CC BY
13
УДК 658.16:338.48
НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕНЕННЯ МАРКЕТИНГОВИХ КОМУН1КАЦ1Й У СФЕР1 ТУРИЗМУ
© 2017 НАУМ1К-ГЛАДКА К. Г.
УДК 658.16:338.48
Наумш-Гладка К. Г. Нормативне забезпечення маркетингових комушкацш у сферi туризму
У статт'1 використано комплексний nidxid до розумння маркетингових комун:кац1й. Звернуто увагу на те, що шструменти комушкаци, як тра-диц1йно використовувалися незалежно один вiд одного, об'еднат таким чином, що досягаеться синергетичний ефект, i отриманий в результатi комунЫацтний зв'язок стае однор'дним. Середовище маркетингових комунтацш складаеться з уах дiйовиx осб i сил за межами маркетингу, як впливають на здаттсть керування маркетингом, щоброзвивати iтдтримувати устшт в'дносини зiсвоми цльовими тентами. Виправдову-ючи умови, що впливають на маркетинговi комунiкацi¡, ц фактори i сили можуть змнюватися залежно вiд конкретноi органiзацii. Як правило, IX можна под'шити на мiкро- i макрокомпоненти довклля. Зроблено висновок, що законодавч засади регулювання маркетингових комуюка^й в туризмi Украни постйно вдосконалюються. Доцльним залишаеться впровадження свтового досв'ду саморегулювання маркетингових комушкацш, включаючи рекламу i стимулювання збуту краш - члешв бвропейського Союзу.
Ключов'! слова: комунiкацi¡, маркетинг, маркетиновi комунiкацi¡, менеджмент, саморегулювання, туризм, туристичний бiзнес. Табл.: 1. Ббл.: 13.
Наумш-Гладка Катерина Георгпвна - доктор економiчниx наук, доцент, професор кафедри туризму, Харювський нацональний економiчний уш-верситет iм. С. Кузнеця (пр. Науки, 9а, Харщ 61166, Украна) E-mail: naumik@ukr.net
УДК 658.16:338.48 Наумик-Гладкая Е. Г. Нормативное обеспечение маркетинговых коммуникаций в сфере туризма
В статье использован комплексный подход к пониманию маркетинговых коммуникаций. Обращено внимание на то, что инструменты коммуникации, которые традиционно использовались независимо друг от друга, объединены таким образом, что достигается синер-гетический эффект, и полученная в результате коммуникационная связь становится однородной. Среда маркетинговых коммуникаций состоит из всех действующих лиц и сил за пределами маркетинга, которые влияют на способность управления маркетингом, чтобы развивать и поддерживать успешные взаимоотношения со своими целевыми клиентами. Оправдывая условия, влияющие на маркетинговые коммуникации, эти факторы и силы могут варьироваться в зависимости от конкретной организации. Их, как правило, можно разделить на микро- и макрокомпоненты окружающей среды. Сделан вывод, что законодательные основы регулирования маркетинговых коммуникаций в туризме Украины постоянно совершенствуются. Целесообразным остается внедрение мирового опыта саморегулирования маркетинговых коммуникаций, включая рекламу и стимулирование сбыта стран - членов Европейского Союза.
Ключевые слова: коммуникации, маркетинг, маркетинговые коммуникации, менеджмент, саморегулирование, туризм, туристический бизнес.
Табл.: 1. Библ.: 13.
Наумик-Гладкая Екатерина Георгиевна - доктор экономических наук, доцент, профессор кафедры туризма, Харьковский национальный экономический университет им. С. Кузнеца (пр. Науки, 9а, Харьков, 61166, Украина)
E-mail: naumik@ukr.net
UDC 658.16:338.48 Naumik-Gladka K. G. The Normative Provision of the Marketing Communications in the Tourism Sphere
The article uses an integrated approach to understanding the marketing communications. Attention is drawn to the fact that the communication tools that have traditionally been used in the independent manner, are now combined in a way that a synergistic effect is achieved, and the resulting communication relationship becomes homogeneous. The marketing communications environment consists of all the actors and forces outside the marketing, which impact the marketing management's ability, in order to develop and maintain the successful relationships with their target customers. Justifying the conditions impacting the marketing communications, these factors and forces can vary due to the specific organization. They can generally be divided into micro and macro components of the environment. It has been concluded that the legislative framework for regulating the marketing communications in the tourism of Ukraine is being constantly improved. Implementation of the global experience of self-regulation of the marketing communications is still expedient, including the advertising and sales promotion of the European Union Member States.
