CC BY
9
самка, яка викликае в iнших самок ^чку, побуджае ïx cboïm прикладом до па-рування в запрограмований термш. riH втрачае синxроннiсть, значно збшь-шуеться його термiн, а це спричиняе появу шзшх виводюв. У стадi почина-ються ранговi сутички, особини ведуть себе неспокшно, деколи це призводить до подшу стада. Нixто не притримуеться своеï територiï. Нерiдко, свинi якi за-лишили стадо, бродять. Проходять тижш та мiсяцi, перш нiж стабшзуеться со-цiальна структура стада. Вщстрш вожака стада мае не тшьки негативнi бюло-гiчнi, але й економiчнi наслiдки: зменшуеться виживанiсть та вага молодняку. Визначити вожака стада важко. У бшьшосп випадкiв вш веде стадо.
На основi багаторiчниx спостережень встановлено, що 8-10 рiчна дика свиня залишае стадо. Старi самки, в ролi вожака, не можуть забезпечити на-дiйне керiвництво i безпеку стада. Вiдповiдно, самка, яка з причини старшня перестае брати участь у розмножеш, змушена добровшьно покидати стадо i вести одиночний споЫб життя. Якщо в упддях в лiтнiй перiод трапляються самки-одиначки, в бiльшостi випадкiв вони е старими, тдлягають селек-цшному вiдстрiлу. Вiдстрiл самки-одиначки, яка не водить поросят, навггь якщо вона середнього вжу, не призведе до шкоди стаду.
У деяких випадках старий самець, який втратив репродукцшну здат-нiсть, але ще володшчи силою, пiд час гону вщганяе слабших, молодших самцiв, тим самим зменшуючи вiдтворення поголiв'я дикоï свиш.
Таким чином, угiддя Виноградiвського люництва характеризуеться сприятливими умовами життедiяльностi, хорошими кормовими i захисними умовами для дико1' свиш. Але нав^ь за цих умов, як показуе багаторiчний досвщ, без участi людини зберегти високу чисельшсть поголiв'я дико1' свиш неможливо. Тому необхщний комплекс бютехшчних заxодiв, спрямованих на охорону, вщтворення та пiдтримання оптимально:' чисельностi поголiв'я.
Лiтература
1. Бондаренко В.Д., Делеган 1.В., Татаринов К.А., Чернявський М.В. та ш. Мис-ливствознавство. - К.: РНМК ВО, 1993. - 197 с.
2. Козло П.Г. Дикий кабан. - Минск: Ураджай, 1975. - 223 с.
3. Колосов А.М., Лавров Н.П., Наумов С.П. Биология промыслово-охотничьих зверей СССР. - М.: Высшая шк., 1979. - 414 с.
4. Татаринов К.А. Зв1р1 захщних областей Украши (Матер1али до вивчення фауни Украшсько! РСР). - К.: АН УРСР, 1956. - 186 с._
УДК 551.521 Ст. наук. ствроб. О. О. Орлов,
канд. бюл. наук - Полкький фiлiал УкрНД1ЛГА
АКУМУЛЯЦ1Я 137CS ВИДАМИ ТРАВ'ЯНО-ЧАГАРНИКОВОГО ЯРУСУ Л1СУ У СВ1ЖИХ ГРУДАХ ПРАВОБЕРЕЖНОГО
Л1СОСТЕПУ УКРА1НИ
• • • • 137
Проаналiзовано 3aKOHOMipHOCTi акумуляцп Cs головними видами трав'яно-чагарникового ярусу грабово-дубових лiсiв Подiлля. Показано, що за штенсившстю акумуляцп цього радюнуклщу вивченi види можна роздшити на 5 груп, у яких се-реднi величини коефiцieнта переходу вар^ють у межах 13 разiв. Знайденi критичнi види лiкарських рослин для заготiвлi - Chelidonium majus та Polygonum hydropiper.
Senior scientific employee O.O. Orlov -Poliskiy Branch of UkrSRIFA
137Cs accumulation by species of grass layer of fresh gruds of right-bank
forest-steppe of Ukraine
Regularities of 137Cs accumulation by the main grass species of hornbeam-oak forests of Podillya have been analyzed. It was shown that according to intensity of this radionuclide accumulation 5 species groups can be formed, with differences of average values of transfer factor among species near 13 times. Critical medicinal plant species have been found for exploatation - Chelidonium majus and Polygonum hydropiper.
