CC BY
1
УДК 338.2 https://doi.Org/10.35546/kntu2078-4481.2022.3.26
А. С. КАРНАУШЕНКО
Херсонський державний аграрно-економiчний ушверситет
ORCID: 0000-0003-1813-2792 Н. В. ГРЕБЕНЮК
Ушверситет Короля Данила
ORCID: 0000-0002-7279-0625 В. С. ПЕТРЕНКО
Херсонський державний ушверситет
ORCID: 0000-0001-8336-7665
АГРОПРОМИСЛОВА ШТЕГРАЦШ - ВАЖЛИВИЙ ЧИННИК 1НВЕСТИЦ1ЙНО1 ПРИВАБЛИВОСТ1 СШЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА
Сшьське господарство належить до пров1днихгалузей АПК, ефективтстьрозвиткуяко'1' визначае економгчну та продовольчу безпеку Укра'ти. Buxid сшьськогосподарсько'1' галуз1 з кризи, яка охопила ii ще в к1нц1 минуло-го столiття, вбачаеться в необхiдностi формування сприятливого твестицшного клшату. Полтична неста-бшьтсть держави та правова незахищетсть вкладiв твестора не сприяють активiзацii твестицшного ринку. Важливою умовою пiдвищення ефективностi твестицшног дiяльностi у стьському господарствi е його коопе-рацiя та iнтеграцiя з переробною та харчовою галузями, потужними, як втчизняними так i тоземними, вироб-ничо-переробними об'еднаннями, яю здатнi залучати велит iнвестицiйнi кошти, спрямовуючи ix на виконання iнновацiйно-iнвестицiйниx проектiв i программ.
Аграрно-промислова iнтеграцiя е однiею з основних форм ттенсифжаци стьського господарства та пере-робног i харчовог промисловостi, методом покращення гх твестицшног привабливостi, поглиблення виробничих зв'язюв та економжо-фтансових вiдносин мiж окремими учасниками об'еднання. Ефективне функщонування регюнальних i мiжрегiональниx кластерiв призведе до рацюнального розподту пращ в межах окремих регiонiв, створенню додаткових робочих мiсць, прискоренню темтв розвитку наукоемких технологш в стьському госпо-дарствi, ращональному використанню природних ресурав.
Для прискорення процесу кластеризаци необxiдно внести вiдповiднi корективи в державну i регюнальну еко-номiчну полтику, розробити спещальт загальнодержавт i регюнальт програми, бтьш активно проводити нау-ковi до^дження в ргзних регiонаx Украгни з метою скорочення термiнiв вирiшення цiеi проблеми.
Аграрно-промислова iнтеграцiя - це iнновацiйний напрям розвитку аграрних та переробних пiдприемств. Вона повинна охоплювати не ттьки велик суб'екти господарсько'1' дiяльностi, а й особистi селянськ господарства, що дозволить бтьш ефективно використовувати природний та людський потенщал, сптьну тфраструк-туру, новi технологи, сприятиме покращенню твестицшного клiмату в АПК.
Ключовi слова: iнтеграцiя, агропромисловий комплекс, iнвестицii, державна тдтримка.
A. S. KARNAUSHENKO
Kherson State Agrarian and Economic University
ORCID: 0000-0003-1813-2792 N. V. GREBENIUK
King Danylo University
ORCID: 0000-0002-7279-0625 V. S. PETRENKO
Kherson State University
ORCID: 0000-0001-8336-7665
AGRICULTURAL INTEGRATION IS AN IMPORTANT FACTOR OF THE INVESTMENT ATTRACTIVENESS OF AGRICULTURE
Agriculture is one ofthe leading sectors of the agro-industrial complex, the efficiency of which determines the economic and food security of Ukraine. The exit of the agricultural industry from the crisis that engulfed it at the end of the last century is seen in the need to create a favorable investment climate. The political instability of the state and the legal insecurity of investor deposits do not contribute to the activation of the investment market. An important condition for increasing the efficiency of investment activities in agriculture is its cooperation and integration with the processing and food industries, powerful domestic and foreign production and processing associations that are able to attract large investment funds, directing them to the implementation of innovative investment projects and programs.
