CC BY
7Magyar Tudomanyos Journal # 36, 2019
LINGUISTICS AND PHILOLOGY STUDIES
АМЕРИКАНСЬК1 СТУД11 У ТУРЕЦЬКОМУ КУЛЬТУРНОМУ ПРОСТОР1
Прушковська I. В.
Доктор фiлологiчних наук, доцент, доцент кафедри iHO-земних мов 1нституту мiжнародних вiдносин Кишського нацюнального утверситету iMem Тараса Шевченка м. Кшв
AMERICAN STUDIES IN THE TURKISH CULTURAL SPACE
Prushkovskaya I.
Doctor of Philology, Associate Professor, Associate Professor of Foreign Languages Institute of International Relations Taras Shevchenko National University of Kyiv
Kyiv
Анотащя:
У статп дослщжуеться функцюнування американських студш в турецькому культурному просторг Основну увагу зосереджено на аналiзi рiвня популярностi творчосп американських авторiв серед турець-ких читачiв, а також затребуваностi в Туреччиш спецiальностi «Американська культура i лггература». Abstract:
The article explores the functioning of American studies in Turkish cultural space. The main attention is focused on the analysis of the level of popularity of the work of American authors among Turkish readers, as well as the demand for specialty "American Culture and Literature" in Turkey.
Ключов1 слова: американсьш студи, Туреччина, переклад, освггш програми, художня лггература. Keywords: American studies, Turkey, translation, educational programs, fiction
У передмовi до збiрника «Про лггературу США» (2014) Тамара Наумiвна Денисова каже: «Хочу сподгватися, що, подан! в единому комплекс1, мог розв1дки допоможуть щось узагальнити у вла-сних спостереженнях старшим I спонукатимуть до подальших досл1джень, роздум1в I дискусш мо-лодших колег, I не ттьки американ1ст1в». У пред-ставленш розввдщ прагнемо справдити сподiвання Тамари Наумiвни у тюрколопчному руслг
Американська лггература у процеа творення й пошуку сенсу набула широкого розвитку й самобу-тнього значения, тому звернення до питань функць онування американсько! лiтератури у турецькому культурному просторi вирiзняe актуальшсть сшвю-нування текстiв рiзних культурно -юторичних тра-дицiй. До сьогодш питання функцiонування американських студш у турецькш культурi не було висвь тлено в укра!нських наукових колах, чим зумовлюеться новизна обраного дослiдження. У пропоноваиiй розвiдцi основну увагу зосереджено на аналiзi рiвня популярностi творчостi американських авторiв серед турецьких читачiв, а також за-питаиостi в Туреччинi спещальносп «Американська культура i лггература».
В iнтелектуальному колi турецько! громади сформовано уяву про американську лггературу Х1Х ст.-ХХ1 ст. Так, швшчноамериканська проза Х1Х ст. представлена в Туреччиш насамперед «Легендою Сонно! Улоговини» Вашингтона Iрвiнга у перекладi Джевата Шаюра Кабааачли (30-тi рр. ХХ ст.). Переконливо звучить турецькою американська поезгя Х1Х ст.: наявш переклади (Джемiля Алтин-башака, Iсмаiла Аксоя) поетичних творiв Генрi
Вордсворта Лонгфелло, щедро цитуються його ви-слови, якi стали крилатими i для туркiв. Вiдомi туркам i поетичнi рядки Емш Дiкiнсон (переклади Та-лата Сага Хасламна, Айше Лахур Киртунч, Вехбi Ташар). 2009 р. вийшла друком збiрка И вiршiв у перекладi турецькою, деякi з вiршiв друкуються в лiтературних журналах (прим., журнал «Омге»). £ також поодинокi науковi статтi, присвяченi життю та творчосп поетеси (Еда Кескш «Самотня зако-хана у вiрш: Емiлi ДЫнсон», Хакки Енгiн Гiдерер «Жiнка у брудному пальтi: Емiлi Дiкiнсон», Ясемш Сунгур «Поетеса-вiдкриття: Емiлi Дiкiнсон»).
