MILITARY SCIENCES
АНАЛ1З ЧИННИК1В ВПЛИВУ НА ЕФЕКТИВН1СТЬ ВНУТР1ШН1Х КОМУН1КАЦ1Й У В1ЙСЬКОВ1Й ЧАСТИН1 ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАШИ
Невальонний €.О.
Нацюнальний утверситет оборони Украти 1мет 1вана Черняховського, ад'юнкт
ANALYSIS OF FACTORS IMPACT ON THE EFFECTIVENESS OF INTERNAL COMMUNICATIONS IN MILITARY UNITS OF THE ARMED FORCES OF UKRAINE
Nevalionnyi Ye.
National Defense University of Ukraine named after Ivan Cherniakhovskyi, PhD student
Анотащя
У статп розглядаються чинники, що мають вплив на ефектившсть внутршшх комушкацш у вшсь-ковiй частинi Збройних Сил Украши, як специфiчнiй органiзацiï з ieрархiчною структурою побудови управлiнських вщносин. Наголошуеться, що внутрiшнi комунiкацiï' е напрямком органiзацiйних ко-мунiкацiй, що спрямовуються на внутрiшнi цiльовi аудитори та впливають на загальний ктмат м1жосо-бистiсних вiдносин мiж учасниками управлiнського процесу. Визначено, що внутршш комунiкацiï' в ор-ганiзацiï' можна розглядати як складну соцiальну систему вшськового призначення. Окресленi внутрiшнi та зовшшт чинники, що безпосередньо впливають на комушкацшш процеси.
Abstract
The article deals with factors that have an impact on the effectiveness of internal communications in the military units of the Armed Forces of Ukraine as a specific organization with the hierarchical structure of management relations construction. It is emphasized that internal communications are the direction of organizational communications, which are directed to internal target audiences and affect the general climate of interpersonal relations between the participants in the managerial process. It is determined that internal communications in the organization can be considered as a complicated social system of military purposes. Outlined internal and external factors that directly affect communication processes.
Ключов1 слова: комушкащя, оргашзащя, вшськова частина, оргашзацшш комушкацп, внутршш комушкацп, управлшня.
Keywords: communication, organization, military unit, organizational communications, internal communications, management.
Постановка проблеми.
Оргашзацшш комушкацп е найважлившою складовою в дiяльносri будь-яко! оргашзацп та за-безпечуе обмш шформащею всередиш оргашзацп та взаемодш Н iз зовнiшнiм оточенням. В структур-них органiзацiях сектору оборони недосконала система комушкацш знижуе ефектившсть управлшня, ^ як наслвдок, знижуеться обороноздатнiсть держави. В умовах проведения операцп Об'една-них сил це питання е вкрай актуальним, тому що вiд рiвня ефективносп управлiння у вiйськовiй частинi залежить ефектившсть Н бойового застосування.
Налагодження внутрiшнiх комунiкацiйних зв'язкiв мiж елементами системи управлшня, а особливо мiжособистiсноi комушкацп начальника й шдлеглого, як основно! ланки вищезгадано! системи мае значний вплив на ефектившсть управлшня. Проте оргаиiзацiя внутршшх комунiкацiй е досить складним процесом, тому що на не! буде мати вплив ряд чиннишв як внутршнього, так i зовнiшнього середовища.
Таким чином, дослiджения чинникiв впливу на ефектившсть внутршшх комунiкацiй е надзви-чайно актуальною проблемою, оскшьки якiсть об-
мiну управлiнською шформащею всередиш оргашзацп напряму впливае на ефектившсть управлшня i досягнення оргашзащею визначених цiлей.
Аналiз останнiх дослiджень i публiкацiй. Теоретичш та методологiчнi проблеми комунiкацiй в оргашзащях дослiджували як вiтчизиянi, так i за-рубiжнi вченi. Зокрема дослвдження проблем теорii' комунiкацii' проводили Г. Лассвелл, Н. Луман, М. Васшк, Л. Компанцева, Г. Почепцов, В. Рiзун та ш.
