Актуалізація проблем ресурсозберігання в умовах сучасного виробництва Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

Осуществляется разработка нормативных правовых и методических вопросов обязательного страхования лесов как объекта собственности и страхования гражданской ответственности за причинение ущерба лесному хозяйству, что позволит внедрить новые - экономические (рыночные) методы в практику охраны и защиты леса, как элемента окружающей природной среды, обеспечить дополнительное целевое защищенное финансирование подготовительных (предупредительных) мероприятий по охране и защите леса, мероприятий по обнаружению и тушению пожаров, лесовосстановлению на площадях, пострадавших от воздействия природных и антропогенных факторов.

В связи с резким увеличением в последние годы содержания СО2 в атмосфере, возникновением "парникового эффекта" и связанного с ним глобального изменения климата разрабатываются проекты по созданию лесосырьевых плантаций, позволяющих " ввести в эксплуатацию" дополнительный канал депонирования углерода из атмосферы.

В целях информационного обеспечения устойчивого управления лесами и охраной окружающей природной среды создана национальная база данных о лесах России и динамических процессах в лесных экосистемах. После завершения формирования геоинформационной системы "Леса России" на федеральном уровне ведется активная работа по созданию ГИС регионального и локального уровней.

УДК330 Доц. Л.В. PiôyH, к.е.н. - УкрДЛТУ

АКТУАЛ1ЗАЦ1Я ПРОБЛЕМ РЕСУРСОЗБЕР1ГАННЯ В УМОВАХ СУЧАСНОГО ВИРОБНИЦТВА

Розглядаеться проблема зростаючого навантаження сучасного виробництва на ото-чуюче середовище та ïi вщображення в екож^чнш наущ i, зокрема, екож^чнш теори. Автор обгрунтовуе необхщшсть бшьш широкого трактування предмету економiчноï тео-piï, саме з врахуванням еколопчного аспекту сучасного виробництва, необхщност штег-рацп наукових дослiджень з метою вироблення ефективно'1 ресурсозберiгаючоï, у тому чи-слi природозберiгаючоï, концепцп економiчного зростання нацiональноï економiки.

Doc. Lubomyr Ribun - USUFWT

Actualization of problems of resource saving in conditions of contemporary

industry

The article deals with the problem of the increasing impact of contemporary industry on the environment and its reflection in economic science, and, especially, economic theory.

The author motivates the necessity of wider explanation of the subject of economic theory, especially taking in to account the ecologic aspect of modern industry, the necessity of integration of scientific investigation aimed to form the effective resource saving, besides, nature saving conception of economic increase of the national economy.

Сучасна економжа здайснюе суттевий негативний вплив на оточуюче при-родне середовище, який виходить за рамки його вщтворювальних можливостей. При цьому виникае об'ективне протирiччя мiж двома рiвнозначними сустльними потребами: по-перше, потребою у подальшому розвитку виробництва i, по-друге, у збереженш нормальних природних умов життя людей. Це протирiччя е наслвд-ком тривалого розвитку виробництва на традицшних ресурсно-витратних прин-

122

Еколого-eKOHOMÏHHe вчення: витоки, проблеми, перспективи

Науковий вкник, 2002, вип. 12.1_

ципах. Воно проявляеться у формуванш та посиленнi в останнi десятилтя еколо-гiчних обмежень дальшого розвитку нацюнально1 економiки.

Це екологiчне обмеження склалось i посилюеться у двох основних напря-мах: по-перше, у розширенш кола природних компонентiв виробництва, якi ста-ють дефiцитними, що призводить до подорожчання виробництва (енергоносп, пи-тна та технiчна вода) ^ по-друге, у суттевому попршенш природних умов людсь-кого кнування, що призводить до росту захворювань населения, i, вiдповiдно, до збшьшення суспiльних витрат на 1х л!квдащю i профiлактику (Чорнобиль, Закар-паття, " незрозумiлi" хвороби дiтей в Чершвцях, Червоноградi, пiвденно-схiдних областях Украши), що у кiнцевому рахунку також е фактором подорожчання виробництва.

Ц обмеження свдаать, що у сучаснш господарськiй дiяльностi продовжу-ють переважати технологiчно застарiлi ресурcовитратнi методи виробництва, ят обумовлюють дестабiлiзацiю оточуючого середовища порушенням природно!' рь вноваги та еколопчно небезпечними вiдходами i забезпечують прирiст виробництва за рахунок руйнування природних умов кнування людей. Зрозумшо, що на цих традицiйних методах виробництва нова економiчна система Украши не може бути створена.

Розв'язання цього нового об'ективного протирiччя мiж сустльними потребами у подальшому розвитку виробництва i збереженнi оточуючого середовища, подолання виникаючих екологiчних обмежень виробництва можливе тiльки шляхом його еколопзацц. Це означае ресурсозберкаючо-природоохоронну оркнта-цда подальшого розвитку продуктивних сил на якiсно нових принципах безв!дхо-дностi, регенерацií, рециркуляцií, утилiзацií, якi забезпечуватимуть одночасно ви-соку ефектившсть використання ресурсш i збереженкть природного середовища вiдповiдно до змш у процесах матерiального виробництва.

