CC BY
39
5. 111ФО1М1А1|1Й111 ТЕХНОЛОГИ' ГАЛУЗ!
УДК 065.011.12 Доц. Н.1. Фединець, канд. екон. наук -Льв1вська КА
АДАПТИВНА МОДЕЛЬ УПРАВЛ1ННЯ ПВДПРИСМСТВОМ У НЕСТАБ1ЛЬНИХ УМОВАХ ФУНКЦ1ОНУВАННЯ
Розглянуто моделi управлiння шдприемством. Сформовано адаптивну штег-ральну модель управлшня у виглядi системи параметрiв, обмежень та цшьово! фун-кци максимiзаци.
Ключом слова: адаптацiя, змши, модель управлiння, адаптивна модель управлшня.
Постановка проблеми в загальному вигляд1 та 11 зв'язок 1з важли-вими науковими та практичними завданнями. У нестабшьних умовах гос-подарювання зростае потреба у наявносп моделей управлшня, як б давали змогу швидко адаптуватися до нових обставин, змши параметр1в зовшшньо-го середовища.
Анал1з останн1х досл1джень 1 публжацш, у яких започатковано ви-р1шення проблеми. 1снуе безл1ч моделей управлшня шдприемством, але не уа вони вщповщають тим змшам, як властив1 сучасному середовищу функцюну-вання б1знесу. Побудов1 адаптивних моделей управлшня пщприемством прис-вятили пращ В. Антонов, М. Бодсон, С. Б1р, Л. Растршн, С. Састри, Г. Селье, У. Ешб1 Серед фах1вщв кра!н Захщно! Свропи 1 США, яю зробили ютотний внесок у дослщження ще! теми, необхщно видшити таких автор1в, як: У. Оучи, Ф. Тейлор, Дж. Форрестер, М. Фоллет, А. Файоль, Р. Акофф, Д. Хан, А. Чан-длер, Р. Брамземанн, А. Гутштейн, Д. Муш, С. Маймшас, А. Рейт, Е. Мейо, Р. Вшер, А. Маслоу, I. Блауберг, Д. Макгрегор, П. Дракер, та шш. Вггчизняш вчеш О. Кравченко, Л. Лазаренко наводять сучасну модель управлшня шд-приемством [4, 5]. Ю. Погорелов пропонуе форматзащю процесу моделюван-ня розвитку шдприемства [6]. Однак юнукта модел1 не включають уше! мно-жини параметр1в адаптацп шдприемства до змш зовшшнього середовища.
Мета статт1. Метою дослщження е штегращя юнуючих моделей управлшня шдприемством та формування комплексно! адаптивно! модел^
Виклад основного матер1алу досл1джень з повним обГрунтуванням отриманих наукових результат1в. Щд адаптивною моделлю управлшня ми розум1емо таку, яка придатна та ефективна у р1зних ситуащях. Адаптивна модель управлшня повинна бути спрямована на максимальну вщдачу вщ ресур-ив, що використовуються в процеш досягнення шдприемством поставлених цшей з урахуванням можливих змш, викликаних нестабшьнютю економ1чно-го середовища. Модель управлшня повинна мати невисоку "цшу адаптащ!", витрати на пристосування шдприемства до змш не мають бути ютотними.
Адаптивна модель управлшня повинна складатися з двох взаемо-пов'язаних частин: планування та регулювання. Через планування основних параметр1в виробничо-економ1чно! д1яльносп необхщно здшснювати пасив-ну !, за змогою, активну адаптащю шдприемства до змш зовшшнього еконо-
мiчного середовища у майбутньому для забезпечення його ефективного фун-кцiонування та сталого розвитку.
Регулювання повинно охоплювати контроль основних параметрiв гос-подарсько! дiяльностi тдприемства, здiйснення пасивно! адаптацп у теперш-нiй момент часу та вчасно реагувати на змiни зовтшнього середовища для збереження його сталосп й використання виникаючих можливостей подаль-шого розвитку. Адаптивна iнтегральна модель управлшня повинна бути мо-деллю постiйного розвитку та включати безлiч змiнних параметрiв. Парамет-ри, яю вона мае включати як частинт випадки, на нашу думку, вщображент у таких моделях (табл.).
