CC BY
1АДАПТАЦ1Я ТА ВАЛ1ДАЦ1Я AHmOMOBHOÏ BEPCIÏ ОПИТУВАЛЬНИКА В1НЦЕНТА ВАН БРЮГГЕНА «ВИДИ ЕКЗИСТЕHЦIЙHOÏ ТРИВОГИ»
Кучина В. В.
Кшвсъкий Нац1ональний Ушверситет ¡м. Тараса Шевченка, м. Кигв, Украгна, ORCIDID: https://orcid.org/0000-0003-0174-7643
DOI: https://doi.org/10.31435/rsglobal_ws/30062020/7123
ABSTRACT
This article presents the results of validation and adaptation of English version of Vincentius van Bruggen's (University of Twente, Netherlands) Existential Concerns Questionnaire (ECQ) in Ukrainian language. Nowadays there is no measurement instrument for classical existential anxiety kinds in Ukrainian language (same in Russian language). The theoretical part of the article describes building of the theoretical models of origin and kinds of existential anxiety from the very beginning and follows the newest world scientific research in the fields of existential philosophy (neuroexistentialism) and existential neuroscience. The English version of questionnaire is built on the theoretical model of 5 factors of existential anxiety (fear of death, meaningless, identification, loneliness and quilt). But Ukrainian variant was shortened for 4 scales (fear of death, meaningless, identification and loneliness). Besides Ukrainian version of questionnaire presented a new theoretical model with two new scales for existential anxiety - objective and subjective existence. The validation and adaptation procedures were done according to all the algorithms for questionnaires statistical analyses - back and forward translation, internal consistency, factor structure, construct and concurrent validity. The questionnaire consists of 22 questions. 251 person took part in experiment. Existential Concerns Questionnaire (ECQ) was validated in Ukrainian language and can be used in scientific research.
Citation: V. V. Kuchyna. (2020) Existential Concerns Questionnaire of Vincentius Van Bruggen Ukrainian Language Validation and Adaptation. World Science. 6(58), Vol.3. doi: 10.31435/rsglobal_ws/30062020/7123
Copyright: © 2020 V. V. Kuchyna. This is an open-access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License (CC BY). The use, distribution or reproduction in other forums is permitted, provided the original author(s) or licensor are credited and that the original publication in this journal is cited, in accordance with accepted academic practice. No use, distribution or reproduction is permitted which does not comply with these terms.
Вступ. У статп пропонуються результати адаптаци украшсько1 верси англомовного опитувальника В. Ван Брюггена (ушверситет Твенте, Нщерланди) Existential Concerns Questionnaire (ECQ).
На сьогодш в Укрш'ш (та серед росшськомовних опитувальниюв також) не юнувало шструменту для диференщаци базових вцщв екзистенцшно1 тривоги. Украшська вершя опитувальника отримала назву «Види екзистенцшно1 тривоги».
У теоретичнш частит статп розглянуто природу i особливосн екзистенцшно1 тривоги i3 найдавшших чашв до найсучасшших свтових дослщжень у сферi нейроекзистенцiалiзму та нейробюлоги екзистенщатзму, а також зроблено огляд основних англомовних опитувальниюв екзистенцшно1 тривоги.
Факторна структура англомовно1 верси опитувальника складаеться з п'яти шкал: страху смерп, самотносп, щентифшаци, сенсу життя та провини. Проте, украшська вершя була моди-фшована i скорочена до чотирьох шкал (страху смерп, самотносп, щентифшаци та сенсу життя).
Крiм цього, в украшськш верси було запропоновано нову модель видiв екзистенцшно1 тривоги, що склалася iз двох нових шкал (об'ективна екзистенцiя та суб'ективна екзистенцiя).
ARTICLE INFO
Received: 23 April 2020 Accepted: 17 June 2020 Published: 30 June 2020
KEYWORDS
existential anxiety, fear of death, fear of loneliness, fear of identification, fear of meaningless, guilt.
Адаптащю методики здшснено зпдно i3 стандартними алгоритмами роботи з шшомовними психодiагностичними шструментами: перекладено англомовну версiю, перевiрено внутршню узгодженiсть, факторну структуру, конструктну, дискримшантну та конкурентну валiдностi. У дослщжеш взяв участь 251 респондент вшом вiд 18 до 65 роюв. Опитувальник складаеться i3 22 запитань.
Мета дослщження. Створення опитувальника, який диференцiюе види екзистнецiйноï тривоги украшською мовою.
На сьогоднiшнiй день серед украшомовних, а також росiйськомовних шструменпв вимiрювання екзистенцiйноï тривоги не юнуе методики, що диференцiюе екзистенцiйнi реали, такi як смерть, самотнiсть, самощентифшащю, втрату сенсу життя, провину в межах одного або кшькох опитувальниюв.
