CC BY
6
УДК 61:378.147.091.27.014.25
Т.О. Перцева, 1.С. Шпонька, 1.В. Твердохлiб, О.Ю. Потоцька
https://doi.org/10.26641/2307-0404.2019.4.189177
АКТУАЛЬН1 НАПРЯМКИ МОДЕРШЗАЦП НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНОГО ТА МАТЕР1АЛЬНО-ТЕХН1ЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ В ГАЛУЗ1 ЗНАНЬ «ОХОРОНА ЗДОРОВ'Я» В АСПЕКТ1 АДАПТАЦП ДО М1ЖНАРОДНИХ КРИТЕРПВ ОЦ1НЮВАННЯ
fl.3 «flninponempoecbKa Medmna aKadeMin M03 YKpainu» eyn. B. Вeрnaдсbкого, 9, ffninpo, 49044, YKpaina SE «Dnipropetrovsk medical academy of Health Ministry of Ukraine» V. Vernadsky str., 9, Dnipro, 49044, Ukraine e-mail: pototskaya. o.yu@gmail. com
Цитування: Медичт перспективы. 2019. Т. 24, № 4. С. 4-11 Cited: Medicni perspektivi. 2019;24(4):4-11
Ключовi слова: КРОК, Мiжнародний icnum з основ медицини, USMLE, модертзащя, медична освта Ключевые слова: КРОК, Международный экзамен по основам медицины, USMLE, модернизация, медицинское образование
Key words: KROK, International Basic Medicine Examination, USMLE, modernization, medical education
Реферат. Актуальные направления модернизации учебно-методического и материально-технического обеспечения учебного процесса в области знаний «Здравоохранение» в аспекте адаптации к международным критериям оценивания. Перцева Т.А., Шпонька И.С., Твердохлеб И.В., Потоцкая О.Ю.
Одной из важных задач модернизации медицинского образования в Украине является приведение его в соответствие с международными критериями оценивания, что стало особенно актуальным после внедрения в 2018 году Международного экзамена по основам медицины. Целью данной работы было выявить наиболее существенные отличия между международными медицинскими экзаменами (на примере The United States Medical Licensing Examination, USMLE) и отечественной системой лицензионных экзаменов КРОК, и на основе этого определить направления модернизации медицинского образования в Украине для его адекватной адаптации к новым системам оценивания. Наиболее существенными отличиями между двумя системами оценивания являются: формат проведения (на компьютерах / на бумаге); наличие / отсутствие в заданиях цифровых файлов с изображениями и аудиоданными обследований; тематическая направленность тестов в рамках одного / нескольких предметов; разный перечень предметов, по которым распределены задания; в случае с USMLE намного более высокая мотивация сдать экзамен на максимально возможный результат. Для адаптации системы медицинского образования к подобным особенностям необходимо: обеспечивать студентов качественно иллюстрированными учебниками и содержательными базами цифровых данных по каждому профильному предмету; активно использовать изображения (аудио-, видеофайлы) из названных источников во время разбора материала и всех видов контроля (в том числе тестового); налаживать сотрудничество между фундаментальными и клиническими кафедрами в процессе разработки тестовых заданий, а также обмена цифровыми материалами для проведения практических занятий. Особое значение имеет синхронизация методических подходов к проведению практических занятий и критериев оценивания не только на теоретических, но и на клинических кафедрах, что позволит сделать процесс обучения более прозрачным и понятным. Подобный комплекс мер поможет не только адаптировать студентов к экзаменам международного уровня, но также повысит их заинтересованность и повысит эффективность учебного процесса. Использование цифровых изображений, аудио-, видеофайлов также будет способствовать адекватной подготовке студентов к новым направлениям в медицине, таким как телемедицина и телепатология.