Вступ
Вивчення штенсивност акумуляци нормованих техногенних радь онуклщв видами трав'яно-чагарникового ярусу лiсiв е важливою проблемою, адже саме швидкий розклад опаду представниюв цього ярусу збшьшуе штен-сивнiсть малого (бiологiчного) кругообiгу головних макроелеменпв - азоту,
137
фосфору, калш, а також техногенних радюнуклщв, зокрема Cs. Згадана проблема е важливою з огляду на те, що значна кiлькiсть видiв даного ярусу у свiжих грудах е щнними лiкарськими видами i широко заготовлюеться.
Огляд л1тератури
137
Вважаеться, що у багатих умовах, зокрема грудах, акумулящя Cs у рослинах вщбуваеться менш iнтенсивно порiвняно з шшими трофотопами
[1]. Головною причиною цього е переважання у грудах шрих люових грунпв рiзного ступеня отдзолення, а на пiвднi Лiсостепу та у Степу - ошдзоленних
137
чорноземiв [4]. Iнтенсивнiсть акумуляци Cs представниками трав'яно-ча-гарникового ярусу люу в умовах грудiв висвiтлена тшьки фрагментарно. Зок-
137
рема, наведет середт значення коефiцiенту переходу (КП) Cs у лiкарську сировину в даних люорослинних умовах: трави Chelidonium majus L. -
2 13
9,0 м -кг- -10- ; трави Plantago major L. та Polygonum hydropoper L. - 3,0-5,0;
2 13
трави Polygonum aviculare L. та Hypericum perforatum L. - 1,7-2,4 м -кг -10"
137
[2]. Було показано [3], що у свiжих грудах значення КП Cs у трави Viola tricolor L. е у 13,2 ра^в нижчим на отдзолених чорноземах та у 6,5 разiв ниж-чим на Ырих люових грунтах, шж у свiжих суборах на дерново-середньошд-золистих грунтах. Вщповщт значення для трави Hypericum perforatum дорiв-нюють 9,6 та 3,4 рази, а трави Origanum vulgare L. - 5,3 та 2,9 рази. Щодо на-укових основ використання продукци люового господарства в умовах ра-дюактивного забруднення лiсiв та акумуляци техногенних радюнуклщв ль карськими рослинами грудiв, що бiльше характерно для Люостепу, не розгля-далося, оскiльки головна увага придiлена бшьш критичному регiону - Укра-1нському Полiссю [1]. Таким чином, е цшком правомiрним висновок про не-достатню вивченiсть поставлено! проблеми саме для грудiв Лiсостепу.
Об'екти та методика
Дослщження проведено у 1997-2000 рр. у Вербському люнищш Че-чельницького держлiсгоспу Вшницько! областi, яке знаходиться на межi Ль состепово! та Степово! природних зон. Дослщжувалися три пробнi площi по 0,3 га кожна, як розташовувалися у видш 1 кварталу 3 згаданого люництва та займали верхню тритину похилого пiвденно-захiдного схилу крутизною
12-15°. Рослиннiсть ycix трьох дiлянок була представлена 60^чним грабово-скельнодубовим люом Carpineto-Quercetum (petraeae)-caricosum (pilosae et bre-vicollis). Перший ярус деревостану формуе Quercus petraea (Mattuschka) Liebl., середньою висотою 28 м, середнiм дiаметром 26 см, з домiшкою Acer pseudop-latanus L. та Padus avium Mill., зiмкнутiсть ярусу - 0,7. Другий ярус скла-даеться з Carpinus betulus L. i мае середню висотою 22 м, середнш дiаметр 24 см та зiмкнутiсть 0,6. Пiдлiсок представлений поодинокими кущами Swida sanguinea (L.) Opiz та Cornus mas L. Трав'яно-чагарничковий ярус Í3 загальним проективним покриттям 60-65 % складаеться з 2-х