Вiдсутнiсть у вiтчизнянiй психодiагностицi спещальних засобiв оцiнювання видiв екзистенцiйноï тривоги визначае наукову значущють i потребу у адаптацп та валiдацiï для украïномовноï версiï опитувальника В. Ван Брюггена, в основi якого лежить розподш екзистенцiйноï тривоги на п'ять факторiв (смерть, самотнiсть, втрата сенсу життя, щентифшащя, провина) [10; с. 84]. Потреба в адаптацп опитувальника виникла в рамках шшого бшьш широкого дослiдження, яке передбачае адаптащю методики для визначення рiвня усвщомленосп (mindfulness) у подальших дослiдженнях у цих сферах.
Дослщженнями у сферi теорiï екзистенцiйноï тривоги займалася Н. Гришина. Голландський вчений В. Ван Брюгген дослiджував види екзистенцiйноï тривоги та створював опитувальники для ix вимiрювання. Ряд вчених iз рiзних краш (К. Холбрук, К. 1зума, К. Деблiк, К. Фесслер, М. Квiрiн, А. Локтюшин, А. Арндт та Дж. Кюстерман) у колективних дослiдженняx вивчали бiологiчну природу екзистенцiйноï тривоги за допомогою позитронно-емульсiйного сканування та функцiонального магнiтно-резонансного сканування. Фшософи Г. Карузо та О. Фланаган описували теоретичш аспекти походження та сощальних наслiдкiв екзистенцiйноï тривоги. Група вчених Ш. Соломон, Дж. Гршберг, Т. Пишчинскi створила вiдому теоретичну модель подолання екзистенцiйноï тривоги - теорда менеджменту терору. К. Вiмс створював опитувальники екзистенцiйноï тривоги.
Завдання статть
Адаптацiя та перевiрка валщносп i надiйностi вiдомого в зарубiжнiй псиxологiï опитувальника В. Ван Брюггена Existential Concerns Questionnaire (ECQ).
Постановка завдання:
1) Теоретичний огляд питання видiв екзистенцiйноï тривоги з найдавнiшиx часiв до фшософи сьогодення - нейроекзистенцiалiзму та нейробюлоги екзистенцiйноï тривоги.
2) Перевiрка опитувальника на внутрiшню узгодженiсть, конструктну, дискримшантну та конкурентну валщносп.
3) Дослщження факторноï структури опитувальника.
Результати та дискусп.
Базою теоретичноï моделi е питання генезису екзистенцiйноï тривоги. Р. Мей [7, с. 218] та I. Ялом [9, с. 130] наголошують на ïï несвщомому характер^ тодi як Г. Салiван, навпаки, стверджував, що усвiдомлення екзистенцшного потоку нероздiльно пов'язане з самоусвщомленням [25, с. 126]. Це означае, що екзистенцшна тривога може виникати тшьки тодi, коли людина усвщомила смерть, самотнiсть, вiдсутнiсть сенсу тощо.
Втiм, дослiдження останнього десятилiття у сферi нейрофiзiологiï мозку пiдтверджують, що проблеми смерп, моралi, вiри у бога та iншi екзистенцiйнi переживання не мають вiдношення до усвщомлених емоцiйниx процесiв (К. Холбрук, К. 1зума, К. Деблiк, К. Фесслер [13], М. Квiрiн, А. Локтюшин, А. Арндт, Дж. Кюстерман [15, 20, 22]).
Нейрофiзiологiчний пщхщ до екзистенцiалiзму сформував третю хвилю -нейроекзистенцiалiзм - фiлософську традицiю сучасного натуралiзму (Г. Карузо, О. Фланаган) [18, с.189].
У статтi розглядатимуться лише види екзистенцiйноï тривоги. 1снуе кiлька основних теоретичних моделей класифшаци екзистенцiйноï тривоги за видами, проте консенсусу щодо класифiкацiï немае. Серед них модель П. Тшха [16, с. 92], I. Ялома, Г. Гласа [27, с. 78] та модель Теори менеджменту терору (далi ТМТ) Ш. Соломона, Дж. Гршберга, Т. Пишчинскi [2, с. 69]. Кожна з моделей описуе вщ трьох до п'яти видiв тривоги. Три види (смерть, вщсутшсть
сенсу та провина) описаш у Bcix моделях. Самотшсть описусться у роботах I. Ялома, Г. Гласа та ТМТ, а страх щентичносп згадуеться тшьки у Г. Гласа та ТМТ (Таблиця 1).
Таблиця 1. Порiвняльна таблиця видiв екзистенцiйноï тривоги
Теорiя Менеджменту Терору (2006) П. TL^ix (1952) I. Ялом (1980) Г. Глас (2003,2013)
Смерть Смерть та доля Смерть Смерть або небезпека
Вщсутшсть сенсу Пустота та вщсутшсть сенсу Вщсутшсть сенсу Абсурд або вщсутшсть сенсу життя
Провина Провина та засудження Свобода Сумшви та неможливють вибору
Самотшсть Самотшсть Самотшсть
Втрата щентифшацп Втрата структури у вщношенш до самого себе
Екзистенцшна тривога смерт - це почуття невпевненостi у тому, що буде шсля смертi, чи буде щось, коли закiнчиться земне життя, страх невщомого i страх того, що щось невiдоме може статися несподiвано.
