CC BY
24
УДК 340:12
М. Р. Романинець
Львiвський державний ушверситет внутршшх справ,
кандидат юридичних наук, доцент кафедри теори та юторп держави i права, конституцшного та мiжнародного права
АКАДЕМ1ЧНА МОБ1ЛЬН1СТЬ УКРАШСЬКОГО СТУДЕНТСТВА В УМОВАХ ГЛОБАЛ1ЗОВАНОГО ПРОСТОРУ: Ф1ЛОСОФСЬКО-ПРАВОВ1 АСПЕКТИ
© РоманинецьМ. Р., 2019
У статт на основi грунтовного аналiзу чинного нацiонального й мiжнародного законодавства, сучасних наукових розвщок окреслено теоретико-правовi аспекти академiчноТ мобiльностi украТнського студентства в умовах глобалiзованого простору. З'ясовано, що академiчна мобiльнiсть, як свщчить практика, е системним явищем. Вона враховуе об'ективну сторону (державну пол^ику в галузi освiти - професшноТ освiти (навчання), державну кадрову полiтику в рiзних профес1йних групах, нормативно-правовi умови освiти, навчання, зокрема i професiйного, професшноТ дiяльностi) та суб'ективну (особист якостi людини в академiчному та професiйному середовищах) як певну структуровану модель, парадигму забезпечення такого виду мобшьносл як основноТ складовоТ успiшностi в навчанн1, а згодом - професiоналiзму.
Доведено, що головною метою процесу мобшьносл е перемщення, перспектива, працевлаштування. Побудова концепцн розвитку мгжнародноТ дiяльностi та участь у спшьних освiтнiх проектах мають стратепчне значення для закладiв вищоТ освiти. У такому випадку нов^ш освiтнi стратеги ведуть до яккних зрушень чи вдосконалення робочого процесу або структури ушверситету та узгоджуються з концепцiею розвитку, проблематикою науковоТ дiяльностi та навчальними планами закладу.
Ключовi слова: академiчна мобiльнiсть; студентство; глобалiзацiйний простiр; вища освiта; заклади вищоТ освiти; мгжнародна дiяльнiсть; правове регулювання; фiлософсько-правовi детермiнанти.
М. Р. Романинець
АКАДЕМИЧЕСКАЯ МОБИЛЬНОСТЬ УКРАИНСКОГО СТУДЕНЧЕСТВА В УСЛОВИЯХ ГЛОБАЛИЗОВАННОГО ПРОСТРАНСТВА: ФИЛОСОФСКО-ПРАВОВЫЕ АСПЕКТЫ
В статье на основе действующего национального законодательства сучетом современных вызовов обозначены инновационную модель учреждения высшего образования в Украине. В системе высших учебных заведенийУкраины можно выделить следующие четыре основных типа по формесобственности это: учреждение высшего образования государственной формы собственности - основан государством, которое финансируется изгосударственного бюджета и подчиняется соответствующему центральному органу исполнительной власти; учреждение высшего образования, находящегося в собственности Автономной Республики Крым - основан органами власти Автономной Республики Крым, финансируемого избюджета Автономной Республики Крым и подчинен органам властиАвтономной Республики Крым;
учреждение высшего образования - основанный местными органами власти, финансируется из местногобюджета и подчинен местным органам власти; учреждение высшего образования частной формы собственности - заснований на частной собственности и подчинен владельцу или владельцам. Доказано, что перспективы развития учреждения высшего образования на инновационной основе зависят от тех реформ, которые регулируют эту сферу деятельности, и, как это ни прискорбно, - от политического вектора. При этом специфической особенностью процесса реформирования образования является то, что практически невозможно поэтапное его осуществление. Реформа должна проходить системно во всех направлениях и отражать все аспекты деятельности высшей школы не только в настоящем, но и на перспективу.
