CC BY
19
УДК619.615.8:636.9:619:612.015
Костюк С.С., Бойчук Р.Р. ©
НД1 ф1зюлогп та еко1мунологИ тварин i птиц ЛНУВМта БТ ¡мет
С. З.Гжицького
АКТИВН1СТЬ ФЕРМЕНТ1В ПЕРАМ1НУВАННЯ ТА АЦЕТИЛХОЛ1Н ЕСТЕРАЗИ У КРОЛ1В ПРИ ГОСТР1Й ПРОМЕНЕВ1Й ХВОРОБ1 ЗА ДП В1ТАМ1НУ В6
Вивчення характеру бюлопчно! ди в рiзних дозах опромшення на живий оргашзм, дiагностика захворювання та профiлактика опромiнення залишаеться актуальним i досi, особливо, коли юнуе загроза опромiнення при рiзних аваршних ситуацiях на численних атомних електростанщях Укра!ни.
Ефективне використання тварин в умовах штенсифшацп тваринництва вимагае глибокого розумшня особливостей фiзiологiчних процесiв у тварин i птицi, а також змш, якi виникають в органiзмi пiд впливом рiзноманiтних факторiв навколишньогосередовища , серед яких вважаеться юшзуюча радiацiя. Через iнтенсивне випробування ядерно! енергетики, виникненням аварш на атомних електростанщях стають новi завдання вивчення особливостей ди iонiзуючого випромiнювання на живий оргашзм i пошук речовин, яю зменшували б шкiдливий вплив юшзуючо! радiацil на живий оргашзм i серед них суттеву роль як радюпротектор вiдiграе пiридоксин (в^амш В6) (Чумаченко В.Ю.з спiвавторами, 1989, Hygo Aebi, 1982).
Мельничук Д.О., Мельникова Н.М., Клiх Л.В. (2006) встановили зниження активной аспартатамiнотрансферази кровi щурiв пiд впливом iонiзуючого випромшення, через що можна передбачати сповшьнення процесiв дезамiнування амiнокислот, яке може виражатися у зниженш рiвня амiаку та глютамiну в кровi щурiв.
Променева хвороба кролiв пiсля загального опромiнення гама променями супроводжуеться змшою регуляц!! системи кровi i проявляеться хвилеподiбний характер. Змiна функцiонального стану i реактивностi серцево-судинно! системи при променевому ураженнi е результатом порушень рiзних ланок нейрогуморально! регуляцИ. За цих умов iстотна роль змш функцш парасимпатчного вiддiлу вегетативно! нервово! системи (Литвинов С.А., 1981).
Активнiсть аланiнамiнотрансферази в сироватцi кровi у тварин пiсля гострого радiацiйного пораження зазнае чiтких змiн (Федорченко В.И., Моисеенко Е.В., Гуляр, 1993). У кролиюв i тотально опромшених мишей на вiдмiну вiд щурiв активнiсть сироватково! амiнотрасферази явно пщвищувалась, що вказуе про видовi вщмшносп.
Мета i завдання. В данш роботi метою було вивчення активност ферментiв пере амiнування i ацетилхолш естерази в кролiв при гострш променевiй хворобi за впливу тридоксину.
© Костюк С.С., Бойчук Р.Р., 2011
Матер1ал 1 методи дослщження.
Дослщження проводили в двi сери. У першiй сери дослщжень вивчалася гостра променева хвороба тварин без будь-яких зовнiшнiх втручань. У другш — застосовувався до опромшення i протягом усього дослiду тсля опромiнення прiридоксiн.
Тварини двох серш дослiджень були роздiленi на двi групи: контрольну (I) i дослщну (II) (Табл.1). Дослiднiй групi друго! серп дослiджень за день до опромшення i протягом усього досвщу вводили внутрiшньом'язово 0,1 мл тридоксину гiдрохлориду (вiтамiн В6). Тварин опромшювали рентгенiвськими променями БЬ = 50, яка становила 1000 рентген (V — 190 кУ, А — 20 тА), фокусна вiдстань — 62 см, потужшсть 20 Р / хв. З метою фшьтраци м'яких промешв застосовувалися алюмiнieвий i мiдний фiльтри (Си — 0,5, А1 — 1 мм). Опромшення було тотальним i одномоментним.