Конструкт екзистенцiйноï тривоги втрати сенсу означае переживання через вщсутшсть значення цшностей у життi.
Екзистенцшна тривога щентифшацн - це переживання людиною досвiду пiзнання власноï шдивщуальност та ïï схожостей та вщмшностей iз зовнiшнiм свiтом.
Екзистенцiйна тривога самотност пов'язана iз смертю та щентифшащею, але це окремий конструкт, що означае переживання людиною вщокремлення вщ зовнiшнього свiту.
Екзистенцiйна провина - переживання того, що внутршнш св^ людини мiг бути причиною певних подiй у зовнiшньому свт.
Психометричний iнструментарiй екзистенцiйноï тривоги налiчуе понад 70 опитувальникiв, якi загалом стосуються страху смертi. Серед них можна виокремити:
1. Опитувальник Ф. Торна «Екзистенцшш студи» (Thome, 1973) [29, с. 5].
2. Опитувальник Гуд та Гуд «Шкала екзистенщйно1' тривоги» (Good & Good, 1974) [12, с.73].
3. Опитувальник Н. Бшьсью та А. Вестмана «Шкала екзистенцшно1' тривоги» (Bylski & Westman, 1991) [11, с. 1380].
4. «Шкала страху» К. Вольтерса (Walters, «Fear Scale» 2000) [32, с. 1350].
5. «Опитувальник екзистенцшно1' тривоги» Г. Вiмса (Weems, Costa, Dehon, & Berman, 2004) [33, с. 400].
Опитувальник В. Ван Брюггена.
Опитувальник голландського вченого iз ушверситету Твенте, В. ван Брюггена Existential Concerns Questionnaire (ECQ) [10, с. 70] був створений у результат адаптацп методики К. Вiмса (2004 р.) [33, с. 400], яка, своею чергою, базуеться на концептуалiзацiï моделi екзистенцшно1' тривоги П. Тiллiха [27, с. 59].
Опитувальник базуеться на виокремленш п'яти екзистенцiйних проблем: шкал страху смерт (питання №№ 4, 5, 10, 12, 14, 15, 17, 20), втрати сенсу життя (питання №№ 1, 6, 11, 16), щентичносп (питання №№ 2, 8, 13, 18, 22), провини (питання № 7) та самотносн (питання №№ 3, 9, 19, 21).
Методику було створено спочатку голландською мовою, а згодом адаптовано англiйською самим В. ван Брюггеном. Для адаптацп украшською мовою була взята англомовна вершя. Вона мютить 22 запитання, що складають п'ять вищезазначених шкал. Кожне з питань оцшюеться за п'ятибальною шкалою: 1 бал - «школи», 2 бали - «рiдко», 3 бали - «школи», 4 бали - «часто», 5 балiв - «завжди».
Результати дослiдження. Процедура адаптацiï та валщацп опитувальника була проведена згщно мiжнародних вимог для адаптацiï шшомовних психодiагностичних методик.
Процедура перекладу вщбувалася у два етапи (прямий i зворотнш переклад) за участю двох фахових перекладачiв. Перший перекладач за фахом психолог та фшолог, отже вш перекладав оригiнал з англшсько1' мови, дотримуючись максимально!' лексично1' вщповщносп та семантики понять. Другий перекладач за фахом фшолог. Вш не був знайомий з англомовним оригшалом, i переклав на англшську мову iз украшсько1'.
Таким чином було диференцшовано синошми тривоги i обрано вщповщш термiни укра!нською мовою, що вживаються у галузi психологи. Лшгвютична вiдповiднiсть украшсько! мови була ощнена методом експертного аналiзу.
У дослщжент взяла участь 251 особа, серед них 155 жшок та 96 чоловшв, середнiй вiк - 41,5 роюв. Було здiйснено процедуру рандомiзащl опитаних, яка забезпечила випадковють у соцiальних, фiнансових, освiтнiх та вшових характеристиках. Анкети збиралися серед представниюв сфер приватного бiзнесу, торпвл^ пiдприeмництва, державних установ, виробництва та в закладах вищо! освiти.
Статистичний аналiз даних було проведено у програмному середовищi R-Studio 3.6.0 (платформа rstudio.cloud) та SPSS 23.
Статистичний аналп отриманих даних. Результати описово! статистики аналiзу частотного розподiлу показують нижчий за середнiй рiвень екзистенцшно! тривоги у вибiрцi -середнш бал нижчий вiд половини (m=2.41 балiв). Наприклад, найвищу тривогу можна спостер^ати у шкалi сенсу життя - 9.6% вибiрки (m=3.07 балiв), а найнижчi бали отримуе шкала самотносп iз питанням про тривогу самотност у момент смертi i необхiднiстю все вiдпустити - 61.4% (m=1.79 балiв) (Таблиця 2).
Таблиця 2. Описовi статистики опитувальника В. Ван Брюггена
Mean 51,25
Медiана 50
Sd 14,109
Асиметрiя .349
Ексцесс -.152
Спостерiгаючи радикалiзацiю у шкалi страху смертi, можна припустити, що вона менш сенситивна до низьких значень. Це говорить про те, що у майбутшх вершях потрiбно зробити И менш радикальною, спростивши змiст запитання.
