CC BY
54
10. Chugunov I.Ya., Makogon V.D. Biudzetno-podatkova polityka v umovach instytucijnych peretvoren // Visnyk KNTEU. 2014. №4. S.79-91.
Дан про автора
Карамушка Лариса ^iBHa директор Департаменту фЫанав КиТвська обласна державна адмiнiстрацiя
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Карамушка Лариса Ильинична директор Департамента финансов Киевская областная государственная администрация
DATA ABOUT THE AUTHOR
Karamushka Larissa Illivna director of Finance department Kyiv Regional State Administration
УДК 336.512
АНАЛ1З еВРОПЕЙСЬКОГО ДОСВ1ДУ РОЗПОД1ЛУ ДЕРЖАВНИХ ВИДАТК1В: УРОКИ ДЛЯ УКРА1НИ
Козарезенко Л.В.
Предметом роботи е анал1з европейського doceidy розподлу бюджетних видатюв. Метою роботи е напраиювання пропозиций щодо проритетних напрямiв розподлу бюджетних видатюв в УкрвЫ Метoдoлoгiя проведення роботи. Робота виконана на ocнoвi аналiзy розподлу бюджетних видатюв СС в постсои^алстичних кранах. Результати роботи. Доведено, що розподл бюджетних видатюв вiдбyваетьcя у вiдпoвiднocтi i3 задекларованими проритетами розвитку Свропейського Союзу. Видатки переважно спрямован на розвиток сльського господарства та регональну полтику. В межах розвитку регональноТ полтики в аналiзoваних кранах кошти спрямован на розвиток транспортноТ нфраструктури, каптальний ремонт та бyдiвниитвo шляхiв сполучення, реалiзаиJю екoлoгiчних прое^в. Деяка частка видатюв спрямовуеться на проекти у сфер.i освти та наyкoвi розробки у сфер! охорони здоров'я. Висновки: Каптальн видатки бюджету СС умовно можна охарактеризувати за деюлькома напрямами: видатки на розвиток людського потенциалу, регональний розвиток, видатки на сльське господарство та нноваи^йний розвиток. Також можемо виокремити таю критерТ розподлу видатюв: наявнсть екстернальних ефе^в, висока екoнoмiчна та соуальна ефективнсть, високий рвень iннoваиjйнocтi прое^в, сприяння нтеграиТ краТни-отримувача кoштiв до европейського та свтового екoнoмiчнoгo простору, наявнсть чтких критерТв ефективнот видатюв.
Кпючов'1 слова: бюджет, бюджетн видатки, людський потенуал, регональна полтика, зайнятсть, екoнoмiчне зростання.
АНАЛИЗ ЕВРОПЕЙСКОГО ОПЫТА РАСПРЕДЕЛЕНИЯ ГОСУДАРСТВЕННЫХ РАСХОДОВ: УРОКИ ДЛЯ УКРАИНЫ
Козарезенко Л.В.
Предметом работы является анализ европейского опыта распределения бюджетных расходов. Целью работы является наработка предложений по приоритетным направлениям распределения бюджетных расходов в Украине. Методология проведения работы. Работа выполнена на основе анализа распределения бюджетных расходов ЕС в постсоииалистических странах. Результаты работы. Доказано, что распределение бюджетных расходов происходит в соответствии с декларируемыми приоритетами развития Европейского Союза. Расходы преимущественно направлены на развитие сельского хозяйства и региональной политики. В рамках развития региональной политики в рассматриваемых странах средства направлены на развитие транспортной инфраструктуры, капитальный ремонт и строительство путей сообщения, реализаиию экологических проектов. Некоторая доля расходов направлена на проекты в сфере образования и научные разработки в сфере здравоохранения. Выводы: Капитальные расходы бюджета ЕС условно можно охарактеризовать по нескольким направлениям: расходы на развитие человеческого потенииала, региональное развитие, расходы на сельское хозяйство и инноваиионное развитие. Можем выделить следующие критерии распределения расходов: наличие экстернальных эффектов, высокая экономическая и соииальная эффективность, высокий уровень инноваиионности проектов, содействие интеграиии страны-получателя средств в европейское и мировое экономическое пространство, наличие четких критериев эффективности расходов.
Ключевые слова: бюджет, бюджетные расходы, человеческий потенииал, региональная политика, занятость, экономический рост.
ANALYSIS OF EUROPEAN EXPERIENCE DISTRIBUTION OF PUBLIC EXPENDITURE: LESSONS FOR UKRAINE
Kozarezenko L.V.
The subject of the paper is to analyze the European experience of the distribution of budget expenditures. The aim is operating time of proposals for priority allocation of budget expenditures in Ukraine. The methodology of work. Work carried out on the basis of analysis of the distribution of the EU budget expenditure in the post-socialist countries. The results of the work. It is proved that the distribution of budget expenditure in accordance with the declared priorities of the European Union. Expenses primarily focused on the development of agriculture and regional policy. Within the framework of regional development policy in the countries funds aimed at the development of transport infrastructure, overhaul and construction of Railways, environmental projects. Some fraction of the cost goes to projects in the field of education and scientific research in health care. Conclusions: Capital expenditures of the EU budget can be roughly characterized in several ways: the cost of human development, regional development, spending on agriculture and innovative development. Can identify the following criteria for the allocation of costs: the presence of external effects, high economic and social efficiency, a high level of innovative projects that promote the integration of the recipient country means in European and world economy, the presence of clear criteria for cost-effectiveness.
Key words: budget, budget expenditures, human potential, regional policy, employment, economic growth.
128
Економiчний вюник уыверситету | Випуск № 24/1
© Козарезенко Л.В., 2015
Постановка проблеми. Система бюджетного регулювання характеризуе процеси перерозподту валового внутрiшнього продукту i е потужним iнструментом розвитку держави. Завдяки Тй i за допомогою фiнансово-бюджетних iнструментiв регулювання соцiально-економiчних процеав вiдбуваеться реалiзацiя основних функцiй i завдань держави. Складовими бюджетноТ полiтики е бюджетне прогнозування та планування, оргаызащя бюджетного процесу, бюджетне регулювання, бюджетний контроль, полiтика у сферi державних доходiв, державних видаткiв, державного боргу, мiжбюджетних вiдносин, економiчнi процеси краТни, зовнiшне економiчне середовище та Тх взаемозв'язок.
Полiтика у сферi бюджетних видаткiв е одним iз найбiльш важливих iнструментiв впливу держави на розвиток сощальноТ та економiчноТ сфери краТни. За допомогою спрямування бюджетних видатгав у найбiльш прюритеты сфери господарювання держава може досягти таким чином конкурентних переваг, отже активного розвитку прюритетних видiв дiяльностi та створення нових робочих мюць. Вiдсутнiсть у бюджетнiй полiтицi останых рокiв чiтких прiоритетiв призвели до розпорошення, неефективностi витрачання коштiв, втрати можливостей переходу до новоТ якост соцiально-економiчного розвитку.
