CC BY
39
5. Тарасов В. Переориентация банков на работу в реальном секторе экономики/ Виктор Тарасов// Банковское дело в Москве. - 1998, № 12. - С. 16-18.
6. Чекмарева Е.Н. Роль банков в интеграции банковского и промышленного капиталов/ Е.Н. Чекмарева// Деньги и кредит. - 1999, № 7. - С. 17-22.
7. Шевчук В. Фiнансово-промисловi групи в Укрш'ш: додатковий шанс чи перепона на шляху реформ?/ В. Шевчук// Економша Украши. - 1997, № 1. - С. 11-18.
УДК 581.526 Викл. В.В. Овчарук - НУ "Rbeiecbm полтехтка "
анал1з конкурентоспроможност1 л1согосподарських шдприемств хмельницько!
област1
Уточнено поняття "конкурентоспроможшсть люового господарства" з позицп системного тдходу, а також видшено основний статистичний масив шформацп для проведення подальших дослiджень у сферi установлення рiвня конкурентоспромож-ност лiсового господарства Украши загалом та Хмельнидько! обласп зокрема.
Ключов1 слова: конкурентоспроможнiсть, конкурентна перевага, люове госпо-дарство, люопродукщя, лiсовi господарства Хмельницько'1 областi.
Teacher V. V. Ovcharuk-NU "L'vivs'kaPolitekhnika" Analysis of competitiveness of forestry
In the article is specified concepts "competitiveness of forestry" from position of approach of the systems, and also the basic statistical array of information is selected for the leadthrough of further researches in the field of establishment of level of competitiveness of forestry of Ukraine on the whole and Khmel'nicky region.
Keywords: competitiveness, competitive edge, forestry, forestries of the Khmel'nic-ky area.
Вступ Украши до СОТ, а також формування в Укра'ш ринкових вщно-син вимагають вщ окремих суб'екпв господарювання, а також вщ держави загалом надежно реагувати на дда об'ективного ринкового явища - конкуренци, забезпечувати конкурентоспроможшсть свое! продукци, шдприемства загалом, а також окремих сфер промисловост та вгтчизняно! економши як единого цшо-го. Таке завдання постае також i перед вгтчизняним люовим господарством.
Як визначено у робот! [2], конкурентоспроможшсть - це властивють об'екта, що характеризуемся ступенем реального чи потенцшного задоволення ним конкретно!' потреби порiвняно з аналопчними об'ектами на певному ринку. За визначенням Свропейського форуму з проблем управлшня, "конкурентос-проможнiсть - це реальна чи потенцшна можливiсть фiрм в умовах, що склали-ся, проектувати, виготовляти i збувати товари, як за цiновими i нецшовими характеристиками привабливiшi для споживача, нiж товари конкурентiвм [5].
Споживачi сприймають конкуренцiю на ринку через рiвень товарiв, що конкурують (тобто йдеться про конкурентоспроможнiсть товару), але в 11 основi лежить конкуренщя на рiвнi виробникiв (конкурентоспроможшсть шдприемства).
Шд конкурентоспроможнiстю пiдприемства у лiтературi розумiють його здатнiсть досягати конкурентних переваг над шшими шдприемствами на конкретному ринку [3]. Вщповщно, мiжнародна конкурентоспромож-
нiсть - здатшсть конкурувати на мiжнародних ринках. При цьому конкурентна перевага - будь-яка ексклюзивна щнтсть, якою володiе шдприемство i яка дае йому перевагу над конкурентами. Конкуренты переваги шдприемств можуть бути конструктивними, технолопчними, iнформацiйними, квалiфiка-цiйними, управлшськими тощо [6].
Рiзнi автори трактують конкурентоспроможнiсть по-рiзному. З позицп продуктивност стверджують, що пiдприемство, галузь чи нащя вищого рiвня продуктивностi можуть вважатися бшьш конкурентоспроможними.
З погляду результатiв дiяльностi пiдприемства конкурентоспроможшсть розглядають як здатнiсть пiдвишувати доходи хоча б так само швидко, як конкуренти, i забезпечувати необхщний рiвень iнвестицiй для шдтриман-ня ще! тенденци в майбутньому.
Конкурентоспроможшсть визначають також як здатнiсть оргашзаци працювати у вибранiй сферi бiзнесу, забезпечувати захист сво!х iнвестицiй, отримувати доходи вщ них i забезпечувати робочi мiсця в майбутньому.
