Научная статья на тему 'Аналіз мікробного складу кореневого каналу у осіб з хронічним апікальним періодонтитом і запальними захворюваннями пародонта'

Аналіз мікробного складу кореневого каналу у осіб з хронічним апікальним періодонтитом і запальними захворюваннями пародонта Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

CC BY
161
49
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
ЗАХВОРЮВАННЯ ПАРОДОНТУ / ХРОНіЧНИЙ АПіКАЛЬНИЙ ПЕРіОДОНТИТ / МіКРОФЛОРА КОРЕНЕВОГО КАНАЛУ

Аннотация научной статьи по клинической медицине, автор научной работы — Купчак О. І.

Мета дослідження полягала у вивченні можливості інфікування кореневих каналів пародонтальної мікрофлорою у осіб з різною мірою вираженості запального процесу в пародонті. У дослідженнях взяли участь 3 групи осіб з хронічним періодонтитом: 1 а з інтактною СОПР (або локальним гінгівітом) (10 осіб); 2 а особи з генералізованим гінгівітом (9 осіб), 3-яособи з пародонтитом поч. і 1 ст. (9 осіб). У всіх осіб з хронічним періодонтитом вперше проводилося ендодонтичне лікування. У всіх вивчали інтенсивність карієсу (КПУ) [8], гігієнічний стан порожнини рота за індексом Грін Вермильйона [6] і стан тканин пародонта за індексами РМА і ПІ [7]. Проводили забір бактеріологічного матеріалу з кореневого каналу, який висівали на середовища для культивування бактерій в аеробних та анаеробних умовах. Ідентифікацію виділених штамів мікроорганізмів здійснювали на підставі морфологічних, культуральних і біохімічних ознак відповідно з визначником бактерій Д. Берги. Результати вивчення вмісту кореневого каналу у осіб з хронічним періодонтитом і різним станом пародонту (інтактний, гінгівіт, пародонтит) показали, що наявність запальних захворювань пародонту сприяє інфікуванню кореневого каналу. Чим більший ступінь деструкції пародонту, тим вище активність пародонтогенної мікрофлори.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «Аналіз мікробного складу кореневого каналу у осіб з хронічним апікальним періодонтитом і запальними захворюваннями пародонта»

УДК 616.314-07+616.314.5+616.314.18-002.4

АНАЛ1З М1КРОБНОГО СКЛАДУ КОРЕНЕВОГО КАНАЛУ У ОС1Б З ХРОН1ЧНИМ АП1КАЛЬНИМ ПЕР1ОДОНТИТОМ I ЗАПАЛЬНИМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ ПАРОД ОНТА

Мета дослiдження полягала у вивченш можливостi iнфiкування кореневих каналiв пародонтально! мiкрофлорою у oci6 з рiзною мiрою вираженостi запального процесу в пародони.

У дослiдженнях взяли участь 3 групи оЫб з хрошчним перiодонтитом: 1 - а - з штактною СОПР (або локальним гшпв™м) (10 осiб); 2 - а - особи з генералiзованим гшпв™м (9 осiб), 3-я- особи з пародонтитом поч. i 1 ст. (9 оЫб). У вах осiб з хронiчним перiодонтитом вперше проводилося ендодонтичне лiкування. У вЫх вивчали iнтенсивнiсть карieсу (КПУ) [8], ппешчний стан порожнини рота за шдексом Грiн - Вермильйона [6] i стан тканин пародонта за шдексами РМА i П1 [7]. Проводили забiр бактерiологiчного матерiалу з кореневого каналу, який виЫвали на середовища для культивування бактерiй в аеробних та анаеробних умовах. 1дентифкащю видшених штамiв мiкроорганiзмiв здiйснювали на пiдставi морфологiчних, культуральних i бiохiмiчних ознак вiдповiдно з визначником бактерш Д. Берги.

Результати вивчення вмюту кореневого каналу у осiб з хрошчним перюдонтитом i рiзним станом пародонту (штактний, гiнгiвiт, пародонтит) показали, що наявнiсть запальних захворювань пародонту сприяе iнфiкуванню кореневого каналу. Чим бшьший ступiнь деструкцн пародонту, тим вище активнiсть пародонтогенно! мiкрофлори.