Турецький читач знайомий також iз реформатором американсько! поезii Волтом Вгтменом насамперед iз його збiркою перших вiршiв «Листя трави» (переклад Мемета Фуата 1954 р.). Наявш ць кавi науковi розвiдки, примiром, Дiдем Туни, в якiй автор торкаеться перекладацьких стратегiй на порь вияннi поезii Волта Вiтмена в оригiналi та францу-зькому й турецькому перекладах [2]. Новина про те, що знайшли невщомий роман Вгтмена досягла й Туреччини, за короткий промiжок часу було здшс-нено переклад (Айтек Север) роману «Життя й при-годи Джека Енгла» турецькою й надруковано у ви-давнищга Еверест.
На початку ХХ1 ст. «Хатина дядька Тома» Га-ррiет Бiчер Стоу вразила туркiв тематикою i яскра-вiстю. Турецький читач не оминув увагою i твор-чiсть американського романтика Едгара Аллана По. Переклади його оповщань вперше з'явилися турецькою мовою 1937 р. завдяки М. Сапу (найб№ш популярне «Вбивство на вулицi Морг»), згодом 1954 р. (Мемета Фуата), i 2002 р. (1пек Е. Менекше). В Туреччиш Едгар По вщомий не лише як проза!к
6
Magyar Tudomanyos Journal # 44, 2020 ("Чорний к!т", "Маска Червоно! СмертГ"), але i як поет: бГльшють його поетичних TBopiB перекладено турецькою, у iнтернет-доступi е його збГрки. У ту-рецькому MicTi ДГярбакир 2012 р. за сприяння Mic-цевого мистецького центру в!дбулися недшьш чи-тання свгтово! класики, де зiбралоcя чимало поцшо-вувачiв творчосп Едгара По. Наприкiнцi зуcтрiчi уам приcутнiм дарували переклади турецькою тво-рiв класик1в [5].
Неабиякою популярнютю серед турецьких чи-тачiв з к!нця 80-х рр. ХХ ст. користуються твори Джека Лондона. Рiзноманiтнicть видань i перекла-дiв вражае. Однiею 3i знакових подiй, яку освГтили й у преci, був переклад турецькою мовою у 2016 р. двох рашше невщомих у Туреччиш оповiдань Джека Лондона: «По той бж рову», «Набп- на уст-ричних шрапв» [7].
Творчий доробок Марка Твена також широко представлений у перекладах турецькою. ОкрГм тво-рiв видатного сатирика, турецьких критиков щкав-лять спогади Марка Твена про його ввдвщини у 1867 р. Стамбулу та Iзмiру. Pi3rn автори детально наводять шформащю про те, як Марк Твен зупиня-вся в готелi на ведомому проевропейському проспе-ктi 1спкляль i написав про район Ускюдар, Золотий Рiг, icторичний пiвоcтрiв у rami "Простаки за кордоном" (1867). Остання публiкацiя за 24 бере-зня 2017 р. (автор Еркам Евл!дже), яка з'явилася в одному з турецьких штернет-видань, привертае по-силену увагу своею назвою: «Вам надзвичайно не сподобаються спогади вщомого письменника Марка Твена про подорож Стамбулом». Автор статп дотримуеться думки про те, що Марк Твен досить негативно, упереджено сприйняв Стамбульський колорит, «... йому не сподобалися Hi страви туре-цью, нi iсторичнi мiсця, жодного позитивного eid-гуку, навть турецька кава не змогла завоювати се-рця «примхливого» письменника, навiть здалася йому найгiршим напоем, який вт куштував у нему-сульманських кратах» [6].
