CC BY
11
лекцш дае також чудову нагоду зорieнтуватися, чи студенти мають оперативнi методичнi знання, чи розумiють сенс окремих дидактично-виховних дiй. Обмiрковування й розв'язування висунутих в дискушях проблем дае можливiсть помiтити можливi прогалини студентiв у психологiчнiй, педагопчнш, а також предметно-технiчнiй пiдготовцi.
Тут треба шдкреслити значення добре проведено! дискусп над побаченими уроками для вщповщно! пiдготовки майбутнiх учителiв до професшно! роботи. Ефекти дискусп — як методу з великими навчальними перевагами — визначае яюсть тдготовки студентiв до обговорення згадуваних проблем, що виникають iз вiдвiданих занять, з учнями. Представлений вже попередньо комплекс питань, спрямовуючих спостереження, буде тут дуже придатним, оскiльки полегшуе пiдготовку студентiв до дискусп на тему даного уроку чи !х циклу.
Пiдсумовуючи, треба ствердити, що кожне вщвщування уроку та його обговорення — це чергова порщя методичних проблем й одночасно чергова можливють !х аналiзу, з'ясування й розв'язання. Дискусп, проведеш в предметнш i доброзичливiй (хоча часто критичнш) атмосферi, повиннi i можуть стати iмпульсом для створення таких ситуацш, в яких кмiтливiсть, iнiцiатива й педагопчна творчiсть повиннi домiнувати над пасившстю i схематизмом.
Л1ТЕРАТУРА
1. Okon W. Elementy dydaktyki szkoly wyzszej. — Warszawa, 1971. — 136 s.
2. Parafiniuk-Soinska J. Struktura i efekty samodzielnego studiowania. — Warszawa, 1976.
3. Pochanke H. (red.). Dydaktyka Techniki. — Warszawa, 1985.
4. Mach A. Mierzenie jakosci pracy szkoly — procedura hospitowania zaj^c // Edukacja Medialna. —
2001. — № 2.
Тамара КОВАЛЬ
АНАЛ1З ДОСВ1ДУ П1ДГОТОВКИ МАЙБУТН1Х МЕНЕДЖЕР1В З 1НФОРМАЦ1ЙНИХ ТЕХНОЛОГ1Й В КРА1НАХ GC
Проанал1зовано у краХнах Свропейського Союзу стану професшно! niдготовки з тформацтних технологш майбуттх менеджерiв у ВНЗ за KpumepiMMu: розвинута iнфраструктура; гуматзащя i демократизацiя; iнтегративнiсть, модультсть i випереджальний характер змюту; спрямоватсть на розвиток професiоналiзму, ринок пращ та дотримання принципiв БолонськоХ декларацИ; iндивiдуалiзацiя; iнновацiйнiсть методiв, форм i засобiв навчання; впровадження дистанцшного навчання; органiзацiя самостшно'1 роботи.
В останш роки у крашах Свропейського Союзу (€С) за умов, коли основу економши становить бшьшють дрiбних i середшх шдприемств, значно зросла кшьюсть фахiвцiв сфери менеджменту, що використовують у професшнш дiяльностi iнформацiйнi технологil.
Питання про важливють впровадження нововведень, зокрема шформацшних технологiй, розглядали на засiданнi Ради Свропи, що проходило в березш 2000 р. у Люабош. За умов глобалiзацil суспiльства i переходу до ново! шформащйно! економiки Рада Свропи закликала до створення програми, спрямовано! на формування iнформацiйних шфраструктур, розповсюдження нововведень i розширення економiчних реформ, а також модернiзацiю систем сощального забезпечення та освiти. Така програма вкладаеться в межi стратепчно! мети на наступне десятилiття. Зпдно з такою стратегiею, европейське суспшьство повинно стати найбiльш вiдкритим для нововведень, з конкурентоспроможною i динамiчною iнформацiйною економiкою, яка забезпечила би значне економiчне зростання iз збшьшенням кiлькостi нових робочих мiсць i соцiальноl згуртованостi. У повiдомленнi Сврокомюи наведенi результати дiяльностi кра!н СС у сферi нововведень, де вщзначаегься нестача студентiв i випускникiв, яю повиннi мати вiдповiдний рiвень знань. Нововведення i сучасна iндустрiя вимагають, щоб системи освiти i шдвищення квалiфiкацil у кра!нах СС могли надати студентам потрiбнi знання i навички [16]. Однак, незважаючи на це, "европейський ринок у галузi iнформацiйних технологiй i електронно! комерци становить лише третину вiдповiдного ринку США. Ситуащя погiршуеться надто високими тарифами на комушкаци в Сврош, а також зростаючою нестачею тдготовлених фахiвцiв (на 2002 р. !х дефiцит становив 800 тис.)" [7].
