CC BY
18
користання не одного, а дектькох методв фЫансування. Так, поряд з акцюнерним фЫансуванням може використовуватися кредитування. При змшаному фЫансуваны необхщно контро-лювати частку власних джерел фЫансування ¡нвестицм.
Для визначення частки власних коштю у загальному об-сяз¡ ¡нвестиц¡й можна використовувати коефщент самофЬ нансування (Ксф):
Ксф = ВК /1.
де ВК - власы кошти пщприемства (чистий прибуток ¡ амортизац¡йн¡ в¡драхування);
I - загальна сума ¡нвестицм.
Рекомендоване значення показника - не нижче 0,51 (51%). При бтьш низькому значены (наприклад, 0,49) пщ-приемство втрачае ф¡нансову незалежн¡сть по вщношенню до зовн¡шн¡х джерел ф¡нансування (позиковим ¡ залучени-ми коштам).
Висновки
Реал¡зац¡я ¡нвестиц¡йних проект¡в в¡д¡граe центральну роль в економ¡чному процес¡, вона визначае можлив¡сть по-дальшого загального зростання економки. В результат¡ ¡н-вестування засоб¡в в економ¡ку збтьшуються обсяги ви-робництва, зростае прибуток промислових пщприемств, розвиваються та йдуть вперед в економ¡чн¡й конкуренц¡í га-луз¡ та п¡дприeмства, що в найбтьшому степен¡ задовольня-ють попит на л чи ¡нш¡ товари та послуги. Отриманий прир¡ст прибутку частково знову накопичуеться, проходить подальше збтьшення виробництва, процес повторюеться безпе-
рервно. Таким чином, реал^ацт ¡нвестиц¡йних проект¡в та отримання прибутку в результат його перерозпод¡лу ¡ обу-мовлюють його подальше зростання та забезпечують роз-ширене вщтворення.
Список використаних джерел
1. Гриньова В.М., Щабельська 1.В. Методичн рекомендацп по роз-робц ¡нвестицмно' политики пщприемства // Вюник ХДЕУ. - 2001.
- №3(19). - С. 49-51.
2. Щабельська 1.В. ОцЫка сталост й ефективност¡ ¡нвестиц¡йного проекту // Управляя розвитком. - ХДЕУ. - 2002. - №2. - С. 23-26.
3. Щабельська Ш.Соцшльы аспекти управляя ¡нвестифйною дг ялы-лстю на п¡дприeмств¡. Економ¡ка: проблеми теори та практики. Зб. наук. праць №143. - Дыпропетровськ, ДНУ. - 2002. - С. 135-140.
4. Щабельська 1.В. Управл¡ння ¡нвестиц¡йною дильнютю пщпри-емства // Материалы 6-й Международной научно-технической конференции «Физические и компьютерные технологии в народном хозяйстве» / Харкв - 2002. - С. 227-229.
5. Шевченко 1.В. Методичн засади реалкзацп ¡нвестиц¡йного проекту // Материалы 7-й Международной научно-технической конференции «Физические и компьютерные технологии в народном хозяйстве». - Харк¡в. - 2003. - С. 182-184.
6. Терещенко 0.0. Ставка дисконтування у прийнятт фЫансово-¡нвестиц¡йних ршень / 0.0. Терещенко // ФЫанси Укра'ни. - 2010.
- №9. - С. 77-90.
7. Чернов В.А. Инвестиционный анализ: [учеб. пособие для студентов вузов] / В.А. Чернов; под ред. М.И. Баканова. - [2-е изд., пе-рераб. и доп.]. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2007. - 159 с.
С.В. ПРОХОРЧУК.
к.е.н, доцент. М1жнародний унверситет б\знесу i права (Херсон)
Анал1з ¡нновацшно! полп*ики розвинених краж
На сучасному етап нновацйного розвитку национальной економiки Украни важливим е врахування свтового досвду. Автором аналiзуeться ннова^йна полiтика розвинених кран i3 виявленням загальних особливостей.
Ключов! слова: нвестици. ннова^йна пол'пика. ннова^йний розвиток. податковi п '!льги.
