CC BY
10
УДК 616.831-005.4-036.1-089.5 DOI 10.26683/2304-9359-2020-4(34)-70-81
АНАЛ1З ДОСВ1ДУ АНЕСТЕЗ1ОЛОГ1ЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕНДОВАСКУЛЯРНИХ МЕХАН1ЧНИХ ТРОМБЕКТОМ1Й ПРИ 1ШЕМ1ЧНОМУ МОЗКОВОМУ 1НСУЛЬТ1
Н.Б. ЧАБАНОВИЧ1, М.Ю. МАМОНОВА2, С.В. КОНОТОПЧИК1, Д.В. ЩЕГЛОВ1, М.Б. ВИВАЛЬ1
:ДУ «Науково-практичний Центр ендоваскулярно! нейрорештенохiрурrii НАМН Украши», м. Кшв 2Нацiональний медичний унiверситет iменi О.О. Богомольця, м. Кшв
*Conflict of Interest Statement (We declare that we have no conflict of interest).
*Заява про конфл^ штереав (Ми заявляемо, що у нас немае нiякого конфлiкту iнтересiв). *Заявление о конфликте интересов (Мы заявляем, что у нас нет никакого конфликта интересов).
*No human/animal subjects policy requirements or funding disclosures.
*Жодний i3 об'екпв дослiдження (людина/тварина) не пiдпадае пiд вимоги пол^ики щодо розкриття шформацп фiнансування.
*Ни один из объектов исследования не подпадает под политику раскрытия информации финансирования.
*Date of submission — 04.08.20 *Date of acceptance — 11.11.20
*Дата подачi рукопису — 04.08.20 *Дата ухвалення — 11.11.20
*Дата подачи рукописи — 04.08.20 *Дата одобрения к печати — 11.11.20
Мета роботи — проанал1зувати власний досв1д анестезюлог1чного забезпечення мехатчног' тромбектоми (МТЕ) у пащентгв з гострим iшем1чним iнсультом (Г11) внасл1док оклюзи великоi церебральноi судини.
Mamepia^u та методи. Лтування хворих з Г11, спричиненим оклюзiею церебральних су-дин, проводили вiдповiдно до рекомендацт Свропейсько'г оргатзацИ iнсульту. МТЕ виконано у 63 пацieнтiв (23 жток та 40 чоловтв). Вт пацieнтiв — вiд 36 до 82 рошв, середнт вы - (62,00±16,31) року). Тяжюсть неврологiчног симптоматики в гострий перюд iшемiчного iнсульту оцшювали в динамщ за допомогою National Institutes of Health Stroke Scale (NIHSS). Ощнку ступеня обмеження життeдiяльностi вна^док тсульту проводили за допомогою мо-дифтовано'г шкали Ренкта перед випискою та через 90 дтв. Найбшьш показовими були дам, отримат через 90 дтв. Рант iшемiчнi змти у головному мозку на комп 'ютерних томограмах ощнювали за допомогою Alberta Stroke Program Early CTscore (ASPECTS). Для зменшення часу «вiд початку захворювання до паху (пункци стегновог артери)» («onset-to-groin time») вЫх па-цieнтiв при госпiталiзацii тсля проведення нейровiзуалiзацiг одразу направляли в операцтну. Для виконання МТЕ у 50 (79 %) випадках застосовано седащю (сибазон, фентанш) зi збере-женням свiдомостiу комбтацИis м^цевою анестезieю, у 13 (21 %) - загальну анестезю (про-пофол, фентанш, атракурiуму бесилат). Незалежно вiд методу анестези проводили монто-ринг життево важливих функцт та ощнку тсляоперацтнихускладнень, а також показник1в, пов'язаних iз методом анестези (час «вiд початку захворювання до паху», час «вiд паху до
реканалгзацИ», ргвень SpO2 стабшьтсть середнього артергального тиску (АТ), використання вазопресор1в або лабетололу, к1льк1сть тсляоперацтних ускладнень (пневмотя, дислокащя 1з декомпрестною трепанащею черепа, нудота, iнфаркт мюкарда)).
Результати. Алгоритм анестезiологiчного забезпечення перюперацтного перюду передбачав анестезт тд час МТЕ, тсляоперацтний анестезiологiчний монторинг та корекцт вiдхилень протягом наступних 72 год. Обов 'язковими компонентами анестезiологiчного забезпечення МТЕ були тдтримка АТ не нижче тж 140/90 мм рт. ст. до реперфузп та FiO2 0,45-0,50. Анестезюло-гiчне забезпечення також передбачало Ыфузтну тератю, запоб^ання блюванню та регургтацп, симптоматичну тератю. Особливу увагу придыяли контролю гемодинамики в тсляоперацтний перюд. Ощнка результатiв лтування за модифтованою шкалою Ренюна через 90 дтв показала, що быьше половини пацiентiв (32 (50,8 %)) тсляМТЕ не потребували сторонньог допомоги (0-2 бали), у 24 (38,1 %) зафтсовано 3-5 балiв, 6 балiв - 7(11,1%). Шсля МТЕ iз застосуванням загаль-ног анестезп зареестровано 2 (15,4 %) летальних на^дки, тсля МТЕ з використанням седацп зi збереженням свiдомостi - 5 (10,0 %). У груп загальног анестезп вiдзначено бшьшу кыьюсть випадк1в застосування вазопресорiв або лабетололу та тсляоперацтних пневмонт. За тшими по-казниками статистично значущог рiзницi мiж групами зрiзними методами анестезп не виявлено.
Висновки. Вибiр методу анестезп для МТЕ мае бути iндивiдуальним. Немае статистично значущог рiзницi за результатами лтування (зокрема за летальтстю) nацiентiв з Г11 з використанням МТЕ залежно вiд виду анестезiологiчного забезпечення. Не виявлено рiзницi у чаЫ «вiд початку захворювання до паху» та чаЫ «вiд паху до реканалiзацiг» при рiзних методах анестезп. Показники життево важливих функцт, а також SaO2 та середнт АТ не мали зна-чущих вiдмiнностей. Виявленорiзницю за застосуванням вазоnресорiв або лабетололу та кшь-шстю тсляоперацтних пневмонт залежно вiд виду анестезп. Анестезiологiчна бригада мае брати участь у ведент хворого, починаючи з моменту гостталiзацгг, незалежно вiд методу анестезп. Результати лтування Г11 залежали вiд початковог ощнки за NIHSS i ASPECTS, су-путньог патологгг, стану колатералей, перюперацтних ускладнень, ступеня реперфузп тсля операцгг. Слiд придшяти особливу увагу стану гемодинамти до та тсля вiдновлення реперфузп тсля реканалiзацiг судини з урахуванням ступеня реперфузп.