IGii040Bi слова: захворювання пародонту, хрошчний ашкальний перюдонтит, мжрофлора кореневого каналу.

Робота е фрагментом НДР" Вивчити роль порушення функцш слинних залоз рiзного Генезу в розвитку стоматологiчноl патологи й розробити комплекс л^вально-профтактичних заходiв" (Шифр АМН 071.08;ДР № 0108U001408).

Останшм часом досить активно вивчаеться проблема взаемопов'язаних ендопародонтальних уражень. Одш автори вважають, що ашкальний перюдонтит може служити джерелом шф1кування пародонтальних кишень [3, 9], шш1 дослвдники схильш до 1ншого пояснения проблеми, а саме, мшробно! 1нвазп кореневих канал1в з боку пародонтальних тканин [1, 4].

Як ведомо, для розвитку запальних захворювань пародонту головною умовою е наявшсть асощацп мшрооргашзм1в, таких, як Actinibacillus actinomicitemcomitans, Porphyromonaas gingivalis, Prevotella intermedia, а також стрептокошв, бактеровдв та ш [2, 5]. Вельми щкавим видаеться вивчити ступшь !х проиикнеиия в кореневий канал при р1зних станах пародонту.

Метою роботи було вивчення можливостей шф1кування кореневих канал1в пародонтальною мшрофлорою у ос1б з р1зним ступенем вираженосп запального процесу в пародонп.

Матерiал та методи дослiдження. У дослвдженнях взяли участь 3 групи ос1б з хрошчним перюдонтитом: 1 - а - з штактною СОПР ( або локальним пнлвгтом ) (10 ос1б); 2 - а - особи з генерал1зованим гшпвгтом (9 ос1б), 3-я- особи з пародонтитом поч. i 1 ст. (9 ос1б). У вс1х ос1б з хрошчним перюдонтитом вперше проводилося ендодонтичне л1кування.

У вс1х вивчали 1нтенсившсть кар1есу ( КПУ) [8], ппешчний стан порожнини рота за шдексом Грш - Вермильйона [6] i стан тканин пародонта за шдексами РМА i П1 [7]. Заб1р бактерюлопчного матер1алу з кореневого каналу проводили за допомогою стерильно! коренево! голки з ватною турундою, яку пот1м помщали в стерильну проб1рку з транспортним середовищем ( Еймса ) i доставляли в бактерюлопчну лабораторто, де виконували кшьшсний секторальний пос1в на середовища для культивування бактерш в аеробних i анаеробних умовах. 1дентиф1кащю видшених штам1в мшрооргашзм1в здшснювали на шдстав1 морфолопчних, культуральних i бюх1м1чних ознак вщповвдно з визначником бактерш Д. Берги [10].

Результати дослщження та ix обговорення . Характеристика стану зуб1в i СОПР у представнишв р1зних груп представлена в табл. 1.

Таблиця 1

Стан зуб1в i слизовоТ оболонки порожнини рота у осiб з xронiчним перюдонтитом

Група № Юл-ть Вк КПУ (ум. од) РМА ПИ ГИ Грш- Юл-ть

од. (роюв) (%) (бали) Вермильйона (бали) зу6!в з ХП

1 110 16-21 7,7±1,1 4,1±0,48 0 1,75±0,12 10

2 55 17- 27 6,5±1,2 64±6,5 0 1,67±0,14 5

3 77 31 - 42 6,2±0,9 52±6,4 0,87±0,09 1,92±0,12 7

Досл1дження показали, що у вс1х ос1б, як взяли участь у дослвдженнях , були висок! показники 1нтенсивност1 кар1есу i у кожного з них були виявлеш зуби з хрошчним перюдонтитом. У пащенпв 1 -!