Аналiз останнiх дослщжень та публiкацiй. Розподiл державних видаткiв е предметом дослiдження багатьох в^чизняних вчених: Чугунов 1.Я., Затонацька Т.Г., Огонь Ц.Г., ЛунЫа 1.О., Лисяк Л.В. у своТх працях дослщжують сутнiсть, склад i тенденцп розвитку державних витрат в УкраТы. Враховуючи евроЫтеграцмний вектор руху УкраТни вважаемо за необхщне дослiдити досвiд розподту державних витрат в краТнах-членах ОС за результатами якого окреслити необхщы змiни у бюджетнiй полiтицi УкраТни, що i визначило мету написання статп та ТТ основний змют.
Виклад основного матерiалу. Бюджет ОС е важливим iнструментом сприяння соцiально-економiчному розвитку краТн-членiв ОС. За його допомогою реалiзуеться ряд важливих со^апьних та iнфраструктурних проектiв, як краТни через брак фiнансових ресурав не в змозi самостiйно профЫансувати.
Бюджет ОС значною мiрою фЫансуеться за рахунок трьох основних джерел доходiв, а саме:
- митн збори;
- частина податку на додану вартють;
- кожна держава-член ОС вiдповiдно до стану економки передае певний вiдсоток свого валового нацюнального доходу у бюджет ОС. Ц надходження формують основне джерело доходу бюджету ОС (74% у 2013 роц^.
1нил джерела доходiв до бюджету ОС включають податки на зароб^ну плату персоналу Ос, штрафи вiдносно компанiй за порушення конкурентного законодавства i банкiвськi вщсотки.
Таблиця 1. Видатки бюджету ее краУнам-членам за основними статями у 2013 роцр
Крана Обсяг фiнансових ресурсiв, млрд. Сiльське господарство та розвиток сiльських регiонiв, % Репональна политика, % Зростання i зайнятють, % Громадянство, свобода, безпека, % Адмшютрування/ розширення меж ее, %
Австрiя 1,9 68 16 13 2 1
Бельпя 7,2 10 7 15 2 66
Болгарiя BGN 3,32 47 45 5 1 1/1
EUR 1,7
Кiпр 0,2271 34 46 11 3 6
Данiя DKK 10,44 73 5 18 1 1
EUR 1,4
Естонiя 0,9733 24 70 3 2 1
Великобритаыя GBR 5,3 63 10 23 2 2
EUR 6,3
Фiнляндiя 1,5 60 24 12 2 2
Францiя 14,2 68 18 11 1 2
Нiмеччина 13,1 51 35 12 1 1
Грецiя 7,2 37 59 3 1 -
Угорщина HUF1767,8 30 66 3 1
EUR 5,9
lрландiя 1,9 82 5 10 1 2
lталiя 12,6 45 45 7 1 2
Латвiя 1,1 33 62 3 1 1
Литва т 6,6 33 58 6 2 1
EUR1,9
Люксембург 1,9 3 1 10 1 85
Мальта 0,174 10 63 6 17 4
Нщерланди 2,3 42 18 29 7 4
Польща 68,5 32 66 1 1
EUR 16,2
Португалiя 6,2 25 72 2 - 1
Румуыя RON 25 44 53 1 1 1
EUR 5,6
Словаччина 2,0 28 68 3 1 1
Словенiя 0,814 24 66 6 3 1
lспанiя 13,8 50 41 7 1 1
Швецiя 1,6 55 17 21 5 2
Чехiя С2К 125,9 25 73 2
EUR 4,9
* Джерело: [1].
Напрями розподту видатгав бюджету ОС протягом 2014-2020 рр. визначен з метою необхщност подолання Овропою економiчноТ та фЫансовоТ кризи i зосередження на тих сферах дiяльностi, де швидко можна отримати економiчнi та сощальы ефекти. Основними напрямами фiнансування в 2014-2020 роках визначено тага:
- економпчне зростання, створення нових робочих мюць i пiдвищення конкурентоспроможностi, збiльшення Ывестицм в освiту та науковi дослщження, розвиток загальноевропейських iнфраструктурних проектiв в транспорту енергетицi та iнформацiйно-комунiкацiйних технолопях;
- пiдвищення ефективностi витрат завдяки введенню простих правил фондами ОС та чiтке спрямування коштiв у вигпядi iнвестицiй, що дають помiтнi результати, а також можливiсть призупинення фЫансування з фондiв ОС для краТн якi не проводять розумноТ економiчноí i фiскальноí полiтики;
- реформування стьськогосподарськоТ полiтики для пщвищення рiвня конкурентоспроможностi та екологiчностi европейського виробництва;
- боротьба зi змЫами клiмату з видiленням на ц цiлi 20% коштiв;
- солщарнють з найбiднiшими краТнами i репонами ОС, концентрацiя найбiльшоí частини регюнальних видаткiв в таких частинах ОС i сприяння пiдвищенню зайнятостi молодо
- скорочення адмiнiстративних витрат шляхом скорочення чисельност персоналу в европейських органах влади.
У таблиц 1 наведено розподт видаткiв бюджету ОС за основними напрямами серед краТн-члеыв в 2013 роцi. Як свщчать данi таблицi 1, найбiльша частка видатюв бюджету ОС спрямована на розвиток стьського господарства та репональну полiтку. Висока частка видаткiв на розвиток стьського господарства зумовлена тим, що цей напрям полiтики е единим, що повнютю фЫансуеться з бюджету ОС. Видатки спрямованi на розвиток репональноТ полiтики в переважнм бiльшостi становлять бiльшу половину видатюв бюджету ОС для краíн-членiв. Розвиток репональноТ полiтики переважно спрямований на реалiзацiю iнфраструктурних проектiв, що мають велику кiлькiсть екстернальних ефектiв та сприяють створенню нових робочих мюць.
На наступному рисунку вщображено операцмний бюджетний баланс ОС - рiзниця мiж сумою коштiв, що краТна вiдраховуе до фондiв ОС та коштв, що отримуе у виглядi капiтальних видаткiв з фондiв ОС.
Як свiдчать данi, додатнi операцмы баланси мають переважно бюджети тих краТн-члеыв ОС, що е новими-членами союзу, знаходяться в процес створення передумов для економiчного зростання, мають порiвняно низькi показники со^ально-економiчного розвитку та розвитку людського потенщалу. Всього 17 краíн-членiв ОС мають додатнм операцiйний баланс. В 2013 роц першi 5 позицiй займали Угорщина, Латвiя, Естонiя, Болгарiя та Литва. Проаналiзуемо детально напрями використання видатюв у постсоцiалiстичних краТнах та краТнах-найближчих захiдних сусiдах УкраТни, а саме Болгарп, Польщi, Румунií, Латвп та Литвi.