Таблиця 1
Шддослщш тварини_
1-я серш дослщжень 2-я сер1я дослщжень
Кролики В1к (мюяць) Маса тша (кг)
Iгрупа II група Iгрупа II група
1 5 5 3,2 3,4
2 5 5 3,3 3,5
3 5 5 3,6 3,3
4 5 5 3,7 3,2
5 5 5 3,8 3,7
Результати дослщжень. Актившсть аланiнамiнотрансферази до опромшення становила 6,33 мкмол/мл/год шкубаци. На перший день тсля опромшення спостер^алося зростання активностi ферменту з наступним зменшенням. Слiд вiдмiтити, що актившсть АЛТ на протязi дослiду була надзвичайно мiнливою i вкiнцi майже на половину меншою вiд вихщного рiвня. Характерною особливiстю впливу тридоксину при променевш хворобi кролiв -це нормалiзацiя активностi аланiн амшотрансферази протягом дослiду i навiть повернення до вихiдного рiвня в юнщ дослiду, на вiдмiну вiд кролiв контрольно! групи, що пiдтверджуe залежшсть активностi цього ферменту вiд вiтамiну В6.
Активнiсть аланiнамiнотрансферази сироваткии кролiв першо! групи дослiду становила 6.33мк моль/мл год. На п'ятий день дослщжень тсля опромшення спостер^аеться пщвищення активностi ферменту до 7,37 мк моль/мл год. В наступному актившсть ферменту знову наблизилася до вихщно! величини i складала 6,48 мк моль/мл год, а на 15-ий день достовiрно (Р<0,01) знизилася, в порвнянш з нормою, до 4,25 мк моль/мл год. В дальнш-шому актившсть, аланшамшотрансферази пiдвишилась i до 36-о! доби знову зменшилась до 3,35 мк моль/мл год, що майже в два раза нижче вихщно! величини.
На тлi ди тридоксину актившсть аланшамшотрансферази в сироватщ кровi кролiв друго! серi! дослiдiв нормалiзуеться, що вказуе, що вона е тридоксинзалежним ферментом. Так, якщо до опромшення у кролiв цiе! групи актившсть ферменту сстановила 3,92 мк моль/мл год, то в першi дш тсля
опромшення вона збшьшилася до 5,09 мк моль/мл год. Величина активност цього фермента спостер^алась максимальною на 70-й день дослщжень i складала 174 мк моль/мл хв (Р<0,001).
Таблиця.2.
Актившсть АсАТ, АлАТта АХЕ в кров1 крол1в, М±м, п=5_
АсТ АлА Ахе Ахе АсТ АлА Ахе Ахе
мкмол мкмол еритроц. сироватки мкмол мкмол эритроц. сироватки
мл год мл год мл год мл год
М±м Р М±м Р М±м Р М±м Р М±м Р М±м Р М±м Р М±м
норма 11,25± 7.4± 4,1± 34,48± 11,25± 6,33± 4,8± 35,28±