Agrarian-industrial integration is one of the main forms of intensification of agriculture and the processing and food industry, a method of improving their investment attractiveness, deepening production ties and economic and financial relations between individual members of the association. Effective functioning of regional and interregional clusters will lead to a rational distribution of labor within individual regions, creation of additional jobs, acceleration of the pace of development of knowledge-intensive technologies in agriculture, rational use of natural resources.
To speed up the clustering process, it is necessary to make appropriate adjustments to the state and regional economic policy, develop special national and regional programs, more actively conduct scientific research in different regions of Ukraine with the aim of shortening the time frame for solving this problem.
Agricultural and industrial integration is an innovative direction of development of agricultural and processing enterprises. It should cover not only large entities of economic activity, but also individual peasant farms, which will allow more effective use of natural and human potential, common infrastructure, new technologies, will contribute to the improvement of the investment climate in the agricultural sector.
Key words: integration, agro-industrial complex, investments, state support.
Постановка проблеми
Економ!чна та сощальна кризи мають негативний вплив на розвиток аграрних пвдприемств. Перебудова АПК повинна мати масштабний шновацшний характер. В цей складний час назрша потреба у здшснеш комплексно! реформи аграрного сектору економши краши. Аграрно-промислова штегращя - це шновацшний напрям розви-тку аграрних та переробних пвдприемств.
AH^i3 останшх дослщжень i публжацш
Вичизняш вчеш-економюти вважають, що особливу увагу необхвдно звернути на розвиток сшьських тери-торш, активiзувати дiяльнiсть обслуговуючих кооперативiв та кооперативiв при сшьських громадах. Результата дослвдження щодо проблем й перспектив розвитку шгеграцшних процеав, ввдродження кооперативного руху в Укралш, створення нових шгегрованих формувань висвiтленi у працях проввдних вiтчизняних та зарубiжних вчених-економiстiв: Г.В. Спаський, 1.В. Фурман, Я.В. Гонтарук, М.П. Бутко, B.C. Родша, М.1. Пугачов, П.1. Гай-дуцького, А.О. Гуторова. М. Трейа. Доведено, що для пвдвищення ефективносп виробництва необхвдно розви-вати рiзноманiтнi форми кооперацп мiж суб'ектами господарсько! дiяльностi, що сприяе бiльш рацюнальному використанню виробничого, людського та природного потенщалу.
Формулювання мети дослiдження
Метою статтi е дослiдження агропромислово! шгеграцп як основного чинника швестицшно! привабливосп сiльського господарства.
Викладення основного матерiалу дослiдження
Ciльське господарство належить до проввдних галузей АПК, ефективнiсть розвитку яко! визначае економiчну та продовольчу безпеку Украши. Bихiд сшьськогосподарсько! галузi з кризи, яка охопила li ще в кiнцi минулого сто-лiття, вбачаеться в необхiдностi формування сприятливого iнвестицiйного клiмату, на який впливають полiтичнi, соцiальнi, органiзацiйно-економiчнi, географiчнi, природно-клiматичнi, iнновацiйнi та iншi чинники. Актив!за-цiя швестицшно! дiяльностi може здшснюватися за умов сталого розвитку сшьськогосподарського виробництва, освоения сучасних технологш, впровадження нових методiв управлiння швестицшними ресурсами в розвиток як окремих сшьськогосподарських формувань так i в сшьськогосподарську галузь регiону. Полiтична нестабшьшсть держави та правова незахищенiсть вкладiв iнвестора не сприяють актив!зацп швестицшного ринку.
Важливою умовою пiдвищення ефективносп швестицшно! дiяльностi у сiльському господарствi е його коо-перацiя та штеграц!я з переробною та харчовою галузями, потужними, як вiтчизняними так i iноземними, вироб-ничо-переробними об'еднаннями, як1 здатнi залучати велик! швестицшш кошти, спрямовуючи !х на виконання iнновацiйно-iнвестицiйних проектiв i програм.