Варто звернути увагу на питання №6 «Мене хвилюе сенс життя» (Рис. 1.1), що може натякати на формування бiмодальноl тенденци. Вiдповiдi на це питання розподшяють вибiрку на двi майже однаковi групи, респонденти яких дали протилежнi вiдповiдi: «школи» та «часто».
Але бшьшост все ж таки не притаманно хвилюватися за сенс життя (мода = 2, медiана = 3.00), отже це свщчить про те, що семантику питання треба переробити, щоб диференщювати частину вибiрки, якi вiдповiли «часто».
Рис. 1.1. Питання №6 «Мене хвилюе сенс життя» Шкала страху смерт налiчуe вгам питань, що стосуються екзистенцшно! тривоги у передчутп несподiваного закiнчення життя у будь-який момент, страху вразливосп тiла та неповнощнносп життя.
Тривога, що життя проходить, займае найменший вщсоток вибiрки (10.4%) iз шкали (Рис. 1.2). Тут вщбуваеться майже рiвномiрний розподiл на двi групи: одна половина опитаних майже не вщчувае тривоги, обираючи «школи» та «рщко», друга половина оцiнюе рiвень тривоги швидкоплинносп життя як високий, обираючи вщповщ «часто» та «завжди». Середина графша iз вiдповiддю «iнколи» обираеться менше.
100-
0 -1--1--1--1--1--1--г
0 1 2 3 4 5 6
Рис. 1.2. Питання №10 «Мене тривожить те, що життя проходить»
Пстограма загального розподшу значень демонструе прояви практично всього дiапазону значень рiвня екзистенцшно! тривоги у вибiрковiй сукупность (Рис. 1.3)
Рис. 1.3. Загальний розподы значень методики В. Ван Брюггена Мiжшкаловi кореляцп всередит опитувальника В. ван Брюггена показують сильний позитивний зв'язок (Таблиця 3). Поняття самотностi виступае ключовим i формуе найсильнiший позитивний зв'язок iз ушма iншими факторами. Спочатку самотнiсть дуже сильно корелюе iз iдентифiкацiею (0.709), пот1м зi смертю (0.618), сенсом (0.593) i найменше - з провиною (0.309).
Аналiзуючи мультиколiнеарний зв'язок мiж шкалами самотностi та щентифшаци на рiвнi 0.709, варто зазначити, що значення понять iз таким сильним рiвнем кореляцп знаходиться на меж тотожностi i це може стати причиною необхщност злиття 1х у один фактор.
Проте, обгрунтовуючи питання, чому варто залишити фактори роздiльно, варто зазначити, що семантично самотшсть i iдентифiкацiя рiзнi реч^ Самотнiсть е бiльш загальним
поняттям, наявшсть усвщомлення якого свiдчить про початок формування щентифшаци особистостi. 1ншими словами самотшсть це семантичне ядро, а щентифшащя - перший рiвень похщного поняття вiд не!.
Таблиця 3. Показники кореляци мiж шкалами опитувальника В. Ван Брюггена
Провина 1дентифжащя Самотшсть Смерть Сенс
Провина 1.000 0.254 0.309 0.257 0.300
1дентифжащя 0.254 1.000 0.709 0.627 0.654
Самотшсть 0.309 0.709 1.000 0.618 0.593
Смерть 0.257 0.627 0.618 1.000 0.574
Сенс 0.300 0.654 0.593 0.574 1.000
а Кронбаха 0.801**
Аналiз показникiв надiйностi. При аналiзi внутршньо! узгодженостi методики В. Ван Брюггена було застосовано коефщенти а Кронбаха та X 6 Гутмана. Показники внутршньо! узгодженостi е достатнiми лише для шкали страху смерп, тодi як iншi чотири шкали показали невисокий рiвень внутршньо! узгодженостi. Отриманi данi свiдчать про необхщшсть другого етапу адаптацп. (Таблиця 4).
Таблиця 4. Показники внутршньо! узгодженосп методики В. Ван Брюггена
Шкала а Кронбаха X 6 Гутмана
Страх смерт 0.792** 0.79
Страх щентифжацп 0.663** 0.66
Страх самотносл 0.633** 0.63
Страх втрати сенсу 0.528** 0.53
**. Значущють достовiрна на piBm 0.000
Дослiдження факторноТ структури.
Факторний аналiз опитувальника В. Ван Брюггена було проведено за допомогою програмного середовища SPSS 23 - експлораторний метод та R-Studio 3.6.0 (платформа rstudio.cloud) - конфiрматорний метод.
Загалом було перевiрено вiсiм варiантiв моделей та !х модифiкацiй. У статп запропоновано п'ять iз них, що вщповщають достатнiм та необхiдним психометричним вимогам валщностк надiйнiсть, узгодженiсть, можливють теоретично! конструктно! концептуалiзацii. В межах процедури конфiрматорного факторного аналiзу було виявлено емтричну модель з п'яти факторiв, та вказiвку про юнування двофакторно! моделi.
