CC BY
85
УДК 330.341.1:339.9 Ольга Ромашвна Вшоградова,
канд. екон. наук Донецький iнститут мюького господарства ДАЖКГ
АНАЛ1З СВ1ТОВОГО ДОСВ1ДУ 1НВЕСТИЦ1ЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ 1ННОВАЦШНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 ШДПРИСМСТВ
1нновацшна д1яльн1сть у всьому цившзованому свт (Сврош, США, Японп) вважаеться ключовою для добробуту кра!ни та И сталого економ1чного розвитку. Ефективна шновацшна д1яльн1сть - це завжди шдвищення конкурентоспроможносп шдприемства на ринку, створення нових робочих мюць, додана вартють вироблених товар1в 1з використанням нов^шх досягнень. Не юнуе сумшв1в щодо необхiдностi переходу Укра!ни на шновацшну модель економiчного розвитку, оскшьки практика доводить, що саме шновацшш моделi здатнi не лише забезпечити висок показники економiчного зростання, але й вирiшити певнi соцiальнi проблеми, забезпечити в цшому конкурентоспроможнiсть
нацюнально! економiки.
Очевидно, що iнновацiйна дiяльнiсть нерозривно пов'язана з iнвестицiйною, адже створення iнновацiйного продукту - це процес, що потребуе багато часу i коштiв, тобто iнвестицiй. Усшшне функцiонування пiдприемств i досягнення стратепчних переваг в умовах конкуренци значною мiрою залежать саме вiд результативност 1хньо1 шновацшно! дiяльностi. Тому важливим напрямком розвитку кра!ни в цшому та кожного шдприемства зокрема е пошук нових технологiй, шляхiв, методiв розвитку виробництва, зокрема через упровадження iнновацiй, але з урахуванням особливостей нацюнально! економiки.
Перехiд економши Укра!ни на iнновацiйнiй шлях розвитку потребуе здшснення комплексу заходiв, спрямованих на стале iнвестицiйне забезпечення шновацшно! дiяльностi пiдприемств. Значне мiсце у цьому процес повиннi вiдiгравати новi пiдходи до iнвестицiйного забезпечення на основi використання кращих зразкiв св^ового досвiду у цiй сферi.
Вищевикладене засвiдчуе актуальнiсть аналiзу iнвестицiйного забезпечення
шновацшно! дiяльностi пiдприемств розвинутих кра!н.
Ця проблематика висвiтлювалася переважно у працях зарубiжних авторiв: Й. Шумпетера, Р. Лукаса, Р. Харрода, Д. Кларка. В Укра!ш дослiдження у цш сферi проводять
Г. Андрощук, Ю. Бажал, В. Борейко, С. Ониш-ко, Т. Печерська, М. Коршько, С. Шумська та iншi.
Метою статп е аналiз свiтового досвщу iнвестицiйного забезпечення шновацшно! дiяльностi тдприемств розвинутих кра!н.
Регулювання швестицшно-шновацш-но! дiяльностi в Укра!ш здiйснюеться рядом законодавчо-нормативних актiв, зокрема законами Укра!ни «Про iнновацiйну дiяльнiсть», «Про швестицшну
дiяльнiсть», «Про наукову i науково-техшчну дiяльнiсть», а також Господарським та Податковим кодексами Украши. Закон Украши «Про шновацшну дiяльнiсть» визначае правов^ економiчнi та органiзацiйнi засади державного регулювання шновацшно! дiяльностi у краш, встановлюе форми стимулювання державою шновацшних процесiв i спрямований на тдтримку розвитку економiки Укра!ни iнновацiйним шляхом. Зпдно iз цим законом державну тдтримку одержують суб'екти
господарювання вшх форм власностi, що реалiзують в Укра!ш iнновацiйнi проекти, i шдприемства вах форм власностi, якi мають статус iнновацiйних [1].
Вiдповiдно до Господарського кодексу Украши шновацшною дiяльнiстю у сферi господарювання е дiяльнiсть учасникiв господарських вiдносин, що здшснюеться на основi реалiзацi! iнвестицiй з метою виконання довгострокових науково-техшчних програм iз тривалими термiнами окупностi витрат i упровадження нових науково-технiчних досягнень у виробництво
© О.Р. Вшоградова, 2012
та iншi сфери суспшьного життя [2].