Каношчш для американсько! лггератури Х1Х ст. письменники i дос не перекладеш в Туреччиш, як, наприклад, ВГльям Каллен Брайант. Схожа си-туацiя i з деякими яскравими представниками американсько! лггератури ХХ ст. Так, натуралiзм Теодора Драйзера не користуеться особливою популярнютю серед турив. У переклад доступний лише вщомий роман «Американська трагедiя» [1]. 1ншГ твори предcтавленi на книжковому ринку в орип-налi. Проте, враховуючи низький в!дсоток населения Туреччини, яке читае твори англшською, мо-жна припустити, що творчють Т. Драйзера майже нев!дома турецькому читачевг Разом Гз тим турки добре знають одного з найвщомших представник!в «втраченого поколшпя» Френсюа Скотта Фщдже-ральда, вГдомого в Туреччин насамперед за романом «Великий ГетсбЬ» а також екрашзащею Марком Ентош «Баз» Лурманном роману (у турецькому дубляж!). Турецьк! читачГ обГзнаш Гз творами моде-рнюта Томаса Спрнза Елюта, насамперед Гз «Без-плщною землею», збГрками «Призначення поези i призначення критики», «ВибранГ нариси», п'есою «ВечГрка з коктейлями», працями Джона Сайласа
Рада. Майже у повному обсяз! представлена в Туреччиш творчють Ернеста Гемшгвея. Варто заува-жити, що праця «Окупований Стамбул», яка вмь щуе записи, спостереження автора стосовно причин 1 результапв Першо! свгтово!' вшни, 1 доа мае великий резонанс в турецьких лггературних колах. Так, прим1ром, у новинах м. Манюи за 11 травня 2015 р. пролунала шформащя, подана Енпном Топузом !з заголовком-питанням «Гемшгвей був ворогом туркав?» Автор статп вважае, що твердження Гемь нгвея з приводу тогочасно! Туреччини е упередже-ними 1 не ввдповвдають дшсност!, проте вважати його ворогом туршв не варто [8].
Не оминають увагою турецьк! поцшовувач! художньо! лггератури й класика лггератури жах1в першо! половини ХХ ст. Говарда Фшпса Лавкра-фта, маючи в арсенал! майже повне з!браиия прозо-вих твор!в у переклад! турецькою. Турецький варь ант роману «Ловець у жит!» вписав !м'я Джерома Деввда Селвджера в турецьку культуру. Лауреат Пул!тцер!всько! прем!! Гарпер Л! ввдома в Туреч-чин! завдяки перекладам «Вбити пересм!шника» (на сьогодш продаеться вже в!с!мнадцяте переви-дання), а також «1ди, вартового постав» (2015 р. у переклад! Пюрен Озгьорен). Досить ввдомий в Туреччиш й класик дитячо! лггератури Лаймен Френк Баум.
Американська драматург 50-60-х рошв ХХ ст. представлена в Туреччиш !менами Артура М!ллера (з 1999 р.), Теннесс! Утямса (з 2000-х рр. «Н!ч цуани», «Трамвай «Бажання»»), а також Едва-рда Олб! його п'есою «Хто бо!ться В!рджин!!' Вулф?». Вперше п'еса з'явилася на турецькш сцен! у 1963 р. у театр! Кентерлер (Стамбул). У 2013-2014 рр. входила до репертуару театру «Оюн Атольес!».
Наукова фантастика й лпература жах1в амери-канських представнишв красного письма знайшла сво!х турецькомовних шанувальнишв насамперед завдяки численним перекладам твор!в Рея Бредбер!. Останньою було перекладено зб!рку «Золот! яблука сонця та шш! оповщання» (2016 р. Мегметом Морали). ПШджанр шберпанк у творчому представ-ленн! В!льяма Форда Пбсона - досить популярний в Туреччиш. Перекладено б!льш!сть роман!в цього автора («Юберпроспр», «Мона Л!за Овердрайв», «В!ртуальний св!т», «Нейромант», «1дору» та ш. Новел!ст жанру фентез! Роберт 1рвш Говард ввдо-мий в Туреччиш оповвданнями про Конана.
Постмодерна американська лпература представлена в Туреччиш насамперед Доном Делшло ! на сьогодш единим перекладеним турецькою мовою твором «Бший шум» (2002), Деном Оммонсом ! його фентез! «Терор», «Друд, або чолов!к у чор-ному» (2014). Твори Спвена К!нга, особливо т!, що були написан! шсля 90-х рр., користуються неабиякою популярнютю серед турецьких читач!в. Пере-кладае !х Джанан К!м з 1зм!ра (кореець по батьковш л!н!!), наполовину парал!зований 32-х р!чний чоло-в!к, який перетворив хоб! (любов до переклад!в улюбленого автора) на основне заняття в жит. На сьогодш саме у його перекладах представлений в Туреччиш Спвен Кшг.
