CC BY
9УДК 658.589.001.76 (477.7)
АНАЛ1З Ф1НАНСОВО-КРЕДИТНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ 1ННОВАЩЙНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 П1ДПРИеМСТВ ХАРЧОВО1 ПРОМИСЛОВОСТ1 ар крим
Сжакова Н.В., к.е.н., доцент КЕ1 ДВНЗ «КНЕУ 1меш Вадима Гетьмана»
У стати проведений анал1з фшансово-кредитного забезпечення шновацшно! д1яльносп шдприемств харчово! промисловосп Автономно! Республши Крим. Автором проанатзоваш р1зш фшансов1 ресурси для здшснення шновацшних процес1в, а також виявлеш сучасш тенденцп фшан-сування науково-техшчного розвитку дослщжуваних шдприемств.
Ключов1 слова: шновацшна д1яльтсть, фшансово-кредитне забезпечення, анал1з шновацшно! д1яль-носп, харчова промисловють.
вступ
1нновацшна д1яльшсть промислових шдприемств сприяе штенсивному розвитку економши, забез-печуе прискорення впровадження у виробництво останшх досягнень науково-техшчного прогресу. При цьому здшснення шновацшно! д1яльносп шдприемствами харчово! промисловосп дае можливють повшше задовольняти потреби споживач1в у р1зномаштнш високояюснш продукцп харчування.
При цьому важливою умовою ефективно! реал1зацп шновацшних процес1в е вщповщне фшансо-во-кредитне забезпечення вс1х еташв шновацшно! д1яльносп. Пщ таким забезпеченням розумдать систему економ1чних взаемин з приводу пошуку, залучення { результативного використання фшан-сово-кредитних ресурс1в при здшсненш шновацшно! д1яльносп.
Питання фшансового забезпечення ¡нновацшно! д1яльносп вивчали вггчизняш вчеш: М. Крупка [1], С. Онишко [2], О. Васюренко, I. Пасечник [3] , С. Кравченко [4] та шш.
Так, М.1. Крупка розглядаючи фшансов1 шструменти державного регулювання { шдтримки шновацшно! сфери, вщзначав, що юнуе «потреба державно! шдтримки шновацшно! сфери як джерела економ1чного зростання { вщродження нацюнально! культури, освпи { науки» [1, с. 83].
У сво!х дослщженнях С. Онишко комплексно проанал1зував загальш методолоичш принципи фшансового забезпечення шновацшного розвитку, охарактеризував основш напрями економ1чно! полпики: бюджетно-податковий, грошово-кредитний, амортизацшний та ш, розкрив !хнш вплив на шновацшний розвиток [2].
Шляхи розвитку кредитного забезпечення шновацшно! д1яльносп вивчали О. Васюренко та I. Паучник, яю вважають, що «кредит е важливим чинником прискорення шновацшних вщтворю-вальних процес1в { вимушуе позичальника актив1зувати виробничий процес через необхщнють { тер-мшовють повернення позики» [3, с. 25].
Умови фшансування шновацшних ршень обгрунтував у сво!х працях С. Кравченко. Науковцем запропоновано науковий шдхщ, що дозволяе простежити, як для конкретного шновацшного проекту змшиться максимально допустима вартють позикового катталу при змш1 структури мобшзованого для швестування кашталу [4]. постановка завдання
Мета статп — анал1з фшансово-кредитного забезпечення шновацшно! д1яльноси промислових шдприемств Автономно! Республши Крим, у т.ч. шдприемств харчово! промисловосп даного регю-ну, а також виявлення сучасних тенденцш фшансування науково-техшчно! д1яльносп.
результати
Проте, незважаючи на наведен! теоретичш напрацювання, питанням формування оптимального фшансово-кредитного мехашзму, що забезпечуе шновацшш процеси на тдприемствах харчово! промисловосп, придшяеться ще недостатньо уваги. Наголосимо, що створити такий мехашзм вкрай потр1бно, оскшьки зниження р1вня фшансування науково-техшчних робгг призводить до катастро-ф1чних наслщюв, а саме:
1. Вщбуваеться вщплив наукових { техшчних кадр1в за кордон.