Варто вщзначити, що ситyaцiя з роз-витком iнновaцiй в Украш е досить складною, а ще бiльше ïï поглибила фшансова криза. За нaявностi y краш значних фyндaментaльних i технологiчних доробок вiдбyвaeться зниження aктивностi iнновaцiйноï дiяльностi, пов'язано1' передyсiм iз браком швестицш. Для зaлyчення iнвестицiй в шновацшну сферy перш за все необхщно створити потрiбнi умови, а саме на зaконодaвчомy рiвнi, захистити права на iнтелектyaльнy влaснiсть iнновaцiйних проекпв, змiнити подaтковy i aмортизaцiйнy пол^ику, направити ïï на реaлiзaцiю шновацшних зaходiв [3]. Все це частково передбачено в нашому зaконодaвствi, але, на жаль, реaльноï дiï не мае.
Принципи оргашзацп фiнaнсyвaння повинш бути орieнтовaнi на велику кшьюсть джерел фiнaнсyвaння i припускати швидке й ефективне впровадження iнновaцiй з ïхньою комерцiaлiзaцieю, що забезпечуе зростання фiнaнсовоï вiддaчi вiд iнновaцiйноï дiяльностi.
Джерелами фiнaнсyвaння iнновaцiйноï дiяльностi зпдно iз ст. 1S Закону Украши «Про iнновaцiйнy дiяльнiсть» можуть бути: кошти державного бюджету Укрaïни; кошти мiсцевих бюджетiв i кошти бюджету Автономноï Респyблiки Крим; влaснi кошти спецiaлiзовaних державних i комунальних шновацшних фшансово-кредитних установ; влaснi чи запозичеш кошти сyб'eктiв iнновaцiйноï дiяльностi; кошти (швестицп) будь-яких фiзичних i юридичних осiб; iншi джерела,
не зaбороненi законодавством Украши. Вс суб'екти iнновaцiйноï дiяльностi беруть участь у господарському процес та певною мiрою сприяють шновацшному розвитку пiдприeмствa.
За видами власносп джерела фiнaнсyвaння подiляються на:
державш iнвестицiйнi ресурси (бюд-жетнi кошти, кошти позабюджетних фондiв, держaвнi позики, пакети акцш, майно дер-жaвноï влaсностi);
iнвестицiйнi, у тому чи^ фiнaнсовi ресурси господарюючих сyб'eктiв, а також громадських оргaнiзaцiй, фiзичних ошб
тощо.
Ще iнвестицiйнi ресурси колективних iнвесторiв, у тому числi страхових компaнiй, iнвестицiйних фондiв i компанш, недержавних пенсiйних фондiв. До цього ж належать власш кошти шдприемств, а також кредитнi ресурси комерцшних бaнкiв, iнших кредитних оргaнiзaцiй та спещально уповноважених урядом iнвестицiйних банюв.
На рiвнi держави джерелами фшансування е:
влaснi кошти бюджетiв i позабюджетних фоцщв,
зaлyченi кошти держaвноï кредитно-бaнкiвськоï i стрaховоï систем;
позиковi кошти у виглядi зовшшнього (мiжнaродних запозичень) i внyтрiшнього боргу держави (державних обл^ацшних та шших позик).
На рiвнi пiдприeмствa джерелами фшансування е:
власш кошти (прибуток, амортизацшш вiдрaхyвaння, стрaховi вiдшкодyвaння, немaтерiaльнi активи, тимчасово вiльнi основнi та обороты кошти);
зaлyченi кошти, отримаш вiд продажу aкцiй, а також внески, цiльовi надходження та ш.;
позиковi кошти у виглядi бюджетних, банювських i комерцiйних кредитiв.
Важливим фшансовим джерелом рiзних форм iнновaцiйноï дiяльностi е бюджетнi асигнування, за рахунок яких виконуються цiльовi комплексш програми, прiоритетнi держaвнi проекти.
Але в сучасних умовах скорочуеться державне фшансування та банювське кредитування шдприемств на потреби ix теxнiчного переоснащення, модернiзaцiю теxнологiй, впровадження продуктових шновацш. Банки скорочують обсяги кредитування шдприемств, перш за все довгострокового, через нестабшьнють економiчноï ситуац^' та велию фiнaнсовi ризики. Пiдприeмствa також не мають достатньо власних коштiв для шновацшного розвитку. Отже, потрiбно i доцшьно розглядати можливостi застосування зару-бiжного досвiдy фiнaнсyвaння iнновaцiйноï дiяльностi.
За офiцiйними даними Держкомстату Украши [4] розмiр фiнaнсyвaння
шновацшно! дiяльностi з 2006 по 2010 р. вщ рiзних можливих джерел подано в таблищ.