С.В. ПРОХОРЧУК,
к.з.н.. доцент. Международный университет бизнеса и права
Анализ инновационной политики развитых стран
На современном этапе инновационного развития национальной экономики Украины важно учитывать мировой опыт. Автором анализируется инновационная политика развитых стран с определением общих особенностей.
Ключевые слова: инвестиции. инновационная политика. инновационное развитие. налоговые льготы.
S.V. PROHORCHUK,
сапсИс1аЬе of есопот1с sciences. docent. International University of Business and Law
Analysis of innovation policy in the developed countries
At the present stage of innovation development of national economy of Ukraine is important to take into account international experience. The author analyzes the innovation policy of developed countries with the identification of common features.
Keywords: investment. innovation policy. innovative development. tax incentives.
Постановка проблеми. Процеси глобалваци призвели до загострення технолопчно' боротьби мж нацюнальними компантми ¡ кра'нами в цтому. Компани, як активно ведуть розробки та впроваджують нов¡ технологи, можуть розрахо-вувати на бтьш значну частку на нацюнальному ¡ свгговому ринках, ыж л, що в ¡нновацмному розвитку недостатньо активы. Значне мюце в цьому процес мають вргравати нов1
пщходи до формування ¡нновацмно''' стратеги на основ¡ вико-ристання кращих зразюв свтового досвщу в фй сферг
Детальне вивчення економнних джерел свщчить, що проблема розвитку нацюнально' ¡нновацмно' пол™ки ¡снуе ¡ по-требуе бтьш детального вивчення.
Лнал!з дослщжень та публкащй з проблеми. ДослЬ дженню ¡нновафйно''' полггики держави присвячен прац ба-
© С.В. ПРОХОРЧУК. 2015
Формування ринкових вщносин в УкраУы № 7 (170)/2015 37
гатьох вггчизняних та заруб1жних вчених: Г.0. Андрощука, Ю.М. Бажала, А.С. Гальчинського, М.В. Гамана, В.М. Гееця, Е.Д. Малькова, Ф.П. Ткачика, 0.А. Шатило та ¡н. Все ж питан-ня щодо аналву вивчення заруб¡жного досв¡ду розвитку ¡н-новац¡йних процес¡в розвинених кра'н залишаються не вирЬ шеними та потребують подальшого досл¡дження.
Мета crarri полягае у вивченн¡ заруб¡жного досв¡ду, ана-л¡з¡ ¡нновац¡йноí пол¡тики розвинених кра'н ¡ пошуку мехаыз-м¡в впровадження Ух в нацюнальнм економ¡ц¡.
Виклад основного Marepiany. Прюритетними програ-мами кра'н, як¡ ставляться до числа свтових л¡дер¡в, е про-грами науково-техннного розвитку. Поряд ¡з цим усе бтьш активну, а ¡нод¡ й вир¡шальну роль в ¡нновацмних проце-сах грае п¡дприeмницький сектор - великий ¡ малий б^нес, транснац¡ональн¡ корпораций
Нараз¡ в УкраУн даний найважлив¡ший ресурс економн-ного розвитку використовуеться незначно, що не дае еко-ном¡чного ефекту. Причиною е ряд проблем, для виявлен-ня яких необх¡дно пор¡вняти ¡нновацмы пол¡тики розвинених кра'н, де ¡нновацмне п¡дприeмництво досягло певних усп¡х¡в.
У бшьшост кра'н ¡з розвиненою економкою регулювання й стимулювання ¡нновац¡йних процесс в основному вщбува-еться через нацюнальы досл¡дницьк¡ програми й р^ы р¡вн¡ державно' участ¡. Залежно вщ ступеня державного регулювання процесу ¡нновафйного розвитку можна вид¡лити чоти-ри основних модел¡ науково-техн¡чного розвитку промисло-во розвинених кра'н [1]:
1. Кра'ни - л¡дери в науф, ор¡eнтован¡ на реал¡зац¡ю великих цтьових проект¡в. Як правило, значна частка науко-во-техн¡чного потенцвлу зосереджена в державному сек-тор¡ економ¡ки (США, Англ¡я ¡ Францт).