Abstract. Relevant approaches to modernization of academic and material and technical process support of academic process in the field of knowledge "Health care" in terms of adapting to international assessment criteria. Pertseva T.O., Shponka I.S., Tverdokhlib I.V., Pototskaya O.Yu. One of the important tasks in modernization of Ukrainian medical education is to bring it in line with international assessment criteria, which has become especially relevant after the introduction of the International Basic Medicine Examination in 2018. The aim of this work was to identify the most significant differences between international medical exams (for example, The United
МЕДИЧН1ПЕРСПЕКТИВИ / MEDICNIPERSPEKTIVI
States Medical Licensing Examination, USMLE) and the national system of licensed exams KROK, and based on this, determine the direction of modernization of Ukrainian medical education for its adequate adaptation to new systems of assessment. The most significant differences between the two exams are: format (on computers / on paper); presence / absence of digital files with images and audio data in tasks; thematic focus of tests within one / several subjects; different list of items by which tasks are distributed; in the case of USMLE, there is a much higher motivation to pass the exam with the highest possible result. To adapt the medical education system to such features, it is necessary: to provide students with high-quality illustrated textbooks and meaningful digital data bases for each specialized subject; to actively use images (audio, video files) from these sources during the analysis of the material and all types of control (including test ones); to establish cooperation between the fundamental and clinical departments in the process of creating test tasks, as well as the exchange of digital materials for practical classes. Of particular importance is the synchronization of methodological approaches to conducting practical classes and assessment criteria not only in theoretical but also in clinical departments, which will make the learning process more transparent and understandable. Such a set of measures will help not only to adapt students to exams at the international level, but also will increase their interest and improve the effectiveness of the educational process. The employment of digital images, audio, video files will also contribute to the adequate preparation of students for new directions in medicine, such as telemedicine and telepathology.
Для визначення основних напрямюв модер-шзаци медично! осв^и важливо, в першу чергу, враховувати основш тренди в системi сучасно! охорони здоров'я. Одним з перспективних напрямюв медицини в усьому свт е телемедицина, яка дозволяе залучати висококв^фшо-ваних спещатспв до консультацп пацденпв, що знаходяться в найбшьш вщдалених мюцях кра!ни [6]. В Укра!ш розвиток телемедицини було визнано одним з прюритетних напрямюв, про що свщчить Наказ МОЗ Укра!ни № 261 вщ 26.03.2010 "Про впровадження телемедицини в закладах охорони здоров'я" [3]. Вщ медично! осв^и це вимагае шдвищувати роль цифрових даних, отриманих за допомогою рiзноманiтних дiагностичних методiв, у процес навчання май-бутшх спещалю^в [9].
Також у процесi модершзаци важливо враховувати тенденщю до iнтерналiзацi! осв^и, зокрема медично!, що полягае в розвитку ака-демiчно! мобшьносп та пристосованосп системи для навчання не лише втизняних, але й шо-земних студенев [5, 11]. За даними Мшстерства осв^и i науки, в Укра!ш навчаються 75605 шоземних студенев зi 154 кра!н свiту; серед 10 перших вишiв за юльюстю iноземних громадян 8 - медичш заклади [2]. Переважно iноземнi студенти-медики навчаються нерщною мовою, що потребуе вщ системи освiти зменшувати необхщтсть вербалiзацi! та максимально шд-вищувати роль iнших засобiв донесення шфор-мацп, зокрема вiзуально!, в аудю- та вiдеоформатi iз залученням сучасних цифрових технологiй.
Але найбiльш важливим та дiевим стимулом до оновлення укра!нсько! медично! освiти е факт запровадження на державному рiвнi Мiжнарод-ного iспиту з основ медицини, який покликаний надати максимально об'ективну оцiнку дiяль-ностi медичних вишiв у кра!ш [4]. Задля
уникнення будь-яких корупцшних складових договiр на проведення цього iспиту будо укладено з National Board of Medical Examiners (NBME) - компанieю, яка розробляе всесвiтньо вiдомi тести USMLE (для Сполучених Штатiв Америки) та IFOM (для шших кра!н). Таю обставини вимагають максимально швидко! адаптаци навчального процесу в медичних вишах до мiжнародних стандартiв, адже умови навчання студенев мають бути адекватними до системи !х оцiнювання [10]. Задля розробки програм адаптаци важливо розум^и, в чому саме полягають вiдмiнностi мiж системою лiцензiйних штегрованих iспитiв в Укра!нi та системою, що розробляеться NBME.
Метою ще! роботи було встановити найбiльш суттевi вiдмiнностi мiж системою укра!нських лщензшних iспитiв КРОК та мiжнародним форматом медичних юпш!в (на прикладi USMLE) i на основi цього визначити актуальш напрямки модернiзацi! методичного та мате-рiально-технiчного забезпечення навчального процесу фахiвцiв у галузi знань «Охорона здоров'я» задля адаптаци до мiжнародних кри-терi!в оцiнювання.
Основна частина
У результат аналiзу типових прикладiв завдань USMLE та КРОК мiж ними були вияв-ленi таю вщмшносп.