Keywords: communications, marketing, marketing communications, management, self-regulation, tourism, tourism business. Tbl.: 1. Bibl.: 13.
Naumik-Gladka Kateryna G. - Doctor of Science (Economics), Associate Professor, Professor of the Department of Tourism, Simon Kuznets Kharkiv National University of Economics (9a Nauky Ave, Kharkiv, 61166, Ukraine) E-mail: naumik@ukr.net
Успшне функцюнування оргашзацш туристич-hoï дiяльностi безперечно залежить вк зв'язюв мiж окремими внутршшми змшними, прямого i зворотного впливу ситуацшних факторiв зовншнього середовища, ефективно'1 реалiзацiï функци управлшня маркетингу. Це все неможливо без вкповкних шфор-мацшних потоюв.
Обмш шформащею - процес комункаци - це комплексний процес, ефективне управлшня яким забезпечуе цкшшсть оргашзаци, ïï конкурентоспроможшсть на ринку туристичних послуг, чгшсть формулювання цкей шд-приемства та узгоджешсть дш щодо ïx досягнення.
У свгговш практищ виокремлюють два типи регулювання ко-мункацшно! дшльност в маркетингу: правове регулювання (примусовий контроль) та саморегулювання (добровкьний контроль). Правове регулювання передбачае державне втручання та правову вкповкальшсть. Цей вид регулювання характеризуемся наявшстю закошв, що регламентують збут i роз-повсюдження маркетингово'1 шформаци наприклад, ЗУ «Про рекламу» [7], ЗУ «Про шформацш» [6], ЗУ «Про туризм» [8] та ш.
Головна перевага законодавчого контролю поля-гае в його ушверсальностЬ Вимоги законодавчих актш
поширюються на вй сфери життя i мають силу винятко-во1 неупередженост до всього. Але для внесееня змш до законодавчих актiв вцповкно до мiнливих умов ринку необхцний час, якого, як правило, не вистачае. Тому одним з показниюв розвитку ринку вважають наявшсть системи саморегулювання маркетингових комунiкацiй, коли вцносини, що ви-никають у процей маркетинго-во'1 комушкацшно1 дiяльностi, регулюються без залу-чення сторонни механiзмiв.
Саморегулювання у сферi маркетингу зазвичай здшснюеться незалежними, недержавними професш-ними або галузевими об'еднаннями, якi мають вплив на конкурентне середовище, встановлюючи норми та стан-дарти бiзнес-етики, дкового спккування та взаемовц-носин, що не входять у законодавче поле. Добровкьш неприбутковi оргашзаци створюються для шформати-заци суспкьства, висування вимог дотримання кную-чих норм у маркетинговш дiяльностi й забезпечення контролю щодо недобросовiсноl маркетингово'1 дшль-носй, а також представництва та захисту штересш учас-никiв маркетингового процесу. Вони пред'являють до учасниюв конкретного ринку бкьш жорсткi вимоги до якост вироблено'1 продукци та надаваних послуг, нiж це передбачено навпъ державним регулюванням. Iснуючi не ткьки в УкраМ, але й в усьому свт, оргашзаци, що впливають на процеси саморегулювання маркетингово! дшльносп, не виокремлюють особливостi туристично-го бiзнесу. Хоча саме туристична дшльшсть включае в себе постiйну колiзiю маркетингових комунiкацiй мiж учасниками туристичного процесу.