Ключов1 слова: iшемiчний шсульт; лшування; мехашчна тромбектомiя; анестезюлопчне забезпечення; загальна анестезiя; седащя.
ПерелЫ скорочень
AGG American Society of Interventional and Therapeutic Neuroradiology collateral grading
ASA Physical status classification system
ASPECTS Alberta Stroke Program Early CT score
ESO European Stroke Organization
mTICI Modified treatment in cerebral ischemia score
NIHSS National Institutes of Health Stroke Scale
SpO2 Сатуращя
АТ Артерiальний тиск
ВСА Внутршня сонна артерiя
Г11 Гострий iшемiчний шсульт
ЗА Загальна анестезiя
ЗМА Задня мозкова артерiя
МТЕ Мехашчна тромбектомiя
МШР Модифшована шкала Ренкша
СЗС Седащя зi збереженням свщомосп
СМА Середня мозкова артерiя
Гострий iшемiчний iнсульт (Г11) - це ern-зод невролопчно'' дисфункцп, спричинений фокальним церебральним або ретинальним шфарктом (смерть мозку або кл^ин сiткiвки, зумовлена iшeмieю). Свропейська органiзацiя iнсульту (European Stroke Organisation (ESO)) - загальноевропейське товариство дослщни-KiB iнсульту, засноване в грудш 2007 р. для полiпшeння л^вання iнсульту, органiзуе на-вчання медичних пращвниюв, надае шформа-цiю громадськосп, фокусуеться на проектах европейського рiвня, працюючи над глобаль-ними ршеннями проблеми iнсульту.
Ïï завданнями е:
1. Пщвищення обiзнаностi щодо вах ас-пeктiв iнсульту.
2. Розробка державно'1 полiтики щодо зменшення кшькосп смертей вiд iнсульту, вдосконалення догляду за постраждалими вiд iнсульту та тдвищення якостi ïx життя.
3. Професшна освiта.
4. Створення мiжнародниx навчальних програм за участi нащональних та регюналь-них органiзацiй.
Доведена ефектившсть при Г11 створення мeрeжi спeцiалiзованиx вiддiлeнь для прове-дення реперфузшно'' терапп з можливiстю по-дальшого безперервного лiкування та реабшь тацп, зокрема сощально'1 адаптацп в громадг Це е стандартним л^ванням у багатьох евро-пейських кранах та передбачене концeпцiею щодо вщдшень допомоги пацiентам з шсуль-том [1]. Госппашзащя в спeцiалiзованi установи для отримання стащонарно'' допомоги при Г11 порiвняно з нeспeцiалiзованими безпосе-редньо впливае на результати л^вання [2].
ESO у ствпращ з Свропейським альянсом боротьби з iнсультом (Stroke Alliance for Europe (SAFE)) пщготувала План дш по бо-ротьбi з шсультом у Gвропi на 2018-2030 рр. (European Stroke Action Plan (ESAP)) з до-триманням положень «Гельсшгборгських де-кларацiй», оглядом «сучасного рiвня» стану
ЧАБАНОВИЧ НадЫ Богдатвна к. мед. н. лкар-анестезюлог
зав. вiддiленням анестезюлогШ та ттенсивно'1 терапп ДУ «Науково-практичний Центр ендоваскулярног нейрорентгенохiрургiï НАМН Украти» Адреса: 04050, м. Кшв, вул. Платона Майбороди 32, корпус 5
Тел.: (093) 635-26-43 E-mail: nadja_ch@ukr.net ORCID ID: 0000-0002-5113-5082
поточних послуг, прюритетсв i завдань до-слщжень та розробок у лшуванш пащенпв з шсультом, його первиннш та вториннш про-фшактищ [3].
Мехашчна тромбектомiя (МТЕ) - це метод малошвазивно!' хiрурrii, а саме ендоваскулярно'1 реперфузп, який поряд i3 контактною тромбаспiрацieю став стандартом л^вання Г11, особливо тсля публшацп позитивних ре-зультатiв 5 рандомiзованих клiнiчних досль джень, проведених у 2015 р. [4].
В Укра'ш МТЕ з 2012 р. е актуальним при лiкуваннi Г11 у пацiентiв з оклюзiею великих церебральних судин. Саме тому питання щодо анестезюлопчного забезпечення про-цедури МТЕ мае важливе значення. Остан-шм часом обговорюеться питання про види анестезюлопчно!' допомоги у перюперацш-ний перiод. Завданнями анестезюлопв е збе-реження стабiльностi хворого та адекватна допомога йому тд час проведення МТЕ та в тсляоперацшний перюд в умовах вщдь лення штенсивно!' терапп. Немае однозначно'' думки щодо застосування певних методiв анестезп МТЕ. Декiлька роюв тому вважали, що краще проводити МТЕ тд загальною анестезiею, потсм виник iнтерес до седацп та мюцево!' анестезп', останнiми роками у багатьох джерелах вщдають перевагу методу загально' анестезп', аргументом на його ко-ристь е вщдалеш результати МТЕ [5-12].
Мета роботи - проаналiзувати власний досвiд анестезюлопчного забезпечення ме-хашчно!' тромбектомп у пащенпв з гострим iшемiчним шсультом унаслщок оклюзп велико'' церебрально'' судини.
Матер1али та методи
Лшування хворих з Г11, спричиненим оклюзiею церебральних судин, проводили вiдповiдно до рекомендацш ESO.
За перше пiврiччя 2020 р. у ДУ «Науково-практичний Центр ендоваскулярно' нейро-рентгенохiрургii НАМН Укра'ни» виконано 63 МТЕ iз застосуванням анестезюлопчно!' допомоги. Серед пащенпв було 23 жiнки та 40 чоловшв вiком вiд 36 до 82 роюв (середнiй вк - (62,00±16,31) року).
Усi хворi або 'х уповноваженi особи пщпи-сували добровiльну iнформовативну згоду на проведення дiагностики, лiкування, операцп та знеболювання пiд час госпiталiзацii, що е обов'язковою практикою.
Оцiнку анестезiологiчних ризикiв проводили за загальноприйнятою шкалою ASA. Yoi хворi вiдповiдали класу IVE, тобто мали тяжке захворювання (шсульт), яке потребу-вало виконання невщкладного ендоваску-лярного втручання.