5
4 4
3
2
1 III
III...
— 0 & ^ ^ <# .<$> ^ А* <# ^ & & ^ ,,¿8 ^ л* Л & 3 J J J J J J J J
V ■ ^ о<р- "V4- s ^
Рисунок 1. Операцшний баланс бюджету кра'ш-члеыв СО в 2013 роцi, % ВНП*
*Джерело: [1].
Найбтьша частка коштiв отриманих Болгарieю вiд бюджету 6С йде на розвиток стьського господарства та стьських регюыв (рис.2). Також головними прюритетами у видатках Болгарií е навколишне середовище та транспортна Ыфраструктура.
Розбудова метрополтену в столиц!. У столиц Бoлгаpií Сoфií, будiвництвo новоТ 6,5-кiлoмeтpoвoí дiлянки доповнило вiдсутню центральну частину лiнií мeтpoпoлiтeну. Нова плка мае сiм станцiй метро, а ii будiвництвo е важливою складовою мeтpoпoлiтeну, що швидко розбудовуеться. По завершенню будiвництва функцioнуватимe три лЫп метро з íх перетином в цeнтpi мiста, i бiльшe 60 станцм. Проект дозволить скоротити час у дopoзi в межах мюта i зменшити затори на дорогах (фЫансування 6С: BGN 308 млн. - EUR 157,4 млн.).
Буд1вництво автомагютрал1 Соф1я-Бургас. Сучасна автомапстрапь, протяжнютю 356 км. вiд стoлицi Болгарп Софи до чорноморського прибережного мюта Бургас була побудована в рамках нового проекту, що частково фЫансувався 6С. За допомогою фЫансування 6С добудовано 115-кiлoмeтpoву дiлянку траси мiж мiстами Стара Загора i Карнобат. В результат подорожувати по дорогах на твденному схoдi Бoлгаpií стало швидше i бeзпeчнiшe (фiнансування 6С: BGN 560 млн. - EUR 286,2 млн.).
Сiльське господарство i розвиток сiльських регiонiв
Зростання та зайнялсть
Регiональна полiтика
Громадянство, свобода, безпека та правосуддя
АдмУстрування
Членство в ОС
Рисунок 2. Видатки з бюджету ее eKOHOMi^ Болгарií за основними статями у 2013 р.*
*Джерело: [2].
Розвиток мсиевоТ нфраструктури. Буфвництво зелених зон в Mian Свиленград. покликано за допомогою полiпшення умов та якост життя для мiсцевих жителiв, переконати молодих людей - мюцевих жителiв не виТжджати з мiста в пошуках кращих умов життя (фЫансування ОС: BGN 742140 - EUR 379 456).
До^дження нових метoдiв л^вання нсульту. Лiкарi з вмськового госпiталю СофiТ беруть участь у фЫансуваны ОС проекту дослiдження нових методiв лiкування iнсульту. Нова методика включае в себе охолодження мозку пацieнта, що суттево зменшуе ктьгасть смертей та iнвалiднiсть серед людей, що перенесли Ысульт (фiнансування ОС: BGN 21,3 млн. - EUR 10,9 млн.).
Удосконалення програм шкльного навчання. Середня школа в мiстi Ихтиман е одыею з 1880 болгарських шкт, яга беруть участь в проект удосконалення шктьних програм. 1нщатива спрямована на скорочення числа раных випускникiв шгал шляхом розширення можливостей для працевлаштування. Тага школи заохочують студентiв до участi у позакласних заходах, якз допоможуть Тм розвинути особистi, iнтелектуальнi i фiзичнi здiбностi (фiнансування ОС: BGN 111,7 млн. - EUR 57,1 млн.).
Бyдiвниитвo нових закладiв для дтей з обмеженими можливостями. Болгарiя розробила план дм з демонтажу 130 великих дитячих будингав i перемщення Тх утриманцiв в бiльш сучасне житло протягом наступних 15 рогав. План також передбачае надання со^альних послуг для д^ей та молодк Ця iнiцiатива е частиною програми «Дитинство для всiх» - проекту, який пщтримуе дiтей i молодих людей з фiзичними та розумовими вадами (фiнансування ОС: BGN 90,9 млн. - EUR 46,5 млн.).
Безпечнсть та екoлoгiчнicть водопостачання в м.Габрово. Основы роботи в мют Габрово дозволять полтшити постачання питноТ води, а також збiр i очищення стiчних вод. Це означатиме, що питною водою буде забезпечено приблизно 63 000 оаб, та збтьшенно на 17% частки населення, що пщключене до системи каналiзацiТ (фiнансування ОС: BGN 94,1 млн. -EUR 48,1 млн.).
Бyдiвниитвo нових регональних пoлiгoнiв твердих побутових вiдхoдiв. В Болгарп нещодавно побудовано п'ять нових пол^оыв твердих побутових вiдходiв в районах Монтана, Русе, Севлiево, Стютра i Созополь. Проект у вщповщносп з европейськими стандартами дозволяе уникнути потенцмного екологiчного збитку вщ забруднення i поширення нерегульованих звалищ. За рахунок проекту також покращено полiгони для збору та переробки вiдходiв у п'яти областях Болгарп (фЫансування ОС: BGN 86,4 млн. - EUR 44,2 млн.)
Безпечна гавань для хижих птахiв в yщелинi Кресна. Еколопчний проект вщновлення популяцм хижих та Ыших видiв птахiв в пiвденно-захiднiй Болгарп (фЫансування ОС: BGN 368560 - EUR 188 445).
Отже, видатки ОС для Болгарп в 2013 роц мали переважно еколопчне спрямування та розвиток Ыфраструктури.
Найбiльша частка коштв отриманих Латвiею вiд ОС спрямована на репональний розвиток (рис.3). Переважно кошти спрямованi на розвиток стьських регiонiв, iнформатизацiю краТни, пщвищення рiвня освiти працiвникiв та розвиток ыфраструктурних проектiв.
1%
1%
Стьське господарство i розвиток сiльських райоыв
Зростання та зайнятiсть
Регiональна пол^ика
Громадянство, свобода, безпека та правосуддя
АдмУстрування
Рисунок 3. Видатки бюджету ее економiцi Латвп за основними статтями у 2013 р.
*Джерело: [3].
*
Основними проектами, що були профЫансовано спiльно з ОС е наступы.