Табл. Модели управлшня п'гдпршмсишом
Назва моделi (автор) Параметри моделi
1. Модель Лiттла 1.1. Обсяг замовлення 1.2. Загальна потреба у визначений перiод часу 1.3. Витрати на одне замовлення 1.4. Термш часу 1.5. Витрати на зберггання одиницi запасiв за одиницю часу
2. Модель Фшбейна 2.1. Вiдношення до товару (оргашзацп) 2.2. Значення показника 2.3. 1деальне значення показника 2.4. Фактичне значення показника 2.5. Кiлькiсть значимих показниюв
3. Модель розвитку Погорелова 3.1. Оцiнка конкурентоспроможностi пiдприемства до розвитку 3.2. Стратегш розвитку тдприемства 3.3. Вектор розвитку 3.4. Базис розвитку тдприемства 3.5. Результат розвитку тдприемства
4. Модель Солоу 4.1. Катталоозброетсть 4.2. Зростання населення 4.3. Рiвень технологiчного прогресу
5. BSC модель Нортона-Каплана 5.1. Фiнанси 5.2. Клiенти 5.3. Внутршш бiзнес-процеси 5.4. Навчання та рют
6. Модель Ушсона 6.1. Iнтенсивнiсть споживання запаив 6.2. Витрати на зберггання запаав 6.3. Витрати на здiйснення замовлення 6.4. Час виконання замовлення 6.5. Розмiр замовлення 6.6. Загальнi витрати на керування запасами на одиницю часу 6.7. Розмiр запасу на склад^ при якому треба подавати замовлення на доставку чергово! партп
7. Модель Фiдпера 7.1. Поведiнка керiвника 7.2. Стосунки мiж керiвником i членами колективу 7.3. Посадовi повноваження 7.4. Структура завдання
8. Модель ^Врума-Йеттона-Яго 8.1. Ефективнiсть рiшення 8.2. Яюсть ршення 8.3. Зобов'язання з виконання ршення 8.4. Термiновiсть ршення
Зазначеш в табл. моделi охоплюють лише OKpeMi напрями, якi харак-теризують Mipy адаптацп управлiння пiдприeмством до умов середовища його функцюнування. Так, модель Лггтла орieнтyeться на продаж та частку ринку, яку займае шдприемство. Модель Фiшбейна враховуе вiдношення споживача до товару та оргашзацп [2]. Модель розвитку Погорелова вказуе на управлшня залежно вiд напрямiв розвитку шдприемства [6]. Модель Со-лоу визначае джерела економiчного зростання шдприемства. Модель BSC Нортона-Каплана Грунтуеться на системi ключових показникiв з причинно-наслiдковими зв'язками: фiнанси, клiенти, внутршш бiзнес-процеси, навчан-ня та розвиток. Модель Ушсона спрямована на пошук оптимального рiвня то-варних запашв. Модель Фiдлера визначае фактори, що впливають на поведш-ку керiвника та yправлiння пiдприемством загалом. Модель Врума-Йеттона-Яго зосереджуе увагу на процеш прийняття рiшень [3].
Адаптивна штегрована модель повинна включати розглянут моделi як частиннi випадки. Таким чином, адаптивна штегрована модель повинна бути представлена у виглядi системи моделей i вщповщати таким вимогам: включати множину параме^в;
бути адаптивною насамперед до цiлей та виробничо! програми шдприемства; забезпечувати оцшку та управлшня результатившстю в реальному чаи; оргашзовувати програмно-цiльовy дiю на процеси; забезпечувати можливгсть оцiнки ефективностi змш;
створювати можливiсть ошгапзаци програмно-цiльових змш за критерiями мiнiмального часу та фшансових затрат.
Структурну схему пропоновано! нами штегровано! адаптивно! моделi управлшня наведено на рисунку.
Керуюч! та некероваи фактори зовшшнього середовища
[нформашя про стан зовш шнього середовища
В\1дш иараметри
ОБ'СКТ УПРАВЛШНЯ
Biixijnii
параметри
Майбутшй планов!in стан
У П РА ВИЯ ЮЧА Г11ДС" НСТЕМА
ШДСИСТЕМА ВИБОРУ МЕТОД Ш УПРАВЛШНЯ
Вирпиенпя задач! про методи та с пособи управлшня, як! пере водят ь об'ект у етайльний стан
ШДСИСТЕМА ПРОГНОЗУВАННЯ
! Прогноз розвитку середовища 2 Прогноз розвитку об'скта управ.шння при р1зних вар! актах змжи зовшшнього середовища
ШДСИСТЕМА 1ДЕПТИ Ф1КАЦП
Мошторинг стану об'екта управлшня та зовшшнього середовища
Рис. 1. Адаптивна модель управлшня шдприемством
Таким чином, адаптивна штегральна модель управлшня шдприемством повинна охоплювати шдсистеми щентифжацп, прогнозування та вибору методiв yправлiння. У пропонованш моделi yправлiння як основш вхiднi па-раметри для шдсистеми щентифжацп (монiторингy) можна розглядати:
• значения вах статей витрат для стандартного розрахунку повно! соб1вартосл продукци, що випускаеться;
• цши реал1зацп [ попит на готову продукщю;
• ставка банку та обсяг позик тдприемства, шдекс шфляцц;
• обсяг випущено! продукци [ виторгу вщ 11 реал1заци.