Тяжкiсть невролопчно'1 симптоматики в гострий перюд iшемiчного iнсульту оцшю-вали в динамiцi за допомогою шкали NIHSS (National Institutes of Health Stroke Scale) [13, 14]. За шкалою ASPECTS (Alberta Stroke Program Early CT score) оцшювали рант iшемiчнi змши на комп 'ютерних томограмах [15-17]. На момент госmталiзащi тяжкiсть неврологiчного дефiциту за шкалою NIHSS варивала вiд 34 до 5 балiв (у середньому -16,3 бала), за шкалою ASPECTS - вщ 10 до 2 балiв (у середньому - 7 балiв).
Ефективнiсть МТЕ оцшювали за моди-фiкованою шкалою вщновлення реперфузп (modified treatment in cerebral ischemia score (mTICI)), а результати л^вання Г11 з вико-ристанням МТЕ - за модифшованою шкалою Ренкша (МШР).
До ускладнень, якi документували, вщно-сили:
1. Нестабiльнiсть гемодинамики.
2. Геморапчну трансформацiю iнфаркту мозку в зонi реперфузп (за даними повторно'1 комп'ютерно'1 томографп голови).
3. 1нфекцшш ускладнення (пневмонiя, урологiчнi шфекци).
Для анестезiологiчного забезпечення МТЕ застосовували седащю зi збереженням свщо-мосп (СЗС, conscious sedation) або загальну анестезп (ЗА).
Для СЗС застосовували сибазон у дозi 10 мг (за потреби) та фентанш iз болюсним введенням 0,1 мг тд час тракцп тромбу. Забезпечення киснево'1 пiдтримки через маску - 4 л/хв.
Для швидко'1 шдукцп у ЗА вводили пропо-фол у дозi 1-2 мг/кг маси тша, фентанiл у дозi 1,5-2,0 мкг/кг та атракурiуму бесилат у дозi 0,5-0,6 мг/кг маси тша з наступною шкубащею трахе'1 та керованою вентилящею легень за допомогою апарата «Monnal» («Air Liquide Medical Systems», Франщя). Пiдтримку анестезп здiйснювали пропофолом, який подавали зi швидкiстю 0,3-0,5 мг/кг маси тша на 1 год за допомогою шприцевого дозатора, та болюсним введенням атракурiуму бесилату в стандартних дозах.
Для зменшення медiани часу «вщ початку до паху» (пункцп стегново'1 артерп в ендовас-кулярнiй операцшнш) усiх пацiентiв пiд час госпiталiзацii пiсля проведення нейровiзуалi-зацп направляли одразу в операцшну.
Вибiр методу анестезп залежав вщ тяжко-ст невролопчно'1 симптоматики - наявностi або вщсутносп вербального контакту iз хво-рим та мимовiльних рухiв, як значно усклад-нюють роботу нейрохiрурга та погiршують ангiографiчне зображення. Обсяг мошторин-гу показникiв та супутня тератя не вiдрiзня-лися при рiзних методах анестезп.
Навiть за вщсутносп загально'1 анестезii наявнiсть анестезюлога з моменту госпiта-лiзацii хворого у стащонар (приймальне вiд-дшення) була обов'язковою з огляду на тяж-кiсть стану хворих за ASA IVE.
Оцшку результатiв проводили за МШР перед випискою та через 90 дiб тсля МТЕ. Оскшьки частину хворих переводили до ш-ших лiкарень одразу тсля проведення МТЕ, точтшою е оцшка за МШР через 90 дiб.
Статистичну обробку проводили за допомогою аналiзу критерiю х2 Лрсона. У випад-ках, коли очшуване значення мало значення менше 10 (5<x<10), розрахунок проводили з поправкою Йейтса. У разi непараметричних показнимв використовували U-критерiй Манна-Уiтнi для оцшки якiсних критерiiв у малих виборках.
Результати
У хворих, залучених у дослщження, виявлено супутню патолопю: гiпертонiчну хворобу - у 36 (57,2 %), цукровий дiабет - у 5 (7,9 %), гостре порушення мозкового кровообi-гу в анамнезi - у 8 (12,7 %), порушення ритму серця - у 39 (61,9 %), хворобу Верльгофа - в 1 (1,6 %), брониальну астму - в 1 (1,6 %), хро-нiчне обструктивне захворювання легень - у 4 (6,4 %). 1ндекс маси тша >25 кг/м2 мали 15 (23,8 %) осiб. Палили 12 (19,1 %) пацiентiв.
За допомогою СЗС прооперовано 50 (79,4 %) пащен^в, iз застосуванням ЗА -13 (20,6 %).
Вибiр методу анестезп грунтувався на оцiнцi низки чинниюв.
Показаннями для проведення ЗА були:
1. Порушення функцii дихання (гшокая SpO2 <95 або попередня астращя).
2. Ознаки ураження стовбура мозку.
3. Психомоторне збудження.
4. Неможливiсть лежати piBHO на спинi через pi3Hy супутню патологiю (захворювання серця, легень, скелета i сyглобiв).
5. Утруднення вербального контакту через афатичш порушення.
Алгоритм анестезiологiчного забезпе-чення перюперацшного перiодy передбачав СЗС або ЗА тд час МТЕ, тсляоперацшний анестезiологiчний монiторинг i корекцiю вщхилень протягом наступних 72 год.
ОкрГм стандартно! медикаментозно! анестезюлопчно! пiдтримки СЗС або ЗА використовували загальноприйнят заходи та заходи, рекомендован для пщтримки хворого пiд час МТЕ:
• уам пацieнтам незалежно вiд методу анестезп проводили монiторинг: артерГаль-ного тиску (АТ), частоти серцевих скорочень, SpO2, електрокардiографiю за допомогою мyльтифyнкцiонального монiтора «YM6000» («Mediana Co. Ltd», Корея);
• обов'язковими компонентами анестезю-лопчного забезпечення МТЕ були пщтримка АТ не нижче шж 140/90 мм рт. ст. до реперфу-зп. Згiдно з рекомендащями iнших лГтератур-них джерел АТ сисгашчний - не нижче шж 140 мм рт. ст., але не вище нiж 180 мм рт. ст., АТ дiастолiчний - <105 мм рт. ст.;
• FiO2 - 0,4-0,6 %;
• шфузшну терапiю пiд час операцп проводили за допомогою 0,9 % розчину NaCl для досягнення нормоволемп;
• для запобiгання блюванню та регургь тацп шлункового вмюту всiм пацieнтам незалежно вщ методу анестезп вводили болюсно протиблювальний засiб з групи антагонiстiв серотоншу - ондансетрон у дозГ 8 мг та цен-тральний допамшовий антагонГст з перифе-ричною холшерпчною активнГстю - метокло-прамГд у дозГ 10-20 мг;
• симптоматичну терашю за потреби.