Для всiх моделей було враховано показники iндексу порiвняльноi пiдгонки моделi (CFI), середньоквадратично! похибки апроксимацп (RMSEA), iндекс Такер-Льюiса (TLI), стандартизоване середньоквадратичне вiдхилення (SRMR) та Xi-квадрат (Chi-square), що наведенi у Таблиц 5.
Таблиця 5. Показники вщповщносп конфiрматорних даних i3 початковими
P-value (Chi-square) RMSEA CFI TLI SRMR
Модель №1 В. Ван Брюггена (5 факторiв) 0.001 0.037 0.984 0.981 0.067
Модель №2 (модифшована) 0.000 0.039 0.982 0.980 0.068
Модель №3 (доповнена шкалою) 0.000 0.040 0.982 0.979 0.068
Модель №4 (експлораторного аналiзу) 0.006 0.033 0.986 0.985 0.066
Модель №5 (двофакторна) 0.024 0.029 0.990 0.989 0.065
Модель №1. Для перевiрки факторно! структури оригiнальноi англомовно! моделi В. Ван Брюггена на п'ять факторiв було використано iнструменти експлораторного та конфiрматорного факторного аналiзу.
В результат експлораторного аналiзу п'ять факторiв В. Ван Брюггена не було вщтворено. Отримаш показники експлораторного факторного аналiзу показали розподiл питань по факторам шсля обернення методом облiмiна iз поясненою дисперсiею (56,6):
• фактор «Страх смертп» - питання №№4, 5, 10, 12, 14, 15, 17, 20;
• фактор «Страх втрати сенсу» - питання №№1, 6, 11, 16;
• фактор «Страх самотностЬ» - питання №№3, 9, 19, 21;
• фактор «Страх щентифшацп» - питання №№2, 8, 13, 18, 22;
• фактор «Провина» - питання №7.
Модель №2. Була першою версiею модифшаци оригшально! модел^ запропоновано! тд час обробки даних конфiрматорним методом [34, с. 109]. Кшьюсть факторiв була скорочена до чотирьох та змшеш шкали для двох питань. Оскшьки у оригшальнш моделi тшьки одне питання №7 належало до фактору «Провина», його було додано до фактору «Сенс». Також питання №15 було перенесене iз фактору «Страх смертi» до фактору «Страх втрати сенсу». Розподш питань виглядае таким чином:
• фактор «Страх смертЬ» - питання №№4, 5, 10, 12, 14, 17, 20;
• фактор «Страх втрати сенсу» - питання №1, 6, 11, 16, 2, 7;
• фактор «Страх самотносп» - питання №№3, 9, 19, 21, 15;
• фактор «Страх щентифшаци» - питання №№8, 13, 18, 22.
Модель №3. У третш моделi було виокремлено новий фактор «Страх втрати зв'язку», який склали питання №№3, 8, 9 та 13. Отже, у подальших апробащях результапв опитувальника потенцшно можна буде доповнювати дослщження екзистенцшних переживань обчисливши ще один параметр. Фактор «Страх втрати зв'язку» може являти собою один iз вцщв переживання страху iзоляцil через неспроможшсть (наприклад, фiзiологiчну) тдтримувати контакт iз навколишнiм св^ом. Розподiл питань у цiй модели
• фактор «Страх смертi» - питання №№4, 5, 10, 12, 14, 17, 20;
• фактор «Страх втрати сенсу» - питання №№1, 2, 6, 7, 11, 16;
• фактор «Страх щентифшацп» - питання №№18, 22;
• фактор «Страх втрати зв'язку» - питання №№3, 8, 9, 13;
• фактор «Страх самотностЬ» - питання №№9, 19, 21, 15.
Модель №4. Четверта модель опитувальника була виявлена за допомогою експлораторного методу факторного аналiзу. У нш було видшено чотири фактори:
• 1 фактор - питання №№19, 22, 8, 3, 12, 17, 8, 6, 20;
• 2 фактор - питання №№14, 15, 10, 5, 9;
• 3 фактор - питання №№4, 2, 1;
• 4 фактор - питання №№7, 18, 16, 11, 21.
Модель №5. Була редукована до двох факторiв вщповщно векторам екзистенцшно! спрямованосп: «Я - Свгт» або «Св^ - Я».
Теоретична модель виходить iз онтолопчних засад фшософп про первиншсть буття чи матери (першопричини суб'ективно! чи об'ективно!).
Було допущено, що екзистенцшш переживання (свiдомi чи ш) виникають через свтоглядний дуалiзм першопричини спостер^ача або того, що спостер^аеться.
Екзистенцшний дуалiзм полягае у розмежуванш спостер^ача i свiту довкола нього, тож вщповщно формуеться два вектори каузальностi:
• я створюю св^ сво!м суб'ективним уявленням про нього;
• св^ iснуе об'ективно та створюе мене.
