CC BY
40
pectations must be also in the focus of the economy investigation. They need to be researched to provide sustaining of the national economy. Described that inflationary expectations support inflation. Scarce growth of market price is in an aggregate with pessimism of rational expectations of population and business, provokes growth of demand the vagueness of the state of affairs in the quantitative measuring (than more dear commodity, the greater demand).
УДК 331.103 Ст. викл. Г. С. Кесарчук - Ужгородський НУ
АКТИВВАЦ1Я П1ДПРИеМНИЦЬКОГО ПОТЕНЦ1АЛУ РЕГ1ОНУ В УМОВАХ ЕКОНОМ1ЧНО1 НЕСТАБ1ЛЬНОСТ1
Розглянуто проблему пщвищення ефективносп тдприемницького потенщалу регюну. На основi соцюлопчного мошторингу з'ясовано основш бар'ери, що гальму-ють розвиток пiдприeмництва, обгрунтовано пропозицп з актив1зацп тдприемниць-ко'1 дiяльностi в регюш. Встановлено, що проблема актив1зацп пiдприeмницького по-тенцiалу як одше'1 з головних передумов виходу економ1ки з кризового стану потре-буе формування ефективних механiзмiв пiдтримки та розвитку дшово'1 активностi населення.
Ключовi слова: активiзацiя, пiдприемництво, бар'ери, ефективнiсть, розвиток.
Вступ. Анашз досвщу 1ндустр1ально розвинених краш, як 1 власного, набутого в процес ринковоi трансформацii економши Украiни, незаперечно доводить, що виршальним чинником виходу iз системного кризового стану е шдвищення соцiальноi активност населення шляхом включення його у сферу шдприемницько1" i комерцшно1' дiяльностi. Йдеться про те, що в наявних умовах подолання кризового стану неминуче пов'язуеться з формуванням ефективних сощальних механiзмiв оздоровлення економiки краши. Суть "х полягае в пiдвищеннi соцiальноi активностi всього населення i кожного пра-цiвника зокрема, формуваннi ринково!" свщомост i стандартiв поведiнки су-б'ек^в господарювання, адекватних новим економiчним умовам, у станов-леннi рацiональноi системи сощально1' взаемодii, що сприяе виявленню i ви-користанню внутрiшнiх резервiв i важелiв розвитку економiки.
Реашзащя пiдприемницького потенцiалу здiйснюеться через вщповщш органiзацiйно-правовi форми господарювання, що мають конкретно визначе-ну структуру та територiальну прив'язку, з властивими для них юторичними, економiчними, соцiальними, еколопчними, мотивацiйно-психологiчними характеристиками органiзацii трудово1' дiяльностi. Ця обставина значно актуаль зуе дослiдження ефективностi використання тдприемницького потенщалу на просторовому рiвнi господарювання, оскшьки саме тут стае можливим враху-вати його основнi соцiально-економiчнi параметри, з'ясувати соцiальну базу та схильшсть певних демографiчних груп населення до шдприемницько1' дь яльностi.
Метою дослщження е висвiтлення проблеми активiзацii шдприем-ницького потенцiалу в регюш у посткризовий перiод.
Результати дослвджень. Дослiдження пiдприемницького потенцiалу та ефективносп його використання на регiональному рiвнi господарювання е складною проблемою. Труднощд передусiм зумовленi вiдсутнiстю достовiрноi шформаци про основнi тенденцii в розвитку шдприемництва та обмеженою
статистичною базою, що характеризуе шдприемницьку активнiсть населення. До того ж за останнш час в юнуючу статистичну зв^шсть постiйно вносяться корективи, якi не дають змогу проаналiзувати основнi тенденци в розвитку шдприемницького потенцiалу, його реашзацй. Так, наприклад, у статистично-му щорiчнику Закарпаття за 2008 р. нав^ь вiдсутнi данi про кшьюсть дiючих малих шдприемств в област^ а замiсть них наводиться кшьюсть малих шдприемств у розрахунку на 10 тис. оЫб наявного населення. Вщсутт данi про статево-вiковi характеристики пiдприемцiв, !х освггнш та професiйно-квалiфi-кацiйний рiвень, систему та мехашзми оргашзаци пiдготовки менеджерiв, ка-р'ерне зростання, iнфраструктурне забезпечення функцюнування шд-приемництва, тобто шформацшний масив, який дозволив би виконувати системы науковi дослiдження та формувати вщповщт програми розвитку шд-приемницького потенцiалу на рiзних iерархiчних рiвнях господарювання.