2. Застар1вае наявна матер1ально-техшчна база дослщжень в Укра!ш, а також знижуеться укра-!нський науково-техшчний потенщал.
3. Ринок заповнюеться !мпортними товарами не завжди лшшо! якосп через вщсутшсть впчизня-них «новинок».
64
4. Збшьшуеться приплив шоземних швестор!в у економшу Укра!ни, про що свщчать таю дат: «.. .за останш 10 роюв питома вага бюджетних кошт1в зменшилася з 40% до 30%, а частка шоземно-го фшансування за цей перюд збшьшилася до 25 %» [5, с. 135].
Отже, необхщне формування такого фшансово-кредитного мехашзму, який мае передбачати:
• розробку нормативно-правово! документаци щодо фшансування шновацшно! д!яльносп;
• формування нових форм фшансово-кредитного забезпечення шновацшно! д!яльносп.
Правов1, економ!чш { сощальш умови фшансування шновацшно! д!яльност встановлюються Законом Украши «Про шновацшну д1яльшсть» вщ 04.07.02 р. №°40-ГУ, зпдно з яким джерелами фшансування шновацшно! д!яльносп е:
• кошти Державного бюджету Укра!ни;
• кошти мюцевих бюджет!в { кошти бюджету Автономно! Республши Крим;
• власш кошти спещал1зованих державних { комунальних фшансово -кредитних установ;
• власш або взят! у борг кошти суб'екпв шновацшно! д!яльносп;
• кошти (швестици) будь-яких ф!зичних ! юридичних ос!б;
• шш1 джерела, не заборонен! законодавством Укра!ни [6].
У даний час фшансове забезпечення шновацшного розвитку промислових п!дприемств здшснюегь-ся за власш кошти, переважно за рахунок прибутку п!дприемств; за кошти державних ! м!сцевих бюджет!в (в основному кошти бюджету Автономно! Республши Крим); кредит!в банк!в (меншою м!рою через висок! процентш ставки); за кошти в!тчизняних ! шоземних швестор!в (!хня частка в загальному обсяз! фшансування вкрай низька); шших джерел.
Таблиця 1
Розпод!л загального обсягу фшансування шновацшно! д!яльност! промислових п!дприемств АРК
у 2005-2009 рр., тис. грн.*
Роки Загальна сума ви-трат на технолоп-чш шно-вацп З них фшансувалися за рахунок
Власних кошпв Кошпв державного бюджету Кошпв мюцевих бю-джепв Кошпв шозем-них ш-весторiв Кошпв вичи-зняних швес-торiв Кредипв Кошти шших джерел
Всього З них на шльго-вих умо-вах
2005 93613,8 72476,8 18,6 873,8 16883,5 — 1591,0 — 1770,1
2006 90247,8 62163,8 129,9 — 6782,2 — 20570,4 8383,0 596,5
2007 185038,9 91443,3 5019,4 116,7 — — 78692,1 3092,3 9767,4
2008 225614,2 187339,5 3387,0 269,5 167,5 — 20744,3 3066,7 13706,4
2009 129829,5 101700,2 — — 228,4 — 3191,0 — 24709,9
* Таблиця складена автором на основi статистичних даних [7]
Так, з табл. 1 видно, що обсяг фшансування шновацш в 2009 р. склав 129,8 млн. грн. В пор1внянш з попередшм роком його обсяг знизився майже удв!ч! (на 42,5%), тод! як в 2008 р. спостер!гався р!чний прирют на 21,9%. До 2008 р. частка власних кошт!в мала тенденщю до скорочення. Два останш роки чотири з п'яти тдприемств при впровадженн! шновацш розраховували тшьки на власн! кошти (у 2007 р. — тшьки кожне друге). Жодне тдприемство АРК не виконувало роботи по впровад-женню шновацш за рахунок кошт!в державного ! м!сцевого бюджет!в, а також за рахунок в1тчизня-них швестор1в [7].
