CC BY
42
Лггература
1. Вадюнина А.В., Корчагина З.А. Методы исследования физических свойств почв. -М.: Агропромиздат, 1986. - 416 с.
2. Векчрчик К.М. Фiзiологiя рослин. Практикум. - К.: Вища школа, 1984. - 239 с.
3. Гроздов Б.В. Дендрология. - М.-Л.: Гослесбумиздат, 1952. - 435 с.
4. Деревья и кустарники. Покритосеменные. Справочник/ Л.И. Рубцов, И.И. Горди-енко, Н.Ф. Каплуненко и др. - К.: Наук. думка, 1974. - С. 384.
5. Дрюченко М.М. Закрiплення i залiснення пiскiв. - К.: ДВ сшьськогосподарсь^' лiтератури УРСР, 1962. - 111 с.
6. Катц К.В. Декоративные кустарники для средней полосы. - М.: Издательство Минкомунхоза РСФСР, 1959. - 105 с.
7. Корн Г. Справочник по математике для научных работников и инженеров. Определения, теоремы, формулы. Изд. пятое. - М.: Наука, 1984. - 831 с.
8. Михайленко Н.М. Методична розробка до лабораторно-практичних занять з агрометеорологи. Вид. 4, випр. i доп. - К.: УСХА, 1978. - 135 с.
УДК 630*2. 631.872:630*28 Acnip. Н.М. Гаврилюк1 - Нацюнальний
аграрный ун-т
АЛЕЛОПАТИЧН1 ВЛАСТИВОСТ1 ЛИСТОВОГО ОПАДУ ДЕРЕВНИХ ПОР1Д ТА ЙОГО ВПЛИВ НА Р1СТ С1ЯНЦ1В
Наведено результати впливу листового опаду на pier аянщв ясена звичайного, липи серцелисто'1' та клена-явора.
Doctorate N.M. Gavriluk - National agriculture University Allelopative attributes tree's fallen leaf and its influence in growth of seedling
In the article is a directed result of influence of tree's fallen leaf in growth of seedling ash tree, linden tree and maple tree.
Шдвищення продуктивност лiсiв, штенсифжащя i покращення ефек-тивност використання люових ресурЫв, ix вщтворення i охорона потребують подальшо! розробки ряду коршних проблем бюлоги, зокрема виявлення зако-номipностей i меxанiзмiв взаемовщносин вирощуваних деревних i чагарнико-вих рослин, як поряд з шшими факторами визначають пpодуктивнiсть бюге-оценозiв. Внутpiшньовидовi i мiжвидовi взаемовщносини вищих рослин ду-же складнi i мають piзнi форми прояву. Зпдно з класичними уявленнями (Су-качов, 1964, Работнов, 1950) найбшьш широко розповсюджеш такi взаемов-пливи рослин, як здiйснюються шляхом змiни фiзичниx фактоpiв середови-ща, а також сумюного використання енергетичних pесуpсiв мюцезростання. Дослiдженнями Г. Грюммера (1957), А.М. Гродзшського (1965), В.П. 1ванова (1966), М.Т. Гончара (1977), Н.М. Матвеева (1985) доведена можливють але-лопатп чи xiмiчноi взаемоди рослин шляхом прижиттевих видшень i оргашч-них продуклв розкладу оpганiчниx залишкiв. Вишд рослини в пpоцесi свое! життедiяльностi не тiльки поглинають потpiбнi !м мiнеpальнi елементи i ор-гашчш сполуки, але i видiляють piзноманiтнi метаболiти в навколишне сере-довище. Абюгенш фактори життя е надзвичайно важливими у фоpмуваннi
1 Наук. кер1вник: проф. А.Ф.Гойчук, д-р с.-г. наук
2. Лiсовi культури та ф^омелшращя
177
рослинних угрупувань, однак i алелопатiя може визначати кшцевий результат одностороннього чи взаемного впливу рослин.
Найбiльше значення у створенш алелопатично! сфери навколо росли-ни-донора мають речовини, як надходять у середовище з опалого листя, оц-вiтини, оплоднiв та шших складових детриту. Бiльшiсть активних речовин мютиться в рештках рослин листового походження, менше - в стеблах, найменше - в коренях [7]. Тому важливим завданням е вивчення кшькост^ структури i якост мертвого органiчного листового опаду i характеру його мь нералiзацil в ценозах.
