CC BY
8produkcyjnych zaproponowano zwrocic uwag§ na nast^pne kierunki ich rozwi^zania: udoskonalenie systemu automatyzacji ewidencyjnie-analitycznych dzialan w zarz^dzaniu zapasami produkcyjnymi oraz uzasadnienie racjonalnych metod przeprowadzenia inwentaryzacji zapasow produkcyjnych, poniewaz udane funkcjonowanie przedsi^biorstw zalezy, przede wszystkim, nie tylko od doskonalenia w^wn^trzgospodarczej dzialalnosci,rowniez od tego, jaki jest rozwini^ty system automatyzacji ich dzialalnosci; uzgodnienie mechanizmow ewidencji produkcyjnych zapasow ksi^gowego i podatkowego; uzasadnienie systemu kontroli naleznosci materialnych na opanowanie nowej techniki i technologii wytwarzania; wyrazna organizacja ewidencyjnie kontrolnych procedur ruchu zapasow przedsi^biorstw; wprowadzenie w przedsi^biorstwie informacyjnych technologii przetwarzania informacji ekonomicznych; zabezpieczenie precyzyjnego trybu post^powania, przechowywania kosztow surowcow, materialow i wyrobow kompletuj^cych; wprowadzenie efektywnych form poprzedniej i potocznej kontroli dotrzymywania si§ normy zapasow i kosztow zasobow materialnych; racjonalizacja ksztaltu dokumentow, przeplywu dokumentow oraz calego systemu zalatwienia, rejestracji i przetwarzania dokumentow.
Jednak warto dodac, ze dany proces zawiera szereg wad, prowadz^cych do obnizenia efektywnosci
dzialalnosci przedsi^biorstwa. Uzycie wyzej opisanych kierunków udoskonalenia organizacji kontroli zapasów produkcyjnych pozwoli zwi^kszyc poziom efektywnosci dzialalnosci przedsi^biorstwa, zabezpieczyc jej ci^glosc oraz unikanie strat materialnych.
Z powyzszego mozna wywnioskowac, ze realizacja wymienionych kierunków udoskonalenia kontroli zapasów przez przedsi^biorstwo doprowadzi do znacznego podwyzszenia efektywnosci jego dzialalnosci finansowo ekonomicznej. Rozwi^zanie szeregu sprzecznych i dyskusyjnych kwestii dotycz^cyh kontroli zapasów produkcyjnych na dzien dzisiejszy jest bardzo aktualne dla wi^kszosci przedsi^biorstw i potrzebuje kolejnych badan.
Bibliografia
1. I. Kniaziuk, Aktualni problemy obliku wyrobnychykh zapasiw na pidpryiemstwakh Ukrainy, „Udoskonalennia obliku i analizu w systemi uprawlinnia pidpryiemstwa", № 2, 2015, s. 63-65.
2. L. Zelinska, Audyt wyrobnychykh zapasiw ta analiz efektywnosti yikh wykorystannia na pidpryiemstwi, Chortkiw 2013, s. 107.
3. O. Kyrychenko, Suchasni problemy obliku wyrobnychykh zapasiw ta shliakhy yikh wyrishennia, www.nbuv.gov.ua, data odczytu (06 XII 2017).
АКТУАЛЬН1 ПРОБЛЕМИ ЗАЙНЯТОСТ1 ТА ФОРМУВАННЯ ДОХОД1В С1ЛЬСЬКОГО
НАСЕЛЕННЯ УКРА1НИ
Заяць Т.А.
доктор eKonoMiHuux наук, професор, saeidyeau eiddrny 1нституту демографа та сощальних дослiджень iM. М.В. Птухи НАН Украти
ACTUAL PROBLEMS OF EMPLOYMENT AND INCOME GENERATION OF RURAL
POPULATION OF UKRAINE
Zaiats Т.
Dr. Sc. (Economics), Prof., Head of Department Ptoukha Institute for Demography and Social Studies of the National Academy of Sciences of Ukraine
Анотащя
Виявлено актуальш проблемы трансформацп зайнятосп, розвитку локальних риншв пращ та фор-мування стаб№них джерел надходження доходiв альського населения в Украiнi. Визначено напрями мо-дернiзацii ще! сфери в контексл завдань детiнiзацii альсько! економiки та мунiципалiзацii поселенського розвитку.
Abstract
Actual problems of employment transformation, development of local labor markets and formation of stable sources of income of rural population in Ukraine are revealed. The directions of modernization of this sphere in the context of legalizations of the rural economy and the municipalization of settlement development are defined.
Ключов1 слова: зайняпсть, детшзащя доходiв, особисл селянсьш господарства, населення, мушци-палiзацiя.
Keywords: employment, legalization of income, personal peasant farms, population, municipalization.