Як функщю управлiния комунiкацiю розгля-дали Б. Литвак, М. Туленков, Г. Щокш, А. Хорон-жий, Н. Шпак, Т. Орлова, К. Суровцева, Н. Шпак.
У сферi вшськово-сощального управлшня аспекта комушкацп, як оргашзованого впливу на свщомють щдивщв та соцiальнi процеси, знайшли свое воображения у працях В. Алещенка, В. Без-баха, В. Осьодла, О. Сафша, В. Стасюка та ш.
Але, проведений аналiз наукових дослщжень сввдчить, що питаниям розгляду чинникiв впливу на ефективнiсть комушкацш в оргашзацшних структурах сектору безпеки та оборони держави придiляеться недостатньо уваги.
Мета статт - визначити чинники, що впливають на ефектившсть внутршшх комушкацш у вшськових частинах Збройних Сил Украши.
Виклад основного матерiалу.
Вшськова частина е органiзацiйною структурною одиницею Збройних Сил Украхни та скла-даеться iз вхдповхдних шдроздшв (в деяких випад-ках i окремих вiйськових частин), як1 взаемодшть мiж собою та вищим керiвництвом задля забезпе-чення основнох функци: стримування збройнох агресп проти Украхни та вiдсiч хй, охорону повхтря-ного простору держави та шдводного простору у межах територiального моря Украхни у випадках, визначених законом, беруть участь у заходах, спря-мованих на боротьбу з тероризмом, а також вико-нання шших функцiй у вiдповiдностi iз законодав-ством Украхни [15].
1накше кажучи, вiйськова частина це вiйськова оргашзащя певнох структури зi специфiчною побу-довою управлiнських вхдносин. Вiйськовi частини, як оргашзацп, побудованi за теорiею бюрократ Макса Вебера i мають iерархiчну формальну структуру управлшня впорядковану за лiнiйно-штабним (лiнiйно-функцiональним) принципом [14]. Основною характеристикою Херархп е формальне пхдпо-рядкування оаб на кожному рiвнi управлшськох взаемоди, при чому чим вище рiвень - тим бiльше пхдпорядкованих оаб мае керiвник. Лiнiйно-штабна структура дозволяе сполучити принцип единоначальностi та колепальносп, але ж прий-няття управл1нського рiшення залишаеться за командною ланкою, тобто домХнуючою е iерархiчна складова управлшськох взаемоди, тобто, основ-ними комунiкаторами (суб'ектами внутршшх ко-мунiкацiй) у вiйськовiй частиш е командири (начальники) всiх рiвнiв управл1ння.
У Доктринi публ1чного спшкування [5] та Док-тринi зi стратегiчних комунiкацiй [4] наводяться майже iдентичнi визначення поняття "внутршш комушкащх" як комушкативнох дiяльностi, спрямо-ванох на внутрiшню аудиторш, що мае зв'язок iз Збройними Силами Украхни. Також цими Доктринами наводиться тлумачення поняття "внутршня аудиторiя" - вшськово-цивХльний персонал Збройних Сил Украхни та члени хх родин (найближче ото-чення).
Таким чином, внутршш комушкацп у вшсь-ковш частинi е напрямком органiзацiйних ко-мунiкацiй, що спрямовуються на внутршш цiльовi аудиторп та впливають на загальний клiмат м1жо-собистiсних вхдносин мiж учасниками управл1нсь-кого процесу.
Сучаснi дослхдження в сферi оргашзацшнох комунiкацil дозволяють видiлити наступнi подходи до визначення поняття "оргашзацшна ко-мунiкацiя":
1) управлшський (комунiкацiя як функц1я управлшня, як передача розпоряджень i роз'яс-нення процедур i операцiй);
2) системний (комушкащя як система взаемодшчих елементiв, що забезпечують функцiонування оргашзацп);
3) культуролопчний (комунiкацiя як споаб ви-раження органiзацiйноl культури);
4) гумашстичний (комунiкацiя як фактор ро-звитку людського потенцiалу) [12]
В нашому дослiдженнi буде мати мюце розгляд органiзацiйних комунiкацiй як специфiчноl управлiнськоl функцil та як складно1 соцiальноl си-стеми.