Аналiзуючи даш таблицi, приходимо до висновкiв, що найбiльш вагому роль у фшансуванш iнновацiйних процесiв укра!нських пiдприeмств займають власнi кошти, а роль кошпв державного бюджету
Фiнансова пiдтримка шновацшно! д> яльностi е одним з найважливших чинникiв стимулювання 11 розвитку. Для виршення проблеми пошуку фшансових ресурсiв для iнновацiйного розвитку, як вже вщзначалося, доцiльно використовувати досвщ розвинених кра!н свiту.
Лiдерами у фшансуванш шновацшно! дiяльностi е Швещя - 3,82%, Фiнляндiя - 3,5, Япошя - 3,15, США - 2,59, Шмеччина- 2,51, Австрiя - 2,45, Датя - 2,13% вiд ВВП [5]. Аналiз фiнансування в цих кра!нах свiдчить про загальну тенденщю зростання ролi держави у цьому процесс
Розглянемо бiльш детальнiше досвщ швестування шновацшно! дiяльностi в деяких розвинених кра1нах.
Так, концепщя шновацшно! полiтики у Швеци була сформована ще на початку 90-х роюв, вона не була конкретизована майже до 2001 р. - перюду створення ново! державно! структури, яка покликана вщповщати за розвиток шновацшно! дiяльностi в Королiвствi Швецiя, розробку iнновацiйно! полiтики в державi з метою забезпечення економiчного зростання та прогресу у наукових дослiдженнях. Такою структурою стала Шведсь-
ка Агенщя розвитку iнновацiйних систем. Шведська шновацшна система складаеться з трьох основних напрямюв: нацiонально! iнновацiйно! системи, галузево! iнновацiйно! системи, регiональних iнновацiйних систем.
на шновацшну дiяльнiсть е менш вагомою у структурi iнших джерел фшансування. В останнi два роки фшансування шновацшно! дiяльностi в Укра!ш зменшилося i це можна пояснити впливом св^ово! економiчно! кризи, однак е багато шших факторiв, як мають значний вплив.
Бiльшiсть шновацшних та
дослiдницьких програм у Швеци здiйснюються в дослiдницьких лабораторiях ушверсите^в, коледж1в та приватних дослiдницьких лабораторiях великих виробничих компанiй. З метою поеднання бiзнесу та дослiджень деяю iнновацiйнi програми у Швецi! шщюються безпосередньо державою та вiдповiдно фшансуються за державнi кошти.
Бiзнес вадграе ключову роль у фiнансуваннi шновацшних дослщжень, витрачаючи на них приблизно 3,32 % ВВП Швецi!. Шведський бiзнес бере участь у розвитку шновацшно! дiяльностi через «промисловi дослiдницькi шститути». Дослщницький сектор у приватних компанiях в основному зосереджений у 20 найкрупшших виробничих компашях, що контролюють 2/3 виробничого потенцiалу Швецi!.
Загальнi обсяги фшансування дослщницько! та iнновацiйно! дiяльностi у Швецi! складають 4% вщ щорiчного ВВП (державне та приватне фiнансування). Щорiчнi обсяги фiнансування науково-дослiдно! та iнновацiйно! дiяльностi у Швеци е найвищими серед кра!н ОЕСР i складають приблизно 900 мiльярдiв шведських крон (137 мiльярдiв доларiв США).
У жовтнi 2008 р. Парламентом Швеци затверджено закон про розвиток дослщницько! та шновацшно! дiяльностi на
Таблиця
Джерела фгнансування гнновацШно! дгяльностг укратських тдприемств
Роки Всього витрат, млн грн Власш Державний бюджет 1ноземш швестори Iншi джерела
2006 6160 5211,4 114,4 176,2 658
2007 10850,9 7999,6 144,8 321,8 2384,7
2008 11994,2 7264 336,9 115,4 4277,9
2009 7949,9 5169,4 127 1512,9 1140,6
2010 8045,5 4775,2 87 2411,4 771,9
2009-2013 pоки, що пepeдбaчae подвiйнe зpоcтaння бюджeтного фiнaнcyвaння pозвиткy iнновaцiйноï дiяльноcтi на поточнi 5 pокiв.
Дaлi pозглянeмо cиcтeмy фiнaнcyвaння iнновaцiйноï дiяльноcтi щe однieï pозвинyтоï кpaïни, а caмe Японiï.
Biдповiдно до оетовного Зaконy Японiï пpо pозвиток науки i тeхнiки питаннями плaнyвaння, фоpмyвaння та загально1' кооpдинaцiï нayково-тeхнiчноï полггики опiкyeтьcя Рада з питань пол^ики у cфepi науки i тeхнiки.