Бшьш наочно структуру обсягу фшансування шновацшно! д!яльносп за рахунок р!зних джерел наведено в табл. 2.
За даними табл. 2 видно, що в 2009 р. сума, отримана вщ шоземних швестор!в, склала 0,2% загального обсягу фшансування. При цьому жодне тдприемство АРК не виконувало роботи по впро-вадженню шновацш за рахунок державного ! мюцевих бюдже^в. За останш п'ять рок!в в республщ! на виконання роб!т по впровадженню шновацш не використовувалися кошти позабюджетних фонд!в.
Так, наприклад, якщо в 2005 роц! кредити займали 1,7%, то в 2007 р. вже 42,5% вщ загального обсягу фшансування шновацш. При цьому, в 2007 р. менше 2% вщ загально! суми кредит!в було отримано на пшьгових умовах. До кшця 2007 р. кредит!в припадало на частку 9% (1,4% — на пшьго-вих умовах), а в 2009 роц! — кредити практично не видавалися, тшьки одне шновацшне активне тдприемство скористалося кредитами — тдприемство харчово! промисловосп АР Крим.
Конкретш обсяги ! частки фшансування за рахунок р!зних джерел на тдприемствах харчово! промисловосп Автономно! Республши Крим наведено в табл. 3.
65
Таблиця 2
Структура обсягу фшансування шновацшно! д1яльносп промислових шдприемств АР Крим, _2005-2009 рр.*_
Зщсоттав до загального обсягу фшансування
2005 2006 2007 2008 2009
Всього 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0
в т.ч.
власш кошти 77,5 68,9 49,4 83,0 78,3
кошти державного i мюцевого бюджета 0,9 0,1 2,8 1,6
кошти iноземних iнвесторiв 18,0 7,5 — 0,1 0,2
кредити 1,7 22,8 42,5 9,2 2,5
iншi джерела 1,9 0,7 5,3 6,1 19,0
* Таблиця складена автором на основi статистичних даних [7]
Таблиця 3
Джерела фшансування шновацшно! д1яльносп шдприемств харчово! промисловосп АРК
в 2005-2009 рр.*
Джерело фшансування 2005 р. 2006 р. 2007 р. 2008 р. 2009 р.
Загальна сума витрат на технолопчш шновацп, тис. грн. (частка в загальному обсяз1 фшансування, %) з них за рахунок: 10716,0 (100,00) 11933,0 (100,00) 6126,8 (100,00) 16533,9 (100,00) 24613,7 (100,00)
Власш кошти, тис. грн. (частка в загальному обсяз1 фшансування, %) 9383,9 (87,57) 3248,0 (27,22) 1060,1 (17,30) 10007,4 (60,53) 21422,7 (87,04)
Кошти державного бюджету, тис. грн. (частка в загальному обсяз1 фшансування, %) 18,6 (0,17) — 2611,7 (42,63) — —
Кошти мюцевих бюджетш, тис. грн. (частка в загальному обсяз1 фшансування, %) — — — — —
Банювсьш кредити, тис. грн. (частка в загальному обсяз1 фшансування, %) 794,0 (7,41) 8685,0 (72,78) 2455,0 (40,07) 6526,5 (39,47) 3191,0 (12,96)
Кошти в1тчизняних швестор1в, тис. грн. (частка в загальному обсяз1 фшансуван-ня, %) — — — — —
Кошти шоземних 1нвестор1в, тис. грн (частка в загальному обсяз1 фшансуван-ня, %) 519,5 (4,85) — — — —
1нш1 джерела, тис. грн. (частка в загальному обсяз1 фшансування, %) — — — — —
* Таблиця складена автором на основi статистичних даних [7
На шдстав1 даних табл. 3 видно, що найбшьша питома вага власних кошт1в цих шдприемств у загальному обсяз1 фшансування шновацш в АР Крим становила 87,57% у 2005 р. Проте харчова промисловють мае найменшу питому вагу в частит фшансування шновацш за рахунок власних кошт1в проти шших галузей.