2. Кра'ни, ор¡eнтован¡ на розвиток сприятливого ¡ннова-ц¡йного середовища та рацюнал^а^ю вс¡eí структури еко-номки (Н¡меччина, Швец¡я, Швейцар¡я);
3. Кра'ни, що розвивають сприйнятлив¡сть до досягнень свЬ тового науково-техн¡чного прогресу ¡ координуюч¡ дм р¡зних сектор¡в у науково-технный област¡ (Япон¡я ¡ Пвденна Корея).
4. Кра'ни ново'', що ттьки формуеться, модел¡ науково-техннного розвитку, ор¡eнтован¡ на створення розвиненого ¡ндустрвльного середовища з використанням ¡нновацмного фактору. Розвиток економ¡к кра'н ц^'У групи в¡дбуваeться за рахунок запозичення досягнень свтового науково-технн-ного прогресу (Китай, 1ндт).
Зауважимо, що у цтому кра'ни, зац¡кавлен¡ у своему розвитку, ¡дуть по шляху формування вщповщного соцвльно-економ¡чного середовища, ¡ т¡льки на його основ¡ може ви-никнути ¡нновац¡йне середовище.
Курс на ¡нновацмний розвиток в Укра'н визначае перех¡д УУ економки до як¡сно нового стану. ВЫ супроводжуеться активЬ зац¡eю ¡нновац¡йно'' дтльноси що дасть змогу реорган¡зувати економку на основ¡ розвитку наукоемних виробництв, впровадження у виробництво прогресивних високотехнолопчних процесс, розробки та випуску ново'' конкурентоспроможно'У продукций За вс¡e'' важливост¡ прямого державного фЫансування й управл¡ння ¡нновац¡йними процесами у ринкових умовах не-обхщно зад¡яти внутр¡шн¡ механ¡зми ф¡нансування ¡нновацмно'' д¡яльност¡, коли в¡дбуваeться взаeмод¡я важелв ¡ стимул¡в гос-подарсько'У дильност м¡ж учасниками ¡нновац¡йного процесу.
Кра'ни - члени ЗС мають великий досвщ у наданн¡ податко-вих птьг, спрямуванн¡ прямих закордонних ¡нвестицм в ¡ннова-ц¡йн¡ сфери, пщтриманн ринку кап¡тал¡в, удосконаленн¡ системи охорони ¡нтелектуально'У власност¡, утворенн кластер¡в, установлены державно-приватного партнерства з метою заохочення ¡нновацм, а також навчання персоналу у сфер¡ ¡нновацм.
Як свщчить св¡товий досв¡д, одним ¡з найб¡льш поширених механ¡зм¡в стимулювання ¡нновацм у руках держави е система оподаткування з УУ ¡нструментами. Податков¡ стимули р¡зняться по адресату (наприклад, ор¡eнтац¡я на малий ¡нновац¡йний бв-нес), формам (зменшення бази оподаткування, зниження по-датку на прибуток корпорац¡й), ц¡лям (зниження соб¡вартост¡ наукомютко'У продукци, залучення в б¡знес квалфкованого до-сл¡дницького персоналу, амортизац¡я наукового устаткування, стимулювання ¡нновацмно'У д¡яльност¡ в прюритетних напрям-ках та ¡н.), тимчасовим рамкам (можливост¡ перенесення по-даткових п¡льг на минул¡ або майбутн податков¡ пер¡оди).
За останн двадцять рок¡в у р¡зних краУнах проведений ряд наукових досл¡джень по вивченню ефективност податкових п¡льг на макро- ¡ м¡крор¡вн¡. Багато дослщжень п¡дтверджують, що так¡ п¡льги ведуть до додаткових ¡нвестиц¡й на проведення НДДКР у приватному секторк 0днак через неоднозначн¡сть або нав¡ть суперечливють результат¡в цих досл¡джень од-н кра'ни (США, Япон¡я, Франц¡я, Канада, Австралт, П¡вденна Корея, С¡нгапур, Нщерланди) активно використовують у сво'й науково-технный пол¡тиц¡ р¡зн¡ схеми податкового стимулювання, у той час як ¡ной (Нмеччина, Ф¡нлянд¡я, Польща) вщ-мовилися в¡д них або застосовують в обмеженому обсяз¡ [2].