©Купчак О.1., 2014

47

групи шдекс РМА вказував на наявшсть локалiзованого пнпвпу i задовiльний гiгieнiчний стан порожнини рота (Г1). У в«х представнишв 2 -i' групи був зафшсований генералiзований гiнгiвiт ( iндивiдуальнi вiдхилення 58 - 78 бали), задовiльний гiгieнiчний стан порожнини рота (Г1). 1ндекс П1, який враховуе стан пародонта кожного зуба , зважаючи на ступiнь запалення ясен, рухливють зуба, глибину зубоясенно' кишеш, у осiб 3-i' групи був ввд 0,2 до 1,0 що, в цшому вказувало на наявнють початково' або 1 -i' стадп пародонтиту.

У всiх осiб з хрошчним перiодонтитом пiсля проведення препарування зуба i до початку ендодонтичного лiкування проводили забiр вмiсту кореневого каналу. Результати мшробюлопчного дослiдження кореневого каналу, представлеш в табл. 2, показали, що у оаб з хрошчним перюдонтитом i iнтактною слизовою оболонкою (група № 1) не були виявлеш актиномiцети i Porphyromonas gingivalis i в одиничному випадку висiянi Prevotella intermedia, що ввдносяться до пародонтогенно' групи. Мiнiмальна частота виивання при невисокш iнтенсивностi росту (104 КУО / мл) виявлена у Corynebacterium, Enterococcus faecalis i Propyonibacterium. Як вiдомо, корiнебактерii ввдносяться до грампозитивних паличкоподiбних бактерiй. С збудниками дифтерп в тому випадку, якщо вони починають активно розмножуватися i набувають вiрулентностi. Enterococcus faecalis входять до складу нормально' мшрофлори травного тракту людини.

А ось прошонбактерп вiдносяться до умовно-патогенних. У той же час е нормальними мешканцями шкiри, кон'юнктиви, зовнiшнього вуха, ротоглотки, однак при активному розмноженш викликають вугровий висип, акне та iншi опортунiстичнi шфекцп. У кореневих каналах висiваються рiдко.

Таблиця 2

Порiвняльна характеристика якiсного i кшьккного складу мiкрофлори кореневого каналу в oci6 з

хронiчним апiкальним перюдонтитом i рiзним станом СОПР

Мкрофлора кореневого канала 1-а група (n =10) 2-я група (n =5) 3-я група (n =7)

Частота виявлення (%) КОЕ/ Тампон Частота виявлення(%) КОЕ/ тампон Частота виявлення (%) КОЕ/ тампон

Actinomyces naeslundii 0 0 20 105-105 57, 1 109-109

Actinobacillus actino-mycetemcomitans 30 105-105 60 107-108 71,4 107-107

Candida albicans 30 104-105 60 106-106 71, 4 106-108

Corynebacterium spp. 20 104-104 20 104-104 28,6 105-105

Enterococcus faecalis 20 104-104 42,85 104-105 28,6 104-105

Fusobacterium nucleatum 30 104-105 80 107-109 100 108-109

Porphyromonas endodontalis 100 107-109 100 105-108 100 107-108

Peptostreptococcus spp. 10 105-105 42,8 106-108 85 109-109

Porphyromonas gingivalis 0 0 60 105-106 71 106-109

Prevotella intermedia 20 104-104 42,8 107-108 85 108-109

Propyonibacterium spp. 20 104-104 20 104-104 28, 6 104-104

Staphylococcus spp. 30 104-105 60 105-108 71 106-108

Streptococcus intermedius 70 104-105 42,8 104-106 51,1 105-106

Streptococcus mitis 40 103-104 42,8 103-104 28,6 102-106

Streptocoсcus sanguis 50 105-105 60 107-108 85 109-109

Другу групу MiKpoopraHi3MiB по частот! виавання (33 %) склали Actinobacillus actinomycetem comitans, Candida albicans, Fusobacterium nucleatum, Staphylococcus spp, Streptococcus mitis. Actinobacillus actinomycetem comitans - грамнегативш неpухомi аеробш бактерп - дуже часто супроводжують ювенiльнi пародонтити, Candida albicans - грибкова флора, що мютиться практично на всiх об'ектах ротово!