Ключевые слова: высшие учебные заведения; инновационная модель; высшая школа; университет; институт; колледж; Закон Украины «О высшем образовании»; образовательно-профессиональные программы высшего образования; обучение; воспитание профессиональная подготовка; государство.
M. R. Romanian
Department of Theory and History of State and Law, Constitutional and international law Lviv State University of Internal Affairs
Ph.D.
ACADEMIC MOBILITY OF UKRAINIAN STUDY IN GLOBALIZED SPACE:PHILOSOPHICAL AND LEGAL ASPECTS
In the article on the basis of the current national legislation taking intoaccount modern challenges, an innovative model of higher education institution inUkraine is outlined. In the system of institutions of higher education of Ukraine, the following four main types of ownership can be distinguished: it is a state-owned higher education institution established by the state financed from the statebudget and subordinated to the relevant central executive body; Higher education in stitution owned by the Autonomous Republic of Crimea -established by the authorities of the Autonomous Republic of Crimea, financed from the budget of theAutonomous Republic of Crimea and subordinated to the authorities of theAutonomous Republic of Crimea; Higher education institution - founded by localauthorities, financed from the local budget and subordinated to local authorities; ahigher education institution of a private property form is based on private propertyand is subordinate to the owner or owners.It is proved that the prospects for the development of an institution of highereducation on an innovative basis depend on those reforms that regulate this sphereof activity, and, sadly, from the political vector. In this case, the specific feature ofthe process of reforming education is that it is virtually impossible to implement itgradually. The reform should take place systematically in all directions and reflectall aspects of the activity of higher education not only in the present time, but alsoin perspective.
Key words: institutions of higher education; innovative model; High school;university; institute; college; Law of Ukraine "On Higher Education"; educational and professional higher education programs; teaching; education; professional training; state.
Постановка проблеми. Ниш вища осв^а передбачае вщкритють майбутньому, И подальший розвиток повинен подолати замкнешсть осв^нього простору й надати осв^ньому процесу бшьш творчого характеру, що вщповщав би реалiям сучасного суспшьства та с^мкому розвитку сощального простору. Ефективнють осв^и багато в чому залежить вщ того,
яку мету мають учасники цього процесу, насамперед студенти. С очевидним факт складного переплетшня особистюних, сощальних та професшних мотивацiй та орieнтацiй у свщомосп та настроях студентства.
Аналiз життевих стратегш сучасного украшського студентства здiйснюeться в контекст рiзноманiтних змiн, що вщбуваються в сучасному суспiльствi, таких як глобалiзацiя економiки i культури, збшьшення сегмента штелектуально1 економiки; прискорення сощально! динамiки, явищ сощально1 мобiльностi, процесу м^раци тощо. Вiдповiдно, система осв^и в Укра1ш переживае перманентну кризу, у нш вiдбуваються рiзноманiтнi, не завжди обrрунтованi, трансформаци тощо. У такому контекст вщбуваеться складна взаемодiя особисто1 життево1 стратеги з домiнуючими в суспiльствi стереотипами щодо вищо1 школи та И можливостей.
Аналiз дослiдження проблеми. Аналiз в^чизняно1 науково-педагопчно1 лiтератури та iнформацiйно-аналiтичних доповiдей мiжнародних органiзацiй свiдчить, що дослiдження сутност процесу академiчноl мобiльностi стало предметом вивчення i зарубiжних, i украшських науковцiв. Зокрема, Г. Лаурейс, Х. Рщдер-^моенс у сво1х наукових працях дослiджують проблему перюдизацп академiчноl мобшьност; С. Маргiнсон, Дж. Найт, У. Тайхлер вивчають тенденцп та перспективи розвитку академiчноl мобiльностi в рiзних регiонах свiту; С. Вiнсент-Ланкрiн, Ф. Мюхе, аналiзують мотивацiю суб'ектiв оргашзаци студентсько1 мобiльностi та стратеги перемщення iноземних студентiв закладiв вищо1 осв^и шшо1 кра1ни.