Традицшно пiд лiсовим господарством розумiють вид економiчноl дь яльностi, який забезпечуе вщтворення лiсових ресурсiв, охорону i збережен-ня !х, заготiвлю круглих лiсоматерiалiв та iнших продуктiв люу. Цей вид дь яльностi охоплюе: лiсозаготiвлi (отримання необроблено! деревини: кругляк, стовпи, жердя тощо), отримання продукцп люового господарства (збiр люо-вих продуклв, збiр сокiв, збiр живищ, збiр насiння дерев i кушдв, збiр грибiв, ягiд, горiхiв), надання послуг, пов'язаних з веденням люового господарства (послуги лiсiвництва - таксащя, оцiнка лiсу, посадка; захист люу вiд пожеж, боротьба зi шюдниками i хворобами лiсу) [4].
Враховуючи наведене, визначення поняття "люове господарство", а також розглянутi вище рiзноманiтнi означення поняття "конкурентоспроможшсть", можемо сформувати визначення поняття "конкурентоспроможшсть люового господарства". Так, пiд цим поняттям пропонуемо розумгти реальну чи потенцшну здатнiсть пiдприемств лiсового господарства випускати конку-рентоспроможну продукцiю i так забезпечувати захист сво!х швестицш та отримувати доходи вщ них, забезпечуючи при цьому вщтворення лiсових ре-сурсiв, а також !х охорону та збереження.
Для того, щоб бути конкурентоспроможним, тобто задовольняти потреби сво!х споживачiв краще, нiж конкуренти, пiдприемствам люового господарства необхiдно [2, 3, 6]: полшшувати якiсть товарiв i послуг; скорочувати виробничi витрати; полшшувати взаемовщносини з постачальниками i спо-живачами; удосконалювати сво! органiзацiйнi системи, щоб реакщя на змiни споживчих смаюв була якомога швидшою тощо. Тобто, для досягнення кон-курентоспроможност пiдприемству необхiдно створювати i полшшувати сво! конкурентнi переваги, якi дадуть змогу найкраще застосовувати ресурси в умовах конкретного зовшшнього середовища.
Загалом конкурентоспроможнiсть пiдприемств лiсового господарства можна розглядати як багатовимiрну концепцiю, для вимiрювання яко! вико-ристовують змшт адаптивностi (тобто здатнiсть оргашзаци реагувати на змь ни зовнiшнього середовища), конкурентних переваг i результатiв економiчноl дiяльностi пiдприемства вiдносно основних конкуренлв.
240
Збiрник науково-технiчних праць
Конкурентоспроможшсть люового господарства залежить вiд впливу рiзноманiтних чинниюв [1]:
• природний чинник, залежтсть вщ якого обумовлюе довготривалють перюду виробництва деревини, а саме виробництво потребуе специф1чно1 матер1аль-но-техн1чно1 бази;
• техтко-технолопчний чинник, св1товий i в1тчизняний р1вень розвитку тех-нологш переробки деревини;
• людський чинник, що визначае специфiчнi умови життя i розвитку шльсько-го населення, яке е основним постачальником трудових ресурсiв для люово-го господарства.
Розвиток люового господарства Украши протягом 2001-2007 рр. мож-на охарактеризувати наступним чином. По-перше, абсолютне значения обся-гу реал1зац11 продукцн робгг i послуг люового господарства зростало з 824,2 тис. грн у 2001 р. до 2 956,3 тис. грн у 2007 р. По-друге, протягом 20012007 рр. середнш темп зростання виробництва у люовому господарств1 ста-новив 121,8 % [7].
Пор1вняно з шшими видами д1яльност1, це достатньо високий показ-ник, але його динамша вказуе на те, що у розвитку люового господарства мож-на видшити два етапи. Перший - стр1мке нарощення обсяпв виробництва за перюд 2001-2004 рр. та досягнення максимального темпу зростання у 2004 р. з р1внем 143,8 %. Другий - уповшьнення темтв зростання протягом 20052007 рр. й зниження анал1зованого показника у 2007 р. до р1вня 120,6 % [4].
Середнш абсолютний прирют обсяпв реал1зац11 продукцй' л1сового господарства за 2001-2007 рр. був на р1вш 316,0 тис. грн щор1чно. Макси-мальне значення абсолютного приросту досягнуто у 2007 р. пор1вняно з 2006 р., i р1вень його становив 505,2 тис. грн. Сприяли такш динамщ як об-сяги виробництва продукцн (i насамперед це обсяги заготiвлi деревини), так i зростання цш на деревину. Крiм цього, на розвиток лiсового господарства впливали ще й такi особливостг накопичення та загострення суперечностей економiчного i полiтичного характеру i потреба у змш законодавчих норм, яю регулюють вiдносини у лiсовому господарствц невисока ефективнiсть дi-яльностi люогосподарських пiдприемств тощо.