Варто зазначити ¡ те, що податков¡ системи р¡зних краУн використовують рвноманггы засоби стимулювання ¡ннова-ц¡йноí дтльностк А найчаст¡ше краУнами - членами ЗС ви-користовуються податков¡ кредити та повернення податюв. На думку деяких авторв [2, 6] можливють використання податкового кредиту застосовуеться част¡ше, н¡ж повернення податк¡в, ¡ передбачаеться податковими системами Австри, Бельгп, Дани та Великобритании
Найб¡льш ефективним ¡з ус¡х метод¡в податкового стимулювання, як показуе досв¡д зарубжних кра'н, е застосуван-ня ¡нвестифйного податкового кредиту для забезпечення технолопчного оновлення. Зазначимо, що саме за допомо-гою цього регулюючого ¡нструменту у Японп', США, Захщ-но'У Звроп¡, промислово розвинених краУнах СхщноУ Аз¡'' бу-ла забезпечена реалвацт моделей ¡нновац¡йного розвитку економ¡ки. А у Франци для створення нових пщприемств по-датковий кредит використовуеться ¡ для прискорення розвитку економнно в¡дсталих рег¡он¡в, а в 1тали - для стимулювання розвитку пвденних рег¡он¡в [2].
Питання, як стосуються ¡нновац¡йноí д¡яльност¡, впродовж останых рок¡в е одними з основних у дтльност ЗС. Варто зазначити ¡ те, що практично у вах зах¡дноeвропейських краУнах було прийнято програми, як стосувалися стимулювання ¡нновацмноУ дтльност ¡ використовувались р¡зн¡ методи та ¡нструменти. Наприклад, у таких краУнах, як Нмеччина, Франц¡я, Великобритан¡я, США, Канада, Японт, Н¡дерланди, Бельг¡я, Швецт, Ф¡нлянд¡я, реал¡зуються комплексн¡ стратеги розвитку. Так¡ стратеги називаються локальними, або регюнальними ¡нновац¡йними стратег¡ями. Метою стратепй розвитку е стимулювання нових ¡нновацмних п¡дприeмств та
38 Формування ринкових вщносин в УкраУн1 № 7 (170)/2015
пiдтpимaння вже icнyючиx [З]. Деяк ^ai^ викopиcтoвyють oпocеpедкoвaнi методи cтимyлювaння iннoвaцiй. Дo тaкиx ^afa мoжнa вiднеcти Фiнляндiю, якa е oднieю з нaйбiльш Ы-нoвaцiйниx деpжaв cвiтy i тpивaлий чac ефективнo викopиc-тoвye cyбcидiï для пiдпpиeмcтв, якi впpoвaджyють iннoвaцiï.
Oдним з ocнoвниx pyшiйниx фaктopiв poзвиткy бyдь-якoгo екoнoмiчнoгo пpoцеcy е iнвеcтицiйнi pеcypcи. A y пoeднaн-н з iннoвaцiями iнвеcтицiï дaють вaгoмий пoзитивний ефект, ocкiльки вoни не лише збтьшують кiлькicть poбoчиx мюць i oбcяги виpoбленoï пpoдyкцiï, a й знижують вapтicть oдини-ц пpoдyкцiï, пoкpaщyють iï якicть, пщвищують pентaбельнicть виpoбництвa тa yмoви пpaцi.
У poзвинениx кpaïнax 6вpoпи oдним iз вaжливиx iнcтpyмен-тiв cтимyлювaння iннoвaцiйнoï дiяльнocтi е деpжaвнo-пpивaт-не пapтнеpcтвo y cфеpi iннoвaцiй. Деpжaвнo-пpивaтне пapт-неpcтвo oxoплюe piзнoмaнiтнi фopми дoвгoтpивaлoï cпiвпpaцi мiж opгaнaми деpжaвнoï влaди тa пpивaтним cектopoм i мae знaчнy чacткy y фiнaнcyвaннi дocлiджень тa poзвиткy [4].