Така яккна перебудова продуктивних сил шд тиском екологiчних обмежень означае, що виникла нова об'ективна закономiрнiсть: необхiднiсть ввдповвд-ностi темпiв i ршня економiчного зростання нацiональноí економши загальним умовам збереження природного середовища.

Пiд впливом цiеí закономiрностi практично у всiх розвинутих державах свиу вiдбуваються якiснi змiни у матерiально-технiчнiй та технологiчнiй базах виробництва - виникають новi малоресурсомiсткi та регенерацшш види виробництва, природоохоронш технологií i цiлi утилiзацiйнi галуз! Причому розвиток таких виробництв почався ще в 70-т1 роки XX ст. Зростаюча сустльна необхiднiсть у такш перебудовi нацюнально1 економiки, на жаль не знайшла широкого ввдобра-ження нi в одному з документ по реформуванш економiчноí системи Украши.

На основi сказаного вище обгрунтовано виникае питання про змiни в об'-ект! економiчноí теорií як науки. Предметом економiчноí теорií були i залишають-ся економiчнi вщносини. Але об'ект цих вщносин, як! ранiше обмежувалися ввд-носинами м!ж людьми з приводу виробництва, розподалу, обм!ну ! споживання матер!альних благ, тобто сферою вщтворення матер!альних благ, як! забезпечува-ли людське кнування, у сучасних умовах розширюеться, включаючи у себе також ! ввдносини м!ж людьми з приводу збереження та вщтворення природного середовища. Тому предметом економ!чно1 теорц як науки, виходячи з реалш сьогодення, слщ вважати систему вщносин з приводу ефективного використання обмежених виробничих (!, у першу чергу, природних) ресурав та управлшня ними з метою

2. Проблеми практичного застосування еколого-економiчного вчення

123

максимального задоволення потреб людини i суспiльства та збереженш i ввдтво-реннi природного середовища.

Об'ективна необхiднiсть в еколопзацп виробництва реалiзуeться як шляхом максимально!' рацiоналiзацц виробничого ресурсоспоживання, так i у забез-печеннi безпосередньо!' природоохоронностi виробництва. Визнання суспiльноí необхадносп ресурсозберiгаючо-природоохоронноí орieнтацií виробництва ставить перед економiчною наукою, i у тому чи^ перед економiчною теорieю ряд проблем, якi вимагають неввдкладного рiшення.

Вiдомо, що у марксистськш економiчнiй доктринi вихвдною ланкою у сис-темi економiчних закошв був загальний закон вiдповiдностi виробничих вщносин характеру i рiвню розвитку продуктивних сил. Питання про те, чому, тобто яким вимогам повиннi вщповдати самi продуктивнi сили, в аспекта сустльних обме-жень 'х впливу на природне середовище практично у масштабах сусшльства, а значить i в економiчнiй теорií не виникало. Але у сучасних умовах, при еколопч-них обмеженнях, породжених виробництвом, характер, рiвень та структура продуктивних сил повинш вiдповiдати загальним умовам збереження оточуючого середовища. I ця об'ективна умова повинна бути дом^ючою при формуваннi стратеги економiчного зростання, спiввiдношеннi чинникш економiчного зростання як на державному, так i регiональному i мкцевому рiвнях, а значить i об'ектом пиль-но1 уваги зi сторони економiчноí теорií.

У зв'язку зi запропонованим розширенням предмету економiчноí теорп ви-никае питання про розмежування сфер наукових дослiджень мiж нею i економь кою природокористування. Економжа природокористування у широкому розу-мшш цього термiну, на нашу думку, це наука про ефективне господарювання у безпосередньо тих галузях, ят експлуатують природнi ресурси, вона акцентуе увагу на економiчних методах рационального використання конкретних видав природних ресурсов. Предметом же економiчноí теорií е вивчення системи еконо-мiчних ввдносин з врахуванням екологiчних факторш та розробка загальномето-дологiчних пiдходiв в умовах еколопзацп всiх галузей економжи.

Суспiльна значимiсть i глобальнiсть еколопчних проблем зробила 1х з 70-х ротв ХХ ст. об'ектом постшно1 i все зростаючо1 уваги зi сторони економiчноí науки. Оскшьки збереження природного середовища вiд негативного впливу виробництва стало постшним об'ектом дослвджень економiчноí теорií, то з цього вини-кае об'ективна необхщнкть "еколопзацп" ряду теоретичних економiчних пред-ставлень, розробки нових наукових тдходав, якi дозволяють оцiнювати динамшу економiчних вiдносин з позицiй íх вiдповiдностi завданням гармошзацп взаемодц природи та суспiльства.

Лiтература

1. Дорогунцов С., Федорищева А., Ральчук О. Сталий розвиток в управлшш еколого-економ1чиими системами - економжа Украши, 2001, № 1, С. 74-83.

2. Савченко О. Економжа природокористування у систем1 державного стандарту освгги. -Економжа Украши, 2001, № 9, С. 63-67.

3. Порфирьев Б. Н. Экологическая экспертиза как метод минимизации риска экологических катастроф и предотвращения экологических кризисов. Философские проблемы социальной экологии. М.,1989.

124

Еколого-економiчне вчення: витоки, проблеми, перспективи