CC BY
04. 41. Лшник В.Г. Проблеми облшу основних 3aco6ÍB в умовах дп нацiональних Положень (стан-дарпв) бухгалтерського облiку в Украíнi / В.Г. Лшник, М.М. Зюкова // Науково-практичний журнал «Репональш перспективи». - 2011. - № 7. - С. 1921.
5. 45. Мiжнародний стандарт фшансово! звгг-ностi (IAS) 16 «Основнi засоби» [Електронний ресурс]. -Режим доступу:
http://195.78.68.18/minfin/iile/link/392214/file/16.pdf
6. 13. Нащональне положения (стандарт) бухгалтерського обл^ 1 «Загальш вимоги до фшансово! звiтностi», затверджене наказом Мiнiстерства фшанав Украши вiд 07.02.2013 № 73, 3Í змiн. та доп. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http ://zakon0. rada. gov.ua/laws/show/z0336-13.
7. 36. Облщ контроль i аналiз основних засо-бiв. Автореф. дис... канд. екон. наук: 08.06.04 / В.П. Карев; Держ. акад. статистики, обл^ та аудиту Держкомстату Украши. - Ки1в, 2006. - 16 с. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: //http://disser.com.ua/ contents/36206.html.
8. 19. План рахуншв бухгалтерського обл^ aKraBiB, капiталу, зобов'язань i господарських опе-рaцiй шдприемств i оргaнiзaцiй, затверджений наказом Мшютерства фiнaнсiв Украши вiд
30.11.1999 № 291, 3i змш. та доп. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0892-99.
9. 22. Податковий кодекс Украши ввд
02.12.2010 № 2755-VI 3i змiн. та доп. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http ://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755 -17.
10. 15. Положения (стандарт) бухгалтерського облшу 7 «Основш засоби», затверджене наказом Мшютерства фшанав Украши ввд 27.04.2000 № 92, зi змш. та доп. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http ://zakon2. rada.gov.ua/laws/show/z0288-00.
11. 44. Удосконалення облшу та aнaлiзу основних зaсобiв. Автореф. дис... канд. екон. наук: 08.06.04 / М.М. Зюкова; Харшвський державний ушверситет харчування та торпвлг - Хaркiв, 2014. - 21 с. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: //http://disser.com.ua/ contents/38214.html.
Галинська Ю.В.
доцент кафедри управлтня Сумського Державного yнiверситетy, Укра'ша
АНАЛ1З ДОСВ1ДУ РОЗПОД1ЛУ РЕНТНОГО ДОХОДУ В1Д ВИДОБУВАННЯ ПРИРОДНИХ
РЕСУРС1В В КРАНАХ СВ1ТУ
THE ANALYSIS OF THE EXPERIENCE OF DISTRIBUTION OF RENT INCOME FROM EXTRACTION OF NATURAL RESOURCES IN THE COUNTRIES OF THE WORLD
Halynska Yu., Sumy State University, Ukraine, Associate Professor of Management
АНОТАЦ1Я
В робот проaиaлiзовaно особливосп рентниx вiдносин в нaфтовидобyвниx ^aïrax свiтy. Акценто-вaнa yвaгa ra вилyченi тa розподiлi рентниx доxодiв вiд видобyвaния нaфти ресyрсовидобyвниx крш'н. Впровaдженa yмовнa клaсифiкaцiя крaïн 3a принцигами спрямовaностi природно1' ренти, 3a формою влaс-ностi природовидобyвниx комганш тa 3a стyпенем соцiо - економiчниx перевaг вiд спрaведливого пере-розподiлy рентниx доxодiв вiд використaння природниx ресyрсiв.
ABSTRACT
This paper analyzes the peculiarities of rent relations in oil-producing countries. The attention to the excluded and distribution of rental income from oil resource extraction countries. Introduced conventional classification of the principles of natural directivity rent for nature extractive owned companies and the degree of social and economic benefits equitable redistribution of rental income from natural resources.
Ключовi слова: природга рента, нaдрокористyвaння, рентш доxоди, соцiaльнa спрямовaнiсть, сода-льно-економiчний розвиток репону, держaвне регyлювaння.