шдяруЫв. Перший, розрщ-жений шдярус висотою до 60 см та проективним покриттям близько 5 % фор-мують Clematis recta L., Milium effusum L. та ш. Другий, головний пiдярус висотою 20-25 см iз проективним покриттям 45-60 % формують Carex pilosa Scop. (15-20 %) та C. brevicollis DC. (15-25 %). Значну участь у формуванш ярусу приймають: Aegopodium podagraria L. (3-5 %), Asarum europaeum L. (13 %), Stellaria holostea L. (5-10 %) та iн. Як асектатори трапляються ще близько 20 неморальних видiв. Грунти на проаналiзованих дшянках були опiдзоленими чорноземними, глинистими, свiжими, на неогенових глинах. На кожнш дос-лiднiй дiлянцi було вщбрано 28 видiв трав'яно-чагарникового ярусу люу. Зраз-ки фiтомаси кожного виду вщбиралися з такого розрахунку, щоб об'ем розме-лено! висушено! фгтомаси був не меншим 175 мл. У мющ вiдбору рослинних зразюв за стандартною методикою вiдбиралися парт до них зразки грунту: буром, дiаметром 5 см, методом конверту. Шсля висушування протягом 72 год. при t°=85°C усi зразки розмелювалися та ретельно гомогенiзувалися. Вимiрю-
• 137
вання питомо! активност Cs проводилося на багатоканальному спектроана-лiзаторi "AFORA" LP-4900B iз нашвпровщниковим детектором ДГДК-100В3. Вiдносна похибка вимiрювання не перевищувала 15 %. Всього було вимiряно 200 зразкiв ф^омаси i грунту. Величина КП розраховувалася за загально-
2 13
прийнятою методикою (Краснов, 2000), цей коефщент мав розмiрнiсть м -кг" -10 . Статистична обробка даних проведена iз застосуванням стандартних пакетiв програм СУБД "FOXPRO", "Statgraphics" 3.0, "Excell".
Результати та ïx обговорення
На проаналiзованих дшянках люу, розташованих поруч, була проана-
137
лiзована щiльнiсть забруднення грунту Cs (табл. 1). Виявлено, що мшь мальне значення цього показника дорiвнювало 115,87 кБк/м2 (3,13 Ki/км2), а максимальне - 170,53 кБк/м2 (4,61 Ki/км2), досить значне варшвання цього показника було характерним i для кожного з дослщжених видiв рослин, значення коефщента варiювання згаданого показника знаходилося в межах 0,89-22,64 %, що в цшому е досить характерним для люових екосистем.
137
Значний штерес мае порiвняльний аналiз питомо! активностi Cs у надземнш фiтомасi видiв трав'яно-чагарникового ярусу люу. Як видно з
137
табл. 1, величина питомо! активностi Cs в масивi даних, що розглядаються, змшюеться вiд 65±5 Бк/кг Geum urbanum L. до 1055±47 Бк/кг (Sedum telephi-
137
um L.). Таким чином, мiжвидова рiзниця вмiсту Cs у надземнш ф^омас ль сових трав'янистих видiв дорiвнюе 16,23 рази. У бшьшост ж видiв цей показ-ник знаходиться у межах 150-250 Бк/кг.
Табл. 1. Ытенсивтсть акумуляци 137Cs видами трав'яно-чагарниковогоярусу
грабових (Нбров Под'шьськоХвисочини вумовах свiжих zpydie (ТУМ-Д2)
№ з/п Вид Показник M±m V % P %
1 Stellaria holostea L. Am 168±21 21,73 12,55
As 159,00±2,13 2,32 1,34
2 Aegopodium podagraria L. Am 142±12 14,51 8,38
As 136,97±0'71 0,89 0,52
3 Asarum europaeum L. Am 226±14 10,35 5,97
As 155,97±2,31 2,56 1,48
4 Scrophularia nodosa L. Am 148±18 20,98 12,11
As 161,10±4'66 5,01 2,89
5 Galeobdolon luteum L. Am 100±13 23,03 13,29
As 135,93±2'68 3,42 1,98