Експертним шляхом з набору параметрiв оцiнки якостi роботи тд-приемства видiляеться низка специфiчних показниюв, змiна величини яких ютотна для прийняття управлiнського рiшення щодо майбутньо! стратеги розвитку пiдприемства. Подальший розрахунок iнтегрального кiнцевого по-казника дасть змогу визначити, у якому станi роботи пiдприемство:
1. Стан стшко! роботи тдприемства. Характеризуеться такими умовами функщонування тдприемства, за яких змши фактор1в зовтшнього сере-довища знаходяться в област припустимих значень, а тдприемство ус-тшно функщонуе на повну потужтсть вщповвдно до умх цшьових па-раметр1в, що встановлеш.
2. Стан тдвищеного ризику роботи тдприемства. Один або кшька пара-метр1в ввдхиляються вщ норми, але загалом, показники ефективност да-яльност тдприемства зм1нюються незначно та потрапляють у заданий 1нтервал припустимих значень.
3. Критичний стан роботи тдприемства. Ус або деяю значення параметр1в зовтшнього середовища значно ввдхилилися вщ заданих норм, тд-приемство працюе нестабшьно; вщсуттсть застосування адаптацшних заход1в може призвести до банкрутства.
Щдсистема щентифшацп спрямована на формалiзацiю алгоритму оцiнки та аналiзу стану тдприемства, облж випадкових помилок, яю виника-ють внаслiдок викривлення шформацп, неточностей 11 представлення. Прог-нозування на тдприемст може бути реалiзоване шляхом створення i нав-чання нейронно! мережi на основi значущих факторiв змiни зовнiшнього середовища, видшених за допомогою побудови кореляцшно! матрицi, розрахунку коефiцiентiв кореляцп мiж показниками та скорочення !! розмiрностi завдяки видаленню з не! малозначущих показниюв.
Вибiр методiв управлшня визначаеться станом роботи пiдприемства, передбачае зм^ стратеги його розвитку. Щдсистема вибору методiв управ-лiння повинна бути спрямована на формалiзацiю алгоритму генерацп управ-лiнських рiшень та управляючих впливiв. У частинному випадку в процесi роботи ще! тдсистеми змiнюеться органiзацiйна структура пiдприемства, положения про вiддiли, посадовi шструкцп, технологiчнi регламенти, накази, робочi завдання. Таким чином, реалiзацiя вибору ефективного напрямку розвитку пiдприемства за визначеною моделлю потребуе обов'язкового здшснення таких етатв:
1) зб1р тформацп та анал1з поточно! ситуаци на шдприемствц
2) визначення ефективност чинного мехатзму управлтня тдприемством;
3) виб1р стратегИ розвитку для кожного окремого виду д1яльност1 тд-приемства згщно з1 запропонованою адаптивною комплексною моделлю ефективного управлтня тдприемством.
1нтегральний критерш ефективностi адаптивно! моделi управлiння тдприемством повинен давати змогу оцiнювати вш види !! органiзацiйних перетворень, а не лише яю-небудь окремi аспекти дiяльностi. Адаптована модель управлшня повинна зводитися до досягнення достатньо обмежено! кшь-косл фiнансово-економiчних цшей, орiентованих на рiст прибутковостi або вартост пiдприемства.
Суть адаптовано! моделi управлiння полягае у змiнi параметрiв бiзнес-процесiв з метою тдвищення ефективностi дiяльностi пiдприемства за попе-редньо заданим критерiем. Критерiем ефективносп використовуеться величина економiчноl додатково! вартосп.