Експертш оцшки свiдчать, що краши GC витрачають на систему осв^и все бiльше коштiв. Наприклад, розвиток системи освiти у Франци е головним прiоритетом. На потреби ще1 галузi щорiчно витрачаеться майже 21% державного бюджету — це бшьше, шж на оборону та армда [8, 141]. У Фшлянди на освiту припадае 12,5% ушх суспiльних витрат: двi третини взяла на себе держава, а одну — мунщипаттет. До цього ще потрiбно додати кошти, отриманi вщ Академiï наук, державних i приватних фондiв, фiрм, а також структурних фондiв GC [5, 82].
У €С значна увага в галузi освiти придiляеться ïï iнформацiйному складнику. Започаткований у Сврош Мiжнародний проект ECDL (European Computer Driving License — Свропейсью комп'ютернi права), шщшований у 1984 р. у Фшлянди, ниш усшшно функцiонуе в понад 166 краïнах свiту i спрямований на створення мiжнародноï системи автоматизованоï сертифiкацiï користувачiв персональних комп'ютерiв. Сертифшат ECDL е загальноприйнятим у Сврош стандартом, який шдтверджуе, що його власник знайомий з базовими концепщями шформацшних технологiй, вмiе користуватися персональним комп'ютером та основними додатками операцшно1' оболонки. Фонд ECDL — це некомерцшна мiжнародна органiзацiя, яка ставить за мету розширити використання шформацшних технологш у всiх сферах людсько1' дiяльностi, пiдвищити рiвень комп'ютерно1' грамотность Той факт, що сьогодш бшьш нiж 3 млн. людей пройшли тестування, робить сертифiкацiю ECDL де-факто глобальним стандартом комп'ютерно1' грамотностi. У сертифшащю ECDL входить сiм модулiв, якi можуть бути пройденими в будь-якш послiдовностi i в будь-якому центрi тестування у свiтi: 1) "Базовi концепцiï iнформацiйних технологш"; 2) "Використання комп'ютера i робота з файлами"; 3) "Текстовi редактори"; 4) "Електронш таблищ"; 5) "Бази даних"; 6) "Презентаци"; 7) "1нтернет i електронна пошта" [4].
Одним з вцщв науково1' i фiнансовоï шдтримки вищо1' освiти у крашах СС е участь вищих навчальних закладiв (ВНЗ) у мiжнародних програмах i проектах. Поширеною е програма Tempus — програма сшвроб^ництва СС i краïн-партнерiв у сферi вищо1' освгги. Керiвництво здiйснюеться Свропейським Комiтетом i Радою з осв^и та культури (м. Брюссель, Бельпя), технiчна шдтримка забезпечуеться Свропейським освiтнiм фондом (м. Турин, Катя). Програма заохочуе освггш iнститути краш СС i партнерiв, якi об'еднуються в консорцiуми для ведення сумiсних европейських проектiв за конкретними напрямками, зокрема у сферах менеджменту й шформацшних технологш, наприклад, виконання ВНЗ мiжнародного проекту "Мапстерська програма з бiзнес-адмiнiстрування та шформацшних технологш" — "Маster of Business Administration & Information Technology" (MBA&IT) (http://eufimb.edu.ua).
Метою cmammi е аналiз у крашах СС стану професшно1' пiдготовки з iнформацiйних технологiй майбутшх менеджерiв у ВНЗ за такими критерiями: розвинута iнфраструктура; гуманiзацiя i демократизащя; iнтегративнiсть, модульнiсть i випереджальний характер змiсту; спрямованiсть на розвиток професiоналiзму, ринок працi та дотримання принципiв Болонсько1' декларацiï; iндивiдуалiзацiя; шновацшшсть методiв, форм i засобiв навчання; впровадження дистанцiйного навчання; органiзацiя самостшно1' роботи.