ПГсля операцп пащентГв переводили у
вГддГлення штенсивно! терапп Центру або в шшГ лГкувальнГ заклади.
У палатГ штенсивно! терапп проводили:
• гГпотензивну терашю для утримання АТ у межах 110-120/70-80 мм рт. ст. (шфу-зГя уратдилу, лабеталолу) з метою запобь гання геморагГчнГй трансформацп в дшян-цГ пперперфузп пГсля вщновлення прохщ-ностГ судин. У разГ невдало! реканалГзацп рГвень АТ систолГчного тримали у межах 140-180 мм рт. ст.;
• шфузшну терашю iзотонiчним розчи-ном стерофундину в достатньому об'емi для пiдтримання нормоволемп;
• головний кшець лiжка пщшмали на 15-30° для полiпшення вщтоку кровi та лiм-фи вщ голови i профiлактики асшрацп;
• при температурi тiла >38 °C виявляли джерело гшертермп та проводили л^вання (антипiретичними препаратами);
• пщтримання нормогшкемп;
• у разi виявлення запальних процесiв легень призначали антибютики;
• харчування за допомогою назогастраль-ного зонда у хворих iз дисфагiею;
• контроль гемостазу в мют пункцп;
• обов'язково комп'ютерну томографiю, контроль головного мозку через 24 год шсля операцп або рашше у разi негативно'1 динамь ки в невролопчному статусi.
Пiд загальною анестезiею МТЕ провели у 7 пащенпв iз тандемною оклюзiею внутршньо1 сонно'1 артерп (ВСА) i середньо'1 мозково'1 арте-рп (СМА) (у 3 випадках - справа, у 4 - злiва) та у 6 хворих з оклюзiею СМА (у 4 випадках -злiва (М1-сегмент), у 2 - справа (М2-сегмент)).
За mTICI 39 (61,9 %) хворих мали 3 бали, 15 (23,8 %) - 2б бали, 4 (6,4 %) - 2а бали, 5 (7,9 %) - 0 башв.
1з ускладнень анестезп у 2 (15,4 %) випадках вщзначили короткотривале (2-5 хв) зниження АТ шсля шдукцп на 20-30 %, яке компенсували шфузшною терашею в наступ-нi 5-10 хв.
Тривалють перебування хворого у стащо-нарi становила вiд декiлькох годин до декшь-кох тижнiв, у середньому - 4,7 доби. При ви-писщ або переведеннi в шший лiкувальний заклад тяжкiсть невролопчного дефiциту за шкалою NIHSS варивала вiд 34 до 0 балiв (у середньому - 11,4 бала), за шкалою ASPECTS - вщ 10 до 0 балiв (у середньому - 5,61 бала),
0 балiв за МШР мали 5 (7,9 %) пащешив,
1 бал - 4 (6,4 %), 2 бали - (3,2 %), 3 бали -14 (22,2 %), 4 бали - 28 (44,5 %), 5 башв -3 (4,7 %), 6 балiв - 7 (11,1 %). Велика част-ка хворих iз 4 балами пояснюеться випискою одразу пiсля МТЕ (переведення в шший л^-вальний заклад). Оцшка результатiв лшуван-ня за МШР через 90 дшв показала, що бiльше половини пащешив (32 (50,8 %)) пiсля МТЕ не потребували сторонньо1 допомоги (0-2 бали), у 24 (38,1 %) зафксовано 3-5 балiв, ле-тальшсть (або 6 балiв) - 7 (11,1%).
Пiсля МТЕ i3 застосуванням загально'1 анестези зареестровано 2 (15,4 %) летальних наслщ-ки, тсля МТЕ з використанням СЗС - 5 (10,0 %) (p>0,05). Не виявлено статистично значущо'1 рiзницi в летальност залежно вiд виду анестези, а також ч^ко'1 залежносп мiж видом анесте-зюлопчного забезпечення та яюстю реперфузи. На летальнють впливали iншi показники - ви-сокий бал за шкалою NIHSS при roспiталiзащi, оцiнка за шкалою ASPECT, тяжкий соматичний статус, супутня патолопя, стан колатералей, пе-рiоперацiйнi ускладнення, стан реперфузи тсля операци. У табл. 1 наведено показники леталь-носп залежно вщ рiзних чинникiв.
Провели порiвняння таких показниюв у хворих iз ЗА та СЗС (табл. 2):
• тривалють операцп (час «вщ початку за-хворювання до паху» та час «вщ паху до ре-каналiзащi»);
• рiвень сатурацп;
• стабшьшсть АТ i АТ середнього;
• кшькють та частота використання вазо-пресорiв або антигiпертензивних препарапв (лабетолол);
• кiлькiсть пiсляоперацiйних пневмонш;
• iншi пiсляоперацiйнi ускладнення.
Отримат данi свiдчать, що вид анестезю-
лопчного забезпечення не впливав значною мiрою на подовження часу «вщ початку за-хворювання до паху» (у середньому на 510 хв довше у разi проведення МТЕ пiд ЗА, p > 0,05). Час «вщ початку до паху» не залежав вщ виду анестези (p > 0,05). Рiвень SaO2 коливав-ся у межах норми та в середньому в обох групах становив 97 % (p > 0,05). Утримати середнш АТ у межах норми вдавалося в обох групах на рiвнi 125 мм рт. ст. (p > 0,05), що свiдчить про забез-печення адекватних умов проведення процеду-ри реваскуляризаци у перюперацшний перiод у групах. Кiлькiсть вазопресорiв або лабетололу в групi СЗС застосовували у значно меншш кшь-костi, нiж у групi ЗА (р < 0,05). У грут ЗА було значно бiльше випадюв пiсляоперацiйних пнев-монiй (р < 0,05). Статистично значно часпше спостер^али дислокацiю серединних структур iз декомпресшною трепанацieю черепа у групi ЗА (p < 0,05), але це було пов'язано ш з типом анестезюлопчного забезпечення, а iз тяжюстю
Вид анестези Кшьккть пащент1в Вид оклюзи Б1к ураження Характер оклюзй' Рекана-л1зац1я судини Оц1нка колате-рального крово-o6iry за шкалою ASITN AGG
Загальна 2 Тандемна оклюзiя ВСА + СМА Справа (n=1) Атеротромбо-тичного похо-дження з бляшки гирла ВСА е 0
Злiва (n=1) 0
Мюцева з болюсним введенням фенташлу 5 3 Тандемна оклюзiя ВСА + СМА Справа (n=1) Атеротромбо-тичного похо-дження з бляшки гирла ВСА (n=1) е 1
Злiва (n=2) Кардiоемболiч-ного походження (n=2) 2-0
2 Оклюзiя ЗМА (Р1-сегмент) Справа (n=1) Атеротромбо-тичного похо-дження з бляшки (Р1-сегмент ЗМА) Вiдсутня 3
Оклюзiя СМА (Mi- сегмент) Справа (n=1) Кардiоемболiч-ного походження е 3
npuMimKa: ASITN AGG - American Society of Interventional and Therapeutic Neuroradiology collateral grading; 3MA - 3agHH M03K0Ba aprepia.
