалiзованих у виглядi регламентiв, процедур, положень i посадових (рольових) iнструкцiй.

Ыформацшний тструментарш втiлюеться в ш-формацiйнiй системi управлiння проектами, програ-мами i портфелями проектiв i iнтегруеться в шфор-мацiйну систему управлшня компашею, зокрема, за допомогою використовуваного програмного пакету документообпу. Характеристиками адаптивностi в iнформацiйнiй систем^ на наш погляд, мають бути надшеш:

1) календарно-сiтьовi моделi, що зможуть пристосовуватися (змшюватися ввдповвдно) до змiн навко-лишнього середовища;

2) процеси i моделi документообiгу на тдпри-емствi;

3) моделi управлiння ризиками, що мають змшюватися в залежност ввд стану оточення;

4) процеси ^знес-процеси) управлiння проектами, що нестимуть у собi адаптивш модулi;

5) система взаемодii проекпв iз зацiкавленими сторонами;

6) моделi знань.

Оргатзацшт тструменти забезпечення бiадап-тивностi мають бути закрiпленi на рiвнi органiзацiйноi структури як офшу управлiння проектами i команди проекту, так i пiдприемства, на якому здшснюеться проектне управлiння. Видiлимо основш органiзацiйнi iнструменти забезпечення бiадаптивностi:

- включення до порядку денного регулярних нарад в оргашзацп питань щодо впровадження (надалi - вдо-сконалення) системи управлшня проектами;

- швдащя i проведення спецiальних нарад (як на рiвнi офiсу управлiння проектами, так i на рiвнi топ-менеджменту оргашзацп) з модершзацп проектного управлшня;

- робота тимчасових (ситуативних за принципом створення, креативних за характером) аналггичних команд з розвитку адаптивност системи управлшня проектами ( передбачення в оргашзацшних документах можливост створення таких команд, регламента-щя '¿Х дiяльностi);

- пiлотнi проекти впровадження механiзмiв, що надають системi управлiння проектами в органiзацii характеристики адаптивность

Таким чином, наукова розробка бiадаптивноi системи управлшня проектно-орiентованим тдприемством для мiнiмiзацii основного недолжу щодо мож-ливих складношдв з пристосуванням частин системи до змш (внаслщок негнучкостi) мае включати три напрямки - методолопчний, шформацшний i оргашза-цiйний.

До того ж, вона мае супроводжуватися розроб-кою таких шструменпв, якi б визначали адаптившсть СУПОП першого роду, що може бути визначена можли-вктю пристосування розробленоi адаптивноi за своею суттю системи управлшня проектами до змш в оргашзацп, в якш вона впроваджуеться. Адаптившсть системи СУПОП другого роду орiентована на можли-вкть пристосування СФУ тдприемства до змш, що

ввдбулися у системi проектного управлiння (в проектах, що реалiзуються органiзацieю, в проектному оточенш), Таким чином, побудована система управлшня проек-тно-орieнтованим тдприемством буде бiадаптивною.

5. Результати дослщжень пiдходiв до побудови бiадаптивних систем управлшня проектами

Проведет дослщження вказують на залежнiсть успiшностi адаптацii системи управлшня проектно-о-рieнтованим пiдприeмством до змш вiд елементноi бази реалiзацii адаптивних механiзмiв.

На основi аналiзу основних використовуваних засобiв рiзного характеру (процеси управлшня змь нами, наради з проектного управлшня, проактивне управлшня i т. i.) для щлей реалiзацii бiадаптивностi СУПОП пропонуеться шформацшна складова еле-ментноi бази у виглядi фреймовоi структури знань про проектне управлшня в оргашзацп. Фреймова модель представлення знань вперше запропонована М. Мш-ським у 1975 р. [13].

Необхщно вiдмiтити, що хоча створення та функщ-онування баз даних i баз знань е традицшною практикою для проектно-орiентованих i проектно-керованих компанiй, використання взаемопов'язаних i iерархiч-но орiентованих фреймiв для моделювання системи управлшня проектно-орiентованим пiдприемством не набуло значного поширення.