В останш роки кооперативний рух, за участю особистих i фермерських господарств та сшьськогосподарських пвдприемств, набувае великого значення для суб'ектiв господарювання ввд час обробггку грунпв або жнив, коли виникае необхiднiсть не тшьки своечасно зiбрати врожай, а й зберегти його та сформувати велику партiю зб1жжя з метою вигвдно! l! реал!зацп. Оскшьки бшьш рентабельними i конкурентоспроможними господарствами е п, що збувають перероблену i готову до споживання продукцш, все бшьше аграрних товаровиробник1в прагнуть до штеграци з переробними пiдприемствами. При цьому, враховуеться i той факт, що велик! вичизняш i зарубiжиi швестори, як правило, вкладають сво! кошти не у виробництво сшьськогосподарсько! продукцп, а у переробну та харчову промисловють. В свою чергу, переробш та харчосмаковi пiдприемства теж прагнуть до сшвпращ з аграрними структурами, так як защкавлеш у безперебшному забезпеченнi сировиною власного виробництва. З цього ми робимо висновок, що така м1жгалузева аграрно-промислова iнтеграцiя у певних адмшстративно-територiальних межах може формувати регiональнi продуктов! пвдкомплекси, забезпечуючи продовольчу безпеку кра!ни, та створюючи сприятливий швестицшний ктмат в окремих економ!чних районах.
Аграрно-промислова штегращя, як економ!чна категор!я, ввдображае систему, перш за все, шгереав м!ж державою та шгегрованим формуванням; мгж пвдприемцями учасниками об'еднання; мгж шгегрованим формуванням i
cycпiльcтвoм. ^^впадшии iнтepeciв oбoв'язкoвo пpизвeдe дo пpoтиpiч y вiднocинax мiж вищeyкaзaними cyб'eктaми та нeeфeктивнoгo фyнкцioнyвaння oб'eднaння, щo нeгaтивнo вплинe на iнвecтицiйнy пpивaбливicть peгioнy [1].
В зaлeжнocтi ввд бaгaтьox чинник1в за opгaнiзaцiйнoю бyдoвoю iнтeгpoвaнi oб'eднaння пoдiляютьcя на Ropnopa-тивнi (aкцioнepнi i xoлдингoвi cтpyктypи) та acoцiaтивнi (acoцiaцiï, стшки, кoнcopцiyми, aгpapнo-пpoмиcлoвi гpyпи, клacтepи). Ва вoни мають вплив на eкoнoмiчний i coцiaльний poзвитoк oкpeмиx тepитopiй та cтвopюють yмoви для збiльшeння oбcягiв зaлyчeння iнвecтицiй y poзвитoк АПК. He дивлячиcь на нeзaдoвiльнy зaкoнoдaвчy базу та oбмe-жeнy фiнaнcoвy пiдтpимкy cyб'eктiв oб'eднaння з 6oFy дepжaви, iнтeгpoвaнi yгpyпyвaння в y^aïm e, i ïx кшь-кicть з кoжним poкoм зpocтae. Пpиклaдoм iнтeгpoвaниx фopмyвaнь y Кив^ий oблacтi e TOB «Poпa-Агpocepвic», ТОВ «^emD», CBАT «Агpoкoмбiнaт «Калита», в ^иму ycпiшнo дie «Агpoкoмбiнaт «Cтaнicлaвcький», в Xapкiвcькiй oблacтi фyнкцioнye BCАT «Агpoкoмбiнaт» Cлoбoжaнcький». Tarn та iншi iнтeгpoвaнi oб'eднaння e в ycix peгioнax Укpaïни, aлe ïx poзвитoк пoтpeбye дepжaвнoï' пiдтpимки та наущав^ дocлiджeнь, щo дали б ввдшввдь на питання: як1 caмe iнтeгpoвaнi yгpyпyвaння нaйбiльш eфeктивнo дiятимyть в тому чи iншoмy peгioнi ^аши.