Розвиток системи професiйноï осв^и в крашах СС, зокрема для сфери менеджменту, здшснюеться пiд впливом тих економiчних i соцiальних перетворень, яю вiдбуваються у свiтовому освггньому просторi, процесiв глобалiзацiï й штегративних тенденцiй, що в кiнцi ХХ ст. значно посилилися в об'еднанш Сврош. Проблематика системно!' трансформаци (перехщного перiоду) вищоï освiти Свропи стала предметом дискусш в останнi роки не тшьки в академiчному середовищ^ а й на державних та европейському рiвнях. У 1997 р. шд егiдою Ради Свропи та ЮНЕСКО розроблено i прийнято Люабонську конвенцiю про визнання квалiфiкацiй, що належать до вищоï освiти Свропи. Цю конвенцiю пiдписали 43 краши. Згодом, у 1998 р., мшютри освiти Великоï Британiï, Францiï, Шмеччини й Iталiï пiдписали Сорбонську декларащю, яка мiстила головнi напрямки сшвпращ вищоï освiти в Свропi. В подальшому ухваленi рiшення було втшено у Болонськiй декларацiï (1999 р.), що шдписали мiнiстри освiти 29 краш Свропи i головною думкою якоï е створення спiльного европейського простору вищоï освiти [17]. Одними з провщних його принципiв, що вирiзненi Асоцiацiею европейських унiверситетiв (European University Association), е розвиток культури якосп i дослiдницькоï роботи з метою не тшьки отримання студентами найсучасшших знань, а й навчання ix методам проведення дослiджень i формування навичок критичного мислення
(http://www.eua.be/eua/index.jsp). Цшком очевидно, вважае П. Скот, що европейська вища освга зiткнулaся 3i значними проблемами, загрозами i змiнaми на вшх рiвнях — основних aкaдемiчних i культурних цiнностях, оргашзацп aкaдемiчноi дiяльностi, зaгaльнiй спрямовaностi системи освiти тощо. Однак у процесi побудови европейського простору вищо! освiти, вiн вважае, потрiбно, з одного боку, розшзнати й осмислити культурний плюрaлiзм i соцiaльне рiзномaнiття Свропи, а з шшого — потрiбно виглянути за межi Свропи, в зовнiшнiй свгг, i змиритися з неминучiстю (здебшьшого бажаною) глобaлiзaцii [14].
В останш роки значно змiнилaсь у ВНЗ краш СС оргашзащя процесу тдготовки мaйбутнiх менеджерiв. В унiверситетaх Велико! Британп, Нiмеччини, Фрaнцii, 1спанп, Ггалп, Нiдерлaндiв пiсля перебудови вищо! освiти у 90-i роки ХХ ст. i прийняття Болонсько! деклaрaцii перевага надаеться модульнiй системi навчання з багатьох причин, головними з яких е можливють легко! aктуaлiзaцii та комбiнувaння тематики програм. Так, студенти бiзнес-шкiл Iспaнii в рамках навчально! програми вивчають професiйно-спрямовaну дисциплiну "Технолопчний менеджмент", що мiстить модулi, в змют яких акцентуеться увага студенев на комп'ютери й офiсну техшку, мережевi засоби зв'язку в сферi менеджменту, iнформaцiйнi системи менеджменту, управлшня знаннями, iнформaцiйнi права, проблеми високих технологш i менеджменту в шформацшному суспiльствi тощо. Появилися тенденцii щодо переходу вiд групових форм i методiв навчання до iндивiдуaльно-групових: тьюторських (вiд англ. — тutor) занять, треншпв, роботи в малих групах, стажувань та оргашзацп практик у провщних компaнiях. Бiзнес школи надають перевагу методу aнaлiзу ситуaцiй (case study) та проблемному навчанню. Навчальш плани мiстять лекцii, семiнaри, презентаци, л^не стажування тощо.
Лейтмотивом здшснення в Нiмеччинi реформ вищо! осв^и е якiсть, професiонaлiзм i конкуренщя, кaтaлiзaтором яких стала Болонська декларащя. Дослiдник дiяльностi професiйноi освiти в цш крaiнi, професор Н. Абашкша вiдзнaчaе, що iнформaцiйно-технiчнiй пiдготовцi в Шмеччиш надаеться особлива увага (в 1984 р. на федерально-земельному рiвнi прийнято постанову "Типова концепцiя шформацшно-техшчно! пiдготовки в школi i професшнш освiт", у 1987 р. розроблено загальну концепщю iнформaцiйно-технiчноi освiти). Авторка звертае особливу увагу на рекомендащях ще! постанови "про можливi цш iнформaцiйно-технiчноi пiдготовки: пiзнaвaльнi (основнi даш про електронiку, обробку iнформaцii за допомогою електронно обчислювальних машин, знання основних економiчних зaкономiрностей); емоцiйнi (задоволення вiд розв'язування складних технiчних проблем, усунення страху перед новими шформацшними технологiями); прaгмaтичнi (оволодiння клaвiaтурою дисплея, вмшня обслуговувати текстооброблювaльнi системи i телекомунiкaцiйнi пристро!); соцiaльнi (формування навичок сощально! поведiнки на виробництвi)" [1, 88-89]. На думку Н. Абашкшо!, у модершзацп змiсту професiйноi освгги в Нiмеччинi технократичний аспект став прюритетним. Однак "нiмецькi педагоги вважають, що введення до професiйноi тдготовки ново! шформацшно! технiки не повинно повшстю витюняти трaдицiйнi вмшня i навички. Тому, на !х думку, поки що оволодшня основами професп у трaдицiйнiй формГ повинно складати основу для iнформaцiйно-технiчноi тдготовки" [1, 91].