Таблиця 1
Причини летальност1 хворих тсля механ1чно1 тромбекстракци
Таблиця 2
Важлив1 чинники перюперацшного ведения хворого
Показник ЗА СЗС Значення р
Час «вщ початку захворювання до паху», хв 366 401 0,85716 z= -0,18141
Час «вщ паху до реканал1заци», хв 472 480 (у 3 не досягнуто реканал1зацп судини ) 0,78716 z= -0,27301
SaO2, % 97 97 0,82588 z= -0,21756
Стабшьний АТ середнГй, мм рт. ст. 125 125 0,7346 z= -1,79385
Використання вазопресорГв або лабетололу (пГсляоперацГйний перГод) 13 (100,0 %) 19 (38,0 %) 0,0001 *
Юльюсть пГсляоперацГйних пневмонГй 8 (61,5 %) 6 (12,0 %) 0,000129 * X2 = 14,6492
1ншГ пГсляоперацГйнГ ускладнення: - дислокащя серединних структур Гз декомпресшною трепанацГею черепа - нудота - Гнфаркт мГокарда 4 (30,8 %) 2 (15,4 %) 0 1 (2,0 %) 8 (16,0 %) 1 (2,0 %) 0,0004472 * X2 = 8,0815 (з поправкою Иейтса) 0,709979 X2 = 0,1383 (з поправкою Иейтса)
*ВГдмГннГсть е статистично значущою.
стану хворого на момент гостташзаци, рГвнем порушення вГтальних функцГй та свГдомостГ, що потребувало застосування ЗА. Щодо Гнших ускладнень (нудота, Гнфаркт мГокарда) статистично значущо! вГдмГнностГ мГж групами не встановлено (р > 0,05).
Обговорення
Згщно з рекомендащями ESO пащентам, яким проводять ендоваскулярну МТЕ, мож-на застосовувати СЗС, якщо немае показань до ЗА (вщсутшсть вербального контакту, порушення свщомосп (висока ощнка за шкалою NIHSS), дихально! функцп (гГпоксГя або попередня астращя), ознаки ураження стовбура мозку, психомоторне збудження та неадекватшсть поведГнки, неможливГсть самостГйно утримувати горизонтальне по-ложення через супутню патолопю) (ступГнь доказовостГ дослГджень Karolinska Stroke Update - С) [18].
До 2014 р. вважали, що СЗС е кращою для ендоваскулярно! МТЕ [7, 8]. Попередш
дослГдження показали, що ЗА асощюеться зГ збшьшенням рГвня летальностГ та трива-лост перебування у вГддГленнГ штенсивно! терапп порГвняно з мГсцевою анестезГею. Загальну анестезГю (або можливу потребу в нш) називали незалежним передвГсни-ком поганого результату, а саме бшьшо! кшькосп летальних наслГдкГв у вщдале-ний перГод, тодГ як СЗС асощювалась Гз 60 % шансГв на хороший результат (ЗА - Гз 15 %) [12].
Однак в останш 5-6 рокГв з'являеться дедалГ бГльше даних щодо обгрунтованос-тГ застосування ЗА (предиктор бшьшо! ви-живаностГ у вГддалений перюд та бшьшо! кГлькостГ пневмонп у тсляоперацшний перГод) [9, 10]. Хоча, як i у нашому досль дженнГ, не можна вважати ЗА незалежним предиктором сприятливГших результатГв, тому що вГддаленГ наслГдки лГкування хво-рих Гз Г11 е результатом багатофакторного впливу. Отримаш нами даш щодо виник-нення пневмонш у пГсляоперацГйний перГ-
од пiдтвердили данi л^ератури, так само, як i результати оцшки iнших вiдiбраних критерпв [9, 10, 12].
Бшьша частота дислокацп серединних структур Ï3 декомпресiйною трепанащею черепа у групi ЗА порiвняно з групою СЗС також узгоджуеться з даними л^ератури. Причиною цього е бшьша кшьмсть випад-мв початкового тяжкого стану хворого, що потребувало переведення на штучну венти-лящю легень [7, 8, 18].
За даними аналiзу лiтератури та отри-маних нами результатiв, значно1 рiзницi за результатами використання ЗА або СЗС не встановлено. У 2017 р. дослщження GOLIATH i ANSTROKE виявили, що ЗА i СЗС е однаково безпечними [9, 19]. Кож-ний вид анестези мае певш переваги. Так, ЗА дае змогу добре знерухомити хворих, контролювати бшь i збудження, надшшше захистити дихальш шляхи вщ можливо1 ас-трацп та ппоксп, тодi як СЗС не мае таких можливостей, але дае змогу постшно контролювати невролопчний стан хворого, елементи вщновлення окремих рухових функцш тд час МТЕ або поглиблення не-врологiчного вогнищевого дефiциту. Деяк джерела повiдомляють про помiтне скоро-чення часу «вщ машфестацп до голки», але наше дослiдження цього не тдтвердило, тривалiсть цього перюду пiд час застосу-вання ЗА збшьшувалася незначною мiрою (на 5-10 хв), а час «вщ голки до реканалiза-ц^'» був однаковим в обох групах. На нашу думку, яку подшяють деяк автори [12], СЗС мае недолги, зокрема вщсутнш меха-нiзм захисту дихальних шляхiв (можлива аспiрацiя), абсолютний контроль рухових реакцш, що iнодi може стати вкрай неспри-ятливим чинником у разi МТЕ. У л^ерату-рi е згадування про такий несприятливий нюанс застосування СЗС, як вщсутшсть контролю болю, якщо процедура тривала понад 1-2 год [10]. У нашому дослщженш в жодному випадку тривалють МТЕ не пе-ревищувала 106 хв, тому нав^ь пiд час СЗС не виникало проблем iз контролем больово-го синдрому в хворих.
Ми погоджуемося з шшими авторами щодо обов'язково! присутностi анестезюлопчно1 бригади бшя пацiента з моменту госпiталiза-ци в стацiонар незалежно вiд методу анестези МТЕ: мшмальна затримка iз виконанням ма-
нiпуляцiй, мiнiмiзацiя часу шдукци загально! анестезiï та мошторинг АТ iз запобiганням його зниженню (185/110 мм рт. ст., сисгашч-ний тиск >140 мм рт. ст.) (ступшь доказовостi
С) [18].