Лггературш джерела [11, 14] свдаать, що воднi витяжки iз листового опаду i кореневих залишюв деревних i чагарникових порiд мають значну ак-тивнiсть. При мiнералiзацil листового опаду ясена звичайного (Fraxinus excelsior L.), липи серцелисто! (Tilia cordata L.), дуба звичайного (Querqus robur L.) виявлено видшення вуглекислого газу i метану в токсичних для рослин кон-центращях. Бiологiчно активнi речовини, що продукуються рослинами (зок-рема, у листовому опад^, згодом перетворюються мiкроорганiзмами в прост органiчнi сполуки i можуть накопичуватися в субстратах, чим i визначають алелопатичну напругу певно! частини бюценозу [2]. Колiни шдстилки ютот-но впливають на проростання насшня, рiст i розвиток сходiв, фотосинтез, ди-хання, активнiсть окремих фермеилв тощо. Вплив опаду рiзних деревних деревних порiд на рют сiянцiв грецького горiха було дослщжено С. А. Анию-ною i О.Ф. Мельник [1]; вплив водорозчинних видшень листового опаду та квтв акаци бшо!, катальпи, софори японсько!, дуба звичайного, гледичп трьохколючково!, бюти схщно!, сосни чорно! у Одеськш областi - С.В. Коваленко [10]; взаемовщносини плодових рослин: яблуш, абрикоса, персика -П.А. Морозом [12]; ялиново! пiдстилки на природне поновлення ялини -Г.Б. Гортинським[4]; взаемодiя бука лiсового i ялищ бшо! в лiсостанах Захщ-но! Укра!ни - Р.М. Гречаником [5]
Вивчення кiлькостi, структури i якост мертвого органiчного опаду i характеру його розкладу в ценозах е дуже важливим завданням. Речовини, що вилуговуються з опалих листюв, вiдмерлих коренiв та кори, давно вже врахо-вуються як чинник алелопатично! ди i !м належить придiляти бiльше уваги. Вiдсутнiсть даних про вплив водорозчинних видшень опалого листя люоутво-рюючих порщ Под^я - дуба звичайного, ясеня звичайного, липи серцелисто! та клена - явора (Acer pseudoplatanus L.) на рют сiянцiв ясена звичайного, липи серцелисто! та клена - явора i зумовило проведення наших дослщжень.
Матер1ал i методи досл1джень
Для визначення характеру ди колiнiв опалого листя дуба звичайного, ясена звичайного, клена-явора, липи серцелисто! було проведено ряд дослщв у Якушенецькому державному люомисливському господарствi Вшницько! об-ласт у свiжiй грабовiй дiбровi ГД-02. До наважки взятого при натуральнш во-логостi матерiалу додавалась вода у сшввщношенш 1:4. З метою отримання таких розчинiв, якi можуть утворюватися в природi (наприклад, шсля атмос-ферних опадiв), зразки брались з якомога меншою кiлькiстю мехашчних пош-коджень. Екстрагування проводилось протягом доби за юмнатно! температу-
178
Стан i тенденци розвитку лшвничоТ освiти, науки та лiсового господарства в УкраТш
ри. Для визначення водорозчинних колшв фiзiологiчно активних речовин, що присутнi в рослинних видшеннях в окремому опад^ проводили бiопробу на проростання насшня [7]. Вона полягае у тдрахунку кiлькостi пророслого на-сiння у дослщжуваному розчинi порiвняно з проростанням контролю у вод^ яке становить К=50 %, де К - кшьюсть пророслого насiння (%). Для до^ду використано свiже добiрне насшня з високою енергiею проростання редиски сорту Червоний з бшим кшчиком (КарИапш Байуш уаг. га&еиМа). Пророщу-вання насiння проводили у чашках Петрi за температури +23-26°С, вишваючи на чашку 200 насiнин у трьох повторностях з додаванням 5 мл дослщжуваного розчину або води. Використовували шкалу для перерахунюв схожост редиски при К=50 % в умовш кумариновi одиницi (УКО). Оскшьки хiмiчна природа колiнiв не визначена, то актившсть дослщжувано! витяжки [7, 10] виражено в умовних одиницях, в мшграмах на лггр кумарину. Гальмувачем, який приймаеться за стандарт в силу свое! гальмуючо! ди, е кумарин.
Результати досл1дження.
Згiдно з метою дослiдження, ми визначили вибiрковiсть дИ колiнiв на бютест (табл. 1).
Табл. 1. Схож^ть настня редиски i сила гальмування залежно вiд опаду
деревних порiд
№ витяжки Характеристика насадження, де був з1браний опад Схожшть редиски при К=50 % Сила гальмування, УКО
1 10Лпд, вш - 28 рошв 88 13,9
2 10Яс, 113 рошв 44 95,0
3 10Дз, 223 роки 60 47,0
4 10Кля, 29 рошв 78 20,2
5 10Дз, 56 рошв 76 23,0
Контроль Вода 50 73,7
1з наведених даних видно, що найвищу силу гальмування мае листо-вий опад ясена звичайного у вщ 113 роюв. Так, при силi гальмування 95 УКО схожють редиски була 44 % (К=50 %). У дуба звичайного сила гальмування шдвищуеться зi збшьшенням вiку насадження. У вiцi 56 роюв листо-вий опад дуба звичайного мае силу гальмування 23 УКО, у вщ 223 роки вона становить 47 УКО, що майже вдвiчi бшьше. Аналопчним е вплив витяжки на схожють насшня бютесту i становить 76 i 60 % вiдповiдно (при К=50 %).