У европейських крашах, ВНЗ яких дотримуються традицшно! системи освГти, 6Гзжс-освiтa, що стае все бшьше штернацюнальною i масовою, розвиваеться за моделлю "трaдицiйною" (континентальною, европейською або шмецькою), яку називають "квaлiфiковaний керiвник". Вона грунтуеться на ч^кому вирiзненнi в унiверситетaх вищо! професшно! освГти за iнженерними, економiчними, гумаштарними науками, з одного боку, i пГдготовки кaдрiв з бiзнесу та менеджменту в систсмГ додатково! (шслявузГвсько!) освГти — з Гншого. Для ще! моделi характерно подГл освГти у сферi менеджменту на "переддосвщну" (pre-experience) i "пГслядосвГдну" (post-experience) менеджмент-осв^у залежно вГд того, чи мав той, хто навчаеться, практичний досвщ роботи у сферi менеджменту. Реaлiзaцiя "перед досвГдно!" бiзнес-освiти в европейських крашах здшснюе передусiм очна вища професшна освiтa, у процесi яко! студенти вивчають на 6Гльш науковому рГвш економiку, маркетинг, право, техшчш науки, застосування комп'ютерно! технiки в менеджмент тощо, а "пГслядосвГдну" бiзнес-освiту, зазвичай, забезпечують школи бiзнесу на бшьш практичному рГвш. "Трaдицiйнa" модель, характерна для Шмеччини, впроваджена у ВНЗ Австрп, БельгП, ФГнляндП, але бшьшють кра!н Свропи, зокрема !спашя, Iтaлiя, Нiдерлaнди, Фрaнцiя та шшГ,
використовують у 6i3Hec-ocBm "змшану" модель, в якiй е "традицшне" (европейське) i "нове" (американське) i, вщповщно, освiтнi заклади рiзних тишв (унiверситети, школи бiзнесу (тощо), яю дiють паралельно i дуже злагоджено. Наприклад, в Iспанiï, згiдно з планом розвитку краши, вирiзнено 30 провщних навчальних закладiв як базових задля отримання освгш у сферi менеджменту. Разом з тим там створено десятки шюл бiзнесу, котрi пропонують програми МВА (Master Business Administration) як форму пiслядипломноï освгги [6].
У крашах свiту посилюеться ринкова спрямованiсть освiти, пiдвищуеться значення таких утилгарних параметрiв, як вартють, тривалiсть, якiсть, пiдготовленiсть випускникiв до соцiальноï i професiйноï активностi [12, 36]. Вплив ринку пращ спостер^аеться i у професшнш освт вшх краïн GC. Так, в ушверситетах Францiï з урахуванням вимог ринку пращ була введена в навчальш плани майбутшх економiстiв i менеджерiв дисциплiна "Управлiння операцiями i шформацшт системи". Програма Нiдерландського унiверситету професшно1' освiти Ichthus Hogeschool мiстить таю дисциплши, як "Iнформацiйнi системи в менеджмент^', "Iнформацiйнi технологiï i маркетинг". Вони вщображають потребу студентiв у знаннях, що дадуть змогу 1'м зайняти гiдне мiсце в суспiльствi [15, 143].