Враховуючи те, що в структурi пiдприемств-суб,ектiв шдприемниць-ко! дiяльностi Закарпатсько! областi 94,7 % припадае на малi пiдприемства [1, с. 136], саме вони взят за основу аналiзу ефективностi використання шд-приемницького потенцiалу регiону. 1ншим важливим аргументом е специфiка робочих мют у сферi малого бiзнесу, якi можна умовно подiлити на двi гру-пи: для роботодавщв i для тих, хто працюе за наймом. Вiдомо, що особливю-тю дослiджуваного сегменту економiки е наявшсть високо! питомо! ваги роботодавщв, тобто власниюв бiзнесу, загальною чисельнiстю зайнятих. Робо-тодавцями у сферi малого пiдприемництва, за експертними ощнками та чис-ленними соцюлопчними обстеженнями, значною мiрою е власники шд-приемств, якi працюють на постшнш основi та в разi виробничо! необхщнос-тi здiйснюють найм робочо! сили. Наведенi аргументи дають змогу судити про кшьюсш характеристики шдприемницького потенцiалу та ефективнiсть його використання.
Аналiз дiяльностi малих пiдприемств регiону, а вщповщно i ефектив-ностi реалiзацil пiдприемницького потенцiалу, дае змогу видшити два етапи 1хнього розвитку. Перший припадае на 1997-2000 рр. i характеризуеться ви-сокими темпами розвитку шдприемницько! активностi. Про це свщчить дина-мiка розвитку малих шдприемницьких структур, кiлькiсть яких за аналiзова-ний перiод зросла на 32,4 %, що здебшьшого пояснюють економiчним пож-вавленням у кршт та досягненням макроекономiчноl стабiльностi, пов'язано! iз зростанням ВВП, активiзацiею дiяльностi прюритетних сфер економiки кра!ни та 11 регiонiв. Зазначенi процеси супроводжуються зростанням кшь-костi зайнятих працiвникiв на малих шдприемствах, чисельнiсть яких збшь-шилась на 70,3 %. Наведет дат перебувають у тiснiй кореляцй з показником кiлькостi малих господарських суб'еклв у розрахунку на 10 тис. оЫб наявного населення. 1хня кiлькiсть зросла вiд 44 - в 1997 р. до 46 - в 2000 р. За видами економiчноl дiяльностi найвишд темпи зростання середньооблжово! чи-сельностi працiвникiв зафiксовано у сшьському господарствi - у 5,7 раза, транспорт - 2,1, фiнансовiй дiяльностi - у 4,9 раза [2, с. 40]. Основним резервуаром реалiзацil шдприемницького потенщалу стала оптова i роздрiбна тор-гiвля, торпвля транспортними засобами, послуги з ремонту. Чисельшсть пра-цiвникiв тут становила 13 308 оЫб, або 31,9 % вщ середньооблжово1 чисель-
ност пращвниюв у малому бiзнесi. Загалом можна дшти висновку, що заходи макроекономiчноi стабiлiзацii в Украiнi дали певний iмпульс розвитку пiдприемницькоi активности що можна розцiнювати як важливий чинник пiдтримки курсу ринкових реформ та готовност економiчно активного населення включитися в трансформацiйнi процеси.