Сила гальмування витяжки iз листового опаду клена-явора становить 20,2 УКО, що в 3,6 раза менше за контроль, при цьому схожють редиски становить 78 % (при К=50 %). Водорозчинш видшення опалого листя липи сер-целисто! мають силу гальмування 13,9 УКО, що в 5,3 раза нижче за контроль. При данш силi гальмування схожють редиски становить 88 % (К=50 %). Тоб-то, за збiльшенням гальмуючо! ди на бiотест витяжки iз листових опадiв зпд-но з проведеним дослщом можна розташувати у такому порядку: липа серце-листа, дуб звичайний, клен-явiр, контроль (вода), ясен звичайний.
З метою встановлення впливу колiнiв листового опаду на рют 2-рiчних сiянцiв !х попередньо обмiрювали, замочували у витяжцi на три доби (по 100 штук у кожному варiантi) i висаджували в польовi умови (середня висота
2. Лiсовi культури та фiтомелiорацiя
179
сiянцiв становила: ясена звичайного 20,2 см, липи серцелисто! - 35,8 см, клена-явора - 6,6 см). Грунт - шрий люовий суглинок. Показником, що характеризуе вплив витяжок з листового опаду, е прирiст шянщв у висоту, за яким i проводили аналiз росту шянщв. Результати замiру приросту сiянцiв подано у табл. 2.
Табл. 2. Вплив витяжки з листового опаду дуба звичайного, ясена звичайного, _липи серцелисто'1 та клена-явора наркт с'шнщв_
№ витяжки Характеристика насадження, де був з1браиий опад Порода Приршт,
см %
1 10Лпд, вш - 28 рок1в 4,0 108,2
2 10Яс, 113 роюв 3,5 94,6
3 10Дз, 223 роки Ясен звичайний 5,6 151,4
4 10Кля, 29 роюв 4,3 116,2
5 10Дз, 56 рок1в 5,8 156,8
контроль Вода 3,7 100,0
1 2 3 4 5 контроль 10Лпд, вш - 28 рок1в 8,0 148,2
10Яс, 113 роюв 5,1 94,4
10Дз, 223 роки Липа серцелиста 5,7 105,6
10Кля, 29 роюв 7,6 140,7
10 Дз, 56 рок1в 5,9 109,3
Вода 5,4 100,0
1 10Лпд, вш - 28 рок1в 2,0 105,2
2 10Яс, 113 роюв 2,1 110,5
3 10Дз, 223 роки Клен - яв1р 3,0 157,9
4 10Кля, 29 роюв 3,5 184,2
5 10Дз, 56 рок1в 3,4 178,9
контроль Вода 1,9 100,0
Даш табл. 2 свщчать, що витяжка з ясена звичайного пригшчуе рют Ыянщв ще! ж породи i зменшуе прирют його на 5,4 % вщносно контролю. Витяжка листового опаду дуба звичайного, зiбрана у насадженш вжом 56 ро-кiв шдвищуе прирiст сiянцiв ясена звичайного на 56,8 %, у вщ 223 роки - на 51,4 % вщносно контролю.
На рют Ыянщв липи серцелисто! негативний вплив мае витяжка опаду ясена звичайного, знижуючи прирют сiянцiв на 5,6 %, витяжка iз опаду липи серцелисто! збiльшуе прирiст сiянцiв у висоту на 48,2 %. Узагальнюючи от-риманi данi, необхiдно зазначити, що витяжки листових опадiв усiх порщ покращують рiст сiянцiв клена-явора. Найвищий прирют дають сiянцi пiд впливом витяжки зi клена-явора, що становить 84,2 % до контролю.
Висновки. На прирют сiянцiв ясеня звичайного найкращий вплив мае витяжка з листового опаду дуба звичайного, причому показник приросту сь янщв у висоту дещо зменшуеться зi збшьшенням вiку дуба. Оскiльки ясен звичайний належить до аутотолерантних порiд, то найменший прирiст сiянцi мають при намочуванш !х у витяжцi ясена звичайного.
Липа серцелиста е активатором i сприяе росту сво!х Ыянщв - при дп витяжки липового опаду Ыянщ мають найбiльший прирют. Витяжка опаду ясена звичайного пригшчуе рют сiянцiв липи серцелисто!.