Haшi дocлiджeння cвiдчaгь, щo на швдш Укpaïни, дe poзвинyтe альсью гocпoдapcтвo i e пoтyжнa œpepo6rn iнфpa-cтpyктypa, дoцiльнo cтвopювaти клacтepнi yгpyпyвaння. Цьoмy тaкoж cпpияe наявнють зpoшyвaнoï cиcтeми у peгioнi, щo e влacнicтю дepжaви i яюю cпiльнo кopиcтyютьcя тoвapoвиpoбники нeзaлeжнo вщ фopм влacнocтi гocпoдapcтв.
Пoлiтикa cтвopeння клacтepiв знайшла пoшиpeння в 90-x poxax XX cтoлiття в ^arax Gвpoпи, мae мicцe в Бpa-зили, Чiлi та бaгaтьox шшт кpaïнax cвiтy. У CША тeopiю клacтepiв вважають oдним з ключoвиx iнcтpyмeнтiв eкoнoмiчнoгo poзвиткy oкpeмиx гaлyзeй. Щoдo Укpaïни тo цe явищe тiльки пoчинae вивчaтиcь.
Poзyмiння cyraocri клacтepy знaйшлo cвoe вiдoбpaжeння у пocтaнoвi Пpeзидiï HÀH Укpaïни «^po фopмyвaння та фyнкцioнyвaння iннoвaцiйниx клacтepiв в y^arni» дe зaзнaчeнo, щo клacтepи e типoм iннoвaцiйнoï cтpyктypи, яка визнaчaeтьcя як юpидичнa oco6a будь якoï opгaнiзaцiйнo-пpaвoвoï фopми, i дie у вiдпoвiднocтi дo зaкoнoдaв-cтвa ykpaï™, a6o гpyпa юpидичниx oci6, яка дie на ocнoвi дoгoвopy npo cпiльнy дiяльнicть бeз cтвopeння юpи-дичш].' ocoби та бeз oб'eднaння вклaдiв ïï учаетишв, з визнaчeнoю галуззю дiяльнocтi та тишм фyнкцioнyвaння, opieнтoвaними на cтвopeння та впpoвaджeння нayкoeмкoï кoнкypeнтocпpoмoжнoï пpoдyкцiï [2].
Oтжe клacтepний тип aгpapнo-пpoмиcлoвoï ^^граци e якicнo нoвим, так як бaзyeтьcя на пpoцecax caмoopгa-нiзaцiï та адаптацй' тoвapoвиpoбникiв дo нoвиx yмoв i пepш за roe в зв'язку з встушм Укpaïни дo COT, пocилeн-ням што^а^йн^ зв'язк1в з Gвpocoюзoм та пocилeнням як внyтpiшньoï так i зoвнiшньoï кoнкypeнцiï'.
Cтвopeння клacтepiв у тому чи iншoмy peгioнi швинш пepeдбaчaти poзpoбкy pядy зaxoдiв з 6o^ дepжaви та peгioнaльниx opгaнiв влади: пpийняття вiдпoвiдниx зaкoнiв та нopмaтивниx aктiв, пpoвeдeння poз'яcнювaльнoï po6ora cepeд гpoмaдcькocтi i на пiдпpиeмcтвax, cтвopeння iннoвaцiйнoï iнфpacтpyктypи, пiдгoтoвкy та пepeпiд-гoтoвкy кaдpoвoгo пoтeнцiaлy [3].