Проблеми мiжнародноl дiяльностi закладiв вищо1 освiти та вироблення пiдходiв до формування концепци розвитку мiжнародного спiвробiтництва розглядають такi украшсью автори, як В. Г. Кремень, М. Ф. Степко, Я. Я. Болюбаш, О. В. Стваковський, В. З. Грищак. На актуальностi питань сшвроб^ництва унiверситетiв iз зарубiжними оргашзащями, фондами, грантодавцями наголошують О. I. Шнирков, I. О. Мiнгазутдiнов, С. А. Шмельова. Незважаючи на те, що за останш десятки роюв вiдбулися значнi змiни у вищш школi, якi спричинили реформування системи вищо1 освiти Укра1ни вiдповiдно до мiжнародних стандартiв та норм, актуальним сьогоднi залишаеться розкриття тих можливостей й нових шляхiв, якi дозволяють сучасному унiверситету iнтегруватись до св^ового освiтнього простору.
Мета статтi - на основi грунтовного аналiзу чинного нацюнального й мiжнародного законодавства, сучасних наукових розвщок окреслити теоретико-правовi аспекти академiчноl мобiльностi укра1нського студентства в умовах глобалiзованого простору.
Виклад основного матерiалу. Поняття мобiльнiсть загалом слщ iнтерпретувати як модний концепт, який обгрунтовуе рух, безперервнiсть, плиннiсть та вщсутшсть кордонiв [1]. Вона притаманна всьому: еволюцп, свiту, державам, державному регулюванню та його системам (тдсистемам). Вона характерна i для осв^и, яка повинна не лише постшно модернiзуватися для надання якiсних за змютом навчальних знань, умiнь i навичок (бути гнучкою), а й забезпечувати мобшьшсть пiдготовленого спецiалiста на ринку пращ, закладаючи iндивiдуальнi якост його професшно1 та iнших видiв мобiльностi [2], тобто забезпечувати мобшьшсть особистост загалом.
Звiдси, пiд мобшьшстю особистостi слiд розумiти процес саморозвитку людини протягом життя, в межах якого вщбуваеться становлення суб'ектно1 активност особистостi на основi розвитку й структурування сукупностi професiйно орiентованих характеристик, що забезпечують реалiзацiю 52 функцш пiзнання, спiлкування i регуляци в конкретних видах дiяльностi та на рiзних етапах професiйного шляху.
Деяю науковцi ототожнюють мобiльнiсть особистостi з академiчною мобiльнiстю, проте такi твердження е не цiлком слушнi. Для того, щоб упевнитись у помилковост зазначених трактувань,
пропонуемо детальшше зупинитись на розглядi поняття академiчно! мобiльностi. Академiчна мобiльнiсть - це можливють упродовж перiоду навчання провчитись один або бшьше семестрiв в iншому вищому навчальному заклад^ де готують фахiвцiв з ще! ж спецiальностi i3 зарахуванням дисциплш (кредитiв) та перiодiв навчання; ефектившше розвивати особистий iнтелектуальний потенцiал. Академiчна мобiльнiсть е явищем динамiчним, бо саме це - форма штернащонатзацп осв^и, що сприяе штеграци iндивiда до мiжнародно! системи освiти. Вона е: важлива складова процесу штеграци вищих навчальних закладiв у мiжнародний освiтнiй простiр; перiод навчання студента в кра!ш, громадянином яко! вш не е; ви!зд певно! кшькосп студентiв для навчання за кордон; важлива яюсна особливiсть европейського простору, що передбачае обмш людьми мiж вищими навчальними закладами та мiж державами; це можливiсть обрання найкращих варiантiв навчання для пiдготовки сучасного фахiвця [1, с. 56].