порожнини. Фузобактерп - типовий агресивний пародонтоген. Стафшококи найбшьш пошиpенi представники мiкpофлоpи шири i слизових людини, викликають безлiч захворювань гнiйного характеру.

Streptococcus mitis, як i iншi видiленi з кореневих кaнaлiв стрептококи, в бшьшосп випaдкiв сaпpофiти, проте передбачаеться !х етiологiчнa роль у розвитку кapieсу зу6iв i деяких запальних захворювань.

Найвища частота висiвaння в кореневому кaнaлi (100 %) виявлена у бактерп Porphyromonas endodontalis, що вiдноситься до специфiчноl ендодонтально! мiкpофлоpи.

В кореневих каналах пащенпв 2 -i групи (особи з генеpaлiзовaним гiнгiвiтом ) вже спостер^аеться, у поpiвняннi з 1 -ю групою, збшьшення частоти виявлення та iнтенсивностi росту колонiй, таких мiкpооpгaнiзмiв, як Actinobacillus actinomycetem comitans, Candida albicans, Fusobacterium nucleatum i Porphyromonas gingivalis. Porphyromonas endodontalis виявлялася у вах випадках.

У пaцiентiв 3-i групи агресивна мiкpофлоpa зустpiчaеться найбшьш часто i з високими показниками колонiеутвоpюючих одиниць (до 109) Досить часто видiляли бактерп' з групи грамнегативних о6лiгaтно- анаеробних паличок - Porphyromonas endodontalis (100 %), а також Prevotella intermedia, Porphyromonas gingivalis, фузобактерш, Actinomyces i Streptocoсcus sanguis. Останн ввдносяться до пародонтопатогенно! групи i мають виpaженi фактори швазп i токсичностi.

Результати вивчення вмюту кореневого каналу в осi6 з хрошчним пеpiодонтитом i piзним станом пародонту (iнтaктний, гiнгiвiт, пародонтит) дозволили зробити висновок, що нaявнiсть запальних захворювань пародонту сприяе iнфiкувaнню кореневого каналу. Чим 6iльше ступшь деструкцп пародонту, тим вище aктивнiсть пародонтопатогенно! мшрофлори.

1. Волкова М. Н. Анализ микробного состава поддесневого налета пациентов с хроническим периодонтитом // Вестник Витебского государственного медицинского ун-та .- 2012.- №1. - С.138 - 145

2. Грудянов А. И. Частота выявления различных представителей пародонтопатогенной микрофлоры при пародонтите разной степени тяжести/ А. И. Грудянов, В. В. Овчинникова // Стоматология.- 2009.-№ 3.- С. 34-37.

3. Грималюк Т. Ю. Эндо-пародонтальная патология: вариант решения / Т. Ю.Грималюк, Т. Г. Хохрина //Эндодонтия.- 2011.-№ 1-2 . - С. 79-82.

4. Дмитриева Л. А. Сравнительный анализ микробного содержимого корневых каналов и пародонтальных карманов у пациентов с хроническим генерализованным пародонтитом и при интактном пародонте / Л. А. Дмитриева, В. Г. Атрушкевич, Д. Т. Галиева // Эндодонтия Тоёау. - 2010. - №2.- С. 2 - 13.

5. Зырянова Н. В. Видовой состав анаэробной микрофлоры пародонтального кармана в зависимости от стадии пародонтита / Н. В. Зырянова, А. С. Григорьян, А. И. Грудянов [и др.] //Стоматология.- 2009.-№ 4.- С.43 - 47.

6. Иванов В. С. Заболевания пародонта/ В. С. Иванов- 3-е изд., перераб. и доп. - М.: Мед. информ. агентство, - 1998. - 296 с.

7. Косенко К. Н. Профилактическая гигиена полости рта/ К. Н. Косенко, Т. П Терешина. - Одесса: КП ОГТ. - 2003. - 296 с.

8. Лукиных Л.М. Кариес зубов/ Л.М.Лукиных. - М.: Мед. кн., - 2001. - 188 с.