Розбудова та вдосконалення Ризького аеропорту. Плануеться, що завдяки фЫансовм допомозi з боку ОС до 2014 року мiжнародний аеропорт в Ризi буде в змозi прийняти вiд 5 до 6 мтьйоыв пасажирiв на рк. Новi транспортi розв'язки, платформи з ефектом антиобледеыння, покращення освiтлення злiтно-посадкових смуг i модернiзацiя асфальтового покриття буде сприяти збтьшенню пасажиропотоку, рiвня безпеки пасажирiв та покращенню еколопчних характеристик аеропорту (фiнансування ОС: LVL 50,2 млн. - EUR 71,4 млн.).
Удосконалення транспортних розв'язок. Нова частина автомагiстралi i ктька сполучних дор^ вздовж коридору Схiд-Захiд, приеднання до них транзитних маршрутiв зi Сходу та латвiйських портiв дозволить скоротити час у дороз^ пщвищить рiвень безпеки i розвантажить рух автомобiлiв. Маршрути важких транспортних засобiв будуть вiдхилятися, що сприятиме полтшенню якостi життя людей в довколишых мiстах i селах (фiнансування ОС: LVL 86,7 млн. - EUR 123,4 млн.).
Залучення мoлoдi до екoлoгiчних прoектiв. Д™ i молодь, що зацкавлеы в охороы навколишнього середовища можуть дiзнатися все про це на курсах, що проводяться в школi рибного лову i туризму мюта Буртниек. Кошти ОС дозволили придбати обладнання i створити ыфраструктуру для вiдпочинку. Це дозволило збтьшити кiлькiсть вiдвiдувачiв школи i продовжувати розширювати дiяльнiсть в цьому напрямi (фiнансування ОС: LVL 8 012 - EUR 11 400).
Розвиток тваринниитва. За допомогою гранту ОС придбано нове обладнання, що вщповщае сучасним еколопчним стандартам на ста^ ферми в мiстi Курземе. 1нвестицп дозволили на фермах збтьшити чисельысть худоби, виробляти бiльше молока i зменшити небезпечний вплив вiдходiв виробництва на навколишне середовище (фЫансування ОС: LVL 317 947 - EUR 452 400).
Виробництво бопластика з бомаси. Проект «Бюкор» призначений дослщити доцтьысть переробки у промислових масштабах таких продукпв як солома та вщходи лiсозаготiвлi у широкий асортимент продукпв, у тому чисгл бiопаливо, продукти хiмiчноТ промисловостi, полiмери (фiнансування ОС: LVL 9,8 млн. - EUR 13,9 млн.).
Нoвi методи лкування нсульту. Вчеы з РизькоТ СхщноТ клiнiчноТ унiверситетськоТ лкары беруть участь у фiнансованому ОС проект дослiдження нового методу лкування iнсульту. Нова методика включае в себе охолодження мозку пацiента, що дозволить зменшити ктьгасть смертей та Ывалщысть серед осiб, що перенесли Ысульт (фiнансування ОС: LVL 7,7 млн. - EUR 10,9 млн.).
Оновлення виробничих потужностей. Завдяки Ывестищям з ОС компаыя «Ditton Driving Chain», яка виробляе приводы ланцюги для автомобтьноТ промисловосп, розширила виробництво i оновила завод в м.Даугавптс. На додаток до розширення виробничих примщень, придбано нове виробниче обладнання та пщвищено якiсть продукцiТ. Проектом також фЫансуються заходи з пщвищення енергозбереження та модернiзацiТ умов працк Також було створено близько 37 нових робочих мюць (фiнансування ОС: LVL 3 млн. - EUR 4,3 млн.).
Розвиток малого та середнього бiзнеcy на yзбережжi Балтйського моря. Проект JOSEFIN допом^ суб'ектам малого та середнього пщприемництва в регюы Балтмського моря знайти Ывестицп необхщы для виходу бiзнесу на мiжнародний рiвень. Допомога надана у формi iндивiдуального коучингу i Ыдивщуальних порад. Овропейський фонд надав допомогу шляхом кредитування малого бiзнесу, надання гаранта та венчурного капiталу (фЫансування ОС: LVL 2 млн. - EUR 2,9 млн.).
1нформатизац1я Латвйських бiблioтек. Завдяки пщтримц ОС, бiблiотеки по всм ЛатвiТ змогли отримати доступу до Ыформацп з використанням новiтнього обладнання, в тому числ нових комп'ютерiв для бiблiотекарiв та полтшеного Ытернет-з'еднання. Розробка та придбання програмного забезпечення для бiблiотечно-iнформацiйноТ системи i створення порталу бiблiотеки були основними цiлями проекту (фЫансування ОС: LVL 1 236 928 млн. - EUR 1 760 000).
Оновлення фахових навичок у лiкарiв i медичних сестер. З 2008 року в Латвп працюе програма з навчання медичного персоналу. Його мета полягае в тому, щоб запропонувати медичним пращвникам можливють оновити своТ навички шляхом оргаызацп короткострокових курав. Деяю з них можуть поТхати за кордон, щоб набратися досвщу. Бтьше 35000 лiкарiв, медсестер та Ыших медпрацiвникiв взяли участь у програмк
Програми навчання вчителiв середньоТ школи. Система освiти Латвп в останы роки зазнала значних реформ. Бтьш 27000 вчителiв взяли участь у проектi, який допом^ Тм адаптувати своТ знання i навички до цих змЫ шляхом навчання (фiнансування ОС: LVL 16,9 млн. - EUR 24 млн.).
Постачання бомаси в м.Тукумс. MiG^ Тукумс е одним з дектькох мiст, що приймае участь в проекп «Балтмська мережа бюмаси». Для м.Тукумс ця участь сприяла розвитку репональноТ бiоенергетики i поступовоТ вiдмови вiд природного газу для систем центра^зованого теплопостачання. Miсто використовуе переважно поновлюваы джерела енергiТ, забезпечуючи стабiльнiсть цiн на енергоносiТ та зайнятють мiсцевого населення, одночасно скорочуючи викиди парникових ^в (фiнансування ОС: LVL 1,17 млн. - EUR 1,67 млн.).
Видатки бюджету ОС економщ Литви в 2013 роц спрямоваы на розвиток стьських репоыв, екологiчнi проекти та проекти, що сприяють зростанню рiвня розвитку людського потенщалу. Особлива увага в 2013 ро^ була зосереджена на охоплены населення мережею 1нтернет та пщвищены освiтнього рiвня молодi та найманих пра^вниюв.
Полпшення автомобльного сполучення у Втьнюа. Буфвництво ПiвденноТ магiстралi в обхщ Вiльнюса покликано рацiоналiзувати транспорты потоки та покращити безпеку дорожнього руху. Це також дозволить вщволкти транзиты перевезення, зокрема, великогабариты транспорты засоби, вщ центру мiста та скоротити ктьгасть нещасних випадкiв (фЫансування ОС: LTL 176,4 млн. - EUR 51,1 млн.).