П. Друкер зазначае, що оргашзацшш ко-мунгкац^х, тобто комушкацп, якi продукуе ор-гашзац1я, "не можна вважати засобом оргашзацп, це споаб iснувaння органiзацiх" [6]. Вони розгляда-ються як процеси упрaвлiння, оскхльки вони пов'я-зують функци оргашзацп, планування, мотивaцiх та контролю, так i як процес обмiну iнформaцiею мiж персоналом та суб'ектами зовшшнього середовища з метою розв'язання певних проблем [2,7,13,18].
Н. Луман розглядае комунiкaцiю як зв'язок елеменпв системи, де особливого значення набувае не стiльки iнформaцiя, сшльки розумiння й iнтер-претaцiя ще1 iнформaцiх. Елементами складно1 соцiaльнох системи е не фiзичнi об'екти (люди або сощальш спiльноти), а комушкацп, що розклада-ються на ди або подiх. [19]
Також, з точки зору системного шдходу, внутршш комунiкaцiх в оргaнiзaцiх можна розгля-дати як складну соцiaльну систему, а внутршш ко-мунiкaцiх в структурних одиницях сектору безпеки та оборони держави (установах, вшськових части-нах, пiдроздiлaх) - як складну сощальну систему вiйськового призначення. Внутршньо-ко-мунiкaцiйнa робота у вiйськовiй частиш Збройних Сил Украхни, що здшснюеться в системi iнфор-мaцiйнох роботи посадових осiб оргaнiв вiйсько-вого управлшня, комaндирiв (начальникхв) через сукупшсть дiй, пов'язаних з обробкою i передачею iнформaцiх до особового складу шляхом спшкування, розглядаеться як складна сощальна система вiйськового призначення [1].
Як процес комушкащя представляе особливу форму взаемоди персоналу з обмшу шформащею всерединi оргaнiзaцiх та за хх межами, спрямовану на досягнення цшей оргaнiзaцiх, а також на розви-ток персоналу. Процес комушкацп шдлягае знач-ному впливу з боку керiвникiв та (або) неформаль-них лiдерiв колективу шдприемства, тобто мае мiсце управл1нський вплив [18].
Пхд упрaвлiнням оргaнiзaцiйними ко-мунiкaцiями розумiеться сукупнХсть безперервних цшеспрямованих упрaвлiнських впливХв на внутрХшнХ та зовшшш процеси iнформaцiйного об-мшу та взaемодiй, що забезпечують задоволення комунiкaцiйних потреб Х реал1зац1ю цшей оргашзацп [16].
Таким чином, систему внутршшх комушкацш у вшськовш частинХ можна вХдобразити схематично (рис. 1).
Зовшшня аудиторiя
Рисунок 1. Система внутрштх комушкацш (з позначеними "ролями" суб'екта комушкацп).
Основним елементом системи внутршшх комушкацш е командир (комушкатор), який в залежносп ввд комушкативно! ситуаци може обiймати одну з "ролей":
- "ретранслятор" . Отримуе, усвщомлюе та передае зовшшню та внутрiшню iнформацiю до цшьово! аудитори;
- "менеджер". Ключова "роль" командира, що полягае у виробленш та розповсюдженнi управ-лшсько! шформацп. Основна комунiкативна спря-моваиiсть суб'екта управлшня;
- "оратор". "Роль" командира, що спрямову-еться на зовшшш оргашзацшш комушкацп.
У цшому сутшсть управлiння внутрiшнiми ко-мунiкацiями полягае в здшсненш цшеспрямова-ного впливу на персонал iз метою забезпечення приймання, оброблення, накопичення, передавання своечасно! i неспотворено! шформацп на вшповвдш рiвнi управлiння (точки вшповвдальносп) [18]. Але забезпечення зазначених процеав е досить склад-ним, адже на комунiкацiйний процес впливае значна к1льк1сть чинник1в як зовнiшнього, так i внутрiшнього середовища. Ефективнiсть управлшня буде забезпечуватися за рахунок регульова-них факторiв зовнiшнього i внутрiшнього середо-вищ, що визначаються властивостями (якостями) системи управлiння, характеризують способи та умови и застосування з урахуванням впливу на ос-новнi и елементи [8].