Cпeцифiкa poзвиткy ciльcькoгo гocпoдapcтвa на cyчacнoмy piвнi xapaктepизyeгьcя тим, щo фepмepcькi та oднoociбнi ceлянcькi гocпoдapcтвa виpoбляють знaчнo бiльшe ciльcькoгocпoдapcькoï opo^^u i cиpoвини, шж ciльcькoгocпoдapcькi пiдпpиeмcтвa. Oтpимaвши ввд дepжaви пaйoвi зeмeльнi нaдiли у poзмipax, як1 шшли cягa-ють 50 i бiльшe гeктapiв opTOÍ.' зeмлi на южну oкpeмy ciльcькy ciм'ю, вoни займа^^я тoвapним виpoбництвoм i e ocнoвними виpoбникaми oвoчeвoï, плoдoяriднoï', м'яcнoï, мoлoчнoï та iншoï пpoдyкцiï в periorn та ocнoвними пocтaчaльникaми cиpoвини на пepepoбнi пiдпpиeмcтвa. Дo тoгo ж ^ляни e eдиними влacникaми ciльcькoгocпo-дapcькиx упдь, за виняткoм дepжaви. Toмy ми ввaжaeмo щo ^ляни - oднoociбники, за ïx ocoбиcтим бажанням, пoвиннi бути piвнoпpaвними уча^иками клacтepниx ciльcькoгocпoдapcькиx aбo ж ciльcькoгocпoдapcькo - œpe-poбниx oб'eднaнь (pro. 1).
Рис. 1. Схема побудови кластерних об'еднань
В економiчнiй лiтературi внутрталузеве об'еднання товаровиробнишв умовно називають горизонтальною iнтеграцieю або ж м1жгосподарською кооперацieю. Iнтеграцiя сумiжних галузей, сiльського господарства i про-мисловостi, дiстала назву вертикально! штеграцп, яку ще називають агропромисловою [9], [10].
Як в першому, так i в другому випадку штегроваш пiдприeмства, поeднаннi мiж собою договiрними зобов'язаннями без втрати статусу юридично! особи кожним з них, будуть мати назву кластерних угрупувань, об'еднаних добровiльно задля досягнення, перш за все, економiчних вигiд.
В умовах зростаючо! конкуренцi!' мгж регiонами за залучення iнвестицiй, головний напрямок швестицшно! полiтики регiону повинен бути спрямований на привернення уваги до себе з боку як впчизняних так i iноземних iнвесторiв. Саме формування сильного iмiджу регiону сл1д розглядати у якостi однie! з умов досягнення ним стшких ринкових позицш. З цieю метою регiональнi органи влади усе частiше звертаються до маркетингу як до технологи демонстраци швестицшно! привабливосп сiльського господарства в регюш та забезпечення конку-рентних переваг на тих чи шших адмшстративних територiях.
Iнвестицiйний клiмат в сшьському господарствi формуеться щд впливом швестицшно! привабливосп всього регiону (рис. 2) i залежить вiд таких чиннишв, як економiчний розвиток регюну, економiчна ефективнiсть вико-ристання швестицшних ресурсiв в регiонi та сшьському господарств^ наявнiсть галузевих виробничих потуж-ностей та !х використання, вплив оргашв мiсцево! влади на розвиток шдприемства та !х об'еднань.
Надзвичайно великий вплив на формування швестицшного клiмату окремих територiй регiону мае естетич-ний стан населених пунклв, культура землеробства, екологiчний стан територи, розвиненiсть ринково! шфра-структури, дшова активнiсть мiсцевого населення, наявнiсть трудових ресурав, функцiонування кооперативних та шгегрованих виробничих структур.
Рис. 2. Середовище формування iнвестицiйного клiмату в сшьському господарствi регiону
Важливим напрямом покращення iнвестицiйно! привабливостi сiльських територiй мае бути прискорення iнтеграцiйних процесiв, впровадження iнвестицiйних екологiчних ресурсозберiгаючих технологiй, створення умов для працюючого персоналу, залучення додаткових швестицшних кошпв в розвиток сощально! i комуналь-но! шфраструктури.
Потенцiйними iнiцiаторами створення iнтегрованого об'еднання може бути держава, зовшшш, щодо АПК iнвестори, аграрнi, переробнi та iншi формування, як1 входять в агропромисловий комплекс. При цьому, держава не може самостшно, без згоди шших iнiцiаторiв iнтеграцiйного процесу, здшснювати об'еднавчi заходи, так як кожний з учасникiв майбутнього угрупування повинен чггко уявляти його цiль та економiчнi вигоди в межах ново! структури.