Другий етап охоплюе перюд з 2001 по 2008 рр., що можна охарактери-зувати як перюд вщносно" стагнацii. Пiдтвердженням цього е збереження позитивно" динамши ддачих малих пiдприемницьких структур - вщ 3,4 тис. - у 2001 р. до 3,9 тис. - у 2007 р. та юлькосл зайнятих. Однак, починаючи з
2008 р., динамжа збiльшення суб,ектiв малого бiзнесу сповiльнилася, наслщ-ком чого стало зменшення кшькосп дiючих шдприемств на 2,6 %. Аналопч-ною е ситуащя щодо показника кшькосп малих пiдприемств у розрахунку на 10 тис. оЫб наявного населення. Якщо в 2005 р. "хня кшьюсть становила 63, то станом на 1 шчня 2009 р. цей показник становив 51 одиницю. Щ процеси коре-люються з динамшою зайнятостi економiчно активного населення у сферi малого шдприемництва i свiдчать про зниження шдприемницько" активностi та неефективне використання тдприемницького потенщалу регюну. Це тдтвер-джено даними соцюлопчних дослiджень, проведеними Закарпатським регь ональним центром соцiально-економiчних i гуманiтарних дослiджень НАН Украши в 2000, 2006 та 2009 рр. Результати мониторингу зафжсували позитив-т змiни в орiентацiях населення на шдприемницьку iнiцiативу, трудову кар'е-ру, устх, мотивацiю пiдприемницькоi дiяльностi. Шдтвердженням цього е по-мiтне збшьшення числа осiб, якi прагнуть бути незалежними та самостiйними у прийнятл рiшень. Якщо в 2000 р. число таких респонденпв становило 22,5 %, то в 2009 р. "хня кшьюсть зросла до 33,9 %. Майже кожний п'ятий респондент на питання: "Що спонукало Вас зайнятися шдприемницькою дiяль-шстю?" вказав на необхiднiсть мати певний статус у суспшьствь Наведене е св^енням поступового, хоча i дуже повiльного, долання патерналiстських настро"в щодо гарантовано", хоч i невелико", заробпно" плати та збiльшення частки вщповщей про важливiсть пiдвищення професiйно-квалiфiкацiйного рiвня, можливостей реалiзацii iнтелекту, iнiцiативи, кар'ерне зростання.
За результатами дослiдження з'ясувалось, що основним бар'ером на шляху започаткування власно" справи е вщсутшсть стартового капiталу. Число оЫб, якi це пiдтверджують, за останш дев'ять рокiв зросло вiд 27,6 % до 59,0 %, що е свщченням неефективно" кредитно" поллики та несприятливих умов кредитування малого бiзнесу. Важливою причиною, яка стримуе шдприемницьку актившсть, е протидiя мiсцевоi влади, контролюючих органiв i корупцiя. Правда, число тих, хто вважае корупщю одним iз стримуючих фак-торiв, зменшилося вiд 24,5 % - у 2000 р. до 20,1 % - у 2009 р. Практично по-рiвну розподшилися вщповщ тих, хто вважае, що перепоною на шляху започаткування власно" справи е вщсутшсть необхщних знань. При цьому значи-мiсть цього фактора мае стшку тенденцiю до зростання. Так, якщо в 2000 р. на вщсутшсть необхщних знань та досвiду вказало 14,3 % респондентiв, то в
2009 р. "х кiлькiсть становила 20,0 %.
Зменшилося число оЫб, якi вважають серйозним гальмом на шляху до розвитку шдприемництва недосконалють законодавства та неефектившсть
державно! регуляторно! полiтики - вiд 38,8 % - у 2000 р. до 19,1 % - у 2009 р., що е св^енням певних позитивних змш, пов'язаних i3 дерегулящею шдприемницько! дiяльностi в Укра!ш. Зпдно 3i звiтом Свiтового банку, умо-ви ведення бiзнесу в нашш кра!ш дещо полiпшилися, саме тому Укра!на шд-нялася у 2010 р. на двi сходинки в рейтингу СБ "Doing Business - 2011" - до 145 мюця в перелжу 3i 183 кра!н-учасниць дослiдження [3, с. 8]. Найбшьше ми просунулися вперед за критерiем "умови для старту бiзнесу" - на 18 схо-динок проти минулого року та "отримання дозволiв на будiвництво".