До пpоцecy фоpмyвaння iнновaцiйноï пол^ики та пiдтpимки iнновaцiйноï дiяльноcтi у Япони зaлyчeнi Miнicтepcтво оcвiти, кyльтypи, cпоpтy, науки та тeхнiки (МЕХТ), Miнicтepcтво eкономiки, тоpгiвлi та пpомиcловоcтi (METI), а також дepжaвнi туково-до^дни^и iнcтитyти,
yнiвepcитeти та piзномaнiтнi ^иватш коpпоpaцiï.
Meхaнiзми cпpияння pозвиткy шновацш в Японiï peгyлюютьcя Законом з нayково-тeхнiчного pозвиткy, який був ^ийнятий Пapлaмeнтом цieï кpaïни у 1995 p. Законодавчий акт нац^ний на pозвиток нayково-тeхнiчноï гaлyзi, яка б зaбeзпeчyвaлa cтaлий pозвиток кpaïни та cвiтовe лiдepcтво у зaзнaчeнiй cфepi. Законом також пepeдбaчeно обов'язкову pозpобкy та пiдтpимкy з боку Ради з питань пол^ики у cфepi науки i тeхнiки (РПНТЯ) ^и Kaбiнeтi мiнicтpiв Японiï так званих «Базових Плaнiв pозвиткy науки i тeхнологiй у Япони». У Плаш повнicтю виклaдaeтьcя полiтикa pозвиткy оотовних нayково-доcлiдних pозpобок та ix зacтоcyвaння у cycпiльcтвi й eкономiцi ^аши. Biдповiдно до оcновного Закону Бaзовi Плани пpиймaютьcя кожнi п'ять pокiв.
Пepший Базовий План вcтaновлeний у 1996 p. i був pозpaxовaний на п'ять pокiв. Цим Планом пepeдбaчaлоcь дepжaвнe фiнaнcyвaння нayково-тexнiчноï гaлyзi Япони на cyмy 17 тpлн ieн, а caмe доcлiджeнь та подальшого pозвиткy оcновниx нaпpямкiв зaзнaчeноï cфepи кpaïни з мeтою покpaщeння eкономiчноï cитyaцiï. Ocновним об'ектом цього фшажування були pоботи доcлiдникiв у нащональних
yнiвepcитeтax Япони.
Дpyгий Базовий План pозпочaв cвою дiю з квггня 2001 p. i зaвepшивcя у бepeзнi 2006 p. У ньому ошблива увага пpидiлялacь вaжливоcтi cтpaтeгiчного pозвиткy науки i тexнiки з мeтою зaбeзпeчeння дepжaвного фшажування оcновниx (базових) наукових доcлiджeнь. Peфоpми нayково-тexнiчного ceктоpy пepeдбaчaли подвiйнe збiльшeння фiнaнcyвaння iз 300 до 600 млpд ieн та пpизводили до вcтaновлeння щe бiльш мiцного дiaлогy виpобництво-нayкa-дepжaвa. Kpiм того, одним з головних завдань також ставило^ збiльшeння фiнaнcyвaння до 24 тpлн ieн (близько 1% ВВП кpaïни) ^и yмовi щоpiчного зpоcтaння ВВП на piвнi 3,5%.
Tpeтiй Базовий План Япони pозпочaвcя у 2006 p. i зaвepшивcя у 2010 p. Зпдно iз цим планом ypяд залишив для фiнaнcyвaння iнновaцiйноï дiяльноcтi 1% ВВП кpaïни, нeзвaжaючи на piвeнь його поcтiйного зpоcтaння.
Miнicтepcтвa, якi вiдповiдaють за iнновaцiйнy пол^ику, викоpиcтовyють однaковi iнcтpyмeнти для ïï впpовaджeння:
пpямe фiнaнcyвaння cвоïx
до^дницьких оpгaнiзaцiй;
пpямe фiнaнcyвaння окpeмиx до^дницьких пpоeктiв та пpогpaм;
фiнaнcyвaння окpeмиx доcлiдницькиx пpоeктiв та пpогpaм чepeз cпeцiaлiзовaнi aгeнцiï пpи мiнicтepcтвax.
Kpiм пpямого дepжaвного
фiнaнcyвaння в pозвинeниx кpaïнax викоpиcтовyeтьcя цiлий apceнaл мeтодiв i фiнaнcово-кpeдитниx iнcтpyмeнтiв для пiдтpимки iнновaцiйного нaпpямy pозвиткy eкономiки. Eфeктивною фоpмою такого cпpямyвaння cтaло гapaнтyвaння дepжaвою позик. Щe одним важливим мeтодом фiнaнcовоï допомоги дepжaви e пiльговe кpeдитyвaння iнновaцiйного пiдпpиeмництвa. Bикоpиcтовyютьcя також piзномaнiтнi подaтковi пiльги щодо cтимyлювaння нayково-доcлiдниx та доcлiдно-конcтpyк-тоpcькиx pобiт.