Процес академiчноl мобiльностi також передбачае отримання додатково! (паралельно!) освiти, новi професшш освiтнi стандарти, монiторинг якостi освгги, рейтинги закладiв вищо! освiти, оновлення змюту навчання (перегляд i модершзащя програм, навчальних матерiалiв, лiтератури, засобiв навчання), розробку i впровадження нових навчальних дисциплш iз перспективних наукових напрямiв, насамперед мiжгалузевих та прикладних); комп'ютеризащя навчання та управлiння; побудову навчально-виховного процесу на засадах вшьно! творчо! освiти (Liberal Arts Education), свободу вибору шдивщуально! навчально! програми, вибiрковi дисциплiни, сертифiкатнi програми, одержання додатково! спещальносп (major&minor), посилення творчо! та самостшно! складово! навчання, створення шновацшно-осв^шх центрiв; демократизм у стосунках викладачiв та студентiв, посилення ролi студентського самовряду-вання; прозорiсть вступного тестування.
Студентська академiчна мобiльнiсть - це процес здобуття студентом знань i навичок у закладах вищо! осв^и кра!ни, в якiй вш не мае статусу громадянина. Цей процес передбачае безпосереднш перетин кордону фiзичною особою, з урахуванням попередньо здобуто! освiти та з присвоенням квалiфiкацiй чи наукового ступеня по закшченню термiну навчання. За способом оргашзаци iснують два варiанти академiчно! мобiльностi: органiзована (здiйснюеться в рамках економiчного, полiтичного або мiжунiверситетського академiчного партнерства) та шдивь дуальна (з власно! iнiцiативи студента). Вiдповiдно до мети розрiзняють горизонтальну мобiльнiсть (навчання в шшому закладi вищо! осв^и з метою отримання певного академiчного або наукового ступеня) i вертикальну (з метою отримання наступного академiчного чи наукового ступеня) [2, с. 20-21].
Оскшьки багато завдань спрямоваш на формування единого св^ового осв^нього простору через спiвробiтництво кра!н у галузi освiти i процесiв навчання сво!х громадян, то саме вщкритий освiтнiй простiр сприятиме мобiльностi студенпв.
Академiчна мобiльнiсть, як свiдчить практика, е системним явищем. Вона враховуе об'ективну сторону (державну полiтику в галузi освiти - професiйно! осв^и (навчання), державну кадрову полiтику в рiзних професiйних групах, нормативно-правовi умови осв^и, навчання, у тому чи^ професiйного, професiйно! дiяльностi) та суб'ективну (особистi якостi людини в академiч-ному та професiйному середовищах) як певну структуровану модель, парадигму забезпечення даного виду мобшьносп як основно! складово! успiшностi в навчаннi, а згодом - професiоналiзму [2]. Тож, процес !! активiзацi! залежить вщ середовища, в якому вона вщбуваеться, суттевий вплив на формування якого мае саме державне регулювання процесу активiзацi! академiчно! мобiльностi суб'ектiв осв^нього та наукового процесу.
На думку автора, шд державним регулюванням процесу активiзацi! академiчно! мобiльностi слiд розум^и сукупнiсть правових, органiзацiйних, економiчних та шформацшних дiй держави, спрямованих на створення надежного середовища для реатзацп права суб'екпв освiтнього та наукового процесу на академiчну мобiльнiсть.