Бодай загальну уяву мае турецький читач про афро-американську лггературу. Людина з усiма !! чеснотами та вадами, традицiями та спрямовашстю у майбутне представлена у перекладах турецькою мовою творiв таких авторiв, як Фредерiк Дуглас (автобiографiя, 2017), Джеймс Мерсер Ленгстон Г'юз (поетична збiрка), Ральф Еллiсон, Елiс Вокер, Тош Моррiсон («Боже, допоможи дитиш», «Улюб-лена», Шайбла^™^ очi», «Сула»). Проте немае перекладiв творiв Харiет Джейкобз, Пола Бiтттi, 1с-маела Рада, Джорджа Вашингтона Кебля, Лероя Джонса, Ргги Дав та ш.
Турецький читач i3 захопленням читае й популярного у ХХ1 ст. американського автора феш^ Джорджа Мартша (сага «Пiсня льоду та полум'я», особливо том «Гра престолiв»). З американських Нобелiвських лауреатiв з лггератури турецькою мовою представлеш Лью!с Сiнклер, Юджин О'Нiл, Джон Стейнбек, Сол Беллоу, Тош Морркон, Боб Дшан («Тарантул», 2009). До слова, твори Джона Стейнбека входять у десятку творiв зарубiжно! ль тератури, як1 найбiльше перекладаються в Туреч-чинi.
Говорячи про освиянський простiр Туреччини у ракурсi функцюнування в ньому американських студiй, варто зазначити наступне: у Туреччинi як у державних, так i приватних вищих навчальних закладах досить популярними е факультети «Амери-канська культура i фiлологiя», «Американська й ан-глiйська фiлологiя». Так, ушверситети «Бiлькент» (Анкара), «Хаджеттепе» (з 1982 р.), «Бахчешехiр -BAU» (з 2006 р.), Егейський унiверситет (Iзмiр) (з 1992 р. одна з одинадцяти частин лiтературного факультету), Анкарський ушверситет (кафедра американсько! лiтератури з 1957 р.), ушверситет «Докуз Ейлюль» (Iзмiр) (з 1992 р. - викладання англшсь-кою), ушверситет «Кадiр Хас» (з 19997 р.), Стам-бульський унiверситет (з 1982 р.), ушверситет «Ха-лiч» (1999) створюють сприятливi умови для опа-нування молоддю насамперед англшсько! мови, iнтенсивне вивчення яко! ввдбуваеться протягом перших двох рок1в навчання, опанування технiки перекладу i набуття знань з американсько! лггера-тури.
Проводною у лiтературнiй американiстицi в Туреччиш можна вважати кафедру американсько! лггератури Анкарського унiверситету, яка мае най-бiльший досвщ у шдготовщ спецiалiстiв даного на-прямку. Якщо 6ГльшГсть унiверситетiв пропонуе лише бакалаврськ програми з американiстики, то кафедра американсько! лггератури забезпечуе навчання i в магiстратурi та аспрантург Магiстранти мають змогу засво!ти таш дисциплши, як «Сучасна американська лггература», «Американський кинематограф», «Жiнки-письменницi», «Штературна критика», «Лiтературний аналiз» та ш. [3].
Створений не так давно факультет американ-сько! лiтератури та культури унiверситету «Бахче-шехiр - BAU» пропонуе насамперед таш дисциплши (кожна по три кредити кожного семестру), як «Вступ до англшсько! та американсько! лггератур», «1сторГя американсько! лггератури», окремо «Аме-
Magyar Tudomanyos Journal # 36, 2019 риканський роман», «Американська поезiя», «Американська драматург», «Лiтературна критика», «Компаративiстика», як читаються виключно анг-лiйською мовою. По зашнченню навчання студенти мають квалiфiкацiю фахiвця з американсько! лггератури [4].