Рекомендаци лiтератури щодо пiсляопе-рацшного ведення хворого у нашому досль дженнi виконувалися i не вiдрiзнялися вiд загальноприйнятих. Особливу увагу придали контролю гемодинамiки - утримували АТ сисгашчний нижче за 140 мм рт. ст., але вище за 110 мм рт. ст., залежно вщ ступеня досяг-нуто1 реперфузiï, та не допускали зменшення АТ дiастолiчного нижче 90 мм рт. ст. для запо-б^ання гострiй нирковiй недостатностi (сту-пшь доказовостi В) [5].
Ми навмисно в алгоршм ведення хворого не згадували про контроль пшкеми, тому що л^ературш данi свiдчать про те, що жорсткий контроль пшкеми за допомогою внутрiшньо-венного введення шсулшу не полiпшуе на-слщки iнсульту i пов'язаний з цим пщвище-ний ризик гiпоглiкемiï (ступшь доказовосп А). Вимiрювання вмiсту цукру в кровi перед-бачене стандартним лабораторним контролем за показниками.
Згщно з рекомендащями ESO монiторинг неврологiчного статусу, частоти серцевих скорочень, АТ, температури тша i SpO2 необ-хiдно проводити впродовж 72 год тсля МТЕ. Особливу увагу слщ придшяти мошторингу серцево1 дiяльностi для виявлення можливо1 фiбриляцiï передсердь та iнших потенцшно небезпечних аритмiй [18]. Хворi з гострим порушенням мозкового кровотоку в гострий перюд потребують постiйного вiзуального контролю ускладнень для запобiгання блю-ванню, аспiрацiï, асфiксiï, психомоторному збудженню, контролю рiвня свiдомостi, мож-ливих судом.
Особливосп харчування: обов'язкова що-денна оцшка пацiента за шкалою дисфагiï.
Питання анестезюлопчного забезпечення МТЕ е предметом рiзних дослiджень, результати яких (особливо проведених в останш 4-5 роюв) приблизно однаковi. Немае оста-точних рекомендацiй щодо застосування якогось одного виду анестези. Тривають до-слщження використання ЗА i СЗС для МТЕ, тому остаточне ршення щодо вибору виду анестези приймае анестезюлог залежно вщ вихiдних даних хворого та обсягу оперативного втручання [7, 9].
Висновки
1. Bибiр методy анестезп для проведення MTE для великих церебральних судин маe 6УТИ iндивiдyальним.
2. Hемаe статистично значущо1 рiзницi за нейрохiрyргiчними результатами MTE та ле-тальнiстю залежно вщ виду анестезюлопчно-го забезпечення.
3. Bибiр методу анестези не мав статистично значущого впливу на час «вщ початку захворювання до паху» та «вщ паху до река-налiзацiï».
4. Перелiк показниюв монiторингy в^аль-них функцп (АХ частота серцевих скорочень, частота дихання, температура тша) та SaO2 у пацieнтiв однаковий при ЗА i CЗC.
5. Виявлено рiзницю за кшьюстю застосування вазопресорiв або лабетололу та тсляопе-рацiйних пневмонш залежно вiд виду анестези: статистично значущо бiльше ïx було в груш ЗА.
6. З огляду на тяжюсть стану хворих пщ час госпiталiзацiï та забезпечення вах умов про-
ведення ендоваскулярно1 МТЕ обов'язковою е участь анестезюлопчно1 бригади у веденш хворого з моменту госпiталiзацii незалежно вiд методу анестезп.
7. Результати МТЕ залежать не лише вщ вибору анестезiологiчного забезпечення, а i вiд оцiнки за NIHSS при госпiталiзацii та за шкалою ASPECTS, тяжкост соматичного статусу, супутньо1 патологл, розвитку кола-тералей, перюперацшних ускладнень, стану реперфузп тсля операцп.
8. Слiд дотримуватися загальноприйня-тих рекомендацiй щодо анестезюлопчно-го ведення та мошторингу хворого пщ час МТЕ, придiляти особливу увагу стану гемо-динамiки до та тсля вщновлення реперфузп пiсля реканалiзацii судини залежно вiд сту-пеня реперфузп - це е ключовим моментом устху лiкування Г11.
9. Вплив виду анестезюлопчних методiв на результати МТЕ при Г11 е предметом дис-кусiй i потребуе подальшого вивчення.
References
1. Hillmann S, Wiedmann S, Fraser A et al. Temporal changes in the quality of acute stroke care in five national audits across Europe. Biomed Res Int. 2015;2015:432497. PMID: 26783519 PMCID: PMC4689962 DOI: 10.1155/2015/432497
2. Lahr MM, Luijckx GJ, Vroomen PC et al. Proportion of patients treated with thrombolysis in a centralized versus a decentralized acute stroke care setting. Stroke. 2012; 43(5):1336-40. PMID: 22426467 DOI: 10.1161/STR0KEAHA.111.641795
3. Norrving B, Barrick J, Davalos A et al. on behalf of the Action Plan for Stroke in Europe Working Group. Action Plan for Stroke in Europe 2018-2030. Eur Stroke J. 2018;3(4):309-36. https://doi.org/10.1177/2396987318808719
4. Vakkasov KM, Naumov DYu, Vodopyanova NI i dr. Mehanicheskaya trombektomiya pri ostrom ish-emicheskom insulte: opyt odnogo centra. Komplek-snye problemy serdechno-sosudistyh zabolevanij. 2019;8(4S):95-103. DOI 10.17802/2306-1278-2019-8-4S-95-103 (in Russian)
5. Hindman BJ. Anesthetic management of emergency endovascular thrombectomy for acute ischemic stroke. Part 1: patient characteristics, determinants of effectiveness, and effect of blood pressure on outcome. Anesthesia & Analgesia. 2019;128(4):695-705. DOI: 10.1213/ANE.0000000000004044
6. Dinsmore J, Elwishi M, Kailainathan P. Anaesthesia for endovascular thrombectomy. Open Archive. Published: September 03, 2018. https://doi.org/10.1016/j. bjae.2018.07.001.