1. Складання iспиту на KOMn^Tepi (USMLE), а не на папepi (КРОК). 1з суто тех-нiчно! точки зору ця вщмшшсть е проблемою не стiльки для студенев, якi мають досвiд роботи в комп'ютерних класах окремих кафедр, сюльки для органiзаторiв проведення юпиту. З досвiду складання лiцензiйного юпиту КРОК вщомо, що екзамен мае проводитись в один i той самий час по всш кра!нi, iнакше неможливо уникнути передчасного розголошення змiсту завдань.
19/ Том XXIV/ 4
5
У практищ бшьшост медичних ЗВО комп'ютер-ш класи створюються на окремих кафедрах та оснащенi 15-30-а робочими мюцями, що вимагае залучення одночасно велико! кшькост примь щень для проведення юпиту синхронно в чась Також це вимагае бшьшо! кшькосп наглядачiв та технiчного персоналу. Для прикладу, в Дшпро-петровськiй медичнш академи в 2019 роцi одночасно юпит КРОК 1 складали 569 студентiв, при середнiй кшькосп комп'ютерiв на однiй ка-федрi - 15, отже виникае необхщнють оргашзаци близько 40 екзаменацiйних аудиторш.
2. Тести формату USMLE мютять не лише текстову частину, але також (у великш кшькосп) цифров1 файли i3 зображеннями патогю-тологiчних зрiзiв, рентгенiвських знiмкiв, томо-грам, зовнiшнiх проявiв генетичних та шюрних захворювань, аудiозаписами даних аускультаци тощо. Це надае змогу перевiряти навички роз-пiзнавання дiагностичних ознак безпосередньо, а не за !х описом у текст (як в юпитах КРОК), що набагато бшьше наближено до практично! медицини. З урахуванням розвитку прюритет-ного напрямку в Укра!ш - телемедицини -значення навички аналiзу цифрових зображень майбутшми лiкарями важко переоцiнити. До того ж запам'ятати зовшшнш вигляд зображення набагато легше, анiж уявити його за детальним описом у тексту тому, за умови адекватно! шд-готовки студентiв, подiбний варiант перевiрки знань е навiть легшим. Окремо слщ зазначити переваги такого ощнювання для iноземних студенев, адже за умови надання зображення, а не його опису в умовi завдання, максимально зменшуеться вiрогiднiсть помилки через недостатнiй рiвень володiння мовою, якою складаеться iспит.
3. Тести формату USMLE часто перев1-ряють знания одночасно декшькох дисциплш, вiдповiдно базу тестiв для шдготовки складно розподiлити мiж рiзними кафедрами. Наприклад, дисциплши STEP 1 (таю, як анатомiя, гiстологiя, ембрiологiя, бiохiмiя, генетика, мiкробiологiя, iмунологiя, патологiя, охорона здоров'я) роз-подiленi за такими рубриками: кардюлопя, ендо-кринна, гастроентеролопя, гематологiя, онколо-гiя, опорно-рухова, невролопя, ниркова та репро-дуктивна. Умови завдань також шдготовлеш таким чином, що оби^ дисциплiни рiвною мiрою впливають на вiрну вiдповiдь. Наприклад, в умовi завдання може бути описана невроло-гiчна симптоматика, а завдання полягатиме в тому, щоб на зображенш мозку позначити зону ураження. Тобто одночасно слiд продемонструвати розумiння функцi! окремих структур, а також умшня !х розпiзнавання на зображенш.
У практищ ж лщензшного юпиту КРОК завдання готують представники окремих кафедр за сво!ми навчальними програмами, також i пiдготовка студенпв до iспиту проводиться на кафедрах окремо за кожною дисциплiною. Це дозволяе ощнити не лише роботу навчального закладу в цiлому, але також i порiвняти резуль-тативнють окремих його пiдроздiлiв мiж собою. З одного боку, це мае сво! переваги (кафедри мотивоваш пiдготувати студентiв якомога краще), але також мае суттевi недолши (кафедри третiх, шостих курсiв не придшяють увагу матерiалам попереднiх роюв навчання, оскiльки зацiкавленi не в результат в цiлому, а у власних рейтингах).
4. Тести формату USMLE розподшеш за предметами вщповщно до захщних програм навчання, якi значно вiдрiзняються вiд укра!нсь-ких. Наприклад, Step 1 включае: Pathology, Physiology, Pharmacology, Biochemistry & Nutrition, Microbiology & Immunology, Gross Anatomy & Embryology, Histology & Cell Biology, Behavioral Sciences, Genetics. Основш вшмшносп поля-гають у тому, що патолопчна анатомiя та пато-логiчна фiзiологiя об'еднанi в один предмет, медична бюлопя вiдсутня, але присутня генетика та «поведiнковi науки».