^йу^тыше деpжaвнo-пpивaтне пapтнеpcтвo функцю-нуе в Aвcтpiï, де poзpoбили i пoчaли втiлювaти двi пpoгpaми деpжaвнo-пpивaтнoгo пapтнеpcтвa Kplus i Kind/Knet, метою якиx бyлo змiцнення зв'язкiв мiж пpoмиcлoвим ^^o-poм тa нayкoю. Taкi пpoгpaми дaли змoгy poзpoбити ганку-pентнi пpoцедypи вибopy iннoвaцiйниx пpoектiв.
У Hiмеччинi знaчнy yвaгy пpидiляють cпpиянню пpaктич-нoï cпiвпpaцi мiж нayкoю тa pеaльним cектopoм екoнoмi-ки. Bеликy yвaгy пpидiляють poзшиpенню меpеж кooпеpaцiï тa oб'eднaнь пoтенцiaлy нayкoвo-дocлiдниx ycтaнoв i кoмпa-нiй чеpез cтвopення iннoвaцiйниx corc^ тa клacтеpiв. Taкoж y кpaïнi зaпoчaткoвaнo пpoгpaми тa меxaнiзми, як мaють нa метi пoкpaщити yмoви здiйcнення HДДKP i пpиcкopити впpo-вaдження нa пpaктицi iннoвaцiй. Для цьoгo були cтвopенi пpo-гpaми для cпpияння iннoвaцiйнiй дiяльнocтi пiдпpиeмcтв мa-лoгo тa cеpедньoгo бiзнеcy, cпецiaльнi пpoгpaми пiдтpимки нayкoвo-дocлiднoï тa iннoвaцiйнoï дiяльнocтi, пpoгpaми пщ-тpимки зacнoвникiв iннoвaцiйниx кoмпaнiй тoщo [З].
Poзвитoк iннoвaцiй е oдним з нaйвaжливiшиx зaвдaнь тa-кoж i в Чеж B цiй ^ami y впpoвaдженнi iннoвaцiй вaжливy poль вiдiгpaють пpямi зaкopдoннi iнвеcтицiï. B Чеxiï деpжaв-нoю пiдтpимкoю кopиcтyютьcя клacтеpи тa теxнoклacтеpи, якi oдеpжyють безпocеpедню iнвеcтицiйнy дoпoмoгy y фopмi дoтaцiй, a тaкoж фiнaнcyвaння oкpемиx poбiт [5].
Ще oднieю ^a^orci, в якiй пiдтpимкa iннoвaцiйниx пpoектiв е вaжливим зaвдaнням, е Icпaнiя. Tyт пiдтpимкy oтpимyють як лoкaльнi, тaк i pегioнaльнi пpoгpaми poзвиткy. B цiй кpaïнi нa cтимyлювaння виcoкoiннoвaцiйниx iнвеcтицiй в пiдпpиeм-cтвa, a ocoбливo пiдпpиeмcтвa мaлoгo тa cеpедньoгo бiзне-cy, y poзвитoк iннoвaцiйнoгo пoтенцiaлy пiдпpиeмcтв тa нay-кoвиx ycтaнoв, a тaкoж тa пiдвищення квaлiфiкaцiï людcькoгo кaпiтaлy нa пiдпpиeмcтвax cпpямoвyeтьcя фiнaнcoвa дoпo-мoгa y виглядi дoтaцiй [З, б].
Poзглядaючи питaння cтимyлювaння iннoвaцiйнoï дiяль-нocтi в зapyбiжниx кpaïнax, немoжливo oбiйти yвaгoю дiяль-нicть теxнoпoлiciв тa теxнoлoгiчниx пapкiв, якi e дocить пoши-pеними в екoнoмiчнo poзвинениx кpaïнax.