Реконструкц1я Каунаського аеропорту. Завдяки фЫансуванню ОС, аеропорт в м.Каунас був модерызований i отримав статус мiжнародного. Новий пасажирський термЫал дозволив впоратися з великою ктькютю рейсiв. Збiльшення активностi популярних недорогих компаый сприяло також збтьшенню ктькосп потоку туристiв у репон (фiнансування ОС: LTL 39,4 млн. -EUR 11,4 млн.).
Розвиток гiрcькoлижнoгo туризму в м.Друсюннкай. «Сыгова арена (Snow Arena)» в м.ДрускУнкай е критим прськолижний курортом, де вiдвiдувачi протягом року можуть займатися зимовими видами спорту. Завдяки будiвництву прськолижних трас, парку для сноуборду, хокейного майданчика i рестораыв «» привернула 450 000 вiдвiдувачiв вже протягом першого року функцюнування (фЫансування ОС: LTL 40100000 - 11600000 EUR).
Пiдтримка молодих фермерiв. Стьськогосподарсьга фонди ОС допомогли молодим фермерам iз села Laiciai оснастити ферму обладнанням для виробництва кормових сумшей для худоби. За кошти проекту також сптьно фЫансуються покупка машин i технологiй, що знижують витрати на техычне обслуговування та сприяють пщвищенню стабiльностi виробництва i пщвищення якосп кормiв (фiнансування ОС: LTL 40,1 млн. - EUR 11,6 млн.).
Розвиток молочного бiзнеcy. Молочний кооператив з села Varanauskas за фЫансовоТ пщтримки ОС отримав змогу купити новий i сучасний транспорт, що дозволило Тм бтьш економно та ефективно вести господарську дiяльнiсть, збтьшити свою конкурентоспроможысть i, таким чином, зберегти робочi мiсця та створити новi (фiнансування ОС: LTL 448011 - EUR 129753).
Розвиток мережi швидюсного 1нтернету в Литвi. Проект полтшення доступу до широкосмугового 1нтернету в литовських стьських репонах дозволив охопити ним до 98% територп краТни. За ui кошти було закладено 4400 км. широкосмугових
кабелiв. В результату 660000 громадян, 2000 пщприемств i 9000 державних установ отримали доступ до потужного швидкюного зв'язку (фiнансування СС: LTL 147 млн. - EUR 42,6 млн.).
2% 1%
Стьське господарство i розвиток стьських районiв
Зростання та зайнятють
Регiональна полiтика
Громадянство, свобода, безпека та правосуддя
АдмУстрування
Рисунок 4. Видатки бюджету €С економiцi Литви за основними статтями у 2013 р.*
*Джерело: [4].
Д1агностика головного мозку. Медична Литовська компаыя Vittamed розробляе технологií для ультразвукового вимiрювання внутрiшньочерепного тиску. Пристрiй дозволяе проводити нежвазивну, безпечну, швидку i бтьш точну дiагностику для пацiентiв з черепно-мозковими травмами (фжансування СС: LTL 4,5 млн. - EUR 1,3 млн.).
Навчання користування комп'ютером. За сприяння Асо^ацп «Вкно в майбутне» з 2006 до 2008 рр. бтьше 50 000 чоловк пройшли пiдготовку на курсах з користування 1нтернету. Особлива увага була зосереджена на л^ых людях, iнвалiдях та стьських жителях. Проект зробив вагомий внесок у розвиток комп'ютерноТ грамотность За його допомогою бiльше 50% литовщв оволодiли навичками користування комп'ютером та 1нтернетом (фiнансування СС LTL 9,3 млн. - EUR 2,7 млн.).
Навчання за допомогою програми Erasmus. Близько 3548 литовських студенлв навчалися або працювали за кордоном в 2011-12 завдяки програмi обмжу Erasmus. Також в 2011 роц молодi литовц якi проживали за кордоном отримували середню щомiсячну стипенд^ вiд Свропейсьш комiсií у розмiрi 1139 лiтiв (330 евро).
Нова б1блютека Вльнюського умверситету. СС сприяло будiвництву в Нацiональнiй бiблiотецi Втьнюського унiверситету вiдкритого доступу до наукових комункацм та iнформацií. В новм бiблiотецi мiститься бiльш нiж 2000000 текс^в, а також iндивiдуальнi та груповi робочi примiщення, читальнi зали, конференц-зали та iгровий центр для д^ей. Будiвля е частиною об'еднаного бiзнесового i наукового центру (фжансування 85000000 LTL (24,6 млн. евро)).
В1дновлення берегово) лш Балтйського моря. Берегова лУя близько м. Паланга е домом для рiзноманiтноí флори i фауни i популярним туристичним центром. Завдяки реставрацп та консервацп вдалося уникнути загрози подальшо' ерозп берегово' лiнií. Проект фiнансуеться сптьно Свропейським Союзом (фiнансування СС: LTL 8,6 млн. - EUR 2,5 млн.).
Боротьба з повенями. П'ятнадцять европейських краж, у тому чиогл Литва, взяли участь у проект FLAPP (Полiтика пожформованосл та запоб^ання повеней в прикордонних районах). Реалiзацiя проекту дозволила експертам з репоыв, що потерпають вiд повеней обмжюватися знаннями та досвiдом про те, як запоб^ати i прогнозувати повену евакуювати людей i обмежувати збитки. Проект отримав 3,8 млн. лтв (1,1 млн. евро) вщ СС.
Видатки СС економiцi Литви в найбтьшлй мiрi, серед аналiзованих краж, спрямованi на розвиток людського потенщалу. Розподiл регiональних видаткiв також переважно спрямований на розвиток людського потенщалу кражи.
На рисунку 5 вщображено структуру видатгав бюджету СС економщ Польщi. З них 66% спрямовано на розвиток репональноТ полiтики, 32% на розвиток стьського господарства та по одному вщсотку на пол^ику зайнятостi та забезпечення громадянських прав та свобод.
1%
Стьське господарство i розвиток стьських райоыв
Зростання та зайнятють
Репональна полiтика
Громадянство, свобода, безпека та правосуддя
Рисунок 5. Видатки бюджету СС eKOHOMi^ Польщi за основними статтями у 2013 р.*
*Джерело: [5].
Нова автострада для центральноТ Польщу. За допомогою фондiв СС фiнансуeться бтьше 60% загального обсягу iнвестицiй, необхщних для створення частини автостради А1 мiж м.Торунь i м.Лодзь. По завершенню проекту на 97 хвилин повинен скоротитися час у дорозi мiж двома мiстами. Це також сприятиме розширенню зв'язкiв мiж польськими репонами i, таким чином, сприятиме зростанню економiки та конкурентоспроможностi. Бу^вництво ново! автостради допомогло зменшити юльюсть дорожньо-транспортних пригод на 81 випадок (0,61%) вже протягом першого року. Ця автострада е частиною европейсько! магiстралi, що з'еднуе Польщу, Чеську Республ^у, Словаччину та Австрю (фiнансування СС: Р1_Ы 5,5 млрд. - Е11Р 1,3 млрд.).