5. Студенти набагато бшьше мотивоваш скласти USMLE на максимально можливий вщсоток (оскiльки це суттево впливае на подальше працевлаштування i, вiдповiдно, розмiр заробiтно! платнi) порiвняно зi складанням iспиту КРОК (оскшьки студенти мають лише подолати прохшний бар'ер, щоб не бути вшрахованими).
Виявленi вiдмiнностi свiдчать про необхш-нiсть перегляду та модернiзацi! основних мето-дичних пiдходiв до викладання профiльних дисциплiн у медичних вишах, якi мають першо-чергово виршити такi завдання.
I. Забезпечення студентов належним мате-р1алом для шдготовки до практичних занять та р1зних форм кпит1в.
Задля вирiшення цього завдання необхщно:
1. Забезпечувати студенпв та викладачiв пiд-ручниками з високим рiвнем iлюстративного матерiалу. Сучасш видання (особливо захiдного зразка) мютять велику кiлькiсть дiаграм, рисун-юв, фотознiмкiв, якi полегшують сприйняття матерiалу незалежно вiд дисциплiни. Часто студенти не звертають увагу на рисунки й лише завчають текстову шформащю. З появою можли-востi контролю навичок розпiзнавання зображень, вщео- та аудiоiнформацi! з'являеться
МЕДИЧН1ПЕРСПЕКТИВИ / ЫЕЫСМ РЕЯХРЕКШТ
можливють бшьш адекватно!, комплексно! оцш-ки знань студенев за темою.
При затвердженш заявок на закупiвлю тд-ручникiв предметними комiсiями важливо при-дiляти увагу ступеню iлюстрованостi видання. У випадку з iноземними студентами може бути доцшьним придбання оригшальних англо-, франкомовних мiжнародних видань, якщо переклади вiтчизняних пiдручникiв значно посту-паються за кiлькiстю зображень. Враховуючи проведення комплексного iспиту КРОК частково англшською мовою, до роботи з англомовними тдручниками доцiльно залучати i вiтчизняних студентiв.
2. Розробляти бази даних цифрових зобра-жень для самостшно! позааудиторно! роботи студентiв, яю мають бути у вiдкритому достуш 24/7. Хоча пiдручники можуть мютити достатню кiлькiсть зображень, бiльшiсть малюнюв наведет в одному екземплярi, що не дае змогу студенту повноцшно зосередитись на ключових деталях та ознаках дослщжуваних явищ та предмета. Завдання цифрових баз даних полягае в наданш якомога бiльшо! кшькост варiантiв одних i тих самих зображень, аудю- та вщео-файлiв. Це унеможливить примiтивне заучування другорядних ознак (наприклад, колiр одягу пащента замiсть проявiв захворювання) та дозволить студентам, аналiзуючи ряд зображень, виявити ключовi спiльнi ознаки.
При формуванш перелiку джерел, рекомен-дованих до самостшного опрацювання, важливо дотримуватись принципу достатньо! кiлькостi. У разi надання посилання на бiльше нiж один тдручник або базу цифрових даних, важливо зазначати, якi з них е основними, першочер-говими та обов'язковими до опрацювання, а яю -опцюнальш.
II. Пщвищення ро.л цифрових зображень, аудiо- та вiдеофайлiв у процесi пояснення матерiалу та оцшювання студентiв.
Задля вирiшення цього завдання необхщно:
1. Запроваджувати використання цифрових зображень вщповщно до профшю кафедри пiд час практичних занять для розгляду матерiалу та вшх видiв контролю знань, у тому чи^ тестових. Важливо визначити необхщну кшь-кiсть таких зображень, щоб, з одного боку, не перевантажувати практичне заняття, а з шшого -доносити до студента максимально можливий обсяг матерiалу.
Для добору зображень та шших цифрових матерiалiв для навчального процесу доцiльно залучати сшвроб^ниюв, якi викладають шозем-ними мовами та працюють з шоземними
пiдручниками. Саме матерiал таких шдручниюв може бути покладений в основу шюстративного супроводу практичних занять, оскшьки, як вже зазначалося, саме мiжнароднi видання мiстять найбiльшу кiлькiсть зображень. Окрiм шдруч-никiв, також варто залучати матерiали цифрових баз даних рiзних методiв дiагностики (гiстологiя, рентген, томограма, аудюзапис аускультацi! серця або легень, ендоскошчш данi i тлн.), про якi вже йшлося. Можливо, частину вiзуального матерiалу доцiльно викладати тд час лекцi! (якщо вона супроводжуеться демонстрацiею цифрових зображень), а на практичних заняттях перевiряти його засвоення; це може додатково мотивувати студенев бути бiльш уважними пiд час лекцш (але також вимагае синхрошзацп роботи лекторiв).
