Адаптивний колективний суб’єкт управління як новий формат взаємовідносин держави та громадянського суспільства Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

Матвеенко 1рина Володимирiвна,

кандидат наукз державного управлтня, провгдний спещалкт вгддглу орга-нЬацп сем1нар1в за державним замов-ленням Управлтня тдвищення квал1-фхкацп кадргв Одеського регюнального тституту державного управлтня Нацюнальног академп державного управлтня при Президентовi Украти.

Матвеенко Ирина Владимировна,

кандидат наук по государственному управлению, ведущий специалист отдела организации семинаров по государственному заказу Управления повышения квалификации кадров Одесского регионального института государственного управления Национальной академии государственного управления при Президенте Украины

Iryna Vladimirovna Matveyenko,

PhD in Public Administration, leading specialist seminars for public order management skills development of the Odessa Regional Institute of Public Administration of the National Academy of Public Administration under the President of Ukraine.

АДАПТИВНИЙ КОЛЕКТИВНИЙ СУБ'СКТ УПРАВЛ1ННЯ ЯК НОВИЙ ФОРМАТ ВЗАСМОВЩНОСИН ДЕРЖАВИ ТА ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСП1ЛЬСТВА

Анотащя. Висв^лено встановлення взаемовщносин держави та грома-дянського сусшльства у контекст адаптивного колективного суб'екта управлтня. Проаналiзовано сучасний стан взаемовщносин учасниюв управлш-ського процесу. Обгрунтовано, що встановлення взаемовщносин держави та громадянського сусшльства на сучасному управлшському етат передбача-ють запровадження формуючих впливiв держави. Визначено концептуальш засади створення адаптивного колективного суб'екта управлтня з вщповщ-ною модифшащею моделей взаемовщносин, зниженням рiвня форма^зацп управлiнського процесу.

Ключовi слова: держава, громадянське сустльство, формуючi впливи, адаптивний колективний суб'ект управлтня.

АДАПТИВНЫЙ КОЛЛЕКТИВНЫЙ СУБЪЕКТ УПРАВЛЕНИЯ КАК НОВЫЙ ФОРМАТ ВЗАИМООТНОШЕНИЙ ГОСУДАРСТВА И ГРАЖДАНСКОГО ОБЩЕСТВА

Аннотация. Освещено установление взаимоотношений государства и гражданского общества в контексте адаптивного коллективного субъекта управления. Проанализировано современное состояние взаимоотношений участников управленческого процесса. Обосновано, что установление взаимоотношений государства и гражданского общества на современном управленческом этапе предусматривают введение формирующих влияний государства. Определены концептуальные основы создания адаптивного коллективного субъекта управления с соответствующей модификацией моделей взаимоотношений, снижением уровня формализации управленческого процесса.

Ключевые слова: государство, гражданское общество, формирующие влияния, адаптивный коллективный субъект управления.

ADAPTIVE COLLECTIVE SUBJECT MANAGEMENT AS A NEW FORMAT OF RELATIONS BETWEEN THE STATE AND CIVIL SOCIETY

Abstract. The article considers the establishment of relations between the state and civil society in the context of the adaptive collective subject management. Analyzed current state of the relationship management process participants. It is proved that the establishment of relations between the state and civil society at the present stage, provide for the introduction of forming influence of the state. Defined the conceptual basis of the creation of adaptive collective subject managements with corresponding modification of the model of relations, the decline in the formalization of the management process.

Keywords: government, civil society, forming influences, adaptive collective subject management.