Випускники кафедри американсько! культури i лiтератури унiверситету «Докуз Ейлюль» мають перспективи переважно як усш й письмовГ перекла-дачi з англiйсько!. Класичний Стамбульський ушверситет випускае «унiверсальних фахiвцiв», проте не профорiентованих, як1 мають загальш й поглиб-ленi знання з лггератури й культури, англiйсько! мови i можуть працювати у будь-яшй сферi. Самi студенти i випускники, висловлюючи на рГзних форумах сво! мiркування з приводу обраного ними цього факультету, вважають його недостатньо пер-спективним, адже, незважаючи на чудовий штелек-туальний розвиток, перспективи працевлашту-вання не вiдповiдають надiям.
Разом Гз тим, американська лггература часто-густо стае об'ектом наукових дослщжень випускни-к1в згаданих кафедр. Ось деяк з тем кандидатських робгт з американсько! лггератури, яш були захи-щенш в Туреччиш в останш 25 рок1в: «The Female Experience in the Novels of Ellen Glasgow, Elizabeth Madoc Roberts and Francis Newman», «Author(ity) and/of the Reader in Paul Auster's The New York Trilogy», «The Problem of Female Autonomy: Women in Marsha Norman's Plays», «Herlanders: The Development and Transformation of Feminist Utopias in the Literature of the United States», «The Politics of Focal-ization: The Reproduction of Ideology in Contemporary American Narratives Texts on the Borders: U.S. Latina Writing»,«Self-Representations of the Misrep-resented-Selfhood and Identity in Autobiographical Texts by Native American Authors» та ш. У Туреччиш, як i в багатьох кра!нах свГту, дГе програма Гмеш Фулбрайта, участь у яшй насамперед беруть студенти та випускники факультепв «Американська культура та лггература».
Щдсумовуючи, варто зазначити, що американ-сьш студи представлеш в Туреччиш хоч i не в пов-ному обсязГ, проте достатньому для функцюну-вання й розвитку на схвдному грунп, перекладацькi та освиянсьи вГзп сприяють збiльшенню iнтересу до творГв американських авторiв, до культури США i формують потенцiал для подальшого активного «входження» американсько! лiтератури до турець-кого культурного простору.
Список л1тератури:
1. Dreiser T. insanlik sugu / Theodore Dreisero II ciltli. [gev. Nihal Yeginobali]. - istanbul: Altin Kitaplar Yayinevi, 1970. - 530 s.
2. Tuna D. Bir edebiyat dersinde bir §iiri Qevirileriyle okumak: Walt Whitman'in O Captain! My Captain! Ba§likh §iiri ile Fransizca ve Turkge gevirileri / Didem Tuna // Edebiyat fakultesi dergisi. - 2016. -Sayi 36. - S. 59-78.
3. Amerikan kulturu ve edebiyati. Ankara universitesi. Режим доступу: http://www.dtcf.ankara.edu.tr/bati-dilleri-ve-
Magyar Tudomanyos Journal # 44, 2020
edebiyatlari/amerikan-kulturu-ve-edebiyati-anabilim-
dali/
4. Amerikan kültürü ve edebiyati. BAU Bahçeçehir üniversitesi. Режим доступу: http://www.bahcesehir. edu.tr/icerik/3 308-fen-edebiyat-fakultesi-amerikan-kulturu-ve-edebiyati
5. Edgar Allan Poe [Електронний ресурс] // Diyarbakir sanat merkezi. Режим доступу: http://www.diyarbakirsanat.org/edgar-allan-poe/c621/default.aspx
6. Evlice E. Ünlü yazar Mark Twain'in istanbul gezisi izlenimle sizi oldukça rahatsiz edecek [Елект-
_9
ронний ресурс]. Onedio - Sosyal içerik Platformu. Режим доступу: https://onedio.com/haber/unlu-yazar-mark-twain-in-istanbul-gezisi-izlenimleri-sizi-oldukca-rahatsiz-edecek-763071
7. Jack London'in ûç öyküsü ilk kez Tûrkçede! Kültür servisi [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://kulturservisi.com/p/jack-londonin-uc-oykusu-ilk-kez-turkcede-iste-onlardan-biri
8. Topuz E. Hemingway Türk dü§mam miydi? [Електронний ресурс]/ Engin Topuz // Manisa haberleri.com. Режим доступу: http://www.manisahaberleri.com/engin-topuz-hemingway-turk-dusmani-miydi-makale,800.html