Держава защкавлена у створеннi таких об'екпв, так як ввдбуваеться [4]:
- забезпечення продовольством високо! якосп та послугами населення територi!;
- забезпечення робочими мюцями, послаблення сощально! напруги в сiльськiй мiсцевостi;
- отримання податк1в вiд господарсько! дiяльностi iнтегрованого формування;
- участь в репональних програмах соцiально-економiчного розвитку.
При цьому державна шдтримка сiльських товаровиробнишв полягае у:
- зб№шенш обсяпв бюджетування з метою в1дтворення матерiально-технiчно!' бази та побудовi вiдповiдно! шфраструктури;
- створенш на законодавчому рiвнi умов покращення iнвестицiйно! привабливостi сшьськогосподарсько! галузi;
- стимулюваннi впровадження шновацшних технологiй у виробництво;
- удосконаленш методiв кредитування товаровиробник1в;
- стимулюванш товаровиробник1в в покращеннi родючостi земель альськогосподарського призначення.
Крiм цього, на думку авторiв, держава повинна бшьш активно втручатись в розбудову сшьськогосподарсько!
галуз^ брати участь в управлшш iнтеграцiйними процесами та !х швестуванш. Держава повинна бути представлена
в такому угрупуванш як рiвноправний суб'ект господарсько! дiяльностi. Це пов'язано з тим що вона е одним з основних ÎHBecTOpiB в сшьськогосподарську галузь i повинна дiево впливати через сво1х представник1в в шге-грованих формуваннях на ефективнiсть використання iнвестицiй, здiйснювати контроль за цшьовим використан-ням коштiв та ïx своечасним поверненням, за користуванням державними об'ектами iнфраструктури. Особливого значения мае набути контроль з боку держави за використанням на швдш Украши зрошуваноï та дренажно! систем, дощувальноï теxнiки, свердловин, що використовуються на мiсцевому зрошеннi а також водних об'еклв, якi належать державi i якими, майже безкоштовно, користуються аграрники. Здiйснюючи контроль за використанням земельних i водних ресурав, держава повинна здшснювати лiцензуваиия господарсько! дiяльностi аграрних шд-приемств та орендних колективiв. Це змусить ïx бережно вщноситись до використання цих ресурав, застосову-ючи науково обгрунтованi авозмши та режим зрошення для окремих сшьгоспкультур.
Великою перевагою аграрно-промислових кластерiв над iншими iнтегрованими об'еднаннями е те, що до сшвпращ з аграрними та переробними пiдприемствами залучаються особистi селянськ1 господарства [5].
Сучасш умови розвитку сiльського господарства вимагають формування ресурсного потенцiалу та його ефек-тивного використання з метою задоволення зростаючого попиту населення на продукта харчування. I в цьому процеа важливу роль вiдiграють особисп селянськ1 господарства, як1 майже повшстю задовольняють потреби населення краши у таких продуктах як м'ясо, молоко, яйця, овоч^ фрукти тощо.
В зв'язку з отриманням в результат роздержавлення i приватизацiï земельних та майнових пав бiльшiсть селян стали виробляти значно бiльше сiльськогосподарсько!' продукци, нгж потрiбно ш для власного споживання. Являю-чись складовою частиною соцiально-економiчноï структури аграрного сектору економши, особист селянськ1 господарства на рiвниx конкурують з великими сшьськогосподарськими щдприемствами, реалiзуючи на ринках збуту бiльш дешеву та як1сну иродукщю. Разом з тим, не маючи, належно1 iнформацiï про змiни кон'юктури на ринках, селяни виробляють, як правило, надлишок продукци, яка не користуеться попитом. Це призводить до втрат виро-блено1' продукци, ïï знецiнення та фiнансовиx збитк1в товаровиробнишв. Ще одним чинником, що негативно впливае на економiчний розвиток особистих селянських господарств е ïx невеликий розмiр та незначнi прибутки. Тому вони не мають можливостi закуповувати теxиiку, насiння, добрива та iншi засоби виробництва за низькими оптовими щнами. Кооперуючись мгж собою могли б бшьш ефективно використовувати ресурсний потенцiал, а сшвпраця з мережевими структурами на договiрниx засадах давала б змогу ш мати гарантшний ринок збуту та отримувати за нижчими, оптовими цiнами засоби виробництва [6]. Розвиваючись, особистi селянсью господарства могли б нада-вати новi робочi мiсця сво1'м безробiтним односельцям, зменшуючи соц1альну напругу у альськш мiсцевостi.