Постановка проблеми. Страте-пчний курс Украши на европейську штегращю характеризуеться як складний та багатоаспектний процес. Насамперед це зумовлено трансфор-мацшними процесами нашо!' дер-жави з урахуванням мiжнародних тенденцш та принципами розвит-ку i функщонуванням мiжнародноï управлшсько!' системи. Поряд з еко-

номiчною та пол^ичною штегращею Украши до бвропейського Союзу постае питання щодо формування зршого громадянського сустль-ства, яке здатне не лише створювати власний сощокультурний проспр, щентифшувати себе в единому сощ-окультурному простора а й характеризуеться високим рiвнем побудови взаемовщносин з державою. Взаемо-

вщносини та взаемовплив передба-чають оргашзащю стльно! держав-но-управлшсько! дiяльностi, з ч^ким визначенням 11 змiсту та спрямоваш-стю на отримання вщповщних ре-зультатiв. За таких умов актуальним е питання вщповщальносп не лише суб'екпв державного управлiння за реалiзацiю ними державно! полгги-ки, а й самого сусшльства. Важли-ву роль у цьому процес вiдiграють формуючi впливи держави, як здат-нi забезпечити умови для створення адаптивного колективного суб'екта управлшня, сприяти формуванню громадянсько! культури, розвит-ку громадянсько! вiдповiдальностi, розширенню меж суспiльного простору.

Анашз останнiх дослiджень i пу-блжацШ. Аналiз наукового доробку з означено! проблематики демонструе певний спектр дослщжень. Систе-матизацiя та узагальнення наукових розвщок надало змогу розподiлити !х за такими напрямами:

• формування ввдносин мiж вла-дою i суспiльством з урахуванням тенденцiй глобалiзацi! [1-3];

• адаптацiя законодавства у сферi громадянського суспiльства та фор-малiзацiя публiчно-адмiнiстратив-них структур зпдно з европейськими стандартами [4];

• врегулювання питання укра!н-сько! та европейсько! iдентичностi в европейськiй системi партнерства [5];

• проведення шформацшних кам-панiй з евроiнтеграцiйно! пол^ики [6];

• трансформацiя комунiкативних обмМв мiж владою i громадянським сусшльством з урахуванням евро-пейських тенденцш [7-8].

Втiм поза увагою науковщв зали-шаються питання побудови моделi взаемовiдносин держави та суспiль-ства як адаптивного колективного суб'екта управлшня з урахуванням сучасних европейських тенденцш.

Мета статп. Визначення основ-них переваг встановлення взаемо-вщносин держави та громадянського сусшльства у контекст створення адаптивного колективного суб'екта управлiння з шновацшними методами спiвпрацi, спрямованими на досягнення конкретного результату управлшня.

Основними завданнями статп е: проаналiзувати сучасш напрями встановлення взаемовщносин держави та громадянського сусшльства з урахуванням тенденцш европейсько! штеграци; визначити сутшсть та основш засади функцiонування адаптивного колективного суб'екта управлiння; обгрунтувати дощль-нiсть створення адаптивного колек-тивного суб'екта управлiння як нового формату взаемоввдносин держави та громадянського сусшльства.

Виклад основного матерiалу. Сучаснi соцiологiчнi опитування де-монструють негативну тенденцiю у державно-управлiнському процей, низький рiвень довiри до держав-них iнституцiй, вiдсутнiсть творчих шщатив з боку громадян. Так, зпдно iз соцiологiчним опитуванням, проведеним Центром Разумкова, серед дорослого населення в перюд iз 6 по 12 березня 2015 р. щодо рiвня довiри до дiяльностi Уряду, Верховно! Ради, Президента Укра!ни вста-новлено наступнi показники: 26,1 %, 25,5 % та 35,6 % вщповщно [9]. Впм, за даними цього Центру бшьшють

громадян (52,7 %) висловилися за вступ Украши до бвропейського Союзу, не тдтримують дану щею 29,6 % та 17,7 % не визначилися у сво!х прю-ритетах [10]. Результати опитування демонструють зорiентованiсть громадян на европейську штегращю та европейський вектор розвитку нашо! держави. Однак пасивнiсть громадян у державно-управлшському процесi, високий рiвень недовiри до влади ви-магають вщ держави винайдення но-вих дiевих та конструктивних форм взаемоди iз суспiльством.