9. Митрофанов В. И. Клинический случай лечения сочетанного эндодонто-пародонтального поражения/ В. И. Митрофанов // Эндодонтия Тоёау. - 2013. - № 1. - С.36 - 39

10. Хоулт Дж. Определитель бактерий Берджи: в 2-х т. / Дж. Хоулт, Н. Криг, П. Сни-т [и др.] - М.: Мир, - 1997. - 800 с.

АНАЛИЗ МИКРОБНОГО СОСТАВА КОРНЕВОГО КАНАЛА У ЛИЦ С ХРОНИЧЕСКИМ АПИКАЛЬНЫМ ПЕРИОДОНТИТОМ И ВОСПАЛИТЕЛЬНЫМИ ЗАБОЛЕВАНИЯМИ ПАРОДОНТА Купчак О.И.

Цель исследований заключалась в изучении возможности инфицирования корневых каналов пародонтальной микрофлорой у лиц с различной степенью выраженности воспалительного процесса в пародонте. атериалы и методы исследования. В исследованиях приняли участие 3 группы лиц с хроническим периодонтитом: первая - с интактной СОПР (или локальным гингивитом) (10 человек); Вторая - лица с генерализованным гингивитом ( 9 человек ), третья - лица с пародонтитом нач. и 1 ст. (9 человек). У всех лиц с хроническим периодонтитом впервые проводилось эндодонтическое лечение.

У всех изучали интенсивность кариеса ( КПУ) [7], гигиеническое состояние полости рта по индексу Грин -Вермильона [8] и состояние тканей пародонта по индексам РМА и ПИ [9]. Проводили забор бактериологического материала из корневого канала, высевали на среды для культивирования бактерий в аэробных и анаэробных условиях. Идентификацию выделенных штаммов микроорганизмов осуществляли на осно-

THE ANALYSIS OF MICROBIC STRUCTURE OF THE ROOT CHANNEL AT PERSONS WITH CHRONIC APIKAL PERIODONTITIS AND PERIODONT INFLAMMATORY DISEASES

Kupchak O. I. The purpose of researches consisted in studying of possibility of infection of root channels by periodontal microflora at persons with various degree of expressiveness of inflammatory process in a periodont. Results of studying of contents of the root channel at persons with chronic apical periodontitis and a different state of periodont (intact, gum inflammation, a periodontal disease) showed that existence of inflammatory a periodontal disease promote infection of the root channel. And, the more extent of destruction periodont, the is higher activity of periodontal microflora.

The study involved three groups of individuals with chronic periodontitis: the first - with intact mucous membrane (or local gingivitis) (10 patients); Second - those with generalized gingivitis (9 people), third -person with periodontitis early. and 1 tbsp. (9 people). All persons with chronic periodontitis was first conducted endodontic treatment. In all the studied intensity decay (CPU ) [7], oral

вании морфологических, культуральных и биохимических признаков в соответствии с определителем бактерий Д. Берги. Результаты изучения содержимого корневого канала у лиц с хроническим периодонтитом и разным состоянием пародонта (интактный, гингивит, пародонтит) показали, что наличие воспалительных заболеваний пародонта способствует инфицированию корневого канала. Чем больше степень деструкции пародонта, тем выше активность пародонтогенной микрофлоры.

Ключевые слова: заболевания пародонта, хронический апикальный периодонтит, микрофлора корневого канала.

Стаття надшшла 15.02.2014 р.

hygiene status by index Greene - Vermylyona [8] and the state of periodontal indices by PMA and PI [9]. Conducted bacteriological sampling material from the root canal, which were plated on medium cultivation of bacteria under aerobic and anaerobic conditions. Identification of isolated strains was carried out on the basis of morphological, cultural and biochemical features in accordance with number of bacteria E. Bergi

Keywords: periodontal disease, chronic apikal periodontitis, microflora of the root channel.

Pe^roeHT KoBamoB G.B.