Мехашзми правового регулювання процесу активiзацil академiчноl мобiльностi, визначено на законодавчому рiвнi, в таких документах, як Закон Украши «Про вищу осв^у» [5], Положены про порядок реалiзацil права на академiчну мобiльнiсть, затвердженого постановою КМУ вщ 12 серпня 2015 р. за № 579 (дат - Положення) [6], Нацюнальнш стратеги розвитку освгти на 2012-2021 роки [7] та ш Проте перш шж перейти до розгляду дш держави та механiзмiв державного регулюванням процесу активiзацil академiчноl мобiльностi варто зупинитись на вивченш видiв академiчноl мобiльностi та !х вiдмiнних рис, оскшьки специфiка окремих видiв академiчноl мобiльностi вимагае на специфiчнi мехашзми державного регулювання
Зпдно з Положенням за мюцем реалiзацil права на академiчну мобiльнiсть розрiзняють внутрiшню та мiжнародну академiчну мобiльнiсть. Статистика останшх рокiв свiдчить, що внутрiшня мобшьшсть в нашiй державi набувае бшьш швидких темпiв розвитку, нiж мiжнародна. По-перше, процедура переведення студента з одного украшського закладу вищо1 осв^и до iншого за рахунок трансферу та накопичення кредитiв БСТ8 е доволi простою, нiж переведення до шоземного закладу вищо1 освiти. По-друге, прискоренням темтв розвитку внутршньо1 мобшьност студентiв, викладачiв та самих ушверситетв стала i тимчасова окупацiя Криму та нешдконтроль-нiсть украшськш владi частини територiй Донецько1 та Лугансько1 областей.
Водночас мiжнародна академiчна мобшьшсть студенпв в Укра1ш розвиваеться дуже повшьно. Закордонне навчання й стажування за рахунок закладiв вищо1 осв^и або держави становить менше 10 % вщ офiцiйно оголошувано1 кшькост «мобiльних укра1нських студентв». Ос-новними причинами гальмування мiжнародноl академiчноl мобшьносп студентiв за результатами дослiджень спостережно1 групи Болонського процесу (ББиО) визнано: брак фшансування, вiдмова в наданш вiз, мовнi бар'ери, органiзацiя навчання, правовi питання, брак шформаци про можливост навчання за кордоном тощо.
Однiею з найболючiших проблем розвитку мiжнародноl академiчноl мобiльностi укра1нсько1 молодi е i вiдсутнiсть на державному рiвнi мотиваци та стимулювання продовження кар'ери в Укра1ш. Неодноразовi обговорення цiеl теми на рiзних рiвнях впродовж останнiх десяти рокiв поступово стали сприйматись як атрибут змши влади в краlнi (2005, 2010, 2014 рр.).
Разом з тим, привабливi пропозицil для працевлаштування украшцям з iноземною освiтою пропонують хiба що великi та середнi компани, якi орiентують свою дiяльнiсть на шновацшш бiзнес-моделi. Державний сектор та науково-осв^ня сфера не мають для цього власних ресуршв i не отримують належно1 пiдтримки вiд уряду [8, с. 120].
Академiчну мобшьшсть класифшують за такими факторами: за мюцем реалiзацil права на академiчну мобiльнiсть: внутрiшня академiчна мобiльнiсть (у закладах вищо1 освiти Укра1ни) та мiжнародна академiчна мобiльнiсть (у закладах вищо1 освiти поза межами Украши); за способом оргашзаци: iндивiдуальна академiчна мобiльнiсть (iндивiдуальний порядок учасникiв осв^нього процесу у закладах вищо1 осв^и - партнерах) та групова академiчна мобiльнiсть (група учасникiв освiтнього процесу у закладах вищо1 освiти-партнерах); за ознакою перемь щення: зворотна мобшьшсть - перемщення iноземних громадян з осв^шми та дослiдницькими цiлями в крашу та пряма мобшьшсть - перемщення студентв i дослiдникiв за кордон; за поставленою метою: Ступенева мобшьшсть - навчання у вищому навчальному заклад^ вщмш-ному вщ постшного мiсця навчання учасника осв^нього процесу, з метою здобуття ступеня вищо! освiти, що пiдтверджуеться документом про вищу осв^у та кредитна мобшьшсть -навчання у закладi вищо1 освiти, вiдмiнному вiд постшного мюця навчання з метою здобуття кредитв Свропейсько1 кредитно1 трансферно-накопичувально1 системи та/або вщповщних компетентностей, результатiв навчання (без здобуття кредитв Свропейсько1 кредитное' трансферно-накопичувально1 системи), що будуть визнаш у закладi вищо1 освiти постшного мюця навчання; за ознакою шщативностк iнiцiативна академiчна мобiльнiсть (реалiзацiя шдивщуальних освiтнiх, академiчних та дослiдницьких програм у рамках в^чизняних i
зарубiжних державних програм та проекпв та мотивована академiчна мобiльнiсть (мотивацiя 3i сторони навчальних закладiв); за часовою ознакою: вертикальна (повна) - якщо студент направляеться до iншого навчального закладу на термш навчання вщ одного до двох рокiв та горизонтальна (часткова) - якщо студент скеровуеться до шшого навчального закладу на один семестр або декшька мюящв, або на перюд проведення практики [9].