За даними табл. 3 кошти держбюджету на шновацшну д1яльшсть видшялися лише у 2005 та у 2007 роках. Ресурси мюцевих бюджета зовшм не використовувалися шдприемствами харчово! промисловосп. На наш погляд, при видшенш кошт1в з державного 1 мюцевих бюджета на шновацшну д1яльшсть необхщно ор1ентуватися на стратепчно важлив1 шновацшш проекти для Автономно! Рес-
66
публши Крим. Бюджетш кошти мають бути в такому раз! якщо не головним джерелом для фшансування шновацшно! д!яльносп прюритетних п!дприемств для економ!ки АРК, то хоч би додатковим ресурсом.
У 2006 роц! Комгая Ради Мшютр!в Автономно! Республши Крим з вщбору швестицшних та шно-вац!йних проектов схвалила б!знес-плани чотирьох кримських промислових тдприемств з метою надання !м ф!нансово! п!дтримки за кошти республшанського бюджету. Сл!д в!дзначити, що два з них — шдприемства харчово! промисловосп: ТОВ «С!мферопольська кондитерська фабрика» (проект «Збшьшення обсяг!в виробництва ! продажу кондитерських вироб!в») ! ВАТ «Кримхл!б» (проект «Техшчне переозброення, зростання обсяпв виробництва ! продажу») [8]. Цим шдприемствам за рахунок кримського бюджету погашаеться частина процентних виплат за банк!вськими кредитами.
Розглядаючи шш! джерела ф!нансування, зазначимо, що кошти в!тчизняних швестор!в зовс!м не використовувалися. 1ноземш швестици залучались у дослщжувану галузь т!льки в 2005 роц!. З по-гляду швестор!в, найприваблив!шими для вкладення кошт!в в АР Крим е шдприемства виноробно!, пивобезалкогольно!, молочно! ! хл!бопекарсько! шдгалузей харчово! промисловост!, що мають висо-кий техн!чний р!вень виробництва ! значн! розм!ри прибутку.
Проте питома вага швестицшних кошт!в вкрай незначна в загальному обсяз! ф!нансування шновацшно! д!яльносп. Як стверджують В. Головатюк ! В. Соловйов, «Укра!на — кра!на великих ри-зиюв. Такий м!жнародний швестицшний ¿мщж нашо! держави призводить до того, що актившсть швестицшних процес!в в Укра!ш слабка» [9, с. 3].
Ми вважаемо, що таке становище, скорше за все, пов'язано з недосконалим законодавством в шве-стиц!йн!й сфер!, великим перюдом окупност! швестицш в шновацшш проекти, високими ризиками, вщсутшстю сприятливого швестицшного кл!мату. Це свщчить про те, що якнайшвидше потр!бно ство-рювати умови для залучення швестицш. Наприклад, в акц!онерних товариствах слщ залучати кошти швестор!в на умовах закршлення частини прибутку за ними шсля реал!зац!! шновацшного проекту на основ! застави акцш, що дають право голосу на повернення вкладених швестицш, т. ш.
Варто наголосити, що банювсью кредити набули поширення при впровадженн! шновацш в АРК, але !хня питома вага в загальному обсяз! фшансування значно знизилась к 2009 року унаслщок впро-вадження достатньо високих процентних ставок.