2. Синхронiзувати роботу вшх викладачiв кафедри, щоб створити однаковi умови навчання для вшх контингентiв студентiв. На кафедраль-них засiданнях мае бути узгоджено базовий набiр цифрових файлiв для кожного заняття, яю за своею яюстю, iнформативнiстю та репрезен-тативнiстю вщповщали б необхiдним критерiям. До того ж, бажано узгоджувати роботу рiзних кафедр мiж собою в рамках предметних комюш, щоб у студешгв не виникало конфлiктiв при навчанш за рiзними алгоритмами.
III. Налагодження ствпращ мiж кафедрами в процеа пiдготовки матерiалiв для навчального процесу, а також при шдготовщ студенев до лiцензiйних iспитiв.
У налагоджуванш спiвпрацi мiж кафедрами в процеш пiдготовки студентiв до мiжнародних iспитiв важливо:
1) максимально синхрошзувати календарно-тематичнi плани сумiжних дисциплш;
2) проводити обмiн цифровими матерiалами для практичних занять мiж фундаментальними та клiнiчними кафедрами;
3) створювати мiжкафедральнi робочi групи з розробки тестових завдань з урахуванням знань декшькох предметiв (теоретичних та клiнiчних).
IV. Розробка системи заохочення студенлв до складання КРОК на високому ].мвнь
За прикладом мiжнародних iспитiв важливо враховувати результати лщензшних екзаменiв КРОК при працевлаштуванш. Також доцiльно було б створити вщкритий ринок вакансш медичних працiвникiв та прозору систему прийому на роботу, де серед головних критерi!в на рiвнi з додатком до диплома будуть результати лщензшних юпшгв. Проте виршення цього завдання можливе лише на державному рiвнi.
19/ Том XXIV/ 4
7
Досвщ кафедри пстологи ДЗ «ДМА» в модернiзацiï методичного та матерiально-технiчного забезпечення навчального процесу
З лютого 2019 року на кaфедрi пстологи 6ули розробленi новi алгоритми навчально-методич-ниx пiдxодiв з yрaxyвaнням необxiдностi шд-вищення ролi вiзyaльного супроводу прaктичниx занять. Задля реaлiзaцiï новиx пiдxодiв у вж нaвчaльниx ayдиторiяx середньою площею 2025 кв.м, розрaxовaною на 12-15 студенев, були встaновленi Smart TV з дiaгонaллю 55 дюймiв; попередньо кафедра також була оснащена мшроскопами Primo Star вщ Carl Zeiss. Також для навчання aнгломовниx студенев були придбaнi оригiнaльнi пiдрyчники «Junqueira's Basic Histology: Text and Atlas» [8], для вiтчизняниx стyдентiв також було закуплено нове видання базового втизняного пiдрyчникa [1], яке вiдрiзняeться вiд попереднього якiсними кольоровими шюстращями. Додатково на кафедральному сайп була створена сторiнкa з псто-логiчним атласом, на яку було завантажено цифровi зображення гiстологiчниx препарата, розподшеш за темами прaктичниx занять [7].
Досвщ кафедри пстологи довiв, що стандарт проведення прaктичниx занять мae включати три обов'язковi склaдовi, якi можуть вaрiювaти за тривалютю залежно вiд специфiки riei' або iншоï теми, а саме:
1) розгляд теми та вxiдний контроль знань;
2) практикум (робота з альбомами, мшроско-пами, атласами);
3) iндивiдyaльне опитування кожного студента з використанням Smart TV.
З метою ращонального використання часу заняття впродовж шдивщуального опитування студенти групи продовжують виконання завдань практикуму. Важливою умовою проведення практичного заняття e використання Smart TV для забезпечення beix трьоx зaзнaчениx склaдовиx.