6 Pulmonaria obscura Dumort. Am 307±4 1,96 1,13
As 120,63±6,38 9,17 5,29
7 Lithospermum purpureo-caeruleum L. Am 104±6 10,69 6,17
As 158,73±3'90 4,26 2,46
8 Ajuga reptans L. Am 461±25 9,34 5,39
As 170,53±1,52 1,55 0,89
9 Geum urbanum L. Am 65±5 12,21 7,05
As 133,47±3'93 5,11 2,95
10 Sedum telephium L. Am 1055±47 7,64 4,41
As 157,67±2,37 2,61 1,51
11 Clinopodium vulgare L. Am 290±10 5,78 3,34
As 123,43±3,77 5,29 3,05
12 Brachypodium pinnatum (L.) Beauv. Am 203±8 6,34 3,66
As 146,67±1,92 2,27 1,31
13 Dactylis glomerata L. Am 171±9 8,61 4,97
As 146,67±1,92 2,27 1,31
14 Elymus caninus (L.) L. Am 168±9 9,55 5,51
As 147,83±2,19 2,56 1,48
15 Milium effusum L. Am 183±19 17,53 10,12
As 142,33±9,87 12,02 6,94
16 Poa nemoralis L. Am 257±12 8,11 4,68
As 129,53±2,04 2,73 1,58
17 Betonica officinalis L. Am 244±5 3,32 1,92
As 115,87±5,30 7,92 4,57
18 Chamerion angustifolium L. Am 228±9 6,94 4,04
As 134,13±13,89 17,94 10,36
19 Glechoma hederacea L. Am 233±9 6,45 3,72
As 154,93±9,67 10,81 6,24
20 Carex pilosa Scop. Am 212±9 6,92 3,99
As 90,53±3,77 7,22 4,17
21 Carex brevicollis DC. Am 310±31 17,07 9,86
As 136,57±5,95 7,54 4,36
22 Viola hirta L. Am 348±27 13,53 7,81
As 166,33±1,85 1,92 1,11
23 Melampyrum nemorosum L. Am 75±13 30,67 17,71
As 125,13±16,36 22,64 13,07
24 Festuca gigantea (L.) Vill. Am 71±17 40,26 23,24
As 120,67±5,68 8,16 4,71
№ з/п Вид Показник M±m V % P %
25 Clematis recta L. Am 206±10 8,02 4,63
As 134,90±14,60 18,74 10,82
26 Polygonatum latifolium Desf. Am 265±4 2,28 1,31
As 138,40±2,71 3,39 1,96
27 Lathyrus vernus L. Am 237±10 6,95 4,01
As 122,00±1,33 1,89 1,09
28 Galium odoratum (L.) Scop. Am 480±13 4,52 2,61
As 169,37±9,88 10,11 5,84
Прим1тка: Am - питома актившсть Cs у надземнш ф1томас1, Бк/кг; As - щшь-
137 2
нють забруднення грунту Cs, кБк/м .
Особливо необхщно вiдзначити, що по кожному з дослщжених видiв
137
спостер^алося певне варiювання питомо! активност фiтомаси за Cs: з 1,96 % (Pulmonaria obscura) до 40,26 % (Festuca gigantea). Досить широка ам-
137 • 137
пл^уда шдльноси забруднення грунту Cs та питомо! активностi Cs у надземнш фггомаш лiсових трав'янистих видiв обумовлюе значнi вiдмiнностi ве-личини КП радюцезш у наведених видiв (рис. 1).
1,б 1,4
1,2 1
G,B G,6 G,4 G,2 G
Група 1
ö® ^ # <¡? S3 0 ^
I Група 2 "I
o- J" # jf & ^
/
(Я
О
iz к
X
X
ф
т
a
X
:
ш
p
ш
о
Група б
Група 3
Група 4
ш!
шит *$****»t
& $ §
? .-S ^ <-> с- Jr. 9 << Л „V <? Д- ^ S-
//
Ж J,-
rü> <г о oj
B
7
б
б
4
З
2
G
137
Рис. 1. Середт значення КП Cs у eudie трав 'яно-чагарничкового ярусу ceirn:ux zpydie (D2) Правобережного Лкостепу Укрални
137
Наш1 досл1дження показали, що середне значення КП Cs у вид1в трав'яно-чагарникового ярусу також характеризувалося широкою ампшту-дою значень: вщ 0,50±0'05 (Geum urbanum) до 6,67±0'34 м2-кг-1-10-3 (Sedum telep-hium). За результатами дисперсiйного аналiзу нами були сформованi 5 одно-рiдних дисперсiйних груп видiв, як iстотно вiдрiзнялися за середнiми зна-ченнями КП 137Cs (Бф = 61,42 >> F (0,99;84) = 6,90). Необхщно вiдзначити, що у видшених однорiдних групах вiдмiнностi середшх величин КП не iстотнi.