Процес становлення законодавчого регулювання маркетингу в Украши вцбуваеться у складних соцiально-економiчних умовах. Пакет законодавчих акпв регламентуе конкурентне ринкове середо-вище та контролюе маркетингову дiяльнiсть за кожною складовою комплексу маркетингу. Сьогоднi вже можна стверджувати про створення нормативно-правово1 бази маркетингово1 дiяльностi, але маркетингова дшльшсть у сферi туризму е недостатньо розкритою та врегульо-ваною. Тому метою стати е узагальнення досвцу саморегулювання маркетингових комушкацш та вдоскона-лення процесiв 'й формування та розвитку.
Правове регулювання процесу реклами е нев^д'ем-ною частиною економiчноl системи суспкьства. Осно-вним нормативним документом, який регламентуе правовi вiдносини, е ЗУ «Про рекламу» [7]. Цей закон регулюе вцносини, що виникають у процей виробни-цтва, розмiщення i розповсюдження реклами на ринках товарiв i послуг на територи Украши. ЗУ «Про рекламу» [7] (ст. 1) визначае таю основш поняття: реклама; внутршня реклама; зовнiшня реклама; рекламодавець; розповсюджувач реклами; споживачi реклами.
Окремим поняттям у ЗУ «Про рекламу» [7] визна-чено спонсорство як «добровкьна матерiальна, фшансо-ва, оргашзацшна та шша пiдтримка фiзичними та юри-дичними особами будь-яко1 дiяльностi з метою популя-ризаци виключно свого iменi, найменування, свого знака для товарiв i послуг». Також додатковими нововведени-ми стали поняття «прихована реклама», «порiвняльна
реклама» та «сощальна реклама» (у попереднш редакци Закону була ткьки «сощальна рекламна шформацш»).
Засоби масово1 шформаци (ЗМ1) визначенi як роз-
повсюджувачi реклами, дiяльнiсть яких повинна
повшстю або частково фiнансуватися державою. Вони зпдно iз законом зобов'язанi розмщувати со-цiальну рекламу безкоштовно в обсязi не менше 5,0% ефiрного часу, друковано1 площi, вiдведених для реклами, а також надавати пкьги при розмщенш сощально1 реклами, замовником яко'1 можуть бути заклади культу-ри, освiти, охорони здоров'я, яю утримуються за раху-нок бюджетних коштiв. Але законом «Про рекламу» [7] не встановлюються конкретш вимоги щодо розмiрiв таких пкьг, а тому рiшення щодо !х розмiру приймаються вiдповiдними ЗМ1 самостiйно.
Також Закон «Про рекламу» [7] визначае обмежен-ня щодо розмщення зовншньо1 реклами; вимоги щодо реклами з урахуванням особливостей дитячо1 психологи; регламентуе рекламування деяких видiв товару.
Серед рiзноманiтностi закошв, що регулюють ту-ристичну дiяльнiсть, можна знайти окремi статтi, що стосуються комушкацшно1 дiяльностi (а саме, реклами), хоча особливост регулювання процесу стимулювання збуту туристично1 продукци законодавчо не закртле-но. Наприклад, ст. 1 Закону «Про туризм» [8] визначае просування туристичного продукту як комплекс заходiв, «спрямованих на створення та подготовку до реалшаци туристичного продукту чи туристичних послуг (оргаш-зацiя рекламно-ознайомлювальних подорожей, участь у спецiалiзованих виставках, ярмарках, видання каталопв, буклетiв тощо)». Також у статтях 10 та 11 тдкреслюеть-ся важливкть сощально1 реклами в галузi туризму [8], особливо туристичних ресурйв, створення вiдповiдних iнформацiйних центрiв. Сощальна реклама - «шформацш будь-якого виду, роз-повсюджена в будь-якш форм^ яка спрямована на досягнення суспкьно корисних цкей, популяризацию загальнолюдських щнностей i розповсюдження яко'1 не мае на мет отримання прибутку» [7].