Указ Президента Украши "Про Стратегш сталого розвитку "Укра!-на - 2020" визначае напрями та пр^ оритети розвитку краши, а також показники досягнення встановлених шлей. Метою "Стратеги-2020" е до-сягнення европейських стандартiв життя та пдного мiсця Украши у свт. Головною передумовою реал^ заци Стратеги виступае суспiльний договiр мiж владою, бiзнесом та гро-мадянським сусшльством, де кожна сторона мае свою зону вщповщаль-ностi [11]. Отже, сшльне прагнення держави та громадянського сустль-ства до евроштеграцшного проце-су вимагае винайдення нових форм побудови взаемовiдносин. Вiдповiд-но до цього перед державою постае завдання у формуванш сшльно1 взаемоди мiж усiма акторами держав-но-управлшського процесу для до-сягнення певних результапв. Низька впливовiсть держави на сусшльство доводить необхiднiсть використан-ня формуючих впливiв та створення адаптивного колективного суб'екта управлшня.

Спiльне управлiння передбачае перетворення кожного громадяни-

на на активного учасника процесу управлiння на основi формуючих впливiв держави. Останш займають у цiй системi мюце поеднуючого ланцюга мiж суб'ектами державного управлшня та громадянським сусшльством i сприяють формуванню громадянсько! вщповщальносп, вну-трiшнiх цiнностей та активность

Здебшьшого у державному управ-лшш колективний суб'ект управ-лiння розглядаеться з позицш гно-сеологiчного характеру як модель вщносин усiх вщповщних явищ. Проте у взаемовiдносинах держави та сусшльства, де головним чин-ником виступае людський фактор, який не завжди вписуеться в запро-поноваш моделi вiдносин i здатен до протиди та змши взаемовщно-син держави i сусшльства, доцшьно розглядати створення адаптивного колективного суб'екта управлiння як системи онтолопчного характеру. Остання вщображае розгляд системи як реально юнуючого об'екта. З шшо1 позици онтологiя розглядаеться як цшсна структурна специфiка вщповвдно1 предметно1 галуз^ з фор-малiзованою уявою, що мiстить вщ-повiднi термiни та велику кшьюсть зв'язкiв, якi доводять доцшьшсть !х спiввiдношення.

Найчастiше домшуе розумiння взаемовiдносин держави i сусшльства як надсистемно1 та надоргаш-зацшно1 системи, яка мае в основi теоретичнi моделi, притаманнi ф^ лософи. Втiм самi взаемовiдносини в державному управлшш регламен-туються, з одного боку, норматив-но-правовими актами, з другого — адмшютративними регламентами дiяльностi суб'ектiв державного

управлшня, з третього — структур-ними положеннями, з четвертого — гаранпями прав та свобод громадян, а також спробами побудувати взае-моввдносини з громадянським сус-пiльством через створення оргашза-цiй "третього сектору".

Складшсть побудови взаемовщ-носин в аспект партисипативного управлiння в тому, що будь-яке пе-ренесення з теорш менеджменту та органiзацiй в теорш державного управлшня передбачае юнування реально! оргашзацшно! структури, яка може бути описана як вщноси-ни мiж предметами. Найчастiше ос-тання розглядаеться як тополопчш вiдносини (близьюсть, позицiя). У випадку побудови взаемовщносин держави iз суспiльством основним е вплив суб'екпв державного управлшня на громадянське суспiльство, i щ взаемовiдносини — динамiч-нi (вплив, залежшсть, взаемодiя тощо). Складнiсть полягае також у тому, що суб'ектам державного управлшня притаманна статичшсть, часто консерватизм, а громадян-ському сусшльству — динамiчнiсть, адаптованiсть, пристосовшсть до об-ставин або протвддям. Саме тому до-слiдники в галузi державного управ-лiння пропонують ввести адаптивну структуру управлiння при побудовi взаемовiдносин держави iз сусшль-ством, яка краще пристосовуеться до швидко! змiни зовнiшнiх умов, де творча, змютовна сторона дiяльностi переважае над формальною [12, с. 13].