Покращення громадського транспорту в м.Кельц. Проектом передбачено будiвництво та вщновлення близько 5186 км. дор^ разом з будiвництвом автобусних зупинок та автобусних станцм з метою полiпшення обслуговування громадського транспорту в мют Кельц. Покращена i бiльш екологiчна мережа буде сприяти пщвищенню конкурентоспроможностi репону (фiнансування СС: Р1_Ы 228 млн. - Е11Р 54 млн.).
Модернiзацiя залiзничних лiнiй. 58-ктометрова дiлянка шляху мiж мiстами Вроцлав та Познань модерызуеться, щоб зменшити час у дорозi для пасажирських i вантажних по1здв, пiдвищити безпеку руху, обмежити вплив на навколишне середовище i забезпечити вiдповiднiсть лiнií европейським стандартам (фЫансування СС: Р|_Ы 863 млн. - Е11Р 204 млн.).
Перетворення будiвель старих ферм на центри екологiчноi освти. Пошкоджен будiвлi ферми в мют м.Мендзихуд були модерызоваы i перетворенi в центр еколопчно! освiти. Ранiше невигiдна для стьськоТ громади будiвля забезпечуе в даний час бтьш нiж 8000 вiдвiдувачiв щороку, а мiсцеве населення активно бере участь в наданн туристичних послуг (фЫансування СС: Р1_Ы 169 120 - Е11Р 40 000).
Пiдтримка молодих фермерiв. Молодий польський фермер який вирощуе фрукти отримав Р1_Ы 55717 (Е11Р 13178) з СС, щоб купити сучасне обладнання для збору плодiв. Нове обладнання зробило його дiяльнiсть бтьш конкурентоспроможною i дозволило зберегти робочi мюця на фермi.
Комп'ютернi курси для лiтнiх людей. Молодiжна громадська оргаыза^я органiзувала комп'ютернi курси, де молодi люди з мiсцевих сiл вчили лiтнiх людей, як використовувати комп'ютер i 1нтернет. У проектi взяли участь близько 192 оаб. Це дозволило допомогти розвивати спiльнi Ытереси мiж поколiннями, розвивати професiйнi навички молодi в своему регiонi та пщвищити навички роботи на комп'ютерi в сiльськiй мiсцевостi (фiнансування СС: Р1_Ы 307 422 - Е11Р 72 711).
Проект «Людський мозок». Варшавський технологiчний унiверситет бере участь в проект «Людський мозок», за допомогою якого створюеться найбiльш детальна модель мозку за допомогою технолопй суперкомп'ютерiв. Результати проекту в юнцевому пiдсумку дозволять вченим розробити новi методи лiкування захворювань мозку i створити новi революцiйнi обчислювальнi технологи (фЫансування СС: Р1_Ы 228 млн. - ЕиР 54 млн.).
Центрально-Свропейський центр бомедичних дослiджень. СС вносить свм внесок у розмiрi 85% вартост у будiвництво бiомедичного дослщницького центру у Варшавi. У Центрi будуть проводитися дослiдження деяких з найбтьш поширених захворювань, таких як рак i хвороби серця, а також розроблятися новi методи дiагностики та терапевтичнi пiдходи (фiнансування СС: Р1_Ы 329 млн. - ЕиР 77,8 млн. ).
Допомога у пошуку роботи. Проект з працевлаштування допомагае людям старше 45 роюв, яю були безробiтними протягом тривалого часу, або мають Ывалщнють або проблеми зi здоров'ям, знайти роботу. Схема виявилася досить успшною, тому плануеться !! поширення i на Ышл райони Польщi (фiнансування СС: Р1_Ы 1,7 млн. - ЕиР 393 700).
Будiвництво нового науково-технологiчного парку. Будiвництво нового науково-технологiчного парку в мют Жешув стало можливим пюля iнвестицiй у розмiрi 42 млн. Р1_Ы (10 млн. евро) з фондiв СС. Область була вже вщома своею авiацiею, i в даний час мае бтьш ыж тисячу людей, що працюють у цм сферi. Близько 16 компанм пере!хали, в тому чи^ виробник авiацiйних двигунiв свiтового класу.
Модернiзацiя системи водопостачання. ФЫансований СС проект будiвництва та реконструкцií систем каналiзацií та мереж водопостачання у м.Кельц, забезпечить майже 20 тисяч жителiв безпечною питною водою. За допомогою модерызацп також зменшиться ктькють забруднюючих речовин, що викидаються в локальну екосистему (фЫансування СС: Р1_Ы 320,5 млн. - ЕиР 75,8 млн.).
Новий газопровiд. Новий газопровщ мiж мiстами Щецин i Гданськ буде забезпечувати поставки газу в репони, дозволяючи рух газу з нових джерел i спрощення техычних умов для зберiгання надлишкiв (фЫансування СС: Р1_Ы 282 млн. - ЕиР 66,7 млн.).
На рисунку 6 вщображено структуру видаткiв бюджету СС економщ Румунií за основними статтями в 2013 роцк З них 53% коштв спрямовано на розвиток сiльського господарства та стьських регiонiв, 44% на розвиток репонально! полiтики та по одному вщсотку на забезпечення зайнятостi, дотримання правi свобод та адмiнiстрування.
1%
1%
Стьське господарство i розвиток стьських райоыв
Зростання та зайнятiсть
Репонапьна полiтика
Громадянство, свобода, безпека та правосуддя
Програма пщтримки краíн-аутсайдерiв СС
1%
Рисунок 6. Видатки бюджету СС економщ Румунп за основними статтями у 2013 р.*
*Джерело: [6].
Прюритетом фжансування еС в PyMyHiï е удосконалення iнфраструктури та створення нових робочих мюць.
Нова автомагстраль в ТранстьванИ Нова автострада з чотирма смугами мiж мютами Орештiе i Ci6iy дозволить скоротити час поïздки мiж двома мiстами та стане важливою частиною автомагiстралi Constanta-Nadla. Це дозволить зменшити кiлькiсть аварiй, забезпечити мюцевих жителiв доступом до автотранспортноï мережi в Румунiï. Вiдкриття дороги створить близько 90 нових робочих мюць (фжансування еС: RON 2 280 млн. - EUR 510,2 млн.).
Реконструкц1я ^вычного хвилерiза у порту Констанца. Цей проект розширюе твычний хвилерiз в порту Констанца на дшянц в майже 5 км. Цим пщвищуеться захист об'ектiв порту вщ хвиль i безпека суден. Це повинно пщвищити продуктивнiсть порту i дозволить йому функцюнувати за несприятливо'1' погоди (фiнансування еС: RON 259 млн. - EUR 57,9 млн.).