Запровадження академiчно! мобшьност в укра!нських закладах вищо! освiти на сьогоднiшнiй день передбачае: вщкриття в укра!нських закладах вищо! освгги фiлiй мiжнародного унiверситету для оргашзацп обмiну студентами; створення шформацшно! бази даних про свiтовi, европейсью та нацiональнi унiверситети, програми мiжнародно! мобiльностi; iнтернацiоналiзацiя навчальних планiв; розробка веб-сторшок, якi б вiдображали процеси, що вiдбуваються у створених консорщумах; створення необхщно! системи кураторства, яка б дозволяла практичну реалiзацiю потреб студенев щодо мобiльностi; органiзацiя служб для адаптацп студентiв у новому середовищц забезпечення належного рiвня тдготовки студентiв до навчання в шоземному закладi вищо! освiти за допомогою спецiальних курсiв, конференцiй, спецiалiзованих треншгових програм; створення ново! системи тдвищення квалiфiкащ! та перепiдготовки для професорсько-викладацького складу, яка задовольняла реалiзацiю важли-вого загальноевропейського принципу - «освта через усе життя» [10, с. 142].
Позитивним для нашо! держави в розвитку мiжнародно! академiчно! мобшьносп е укладання багатостороннiх договорiв у галузi освiти. Наприклад, найвiдомiша европейська програма -«Erasmus», в якш наведет схеми мобшьносп - «Комет», «Лшгва», програм DAAD, IREX, UGRAD та Програма стипендiй iм. Фулбрайта, мета яких - створити европейську модель вищо! освгш. Мiжнароднi осв^ш програми е актуальними для укра!нських студентiв тому, що вони сприяють реатзацп навичок спецiальностi, а й е фундаментом для побудови навичок штеграцп в культурний простiр шшо! кра!ни.
Висновки. Отже, академiчна мобшьшсть в Укра!ш е явищем новим та набувае темшв розвитку. Щоб продовжити розвиток цього iнновацiйного процесу потрiбно, щоб до системи вищо! укра!нсько! освiти европейського простору увшшли держави, якi повнiстю сприяють студентському самовиявленню. Головною метою процесу мобшьносп е перемiщення, перспектива, працевлашту-вання. Побудова концепцп розвитку мiжнародно! дiяльностi та участь у спiльних осв^шх проектах мають стратегiчне значення для закладiв вищо! освiти. У такому випадку новiтнi освiтнi стратеги ведуть до яюсних зрушень чи вдосконалення робочого процесу або структури ушверситету та узгоджуються з концепцiею розвитку, проблематикою науково! дiяльностi та навчальними планами закладу. Очевидною е необхщшсть подальших дослiджень мiжнародного дiалогу Укра!ни та кра!н Свропейського Союзу, широкого розповсюдження результатiв аналiзу накопиченого досвщу пiд часоргашзацн та проведення семiнарiв, тренiнгiв, конференцiй з метою активiзацi! мiжнародно! дiяльностi укра!нських унiверситетiв. Це надасть змогу не лише отримати доступ до сучасних технологiй i методик у навчальнiй сферi, тдвищити свою конкурентоспроможнiсть, але й якнайшвидше стати повноправними членами свiтового науково-осв^нього товариства.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Закон Украши «Про вищу освггу» вiд 17. 01. 2002 № 2984-III. База даних «Законодавство Украши» / ВР Украши. URL:http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2984-14 2. Скиба Т. Ю. Аналiз стану i тенденцп розвитку вищо! осв^и в Укра!ш. Науковi пращ. Державне управлшня. 2013. Вип. 202. Т. 214. С. 136-140. 3. Про вищу освггу :Закон Украши вщ 17 ачня 2002 р. № 2984-Ш. Вiдомостi Верховно1 Ради Укра!ни. 2002. № 20. С. 134. 4. Горбачик А. П. Особливосп менеджменту вищо! освгш в сучасних умовах. Актуальш проблеми соцюлогп, психологи, педагогiки. 2010. Вип. 11. С. 5-20. 5. Ншолаенко С. Яюсть вищо! освiтиУкра!ни - погляд у майбутне. СвГт фiнансiв. Вип. 3(8).