Keywords: natural rent, subsoil use, rental income, social orientation, socio-economic development of the region, state regulation.
Природга рента e одним з головнт джерел зростaиия рiвня життя нaселення тa формyвaния со-цiо-економiчниx меxaнiзмiв зaбезпечения стаб№-ностi рентоорiентовaниx крaïн. Спрaведливий роз-подiл рентн^ доxодiв мiж громaдянaми крaïни тa створення необxiдниx фiнaнсовиx резервiв для дов-гострокового розвитку крaïн га територи якиx e природнi ресурси основнa зaдaчa ефективного тa економiчно випрaвдaного yпрaвлiния бaгaтством. Цi принципи зaрaз вiдобрaженi в Мiжиaродномy гакп про стaн економiчниx, соцiaльниx i культур-ниx прaвax: «Ва гароди для досягнення своïx цiлей можуть вiльно розпоряджaтися сво1'ми природними
бaгaтствaми i ресyрсaми. [1]. Понaд 150 ^arn прийняли принципи циx мiжиaродниx пaктiв
Метою статт e aнaлiз досвiдy гафтовидобув-ниx крaïн щодо вилучення тa розподiлy рентниx до-xодiв, визнaчения спрямовaиостi соцiaльно-орieн-товaноï природно1' ренти тa ïï вплив нa соцю-еконо-мiчний розвиток ^arn.
Плaтне недрокористyвaиия e основною формою реaлiзaцiï економiчниx вiдносин мiж влaсни-кaми природниx ресyрсiв тa ïx користyвaчaми. У 6i-льшосп крaïн свiтy доxiд вiд використaння природ-ниx ресyрсiв вилyчaють зa допомогою подaткiв, тaкож використовуються диференцiaльнi рентнi плaтежi , роялтi, спецiaльнi подaтки нa прибуток
видобувних щдприемств 1 договори о роздш продукций]
Анал!зуючи досвгт розпод!лу рентних доход!в в кранах свиу, ми умовно вид!лили шють груш кра!н, як1 отримуюсь соцю-економ!чш переваги вщ справедливого перерозпод!лу рентних доход1в вщ використання природних ресурав. Ц модел! розрь зняються не пльки територ!ально, але й за принципами спрямованосп природно! ренти, та формою власносл природовидобувних компанш.
Перша група - це кра!ни Сходу ( Арабськ1 Емь рати, Сауд1вська Арав!я, Бахрейн та шш1). Основ-ним природним ресурсом на територи цих кра!н е нафта. В середин минулого столитя на баз! транс-нацюнальних компанш заруб1жних швестор!в, у часи нацюнал1зацп були створет державш нафтов! холдингов! тдприемства.[3] Гостро нуждаючись у сучасних технолопях, кадрах та швестищях була запроваджена система угод о розподш продукцп.
Друга група кра!н - США (Канада, Аляска). ушкальшсть полягае у тому, що в результат! реформ, що почалися ще при президент! Кенед1 1 за-к1нчилися в перюд енергетично! кризи 70-х рошв, США заморозили б1льшу частину родовищ 1 створили стратепчний резерв. Весь цей час США е самим крупним !мпортером вуглеводшв. Рентш платеж! перестали грати ключову роль для економши кра!ни та суспшьства, але е постшна потреба еконо-м1ки в нафп, в зв'язку з цим полггачш штереси США дуже р!зномаштш.
В Канад1 мехашзм надання надр у користу-вання заснований на лщензшно - орендно! система У веденш провшцш знаходиться приблизно 80% вах мшерально - сировинних ресурав, а шша час-тина в вшьному користуванш[4]. В основ! вае! си-стеми регулювання 1 управлшня процесами надро-користування лежить розумшня рол!, яку вшграе держава в створенш умов для розвитку приватно! гтщативи. Уряд провшцш бере на себе ризики 1 вщповвдальшсть при реал!заци кашталомютких проекпв, пов'язаних з1 змшою структури нафтово! 1 газово! галуз1.
Третя група - це Норвепя, Великобритания, Ве-несуела, Мексика, Северна 1рланд1я. Основними недрокористувачами е державш компани, як1 ма-ють повний доступ до розробщ родовищ. Головним швестором розробки запаав та добич1 вуглеводшв е держава або державна компашя[5].