137
Перша група видiв - дуже слабко! акумуляцiï Cs iз грунту - скла-
137
даеться з п'яти трав'яних видiв, як1 мають дiапазон середнiх значень КП Cs вщ 0,50 до 0,77. Другу групу також утворюють 5 вид1в, як1 характеризуються дiапа-зоном середнiх значень КП вщ 1,03 до 1,30; третю - 8 вид1в з КП вщ 1,37 до 2,00; четверту - 8 вид1в з КП в1д 2,10 до 2,83. П'ята група складаеться з единого виду - Sedum telephium - 1з середнiм значенням КП 6,67±0'34 м2-кг-1-10-3.
Особливо необхщно вiдзначити, що yci видiленi дисперсшш групи TaKCOHOMi4HO рiзнорiднi, що не дае пiдстав видiлити у даних умовах певну
137
родину чи порядок за штенсившстю акумуляци Cs. Зокрема, представники родини злакових (Poaceae) розподiлилися по перших трьох дисперсшних гру-пах i мають величину КП вiд 0,57±0'13 (Festuca gigantea) до 2,00±0'21 (Brachypo-dium pinnatum). Подiбна картина спостерiгаеться також i у родинi губоцвiтих (Lamiaceae), коли Galeobdolon luteum знаходиться у першш групi з КП 0,77±0'06; Glechoma hederacea - у третiй - з КП=1,5±014; Ajuga reptans - у чет-вертiй з КП=2,7±0'30. Представникiв родини Boraginaceae можна знайти як у першш груш (Lithospermum purpureo-caeruleum з КП=0,63±005), так i у четвер-тiй групi (Pulmonaria obscura з КП=2,57±0,18). Найменша ампл^уда значень КП спостерiгалася у родини осикових (Cyperaceae), де у Carex pilosa КП склав 2,33±0,24; а у C. brevicollis - 2,27±0,22.
Таким чином, головнi спiвдомiнанти трав'яно-чагарникового ярусу належать до таких дисперсшних груп: Galeobdolon luteum (КП=0,77) - до I; Aegopodium podagraria та Stellaria holostea (КП=1,03-1,10) - до II; Asarum eu-ropaeum (КП=1,47) - до III; Carex brevicollis, C. pilosa та Galium odoratum (КП=2,27-2,83) - до IV. Окремо необхщно вщзначити надзвичайне багатство лшарських рослин та !хш значш запаси на вирубках у згаданих еколопчних умовах. Тут, в умовах освгглення, значно збiльшують запаси фггомаси як ти-повi лiсовi види (Oryganum vulgare, Hypericum perforatum, Fragaria vesca та ш.), так i бур,яновi види (Urtica dioica; Chelidonium majus, Lеonurus quenque-lobatus, Artemisia absinthium тощо). Результати аналiзiв показали, що серед лжарських видiв трав на вирубках у свiжих грудах максимальш величини КП
137 • • ±135
Cs спостерiгаються у Chelidonium majus - 9,34 . Також значш величини КП були характерними для Polygonum hydropiper - 3,24±0'89; Thymus marschal lianus - 3,26±0'41; Plantago major - 3,04±0,03. У бшьшост ж видiв величина КП знаходилася у межах 1-2 м2-кг-1-10-3. Таким чином, показано, що нормативно-
чиста лшарська сировина Chelidonium majus може бути отримана у свiжих
22
грудах при щiльностi не вище 64,24 кБк/м2 (1,74 Ю/км2); решти критичних
2 2 2 видiв - вiд 185,19 кБк/м (5,0 Ю/км ) у Polygonum hydropiper до 197,37 кБк/м
(5,33 Ю/км2) у Plantago major. Заго^вля ж бшьшосл лiкарських видiв може
проводитися у грудах практично без обмежень, оскшьки сучаснi величини
137
шдльност забруднення грунту Cs у Люостепу Укра1ни не перевищують 300 кБк/м2 (8 Ю/км2).
Висновки
137
1. МIжвидовi вiдмiнностi середнiх значень КП 1 J/Cs у вид!в трав'яно-ча-гарничкового ярусу св1жих груд!в Парвобережного лiсостепу сягають 13,3 раза.
2. За штенсившстю акумуляци 137Cs дослщжеш види можна розд1лити на п'ять дисперсшних груп, р1знор1дних за таксоном!чним складом.