2,4 1,6 3,1 1,4 2,4 0,3 2,1 1,6
Шсля 6,25± 4.8± 2,1± 25,50± 6,25± 4,3± 1,8± 20,50±
К Я 2.0 1.0 1,4 2,1 2.0 1,7 0,8 2,14
поромь 8,86± 5,0± 3,2± 8,86± 5,4± 2,9± 28,32±
нення Д 1,8 1.7 0,9 1,8 1,5 1,6 1,8
1-й 7,52± 4,6± 2,3± 15,65± 6,25± р 4,2± 2,2± 21,05±
К 2.0 1,3 1,7 3,8 2.0 1,7 1.6 2,8
Д 8,60± 4,3± 2,8 19,32± 8,86± 5,1± 3,3± 29,22±
2,8 1,4 1,8 1,8 0,9 1,4 2,4
5-й 8,25± 4,9± 2,7± 18.45± 7,21± р 4,6± 2,4± 22.55±
К 2.20 1,8 1,1 2,6 2.6 1,2 1,8 2,8
Д 7,80± 5,3± 3,4± 20,65± 9,62± 4,9± 3,5± 27,24±
2,4 1,5 1,3 3,0 2,3 1,3 1,7 3,1
15-й 7,53± 5,4± 2,9± 22,35± 6,22± 4,5± 2,5± 22,35±
К 2.4 1.6 1,6 2,4 2.0 1,4 1,8 2,4
Д 8,80± 5,0± 3,4± 21,45± 8,88 5,2± 3,6± р
1,9 1,3 1,0 2,6 2,4 0,8 2.2 29,44±
2,7
36-й 5,50± 5,5± 3,3± 18,78± 7,23± 5,2± 2.7± 20,42±2,2
К 2.6 1,0 1,2 2,8 2.2 1,4 2.1 р
Д 6,40± 4,8± 3,0± 19,65± 9,44± 5,6± 3,8± 29,55±
1,5 0,8 0,7 2,6 2,5 1,6 1,4 2,2
56-й й 9,20± 5,1± 3,1± 23,86± 6,58± 5,2± 2,6± 23,86±
К 2.4 1,5 1,6 2,4 2.2 1,7 1,3 2,4
Д 7,25± 5,5± 3,7± 21,58± 9,64± 6,8± 3,4± р
1,6 0,7 1,4 2,0 2,6 1,2 1,0 28,08±
2,5
76-й 8,27± 5,8± 2,7± 24,64± 6,2 8± р 5,0± 2,9± 24,04±
К 2.4 0,8 1.2 1,8 2.0 1,8 1,4 1,8
Д 8,06± 5,4± 2,5± 10,0± 6,2± 3,8± р
2,5 1,5 1,5 23,88± 1,4 1,2 1,8 29,28±
2,5 2,8
Примггка: Р<0.05
В подaльшомy cпоcтерiггaлоcя рiзке пaдiння a^m^cri aцетилxолiнеcтерaзи, яга знизилacя мaйже в 3 рaзи, в порiвняннi з виxiдним погазником i cклaдaлa всього 25 мк моль!мл xв (P<G,GG1). В поcлiдyючi днi доcлiджень aтивнicть ферментa перюдично змiнювaлacя. Taк, нa 15-ий день зроcлa до 49 мк моль!мл xв. i до 36-го дня дещо знизилacя (45 мк моль!мл xв).
Aцетилxолiнеcтерaзa (AXE) еритроцитiв y кролиюв друго1' cериi доcлiдiв до опромшення бyлa вищa вiд першох' сери мaйже в двa рaзи i cклaдaлa 15G мк моль!мл xв.Пicля опромiнення aктивнicть AXE рiзко знизилacя i cклaдaлa 57 мк моль!мл xв. Як видно з Taбл.2 aцетилxолiнеc-терaзa еритроцитiв бyлa в межax 42 - 72 мк моль!мл xв, що знaчно вище кроликiв, яким не вводили в^мш В6.
Taким чином, пiридокcин як cимпaтикотонiчнa речовинa aктивiзye AXE i вирiвнюe обмiн речовин в в нормотошчному нaпрямкy, що узгоджуеться з кофaкторноcyбcтрaтною теорieю Стояновского С.В. з cпiвaвт.