Обсяги заготiвлi деревини в Укра1ш протягом 2001-2007 рр. зростали
3 3
з 12022,3 тис. м у 2001 р. до 19013,9 тис. м у 2007 р. Середнш абсолютний прирют аналiзованого показника був на рiвнi 1 107,5 тис. м щорино, а темп приросту - 107,6 %. Структура заготовлено1 деревини також змшювалася, як-що у 2001 р. частка деревини, заготовлено1 шд час рубань головного користу-вання загалом була 46,5 %, то у 2007 р. вона зменшилася на 6,4 в.п. i дорiв-нювала 40,1 %, решту становить деревина, заготовлена шд час рубань, пов'язаних з веденням лiсового господарства та шших рубань [4].
Основним гравцем на ринку люопродукцн е державш лiсогосподарсь-кi пiдприемства (Державний ком^ет лiсового господарства Укра1ни). Частка ix у загальному обсязi заготовлено1 деревини протягом останнiх рокiв стано-вила 70-75 % або в абсолютних цифрах 12,1-13,8 млн м3. В обсягах заготiвлi домiнуе деревина отримана вщ рубань, що пов'язаш з веденням лiсового господарства та шших рубань, частка яко1 становить 52-54 %.
У структурi зовшшньо1 торгiвлi Укра1ни деревина та вироби з не1 вiд-носяться до висикорейтингових груп товарiв. Варто зазначити, що за резуль-
татами 2007 р. за групою товарiв УКТ ЗЕД 44 "Деревина i вироби з дерева, деревне вугшля" експорт перевищуе iмпорт бiльше анiж удвiчi, тобто за щею групою товарiв для кра!ни складаеться позитивне зовнiшньоекономiчне сальдо. Експорт деревини та виробiв з не! у 2007 р. становив бшьше 780 млн дол. США, або 2 % усього експорту. 1мпорт деревини за цей же перюд перевищу-вав 350 млн дол. С1ЛА, або 1 % усього iмпорту. Проте, кiлькарiчна динамiка вказуе на те, що сшввщношення експорту та iмпорту деревини з року в рш зменшуеться. Так, наприклад, якщо у 2002 р. сшввщношення було рiвним 10,1, то у 2007 р. - 2,2. За результатами I кварталу 2008 р. експортовано продукци за групою товарiв УКТ ЗЕД 44 "Деревина i вироби з дерева, деревне вугшля" на суму бшьше 200 млн дол. США, а iмпортовано - бшьше 120 млн дол. США [7]. За такою динамжою можна прослщкувати, що рiвень експорту та iмпорту деревини зростае, проте сшввщношення мiж експортом та iмпортом скорочуеться.
Обсяг експорту необроблено! деревини державними люогосподарсь-кими шдприемствами за шчень-травень 2008 р. досяг рiвня 1 203,3 тис. м3, що на 1,7 % менше, ашж за аналопчний перiод минулого року. Структура експорту представлена таким чином: техшчна сировина i баланси - 57,1 %, пи-ловник - 42,7 %, фансировина - 0,2 %. Породний склад експорту необроблено! деревини рiзноманiтний i в рамках груп порiд характеризуеться частками: хвойш - 47,9 %, твердолистянi - 41,2 %, iншi породи - 10,9 %.
Пiдприемствами Хмельницького обласного управлшня лiсового госпо-дарства на бiржовi торги необроблено! деревини було заявлено 65,7 тис. м , фактично реалiзовано на торгах - 33,5 тис. м , або 51,1 %. Загальна кiлькiсть за-явлених лотiв становила 1806 шт., а фактична реалiзацiя вiдбулася за 1164 лотами. Характеристика заявлених лота була такою: обсяг деревини представле-
33
ний вщ 1 до 1 200 м , а в середньому - 36 м ; середня щна кубiчного метра становила 247 грн. Характеристика реалiзованих лота дещо шша: обсяг деревини
33
(лот, шдлот) вщ 1 до 1 200 м , в середньому - 19 м ; середня щна кубiчного метра - 296 грн. Темп зростання середньо! щни становив 120,0 % [1].