Зовшшне середовище, що здiйснюе вплив на комушкацп у вшськовш частиш, визначаеться наступними чинниками:
- характеристик зовнiшнього оточення орга-нiзацii' (полiтичнi - державний курс розвитку сектору безпеки i оборони, економiчнi - оборонний бюджет, сощальш - законодавство у сферi сощаль-ного захисту персоналу сектору безпеки i оборони ;
- завдань оргашзацп. Вплив буде залежати вiд мети, яка ставиться перед вшськовою частиною та умов И застосування (бойовi дИ, повсякденна дь яльнiсть, участь в мiжнародних операцiях з шдтри-мання миру й безпеки тощо).;
- основних характеристик оргашзацп (масштаб, оргашзацшна структура, сфера дiяльностi, мь сце дислокацп вiйськовоi' частини тощо).
Також на основний процес - комушкацш -впливають специфiчнi комушкативш бар'ери (тех-нiчнi; фонетичнi; психологiчнi; семантичнц соцiа-льнi). На нашу думку, вони будуть впливати не лише на процес комушкацп, а й на елементи системи внутршшх комушкацш в цшому, тобто буде мати мюце вплив певних факторiв, що визнача-ються властивостями (якостями) системи [8]. Вони мають специфiчнi передумови виникнення, як1 по-лягають у змiстових й формальних характеристиках шформацшного продукту (логiчних, фонетич-них, стилiстичних, семантичних), особистiсних характеристиках (соцюлопчних, психологiчних) комунiкатора та рецишента, а також в особливостях каналу передачi iнформацiйного продукту (тех-нiчний аспект).
На комунiкатора (суб'ект управлшня) та рецишента (об'ект управлшня) будуть впливати пси-холопчш та сощальш бар'ери, знижуючи ефектившсть комушкацшного процесу на початковому та заключному етапах. Видiляють шють типiв чин-ник1в, що знижують ефективнiсть комунiкацil в ор-гашзаци: дискомфорт фiзичного середовища, в умовах яко! сприймаеться пов1домлення; iнерцiя включения; антипапя до чужих думок, стереотипне мислення, амбiтнiсть; мовний бар'ер; професшне несприйняття; неприйняття iмiджу комунiкатора [17]. Фактори внутрiшнього впливу можна кла-сифiкувати за рiзними ознаками, зокрема: фактори, пов'язаш зi змiстом управлшсько! дiяльностi керiв-ника (рiвнем компетентности органiзаторськими здiбностями тощо); обумовленi особливостями ви-конання керiвником управлiнських обов'язшв; викликанi стилем спiлкування керiвника з шшими учасниками управлiнськоl взаемодil тощо [18].
Психолопчш особливостi комунiкатора та рецишента, належшсть !х до рiзних типiв особисто-стей будуть перешкоджати комушкацп. Л. Компан-цева наголошуе, що ефективнi комунiкацil можливi
лише за умов комушкативнох' розвиненосп особи-стостХ, яка формуеться за певними параметрами [9]:
- комушкативне самоусвХдомлення особис-тостц
- самооцХнювання особистостХ за параметрами ефективнох' комушкаци;
- комушкативний саморозвиток особистостХ.