Вважаеться, що за допомогою таких дш вiдбудуться рушшш змiни у взаемовiдносинах держави та су-спiльства, якi завжди е взаемними, але не завжди симетричними. Впм

це доволi складний процес, який уне-можливлюеться особливостями д^ яльностi суб'ектiв державного управ-лшня.

Таким чином, побудову взаемовiд-носин держави i суспiльства слiд роз-глядати через формуючi впливи держави (а не щлеспрямоваш), оскшьки вони динамiчнi, i вiдношення складо-вих системи тако! взаемодi! вплива-ють на всю систему та ва !! частини. Слiд зауважити, що вй вiдносини впливають один на одного i вiдчува-ють на собi вплив один одного. Саме формуючi впливи мають стати регулятором для створення адаптивного колективного суб'екта управлшня, який створено за бажанням людей та з урахуванням !хньо! внутршньо! цензури до побудови взаемовщносин держави i суспiльства.

Ознаками адаптивного колектив-ного суб'екта управлiння (АКСУ) е адаптовашсть до ситуацi! у невизна-чених умовах, творчiсть та шщатив-нiсть, громадянська вiдповiдальнiсть, громадянська злагода, стратепя "ево-люцiйних" перетворень, яким при-таманнi тривалi та поступовi змiни, у процесi яких вщбуваеться: форму-вання цiнностей та едносл поглядiв; модернiзацiя суспiльних процеав; вiдносини спiвробiтництва, взаемо-допомоги на противагу конфлшту та конфронтацi!; ознаки сощально-пси-хологiчних явищ — згуртовашсть, цiннiсно-орiентацiйна еднiсть, са-мовизначення, самооргашзовашсть, самовряднiсть; колективна iденти-фiкацiя; цшсний характер мотива-цГ!; об'ективнiсть у визначенш цiлей; створення вiдповiдного простору — сшлкування, настрiй, звича!, тради-цi!; функцiонування адаптивного ко-

лективного суб'екта управлшня на основi формуючих впливiв, що е пе-редумовою для формування зршого громадянського сустльства.

Основу адаптивного колективно-го суб'екта управлiння складае формування громадянсько1 вщповщаль-ностi, громадянсько1 активностi та громадянсько1 культури.

До критерив оцiнювання ефек-тивностi адаптивного колективного суб'екта управлшня слщ вщнести: здатнiсть суб'ектiв адаптивного колективного управлшня до сшвпраш та сшвтворчосп; розвиток мотиваци суб'ектiв управлiння до шновацш-них форм взаемовiдносин; розвиток внутршнього середовища та сош-ального простору; шдвищення ком-петентностi; орiентований змiст державно-управлшсько1 дiяльностi; позитивнi змши у результатах вза-емовiдносин на основi формуючих впливiв; впровадження шновацшних методiв; формування базових цшнос-тей; досягнення певних результапв у державно-управлшськш дiяльностi.

Складовими адаптивного ко-лективного суб'екта управлiння е: суб'екти державного управлшня, громадянське сустльство, громад-ськi оргашзаци, незалежнi анал^ич-нi центри ("Фабрики думок"), про-фесiйнi i творчi спiлки, оргашзаци роботодавцiв, благодiйнi оргашзаци, релтйш органiзацil, недержавнi засоби iнформацil, засоби масово1 комунiкацil, клуби громадян за ш-тересами та iншi нешдприемницью товариства i установи, iншi форми самооргашзаци та самоврядування громадян, а також окремi громадяни.

Слiд зауважити, що зв'язки в адаптивному колективному суб'екп

управлшня з позицш формального тдходу е безперервними, двосторон-шми, рiвноправними.