Сучасний менеджер, як вважае польський дослщник професiйноï тдготовки майбутшх менеджерiв Л. Володарська-Зола, мае приймати ршення з урахуванням багатьох чинниюв, що неможливо без застосування математичних методiв обробки й аналiзу зiбраноï iнформацiï. На ïï думку, професшна пiдготовка майбутнiх менеджерiв мае враховувати реалп iнформацiйного суспiльства, зокрема, потребу реалiзацiï нових професiйних функцш менеджера, пов'язаних з оперуванням сучасно1' iнформацiï. Тому навчальнi плани i програми тдготовки майбутшх менеджерiв у ВНЗ Польщi постiйно вдосконалюються, створюються належнi умови для оволодiння знаннями з iнформатики, управлiння iнформацiею та формування вмшь i навичок використання 1нтернету в професiйнiй дiяльностi, а також тдготовки менеджера до обов'язкового самонавчання та самовдосконалення впродовж усього життя. У навчальнi плани вводяться дисциплши, пов'язат iз створенням вiртуальних органiзацiй та методами 1'х управлшня, електронною торгiвлею, психологiчними i суспшьними проблемами, якi з'явилися iз застосування шформацшних технологiй [2, 11]. Так, Вища школа фiнансiв та управлшня в Бялостоку пропонуе програму курсу МВА, в яюй передбачено викладання дисциплши "1нформацшш системи" (http://www. wsfiz.edu.pl/Wsfiz/StudentRu.aspx).
Сучаснш Великiй Британiï бiльше близька американська модель "професшний менеджер", що базуеться на створеннi шкiл бiзнесу — головних центрiв освiти i дослщження з бiзнесу i менеджменту. З 1992 р., коли в кра1'т система вищо1' професiйноï освгш була реформована, всi ВНЗ отримали статус унiверситетiв, а школи бiзнесу, здебiльшого, були створенi як ix пiдроздiли. У Великiй Британiï не iснуе державних освiтнiх стандартiв спещальностей, затверджених на урядовому рiвнi. ВНЗ самостшно приймають рiшення про змют основних освiтнix планiв i дисциплш щодо професiйноï пiдготовки з шформацшних технологш майбуттх менеджерiв. Тому змют дисциплш навт для однiеï i пе1' ж спецiальностi в рiзниx навчальних закладах вiдрiзняеться i залежить передуем вiд вимог роботодавця. Програми ушверсите^в у краïнi мiстять дисциплши, що дають студенту впевненiсть отримати професшно спрямоват знання, умiння i навички з шформацшних технологш, а саме: "Основи обчислень для менеджерiв", "Математичне моделювання для планування контролю", "Комп'ютерт системи в iнформацiйному менеджмент^', "Кiлькiснi методи для прийняття ршень" [15, 144]. Самостiйнiй роботi студенев надаеться виключне значення, оскiльки юльюсть аудиторних занять порiвняно невелика. В британських ушверситетах на лекци, що тривае одну годину, розглядаються здебшьшого тшьки ключовi питання вiдповiдноï дисциплши. Широко розповсюджена система тьюторських занять [8, 140].
Аналiзуючи вплив глобалiзацiï на академiчнi цiнностi з урахуванням Болонського процесу, П. Скотт визначае в сучасному захщному свiтi таю тенденци: нову концепцiю вищоï освгш i науки як елемент бшьш широкоï "iндустрiï знань"; збiльшення значення професiйноï, прикладноï освГти; розвиток нових парадигм викладання i дослщження у вищш освГтГ [14]. Прикладом вдалого впровадження у вищу професiйну освпу нових парадигм, спрямованих на забезпечення iндивiдуалiзацiï i доступностГ навчання для вшх, е збiльшення попиту в крашах СС на дистанцшну форму освГти, що е наслiдком щорГчного зростання кГлькостГ студентiв. У
Великш Британи бiльше шж 50% програм на CTyniHb мапстра у сферi менеджменту реалiзyються з використанням методiв дистанцiйного навчання.
На думку експерпв Туринсько! групи, що проводили ан^з yнiверситетiв у трьох середовищах — iнфрастрyктyра, методика викладання й iнтеграцiя, Вiдкритий yнiверситет Велико! Британи, який почав в останш роки застосовувати телеконференций 1нтернет й iншi технiчнi засоби в навчально-виховному процесi, е лiдером серед шкш бiзнесy. Якiсть програми МВА цього ушверситету пiдтверджyеться Мiжнародною асоцiацiею АМВА (The Association of Master Business Administration) та европейською акредитащею EQUIS (Свропейська система вдосконалення якостi) фонду EFMD (Свропейський фонд розвитку менеджменту). Для бшьш глибокого засвоення курсу студенти використовують комп'ютерш навчальнi програми. Обов'язковим елементом е участь студенев у комп'ютерних конференцiях з використанням 1нтернету. У Великiй Британп понад 9000 стyдентiв щорiчно отримують квалiфiкацiю МВА з використанням дистанцiйноï форми навчання [13].