Результати монiторингу мають важливе значення для активiзацп зу-силь на пiдтримцi i розвитку шдприемництва на макро- та мезоекономiчних рiвнях. Йдеться про необхiднiсть оперативного виршення проблем, пов'язаних зi стимулюванням шдприемницько! дiяльностi на макроекономiчному рь внi, що створить потужний мультиплжативний ефект на регiональному рiвнi господарювання та iстотно полiпшить шдприемницьке середовище та сфор-муе ефективну модель взаемодй влади i бiзнесу. Це комплексна проблема, яка в умовах системно! економiчно! кризи набувае нових рис i потребуе нет-радицiйних пiдходiв до вирiшення. Умови, яю склалися останнiми роками в Укра!ш для ведення бiзнесу, вщкинули !! на такi позицi!, з яких вибратися без кардинальних змш у бiзнес-середовищi, що регулюють господарську дiяль-нiсть, практично неможливо. Сьогодш беззаперечним фактом е те, що в умовах кризи збереження такого бюрократичного навантаження, обтяженого рiз-номаштними корупцшними схемами, на бiзнес е недопустимим i слугуе ос-новним гальмом розвитку економiки загалом. Звiдси - необхiднiсть ефектив-ного виршення проблем макроекономiчного характеру, пов'язаних передуЫм з удосконаленням податкового законодавства. При цьому найважлившою проблемою е не рiвень податкових ставок, а вщтворення !х функцiй, насам-перед стимулювально! та вiдтворювально!. Це означае, що на макроекономiч-ному рiвнi регулювання повиннi бути створенi умови, за яких шдприемцям буде випдно платити податки, оскiльки останнi будуть повертатися до них новими технолопями, шноващями, розвиненою iнфраструктурою тощо. На цьому Грунт стае можливим згармошзувати iнтереси бiзнесу i держави, а са-мi податки перетворюються з чисто фюкального iнструменту у створюваль-ний. Вiдродження функцiй, закладених у системi податкiв, е одним iз важли-вих iнструментiв детiнiзацi! економжи кра!ни. Другою важливою проблемою макроекономiчного характеру е необхiднiсть здiйснення суворого контролю з боку державних оргашв влади за виконанням законодавства, що регулюе шдприемницьку дiяльнiсть. На практищ дуже часто спостер^ають ситуащю, коли загалом рацiональнi ршення уряду компрометують на мiсцях чиновники рiзних рiвнiв. При цьому за це шхто нiяко! вiдповiдальностi не несе. Так, нап-риклад, поряд iз здоровою iдеею створення "единого вжна" чиновники вибу-дували потужну систему дозвшьних процедур, якi в зародку компрометують щею дерегуляцi!. Для отримання дозволiв треба пройти в середньому 30 процедур, на що знадобиться 476 дшв [4, с. 8]. Не менш важливою проблемою е отримання дозволiв на будiвництво. Середнш термiн для початку будiвниц-тва становить 2,5 роки. У чи^ важливих проблем, яю чекають законодавчо-
го виршення, також е проблема закриття власного бiзнесу. За цим показни-ком Укра'на перебувае на 150 мющ. Це важливий критерiй, оскiльки опера-тивне закриття власно" справи створюе шдгрунтя для започаткування нового бiзнесу, що полiпшуе загальне становище бiзнесу в краiнi, а вiдповiдно i розвиток економiки загалом.
Заходи макроекономiчного характеру повиннi бути шдсилеш активни-ми дiями на регюнальному рiвнi регулювання. Йдеться про створення прозо-рих умов проходження дозвшьних процедур. Очевидно, доцiльним е створення в областях мiжвiдомчих комiсiй, якi систематично проводили б мониторинг ситуацii у дозвiльнiй систем^ бiзнес-середовищi i вживали превентивнi заходи з усунення бар,ерiв, що гальмують розвиток пiдприемницькоi шщати-ви. Вкрай важливою проблемою е пошук "точок" економiчного зростання кожно" таксономiчноi одинищ, якi вiдiграли б роль своерщного локомотива 1'х розвитку. Йдеться про використання переваг транскордонного сшвробгт-ництва, наявного ресурсного потенщалу, продуклв побiчного люокористу-вання, водних ресурсiв, що дасть iмпульс для включення широких верств населення у сферу шдприемницько" дiяльностi.
Економiчна криза висвгтлила ще одну складну проблему - довiри. Йдеться про iнституцiональну довiру, тобто довiру до структур, яю форму-ють пiдприемницьке середовище i встановлюють "правила гри". Довiра до встановлених "правил гри" проектуеться на довiру до тих оргашзацш, яю и створюють i реалiзують щ правила. Оскiльки головним "конструктором" ш-ститутiв е держава, то найбшьш важливим аспектом iнституцiйноi довiри по-трiбно вважати довiру до влади [5, с. 94]. Це складна сощально-психолопчна i багатоаспектна проблема, яка потребуе свого вирiшення, оскiльки в еконо-мiчнiй лiтературi [6] i в суспiльнiй свiдомостi домiнуе дуже висока оцiнка значення довiрливих вщносин, що визначають багато головних сощально-економiчних проблем. Яскравою демонстрацiею ще!" суперечностi е взаемо-вiдносини трудових м^анлв i держави. Згiдно з оприлюдненими даними Свгтового банку, в 2010 р. украшсью заробiтчани переказали сво'м сiм,ям 5,3 млрд дол., що на 2 млрд бшьше, шж торiк [7, с. 4]. Це бшьше, нiж ми от-римуемо вiд експорту зерна. Тобто це реальш фiнансовi ресурси для розвитку економжи. Однак сьогоднi щ кошти зазвичай оминають економiку i викорис-товуються населенням переважно для будiвництва житла, купiвлi дорогих машин, побутово!" та комп'ютерно!" технiки, тобто обслуговують процес реаль зацii iмпортних товарiв. Така ситуацiя не е нормальною, вона потребуе вирь шення цього питання на законодавчому рiвнi, внесення вщповщних коректив у закони, що регулюють швестицшш процеси, податковi платежi тощо.