УДК 618.14-072.1:577.175.6

ИССЛЕДОВАНИЕ СТРУКТУРЫ ЭНДОМЕТРИЯ КАК ОБЯЗАТЕЛЬНЫЙ КОМПОНЕНТ ПРЕГРАВИДАРНОЙ ПОДГОТОВКИ У ЖЕНЩИН С РАЗЛИЧНЫМИ ФОРМАМИ

ГИПЕРАНДРОГЕНИИ

В работе изучены обенности гормонального обеспечения организма женщин при различных формах гиперандрогении, морфо - функциональных и рецепторных особенностей эндометрия при доминировании андрогенов. Установлено, что нарушения репродуктивной функции у женщин этой группы обусловлены полиморфизмом гистоморфологических изменений эндометрия в секреторной фазе менструального цикла, обусловленного нарушением експреесии рецепторов к эстрогенам и прогестерону как в строме, так и железистых элементах эндометрия. Показана высокая эффективность офисной гистероскопии и щипковых биоптатов эндометрия для визуальной оценки и исследования гистоморфологических особенностей строения слизистой оболочки матки на этапе прегравидарной подготовки женщин с различными формами гиперандрогении.

Ключевые слова: гиперандрогения, эндометрий, экспрессия половых стероидов, ультразвуковой мониторинг, гормональные, морфологические показатели.

Работа является фрагментом НИР «Изучение патогенетических механизмов возникновения заболеваний репродуктивной системы у женщин, разработка методов их профилактики, консервативного и оперативного лечения и реабилитации», № госрегистрации 0112U002900.

Эндометрий - это ключевая структура в реализации имплантации и прогрессировании беременности. Использование минимально травматичных и в то же время высокоинформативных методов диагностики состояния эндометрия на прегравидарном этапе актуально в плане предотвращения повреждения морфологической структуры эндометрия при проведении инвазивного вмешательства у пациенток с различными формами гиперандрогении. В структуре бесплодного брака частота эндокринных нарушений составляет 32-40% [1-3]. Гиперандрогенная овариальная недостаточность - патология, имеющая большой удельный вес в структуре невынашивания беременности [4, 6, 7, 9]. В связи с этим изучение патологических изменений эндометрия у больных с доминированием андрогенов и репродуктивыми потерями, ановуляторной дисфункцией яичников, обусловленной яичниковой и надпочечниковой гиперандрогенией, представляет большой интерес для прегравидарной подготовки.

Целью исследования явилось изучение морфофункционального состояния эндометрия и экспрессии рецепторов половых стероидов у больных с гиперандрогенией яичникового (ЯГА) и надпочечникового (НГА) генеза.

Материал и методы исследования. Исследование проводилось в комплексной прегравидарной подготовке 167 женщин с репродуктивными потерями в возрасте от 16 до 40 лет (в среднем 24,6±0,5 лет), страдающих синдромом поликистозных яичников (СПКЯ), и 76 больных в возрасте от 17 до 39 лет (в среднем 23,6±0,6 лет) с неклассической формой врожденной дисфункции коры надпочечников (ВДКН). Группу контроля составили 20 клинически здоровых женщин. Гормональные исследования включали определение в крови базальных уровней гонадотропинов, пролактина, эстрадиола (Е2), прогестерона (Р), тестостерона (Т), андростендиона (А), дегидроэпиандростерона (ДГЭА), дегидроэпиандростерон-сульфата (ДГЭА С), 17-оксипрогестерона (17ОН Рг), кроме этого определялись инсулиноподобный фактор роста I (ИПФР I), половой стероид связывающий глобулин (ПССГ) с использованием коммерческих наборов DRG International InC и Syntron Вюге8еагсЬ InC (США), вычислялись индексы ЛГ/ФС, индекс свободных андрогенов (ИСА). Ультразвуковое исследование органов ма-лого таза проводили при помощи ультразвукового сканера Aloka-HITACHI с использованием трансабдоминальной и трансвагинальной методик. Забор эндометрия проводили щипковыми биоптатами полученными при офисной гистероскопии эндометрия (без расширения цервикального канала), на 6-9 при необходимости верификации

© Лихачев В.К., Семенюк Л.Н. и др., 2014 50

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.