Майже всi вщкрип yнiверситети використовують мyльтимедiйний пiдхiд до навчання, який передбачае використання друкованих матерiалiв, аyдiо- i вiдеозаписiв, телевiзiйноï трансляцiï та комп'ютерiв. У Вщкритому yнiверситетi Великоï Британiï як мультимедшне доповнення друкованих матерiалiв використовуються рiзнi телевiзiйнi та радiопрограми, що е спшьною роботою з компанiею ВВС [9, 199].
У системах дистанцшного навчання, що не використовують принцип зворотного зв'язку, шформащя, яка потрiбна для проведення лекцiй, семiнарiв та шших видiв занять, зазвичай, централiзовано фiксyеться на вiдеокасетах або вщеодисках. У подальшому цi матерiали передаються комп'ютерними мережами безпосередньо в навчальш заклади i використовуються при проведенш занять. Таким метод, наприклад, використовуеться в Нацюнальному центрi дистанцiйного навчання у Франци (http://www.e-joe.ru/sod/97/2-97/st075.html).
У багатьох крашах здшснюеться поступове зближення очно1' та дистанцiйноï освiти, з'являються ушверситети "змшаного", "подвшного типу" [3]. ВНЗ, як ранiше пропонували тiльки традицшне очне навчання, вiдкривають вiддiлення навчання на вщсташ. Бiльш нiж вiрогiдно, що в найближчi десять роюв, як вважають вченi, ми зможемо спостер^ати подальше зближення класичних i дистанцшних yнiверситетiв. Подiбне злиття передуем обумовлено демократизацiею i гyманiзацiею вищо1' освiти, розвитком нових iнформацiйних технологш, що надають техшчну пiдтримкy освт на вiдстанi i постiйнy взаемодда iз студентами в процесi навчання.
За даними 1нституту дослiджень у сферi менеджменту iм. Юджа (Judga Institute of Management Studies) слова "Кембридж" i "Оксфорд" y резюме здатш мапчно подiяти на будь-якого менеджера з персоналу. I хоча щ yнiверситети бiльше вiдомi викладанням теоретичних дисциплiн, кембрiджська програма МВА на базi створеного у 1990 р. 1нституту дослiджень у сферi менеджменту готуе менеджерiв, котрi спроможнi творчо застосовувати сво1' знання для ефективного виршення складних проблем. 1з жовтня до середини кв^ня студенти вивчають базовi курси (core programmer), працюють над проектами, один iз яких — iдея i бiзнес-план створення нового пiдприемства. По^м до кiнця червня вони вивчають предмети додаткового циклу i факультативи. Навчання закшчуеться тдготовкою дисертацiï, в якш узагальнюеться досвiд роботи над сумюним проектом, що був проведений на базi однiеï з британських компанш. У процесi навчання студенти широко застосовую комп'ютери та E-навчання (E-learning), що забезпечуе процес навчання в електроннiй формi через 1нтернет [10]. За даними компанп IDE, обсяг електронних методiв навчання у свт в 2004 р. займав майже 63% вщ загального обсягу навчання порiвняно з 38% у 1999 р. (http://www.i-u.ru/biblio/archive/do_sbomik/ default.aspx).
Процес навчання в електроннш формi в yнiверситетах краш GC забезпечують як корпоративш мережi, так i мережа 1нтернету. Так, метою корпоративно!' шформацшно1' мереж другого за величиною чеського ушверситету iм. Т. Масарика, що готуе економюив i менеджерiв на економiко-адмiнiстративномy факyльтетi з 1990 р., е техшчна пiдтримка управлшня yнiверситетом i поступове впровадження шформацшних технологш у навчальний процес. За даними в 2001 р., 70% студенев вибрали програму з використанням iнформацiйноï системи yнiверситетy, 78% iз загалу виставлених оцiнок було занесено в шформацшну систему
безпосередньо викладачами, 55% дисциплш планували розклад екзаменiв з використанням системи, 14% викладачiв використовували електронну пошту для зв'язку зГ студентами. Iнформацiйна система створюе i шдтримуе повну базу даних з навчальних дисциплш, яка мютить вГдомост про них, навчальш програму i плани (рекомендаци). Студенти шдбирають дисциплши i складають власний план навчання. Впровадження iнформацiйноï системи в ушверситет виршило проблему постiйноï недостатност комп'ютерГв, оскшьки кожен користувач може ввшти в систему з будь-якого комп'ютера (з дому i т.д.) [11].