Умовою адаптацiя пiдприемства до змш мае бути перегляд статей вит-рат. На наш погляд, в останню чергу мають переглядатися витрати, пов'язан-нi з персоналом та мiнiмiзацiею його чисельностi. У формалiзованому вигля-дi адаптивна модель управлшня тдприемством може бути представлена у виглядi множини цшьових iндикаторiв
Е {СьС2,...,Сп}. (1)
До цшьових iндикаторiв дiяльностi пiдприемства належать виробнича, фiнансова, маркетингова результатившсть дiяльностi. Вектор функцп вироб-ничо! результативностi дiяльностi пiдприемства може бути виражений таким чином:
Е {Яг((),У(()^ ((),М (()}, (2)
де: ЯР - результатившсть пращвниюв; V - внутршш умови функцiонування тдприемства; 2 - зовшшш умови функцюнування тдприемства; М - уп-равлшський вплив; г - вектор функцп часу. Вектор функцп фшансово! ре-зультативностi подаеться у виглядi тако! формули:
К,PV, XV,б,В,Р}, (3)
де: Vp - власш фiнансовi ресурси; К - кредити; р - постiйнi витрати; ZV -змiннi витрати; б - обсяг виробництва; В - виторг вщ реалiзацп; Р - вало-вий дохiд. Вектор функцп маркетингово! результативност
Рт {Кр^я, 6р} , (4)
де: КР - кшьюсть покупцiв; Vя - витрати на рекламу; бР - обсяги продажiв.
Таким чином, виходячи iз формул (2-4), цшьова функцiя буде мати та-кий вигляд:
Е + Еу + Ет ^ тах (5)
Як обмеження моделi ми видшили множину параметрiв:
Е0 {КР, КБ, 2, СР, РР} . (6)
де: КР - кредитна полггика держави; КБ - кутвельна спроможшсть; 2 -змiни законодавства; СР - цшова полiтика держави; РР - податкова полии-ка держави.
Отже, формалiзовано адаптивну iнтегральну модель управлшня тдприемством можна представити у виглядi тако! системи нерiвностей:
/-[(02, 0Р, РТ2, {КР, КБ}); /2(СЯ, ЯР, УБ, {КБ, СР, 2}),
/3(БЯ, ЕБ, БУ, {2, КР, СР, РР}} (7)
Еу + Е/ + Ет ^ тах
де: 02 - обсяг замовлення; 0Р - обсяги продажiв; РТ2 - розмiр товарних запасiв; СЯ - частка ринку; ЯР - розмщення тдприемства; VБ - вiдношення споживача до товару (оргашзацп); БЯ - стратепя розвитку; ЕБ - ефектив-шсть рiшень; БУ - стиль управлшня.
Таким чином, пропонована модель мютить три функцп з вiдповiдними параметрами та обмеженнями по кожнш з них i цiльову функцiю.
Адаптившсть штегровано! моделi iлюструе наявнiсть обмежень, цшьово! функцп максимiзацil та ключових показникiв бiзнес-процесiв пiд-приемства.
Висновок. Використання запропоновано! моделi дае змогу одержува-ти управлiнськi рiшення з урахуванням мшливих величин вхiдних параметрiв системи, що забезпечуе безперервне вщстежування та коригування ефектив-ностi дiяльностi тдприемства в реальному масштабi часу.
Л1тература
1. Балыбердин Ю.А. Создание модели информационной системы управления предприятием, функционирующей с учетом требования развития человеческого капитала / Ю.А. Балыбердин, С.В. Алексахин // Приборы и системы. Управление, контроль, диагностика. - М. : Научтехлитиздат. - 2010. - № 1.
2. Драккер Л.Ф. Управление, нацеленное на результаты : пер. с англ. / Л.Ф. Драккер. -М. : Изд-во "Техн. шк. бизнеса", 1992. - 354 с.
3. Каплан Р. Организация, ориентированная на стратегию. Как в новой бизнес-среде преуспевают организации, применяющие сбалансированную систему показателей / Р. Каплан, Д. Нортон. - М. : Изд-во "Олимп-Бизнес", 2004. - 424 с.
4. Кравченко О.О. Побудова модел1 системи адаптивного управлшня тдприемством / О.О. Кравченко // Економ1чш науки. - Сер.: Економжа та менеджмент. - Луцьк : Вид-во Луцького техшчного ушверситету, 2010. - С. 43-49.
5. Лазаренко Л.О. Сучасна модель управлшня тдприемством / Л.О. Лазаренко // Вюник Хмельницького нацюнального ушверситету : зб. наук. праць. - 2010. - № 4. - С. 22-25.
6. Погорелов Ю.С. Моделирование развития предприятия / Ю.С. Погорелов // Актуальш проблеми економжи. - 2009. - № 10. - С. 51-59.