Креативнiсть кожного учасника адаптивного колективного суб'екта управлшня виявляеться в адапто-ваностi до ситуаци у невизначених умовах, творчосп та iнiцiативностi, громадянсько1 вiдповiдальностi та активносп, формуваннi едностi цiн-ностей та поглядiв, модернiзацil су-сшльних вiдносин, усвiдомленнi та прийняттi переваг сшльного управ-лiння, взаемовiдносин у дiалогових формах, взаемодопомоги (на про-тивагу конфлiкту та конфронтаци), згуртованостi, орiентацil на еднiсть, самовизначенш, самоврядностi, ко-лективнiй iдентифiкацil, цшсному характерi мотивацil, об'ективностi у визначенш цiлей, створеннi вiдпо-вiдного сошального простору, спiл-куваннi, спiльнiй дiяльностi з орi-ентованiстю на досягнення певного продукту (зрше громадянське сустльство).

Адаптивний колективний суб'ект управлшня е системою з шдсисте-мами моделювання навколишнього середовища. Для ще1 системи ха-рактерний — процес об'еднання та взаемозв'язку елементiв, яким при-таманнi штегровашсть, самовряд-нiсть, самоорганiзацiя вiдповiдно до виклиюв навколишнього середовища. Його моделювання виступае важливою умовою для збереження рiвноваги системи АКСУ з ураху-ванням властивостей, параметрiв, характеристик внутршнього середо-вища. Моделювання навколишнього середовища засновано на принципах: пропорцiйностi внутрiшнього та на-вколишнього середовищ; оптималь-

ного !х зютавлення та рацiонального стввщнесення.

Моделювання взаемовiдносин внутрiшнього середовища засноване на принципах адаптацп та реалiзу-еться у виглядi напрямiв змш вну-трiшнього середовища, як оновлен-ня, модернiзацiя, змiна структурних властивостей, формування та роз-виток нових форм взаемовщносин, побудова внутршшх зв'язкiв. Моделювання внутрiшнього середовища вiдбуваеться на основi формуючих впливiв, вiдповiдальностi, активнос-тi, узгодженостi дш, творчостi та Ш-цiативностi.

Об'еднання та взаемозв'язок еле-менпв сприяе саморозвитку системи, а саме: за рахунок внутршшх ресур-йв та джерел вiдповiдно до власно! програми. Саморозвиток передбачае наявнiсть у системi цiлепокладання, при якому система сама розробляе цш свого розвитку, формуе страте-пю i тактику, певну програму. Вся подальша дiяльнiсть системи являе собою реалiзацiю цiлей. Самоорга-нiзацiя чи процес створення зв'язюв мiж елементами, формування оргаш-зацiйних структур, розподш функцiй виступае важливим фактором утво-рення якiсно нових структур, !х упо-рядкованостi. Саморегуляцiя мiстить у собi суб'ект власно! життедiяльнос-т та систему механiзмiв регулюван-ня його дiяльностi. Самоврядування як процес i система перевтiлення об'екта управлiння в суб'ект перед-бачае наявшсть у системi двох шд-систем: управлшсько! та тiе!, якою керують, розробку та реалiзацiю державно-управлiнських впливiв, використання дiалогових форм взаемовщносин. Iнтегрованiсть системи

полягае у взаемозв'язку та взаемоза-лежностi всiх учасниюв АКСУ, едно-стi поглядiв, злагод^ едностi цiннос-тей. Вiдповiдно до зовшшшх впливiв характерним е процес об'еднання та взаемозв'язку всiх елементв для збе-реження та розвитку системи.

Властивiстю системи е присто-сування до навколишнього середо-вища, !й притаманна висока гнуч-исть, адаптивнiсть, що виражаеться у здатносп адаптування до постшно змiнюваних умов з допомогою спещ-альних засобiв. Вiдповiдно до умов оточення, вона мае прогресивний вектор адаптаци (змiни згiдно з про-гресивними тенденцiями розвитку), розвивальна адаптащя виражаеться у якiсних змшах системи та середовища, сощальний вид адаптацi! системи охоплюе взаемини людей, спiльностей, iнститутiв i соцiального оточення.