Висиовки. Таким чином, проблема активiзацii пiдприемницького по-тенщалу як однiеi з головних передумов виходу економжи з кризового стану потребуе формування ефективних механiзмiв тдтримки та розвитку дiловоi активностi населення. Вкрай важливим завданням е завершення роботи над формуванням шститущонально-правово!' бази регулювання шдприемницько!" дiяльностi та розвиток шфраструктури пiдприемництва, здiйснення ефектив-но!" фiнансово-кредитноi пiдтримки з боку держави.
Л1тература
1. Розвиток пщприемств - суб'екпв господарсько! д1яльносп Закарпатсько! обласп за 2008 рк. - Ужгород, 2009. - 215 с.
2. Малий 51знес на Закарпатп: Статистичний бюлетень. - Ужгород, 2003. - 63 с.
3. Експрес. - 2010. - 9-10 листопада.
4. Експрес. - 2010. - 5 вересня.
5. Сасаки М. Доверие в современной России / М. Сасаки, Ю. Латов, Г. Ромашкина, В. Давыденко // Вопросы экономики. - 2010. - № 2. - С. 83-102.
6. Геець В.М. Суспшьство, держава, економша: феноменология взаемоди та розвитку / В.М. Геець. - К. : 1н-т екон. та прогнозув. НАН Укра!ни, 2009. - 864 с.
7. Експрес. - 2010. - 12-14 листопада.
Кесарчук Г. С. Активизация предпринимательского потенциала региона в условиях экономической нестабильности
Рассмотрена проблема повышения эффективности предпринимательского потенциала региона. На основании социологического мониторинга выяснены основные барьеры, которые тормозят развитие предпринимательства, обоснованы предложения по активизации предпринимательской деятельности в регионе. Установлено, что проблема активизации предпринимательского потенциала как одной из главной предпосылки выхода экономики из кризисного состояния нуждается в формировании эффективных механизмов поддержки и развития деловой активности населения.
Ключевые слова: активизация, предпринимательство, барьеры, эффективность, развитие.
Kesarchuk G.S. Activation of enterprise potential of region is in the conditions of economic instability
The problem of increase of efficiency of enterprise potential of region is considered. On the basis of the sociological monitoring basic barriers which brake development of enterprise are found out, suggestions are grounded for activations of entrepreneurial activity in a region. It is set that problem of activation of enterprise potential as one of main preconditions of output of economy from the crisis state needs forming of effective mechanisms of support and development of business activity of population.
Keywords: activation, enterprise, barriers, efficiency, development.
УДК 336.14 Доц. М.В. Корягт, канд. екон. наук - Львiвська КА
БЮДЖЕТ ЯК ЕКОНОМ1ЧНА КАТЕГОР1Я ТА ЙОГО ЗНАЧЕННЯ У РИНКОВ1Й ЕКОНОМ1Ц1
Розкрито змют категорп "бюджет", доповнено визначення "бюджету через ви-конуваш ним функцп. Встановлено значення та мюце бюджету в ринковш економщ1, його взаемозв'язок 1з сощально-економ1чними процесами та напрямами реал1зацп бюджетно'х' пол1тики.
Ключов1 слова: бюджет, функцп бюджету, бюджетна пол1тика, напрями реаль зацп бюджетно'х' пол1тики, бюджетний мехашзм, елементи бюджетного мехашзму, фактори формування та використання бюджету, напрями впливу на формування 1 ви-користання бюджету.
Постановка проблеми. Надзвичайно важливе мюце в сощально-еко-номiчному житл будь-яко! краши займають проблеми бюджету, оскшьки вони торкаються безпосередньо штерешв уЫх члешв суспшьства. Усшшне роз-в'язання проблем бюджету можливе лише за умови правильного розумшня його сутност, усвщомлення ролi та мюця бюджету в економщь