7. Проскурович О.В. Моделювання адаптивного управлшня прибутком тдприемства / О. Проскурович, В. Бойчук // Вюник Хмельницького нацюнального ушверситету : зб. наук. праць. - 2010. - № 1. - С. 71-76.
8. Расстригин Л.А. Адаптация сложных систем / Л.А. Расстригин. - Рига : Изд-во ЗИ-НАТНЕ, 1981. - 217 с.
9. Скурихин В.И. Проектирование систем адаптивного управления производством / В.И. Скурихин, В.А. Забродский, Ю.В. Копейченко. - Харьков : Изд-во "Вища шк.", 1984. -172 с.
Фединец Н.И. Адаптивная модель управления предприятием в нестабильных условиях функционирования
Рассмотрены модели управления предприятием. Сформирована адаптивная интегральная модель управления в виде системы параметров, ограничений и целевой функции максимизации.
Ключевые слова: адаптация, изменения, модель управления, адаптивная модель управления.
Fedunets N.I. Adaptive management model now in an unstable operation
Showed the model of enterprise management. Formed an integrated model of adaptive management as a system of parameters, constraints and objective maximizing function. Keywords: adaptation, change, model management, adaptive management model.
УДК 614.842+159.923 Доц. 1.О. Малець, канд. техн. наук;
проф. Ю.1. Грицюк, д-р техн. наук - Львiвський ДУ БЖД
ВПРОВАДЖЕННЯ 1НФОРМАЦ1ЙНИХ ТЕХНОЛОГ1Й В УПРАВЛ1НСЬКУ ДШЛЬШСТЬ П1ДРОЗД1Л1В М1Н1СТЕРСТВА НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦ1Й
Розглянуто особливост впровадження шформацшних технологш в управлшсь-ку дiяльнiсть структурних шдроздшв Мшютерства надзвичайних ситуацш Укра!ни. Визначено особливосп та проблеми, якi виникають у зв'язку з впровадженням систе-ми оперативно-диспетчерського управлшня вщповщними пiдроздiлами.
Ключовг слова: шформацшш технологи, пiдроздiли Мшютерства надзвичайних ситуацiй, управлiнська дiяльнiсть.
Вступ. У сучасних умовах життево важливими е процеси прийняття управлшських ршень у надзвичайних ситуащях (при виникненш пожеж, катастроф, стихшних лих), коли йдеться не тшьки про оптимальне використан-ня матер1альних 1 фшансових ресурив, а насамперед про життя людей, у тому числ1 й д1тей.
Шдроздши МНС Укра!ни можуть вважатися оптимально оргашзова-ними, якщо в складних умовах при найменших затратах трудових, матер1аль-них, фшансових, часових та шших ресуршв вони забезпечують заданий рь вень захисту вщ загроз 1 небезпек мют, шших населених пункпв та об'екпв господарювання р1зних форм власносп. У практичнш д1яльносл МНС це оз-начае швидке прибуття на мюце виникнення надзвичайно! ситуацп (НС), ско-рочення часу !! лжвщацп, проведення вщновлювальних робгг, тощо [5]. Результатами д1яльност1 оргашв та шдроздЫв МНС, окр1м врятованих людей, е збережеш вщ знищення вогнем та стихшними лихами матер1альш цшносп. Тому тут економ1я часу матер1ал1зуеться 1 виступае безпосередньо як варпсть зруйнованих буд1вель та споруд, як були врятоваш. Таким чином, оптим1за-щя управлшня шдроздшами МНС - це процес, який у першу чергу направлений на економто часу за безпосереднього виконання закршлено! функцп -попередження та лжвщащя НС. Постшне прийняття р1шення призводить до виконання зайвих дш, розпорошення сил та засоб1в, часто втрат матер1альних цшностей та людських жертв.
1нформацшш технологи в МНС призначеш для вдосконалення д1яль-носп аваршно-рятувальних шдроздЫв МНС шляхом автоматизацп основних процешв управлшня, оперативного виршення завдань щодо забезпечення по-жежно-техногенно! безпеки та адмшстративно-господарсько! д1яльносп, ре-ал1зуються через прикладне та спещал1зоване програмне забезпечення, авто-матизоваш робоч1 мюця користувач1в та вщповщш комплекси техшчних за-соб1в [1]. Таким чином мета даного дослщження полягае у виявленш особли-
32б
Збipник нayково-тeхнiчних npa^