Система знаходиться у сташ рiв-новаги та досягненнi щлей через формуючi впливи, що виражаеться в узгодженосп властивостей скла-дових системи, це сприяе високш стабшьносл, виникненню нових функцiй та пристосувальних мож-ливостей. Створення та функцюну-вання АКСУ на основi формуючих впливiв спрямовано на формування громадянсько! вiдповiдальностi, культури, активностi, узгодженосп дiй, що знижуе рiвень конфлшпв та конфронтацi! у системi та визначае рiвень !! рiвноваги (див. рис. 1).

Отже, адаптивний колективний суб'ект управлшня слщ розглядати як складну систему взаемовщносин держави та суспiльства, яка склада-еться iз сукупностi категорiально! i практично-прикладно! пiдсистем,

об'еднаних великою кшьюстю зв'яз-кiв на основi формуючих впливiв, де основними параметрами виступають рiвнi системи: субстанцiйний, по-будови вщносин, функцiонування, розвитку, та характеризуеться кате-горiями "громадянське сустльство", "сустльство", "держава", "форму-ючий вплив", "колективний суб'ект управлiння", "громадянська вщпо-вiдальнiсть", "система", "зв'язки",

"адаптивний колективний суб'ект управлiння".

Ефектившсть управлiння через формуючi впливи визначаеть-ся масштабнiстю змiн; оцшюеться за кiлькiстю елементiв, що зазнали впливу, та за ступенем ютотносп ви-кликаних змiн; закрiпленням у свщо-мостi людей мислительно-вольових iмпульсiв; формуванням вiдповiдноl моделi поведiнки.

Рис. 1. Створення адаптивного колективного суб'екта управлiння на основi формуючих впливiв держави на громадянське суспiльство

У практичному вимiрi е дощль-ним розроблення концепци взаемо-вiдносин держави та суспiльства як адаптивного колективного суб'екта управлiння. Основою ще! концепцi! мають стати не декларативш заяви, а конкретнi результати взаемин з урахуванням можливостей i терм^ нiв досягнення результатiв. Змютом концепцi! мае бути проектування об'ектв з органiзацi! та розвитку людсько! дiяльностi (у цьому випад-ку — сощальне та правове проектування). Таке проектування повинно носити продуктивно-орiентовний характер, що передбачае чггке визна-чення цiлей, методiв, умов !х досягнення з урахуванням економiчно!, екологiчно!, соцiально!, культурно!, етшчно! доцiльностi тощо. Рацю-нально складати концепщю з пози-цiй оргашзаци соцiально! дiяльностi загалом, що мютить у собi: соцiальну взаемодiю, схематизащю досвiду со-цiальних взаемодiй та формування схеми, що вщбивае !х функцiональну структуру; технологi! впровадження розроблених схем взаемодш, а та-кож критери оцiнювання результа-тiв дш щодо налагоджено! взаемодi! держави та сустльства (див. рис. 2). Вироблена концепщя мае повнiстю вiдрiзнятися вщ iнших аналогiчних продуктiв i приводити до загально! мети дiяльностi АКСУ. I! вироблення передбачае:

• контент-аналiз нормативно-пра-вових актiв щодо побудови взаемоди держави та суспiльства задля визна-чення рiвня !х правово! узгодженост й однозначностi трактувань;

• узгодження вах норматив-но-правових актiв щодо побудови взаемовщносин держави та сусшль-

ства задля вироблення едино! систе-ми та схеми !х запровадження;

• вироблення критерi!в оцтюван-ня ефективносп, результативностi та соцiального ефекту вщ запроваджен-ня нормативно-правових акпв щодо побудови взаемовiдносин держави та сустльства;

• вироблення схеми взаемовщно-син мiж державою та сустльством через формуючi впливи;

• регламентащя формуючих впли-вiв з боку дощльносп, коректностi та неманiпулятивностi !х використання;

• унеможливлення полiтизацi! д^ яльностi адаптивного колективного суб'екта управлшня;

• опис та систематизацiя методiв формуючих впливiв, контроль за !х використанням;

• вироблення системи формування громадянсько! вiдповiдальностi та активностi громадянського сустльства при створент умов для демо-кратизацi! взаемовiдносин держави та сустльства.