Деякi положення, що регламентують маркетин-говi комушкаци та рекламу, мктять окремi статтi Кон-ституци Украши [4], наприклад, ст. 34 «Кожному гаран-туеться право на свободу думки i слова, на вкьне ви-раження сво'1х поглядiв i переконань»: тобто кожен мае право оперувати шформацш в будь-який споаб та на власний вибiр. Конститущя передбачае, що здiйснення цього права може бути обмежене в штересах, наприклад, нацюнально1 безпеки або громадського порядку, для запобиання розголошенню шформаци, одержано: конфiденцiйно, для захисту репутаци або прав шших людей, з метою запобiгання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, або для шдтримання авторитету i неупередженостi правосуддя.
Але водночас в1дпов1дно до ЗУ «Про рекламу» [7] реклама розповсюджуеться на територи Украши виключно украшською мовою, хоча ст. 24 Конституци Украши [4] визначае вцсутшсть привке1в чи обмежень за ознаками мови. Тобто в практищ регулювання мар-кетингово1 дшльност в туристичнiй сферi iснують про-тирiччя, якi стають предметом судових спорiв та зумов-
люють додатковi непередбачеш витрати, що е завжди економiчно неефективним.
Найбкьш поширет конфлiкти виникають з приводу [3; 5]:
+ факту розмiщення зовшшньо1 реклами без до-зволу, що повинно бути доведено належним чином (основний аргумент пов'язаний з не-можливктю доказати та встановити власника зовшшньо1 реклами);
+ iдентифiкацiя розповсюджувано1 шформаци як реклами та визнання реклами недобросовк-ною (визнання реклами недобросовкною може дати лише спещально уповноважений держав-ний орган);
+ використання в рекламi об'ектiв авторського права або сумiжних прав (доказом дозволено-го використання авторських прав е угода про передачу прав штелектуально1 власностi, яка може мiстити неточнi означення).
Законодавчi принципи реклами та маркетинговых комунiкацiй викладеш в багатьох нормативних актах, яю можна умовно подкити на таю групи: закони, що регулюють будь-який вид фахово1 дiяльностi (наприклад, закон про авторське право); закони, що вва-жаються специфiчно iнформацiйно-рекламними (и, що регулюють iнформацiю, рекламу теле- i радiомовлення); законодавчi акти щодо певних аспектiв у торгiвлi (на зразок таких, як стандарти якоста, знаки для товарiв та послуг на упаковщ тощо); закони, що мають спещальну сферу застосування (наприклад, контроль у сферi кро-вого бiзнесу, сфери розваг) i в яких детально розробленi положення стосовно специфiчних видiв комунiкацiй.
Досв1д мiжнародного регулювання маркетино-вих процесш постайно враховуеться при вдосконален-нi нацюнального законодавства щодо маркетингово1 дiяльностi. Так, з урахуванням досвiду европейського законодавства визначено такий спосiб розповсюджен-ня реклами, як реклама на транспорта. На в1дмшу в1д попередньо1 редакци ЗУ «Про рекламу», до реклами на транспорта, крш реклами на транспортних засобах, у метрополией та на автомобкьних шляхах i залiзницях, вiднесено рекламу, що розмiщуеться на територи п1дпри-емств транспорту загального користування (у тому числi внутршня i зовншня реклама в межах територш шдпри-емств), рекламу на внутршнк поверхнях транспортних засобш, а також на внутрiшнiй i зовншнш поверхнях спо-руд пiдприемств транспорту загального користування та метрополитену. Але, впроваджуючи досв^д закордонно1 практики регулювання маркетинговых комунiкацiй, слiд враховувати принциповi розбiжностi, наприклад, у Бри-танському кодексi [13] вказано, що дитиною е особа до 16 роюв, але вiдповiдно до украшського законодавства дитиною е особа, яка не досягнула 18 роюв [4].
Маркетинговi комушкаци в крашах - членах 6в-ропейського Союзу (6С) контролюються внутршшми законами, нацiональними саморегулюючими оргашза-цiями, а також законодавством 6С, в основу якого по-кладено принципи пропорцшноста та допомiжностi. Це означае, що, по-перше, ршення мають ухвалюватися на
найнижчому pÍBHÍ, щоб досягти позитивного результату, i, по-друге, будь-яка шщгатива з боку 6С не повинна виходити за межг, встановленi загальноприйнятими нормами. Саморегулювання маркетингових процесiв в бвропг реалiзуeться на базi нацiональних етичних систем i галузевих кодексiв. Останнi за структурою та гдеею схожi гз Кодексом маркетингово! практики (The Codes of Marketing Practice), який було розроблено Мiж-народною торговою палатою (TheInternational Chamber of Commerce) [12].