Водночас кредит е одним ¿з ключових чинник!в актив!зац!! ! стимулювання !нновац!йно! д!яль-ност!, бо необхщшсть повернення позики в установлений термш вимушуе позичальника прискорю-вати шновацшний процес. Проте, на жаль, кредитами шдприемства користуються не часто, ! цьому е причини: достатньо високий р!вень процентних ставок за банювськими кредитами, переважно поточний ! короткостроковий характер банювських пасив!в, великий кредитний ризик, ризик змши процентних ставок, низька лшвщшсть об'ект!в застави. Сучасш умови диктують банк!вським уста-новам те, що вони повинш бути головними центрами ф!нансування шновацш, видавати кредити на випуск ново! продукци, освоення ново! технолог!!, розробку ново! техшки. Банки не просто мають видавати довгострокову позику, а сам! повинш рекомендувати нововведення на основ! альтернатив-них проект!в ! б!знес-план!в, на як! доц!льно брати кредит, виступати як пайовики з дальшою участю в прибутках. При одержанш заявок в!д п!дприемств на отримання позики комерцшний банк звер-таеться в рег!ональне управл!ння НБУ ¿з заявкою на кредит ! документами на позичальника. П!сля розгляду документ проект виноситься на правлшня НБУ, де ухвалюеться остаточне ршення про надання ресурс!в банку. При цьому комерцшному банку необх!дна обов'язкова 10 % участь власни-ми коштами в кредитуванш цього проекту й оформлення застави перед НБУ у вигляд! державних ц!нних папер!в, майнових прав ! основних фонд!в банку. Терм!ни кредитування встановлюються банком з урахуванням терм!ну окупност!, ефективност! в!ддач! кошт!в ! т.д. Банки перев!ряють ви-трати за шновацшним проектом, терм!ни його зд!йснення, а також контролюють строки погашення кредиту, стаючи при цьому р!вноправним партнером шдприемства. Завдяки цьому створюеться конкурентна база фшансування: банк вибирае найбшьш ефективн!, з найменшим ризиком для кредитування шновацшш проекти ! оргашзаци, а п!дприемства — банк, що пропонуе виг!дн!ш! умови видач! кредит!в. Нин! ведеться посилена робота в НБУ щодо кредитування банюв, комерцшних банк!в з метою залучення позичальниюв. Так! банки, як «Райффайзен Банк Аваль», «Приватбанк», «Укрсоц-банк» та ¿нш! готов! надавати п!дприемствам кредитну п!дтримку [8].
До позикового виду фшансового забезпечення шновацшно! д!яльносп можна також в!днести л!зинг, що е способом актив!зац!! шновацшно! д!яльносп з метою технолог!чного розвитку, реал!заци про-дукц!! ! науково-техшчних досягнень. П!дприемства, як! мають значн! фшансов! труднощ! у прид-банш необх!дного устаткування, можуть одержати його за допомогою л!зингу на випдних умовах.
67
Ще одним джерелом фшансування шдприемств можуть стати амортизацшш вщрахування. Як зазначае Н. Бутко, «амортизащя — не просто джерело фшансування переважно! частини каштало-вкладень, а свого роду мехашзм, який забезпечуе системне й ефективне оновлення основного кашта-лу. Якщо, на його думку, цей мехашзм не спрацьовуе, тод1 будь-яю швестицп в оновлення кашталу вщграють роль разових вкладень i в мас свош не дають бажаного шдвищення техшчного р1вня виробництва при неефективнiй амортизацшнш полггищ» [10, с. 13].
Багато науковщв розглядають лiзинг як важливий шструмент упровадження iнновацiй [5], а також як спошб кредитування або спосiб довгостроково! оренди. В умовах швидкого морального зно-шення лiзинг передусiм полегшуе доступ до передово! технiки i е фшансовим механiзмом шновацшно! дiяльностi, за допомогою якого пiдприемства придбають необхщне високотехнологiчне устатку-вання за умови поступово! виплати грошових коштiв за нього, зароблених на його експлуатацн.
Даний вид фiнансування вельми популярний, широко поширений у всьому свт i е одним з надш-них методiв одержання iнвестицiй у вшгщщ сучасного виробничого устаткування. Проте в Укра1ш належного поширення лiзинг поки не набув. Головними причинами, як стримують розвиток лiзингу в Укра1ш загалом i в АР Крим зокрема, е: недосконалють лiзингового законодавства; недостатнiй досвiд наявних лiзингових фiрм i недостатнiсть квалiфiкованих кадрiв на ринку лiзингових послуг.