7. John N, Mitchell P, Dowling R, Yan B. Is general anaesthesia preferable to conscious sedation
in the treatment of acute ischaemic stroke with intra-arterial mechanical thrombectomy? A review of the literature. Neuroradiology. 2013;55(1):93-100. PMID: 22922866 DOI: 10.1007/s00234-012-1084-y
8. Schönenberger S, Möhlenbruch M, Pfaff J et al. Sedation vs. Intubation for Endovascular Stroke Treatment (SIESTA): a randomized monocentric trial. Int J Stroke. 2015;10(6):969-78. PMID: 25864723 DOI: 10.1111/ijs.12488
9. Simonsen CZ, Yoo AJ, Sorensen LH et al. Effect of general anaesthesia and conscious sedation during endovascular therapy on infarct growth and clinical outcomes in acute ischaemic stroke: a randomized clinical trial. JAMA Neurol. 2018;75(4):470-7. PMID: 29340574 PMCID: PMC5885172 DOI: 10.1001/ja-maneurol.2017.4474
10. Chunguang R, Guangjun X, Yanchao L et al. Effect of conscious sedation vs. general anesthesia on outcomes in patients undergoing mechanical thrombectomy for acute ischemic stroke: A prospective randomized clinical trial. Front. Neurol. 2020 Mar 24;11:170. doi: 10.3389/fneur.2020.00170.
11. Marion JT, Seyedsaadat SM, Pasternak JJ et al. Association of local anesthesia versus conscious sedation with functional outcome of acute ischemic stroke patients undergoing embolectomy. Interv Neuroradiol. 2020 Aug;26(4):396-404. doi: 0.1177/1591019920923831. Epub 2020 May 6. PMID: 32375517
12. McMahon S, Stocker G, Bell K. Anaesthetic Management of Endovascular Thrombectomy for Ischaemic Stroke. ATOTW 404. 28 May, 2019:1-9.
13. Brott T, Adams HP, Olinger CP et al. Measurements of acute cerebral infarction: a clinical examina-
tion scale. Stroke. 1989;20:864-70. doi:10.1161/01. STR.20.7.864
14. Cerejo R, Cheng-Ching E, Hui F et al. Treatment of patients with mild acute ischemic stroke and associated large vessel occlusion. J Clin Neurosci. 2016;30:60-4. doi:10.1016/j.jocn.2015.12.029
15. Hill MD, Demchuk AM, Goyal M et al. and for the IMS3 Investigators. Alberta Stroke Program early computed tomography score to select patients for en-dovascular treatment: Interventional Management of Stroke (IMS)-III Trial. Stroke. 2014 Feb;45(2):444-9. https://doi.org/10.1161/STR0KEAHA.113.003580
16. Barber PA, Demchuk AM, Zhang J et al. Validity and reliability of a quantitative computed tomography score in predicting outcome of hyperacute stroke before thrombolytic therapy. ASPECTS Study Group. Alberta Stroke Programme Early CT Score. Lan-
cet. 2000;35(9216): 1670-4. PMID: 10905241 DOI: 10.1016/s0140-6736(00)02237-6
17. Puetz V, Sylaja PN, Coutts SB et al. Extent of hypoat-tenuation on CT angiography source images predicts functional outcome in patients with basilar artery occlusion. Stroke. 2008;39(9):2485-90.
18. Ahmed N, Audebert H, Turc G et al. Consensus statements and recommendations from the ESO-Karolinska Stroke Update Conference, Stockholm 11-13 November 2018. Eur. Stroke J. 2018;4(4):307-17. PMID: 31903429 PMCID: PMC6921948 DOI: 10.1177/2F2396987319863606
19. Lowhagen Hendén P, Rentzos A, Karlsson JE et al. General anesthesia versus conscious sedation for endovascu-lar treatment of acute ischemic stroke. The AnStroke Trial (Anesthesia During Stroke). Stroke. 2017 Jun;48(6):1601-7. doi: 10.1161/STR0KEAHA.117.016554.
АНАЛИЗ ОПЫТА АНЕСТЕЗИОЛОГИЧЕСКОГО ОБЕСПЕЧЕНИЯ ЭНДОВАСКУ-ЛЯРНЫХ МЕХАНИЧЕСКИХ ТРОМБЭКТОМИЙ ПРИ ИШЕМИЧЕСКОМ МОЗГОВОМ ИНСУЛЬТЕ
Н. Б. ЧАБАНОВИЧ1, М. Ю. МАМОНОВА2, С. В. КОНОТОПЧИК1, Д. В. ЩЕГЛОВ1, Н.Б. ВИВАЛЬ1
1ГУ «Научно-практический Центр эндоваскулярной нейрорентгенохирургии НАМН Украины», г. Киев
2Национальный медицинский университет имени А. А. Богомольца, г. Киев
Цель работы - проанализировать собственный опыт анестезиологического обеспечения механической тромбэктомии (МТЭ) у пациентов с острым ишемическим инсультом (ОИИ), обусловленным окклюзией больших церебральных сосудов.
Материалы и методы. Лечение больных с ОИИ, вызванным окклюзией мозговых сосудов, проводили в соответствии с рекомендациями Европейской организации инсульта (ESO). МТЭ выполнена у 63 пациентов (23 женщин и 40 мужчин). Возраст пациентов - от 36 до 82 лет, средний возраст - (62,00±16,31) год). Тяжесть неврологической симптоматики в острый период ишемического инсульта оценивали в динамике с помощью National Institutes of Health Stroke Scale (NIHSS). Оценку степени ограничения жизнедеятельности вследствие инсульта проводили с помощью модифицированной шкалы Рэнкина перед выпиской и через 90 дней. Наиболее показательными были данные, полученные через 90 дней. Ранние ишемические изменения в головном мозге на компьютерных томограммах оценивали с помощью Alberta Stroke Program Early CT score (ASPECTS). Для уменьшения времени «от начала заболевания до паха (пункции бедренной артерии)» («onset-to-groin time») всех пациентов при госпитализации после проведения нейровизуализации сразу направляли в операционную. Для выполнения МТЭ в 50 (79 %) случаях применили се-дацию (сибазон, фентанил) с сохранением сознания в комбинации с местной анестезией, в 13 (21 %) - общую анестезию (пропофол, фентанил, атракуриума бесилат). Независимо от метода анестезии проводили мониторинг жизненно важных функций и оценку послеоперационных осложнений, а также показателей, связанных с видом анестезии: время «от начала заболевания до паха», время «от паха до реканализации», уровень SpO2, стабильность среднего артериального давления (АД), использование вазопрессоров или лабетало-ла, количество послеоперационных осложнений (пневмония, дислокация с декомпресион-ной трепанацией черепа, тошнота, инфаркт миокарда).