Аналопчне явище спостерiгаеться у клена-явора - витяжка його опаду сприяе кращому росту його Ыянщв. Найгiрший рют сiянцiв на контролi, тобто уЫ витяжки певною мiрою пiдвишували прирют у висоту сiянцiв клена - явора.
180
Стан i тенденци розвитку лiсiвничоТ освiти, науки та лкового господарства в УкраТш
У вЫх варiантах вплив витяжки з опаду дуба звичайного знижуе ш-тенсившсть росту сiянцiв зi збшьшенням вжу деревостану.
Л1тература
1. С.А. Аникина, Мельник О.Ф. Аллелопатическое влияние древесных пород на рост и биохимические особенности сеянцев ореха грецкого/ В кн.: Роль токсинов и микроби-ального происхождения в аллелопатии. Сб. науч. тр. - К.: Наук. думка, 1983. - С. 133-137.
2. Головко Э.А. Микроорганизмы в аллелопатии высших растений. - К.: Наук. думка, 1984. - 199 с.
3. Гончар М.Т. Биоэкологические взаимосвязи древесных пород в лесу. - Львов: Ви-ща школа, Изд-во при Львов. ун-те, 1977. - 164 с.
4. Гортинский Г.Б. Аллелопатический фактор и его роль в возобновительном проце-се еловых лесов южной тайги: Автореф. дис. канд. биол. наук. - Л., 1964. - 17 с.
5. Гречаник Р.М. Особливосп взаэмоди бука люового та ялищ бшо!: Автореф. дис. канд.бюл.наук. - Л., 2002. - 19 с.
6. А.М. Гродзинский, Э.А. Головко, Горобец С.А. Экспериментальная аллелопа-тия. - К.: Наук. думка, 1987. - 236 с.
7. Гродзшський А.М. Основи ммчно! взаемоди рослин. - К.: Наук. Думка, 1973. - 208 с.
8. Грюммер Г. Взаимное влияние высших растений. Аллелопатия. - Л.-М.: Наука, 1957. - 206 с.
9. Иванов В.П. Экспериментальные исследования в области аллелопатии и их практическое значение для растенневодства./ В кн.: Физиолого-биохимические основы взаимного влияния растений в фитоценозе. - М.: Наука, 1966. - С. 106-134.
10. Коваленко С.Г. Аллелопатические особенности выделений цветков и опада древесных и кустарниковых растений. Автореф. дис. канд. биол. наук. - Одесса, 1975. - 25 с.
11. Матвеев Н.М. Аллелопатия как фактор экологической среды. - Самара: Кн. Изд-во, 1994. - 206 с.
12. Мороз П.А. Аллелопатия в плодовых садах. К.: Наук. думка, 1990. - 208 с.
13. Работнов Т.А. Жизненный цикл многолетних травянистых растений в луговых ценозах. - Тр. Бот. Ин-та им. В.Л. Комарова, ю сер. III, 6, 1950. - С. 68-79.
14. Рощина В. Д. Летучие и водорастворимые метаболиты листьев древесных растений и физиолого-биохимические основы взаимодействия растений в фитоценозах. - К.: Наук. думка. - 1974, вып. 5. - С. 36-40.
15. Сукачев В.Н. Основные понятия лесной биогеоценологии. - М.: Наука, 1964. - 345 с.
УДК 630*26:630*911 Ст. наук. стерев. Г.Б. Гладун1, канд. с.-г. наук;
В. О. Плосконос2
ПОЛЕЗАХИСНЕ Л1СОРОЗВЕДЕННЯ В АГРОЛ1СОЛАНДШАФТАХ Л1ВОБЕРЕЖНОГО Л1СОСТЕПУ ТА НАУКОВ1 ОСНОВИ ПОКРАЩЕННЯ ЙОГО ЕФЕКТИВНОСТ1
Розглянуто сучасний стан полезахисного люорозведення в агролюоландшафтах регюну, визначеш напрямки та перспективи його розвитку з урахуванням необхщ-ност тдвищення його ефективносп.
Ключов1 слова: полезахисне люорозведення, люов1 смуги, мелюративна ефек-тившсть, агролюоландшафт.
1 УкрНД1ЛГА, вул. Пушшнська, 86, м. Харшв, 61024. Тел.: 0572-406038 та 406045; факс: 0572-432520; е-шаЛ: g1adun@uгiffm.com.ua
2 директор Тростянецького агрол1сгоспу (вул. Червоноармшська, 53 в, Сумська обл., 42600). Тел.: 05458-51762; факс: 05458-51762
2. Лiсовi культури та ф^омелшращя
181