Розгляд теми / в\1дний контроль знань
Щд час розгляду теми використовувались зображення гiстологiчниx препaрaтiв, зразки якиx були зaвaнтaженi на сторшщ атласу кафедри, сxеми та дiaгрaми з бaзовиx тдруч-никiв, а також коротю (до 10 xв.) вiдеофaйли, якi розмiщенi в мереж 1нтернет у вiльномy достyпi для нaвчaльниx цiлей. Загалом використову-валось до 20-25 зображень (iз розрaxyнкy до 2 xв. на слайд) та 1-3 вщеофайли на одне заняття.
Важливо тдкреслити, що зображення, як використовувались пiд час розгляду мaтерiaлy, не були пiдписaнi та не мютили позначень окремиx фрагмента, що дозволяло одночасно використовувати ïx для вxiдного контролю
знань. За умови яюсно! пiдготовки, студенти мають самостiйно розпiзнавати загальнi ознаки продемонстрованих об'екпв, у той час як викла-дач потрiбен для пояснення найбiльш складних деталей. Таким чином, демонструючи новий слайд, викладач запитував конкретного студента та просив його дати загальну назву зображено! тканини або органа та пояснити, за якими ознаками це можна зробити. Якщо учень не мй визначитись або його вщповщь була не повна -до дискуси залучали iнших члешв групи. Пiсля дискусiйного обговорення зображення, а також пов'язано! з ним теоретично! шформаци, викла-дач вщповщав на запитання аудиторi! та робив шдсумок, акцентуючи увагу на найбшьш важливих критерiях. Подiбна форма проведення першого блоку заняття активно залучае студентiв до роботи, а також шдвищуе !х зацiкавленiсть, оскiльки носить дискусшний та конкурентний характер.
Слщ також додатково зупинитись на перевагах використання саме не шдписаних зображень. Це не лише дозволяе контролювати вхщш знання студента, але також мотивуе !х уважно слухати викладача та слiдкувати за розглядом теми, оскшьки в будь-який момент кожного з ирисутшх можуть попросити повторити щойно пояснений матерiал. Також самi викладачi позбавленi можливосп зачитувати назви зi слай-дiв, а отже мають постiйно шдтримувати форму та бути готовi вщповщати на будь-якi додатковi запитання студента. Актуальним е вирiшення мовно! проблеми, оскiльки, за вiдсутностi тд-пишв, однi й тi самi зображення можуть викорис-товуватись при робот з рiзними контингентами студентiв (у ДЗ «ДМА» навчання проводиться чотирма мовами). Вщсутшсть шдпишв додатково позбавляе студента можливост копiювання (фотографування слацвдв) та заучування обмеже-но! кiлькостi позначених деталей.
Вiдеофайли використовувались для узагаль-нення основно! шформаци, а також для розгляду механiзмiв ди клiтин та тканинних структур. Бшьшють вiдео, що знаходиться у вшьному доступi, озвучено англiйською мовою, тому викладачi, якi працювали зi студентами iнших мовних груп, мали додатково коментувати та пояснювати вiдеоматерiали.
Робота з альбомами та мжроскопом
Щц час цiе! частини заняття студенти закрш-лювали навички розпiзнавання дiагностичних критерi!в гiстологiчних препаратiв та замальо-вували !х в альбомах. На початку цього блоку заняття викладач демонстрував цифровi зображення вщповщних препаратiв на Smart TV,
МЕДИЧН1ПЕРСПЕКТИВИ / MEDICNIPERSPEKTIVI
акцентував увагу на основних критерiях та пропонував студентам самостшно спробувати розтзнати !х за допомогою мiкроскопа (рис.). Використання Smart TV давало змогу продемон-струвати одночасно вшм студентам яюсне зображення препарату (можливо на декшькох збiльшеннях або за рiзних умов зафарбовування), що е безумовною перевагою порiвняно з
атласами та таблицями. Пiсля розбору дiагно-стичних ознак та перегляду препаратiв тд мiкроскопом студенти схематично замальо-вували основнi з них. Оцiнювання протокольних рисункiв давало змогу викладачам бшьш чiтко зрозумiти якiсть засвоеного матерiалу та прак-тичних навичок.
Фрагмент практичного заняття на кафедр1 пстологи, робота з альбомами та мжроскопом. Доцент Л.А. Романенко пояснюе основнi дiагностичнi критери гiстологiчного препарату, в той час як студенти мають змогу переглянути аналопчш препарати пiд мiкроскопом
1ндивщуальне опитування кожного студента з використанням Smart TV
Пщ час останньо! частини заняття викладачi проводили опитування кожного студента (близь-ко 5 хв. на кожного), тд час якого використо-вували декiлька слайвдв з першо! частини заняття, тобто проводили контроль як теоретич-них знань, так i можливостей розпiзнати дiагно-стичнi критерi! препаратiв на практищ. Саме ця частина заняття особливо мотивувала студенпв бути уважними на початку, тд час розгляду матерiалу, оскiльки в пiдсумку iнформацiя з обговорення враховувалась в оцiнку. За умови, якщо студент брав активну участь у розглядi матерiалу напочатку заняття та продемонстрував
гарнi знання, пiд час опитування викладач мш обмежитись лише теоретичним запитанням.