За цим принципом видшено два фактори для розподшу питань опитувальника:
• фактор «Суб'ективна екзистенщя» - питання №№1, 5, 6, 7, 13, 16, 19, 22;
• фактор «Об'ективна екзистенщя» - питання №№2, 3, 4, 8, 9, 10, 11, 12, 15, 17, 18, 20, 21.
Обидвi шкали показали високий рiвень внутршньо! узгодженостк
- «суб'ективна екзистенщя» - 0.705 (а Кронбаха);
- «об'ективна екзистенщя» - 0.851 (а Кронбаха).
Конкурентна валщшсть шкал показала значущi мiжтестовi кореляцп на рiвнях до 0.507**, показаш у Таблищ 6.
Таблиця 6. Мiжшкаловi кореляци конкурентно!' валiдностi для Моделi №5
Корелящя Пiрсона
Об'ективна екзистенщя Спшбергер 0.332*
Суб'ективна екзистенцiя Спшбергер 0.188
Об'ективна екзистенщя Самодистанщювання (Ленгле) 0.217
Суб'ективна екзистенщя Самодистанщювання (Ленгле) 0.199*
Об'ективна екзистенщя Самотрансценденщя (Ленгле) 0.460**
Об'ективна екзистенщя Свобода (Ленгле) 0.408**
Суб'ективна екзистенщя Вщповщальшсть (Ленгле) 0.349*
Об'ективна екзистенщя Вщповщальшсть (Ленгле) 0.507**
Суб'ективна екзистенщя Особистiсть (Ленгле) 0.317*
Об'ективна екзистенщя Особистють (Ленгле) 0.402*
Суб'ективна екзистенщя Екзистенцiя (Ленгле) 0.324*
Об'ективна екзистенщя Екзистенцiя (Ленгле) 0.489**
* - значущють на рiвнi 0,05; ** - значущють на рiвнi 0,01
Спираючись на конфiрматорнi статистичнi данi показнишв модифiкацiï моделi було прийнято ршення виключити питання №14 - «Я хвилююсь, що зi мною може статися щось страшне абсолютно несподiвано». Це рiшення було перевiрене експлораторним методом iз застосуванням варiмакс та обмеженням налаштувань до двох факторiв, результати розподiлу у такому випадку описували 40% дисперсiï та результатами перевiрки шкал на внутрiшню узгодженють та конкурентну валiднiсть.
Отже, аргументуючи ршення виключити питання №14 iз моделi №5 опитувальника видiв екзистенцiйноï тривоги, варто зазначити, що, по-перше, показники внутрiшньоï узгодженостi покращилися. Наприклад, у оригiнальнiй версiï показники а Кронбаха були надiйними тiльки для шкали страху смерт (0.792), для шших шкал (страху втрати сенсу, страху самотносп, iдентифiкацiï та провини) вони були ненадшними. Натомiсть, а Кронбаха моделi №5 iз двох шкал продемонстрував кращi результати (0.851 та 0.705).
По-друге, така модифшащя моделi була запропонована пiд час аналiзу даних у програмному середовищi R-Studio 3.6.0 (платформа rstudio.cloud), пакет lavaan, говорячи про те, що щ питання мали високу мультиколешарнють.
По-трете, вiрогiдно, що конструктна валщнють питання №14 стосуеться тiльки ситуативноï тривоги щодо несподiваного, а не екзистенцiйноï тривоги, яку можна було б штерпретувати як страх смерти Однак розподiл, що давали питання, був нормальний на рiвнi №14 - 2.36 бали та №15 - 2.39 бали.
Конкурентна валщшсть.
Серед адаптованих росшською мовою версш опитувальникiв екзистенцiйноï тривоги для проведення статистичного аналiзу конкурентноï валiдностi тесту «Existential Concerns Questionnaire (ECQ)», було взято релевантну псиxодiагностичну методику А. Ленгле «Шкала екзистенцп». Для диференщювання iншиx видiв тривоги iз екзистенцшною було використано «Методику суб'ективноï ощнки особистiсноï тривожностi» Ч. Спiлбергера i Ю. Ханiна.
Таблиця 7. Мiжтестовi кореляцiï
Брюгген Ленгле та Спшбергер Корелящя Шрсона
Загальна тривога Загальна тривога 0.816**
Загальна тривога Особистюна тривожнють (Спшбергера) 0.642**
Страх смерт Самотрансценденщя 0.724**
Страх самотносп Самодистанщювання 0.572**
Страх щентифшаци Свобода 0.664**
Страх втрати сенсу Вщповщальшсть 0.692**
Страх втрати сенсу Самотрансценденщя 0.625**
Страх щентифшаци Person 0.739**
Страх втрати сенсу Екзистенцшшсть 0.684**
Загальна тривога Екзистенцшшсть 0.758**
Значущiсть (p<0,001)
Для визначення конкурентно! валщност було 3i6paHO 39 анкет. nopÎB^H^ мiжтестових кореляцiй здшснювалося рiзними способами групування вибiрки. Так, найбшьш потужний зв'язок виявлено мiж поняттями загально! тривоги у В. Ван Брюггена та А. Ленгле (0.816). Загальна тривога В. Ван Брюггена та екзистенцшшсть А. Ленгле (0.758), страх щентифшаци В. Ван Брюггена та показник person А. Ленгле (0.739). Загальна тривога В. Ван Брюггена та особистюна тривожшсть Ч. Спшбергера (0.642).