Результаты. Алгоритм анестезиологического обеспечения периоперационного периода предусматривал анестезию во время МТЭ, послеоперационный анестезиологический мониторинг и коррекцию отклонений в течение последующих 72 ч. Обязательными компо-
нентами анестезиологического обеспечения МТЭ были поддержка АД не ниже 140/90 мм рт. ст. до реперфузии и FiO2 0,45-0,50 %. Анестезиологическое обеспечение также предусматривало инфузионную терапию, профилактику рвоты и регургитации, симптоматическую терапию. Особое внимание уделяли контролю гемодинамики в послеоперационный период. Оценка результатов лечения по модифицированной шкале Рэнкина через 90 дней показала, что больше половины пациентов (32 (50,8 %)) после МТЭ не требовали посторонней помощи (0-2 балла), (24 (38,1 %)) зафиксированы 3-5 баллов. После МТЭ с применением общей анестезии зарегистрировано 2 (15,4 %) летальных случая, после МТЭ с се-дацией с сохранением сознания - 5 (10,0 %). В группе общей анестезии отмечено большее количество случаев использования вазопрессоров или лабеталола и послеоперационных пневмоний. По остальным показателям статистически значимой разницы между группами с разными видами анестезии не выявлено.
Выводы. Выбор метода анестезии для МТЭ должен быть индивидуальным. Нет статистически значимой разницы в результатах лечения (в частности, по летальности) пациентов с ОИИ с использованием МТЭ в зависимости от вида анестезиологического обеспечения. Не выявлена разница во времени «от начала заболевания до паха» и времени «от паха до реканализации» при разных методах анестезии. Показатели жизненно важных функций, а также SaO2, среднее АД не имели значимых отличий. Выявлена разница по применению вазопрессоров или лабеталола и количеству послеоперационных пневмоний в зависимости от вида анестезии. Анестезиологическая бригада должна принимать участие в ведении больного, начиная с момента госпитализации, независимо от метода анестезии. Результаты лечения ОИИ зависели от начальной оценки по NIHSS и ASPECTS, сопутствующей патологии, развития коллатералей, периоперационных осложнений, степени реперфузии после операции. Следует уделять особое внимание гемодинамике до и после восстановления ре-перфузии после реканализации сосуда с учетом степени реперфузии.
Ключевые слова: ишемический инсульт; лечение; механическая тромбэктомия; анестезиологическое обеспечение; общая анестезия; седация.
ANALYSIS OF THE EXPERIENCE OF ANESTHETIC MANAGEMENT DURING ENDOVASCULAR MECHANICAL THROMBECTOMY IN ISCHEMIC CEREBRAL STROKE
N.B. CHABANOVYCH 1, M.Yu. MAMONOVA 2, S.V. KONOTOPCHYK 1, D.V SHCHEHLOV 1, MB. VYVAL 1
1 SO «Scientific-Practical Center of Endovascular Neuroradiology NAMS of Ukraine», Kyiv
2 Bogomolets National Medical University, Kyiv
Objective - to analyze our own experience of anesthetic management during mechanical thrombectomy (MTE) in patients with acute ischemic stroke (AIS) caused by large cerebral vessels occlusion.
Materials and methods. Treatment of patients with AIS caused by large cerebral vessels occlusion was carried out in accordance with the recommendations of the European Stroke Organization (ESO). MTE was performed in 63 patients (23 women and 40 men aged 36 to 82 years, mean age - 62.00 ± 16.31 years). The severity of neurological symptoms in the acute period of ischemic stroke was assessed over time using the National Institutes of Health Stroke Scale (NIHSS). The degree of disability due to stroke was assessed using a modified Rankine scale (mSR) before discharge and after 90 days. The results by mRS after 90 days were the most indicative. Early ischemic changes in the brain on computed tomograms were assessed using the Alberta Stroke Program Early CT score (ASPECTS). To reduce the time «onset-to groin time» (puncture of the femoral artery), all patients were immediately sent to the operating room upon hospitalization after neuroimaging. For MTE in 50 (79 %) cases conscious sedation with local anesthesia (sibazon, fentanyl) was used, in 13 (21%) cases - general anesthesia (propofol, fentanyl, atra-curium besylate). Regardless of the anesthesia method, vital signs were monitored and postop-
erative complications were assessed. The assessment of other important indicators related to the expiration of anesthesia was carried out: the time «onset-the the groin time» the time «from groin - to recanalization», the level of saturation, the stability of mean arterial pressure, the use of vasopressors or labetolol, the number of postoperative complications (pneumonia, dislocation with decompression craniotomy, nausea, myocardial infarction).
Results. The algorithm for anesthetic management of the perioperative period included the anesthesia during MTE, postoperative anesthetic monitoring and correction of deviations over the next 72 hours. Mandatory components of anesthetic support of MTE were to maintain blood pressure of at least 140/90 mm Hg. before reperfusion and FiO2 0.45-0.5%. Anesthetic management also included infusion therapy, prevention of vomiting and regurgitation, and symptomatic therapy. Special attention was paid to the control of hemodynamics in the postoperative period. The results of treatment according to mRS after 90 days showed that more than half of the patients - 32 (50.8%) after MTE were independent of outside help (0-2 points), 24 (38.1 %) - 3-5 points, 6 points (mortality) - 7 (11.1 %). After general anesthesia during MTE, 2 (15.4 %) deaths were registered, after MTE with conscious sedation using - 5 (10.0%). There more patients with the vasopressors or labetalol using and the number of postoperative pneumonia were identified in the group with general anesthesia. For other indicators, there was no statistically significant difference in the results depending on the type of anesthesia. There was no statistically significant difference in the results in depending on anesthesia method.
Conclusions. The choice of the anesthesia method during MTE for large cerebral vessels should be individual. There was no statistically significant difference in the results in treatment of patients with AIS using MTE (in particular, in mortality), depending on the type of anesthetic management. It is also wasn't found in the time «onset - to groin time» and the time «groin - to recanalization» with various methods of anesthesia. Indications of vital functions, saturation, mean arterial pressure in patients did not have a significant difference. Differences were revealed in terms of the vasopressors or labetolol using and the number of postoperative pneumonia, depending on the anesthesia type. The anesthesia team should be involved in patient management from the moment of hospitalization, regardless of the method of anesthesia. The results of AIS treatment depend on the initial NIHSS and ASPECTS scores, comorbidity, collateral development, perioperative complications, and the degree of reperfusion after surgery. Special attention should be paid to hemodynamics before and after reperfusion recovery after vessel recanalization, taking into account the degree of reperfusion. The influence of the type of anesthesia on the results of the treatment of AIS with the MTE using remains under the further discussion.
Key words: ischemic stroke; treatment; mechanical thrombectomy; anesthetic management; general anesthesia; sedation.