Розiбранi пiд час практичного заняття зображення в подальшому використовувались тд час модульних контролiв знань; також заплановано !х залучення при тдготовщ мате-рiалiв першого туру олiмпiади з гiстологi!, цито-логi! та ембрюлогп та проведення засiдань сту-дентського наукового товариства.
Наприкшщ практичних занять кожен студент отримував оцшку, яка враховувала: його участь в обговоренш теми, коректшсть виконаних рисун-кiв у протоколах, а також усну вщповщь на теоретичш питання та навички дiагностики гiстопрепаратiв за допомогою Smart TV.
19/ Том XXIV/ 4
9
Попередш результати
Анатзуючи першi niBpoKy тсля запро-ваджень модершзаци навчального процесу на кафедpi пстологи, можна вщзначити пiдвищення зацiкавленoстi студентв пiд час аудиторно! роботи та зростання ефективнoстi практичних навичок розшзнавання дiагнoстичних ознак гiстoлoгiчних пpепаpатiв. Пщкршлення вiзyаль-ними образами теоретично! шформаци сприяло ïï кращому засвоенню, оскшьки додатково залучало зорову пам'ять. Новий спошб проведення розгляду матеpiалy та опитування особливо полегшив роботу з шоземними студентами, якi навчаються неpiднoю мовою. Вiдтепеp викладач не повинен у запитанш описувати ознаки тих чи шших структур - необхщно лише вказати ïx на вщповщному зoбpаженнi та запросити студента визначити ïx назву. У такому випадку зменшу-валося значення веpбалiзацiï та зводилися до мiнiмyмy мовш проблеми, що не дозволяло студенту наршати на незpoзyмiлiсть запитання в той час, як проблема полягала в його нетдго-тoвленoстi. Також студентам набагато легше
самим вказувати на рiзнi елементи зображення та називати !х, анiж будувати складношдрядш речення, описуючи абстрактнi образи.
Таким чином, завдяки оновленню та модершзаци техтчного забезпечення та навчально-методич-них алгоритмiв вдалося пiдвищити ефективтсть аудиторно! та позааудиторно! роботи студентв.
ШДСУМОК
Найбiльш актуальними напрямками в модершзаци вищо! медично! освни е стандартизацiя структури практичних занять, запровадження цифрових технологiй для аналiзу зображень, аудiо- та вщеофайтв у навчальному процесi, а також розвиток сшвпращ мiж теоретичними та клшчними кафедрами в розробцi навчально-методичних алгоритмiв. Визначенi напрямки модершзаци медично! освгги допомагають не лише адаптувати !! до мiжнародних критерив оцiнювання NBME, але також оптимiзують роботу з iноземними студентами та сприяють адекватнiй пiдготовцi спецiалiстiв до використання сучасних технологш у медициш.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Пстолопя. Цитология. Ембрюлопя: тдручник / за ред.: О. Д. Луцика, Ю. Б. Чайковського. Вшниця: Нова Книга, 2018. 592 с.
2. 1ноземш студенти в Укрш'ш. Мшстерство освгги i науки Украши Укранський державний центр мiжнаpoднoï освгти. URL: http://studyinukraine.gov.ua/-uk/zhittya-v-ukraini/inozemni-studenti-v-ukraini/
3. Про впровадження телемедицини в закладах охорони здоров'я: наказ МОЗ Украши № 261 в1д 26.03.2010 р. Верховна рада Украши. URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0261282-10
4. Про затвердження Порядку здшснення единого державного квал1ф1кацшного ^питу для здобу-вач1в ступеня вищо! освгти мапстр за спещаль-ностями галуз1 знань "22 Охорона здоров'я": постанова Кабшету Мш1стр1в Украши № 334 ввд 28.03.2018 р. Верховна рада Украши. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/334-2018-п
5. Dongbin K., Twombly S., Wolf-Wendel L. International faculty in American universities: Experiences of academic life, productivity, and career mobility. New Directions for Institutional Research. 2012. Vol. 155. P. 27-46. DOI: https://doi.org/10.1002/ir.20020
6. Interactive telemedicine: effects on professional practice and health care outcomes / G. Flodgren et al. Cochrane Database of Systematic Reviews. 2015. Vol. 9. DOI: https://doi.org/10.1002/14651858.CD002098.pub2
7. Histological specimens: online atlas. ДЗ «ДМА», кафедра пстологи. URL: https://211.dsma.dp.ua/home/-for-english-students/histological-specimens