Aцетилxолiнеcтерaзa cировaтки кровi кролiв першоï cерiï доcлiдiв cтaновилa 34,47 мк моль!мл xв. Зрaзy тсля опромiнення aктивнicть AXE cировaтки cнизилacя бiльше чим нa половину i c^aAana лише 15,5G мк моль!мл xв. В дaльнiйшомy cпоcтерiгaлоcя тимчacове пiдвищення aктивноcтi ферментa. Taк, та 7-y добу ïï aктивнicть пiдвищилacя до 63,82 мк моль/мл xв (P<G,GG1). Слiд зaзнaчити, що до 15-го дня дослщжень aктивнicть AXE еритроциив тa cировaтки кровi змшюеться пaрaлельно, нaвiть подiбно: в скшьки рaзiв вiдноcно виxiдноï величини змшюеться a^mmc^ AXE еритроцитiв, y стшьки рaзiв вiдноcно cвоeï виxiдноï величини змшюеться aктивнicть aцетилxолiн-еcтерaзи cировaтки.
Ha нacтyпниx етaпax променевоï xвороби cпоcтерiгaлиcя рiзнi змiни aктивноcтi AXE cировaтки i еритроцитiв. Taк, та 17-y добу aктивнicть AXE cировaтки збiльшилacь до 15,37 мк моль!мл xß, a нa 36-y - знизилacя до 1G,24 мк моль!мл xв.
Aктивнicть aцетилxолинеcтерaзи cировaтки кровi кроликiв дрyгоï cерiï доcлiдiв бyлa вдвое нижчa вiд першоï сери i cтaновилa 14,18 мк моль!мл xв. У першi днi тсля опромшеня aктивнicть AXE знижуеться до 13,39 мк моль!мл xв, одтак нa 7-y добу нa rai ди вiтaмiнy В6 вонa бyлa вищa вiд виxiдноï i cтaновилa 17,33 мк моль/мл xв.
Як видно з дaниx тaбл.2, aктивнicть aцетилxолiнеcтерaзи перiодично змiнюeтьcя. Haйбiльш вирaжене зниження aктивноcтi AXE було вcтaновлено нa 17-y добу доcлiджень i cклaдaло 4,33 мк моль/мл xв.
Слiд вiдзнaчити, що нa деякиx перiодax доcлiджень aктивнicть AXE бyлa вiрогiдно вищою y доcлiднiй грут, якiй вводили пiридокcинy гiдроxлорид. У кшщ доcлiджень y доcлiднiй грут твaрин дрyгоï cерiï доcлiджень, яким вводили тридоксину гiдроxлорид, aктивнicть aцетилxолiнеcтерaзи зроcлa,i по вернyлacя до величини норми тa yтримyвaлacя тaкою до кшця доcлiджень.
Висновки:
1. Гaммa опромiнення змiнюe aктивнicть AлAT, AcAT тa AXE.
2. Пщ впливом екзогенного тридоксину активтсть вищедослщжуваних ферменив зменшувалася не îctotho.
Л1тература
1. Литвинов С. А. Влияние АХ и гистамина на содержание електролитов и катехоламинов в стенце сосудов в условиях ренгенооблучения и действия цистамина.// Фармакология и токсикология. - 1981. - т.44. - №1. - С.55-66.
2. Мельничук Д.О., Мельникова Н.М., Knix Л.В. Вплив стабшьних iзотоmв стронщю на активнiсть ферменив печiнки отруених щурiв // Науковий вкник ЛНУВМБТ iменi с,з,Гжицького. - 2006. - Т.8, №4 (31), Ч.1. - С.103-106.
3. Федорченко В.И., Моисеенко Е.В., Гуляр С.А. Влияние малых доз радивции на переферическуюкровь крыс и разработка способов модификации радиационных эффектов. дозах // Радиологичекий сьезд.Киев,20-25 сентября 1993 г. Тезисыдокладов. - 1993. - С. 1038-1039.
4. Чумаченко В.Ю., Стояновський С.В., Лагодюк П.З. та ш. .Довщник по застосуванню бюлопчно активних речовин у тваринництвь К.- Урожай. -1989.-264 с.
5. Hygo Aebi. Action of vitamins on enzymes // Trends pharm. Sci. - 1982. -V.3. - №4. - Р. 150-15.
Стаття надшшла до редакци 10.05.2011