Ha cьoгoднi y œm нapaxoвyeтьcя декiлькa coтень теxнo-пapкiв piзниx видiв, бiльшicть з якиx зocеpедженo y C0A, 6вpoпi, Япoнiï тa Kитaï, тoбтo в ™x pегioнax, щo e екoнoмiч-
нo нaйвaгoмiшi тa нaйдинaмiчнiше poзвивaютьcя. Cьoгoднi в C0A фyнкцioнye пoнaд 140 нayкoвиx тa теxнoлoгiчниx пap-кiв, a з 25 нaйбiльшиx yнiвеpcитетiв 2З мaють нayкoвi пapки, де cтвopенo coтнi кoмпaнiй i тиcячi poбoчиx мicць. У ФЫлян-дп нapaxoвyeтьcя пoнaд 17 пapкiв, y Kитaï - пoнaд 5З нa-цioнaльнi пapки (cпецiaльнi теxнoлoгiчнi зoни], 50 пpoвiнцi-aльниx пapкiв тa З0 пapкiв пpи yнiвеpcитетax. Дo япoнcькoгo теxнoпoлicy Tsukuba вxoдять тpи теxнoпapки, пoнaд 50 деp-жaвниx дocлiдниx iнcтитyтiв [б, 1].
У poзвинениx кpaïнax тaкoж нaдaють фiнaнcoвy тдфим-ку iннoвaцiйним пpoектaм. Для фiнaнcyвaння iннoвaцiйнoï дiяльнocтi дocить шиpoкo зacтocoвyютьcя пoзикoвi кoшти, бaнкiвcькi кpедити, a тaкoж деpжaвне фiнaнcyвaння. Чacткa бaнкiвcькиx кpедитiв, cпpямoвaниx нa poзвитoк мaлиx ^o-вaцiйниx пiдпpиeмcтв, y poзвинениx кpaïнax cтaнoвить 2040%, a в Укpaïнi вoнa знaчнo нижче й не пеpевищye 8% [7].
Для бiльшocтi кpaïн Зaxiднoï 6вpoпи i C0A xapaктеpний пpиблизнo piвний poзпoдiл фiнaнcoвиx pеcypciв нa HДДKP мiж деpжaвним i пpивaтним кaпiтaлoм. B Япoнiï ж чacт-кa пpивaтниx iнвеcтицiй пеpевищye 80% [2]. Дo деpжaвниx метoдiв cтимyлювaння в poзвинениx кpaïнax мoжнa вщне-cти фiнaнcyвaння дocлiджень, кpедитyвaння, cyбcидyвaння чacтини пpoцентниx cтaвoк пo кpедитax нa HДДKP, нaдaн-ня в кopиcтyвaння деpжaвниx плoщ нa пiльгoвиx aбo пaйo-виx yмoвax для здiйcнення нayкoвo-iннoвaцiйнoï дiяльнocтi, a тaкoж деpжaвнoгo зaмoвлення.
Деpжaвнa фiнaнcoвa пiдтpимкa cпpямoвaнa в ocнoвнo-му нa пiдтpимкy фyндaментaльниx дocлiджень. Haйвaжли-вiшy poль y poзвиткy HДДKP вiдiгpaють нaцioнaльнi нayкoвi фoнди, як пpoпoнyють cпектp пpoгpaм пo пiдтpимцi нayкo-виx пpoектiв зa дoпoмoгoю нaдaння гpaнтiв i кpедитiв. Ta^ низькoпpoцентнi пoзики oдеpжaли бiльш ixwpo^ пoшиpен-ня y Зaxiднiй 6вpoпi, нiж y C0A. Haпpиклaд, y ФЫляндп Ha-цioнaльне теxнoлoгiчне aгентcтвo (TEKES] видiляe кoшти, щo пoкpивaють З5-б0% неoбxiдниx видaткiв нa нayкoвo-iннo-вaцiйний пpoект. B Ecтoнiï тaкий вид фiнaнcyвaння cпpямo-вaний нa пiдтpимкy пpиклaдниx дocлiджень i мoже пoкpивaти вiд б0 дo 75% вcix видaткiв фiнaнcoвaнoгo пpoектy [7].
Як пpaвилo, y poзвинениx ^ai^ax cфopмoвaний пеpелiк пpiopитетниx нaпpямiв, пiдтpимкy oдеpжyють дocлiдження тa poзpoбки пiдвищенoï знaчимocтi для кpaïни в ц^му.