Для досягнення мети комушкаци необхХдно,
щоб суб'ект (комушкатор) володХв певним пере-л1ком знань, вмшь Х навичок для якюно1 органХзацХ1 комунХкацХйного процесу, тобто мав певну ко-мунХкативну компетентнХсть. О. Лахтадир вважае комунХкативну компетентнХсть неодмшною складо-вою професХйно1 компетентностХ фахХвця [10]. Це складне особистХсне утворення, що мХстить сукуп-нХсть комушкативних знань, умХнь Х навичок, по-трХбних для ефективного виконання професшно-комунХкативно1 д1яльностх
Фактори впливу на суб'ект та об'ект комушкаци повинш визначати потребу в комушкаци, спрямовашсть, врахування типХв особистостей учасникхв комунХкацХйного процесу, та узагальню-ючи весь спектр, обрання вшповвдного намХру, кон-кретно1 ситуаци, ресурсХв Х, в кхнцевому результатХ, комунХкативно1 стратеги.
Для забезпечення ефективного впливу на ре-цитента необхщно виявити в його структурХ пев-ний фактор, на котрий буде спрямовуватись цей вплив для досягнення найвищо1 ефективностХ. Цей фактор I. Дзялошинський визначае як "мшень впливу". 1снують рХзнХ точки зору з приводу того, що потрХбно вважати мХшенню комунХкативного впливу. На думку багатьох дослХднишв, такими об'ектами впливу можуть бути думки, намХри, по-чуття, моральний стан, внутршнш свХт, а також мо-тивацХйнХ утворення (бажання, вподобання, смаки), когнХтивнХ структури (свХтогляд, знання) та по-ведХнковХ прояви (звички, умшня, стил1 поведХнки або д1яльносл) [3].
На шформацш, що передаеться (вхшна шфор-мащя), кодуючий Х декодуючий пристрХй, шформацш, що приймаеться, будуть мати впливи фоне-тичш та семантичнХ бар'ери, пов'язанХ з особливо-стями мовлення та невербального спшкування комунХкатора, а також Хз з визначеннями, як вико-ристовують тд час комушкаци, тобто змХстовним наповненням ХнформацХйного продукту. Фактори впливу на змют ХнформацХйного продукту повинш враховувати особливосп вербально1 та невербальное' комушкаци, а також використання специфХчно1 термшологи, яка буде зрозумша всХм учасникам комунХкацХйного процесу.
Вербальш комунХкацХ1 реалХзуються усним мо-вленням у виглядХ м1жособиспсного спшкування, нарад, перемовин, презентацХй, брифХнгХв, телефон-них розмов Х.т.п. та письмовими повХдомленнями (листи, накази, розпорядження, шструкци тощо). НевербальнХ комунХкацХ1 - це повшомлення, вХдправленХ комунХкатором без вживання мовлення як системи кодування, наприклад за допомогою мХмХки, жестХв, погляду, поз, манер. Вони виступа-ють як зааб комунХкацХ1 в тХй мХрХ, в якш 1х змХст може бути сприйнято Хншими [3].
Для досягнення мети комушкаци необхХдно враховувати й особливосп рецишента, а саме особ-ливостей репрезентативное' системи рецишенпв. Головним у сприйняттХ ХнформацХх е визначення домХнуючо1 репрезентативно1 системи учасника комушкаци. Репрезентативна система людини вХдоб-ражуе основний канал сприймання ХнформацХ1 вХд зовнХшнХх джерел, вщграе ключову роль у по-ведшщ людини, е вирХшальною пХд час анал1зу ш-формацХх та домХнуе в процесХ прийняття рХшень. Репрезентативш системи займають основоположну позицХю у взаемоди людини зХ свХтом Х власною шд-свХдомХстю. Ця взаемодхя забезпечуеться за допо-могою трьох основних систем образХв, вщчутпв та уявлень: вХзуальнох' (зХр); аудХально1 (слух); шнесте-тично1 (м'язовХ вХдчуття, смак Х нюх). ОсобистХсть може поеднувати рХзнХ канали сприйняття для ощнювання отримано1 зовнХшньо1 шформаци', тим самим не маючи одного провХдного з них. Таким чином, репрезентативна система рецишента буде визначати якхсть засвоення ним шформаци', тобто впливатиме на стушнь досягнення мети комунХкацХйного процесу (на ефектившсть комушкаци).