В Норвеги видобуток природних копалин ввд-буваеться на шдстав1 лщензш. Держава проводить швестицшну поливку 1 несе витрати в залежносп вщ частки учасп в проектах. З метою управлшня рентними доходами був сформований Урядовий нафтовий фонд, який грае роль стабшзатора в раз! падшня цш на нафту або попршення кон'юнктури, а також страхуе ввд виникнення фшансових трудно-щ1в викликаних зменшенням доход1в ввд продажу нафти 1 старшням населення.
Четверта група - Роая, Укра!на , Казахстан, Азербайджан. Ва щ кра!ни характеризуються змь шаною формою власносп видобувних нафтових компанш та не досить розвиненою системою розпо-дшу рентного доходу.
У Казахстан! для отримання свое! частки при-родно! ренти держава використовуе контракти, що укладаються з приватними п!дприемствами, як! ре-гламентують питання, пов'язан! з видобутком, роз-ввдкою ! розд!лом продукци. Одним з важел!в вилу-чення природно! ренти державою е його першочер-гове право на придбання у контрактора видобутих корисних копалин за тльговими ц!нами [6]. При цьому максимальний об'ем придбання, порядок оплати ! визначення ц!н встановлюеться заключним контрактом. Рентор!ентована пол!тика кра!ни спря-мована на заохочення нац!ональних компан!й при розввдщ нових родовищ.
В Азербайджан! роздш природно! ренти м!ж державою ! приватним б!знесом в!дбуваеться на основ! угод про розподш продукц!!. Нафта видобута на старих родовищах дшиться на нафту мюцевого ринку ! нафту св!тового ринку. При цьому виручка в!д реал!зац!!' нафти свпового ринку повинна йти на погашення витрат операц!йно! компан!! ! розподшя-тися у вигляд! прибутку м!ж партнерами. У раз! розробки нових родовищ загальний обсяг видобутку не д!литься, а вся виручка використовуеться для по-криття капиальних ! експлуатац!йних витрат опера-ц!йно! компанп[7]. Як в Рос!! так ! в Укра!н! вилу-чення природно! ренти носить несистемний характер, де держава постшно змшюе правила гри, намагаючись вилучити максимум доходу ! поясню-ючи це потребою в поповненш бюджету. В Рос!! сьогодш значна частина рентних доход!в спрямо-вана до державного бюджету, де Резервний фонд кра!ни формуеться за рахунок безпосередньо екс-порту природних ресурав (нафти, газу ! метал!в в особливост!) [8].
П'ята группа - Нвдерланди. Особлив!сть в цш кра!ш полягае в тому, що вона ор!ентована на укла-дання угод про сп!вроб!тництво ! на досягнення не-залежност! ввд приватних компан!й. Законодавство передбачае утворення альянсу не менше н!ж з 50% часткою держави. Основною формою залучення шоземних !нвестиц!й виступае оргашзащя спшь-ного п!дприемства[9]. У полчищ Н!дерланд!в держава в!д!грае активну роль не т!льки в законодавчш област!, а й в економ!чнш сфер! ! прагне до ство-рення пр!оритетних умов для нацюнального каш-талу.
Шоста група - £гипет, Н!гер!я. У Сгипп юну-ють угоди про розпод!л продукц!!, як! укладаються м!ж державною нафтовою компашею ! заруб!ж-ними нафтовими компаниями - контракторами. Фь нансування на стад!! розв!дки зд!йснюеться за рахунок пвдприемств - контракторов. Держава компен-суе контрактору суму швестицш при виявленн! рентабельних запаав нафти ! надае родовище в оре-нду терм!ном на 20-30 рошв. Незважаючи, до 50% учасп державно! нафтово! компан!!, операц!йна компашя вважаеться приватною.