Особливу увагу в змют дисциплш, що викладаються майбутшм менеджерам у ВНЗ краш СС, придшяеться таким аспектам, як формування в них базових знань, умшь i навичок з шформацшних технологш, отримання вмшь формулювання i розв'язування на комп'ютерГ економГчних та управлшських проблем, пошук потрiбноï шформаци в 1нтернетГ, застосування шформацшних технологш у професшнш дГяльностГ, ознайомлення з будовою i функщонуванням шформацшних систем у менеджмент^ систематичне накопичення досвщу в галузГ шформацшних технологш i його застосування в рГзних сферах дГяльносп, а також становлення ращонального, критичного, творчого ставлення до комп'ютерноï техшки i застосування ïï у сферГ менеджменту, усвщомлення Гндивщуальних можливостей, шформацшних потреб та штересГв в шформацшному суспшьствь
Отже, аналГз досвщу професiйноï тдготовки з шформацшних технологш майбутшх менеджерГв у ВНЗ краш СС, яка посщае чшьне мюце, показав, що ïï розвиток здшснюеться шд впливом тих сощально-економГчних перетворень, зокрема ринку пращ, процесГв глобалГзацп й штегративних тенденцш, якГ вщбуваються у свГтовому освГтньому просторГ. СпостерГгаеться активне впровадження нововведень в освГтню дГяльнГсть ВНЗ, спрямованих на забезпечення формування iнформацiйноï Гнфраструктури, подальше зближення класичних i дистанцГйних унГверситетГв, забезпечення шдивщуалГзаци, доступностГ i якостГ навчання, збшьшення значення професГйно-дГяльнГсного, прикладного складника у змютГ професiйноï пГдготовки з шформацшних технологш майбутшх менеджерГв, розвиток тенденцш щодо переходу вГд групових форм i методГв навчання до шдивщуально-групових, ефективноï органГзац^ самостiйноï роботи студентГв з використанням дистанцГйних i мультимедшних технологГй навчання i, врештГ-решт, досягнення цГлей щодо ïxнього професюналГзму i конкурентоспроможностГ.
Л1ТЕРАТУРА
1. Абашшна Н. В. Принципи розвитку профес1йно1 осв1ти в Н1меччин1: Монографш. — К.: Вища школа, 1998. — 207 с.
2. Володарська-Зола Л. Професшна тдготовка майбутн1х менеджер1в у вищих навчальних техн1чних закладах: Автореф. Дис. канд. пед. наук: 13.00.04. — К., 2003. — 24 с.
3. Гури-Розенблит С. Виртуальные университеты: существующие модели и направления развития // Высшее образование в Европе. — 2001. — Т. XXVI. — № 4. [Электронный ресурс] — http://www.aha.ru/~moscow64 /educational_book/
4. Даниельсен О., Лазарева М. Путь в информационное общество. [Электронный ресурс] — http://vio.fio.ru/vio_15/resource/Print/art_1_9.htm
5. Дерябин Ю. С. Финляндия — один из мировых лидеров в образовании // Педагогика. -2004. — № 4. — С. 75-82.
6. Евенко Л. И. Модель бизнес-образования в западных странах. — 2005. [Электронный ресурс] — http://www.psycho.ru/biblio/technologies/ theory/modeli_obrazovaniya.html
7. Згуровський М. З. 1нформацшт мережевГ технологи в наущ та освт. // Дзеркало тижня. — 2002. — № 25 (400). [Електронний ресурс]. — http://www.zn.kiev.ua/nn/show/400/35315/
8. Майбуров И. Высшее образование в развитых странах // Высшее образование в России. — 2003. — № 2. — С. 132-144.
9. Малшко О. Вгдкрип ушверситети в заруб1жних крашах // Освгга i управл1ння. — 2002. — Т. 5. — № 4. — С. 197-204.
10. МВА. Великобритания. [Электронный ресурс] — http://www.abroad.ru/ reference/ref_country/great_britain/gb_mba5.php
11. Мисакова М., Брандейс М., Холланова И., Паздзиора Я. Административная информационная система университета: вовлечение людей и разрешение сомнений // Высшее образование в Европе. — 2001. -Том. XXVI, — №4. [Электронный ресурс] — http://www.aha.ru /~moscow64 /educational_book/
12. Селезнева А. А. Новые тенденции в высшем образовании. Размышление о качестве образования: международный аспект // Высшее образование сегодня. — 2004. — № 4. — С. 36-44.