ЕфективнХсть комунХкацХ1 багато в чому зале-жить вХд особливостей ХнформацХйного продукту, який спрямовуеться на рецишента. Враховуючи цю особливХсть, важливе значения мае вщповшшсть змХсту вподобанням та потребам рецишента, якють змХсту та доступшсть шформаци'. I. Дзялошинський зазначае, що мХж ХнформацХйним продуктом, як об'ектом сприйняття, та рецишентом виникають складнХ вХдносини, котрХ можна охарактеризувати за допомогою поняття "дистанцХя" [3]. "Довжина" цХе1 "дистанщ1" визначаеться д1яльшсними , соцХальними, соцХокультурними та психолопчними параметрами тексту й адресата. Сощальш пара-метри характеризують мХру сумюносп щей комунХкатора й рецишента, психолопчш - близькХстю змХсту шформаци до сфери повсякденного досвХду рецишента, основного кола потреб та пов'язаних з ним цшшсних орХентацш [3]. Основними факторами впливу будуть лексично-синтаксичш особли-востХ, структурно-лопчна та концептуальна ор-гашзац1я ХнформацХйного продукту (повшомлення).
Техшчш бар'ери пов'язанХ з каналом передачХ ХнформацХх та впливом зХ сторони оточуючого сере-довища. ТехнХчнХ бар'ери будуть швелюватися пХд час мХжособистХсно1 комушкаци, тобто "обличчя до обличчя". У разХ використання технХчних засобХв передачХ шформаци, фактори впливу будуть бХльше стосуватися параметрХв засобХв зв'язку та передачХ шформаци. ТехнХчнХ бар'ери можна умовно роздшити на двХ групи: шуми - зумовлеш тех-нХчними параметрами засобХв передачХ шформаци, перешкоди - зовшшнш примусовий вплив на канали комушкаци. Щдвищення якостХ засобХв передачХ шформаци, завадозахищеносп канал1в зв'язку, недопущення ХнформацХйного перевантаження -все це буде факторами впливу на канал передачХ ХнформацХйного продукту Х визначатиме ефектившсть комушкаци.
Отже, чинники, що впливають на ефективнють внутрiшнiх комунiкацiй у вшськовш частинi умовно можна подiлити на двi групи:
iндивiдуально-психологiчнi (обумовленi учас-никами комунiкацiйних процесiв: !х здатшстю та мотивацiею брати участь у комушка^х, досягати мети комушкацп, а також зi зменшениям мiжосо-бистюних комунiкацiйних бар'ерiв (щдвищення ко-мушкативно! компетентностi спiвробiтникiв; вибiр комунiкантом найб№ш вiдповiдного м1жосо-бистiсного каналу; подiбнiсть установок i знань у джерела i адресата);
оргаиiзацiйнi (обумовлюються структурою i процесами у вiйськовiй частиш (регулювания внутрiшнiх та зовнiшнiх шформацшних потоков; створения систем зворотного зв'язку; внутршньо-оргаиiзацiйний обмiн; використания сучасних ш-формацiйних технологiй тощо) [11].
Висновки. Враховуючи неможливють ефекти-вного управлшня вiйськовою частиною без належ-но! оргашзацп внутрiшнiх комунiкацiй, командирам (начальникам) необхщно чiтко визначати потребу в шформацп кожного структурного шдроздшу, проводити регулювания шформацшних потоков у вiдповiдностi до поставлено! мети та ви-конуемих завдань. Як суб'ект управлшня, командир повинен оргашзувати яшсну мiжособистiсну комушкацш пвдлеглих, налагодити ефективну систему зворотного зв'язку та впроваджувати використания сучасних шформацшних технологш.
Наведеш чинники впливу на ефективнiсть вну-трiшнiх комунiкацiй у вiйськовiй частиш дають мо-жливiсть в подальших дослiдженнях обгрунтувати ряд показник1в ефективносп функцiонування сис-теми внутрiшнiх комушкацш, емпрично дослiдити !х вплив на ефективнють управлiння та розробити практичш рекомендацii щодо управлiння комушка-цшними процесами у вiйськовiй частинi.