Жовтень, 2006. С. 7-22. 6. Длугопольський О. Розбудова внутршньо1 системи забезпечення якост вищо1 освiти Украши у CBirai орieнтирiв европейського стандарту. Вища освга в YKpaÏHÎ: порядок денний для реформ / за заг. ред. Ншолаева С. Б. Кшв: Представництво Фонду Конрада Аденауера в Украш, 2017. С. 28-33. 7. Захарчин Р. М. Проблеми i перспективи розвитку вищоï освгти нашновацшнш основi. Науковi записки Львiвського ушверситету бiзнесу таправа. 2011. Вип. 7. С.13-15.
REFERENCES
1. Zakon Ukrainy «Pro vyshchu osvitu» vid 17. 01. 2002 No. 2984-III [Law ofükraine "On Higher Education" of 17.01.2002 No. 2984-III.]. Baza danykh«Zakonodavstvo Ukrainy» / VR Ukrainy. Available at:http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2984-14 2. Skyba T. Yu. Analiz stanu itendentsii rozvytku vyshchoi osvity v Ukraini. Naukovi pratsi [Analysis of thestate and trends of higher education in Ukraine]. Derzhavne upravlinnia. 2013. Vol. 202. T. 214. pp. 136-140. 3. Pro vyshchu osvitu : Zakon Ukrainy vid 17 sichnia 2002 r. No. 2984-III [About higher education: Law of Ukraine dated January 17,2002 No. 2984-III.]. Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy. 2002. No. 20. P. 134. 4. Horbachyk A. P. Osoblyvosti menedzhmentu vyshchoi osvity v suchasnykhumovakh [Features of management of higher education in modern conditions].Aktualni problemy sotsiolohii, psykholohii, pedahohiky. 2010. Vol. 11. pp. 5-20.5. Nikolaienko S. Yakist vyshchoi osvity Ukrainy -pohliad u maibutnie [Thequality of higher education in Ukraine is a look into the future]. Svit finansiv. Vol. 3(8). Zhovten, 2006. рр. 7-22. 6. Dluhopolskyi O. Rozbudova vnutrishnoisystemy zabezpechennia yakosti vyshchoi osvity Ukrainy u svitli oriientyrivyevropeiskoho standartu [Development of an internal quality assurance system forhigher education in Ukraine in light of the European standards]. Vyshcha osvita vUkraini: poriadok dennyi dlia reform. Za zah. red. Nikolaieva Ye. B. Kyiv:Predstavnytstvo Fondu Konrada Adenauera v Ukraini Publ, 2017. pp. 28-33. 7.Zakharchyn R. M. Problemy i perspektyvy rozvytku vyshchoi osvity nainnovatsiinii osnovi [Problems and prospects for the development of highereducation on an innovative basis]. Naukovizapysky Lvivskoho universytetu biznesu ta prava. 2011. Vyp. 7. S. 13-15.
Дата надходження:23.01.2019р.