Ми вважаемо, що для розв'язання цих проблем необхщно створити фонд лiзингового кашталу. У даний час, коли сучасне устаткування не можуть придбати не тшьки дрiбнi, середнi, а часто й велию промисловi шдприемства, такий фонд мiг би ютотно сприяти прискореному розповсюдженню i ви-користанню новiтнiх устаткування i технологш Також заходами з активiзацiï лiзингу в Украïнi можуть бути: тимчасове зниження податкових ставок на перюд формування лiзингових компанiй, на-дання пiльг для купiвлi iмпортного устаткування, засобiв автоматизации програмного забезпечення, страхування лiзингових операцiй тощо.
До нових i таких, що тшьки починають набувати поширення в Укра1ш форм фшансування шновацшно! дiяльностi, можна також вщнести франчайзинг, форфейтинг i венчурне фiнансування
За допомогою франчайзингу можна залучити капiтал кшькох iнвесторiв. Цей спосiб доцiльно використовувати для тиражування наукомiсткоï продукци iз залученням великого капiталу. Крiм фшан-сових ресурсiв при франчайзингу шновацшним пiдприемствам можуть передаватися також немате-рiальнi активи. На наш погляд, головним прюритетом франчайзингу для фшансового забезпечення шновацшно1 дiяльностi е поеднання в ньому переваг кредиту i лiзингу.
Доцiльно рекомендувати украшським шдприемствам у системi фiнансового забезпечення науко-во-технiчноï дiяльностi використовувати форфейтинг. Це — форма фшансування шновацш здатна значно пожвавити шновацшну дiяльнiсть промислових шдприемств. Форфейтинг е фшансовою опе-ращею, яка перетворюе комерцiйний кредит на банювський за допомогою купiвлi боргу в кредитора. 1нвестор за браку кошив для вкладення в шноваци виписуе векселi й одержуе вщстрочення платежу, а також гаранти банку щодо забезпечення платежiв. Отже, банк, який здшснюе форфейтинговi операций провадить фiнансування iнновацiйноï дiяльностi, а в покупця з'являеться можливють кредитування всього iнновацiйного проекту [8]. Однак зауважимо, що для швестора це досить дорога форма кредитування. Проте А. П. Дука [11] пропонуе використання форфейтингового фшансування при здшсненш шновацшних проекпв у рамках реалiзацiï вичизняних прiоритетних напрямiв розвитку науки i технiки, а також при формуванш механiзмiв трансферу технологш Використовувати форфейтинг рекомендуеться шд час здiйснення науково-технiчних i технолопчних проектiв у рамках реалiзацiï вiтчизняних прiоритетних напрямiв розвитку науки i техшки.
Водночас за кордоном набув значного поширення перспективний спошб грошового забезпечення шновацшно1 дiяльностi — венчурне фшансування. Його метою е сприяння зростанню iнновацiйного бiзнесу за допомогою фшансово! пiдтримки вiдповiдними оргашзащями, причому акцент робиться не тшьки на повернення кошпв, що вкладаються, але й на iнновацiйний розвиток шдприемств. До реч^ багато найбшьших у свiтi компанiй здiйснили свш первинний старт завдяки венчурному кашталу.
Водночас украшсью вченi Л. Антонюк, А. Поручник i В. Савчук, узагальнивши зарубiжний досвiд, дiйшли висновку, що можливi три основнi форми венчурного фшансування:
1. Участь як партнер з обмеженою вщповщальшстю у венчурних фондах або придбання акцш венчурних фiрм через первинний ринок цшних паперiв.
2. Формування самостшно! дочiрньоï фiрми (внутрiшнiй венчур). При цьому фшансування тако! фiрми здшснюеться за кошти корпорацй'.