Висновки. Шдводячи тдсум-ки з означено! проблематики, слщ зауважити, що встановлення взае-мовiдносин держави та громадянського сустльства на сучасному управлтському етат передбачають запровадження формуючих впли-вiв держави. Такi впливи посщають у цiй системi мюце з'еднувального ланцюга мiж суб'ектами державного управлтня та громадянським сустльством i сприяють формуван-ню громадянсько! вщповщальносп, внутрiшнiх цiнностей та активность Ознаками АКСУ е адаптоватсть до ситуаци у невизначених умовах, творчють та iнiцiативнiсть, орiен-товатсть на досягнення певного

Громадянська вщповщальнють

Громадянська активнiсть

Адаптивний колективний суб'ект управлiння

Соцiальний ефект

Сусптьство

Комплекс методiв формуючих впливiв

Параметри ефективност взаeмовiдносин держави та громадянського суспiльства

Теоретична модель формуючих впливiв на громадянське суспiльство

Нормативно-правовi моделi громадянського суспiльства

Суб'екти державного управлшня

Взаeмовiдносини держави та суспiльства на принципах транспарентности iнклюзивностi та прозорост

Формуючi впливи держави

Параметри та критерп ефективностi формуючих

впливiв

Новий стиль державно-управлiнськоí дiяльностi

Громадсью органiзацií

Фабрики думок"

Професiйнi i творчi спiлки

Органiзацií роботодавцiв

Благодмы органiзацií

Неурядовi органiзацií

Клуби громадян за iнтересами

lншi форми самооргаызаци та самоврядування громадян

Громадяни

Рис. 2. Модель створення зршого громадянського суспшьства

результату, впровадження шнова-цшних форм взаемов1дносин на основ! розвинено1 громадянсько1 вщ-пов1дальност1, внутр1шньо1 цензури суб'ект1в взаемов1дносин та !х актив-ност1, що е передумовою для форму-вання сталого, розвиненого грома-дянського суспшьства.

Перевагами формуючих впли-в1в на громадянське сустльство в контекст1 створення адаптивного

колективного суб'екта управлшня е дощльшсть !х використання в трансформацшних умовах, спря-мован1сть на формування сталого та розвиненого громадянського су-сшльства, використання шновацш-ного методу сшвпращ, максимальне задоволення потреб та штереав ус1х учасник1в АКСУ. Виходячи з отри-маних результат1в досл1дження, у практичному вим1р1 е дощльним роз-

роблення концепци взаемовщносин держави та сустльства як адаптивного колективного суб'екта управ-лiння. Основою ще! концепци мають стати не декларативш заяви, а кон-кретнi результати взаемовщносин з урахуванням можливостей i термiнiв досягнення результатiв. Змiстом концепци мае бути проектування об'ек-тв з органiзацi! та розвитку людсько! дiяльностi (у цьому випадку — со-цiальне та правове проектування). Таке проектування повинно носити продуктивно-орiентовний характер, що передбачае чтке визначення щ-лей, методiв, умов !х досягнення з урахуванням економiчно!, еколопч-но!, соцiально!, культурно!, етшчно! доцiльностi тощо.

список ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ -

1. Антонова О. Модершзацш сучас-них адмшстративних систем пщ впливом глобал1зацп як напрям гу-машстичного стратепчного бачення розвитку сусшльства [Електронний ресурс] / О. Антонова — Режим доступу: http://www.dbuapa.dp.ua/ zbiгnik/2011-02(6)/11aovbгs.pdf

2. Колестков Б. Державш мехашзми управлшня ризиками розвитку ш-формацшного сусшльства в Украшк автореф. на здобуття наук. ступеня д-ра наук з держ. упр.: спец. 25.00.02 "Мехашзми державного управлш-ня" / Б. П. Колесшков. — Донецьк, 2011. — 39 с.

3. Серьогт С. Сучасш проблеми правового регулювання служби в органах мюцевого самоврядування / С. Серьогш // Правов1 аспекти пу-бл1чного управл1ння: теор1я та практика: матер1али наук.-практ. конф. (14 грудня 2011 р.) / [за заг. ред.

Л. Л. Прокопенка та ш.]. — Д.: Вид-во ДР1ДУ НАДУ, 2011. — С. 7-8.

4. Баштанник В. Трансформац1я шсти-туту нацюнально! держави в умовах розвитку европейських штегра-ц1йних процейв / В. Баштанник // Актуальш проблеми европейсько! 1нтеграц1! та евроатлантичного сп1в-робггництва Укра!ни: матер1али 12-! наук.-практ. конф. (15 травня 2015 р.) / [за заг. ред. Л. Л. Проко-пенка та ш.]. — Д.: Вид-во ДР1ДУ НАДУ, 2015. — С. 38-40.

5. Карлова В. Укра!нська нацюнальна щентичнють: проблеми формування на шляху до бвропейського Союзу /

B. Карлова // Актуальш проблеми европейсько! штеграцп та евроатлантичного сп1вроб1тництва Укра!-ни: матер1али 9-! наук.-практ. конф. (17 травня 2012 р.) / [за заг. ред. Л. Л. Прокопенка та ш.]. — Д.: Вид-во ДР1ДУ НАДУ, 2015. — С. 64-66.

6. Грицяк Н. 1нформацшш кампанп як мехашзм п1двищення ефективнос-т1 реал1зацН державно! полггики у сфер1 евро1нтеграцй / Н. В. Грицяк, А. В. Баровська // Стратепчш прюритети. — 2007. — № 2 (3). -

C. 37-44.

7. Драгомирецька Н. М. Комушкативна д1яльшсть в державному управлшнк теоретико-методолопчний аспект: автореф. на здобуття наук. ступеня д-ра наук з держ. упр.: спец. 25.00.01 "Теор1я та 1стор1я державного управ-л1ння" / Н. М. Драгомирецька. — К., 2007. — 36 с.

8. Литвинова Л. Трансформащя ко-мун1кативних обмшв м1ж владою 1 громадянським сусшльством у контекст1 1нтеграцН Укра!ни в евро-пейський 1нтеграц1йний прост1р / Л. Литвинова // Актуальш проблеми европейсько! штеграцп та евроатлантичного сшвробггництва Укра!ни: матер1али 9-! наук.-практ. конф. (17 травня 2012 р.) / [за заг.

ред. Л. Л. Прокопенка та ш.]. — Д.: Вид-во ДР1ДУ НАДУ, 2015. ■ С. 77-78.

9. Центр Разумкова [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www. uceps.org/ukr/poП.php?poП_id= 1030

10. Центр Разумкова [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www. uceps.org/ukr/poll.php?poll_id = 1034

11. Указ Президента Украши "Про Стратегш сталого розвитку "Укра-

ша - 2020" вщ 12 с1чня 2015 р. № 5/2015 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon4.rada. gov.Ua/laws/show/5/2015. — Назва з екрану.

12. Кандагура К. С. Мехашзми впрова-дження комушкативних проекпв у побудов1 взаемовщносин влади з громадськютю: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук з держ. упр.: спец. 25.00.02 "Мехашзми державного управлшня" / К. С. Кандагура. — К., 2011. — 20 с.