У Н!гер!! використовуються сшльш операц!йн! угоди та угоди про розподш продукц!!'. Зпдно ст-льним операц!йним угодами, партнери дшять витрати на видобуток нафти вщповщно до !х акц!оне-рних часток. Компаниям держава виплачуе бонус в грошовш форм! за зб!льшення запас!в в раз!, якщо
за рш запаси перевищать обсяг видобутку компани. бiльше половини доходiв бюджету, або бути просто
Частка нацюнально! компани в спшьних пiдприeм- елементом економiчноl теорп i не робити iстотного
ствах становить 55-60%[10]. впливу на основнi показники розвитку. Проте без-
Аналiзуючи вилучення природно! ренти при посередньо ресурсна рента е важливою складовою
видобуванш нафти, необх1дно акцентувати увагу на частиною економiчних вiдносин в будь-якш краш
механiзмах спрямованостi рентного доходу в наф- i при рiзних способах виробництва (табл.1.1) товидобувних кранах. Тому що, саме рентний до-х1д може формувати основу економ^ i приносити
Принципи вилучення та розподшу рентних доходiв в нафтовидобувних кратнах
Таблиця 1.1
КраТна Принципи вилучення ресурснот ренти Розподш рентного доходу Переваги Недолiки
ва 'Й о и о 4 и 5 = н = а "н О о = CS ва о § № 6 а О ■«5 = Св ва о н = •Si 'S 0 1 о = f "3 о О ■а а: "и н О « S и о о S СО Арабсьш Емiрати, Саудiв-ська Ара-вш, Державш компани сплачують податки та перераховують дохвд правлячо! династи Мiж громадянами краши та на розви-ток економiки Розвиток шфрастру-ктури, покриття текучих нужд,ство-рення резервних фо-ндiв для подальшого розви-тку краши. Не прагнуть ди-версифшувати економiку i зни-зити залежшсть ввд вуглеводне-вих ресурсiв
Норвегiя Уряд прагне до того, щоб якомога бiльша частка нафтових дохо-дiв дiсталася обществу. Використовують важелi державного ре-гулювання - лщензи Сформовано Уря-довий нафтовий фонд, який грае роль стабшзатора в разi падiння цiн на нафту або поп-ршення кон'юнк-тури, а так же стра-хуе ввд зменшення доходiв вiд продажу нафти i ста-рiння населення На особистий раху-нок кожного грома-дянина Норвеги на-дходять вщраху-вання вiд отриманого прибу-тку нафтових дохо-дiв. Жорсткий контроль над родо-вищами з боку держави
Великоб-риташя З 2002 року застосову-еться податок на доходи ввд видобутку нафти i газу в розмiрi 10%, що доповнюе податок на прибуток ко-рпорацiй 30%. Так само використову-еться спещальний по-даток, який виплачу-еться з прибутку ввд видобутку вуглецiв Основна частка на-фтово! ренти вико-ристовуеться для прискорення еко-номiчного зрос-тання За допомогою фю-кальних заходiв держава забезпечуе доходи бюджету i регулюе урiвень ре-нтабельностi дiяль-носп нафтових ком-панiй Обчислення спещального податку не до-пускаеться його зниження за ра-хунок збитшв ввд iнших видiв дiяльностi, але можливе отри-мання знижки в частиш витрат на розробку ш-шого родовища до моменту його окупностi
Шдерла-нди Система орiентована на досягнення незале-жносп ввд приватних компанiй. Законодав-ство передбачае утво-рення альянсу не менше нiж з 50% час-ткою держави. Ва доходи i пла-теж1 за розвiдку надр i видобуток корисних копалин надходять до державного бюджету. У полггищ №дер-ландiв простежу-еться прагнення до ство-рення прiоритет-них умов для нацiонального капiталу Створюються стабь лiзацiйнi фонди для згладжування коли-вань в доходах державного бюджету, що викликаються рiзкими змшами цiн на мiнеральну сиро-вину, i забезпечення додаткового фiнан-сування державних витрат на терито-рiях, де ведеться видобуток копалин. Доходи стабш-зацшних фон-дiв, як правило, залежать вiд по-точних цiн на природш ресу-рси.