Обсяг експорту необроблено! деревини шдприемствами Хмельницького управляння люового та мисливського господарства за шчень-травень 2008 р. становив 102 196 м , що на 1,2 % менше, ашж за аналогшний перюд минулого року. Структура експорту представлена наступним чином: техсиро-
33
вина i баланси - 76 045 м (74,4 %); пиловник i будiвельний лю - 26 151 м (25,6 %). Змши у структурi експорту, порiвняно з попередшм роком, не вщ-булися. Домшуе в експорт деревина з твердолистяних порщ.
Всього шдприемствами Херсонського обласного управлшня люового господарства було представлено на торги 4 сортименти з часткою у структура пиловник - 7,4 %, пщтоварник - 0.1, техсировина для ВПМ - 92,1 %, тех-сировина для ВТП - 0,4 %. Проведення торпв показало, що попитом корис-туеться лише пиловник, тому що практично весь заявлений обсяг, а це
33
3230 м було реалiзовано (3 200 м , або 99,1 % вщ заявленого обсягу, щна ре-алiзащ! 165 грн за м3). Структура реалiзовано!' на торгах деревини не вщповь дала заявленш, адже баланЫв вдалося реалiзувати лише 18 % вщ заявленого обсягу, а техсировини для ВМП - 54 %.
242
Збiрник науково-техшчних праць
3
Баланс1в запропоновано на торги в обсяз1 15665 тис. м . Цей сортимент представлений трьома групами порщ, з явним домшуванням твердолис-тяних. Проте, користувалися попитом лише соснов1 та ялинов1 л1соматер1али. Цша баланЫв практично не залежала вщ деревно! породи i коливалася в дь апазонi 150-160 грн за м .
Будiвельного лiсу виставлено на торги 2800, а реалiзовано - 2100 куб. м або 75,0 %. Цша попиту дорiвнювала щт пропозици. Даний сортимент представлений двома деревними породами - сосна (89,3 %) i ялина (11,7 %). Цша лiсоматерiалу не залежала вщ породи i становила 290 грн за м . Реалiзу-вати вдалося будiвельний лiс сосновий.
Подальшi дослiдження у цьому напрямку повинш полягати у застосу-ваннi наведеного вище статистичного матерiалу та результата теоретичних дослiджень до практичного оцшювання рiвня конкурентоспроможностi конкретного регюну порiвняно з iншими такими регюнами, а також дослiдження змiни такого рiвня у часi.
Лiтература
1. Бюлетень анал1зу ринку люопродукцп. - К.: ДП "Украшський шформацшно-коор-динацшний центр анал1зу ринку дiсопродукцii". - 2008, № 2. - 43 с.
2. Кирцнер И. Конкуренция и предпринимательство: Пер. с англ./ Под. ред. проф. Романова. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2001. - 239 с.
3. Кузьмш O.G., Горбаль Н.1. Управлшня м1жнародною конкурентоспроможнютю пщ-приемства (оргашзацп): Навч. поаб. - Льв1в: Вид-во НУ "Льв1вська подiтехнiкам, 2004. -188 с.
4. Маркетингов1 дослщження. - Червень 2008 р. - К.: ДП "Украшський шформацшно-координацшний центр анал1зу ринку л1сопродукц1!", 2008. - 55 с.
5. Шдтримка конкурентоспроможного потенщалу пщприемства/ А.Е. Воронкова, В.П. Пономарьов, Г.1. Дбню. - К.: Техшка, 2000. - 152 с.
6. Портер М. Конкурентное преимущество: Как достичь высокого результата и обеспечить его устойчивость/ Майкл Е. Портер: Пер. с англ. - М.: Альпина Бизнес Букс, 2005. -715 с.
7. Статистичний щор1чник УкраТни. - К., 2007.
УДК 658.71 /. 75 Acnip. 1.М. Романович - Rbeiecbm КА
орган1зац1я системи закуп1вель на роздр1бному торговельному шдприсмств1
Розглянуто сутшсть закупiвель та визначено взаeмовигiднi умови ствпращ постачальника та торговельного пщприемства. Обгрунтовано системи закупiвель: централiзовану та децентралiзовану. Встановлено причини вибору то'1 чи шшоi системи закутвель.
Post-graduateI.M. Romanovich -L'viv commercial academy
Organization of the system of purchases is on a retail point-of-sale enterprise
Essence of purchases and certainly mutually beneficial terms of collaboration of supplier and point-of-sale enterprise is considered in the article. Grounded systems of purchases: centralized and decentralizing. Reasons of choice of the that or other system of purchases are set.