3. Пряме фшансування малих венчурних фiрм державою або приватним кашталом [12, с. 51-52].
68
Венчypний кaпiтaл фopмyeтьcя на aкцioнеpниx зacaдax з кaпiтaлy кopпopaцiй, бaнкiв, cтpaxoвиx кoмпaнiй, пенciйниx фoндiв, пpивaтниx i вiтчизняниx iнвеcтopiв. Пpoцеc aкyмyляцiï зacoбiв y вен-чypнoмy кaпiтaлi yнaoчнюe pиc. 1.
Рис. 1. Джеpелa венчypнoгo фiнaнcyвaння (зapyбiжний дocвiд) (складеш aвтopoм на пiдcтaвi [12]).
Пpoте нaйгoлoвнiшoï yмoви для венчypнoгo фiнaнcyвaння в Укpaïнi — вiдпoвiднoгo зашшдав-cтвa, щo pегyлювaлo б венчypнi вiднocини, i дoci немае. У пенciйнoмy зaкoнoдaвcтвi тaкoж бpaкye мoжливocтей для вкладення кoштiв y венчypнi фoнди. Така caмa cитyaцiя cпocтеpiгaeтьcя i зi CTpaxo-вими шмпашями. Тaкoж дo чинникiв, щo сфимують венчypний бiзнеc в Укpaïнi, мoжнa вiднеcти недocкoнaлicть iннoвaцiйнoï iнфpacтpyктypи, вщсутшсть вaгoмиx джеpел венчypнoгo фiнaнcyвaння, вщсутшсть фoндoвoгo pинкy, недocтaтнicть квaлiфiкoвaниx ка^в [13].
На наш пoгляд, ставку в у^ахнсьюму венчypнoмy фiнaнcyвaннi за нaявниx yмoв cлiд poбити на деpжaвнi cтpyктypи, банки, вiтчизняниx iнвеcтopiв, пpивaтниx ocí6. Венчypне фiнaнcyвaння ^o-гoднi в Укpaïнi тpебa здшснювати з викopиcтaнням зapyбiжнoгo дocвiдy, за участ iннoвaцiйниx CTpy^ тyp ^ex^mp^, бiзнеc-iнкyбaтopiв, клacтеpiв тoщo) i oкpемиx cyб'eктiв iннoвaцiйнoгo шд^ием-ництва. ^ж poзвитoк вeнчypнoгo пiдпpиeмництвa мoжe стати ефективним мeтoдoм фiнaнcyвaння нayкoвo-тexнiчнoï дiяльнocтi.
Ми ввaжaeмo, щo ocнoвними на^ямами poзвиткy вeнчypнoгo фiнaнcyвaння iннoвaцiйнoï дiяль-нocтi в Укpaïнi, зoкpeмa в Автошмнш Pecпyблiцi Kpим, мае стати фopмyвaння й yдocкoнaлeння чиннoгo зашвддавства, щo cпpиялo б poзвиткy вeнчypнoгo бiзнecy, зниження пoдaткoвoгo тиску, надання пiльг на здiйcнeння пpoцecy вeнчypнoгo фiнaнcyвaння виcoкoтexнoлoгiчниx пpoeктiв.