Аляска Велика частина ренти, ввд нафтовидобутку направляеться в еко-номшу на розвиток виробничо! i сощаль-но! iнфраструктури, а так само на створення Постшного фонду 25% вах доходiв штату вiд лщензш-них i рентних пла-теж1в, роялтi, бонусу, федеральш платеж! з мшера-льних ресурав в частиш, яка нале-жить штату йде на розвиток штату i для страховки до-ход!в вщ шфляцп Кожен повнолтгаш житель штату Аляска (США) щороку отримуе чеки на пе-вну суму вiд отри-мано! нафтово! ренти. Створений ста-бiлiзацiйний фонд за рахунок рентних платеж1в для гене-рування додаткових доходiв як центрального, так i репо-нальних урядiв, а та-кож як шструмент заощадження над-лишкових «мшера-льних доларiв» з метою створення дода-ткових фiнансових резервiв як для сьо-годнiшнiх, так i майбутнiх покол1нь. Спостерта-еться надлишок нафтодолар!в на рахунках стабшзацш-ного фонду, що потребуе пос-тшного регулю-вання та захи-сту в!д шфляцп.
Низький ступень сощально-opieHTOBaHOi спрямованосп рентних доходiв Ка- нада,СШ А Механiзм надання надр у користування заснований на лщен-зiойно- орендно! ас-теме.80% вciх мшера-льно-сировинних ре-cурciв знаходяться у введеннi провшцп, а iнша у вiльному кори-cтуваннi (приватнi та федеральнi компанп) Вилучення основно! частини приро-дно! ренти та !! ви-користання здшс-нюеться на р!вш штатiв. Для вилу-чення ренти вико-ристовуються бо-нуси, ренталс, роя-лп. Власником надр можуть бути приватш особи. Податковий меха-шзм стимулюе по-вне вилучення на-фти, тому видобувш компанп не праг-нуть зб№шити до-веденi запаси. Законодавст-вом передба-чеш знижки на виснаження надр, умови видобутку, мюце розташування дшянки, що сприяе висна-женню надр.
Росiя Велика частка в бюджет! i Резервному фондi формуеться за рахунок безпосеред-нього експорту приро-дних ресурав Застосовуеться не-пряме оподатку-вання при видобу-тку природних ре-сурав Сформований Ста-бiлiзацiйний фонд, який у 2008 р. був роздшений на 2 час-тини: Резервний фонд РФ i Фонд на-цiонального добро-буту Росп, якi фор-муються за рахунок нафтогазових дохо-дiв Не мае системи нарахування кошпв кожному громадя-нину вщ отримання нафтога-зово! ренти, не мае чигсо! системи розподшу рентних дохо-д!в
Казахстан Держава використо-вуе контракти для отримання свое! долi природно! ренти та придбання у контрактора природних ресу-рciв за тльговими ць нами, компанп спла-чують податок на прибуток корпорацiй 30% та надприбуток в!д видобутку нафти, який розраховуеться на оcновi внутршньо! рентабельноcтi ком-панй' М!ж державою та видобувним тдп-риемством Дiлянки надр для розвiдцi родовищ передаються на конкурсно! основи, що сприяе поширенню корупцп через вщ-сутнiсть чiтких критериев конкурсних пропозицiй Нацюнальш компанп мають переваги, при розвщщ родо-вищ
Роздш природно! ре-нти м!ж державою i приватним б!знесом ввдбуваеться на основ! угод про розподш Азербай- продукци. Пропорщя джан роздшу залежить ввд
умов видобутку на да-ному родовищ! i ввд динашки видобутку нафти за останш калька рошв.