Cеpед непpямиx метoдiв cтимyлювaння iннoвaцiйнoï aктив-нocтi мoжнa видiлити iнфopмaцiйнy пiдтpимкy iннoвaцiйнoï дi-яльнocтi. Яcкpaвим пpиклaдoм цьoгo е Зaкoн пpo япoнcькy теxнiчнy лiтеpaтypy (198б pk y C0A]. У paмкax цьoгo зaкo-ну в C0A бyлa opгaнiзoвaнa cлyжбa, щo зaймaлacя пеpеклa-дoм нayкoвo-теxнiчниx жypнaлiв i звтв, видaвaниx y Япoнiï. У Bеликoбpитaнiï Miнicтеpcтвo iннoвaцiй вищиx нaвчaльниx зaклaдiв i пiдвищення квaлiфiкaцiï нa cвoeмy oфiцiйнoмy caй-тi poзмiщae великий мacив дoкyментiв, якi мoжyть виявити-cя кopиcними yчacникaм iннoвaцiйнoгo пpoцеcy. У Hiмеччинi вaжливим джеpелoм iнфopмaцiï в oблacтi iннoвaцiйнoгo пiд-пpиeмництвa е Пaтентне вiдoмcтвo, a для топэ, щoб пoлегши-ти дocтyп мaлим i cеpеднiм пiдпpиeмcтвaм дo вiдпoвiднoï iн-фopмaцiï, бyлo cтвopенo бiльше 20 пaтентнo-iнфopмaцiйниx центpiв, poзocеpеджениx пo вciй кpaïнi [З].
Oднaк кpiм iнфopмaцiйниx pеcypciв y poзвинениx кpaïнax icнyють пiдpoздiли й ycтaнoви, якi беpyть yчacть y пocеpед-
Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в yKpami № 7 (170)/2015 39
ницьюй flianbHOCTi Mix розроблювачами ¡нновацмних ¡дей i представниками 6i3Hecy. До 'хнього числа BiäHOcaTbca валяю офicи по трансферу технолопй та iнновацiйних брокерiв.
Висновки
Пщбиваючи пiдcyмки, можна ¡з впевненicтю cказати, що не icнye конкретно!' моделi iнновацiйного розвитку економЬ ки, заcтоcовyючи яку, в краïнi неминуче наступить м^аль-но-економiчне благополуччя. До^дження практики стимулювання, заохочення та пщтримання ¡нновацм у економiчно розвинених кра'нах дае нам пiдcтави дiйти виздовмв про те, що кожна кра'на викориcтовye ^о'' iнcтрyменти cприяння ¡н-новацiйнiй дiяльноcтi.
Але безумовно, можна видтити найважливiшi ¡нструмен-ти, як викориcтовyютьcя eвропейcькими кра'нами для отри-яння iнновацiйнiй дiяльноcтi: безпоcереднe cпiвiнвеcтyвання iнновацiйних iнвеcтицiй, cтворення наyково-технiчних пар-кiв, наyково-доcлiдних ycтанов, центрiв транcферy техноло-гiй, cпрощення адмiнicтративних процедур, податковi пiльги, cтворення технологiчних парюв та ¡н.
У той же чаc icнyють загальнi критери, що отрияють ¡нно-вацiйномy розвитку:
- розвинене cоцiально-економiчне cередовище, як о^о-ва iнновацiйного розвитку;
- тверда стратепя iнновацiйного розвитку, у рамках яко'' вiдiбранi прiоритетнi напрямки розвитку;
- податкове стимулювання ¡нновафйного бiзнеcy;
- бюджетне фiнанcyвання наукових до^джень;
- iнформацiйна пiдтримка iнновацiйного бiзнеcy;
- широка мережа ycтанов, що займаютьcя транcфером наyкомicтких технологiй.
Укра'на перебувае на початку iнновацiйного розвитку, i вщ рацг ональноcтi заcтоcyвання накопиченого cвiтового доcвiдy й виро-блення влаcноï стратеги' залежить майбутне благополуччя кра'ни.