Перспективи подальших дослщжень. У подальших дослiдженнях можливе проведення другого етапу адаптацiï опитувальника iз корекцieю шкал самотностi, щентифшацп, сенсу та провини з метою отримання бшьш надiйних показникiв внутрiшньоï узгодженостi для кожноï з них та отримання надшшшого iнструменту для вимiрювання диференцiйованих видiв екзистенцiйноï тривоги.
Проведення даного дослщження вiдбуваeться у рамках шшого ширшого дослiдження, що передбачае адаптацiю опитувальника з усвщомленост (mindfulness) та використання цих та шших iнструментiв у подальших дослщженнях.
Висновки. Отже, «Види екзистенцiйноï тривоги» - украшська версiя англомовного опитувальника В. Ван Брюггена Existential Concerns Questionnaire (ECQ) пройшла успiшну адаптащю та валiдацiю, i може бути рекомендованою для використання у наукових цiлях. Усi поставленi завдання для адаптаци опитувальника було виконано - зроблено теоретичний аналiз, дослiджено дискримшантну, конкурентну валiднiсть, внутрiшню узгодженiсть та факторну структуру.
Участь автора: концепщя i дизайн дослщження, збiр, обробка матерiалiв i написання тексту - Кучина В.В.
Л1ТЕРАТУРА
1. Лэнгле, А. (2008). Person. Экзистенциально-аналитическая теория личности.
2. Лэнгле, А. (2019). Воплощенная экзистенция. Развитие, применение и концепты экзистенциального анализа. Материалы для психотерапии, консультирования и коучинга/Лэнгле А.; пер. с англ. Харьков: Гуманитарный Центр.
3. Бурлачук, Л. Ф. Б91 Психодиагностика: Учебник для вузов.—СПб.: Питер, 2006.—351 с: ил.— (Серия «Учебник нового века»). ISBN 5-94723-045-3.
4. Гришина, Н. В. (2016). Психологическое благополучие в экзистенциальном понимании: эмпирические особенности. Психологические исследования: электронный научный журнал, 9(48), 10-10.
5. Элленбергер, Г. (2001). Клиническое введение в психиатрическую феноменологию и экзистенциальный анализ. Экзистенциальная психология. Экзистенция. М.: Апрель-Пресс, ЭКСМО-Пресс, 201-236.
6. Кучина В. В. (2019). Метакогнггивна тератя екзистенцшно1 тривоги. Укратський психолого-педагоггчний науковий зб1рник №6. Льв1вська педагоггчна спшьнота, 22-27.
7. Мэй, Р. (2001). Экзистенциальные основы психотерапии. Экзистенциальная психология. Экзистенция [Пер. с англ. М. Занадворова, Ю. Овчинниковой].-М.: Апрель Пресс, Изд во ЭКСМО-Пресс, 59.
8. Мей, Р. (2001). Смысл тревоги. М.: Независимая фирма «Класс.
9. Yalom, I. D. (2020). Existential psychotherapy. Hachette UK.
10. van Bruggen, V., ten Klooster, P., Westerhof, G., Vos, J., de Kleine, E., Bohlmeijer, E., & Glas, G. (2017). The Existential Concerns Questionnaire (ECQ)-development and initial validation of a new existential anxiety scale in a nonclinical and clinical sample. Journal of clinical psychology, 73(12), 1692-1703.
11. Bylski, N. C., & Westman, A. S. (1991). Relationships among defense style, existential anxiety, and religiosity. Psychological reports, 68(3_suppl), 1389-1390.
12. Good, L. R., & Good, K. C. (1974). A preliminary measure of existential anxiety. Psychological Reports, 34(1), 72-74.
13. Holbrook, C., Izuma, K., Deblieck, C., Fessler, D. M., & Iacoboni, M. (2016). Neuromodulation of group prejudice and religious belief. Social cognitive and affective neuroscience, 11(3), 387-394.
14. Cooper, M. (2016). Existential therapies. Sage.
15. Quirin, M., Loktyushin, A., Arndt, J., Kustermann, E., Lo, Y. Y., Kuhl, J., & Eggert, L. (2012). Existential neuroscience: a functional magnetic resonance imaging investigation of neural responses to reminders of one's mortality. Social Cognitive and Affective Neuroscience, 7(2), 193-198.
16. Glas, G. (2001). Angst: beleving, structuur, macht. Amsterdam: Boom.
17. Greenberg, J., Koole, S. L., & Pyszczynski, T. A. (Eds.). (2004). Handbook of experimental existential psychology. Guilford Press.
18. Caruso, G., & Flanagan, O. (Eds.). (2017). Neuroexistentialism: Meaning, morals, and purpose in the age of neuroscience. Oxford University Press.