Виробничий досввд та шдприемницька дiяльнiсть показують, що переробнi та xарчосмаковi пiдприемства без використання ресурсу особистих господарств населення не здатш не тшьки до розширеного виробництва, а й до функцюнування з мшмальною прибутковiстю [7]. Тому м'ясо - та м'ясопереробш пiдприемства вбачають свое подальше економiчне зростання тшьки у сшвпращ з господарствами населення, як характеризуются стiйкiстю постачання сировини. Таким чином, велиш сiльськогосподарськi, фермерсьш, особистi селянсьш господарства та переробш i xарчосмаковi пвдприемства не е антиподами. ïx виробнича дiяльнiсть доповнюе одна одну, створю-ючи в крш'ш потужний аграрно-переробний потенцiал.
Аграрно-промислова iнтеграцiя е однiею з основних форм штенсифжаци сiльського господарства та пере-робно1' i харчово1' промисловосп, методом покращення ïx iнвестицiйноï привабливосп, поглиблення виробничих зв'язк1в та економшо-фшансових в1дносин м1ж окремими учасниками об'еднання. Ефективне функцiонування регiональниx i мiжрегiональниx кластерiв призведе до рацiонального розпод^ працi в межах окремих регюшв, створенню додаткових робочих мiсць, прискоренню темпiв розвитку наукоемких теxнологiй в сшьському госпо-дарствi, рацiональному використанню природних ресурсiв.
Досв1д створення кластерних структур на Подiллi, Прикарпаттi, Криму, Днiпропетровськiй, Миколаïвськiй, Херсонськ1й та шших областях Украши сввдчить про складисть цього процесу, який гальмуеться ввдсутшстю вiд-повiдноï законодавчо1' бази, слабшстю партнерських вiдносин мiж органами мюцево1' та державно1' влади, недо-статньою фшансовою пiдтримкою з боку держави, вадсутшстю iнiцiатив регiональниx органiв влади та шшими негативними чинниками.
Для прискорення процесу кластеризацп необxiдно внести вiдповiднi корективи в державну i регiональну еко-номiчну полiтику, розробити спецiальнi загальнодержавш i регiональнi програми, бiльш активно проводити нау-ковi дослiдження в рiзниx регiонаx Укра1'ни з метою скорочення термiнiв вирiшення цiеï проблеми.
Висновки
Аграрно-промислова iнтеграцiя - це шновацшний напрям розвитку аграрних та переробних шдприемств. Вона повинна охоплювати не тiльки великi суб'екти господарсько1' дiяльностi, а й особистi селянсьш господарства, що дозволить бшьш ефективно використовувати природний та людський потенцiал, спiльну iнфраструктуру, новi технологи, сприятиме покращенню iнвестицiйного клiмату в АПК.
З огляду на те, що в аграрному ^ra^i регюшв особисп селянськ! господарства займають важливе мiсце у виробництвi сiльськогосподарськоï продукци, а держава е власником значно!' частини ринково!' шфраструктури,
доцшьно поряд з шшими штегрованими об'еднаннями створювати кластери в межах АПК з участю KOoneparnBiB селянських господарств та держави, як власника ринково1 та виробничо1 iнфpaстpуктуpи.
Список використаноТ лiтератури
1. Спаський Г.В, .Швець А.А. Формування та розвиток штеграцп агропромислового виробництва в умовах евроштеграцп. Eкoнoмiкa АПК. 2019. С. 97-107.
2. Фурман I. В. Мехашзм управлшня opгaнiзaцiйнoю взaемoдiею пiдпpиемств системи АПК. Вюник Хмель-ницького нацюнального унiвepситeту. 2021. № 3. С. 40-47.