П1двищення р1вня прибутковост1 хл1бопекарсько!' галузi. Близько 103 робочих мюць було створено в графствах Клуж i Бистриця за допомогою жвестицж з еС. Це сприяло розширенню i модерызацп хлiбопекарськоï компанп Agropan, поеднувати сучаснi технологiï з традицжними методами. В даний час компаыя забезпечуе хлiбом i широкий спектром жших продуктiв бiльш шж 85 000 чоловiк (фiнансування 6С: RON 4 112 млн. - EUR 920 107).
Диверсифка^я селянського родинного бiзнесу. Молодий фермер з м.Клуж зм^ розширити та диверсифкувати своï сiльськогосподарськi угiддя завдяки допомозi еС. Ферма розширилася зi 100 га до понад 450 га. де вирощуються злаковi культури. Тепер фермер серед Ыших культур також вирощуе сою, рапс i буряк. Фжансування дозволило фермеру придбати нову технку та обладнання i створити 5 робочих мюць (фжансування еС: RON 543 347- EUR 121 576).
Розвиток ннова^й. Румунська компаыя Biotehnos виробляе лки i дермато-косметичн засоби. Пiсля отримання фiнансування еС, вона змогла створити три лабораторп та науково-дослiдний центр. Це дозволило створити робочi мiсця стало потужним iмпульсом для наукового потенцiапу Румунп, зокрема, в областi фармацевтики, дермато-косметологiчноï продукцiï, дослiдження харчових продуктiв, бютехнологп та пов'язаних з ними наукових областях (фжансування еС: RON 5,36 млн. - EUR 1,2 млн.).
Навчання пдприем^в. Мiжрегiонапьна пщприемницька школа буде пщтримувати жiнок-керiвникiв, якi хочуть розвивати або розпочати свiй власний бiзнес в захiдних i твычно-захщних регiонах Румунп. Мета полягае в тому, щоб збiльшити число компанж, у сiльських регiонах i мютах, забезпечити рiвнi можпивостi для працевлаштування. Близько 1800 жiнок будуть опановувати жновацжну онлайн-програму навчання (фiнансування еС: RON 13,68 млн. - eUr 3,06 млн.).
Пiдвишення якостi освти. За допомогою проекту плануеться збтьшити частку д^ей що навчаються в школах серед ромiв та жших нацюнапьних меншин, а також допомогти отримати ïм вищу освiту. Проект стартуе в дошктьному етапi, з високим рiвнем вiдсiву в початкових i середых класах. Проект також передбачае навчання вчителiв i створення груп пщтримки, якi включають i батьгав (фiнансування еС: RON 3,22 млн. - EUR 719 476).
Румунiя як центр лазерних технологй. Чеська Республка, Угорщина i Румуыя е жщаторами формування науково-дослщного консорцiуму з використання найсучаснiших лазерних технологж. «Extreme Light Infrastructure-Nuclear Physics» що плануеться побудувати в Бухаресту стане платформою для наукових дослщжень у сферах новатор^ко: фундаментально: фiзики, ядерноï фiзики i астрофiзики, а також матерiалознавства та наук про життя. Серед жших проблем, вчен дослщжуватимуть новi способи боротьби з ядерними матерiалами та радiоактивними вщходами (фiнансування еС: RON 1,59 млрд. - EUR 356 млн.).
Новi способи лкування нсульту. Вчен з у^вер^тет^^ лкары в Бухарестi беруть участь у фiнансованому еС дослщницькому проектi дослiдження нового методу лкування iнсульту. Нова методика включае в себе охолодження мозку патента що дозволить зменшити ктькють смертей та жвалщнють серед осiб що перенесли Ысульт. (фiнансування еС: RON 48,71 млн. - EUR 10,9 млн.).
Попередження повеней. П'ятнадцять европейських краж, у тому чисп Румуыя, взяли участь у проект FLAPP (Полiтика поiнформованостi та запобiгання повеней в прикордонних районах). Реалiзацiя проекту дозволила експертам з репоыв, що потерпають вщ повеней обмiнюватися знаннями та досвщом про те, як запоб^ати i прогнозувати повенi, евакуювати людей i зменшувати збитки (фiнансування еС: RON 4,91 млн. - EUR 1,1 млн.).
Надйна та екологiчно чиста система опалення. Мюык котельн та тепловi мережi в мунщипап^ет мiста Орадя були вiдремонтованi, щоб зменшити викиди токсичних та парникових ^в, тим самим покращуючи якють повiтря для мiсцевого населення. 141 000 жителiв мiста Орадя мають доступ до центра^зованого теплопостачання. Проект передбачав буфвництво котлiв якi працюють на природному ^i (фiнансування еС: RON 173,85 млн. - EUR 38,9 млн.).
Реконструкц/я каналiзаujйних систем та систем водопостачання. Бтьше 170 000 жителiв в найбтьш густонаселеному окрузi Румунiï Дамбовiта в результат iнфраструктурних iнвестицiй мають доступ до питноï води, сучасного водопостачання та каналiзацiйних систем, у тому чисп до шести очисних споруд (фжансування еС: RON 481,33 млн. - EUR 107,7 млн.).
В цтому, прюритетним напрямом фiнансування в Румунп е жфраструктуры проекти, будiвництво та каттальний ремонт магiстрапей, попередження еколопчних катастроф та зменшення ïх наслщюв для економiки краïни.
Отже, каттальы видатки бюджету еС умовно можна охарактеризувати за дектькома напрямами: видатки на розвиток людського потенщалу, репональний розвиток, видатки на сiльське господарство та жновацжний розвиток. Також можемо виокремити тага критерп розподiлу видатюв:
- наявнiсть екстернальних ефектiв;
- висока економiчна та соцiальна ефективнють;
- високий рiвень iнновацiйностi проекпв;
- можливiсть використання результатами проекпв якнайбiльшоï кiлькостi людей;
- сприяння жтеграцп краïни-отримувача коштiв до европейського та свтового економiчного простору;
- наявнють чiтких критерiïв ефективностi видатюв.
Також е декiлька особливостей розподту видаткiв для краж з рiзними рiвнями соцiапьно-економiчного розвитку. Кражи, що мають порiвняно вищi показники соцiапьно-економiчного розвитку, наприклад, Бельгiя, Швецiя, Фiнляндiя, Норвегiя, Австрiя видатки переважно спрямовують на технолопчний розвиток, виробництво наукоемноï продукцл та регiонапьний розвиток. Такий розподт можливий завдяки високому прибутку на душу населення i максимальному Ыдексу розвитку людського потенцiапу. Розвинен кражи у такий спосiб формують поспндус^апьний етап розвитку, який характеризуется новим рiвнем освiти, прискоренням темтв проведення наукових дослiджень та впровадження ïх результатiв, широким застосуванням Ыформацмних технологiй.