19. Iverach, L., Menzies, R. G., & Menzies, R. E. (2014). Death anxiety and its role in psychopathology: Reviewing the status of a transdiagnostic construct. Clinical psychology review, 34(7), 580-593.
20. Teper, R., & Inzlicht, M. (2013). Meditation, mindfulness and executive control: the importance of emotional acceptance and brain-based performance monitoring. Social cognitive and affective neuroscience, S(1), 85-92.
21. Yip, F. C. W. (2010). Capitalism as Religion? A Study of Paul Tillich's Interpretation of Modernity (No. 59). Harvard University Press.
22. Phan, K. L., Wager, T., Taylor, S. F., & Liberzon, I. (2002). Functional neuroanatomy of emotion: a metaanalysis of emotion activation studies in PET and fMRI. Neuroimage, 16(2), 331-348.
23. Schimel, J., Simon, L., Greenberg, J., Pyszczynski, T., Solomon, S., Waxmonsky, J., & Arndt, J. (1999). Stereotypes and terror management: Evidence that mortality salience enhances stereotypic thinking and preferences. Journal of personality and social psychology, 77(5), 905.
24. Schindler, S., Greenberg, J., & Pfattheicher, S. (2018). An existential perspective on the psychological function of shamans. Behavioral and Brain Sciences, 41.
25. Sullivan, H. S. (Ed.). (2013). The interpersonal theory of psychiatry. Routledge.
26. Solomon, S., Greenberg, J., & Pyszczynski, T. (2015). The worm at the core: On the role of death in life. Random House.
27. Bolea, §. (2015). The Courage To Be Anxious. Paul Tillich's Existential Interpretation of Anxiety. The Journal of Education, Culture, and Society, (1), 20-25.
28. Thorne, F. C. (1970). Diagnostic classification and nomenclature for existential state reactions. Journal of clinical psychology, 26(S30), 1-18.
29. Thorne, F. C. (1973). The existential study: a measure of existential status. Journal of clinical psychology.
30. Thauberger, P. C., Cleland, J. F., & Nicholson, L. (1982). Existential measurement: A factor analytic study of some current psychometric instruments. Journal of Research in Personality, 16(2), 165-178.
31. Vos, J., Craig, M., & Cooper, M. (2015). Existential therapies: A meta-analysis of their effects on psychological outcomes. Journal of consulting and clinical psychology, S3(1), 115.
32. Walters, G. D. (2001). State-trait anxiety and existential fear: an empirical analysis. Personality and individual differences, 30(8), 1345-1352.
33. Weems, C. F., Costa, N. M., Dehon, C., & Berman, S. L. (2004). Paul Tillich's theory of existential anxiety: A preliminary conceptual and empirical examination. Anxiety, Stress & Coping, 17(4), 383-399.
34. Zulkurnain N.N., & Khairushalimi, F.I., Ahmad, S., (2016). Assessing the Fitness of a Measurement Model Using Confirmatory Factor Analysis (CFA).
ДОДАТОК №1
Опитувальник «ВИДИ ЕКЗИСТЕНЦШНО1 ТРИВОГИ» - укра!нська версiя,
адаптована вщ англомовного опитувальника В. Ван Брюггена (Нщерланди).
Варiанти вщповщей на запитання: школи, рщко, школи, часто, завжди.
1. Коли я починаю розмiрковувати про сенс життя, то стаю тривожним.
2. Мене лякае усвщомлення того, яке рiзноманiття вибору пропонуе життя.
3. Мене хвилюе те, що я не належу цьому свгтов^ немовби я не почуваюся тут як вдома.
4. 1снування вбачаеться меш загрозливим, неначе у будь-який момент зi мною може статися щось
жахливе.
5. Мене лякае думка, що у якийсь момент я помру.
6. Мене хвилюе сенс життя.
7. Я намагаюся забути про те, що вс мо! ршення мають наслщки.
8. Я тривожуся через те, що втрачаю зв'язок iз самим собою.
9. Я борюся iз почуттям того, що врешт решт залишуся сам на сам у житп.
10. Мене тривожить те, що життя проходить.
11. Щойно питання про сенс життя виникае у мене в голов^ я намагаюся швидше подумати про
щось шше.
12. Я хвилююсь, що не живу таким життям, яким би мг жити.
13. Усвщомлення того, що iншi люди школи не тзнають уше! мое! глибини лякае мене.
14. Я хвилююсь, що зi мною може статися щось страшне абсолютно несподiвано.
15. Я намагаюся вщштовхнути вщ себе думки про те, що життя може сюнчитися.
16. Мене лякае, що реч^ яш рашше здавалися важливими, зараз втратили сенс.
17. Я боюся, що не беру вщ життя все, що у ньому е.
18. Я намагаюся уникати питання хто я е насправдь
19. У мене е тривожне вщчуття того, що мiж мною та шшими людьми прiрва.
20. Я вщчуваю тривогу усвщомлюючи, наскшьки мое тшо вразливе до життевих негараздiв.
21. Я хвилююсь, що у момент смерт меш доведеться все вщпустити.
22. Я боюся, що школи не шзнаю свое! власно! глибини.