Серед переваг такого тдходу можна видiлити, окрiм бiльшоi систематизацii знань i визначення 'х взаемо-зв'язку, якраз адаптивш якостi системи, що витiкають з особливостей оргашзацп фреймових структур i власти-востей вiдповiдних баз знань. За допомогою такого пiдходу можна моделювати бiльшiсть рiзновидiв знань: через фрейми-структури, фрейми-рол^ фрейми-сце-нарii та фрейми-ситуацп. Крiм того, описуючи одну й ту саму сутшсть, фрейми утворюють iерархiю, до яко' входять фрейм-клас, фрейм-зразок i фрейм-екземпляр.

Отже, застосування фреймiв забезпечить певний конструктор з моделей, методiв, засобiв, шструменпв, принципiв i механiзмiв, що дозволить на його основi будувати бiадаптивнi СУПОП. У такому контекстi, такий тдхщ можна вважати конструктивним, або кон-структивно-продукуючим.

Визначення 3. Конструктивно-продукуючий тд-хiд до побудови систем управлшня проектно-орiен-тованим пiдприемством - шдхщ, що базуеться на застосуваннi фреймiв i дозволяе створювати системи, що характеризуются ознаками бiадаптивностi.

6. Обговорення результаив дослiджень пiдходiв до побудови бiадаптивних систем управлiння проектами

Результати проведених дослщжень дають змогу сформулювати основнi задачi, якi мае виршувати бiа-даптивна система управлiння проектно-орiентованим пiдприемством:

- забезпечувати при впровадженш в органiзацiю пiдбiр тако' комбшацп моделей, методiв, засобiв i ш-струментiв (що формують корпоративну методолопю управлiння проектами), таких що е найб^ьш вщповщ-ними данiй оргашзацп;

- забезпечувати ефективне управлшня проектами, програмами i портфелями проекив у ввдповвдност до встановлених обмежень (за часом, варпстю, якiстю тощо);

- реалiзовувати механiзми для адаптивно' взае-модп офiсу управлiння проектами iз защкавленими сторонами проекту;

- забезпечувати адаптивну реакцiю системи управлшня проектами на змши в функщональних тдроздь лах тдприемства, що реалiзовуе проектне управлiння;

- забезпечувати адаптивну реакщю системи функ-цiонального управлiння пiдприемства на змши в сис-темi проектного управлшня;

- пристосовувати (видозмшювати) систему управлшня проектами, програмами i портфелями проекпв, '' методи, моделi, шструменти i алгоритми до зовшш-нього i внутрiшнього оточення;

- впроваджувати культуру управлiння проектами в оргашзацп на основi використання сучасних методо-логiчних, iнформацiйних i органiзацiйних шструмен-тiв, а також таких принцитв, як проактивнiсть, використання шформацшних баз знань, бiадаптивнiсть.

Можна припустити, що глибина адаптацп, '' устш-нiсть залежить не тiльки вщ спроможностi змiни то' чи шшо' моделi системи управлiння, але й вщ можливостi системи видозмiнювати самi алгоритми формування моделей.

У якостi постановки науково' задачi можна розгля-дати побудову таких взаемовщносин системи функщ-онального управлiння пiдприемством i корпоративно' системи управлшня проектами, при яких щ системи були б взаемоадаптивш, тобто при змшах в однш iз систем мае вiдбуватися адаптащя до них в iншiй. При цьому сама СУПОП вважатиметься бiадаптивною, забезпечуючи адаптащю використовуваних моделей, методiв i iнструментiв до змiн в СФУ з одно' сторони i змiн у СУП - з шшо''. Формалiзацiя поставлено'' на-уково'' задачi мае вiдбуватися через формалiзацiю усiх можливих типiв змiн в кожнш iз систем i знаходженш таких типiв вiдповiдних регулюючих адаптацшних впливiв всерединi кожно' системи, яю б забезпечували пристосування системи до цих змш.

7. Висновки

Iснуючi тдходи до створення i функщонування систем управлiння проектами, програмами i портфелями проектiв на тдприемств^ а також пiдходи щодо 'х взаемодГ' з системою управлiння тдприемством забезпечують адаптившсть у рiзний споиб. Однак вiд-повiдний механiзм визначаеться, як правило, неявно, не розкриваються його детал^ зокрема елементна база, на якому вш побудований, рамки i напрямки присто-совностi системи управлшня.