Список л^ератури
1. Алещенко В.1., Невальонний £.О., Починок С.М. Система внутршньо-комушкацшно! ро-боти: сучасний стан та шляхи подальшого розви-тку. Щоквартальний науково-теоретичний та на-уково-практичний журнал "Наука I оборона". Кшв. 1/2020. с. 21-27
2. Бебик В.М. 1нформацшно-комушкацшний менеджмент у глобальному суспiльствi: психоло-гiя, технологи, технiка паблiк рилейшнз: моногра-фiя. Кшв: МАУП, 2005. 440 с.,
3. Дзялошинський 1.М. Комушкативний вплив: мiшенi, стратеги, технологи. Монографiя: НДУ ВШЕ, 2012. 572 с.
4. Доктрина зi стратепчних комунiкацiй. затв. Головнокомандувачем Збройних Сил Укра!ни
12.10.2020. (ВКП 10-00(49).01). Управлшня стратепчних комушкацш Апарату Головнокомандувача Збройних Сил Укра1ни. Ки1в, 2020. 34 с.
5. Доктрина публiчного сшлкування. затв. Головнокомандувачем Збройних Сил Украши, 19.09.2020. (ВКП 18(00).01) Управлшня зв'язшв з громадськ1стю Збройних Сил Украши. Кшв, 2020. 20 с.;
6. Друкер П.Ф. Энциклопедия менеджмента : пер. с англ. Москва: Вильямс, 2004. 432 с.
7. Жигалов В.Т. Шимановська Л.М. Основи менеджменту i управлшсько! дiяльностi. Кшв: Вища школа, 1994. 223 с.
8. Загорка О.М., Мосов С.П., Сбитнев А.1., Стужук П.1. Елементи дослщження складних систем вшськового призначення. Кшв: НАОУ. 2005. 124с.
9. Компанцева Л.Ф. Соцiальнi комушкацп для фахiвцiв сектору безпеки та оборони. Кшв: Ви-давець Карпенко В.М., 2016. 476 с.
10. Лахтадир О.В. Психолопчш особливостi розвитку комушкативно! компетентностi майбут-нiх фахiвцiв з фiзичноl культури i спорту: дис. ... канд. псих. наук : 19.00.07 / Лахтадир Олена Воло-димирiвна ; 1нститут психологи iменi Г.С. Костюка ; наук. кер. Коршяка О.М. Ки1в, 2017. 261 с.
11. Мескон M. Основи менеджменту / M. Мескон, M. Альберт, Ф. Хедоурi ; пер.с англ. Москва: Издательство "Дело", 1997. 704 с.
12. Морозова Н.А. Управление коммуникациями в организации. Вестник Воронежского университета. Серия Экономика и управление. Воронеж, 2010. №2. С. 173-180
13. Орлова Т.М. Коммуникационный менеджмент в управлении экономическими системами Москва: Изд-во РАГС, 2002. 394 с.,
14. Полжашин В.С., Полжашин Ю.В., Поляков С.Ю. Основи управлшня i прийняття ршень у вшськовш справа навч. поаб. Харшв: Нац. юрид. акад. Украши, 2003. 120 с., с. 38
15. Про Збройш Сили Украши: Закон Украши ввд 06 грудня 1991 року № 1934-XII ^i змшами). URL: https ://zakon. rada.gov.ua/laws/show/1934-12#Text
16. Суровцева Е.С. Актуальные проблемы управления организационными коммуникациями. Вестник ТГУ. Серия: Гуманитарные науки. 2008. №2. С. 125-128.
17. Шепель В.М. Коммуникационный менеджмент. Москва: Гардарики, 2004. 352 с.
18. Шпак Н.О. Основи комушкацшного менеджменту промислових шдприемств [Текст]: моног-рафiя / Н. О. Шпак. — Л. : Видавництво Львiвськоl полггехшки, 2011. — 328 с.
19. Niklas Luhmann: Soziale Systeme. Grundriß einer allgemeinen Theorie, Frankfurt: Suhrkamp 1984, 674 S.