Нафта дшиться для мюцевого i для свггового ринк1в. Нафта мюцевого ринку необх1дно продати держав! за поточними внутрь шшми цшами i за мюцеву валюту. нафту свггового ринку може бути реал!зована на екс-порт_
Виручка ввд продажу експортно! на-фти може йти на по-гашення витрат опе-рацшно! компанп i розподшятися у ви-гляд! прибутку м1ж партнерами
Внутргшт i свь тов! цши на нафту можуть ввд-р!знятися, в на-слвдок чого природовидо-бувш компанй' можуть недо-тримувати при-буток
Аналiзуючи досввд ведучих нафтовидобувних кран показав, що найбiльший CTyniHb соцiально -opieHTOBaHoi'i полiтики при розподiлi рентного доходу ввд використання природних ресyрсiв в Великобритании Нвдерландах, Сayдiвськоl Аравп, Ку-вейтi, Норвегп та штaтi Аляска. Низьким ступенем сощально! орieнтовaностi практики надрокористу-вання характеризуються США, крiм штату Аляска, i Канада. Високий рiвень соцiaлiзaцil ренти харак-терний для европейських кран та кран, що розви-ваються. Необхвдно вiдмiтити, що особливютю американсько! модел1 е, то, що вона орiентyеться тiльки на зaконодaвчi вaжелi, а европейська модель характеризуеться прямим втручанням держави в сировинн гaлyзi. У розвинених кранах переважа-ють подaтковi методи вилучення ренти, а в кранах з економжою, що розвиваеться широко застосову-ються неподaтковi методи перерозподiлy рентного доходу, переважно в формi угод про розподш продукций Також можна простежити взаемозв'язок м1ж спрямовaнiстю рентних доходiв вiд видобування ренти та сощальною зaхищенiстю громадян нафтовидобувних кран. У таких крашах як Арабсьш Емь рати, Сayдiвськa Араия, Норвегiя, Великобритaнiя, штат Аляска впроваджена система дивiдендiв для громадян кран ввд видобутку нафти та сощальн т-дтримyючi програми. В кранах з перехiдною еко-номiкою (Казахстан, Сгипет, Азербайджан, Росiя, Украна) рентний дохвд може розподiлятися на по-гашення витрат оперaцiйних компaнiй, розподм-тися у виглядi прибутку мiж партнерами, освоення нових родовищ та шш. Таким чином можна зро-бити висновок, що крiм дiевоl системи вилучення та розподiлy природное' ренти, необхвдно акценту-вати увагу на соцiaльно-орiентовaнy спрямовaнiсть рентних доходiв. Тому що, це запорука не тшьки економiчноl зaцiкaвленостi громадян природо ви-добувних кра1н, але l збереження природного багат-ства для наступних поколшь (за рахунок програм вiдновлення природно-екологiчного становища ре-гюну).
Список лiтератури
1. International Covenant on Economic, Social and Cultural Rights, Adopted and opened for signature, ratification and accession by General Assembly resolution 2200A (XXI) of 16 December 1966
entry into force 3 January 1976, in accordance with article 27 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ohchr.org/EN/ProfessionalInterest/Pages/ CESCR.aspx
2. Байкова Э.Р. Опыт изъятия и распределения ренты в зарубежных странах/ Э.Р Байкова// Проблемы современной економики [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://cyberleninka.ru/article/n/opyt-izyatiya-i-raspredeleniya-renty-v-zarubezhnyh-stranah.
3. Сергеев А. Природная рента: мировой опыт и российские ошибки // Аналитический журнал русский предприниматель. 2002. № 9. - С. 10-11.
4. Мала прнича енциклопед!я : у 3 т. / за ред. В. С. Бшецького. - Донецьк : Донбас, 2004 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://bookdn.com/book 274.html
5. Halvor Mehlum. Mineral Rents and Social Development in Norway [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.svt.ntnu.no/iso/rag-nar.torvik/mineral rents and social development in norway.pdf
6. Total natural resources rents are the sum of oil rents [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.tradingeconomics.com/kazakhstan/total-n
7. Matthias Lücke Stabilization and Savings Funds to Manage Natural Resource Revenues: Kazakhstan and Azerbaijan vs. Norway /Kiel Working Paper No. 1652| October 2010// [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.ifw-members.ifw-kiel.de/publications/stabilization-and-savings-funds-to-manage-natural-resource-revenues-kazakhstan-and-azerbaij an-vs-norway/kap-1652.pdf
8. Белонин М.Д. Стоимостная оценка запасов рентной системы налогообложения в нефтяной промышлености // Минеральные ресурсы России: экономика и управлениею 2004. - №4. - С. 18 - 23.
9. Martha Roggenkamp. Oil and Gas. Netherlands law and Practice // Chancery Law Publishing Ltd., 1991.
10. Douzounet Mallaye, GaëИe Tatiana Timba .Oil Rent and Income Inequality in Developing Economies: Are They Friends or Foes? [Електронний ресурс]. - Режим доступу https://editorialex-press.com/.../download.cgi?.