Проведет дослщження дозволили виокремити ме-тодологiчнi, iнформацiйнi i оргашзацшш iнструменти, що реалiзують бiадаптивнiсть, що дозволяе система-тизувати i краще зрозумии природу '' iнструменталь-ного забезпечення i запропонувати свiй тдхвд до '' органiзацii - через використання фреймових моделей i баз знань, що побудоваш на таких моделях.

Використання фреймiв в побудовi баз знань на пiд-приемствi дозволить не тiльки моделювати систему

управлшня у дiалектичному взаемозв'язку, але й на-дати 1й властивостей кращого пристосування до змш оточення i зацiкавлених сторiн системи завдяки пе-редбаченню спецiальних процедур у слотах фреймiв i алгоритмiв другого рiвня, що будуть видозмiнювати ал-горитми реалiзацii процедур системи управлiння в за-лежностi вiд стану оточення та його впливiв на систему.

Подальшi дослiдження i розвiдки у цьому напрям-ку можуть бути спрямоваш на формалiзацiю фреймiв СУПОП, СФУ i СУП, базуючись на сполученш кра-щих методологiй i практик. Також перспективним напрямком дослщжень е розвиток i формалiзацiя кон-структивно-продукуючого пiдходу до створення бiа-даптивних СУПОП.

Лiтература

1. A Guide to the Project Management Body of Knowledge (PMBOK® Guide). Fifth Edition [Text] / USA. - PMI, 2013. - 589 p.

2. ICB: IPMA Competence Baseline Version 3.0 [Text] / IPMA, Netherlands, 2006. - 200 p.

3. ISO 21500:2012. Guidance on project management [Текст] / Project Committee ISO/PC 236. 2012. - 36 p.

4. Kerzner, H. Project Management: A Systems Approach to Planning, Scheduling, and Controlling (10th ed.) [Text] / H. Kerzner. -USA, New Jersey: Wiley, 2009. - 1120 p.

5. Тесля, Ю. М. Моделi i методи впровадження корпоративно! системи управлшня проектами в девелопмент [Текст] / Ю. М. Тесля, I. I. Оберемок, О. Г. ^мшський// Управлшня проектами та розвиток виробництва: Зб. наук.пр. - 2009. -№ 1 (29). - С. 28-35.

6. Integration definition for function modeling (IDEF0). Draft Federal Information Processing Standards Publication [Text] / USA, Computer Systems Laboratory of the National Institute of Standards and Technology (NIST), 1993. - 183 p.

7. Juran, J. M. Juran's quality handbook [Text] / J. M. Juran, A. B. Godfrey. - 5th ed., McGraw-Hill, New York, 1999. - 1730 p.

8. Руководство по управлению инновационными проектами и программами [Текст]: т. 1, версия 1.2 / пер. на рус. язык под ред. С. Д. Бушуева. - К.: Наук. св^, 2009. - 173 с.

9. Adizes, I. How to Solve the Mismanagement Crisis: Diagnosis and Treatment of Management Problems [Text] / I. Adizes. -USA, Adizes Institute, 1983. - 281 p.

10. Бушуева, Н. С. Матричш технологи проактивного управлшня програмами оргашзацшного розвитку [Текст]: автореф. дис. ... докт. техн. наук: 05.13.22 / Н. С. Бушуева. - Кшвський нацюнальний ушверситет будiвництва i арх^ектури, 2008. - 40 с.

11. Не!звесний, С. I. Розвиток методологш управлшня проектами ¡з застосуванням мехашзм!в конвергенцй [Текст] : автореф. дис. ... докт. наук з управлшня проектами та програмами : 05.13.22 / С. I. Не!звесний. - Ки1в. нац. ун-т буд!вн. i арх!тектури, 2013. - 39 с.

12. Оберемок, И. И. Гибкий подход к внедрению корпоративной системы управления проектами [Текст] / И. И. Оберемок // Управлшня розвитком складних систем. - 2014. - Вип. 17. - С. 42-45.

13. Minsky, M. A Framework for Representing Knowledge. The Psychology of Computer Vision [Text] / M. Minsky. - McGraw-Hill, New York (U.S.A.), 1975. - 76 p.