13. Сергеев С. А., Щенников С. А. Проблемы использования информационных технологий в программах МВА. [Электронный ресурс]. — http://www.rabe.ru/new/rus/m32_42.htm
14. Скотт П. Академические ценности и организация академической деятельности в эпоху глобализации // Внешние аспекты Болонского процесса: высшее образование Юго-Восточной Европы и европейское пространство высшего образования в глобальном мире. [Электронный ресурс] — http://informika.ru/text/magaz/evropa/2003/3/art004.html
15. Тихомиров В. П., Рубин Ю. Б., Самойлов В. А., Шевченко К. К. Новые технологии в экономическом образовании // Экономические науки и образование. — 1999. — № 1. — С. 139-146.
16. Communication from the Commission to the Council and the European Parliament. Innovation in a knowledge-driven economy. C0M(2000) 567 final. — 2000. — http://europa.eu.int/eur-lex/en/com/ cnc/2000/com2000_ 0567en01.pdf
17.The European Higher Education Area. Joint Declaration of the European Ministers of Education. Convened in Bologna on the 19th of June 1999.
Юрш ПОЛ1ЩУК
ПРОБЛЕМА СОЩАЛЬНО-ПЕДАГОПЧНО1 РОБОТИ З МОЛОД1ЖНИМИ ОБ'бДНАННЯМИ У ПЕДАГОГ1ЧН1Й НАУЦ1
Н1МЕЧЧИНИ
У cmammi прот^-зовта проблема соцicлiзcцii члетв стлок молоЫ в працях нiмецьких науковцiв, po3Kpumi чинники, як сприяють тдвищенню ii ефективностi, а також нейтрсл1зсцИ негативних на^дюв перебування молодi в екстремктських об'еднаннях. Важливим аспектом до^дження е висвтлення рекомендацш тмецьких нcуковцiв, а також практики роботи соцicльних педcгогiв i соцicльних прcцiвникiв з членами молодiжних об'еднань, особливостей провадження державно'1' молодiжноi полiтики.
Бшьшють шмецьких дослщниюв початок активного формування молодГжних об'еднань в Кмеччиш вщносять до кшця п'ятдесятих роюв минулого столптя. Так, зокрема, С. Айзенштадт вважае, що суперечносп в процес соцiaлiзaцii сприяли формуванню самобутньо! молодГжно! культури i молодГжних об'еднань [6].
Проте молодГжш об'еднання юнували й рашше. З. Ламнек, Г. Райнхольд, Х. Рекер звертають увагу на те, що "до початку двадцятих роюв починае формуватися молодГжна культура як форма протесту проти умов соцiaлiзaцii молодого поколшня" [10]. Разом з тим старт активносп i рiзномaнiтностi у процес формування молодГжних об'еднань приходиться на кшець п'ятидесятих — початок шютдесятих роюв.
Внаслщок виникнення значного числа молодГжних об'еднань рiзномaнiтноi спрямованосп розпочалось змщення у наукових тдходах до проблеми вивчення молодГ i ii ролГ в сустльсга ¡з суто сощолопчно! в сощально-педагопчну площину. МолодГжш об'еднання стають об'ектом пильно! уваги з боку науковщв i сощальних педагопв.
Мета cmammi — визначення i обгрунтування основних тдходГв до розгляду проблеми мюця i ролГ молодГжних об'еднань в процес сощалГзацп молодГ у громадських молодГжних об'еднаннях в НГмеччиш; акцентувати увагу на небезпещ втягування молодГ в об'еднання екстремютського характеру; познайомити сощальних педагопв, сощальних пращвниюв, науковщв з системою роботи ¡з молодГжними оргашзащями рГзномаштно! спрямованост в НГмеччиш, а також з поглядами науковщв на зазначену проблему.
Швидке зростання кшькост i чисельност молодГжних об'еднань почало привертати все бшьш пильну увагу як вчених, так i суспшьства в цшому. Особливо це стосувалося таких об'еднань як рокери, нащрокери та шших формувань екстремютсько! спрямованосп. Перейнявши фашистсью символи — свастику, ¡мперський орел, череп i вщзнаки СС, нащрокери почали використовувати й щеолопю нацизму, пропагувати екстремГзм. Свою енерпю вони спрямували проти шоземних робпниюв, чинячи проти них рГзш хулшансью дп. Необхщно вщзначити, що до вюГмдесятих роив у Кмеччиш сформувались таю об'еднання