Координуючим органом виступае бвропейський Альянс зi стандартiв у галузi реклами (The European Advertising Standards Alliance - EASA) [11], який об'еднуе установи саморегулювання реклами не ткьки в крашах 6С, але й у Швденнш Африцi, Новiй ЗеландГ! та навггь у Пгвденнгй Африцг - як в асоцгйованих членах органг-зацг!. Основними завданнями альянсу е просування i розвиток саморегулювання в рекламному секторг; пгд-тримка гснуючих рекламних саморегульованих систем; управлгння та координацгя механгзму транскордонних скарг в EASA, щоб гарантувати, що транскордоннг скар-ги, за допомогою спецгально! процедури, виргшуються швидко й ефективно; надання шформацг! та дослгджень у галузг реклами саморегулювання [11].
Найбгльш яскравим прикладом е Британська система саморегулювання, основою яко! е Британ-ський Кодекс з реклами та стимулювання збуту (The British Code of Advertising, Sales Promotion and Direct Marketing) [13]. Його структура не спецгалгзована та мае широкий предметний перелгк, але розкривае принципи маркетингових комунгкацгй в найактуальнгших сферах виробництва та торггвлг, а саме: стимулювання збуту, прямий маркетинг, дгти, екологгчнг вимоги, здоров'я г краса, продукти г методи лгкування, контроль ваги, робота г бгзнес-можливостг, фгнансовг продукти, тютюновг вироби, цигарковий папгр г фгльтри, алкогольнг напо!, гральний бгзнес.
Британську систему саморегулювання слгд вважа-ти найбгльш розвиненою й ефективною системою саморегулювання маркетингових комунгкацгй у свгтг. Вона включае рекламодавцгв г промоутергв, засоби масо-во! гнформацг!, торговельнг органгзацг!, професгйнг реклам-нг агенцг!, а також органгзацг! зг стимулювання продажу. Така система визнана урядом г розглядаеться судовою гнстанцгею як така, що забезпечуе ефективне доповне-ння до британського та евросоюзних правових актгв.
Реформа, що була реалгзована у 2014 р. у Велико-британг!, видглила пргоритетнг напрями регулювання маркетингових комунгкацгй [9]: захист прав спожива-чгв г скарги на продукт або послугу; порушення правил реклами; скарги до органгзацг! Монгторингу постачаль-никгв сфери охорони здоров'я; запити про регулювання споживчого кредиту; антиконкурентна практика (наприклад, фгксацгя цгн); несправедливг умови в договорг; будь-якг питання, пов'язанг з недобросовгсною конкуренцгею.
Вищевказанг проблеми в цглому розглядаються посадовими особами мгсцевих управлгнь зг стандартгв у сферг торггвлг, останнг координуються органгзацгею з питань конкурентностг та ринкгв (Competition and Markets Authority) [9] та гншими органгзацгями.
Бкьшкть кра!н бвропейського Союзу корелюють з британською системою саморегулювання. Основними принципами бвропейського Кодексу практики стиму-лювання збуту е законн1сть, безпека та повага до особи.
Таким чином, кр1м законодавчо!, у св1т1 значно поширена практика саморегулювання маркетингу та комушкацшно! д1яльност1. В УкраМ система саморегулювання маркетингово! д1яльност1 ткьки починае роз-виватися.
Систему саморегулювання комушкацшно! та маркетингово! д1яльност1 в УкраМ представляють окрем1 оргашзаци, деяю з них наведен1 в табл. 1.