Серед менш технологiчно розвинених краж (Естоыя, Данiя, Латвiя, Литва, Чехiя, lрландiя) спостерiгаеться тенденцiя до використання коштв европейського бюджету на забезпечення продовольчоï безпеки, соцiального розвитку сусптьства, дотримання прав i свобод громадян та регiонапьний розвиток. Така пол^ика дозволяе сприяти рiвномiрному та збапансованому зростанню краïни та будувати конкурентне середовище iз подiбними партнерами.
Видатки еС для краïн-нових члеыв еС (Румунiя, Угорщина, Болгарiя, Хорва™) переважно спрямованi на розвиток жфраструктури, будiвництво та ремонт шляхiв автомобтьного та залiзничного сполучення, реконструкцiю та техычне
переоснащення аеропорлв та попередження екологiчних та природних катастроф. Меншу частку коштiв таю кра'ни спрямовують на розробку Ыновацм та розвиток людського потенцiалу.
Висновки з проведеного дослщження. Спiльним явищем для краТн е те, що при розпод^ видаткiв враховуеться юторичы, культурнi, регiональнi, соцiальнi та економiчнi особливостi регiонiв. Робиться ставка на прюритетних напрямах бюджетно''' полiтики, ефекти вiд якоТ можна отримати не лише у сферi спрямування видатюв, а й полiпшити соцiальнi та еколопчы параметри розвитку.
Вважаемо, що в сучасних умовах необхщнють переосмислення прюритетних напрямiв бюджетно''' полiтики та пщвищення ÏÏ ефективностi набувае особливо''' вагомостi. Перегляд прiоритетних галузей нацюнально!' економiки дозволить збалансувати капiтальнi видатки та ц^ бюджетно''' полiтики на пщтримку конкурентоспроможних галузей, що забезпечить технолопчний розвиток та пiдтримку базових галузей: АПК, вмськово-промисловий комплекс та оборона, транспортна Ыфраструктура та Ыновацмний розвиток. Досвiд кра'н Свропи щодо державно' науково-технологiчноï й iнновацiйноï пол^ики доцiльно використати для забезпечення готовност Укра'ни до конкурентних умов у глобальному просторк
Список використаних джерел
1. European Commission. Financial Programming and Budget // http://ec.europa.eu/budget/mycountry/index_en.cfm
and
Budget.
EU
Budget
EU
Budget
in
2. European Commission. Financial Programming http://ec.europa.eu/budget/mycountry/BG/index_en.cfm
3. European Commission. Financial Programming and Budget. http://ec.europa.eu/budget/mycountry/L V/index_en.cfm#projects
4. European Commission. Financial Programming and Budget. EU Budget http://ec.europa.eu/budget/mycountry/L T/index_en.cfm#projects
5. European Commission. Financial Programming http://ec.europa.eu/budget/mycountry/PL/index_en.cfm#projects
6. European Commission. Financial Programming and Budget. EU Budget http://ec.europa.eu/budget/mycountry/RO/index_en.cfm#projects
References
1. European Commission. Financial Programming and Budget // http://ec.europa.eu/budget/mycountry/index_en.cfm
Bulgaria
//
in
Latvia
and
Budget. EU Budget
Lithuania
Poland
Romania
2. European Commission. Financial Programming http://ec.europa.eu/budget/mycountry/BG/index_en.cfm
3. European Commission. Financial Programming http://ec.europa.eu/budget/mycountry/L V/index_en.cfm#projects
4. European Commission. Financial Programming http://ec.europa.eu/budget/mycountry/L T/index_en.cfm#projects
5. European Commission. Financial Programming http://ec.europa.eu/budget/mycountry/PL/index_en.cfm#projects
6. European Commission. Financial Programming http://ec.europa.eu/budget/mycountry/RO/index_en.cfm#projects
and
Budget.
EU
Budget
Bulgaria
//
//
//
//
and
Budget.
EU
Budget
Latvia
and Budget. EU Budget in and Budget. EU Budget in and Budget. EU Budget in
Lithuania
Poland
Romania
//
//
//
ДАН1 ПРО АВТОРА
Козарезенко Людмила Володимирiвна, кандидат економпчних наук, доцент, доцент кафедри пол^ично'1' економп ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький ДПУ iменi Григс^я Сковороди» вул. Сухомлинського, 30, м. Переяслав-Хмельницький, 08400, Украша
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Козарезенко Людмила Владимировна, кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры политической экономии ГВУЗ «Переяслав-Хмельницкий гПу имени Григория Сковороды» ул. Сухомлинского, 30, г. Переяслав-Хмельницкий, 08400, Украина
DATA ABOUT THE AUTHOR
Kozarezenko Ljudmila Vladimirovna, PhD, associate professor, assistant professor of political economy department SHEE "Pereyaslav-Khmelnitsky SPU named Gregory Skovorody" Str. Sukhomlinsky 30, Pereyaslav-Khmelnitsky, 08400, Ukraine
УДК 336.13
Ф1НАНСОВИЙ МЕХАН1ЗМ ФОРМУВАННЯ М1СЬКОГО БЮДЖЕТУ
Маркуц Ю.1.
Предметом дослiдження е особливостi функ^онування фнансового механiзму формування бюджету мста, його економiчнi та органiзацiйнi основи.
Метою статтi виступае обфунтування необхiдностi створення ефективного мехамзму формування бюджету мста у системi мiжбюджетних вiдносин, розробка його основних положень, методiв та iнструментiв реалiзацji'.
Методологiею проведення дослiдження виступають прац провiдних втчизняних та зарубiжних вчених з питань мсцевих бюджетiв. В якостi методiв до^дження застосовано системний I структурний п1дходи, методи аналiзу та синтезу, порiвняння та наукового абстрагування.
Результатами роботи е виявлення особливостей та систематизування основних оргамза^йних засад фнансового механiзму формування бюджету мста, обфунтування тези, що економiчною основою формування бюджетной системи е валовий внутршнй продукт. В статтi представленi основнi показники виконання мсцевих бюджетiв Украни за 2011 -2013 роки, виявлена частка доходiв I видатюв мсцевих бюджетiв в зведеному бюджетi Украни, та х питома вага, розподлена через ВВП. Автором розроблений ефективний мехамзм формування бюджету мста у системi мiжбюджетних вiдносин, основними блоками якого е: мета; принципи, на яких вн фунтуеться; методи та нструменти,
136
Економiчний вюник уыверситету | Випуск № 24/1
© Маркуц Ю.1., 2015