Список використаних джерел
1. 1нновац1йна пол1тика заруб1жних кра'н: концепци, стратеги, прг оритети: ¡нформацмно-аналтичн! матерiали. - Режим доcтyпy: http://kno.rada.gov.ua/ komosviti/doccatalog/document
2. Андрощук Г.0. Ыновацмна полiтика 6С: cтратегiчнi напрямки // Матерели мжнародно'' науково-практично'' конференц" «1нфор-мацiя, аналiз, прогноз cтратегiчнi важел! ефективного державного yправлiння», Ки'в, 29-30 травня 2008 р. - С. 7-16.
3. Андрощук Г.0. Програма ¡нновацмного розвитку економ^и Н1-меччини: стратеги витоких технологiй // Наука та ¡нноваци, №3, 2009. - С. 72-88. 16. Кервництво 0^о. Рекомендаци щодо збору та анал^у даних cтоcовно iнновацiй. Трете видання. Сптьна публ^а-ц1я 0ЕСР i бвростату. Переклад з англiйcькоï та наукова редакци Андрощук Г.0. - К: Укр1НТЕ1, 2009. - 163 c.
4. Мальков Э.Д. 0cобенноcти регулирования иноcтранных инве^ тиций в отдельных зарубежных странах // Пер^ектива, 2012. -№3. - С. 39-41.
5. Прюритети ¡нвестицмно'' политики в контекcтi модерызаци економ^и Укра'ни / А.П. Павлюк, Д.С. Покришка, 0.0. Молдован, Д.В. ляп1н [та ¡н.]; [за ред. Я.А. Жалiла]. - К.: Н1СД, 2013. - 80 c.
6. Ткачик Ф.П. Ывестицмне cпiвробiтництво Укра'ни з розвинени-ми кра'нами cвiтy в напрям¡ регiонального розвитку // Науковий вг cник. - 1рп1нь, 2010. - №4 (51). - С. 12-17.
7. Шатило 0.А. ФЫанмво-економтна cкладова ¡нновацмноНн-вестицмно'' пол1тики розвинених кра'н cв¡тy: доcвiд для Укра'ни // ^уков1 розв1дки з державного та мунщипального yправлiння. - К., 2011. - Вип. 2. - С. 264-271.
В.В. ГОТРА,
к.е.н., доцент кафедри економки пщприемства, Ужгородський нацональний ун\верситет
Державы прюритети стимулювання ¡нвестицшно! д1яльносл АПК
У статтi дослщжено сутнсть i специфику державного регулювання ¡нвестицйно-тновацйного забезпечення розвитку аграрно-промислового комплексу. Розглянут основнi проблеми твестицйно! дяльност у в'пчизнянй економiцi. Визна-чен проритетн напрями стимулювання iнвестицiйного розвитку АПК.
Ключов1 слова: нвести^йна д!яльн!сть, нвести^йна полiтика, методи державного стимулювання твестицйно! дяль-ност!, нвести^йний процес, ннова^йний шлях розвитку.
В.В. ГОТРА,
к.э.н., доцент кафедры экономики предприятия, Ужгородский национальный университет
Государственные приоритеты стимулирования инвестиционной деятельности АПК
В статье исследованы суть и специфика государственного регулирования инвестиционно-инновационного обеспечения развития аграрно-промышленного комплекса. Рассмотрены основные проблемы инвестиционной деятельности в отечественной экономике. Определены приоритетные направления стимулирования инвестиционного развития АПК.
Ключевые слова: инвестиционная деятельность, инвестиционная политика, методы государственного стимулирования инвестиционной деятельности, инвестиционный процесс, инновационный путь развития.
This article explores the nature and specifics of state regulation of investment and innovation to ensure the development of agro - industrial complex. The basic problem of investment in the domestic economy. Priority areas of investment to stimulate agricultural development.
Keywords: investment, investment policies, methods of stimulation of investment, investment process, innovative way of development.
40 Формування ринкових вщносин в Укра'н1 № 7 (170)/2015
© В.В. ГОТРА, 2015