8. Junqueira's Basic Histology: text and Atlas, 15 ed. Anthony Mescher. York, NY: McGraw-Hill Education, 2018. 576 p.
9. Mobile technologies in medical education: AMEE Guide No. 105 / K. Masters et al. Medical teacher. 2016. Vol. 38, No. 6. P. 537-549.
DOI: https://doi.org/10.3109/0142159X.2016.1141190
10. Preparing to take the USMLE Step 1: a survey on medical students' self-reported study habits / A. D. Kumar et al. Postgraduate medical journal. 2015. Vol. 91, No. 1075. P. 257-261.
DOI: http://dx.doi.org/10.1136/postgradmedj-2014-133081
11. Van Der Wende M. International academic mobility: towards a concentration of the minds in Europe. Eur. review. 2015. Vol. 23, No. S1. P. S70-S88. DOI: https://doi.org/10.1017/S1062798714000799
REFERENCES
1. Lutsyk AD, Chaikovsky YuB, editors. [Histology, 2. International students in Ukraine [Internet]. Mi-cytology, embryology]. Vinnitsa: Nova Kniga. 2018;592. nistry of Education and Science of Ukraine, Ukrainian Ukrainian. State Center for International Education. [cited 2019 Jul
MEffHHHI nEPCnEKTHBH / MEDICNIPERSPEKTIVI
6]. Ukrainian. Available from: http://studyinukrai-
ne.gov.ua/life-in-ukraine/international-students-in-
ukraine/
3. [Order of Ministry of Health of Ukraine N 261 26.03.2010. On the introduction of telemedicine in healthcare facilities.] [Internet]. Verkhovna Rada of Ukraine. [cited 2019 Jul 6]. Ukrainian. Available from: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0261282-10
4. [Resolution of Cabinet of Ministers of Ukraine N 334 28.03.2018. On approval of the Procedure of carrying out the uniform state qualification examination for applicants of the master degree in higher education of "22 Health care" branch of knowledge.] [Internet]. Verkhovna Rada of Ukraine. [cited 2019 Jul 6]. Ukrainian. Available from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/334-2018-n
5. Dongbin K, Twombly S, Wolf-Wendel L. International faculty in American universities: Experiences of academic life, productivity, and career mobility. New Directions for Institutional Research. 2012;155:27-46. doi: https://doi.org/10.1002/ir.20020
6. Flodgren G, Rachas A, Farmer AJ, Inzitari M, Shepperd S. Interactive telemedicine: effects on professional practice and health care outcomes.
Cochrane Database of Systematic Reviews. 2015;9 doi: https://doi.org/10.1002/14651858.CD002098.pub2
7. Histological specimens: online atlas. [Internet]. SI "Dnipropetrovsk medical academy of Ministry of Health of Ukraine", department of Histology [cited 2019 Jul 6]. Available from: https://211.dsma.dp.ua/home/for-english-students/histological-specimens
8. Mescher AL, author. Junqueira's Basic Histology: Text and Atlas, 15 ed. York, NY: McGraw-Hill Education. Medical. 2018;576.
9. Masters K, Ellaway RH, Topps D, Archibald D, Hogue RJ. Mobile technologies in medical education: AMEE Guide N 105. Medical teacher. 2016;38(6):537-49. doi: https://doi.org/10.3109/0142159X.2016.1141190
10. Kumar AD, Shah MK, Maley JH, Evron J, Gyf-topoulos A, Miller C. Preparing to take the USMLE Step 1: a survey on medical students' self-reported study habits. Postgraduate medical journal. 2015;91(1075):257-61. doi: http://dx.doi.org/10.1136/postgradmedj-2014-133081
11. Van Der Wende M. International academic mobility: towards a concentration of the minds in Europe. European review. 2015; 23(S1): S70-S88. doi: https://doi.org/10.1017/S1062798714000799
Crana Hagmmga go pegaKmi' 18.09.2019
♦
19/ TOM XXIV/ 4
11