висновки
Осшвними завданнями дaльшoгo вдocкoнaлeння фiнaнcoвo-кpeдитнoгo забезпечення aктивiзaцiï iннoвaцiйнoï дiяльнocтi пiдпpиeмcтв xapчoвoï пpoмиcлoвocтi АР Kpим е:
• фopмyвaння дepжaвнoï системи гapaнтiй бaнкiвcькиx кpeдитiв, cпpямoвaниx на фiнaнcyвaння iннoвaцiйнoï дiяльнocтi пiдпpиeмcтв, а тaкoж пшьгове кpeдитyвaння iннoвaцiйниx пpoeктiв фшанот-вo-кpeдитними ycтaнoвaми;
• надання пoдaткoвиx cтимyлiв дo фiнaнcyвaння iннoвaцiй вiтчизняними й iнoзeмними шве-cтopaми;
• фopмyвaння системи пiльгoвoгo cтpaxyвaння pизикiв iннoвaцiйнoï дiяльнocтi;
• cтвopeння cпpиятливиx yмoв для poзвиткy тaкoï фopми фшансування пiдпpиeмництвa, як лiзинг, який забезпечуе ештомт кoштiв, зменшуе мipy pизикiв, стимулюе тexнoлoгiчнe oнoв-лення виpoбництвa;
69
• розв'язання проблем фшансового забезпечення шновацшно1 д1яльност1 можливо за умов залу-чення альтернативних джерел фшансування: форфейтингу, франчайзингу;
• формування системи державно1 шдтримки i стимулювання розвитку венчурного б1знесу в Ук-рш'ш i безпосередньо в АРК, створення вщповщного правового забезпечення функцюнування венчурного пiдприeмництва.
л1тература
1. Крупка М.1. Фiнансовi iнструменти державного регулювання та шдтримки iнновацiйноï сфери / М.1. Крупка //Фшанси Украши. — 2001.— № 4.— С. 77-84.
2. Онишко С.В. Фшансове забезпечення iнновацiйного розвитку / С.В. Онишко. — 1рпень: Нацю-нальна академiя ДПС Украши. —2004. —434с.
3. Васюренко О. Пути развития кредитного обеспечения инновационной деятельности / О. Васю-ренко, И. Пасечник // Экономика Украины. — 2000. — №2. — С. 24-29.
4. Кравченко С. Обоснование условий финансирования инновационных решений / С. Кравченко // Экономика Украины. — 2004. — №2. — С. 41-46.
5. Федулова Л.1. 1нновацшна економша: [шдручник] / Л.1. Федулова. — К.: Либщь, 2006. — 480 с.
6. Закон Украши «Про шновацшну дiяльнiсть» вщ 04. 07. 2002р. № 40-IV // Офщшний вюник Укра1ни.— 2002.— №31.
7. 1нновацшна дiяльнiсть промислових шдприемств Автономно1 Республiки Крим. Статистичний збiрник / Главное управление статистики в Автономной Республике Крым. — Омферополь, 2010.— 125 с.
8. Основи ефективного розвитку шдприемства в умовах трансформацп сучасних механiзмiв гос-подарювання / [Акiменко П.1., Амельченко Т.В., Артюхова 1.В. та ш.]; за заг. наук. ред. д.е.н., проф. С.П. Наливайченко.— Омферополь: ПП «Пiдприeмство Фeнiкс», 2010.— 520 с. (С.121-129).
9. Головатюк В. Проблемно-ориентированная оценка инвестиционного климата в условиях инновационного развития экономики / Проблемы и перспективы инновационного развития экономики / В. Головатюк, В. Соловьев — К., 2006. — С.3-11.
10. Бутко Н. Проблемы реализации инновационной модели развития экономики на региональном уровне / Н. Бутко // Экономика Украины. — 2002. —№ 11. — С. 11-17.
11. Дука А.П. Фшансове забезпечення науково-техшчно1 та шновацшно1 дiяльностi / А.П. Дука // Фшанси Украши. —2004. — №11. — С. 40-46.
12. Антонюк Л.Л. 1нновацп: теорiя, мехашзм розробки та комерцiалiзацiï: Монограф. / Л.Л. Анто-нюк, А.М. Поручник, В С. Савчук. — К.: КНЕУ, 2003. —394 с.
13. Ежакова Н.В. Венчурне фшансування шновацшно1 дiяльностi / Н.В. Ежакова // Матерiали мiжнародноï науково-практично1 конференцп вчених та спецiалiстiв «Реалiзацiя нацюнальних еко-номiчних iнтересiв Укра1ни в рамках евроштеграцшних процесiв» (г. Симферополь, 14-15 травня 2009 р.) — Симферополь: ПП «Фенкс», 2009. — С. 218-221.
70