Оргашзацш ВРК займаеться формуванням гармо-ннного законодавства й правил поведшки на ринку ре-кламних послуг; органiзовуе спiвробiтництво з шшими вiтчизняними й мiжнародними об'еднаннями з метою освоення !хнього досвiду; сворюе дiалог мiж рекламним бiзнесом i державою; бере участь у виршенш кадрових завдань та пiдвищеннi професшного рiвня вкчизняно! реклами; надае юридичну та iнформацiйну пiдтримку у виршенш сшрних або проблемних ситуацiй; реалiзуе збiр i аналiз шформаци, повязано! з рекламним ринком, прогнозуванням розвитку галуз1
Таблиця 1
Укратнсьм органiзацil саморегулювання маркетингових комунiкацiи
Оргажзащя, piK заснування Опис основноТ дiяльностi Кодекс етики
УкраТнська асоцiацiя прямого продажу (УАПП), 2001 р. [10] Недержавна неприбуткова оргашза^я, регулюе етичнi та правовi вiдносини суб'eктiв маркетингових комушкацш Розроблено
ВсеукраТнська громадська оргашза^я «УкраТнська асо^а^я маркетингу» (ВГО «УАМ»), 1997 р. [3] Недержавна неприбуткова органiзацiя, регулюе етичш та правовi вiдносини суб'eктiв маркетингових комушкацш, публкуе iнформацiю, органiзовуe професшш зустрiчi Розроблено
Асо^а^я операторiв зовшшньо! реклами УкраТни (АОЗР), 2004 р. [1] Недержавна неприбуткова органiзацiя, регулюе етичн та правовi вiдносини суб'екпв маркетингових комунiкацiй Немае
ВсеукраТнська громадська органiзацiя «ВсеукраТнська рекламна коалщя» (ВРК) , 1997 р. [2] Недержавна неприбуткова оргашза^я, регулюе етичнi та правовi вщносини суб'eктiв маркетингових комунiкацiй, органiзовуe професшш зустрiчi, прогнозуе розвиток галузi Немае
УкраМька асощацш прямого продажу (УАПП) створена з метою поширення в УкраМ високих стандар-т1в у сфер1 прямого продажу. Вона практично реал1зуе розвиток системи захисту прав споживач1в, шформуе суспкьство про прямий продаж як метод продажу то-вар1в 1 послуг; вивчае та поширюе м1жнародний та в1-тчизняний досв1д у сфер1 прямого продажу.
Активна дшльшсть ВГО «УАМ» пктверджуеться Г! проектами, а саме: видання журналу «Маркетинг в Укра-М»; електронне видання «Маркетинг-газета», видання довкника «Щор1чник УАМ», трен1нги з маркетингу; м1жнародна конференц1я - «Маркетинг в УкраМ», що проводиться з метою обговорення тенденцш розвитку маркетингу в УкраМ, визначення основних напрямк1в на ринку маркетингових дослкжень, знайомства з но-вими технолог1ями в маркетингу та обмшу досв1дом 1з заруб1жними колегами; всеукраМький форум «Промис-ловий маркетинг», на якому маркетологи промислових п1дприемств дкяться досв1дом розвитку маркетингу в галуз1 В2В, «Автомаркетинг - партнерство та конкурен-цп на автомобкьному ринку», Всеукрашський студент-ський науковий конкурс «Молодь освоюе маркетинг».
Орган1зац1я АОЗР сприяе розвитку сфери зовншньо! реклами в УкраМ, допомагае вкстоювати штереси компан1й 1 людей, як1 працюють у реклам^ у ситуац1ях, коли порушеш або можуть бути порушеш !хш права як суб'ект1в ринку зовншньо! реклами. Також вона опти-м1зуе ставлення населення до зовншньо! реклами.