3. Гонтарук Я.В. Перспективи розвитку виробничого потенщалу пiдпpиемств агропромислового сектору на oснoвi дoсвiду «Всеукрашського наукового-навчального консорщуму» .Colloquium-journal. 2020. № 20. С. 16-24.
4. Rusnak, A. V., Karnaushenko, A. S. and Petrenko, V. S. (2018), "Legislative support of innovation activity in Ukraine: problems and ways to overcome them", Efektyvna ekonomika, 10, available at: http://www.economy.nayka. com.ua/?op=1&z=6574 (accessed 05 Feb 2020). DOI: 10.32702/2307-2105-2018.10.2
5. Боровж Л.В., Танклевська Н.С. Вплив швестицшно1 пoлiтики на формування еколопчного iнвeстицiйнoгo пoтeнцiaлу сшьського господарства. 1нтелект ХХ1. № 3. 2019. С. 121-125.
6. Петша Л.В. Державне регулювання iнвeстицiйнoï дiяльнoстi аграрно1 сфери Херсонсько1 oблaстi. Вюник аграрно1 науки Причорномор'я. 2010. № 1(52). С. 209-214.
7. Петренко В. С.; Карнаушенко А. С. Розвиток сшльних аграрних пвдприемств Украши. Вiсник Одеського нaцioнaльнoгo унiвepситeту. Cepiя: Eкoнoмiкa, 2017, 22, Вип. 9: 42-46.
References
1. Spassky G.V., Shvets A.A. (2019). Formuvannya ta rozvytok intehratsiyi ahropromyslovoho vyrobnytstva v umovakh yevrointehratsiyi [Formation and development of the integration of agro-industrial production in the conditions of European integration]. Ekonomika APK - Economy of agro-industrial complex. P. 97-107.
2. Furman I. V (2021). Mekhanizm upravlinnya orhanizatsiynoyu vzayemodiyeyu pidpryyemstv systemy APK [Mechanism of management of organizational interaction of enterprises of the agro-industrial complex system]. Visnyk Khmel'nyts'koho natsional'noho universytetu - Khmelnytskyi National University. No. 3. P. 40-47.
3. Hontaruk Y.V.(2020). Perspektyvy rozvytku vyrobnychoho potentsialu pidpryyemstv ahropromyslovoho sektoru na osnovi dosvidu «Vseukrayins'koho naukovoho-navchal'noho konsortsiumu» [Prospects for the development of the production potential of enterprises in the agro-industrial sector based on the experience of the "All-Ukrainian Scientific and Educational Consortium"]. Solloquium-journal. No. 20. P. 16-24.
4. Rusnak, A. V., Karnaushenko, A. S. and Petrenko, V. S. (2018), "Legislative support of innovation activity in Ukraine: problems and ways to overcome them", Efektyvna ekonomika, 10, available at: http://www.economy.nayka. com.ua/?op=1&z=6574 (accessed 05 Feb 2020). DOI: 10.32702/2307-2105-2018.10.2
5. Borovik L.V., Tanklevska N.S. (2019). Vplyv investytsiynoyi polityky na formuvannya ekolohichnoho investytsiynoho potentsialu sil's'koho hospodarstva [The influence of investment policy on the formation of ecological investment potential of agriculture]. Intelekt XXI - Intelligence XXI. No. 3. P. 121-125.
6. Petina L.V (2010). Derzhavne rehulyuvannya investytsiynoyi diyal'nosti ahrarnoyi sfery Khersons'koyi oblasti [State regulation of investment activity in the agrarian sphere of the Kherson region]. Visnyk ahrarnoyi nauky Prychornomorya -Herald of Agrarian Science of the Black Sea Region. No. 1(52). P. 209-214.
7. Petrenko V S.; Karnaushenko A. S. (2017). Rozvytok spil'nykh ahrarnykh pidpryyemstv Ukrayiny [Development of joint agrarian enterprises of Ukraine]. Visnyk Odes'koho natsional'noho universytetu. Seriya: Ekonomika - Odessa National University. Series: Economics, 22, № 9. 42-46.