3. З огляду на значну штенсившсть накопичення 137Cs рядом вид1в ль
карських рослин у св!жих грудах, необхiдним е обмеження 1х заготiвлi: Cheli-
22 donium majus - 1,74 к1/км ; решти критичних вид!в - вщ 5 к1/км у Polygonum
hydropiper до 5,33 Ю/км2 у Plantago major. Заго^вля 61льшост1 лiкарських вид!в
може проводитися у св1жих грудах Правобережного Люостепу без обмежень.
Лггература
1. Краснов В.П. Науковi основи використання продукцп лiсового господарства в умовах радюактивного забруднення лiсiв/ Автореф. ... дис. д-ра с.-г. наук. - К., 2000. - 43 с.
2. Орлов О.О., 1ркл1енко С.П., Турко В.М., Кал1ш О.Б. Комплексна радюеколопч-на ощнка ресурав дикоросло'1' лшарсько'1' сировини по твденному тренду Чорнобильських аварiйних випадiнь// Наука. Чорнобиль-98. - Наук.-практ. конф. (м. Кшв, 1-2 квiтня 1999 р.): Збiрка тез. - Кшв, 1999. - С. 26-31.
3. Орлов О.О., Кал1ш О.Б. Накопичення радiонуклiдiв рослинами нижнiх яруав ль сово'1' рослинностi// Основи люово'1' радюекологп/ Патлай 1.М., Краснов В.П., Савущик М.П., Пшчук В .Я., Табачний Л.Я. та ш./ Пiд ред. М.М. Калетника. - К.: Держкомлюгосп Украiни, 1999. - С. 101-125.
4. Остапенко Б.Ф., Ткач В.П. Люова типология. - Харкiв: ХАУ, 2002, ч.2. - 204 с.
630*907.9: 598.2 Доц. 1.В. Рижак, канд. с.-г. наук;
acnip. А. Б. Невпорана - УкрДЛТУ
ОРН1ТОЛОГ1ЧНИЙ НАУКОВО-ПВНАВАЛЬНИЙ ТУРИЗМ ЯК ОДИН З НОВИХ П1ДХОД1В РОЗВИТКУ РЕКРЕАЦП НА РОЗТОЧЧ1
Присутшсть фауни в люах ютотно шдвищуе атрактивнють (привабливють) ландшафтов з рекреацшно! точки зору. У цьому вщношенш особливо багатими е заповщш об'екти: бюсферш та природш заповедники, национальна природш парки, заказники, заповщш урочища та ш. Бюр^зномашття фауни в них значно багатше пор^вняно з при-леглими територ^ями, на яких ведеться господарство, чому передуе наступне.
1снуе цша низка засоб^в i способов прямого i опосередкованого використання фаушстичних ресурсов з метою рекреацп. Ми пропонуемо цшком новий пщхщ - ор-штолопчний науково-шзнавальний туризм на баз^ природно-заповщних об'екпв.
Ключовi слова: туризм у лю, птахи.
Doc. I.V. Ryzhak; assist. A.B. Nevporana- USUFWT
The ornithological science- cognitive tourism as one of the new way development recreation on Roztochia
The presence of fauna in the forests raises the engaging of the landscapes of recreation point of view. That is why the special rich are the protected objects: biosphere and natural preserves, national natural parks, reservations and others. The fauna is more richest at those than at adjacent territories where the economy is leading.
There is a range of means and ways straight and undirected using faunistic resources with the aim of recreation. We offer the entirely new approach - the ornithological science- cognitive tourism on the base of natural - protected objects.
Keywords: tourism in the forest, birds.
Географ!чний район Розточчя е крайшм вщрогом Подшьсько! височи-ни. Укра!нська дшянка Розточчя бере початок у райош Львова i 60-ти кшо-метровою горбопрною смугою простягаеться на швшчний захщ, до кордону з Польщею. Ширина ще! смуги коливаеться в межах 5-35 км.
1сторичний огляд
На кшець XIX ст. у Росшськш !мперп у багатьох культурних центрах проводилась пропаганда охорони природи (у першу чергу охорони люу i пта-х!в). Природоохоронш виставки, як i дш "деревонасадження", були в той час новою i дуже усшшною формою вггчизняно! пропаганди охорони природи.