ВИСНОВКИ
Процес регулювання маркетингово! та рекламно! дiяльностi у сферi туризму в УкраМ постiйно розвива-еться. Однак iснуе ще чимало проблем, якi вимагають подальшого вдосконалення питань законодавчого регулювання реклами та маркетингових комункацш у сферi туризму, наближення !х до свггових стандартiв. У цьому зв'язку видаеться доцкьним дослкження свiтового до-свку правового регулювання маркетингово! дiяльностi, прямих продаж i маркетингових комунiкацiй, зокрема реклами i стимулювання збуту. Водночас необхкна його адаптацiя та творча трансформацш до вимог укра!нсько-го нацюнального ринку, створення едино! оргашзаци, яка мала б за мету врегулювання етичних аспектiв маркетингових комункацш у сферi туризму, що сприятиме розви-тку туризму та процесу формування маркетингу та мар-кетингових комунiкацiй у туристичнш галузi Укра!ни. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Асоцiацiя onepaTopiB зовншньо''' реклами УкраТни. URL: http://www.outdoor.org.ua/about.php
2. ВсеукраТнська громадська органiзацiя «ВсеукраТнська рекламна коалря». URL: http://www.adcoalition.org.ua/
3. ВсеукраТнська громадська оргашза^я «УкраТнська асоцiацiя маркетингу». URL: http://uam.in.ua/
4. Конститу^я УкраТни: затверджена Законом УкраТни вiд 28.06.1996 р. № 254к/96-ВР (зi змiнами). URL: http://zakon2.rada. gov.ualaws/show/ 254к/96-в
5. Постанова КМ УкраТни «Про затвердження Типових правил розмщення зовншньоТ реклами» вiд 29.12.2003 р. W 2067 ф змiнами). URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/ 2067-2003-п
6. Закон УкраТни «Про iнформацiю» вщ 02.10.1992 р. W 2657-XII ф змiнами). URL: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/ show/2657-12
7. Закон Укра'ши «Про рекламу» вiд 03.07.1996 р. W 270/96-ВР (зi змшами). [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/270/96-вр
S. Закон УкраГни «Про туризм» вiд 15.09.1995 W 324/95-ВР (зi змiнами). URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/324/95-вр
9. Сайт уряду Великобританп'. URL: https://www.gov.uk/ guidance/tell-the-cma-about-a-competition-or-market-problem
10. Укра'Тнська асо^а^я прямого продажу (УАПП). URL: http://www.udsa.org.ua/
11. European Advertising Standards Alliance (EASA). URL: http://www.eesc.europa.eu/?i=portal.en.smo-database&fiche=88
12. International Chamber of Commerce. URL: http://www. iccwbo.org/
13. The British Code of Advertising, Sales Promotion and Direct Marketing. URL: https://www.cap.org.uk/
REFERENCES
"Asotsiatsiia operatoriv zovnishnyoi reklamy Ukrainy" [Association of operators of outdoor advertising of Ukraine]. http:// www.outdoor.org.ua/about.php
"European Advertising Standards Alliance (EASA)". http:// www.eesc.europa.eu/?i=portal.en.smo-database&fiche=88
"International Chamber of Commerce". http://www.iccwbo.
org/
[Legal Act of Ukraine] (1996). http://zakon2.rada.gov.uala-ws/show/254K/96-B
[Legal Act of Ukraine] (2003). http://zakon2.rada.gov.ua/ laws/show/2067-2003-n
[Legal Act of Ukraine] (1992). http://zakon1.rada.gov.ua/ laws/show/2657-12
[Legal Act of Ukraine] (1996). http://zakon2.rada.gov.ua/ laws/show/270/96-Bp
[Legal Act of Ukraine] (1995). http://zakon2.rada.gov.ua/ laws/show/324/95-Bp
Sait uriadu Velykobrytanii. https://www.gov.uk/guidance/ tell-the-cma-about-a-competition-or-market-problem
"The British Code of Advertising, Sales Promotion and Direct Marketing". https://www.cap.org.uk/
"Ukrainska asotsiatsiia priamoho prodazhu (UAPP)" [Ukrainian Association of direct sales (UART)]. http://www.udsa.org.ua/
"Vseukrainska hromadska orhanizatsiia «Ukrainska asotsiatsiia marketynhu»" [All-Ukrainian public organization "Ukrainian marketing Association"]. http://uam.in.ua/
"Vseukrainska hromadska orhanizatsiia «Vseukrainska re-klamna koalitsiia»" [Ukrainian public organization "all-Ukrainian advertising coalition"]. http://www.adcoalition.org.ua/
CL
<C
< £
О ш