Kожнa кpaïнa caмоcтiйно обиpae cпiввiдношeння мiж мacштaбaми
зacтоcyвaння ^ямих та опоcepeдковaниx фоpм пiдтpимки шновацшно].' дiяльноcтi, зазвичай вiддaючи пepeвaгy однш з них.
Разом iз тим для вшх кра!н однаково принциповими е такi два постулати:
фюкальш преференцi! не повинш бути дискримiнацiйними, мати прозорi критери та процедуру отримання, не надавати штучно конкурентних переваг для окремих пiдприемств i бути шструментом загально! дi!, тобто стимулювати вс пiдприемства iнвестувати у власний шновацшний потенцiал;
надання адресно! допомоги окремим пiдприемствам, чи! проекти можуть мати виняткове значення для економши чи безпеки кра!ни, мае вщбуватись лише неподатковим шляхом (державне
замовлення, кредити,
гранти, прямi iнвестицi!, фiнансовi гарантi!) i при цьому на основi реалiзацi! програмно-цiльового методу [6].
Висновки. Зробивши аналiз свiтового досвiду iнвестицiйного забезпечення шновацшно! дiяльностi пiдприемств, можна сказати, що уряду Укра!ни необхiдно створити вщповщш умови, у яких влада, органи мюцевого самоврядування i приватний сектор можуть максимально використати вс можливостi у проведеннi дослiджень i впровадженнi iнновацiй, а також створити належш умови для функцiонування шновацшних фiрм. Доцiльно використовувати позитивний досвщ розвинених кра!н щодо застосування шструменпв стимулювання iнновацiйно! дiяльностi, зокрема iз зарахування витрат на дослiдження i розробки до виробничих витрат тдприемств, встановлення спецiальних режимiв амортизацi!, податкових пiльг, застосування державних гарантiй та пшьгового кредитування iнвестицiйних проектiв, формування фондiв науково-технiчного розвитку та ш. Однак заходи, що застосовуються в рiзних кра!нах, мають бути пристосоваш до економшо-правових умов нашо! кра!ни.
Лiтература
1. Закон Укра!ни «Про iнновацiйну дiяльнiсть» №40-1У вщ 4 липня 2002 року // Урядовий кур'ер. - 2002. - 7 серп. (№ 143).
2. Господарський кодекс Украши вiд 16.01.2003 р. № 436-IV // Офiцiйний вiсник Укра!ни. - 2003. - № 11. - Ст. 462.
3. Белшов О.В. 1нвестування в iнновацiйну дiяльнiсть. Проблеми та шляхи ïx вирiшення // Юридична канцелярiя. -2010. -№3.- С 22-29.
4. Державний комтет статистики Украши [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/.
5. Федулова Л.1. 1нтелектуальна власнють у нащональнш iнновацiйнiй системi / Л.1. Федулова, Г.О. Андрощук, В.К. Хаус-
тов. - К.: 1-нт економiки i прогнозування НАН Украïни, 2010. - 216 с.
6. Власова I. Особливосп фшансування iнновацiйноï сфери в розвинених кра> нах свiту / I. Власова // Вюник КНТЕУ. -2009.-№ 1.-С. 36-46.
References
1. Verhovna Rada of Ukraine (2002) Pro innovatsiynu diyal'nist' (The Law of Ukraine. 40-IV. dated: 4.07.2002). Uryadovyy kur"yer. 7 Aug. 143.
2. Verhovna Rada of Ukraine (2003) Hospodarskyy kodeks Ukrayiny (The Commercial Code of Ukraine. 436-IV. dated: 16.01.2003). Ofitsiynyy visnyk Ukrayiny. 11. art. 462.
3. Byelikov, O., V. (2010) 'Investuvannya v innovatsiynu diyal'nist'. Problemy ta shlyakhy yikh vyrishennya". Yurydychna kantselyariya. 3. pp. 22-29.
4. State Statistic Service of Ukraine (2012) Державний комтет статистики Украши. http://www.ukrstat.gov.ua/.[accessed 1January 2012].
5. Fedulova, L.,I., Androshchuk, H.,O. Khaustov, V.,K. (2010) Intelektual'na vlasnist' u natsional'niy innovatsiyniy systemi. Kyiv: I-nt ekonomiky i prohnozuvannya NAN Ukrayiny.
6. Vlasova, I. (2009) 'Osoblyvosti finansuvannya innovatsiynoyi sfery v rozvynenykh krayinakh svitu". Visnyk KNTEU. 1. pp. 36-46.
Надтшла до редакци 12.01.2012 р.