Трансформащя природи i характеру ввдносин власносп змiнюe сощальш параметри життeдiяль-носп сiльського населення, насамперед рiвень його життя, структуру зайнятостi на джерела форму-вання доходiв. Будь-якi економiчнi рiшення, спря-мованi на змшу базисних вiдносин на селi, ютотно
впливають на основнi характеристики зайнятосп та трудових доходiв сiльського населення. Динашчш змiни !х загального рiвня та структури по сутi характеризуют зрушення у специфiцi сшьськогоспо-дарсько! дiяльностi, умовах проживання у сшьськш
шсцевосп; в агрегованому виглядi вони ввдобража-ють соцiальний результат економiчно! дiяльностi на селi.
Наразi наявна статистична база дае змогу здшснити дослiдження процесiв, пов'язаних iз зай-нятiстю та формуванням сукупних доходiв сшьсь-кого населения лише у сегменп офщшно! еко-номiки, на основi яких можна оцiнити !х досяг-нутий рiвень, динамiку, структуру, а також залежнiсть вiд основних сусшльно-полггичних та соцiально-економiчних чинник1в впливу. Проте де-як1 з аспекта щентифшацп джерел та диференщаци доходiв залишаються поза увагою через вщсутшсть надiйних джерел шформацп. Внаслiдок цього вщ-сутнi уявлення про реальний рiвень матерiальних статк1в сiльських мешканщв, що iстотно звужуе можливостi формування адекватно! сощально! полiтики на мюцях. За таких умов проблематично визначити перспективш напрями стимулюючого впливу трудових доходiв на рiвень економiчно! ак-тивностi населення, зайиятостi та його платоспро-можиiсть.
У цьому контекст доречно зазначити, що оплата пращ у сшьськогосподарському виробництвi залишаеться однiею з найнижчих серед видiв еко-номiчно! дiяльностi протягом тривалого часу. I хоча за експертними ощнками продуктивнiсть сiль-ськогосподарського виробництва поступово зрос-тае на тлi нарощування його експортного потенщ-алу, проте рiвень офщшно! заробгтно! плати практично не реагуе на цi змiни через високий рiвень монополiзацi! аграрного сектора вичизняно! еконо-мiки. Можливостi продуктивно! зайнятосп на селi залишаються вкрай обмеженими, про що сввдчить вивiльнения пращвнишв iз сiльськогосподарського виробництва, вiдсутнiсть необидное' кiлькостi ро-бочих мiсць поза сферою аграрного виробництва. Несшьськогосподарська зайняпсть потребуе наразi нових iнвестицiй та фшансових вкладень, нестача яких е головною перешкодою на шляху до и розви-тку.
Вiдсутнiсть належних умов ведення бiзнесу на селi (траиспортно-логiстичних, шформацшно-ко-мунiкацiйних, кредитно-iнвестицiйних) та умов ре-алiзацi! людського кашталу примушуе молодь по-кидати альську мiсцевiсть у пошуку працевлашту-вання у мiстах чи за кордоном. Проблема зайнятосл за мiсцем проживання набувае дедалi бiльшого загострення на тлi процесiв концентрацi! населення у мютах обласного значення, районних центрах [2]. I якщо у примюьких селах проблема зайиятостi населення i формування трудових до-ходiв вирiшуеться бiльш-менш успiшно завдяки трудовим зв'язкам з мютом, то в шших категорiях сiл, насамперед малих чи вщдалених, вона посту-пово трансформуеться у проблему трудово! мира-цп.
Важливо зазначити неоднозначний вплив про-цесiв агрохолдинiзацi! на розвиток сфери зайнятосл та формування доходiв сiльських мешканцiв. Поглинаючи сiльськогосподарськi шдприемства традицiйного типу, агрохолдинги до певно! мiри
звужують сферу зайнятосп на селi, продукуючи то-вари з низьким ступенем обробки та низьким piB-нем додано! вартосл. 1нший, не менш важливий 6iK цiei проблеми полягае в тому, що в крш'ш по суп ввдбуваеться тpанснацiоналiзацiя аграрного сектору економши, тобто компанй' з шоземною юрис-дикцiею та значною часткою шоземного капiталу позицiонують себе як украшсьш товаровиробники. Експерти зазначають, що вони активно використо-вують з метою зниження оподаткування piзнi схеми виведення капiталу за кордон, загострюють еколо-гiчнi проблеми та проблеми зайнятосп на сел^ по-рушуючи принципи екологiчноi' та соцiальноi стш-костi сiльськогосподаpського виробництва [4; с.51]. Такого роду дiяльнiсть навряд чи сприяе сощаль-ному розвитку сшьських поселень, дивеpсифiкацi! зайнятостi та джерел формування сукупних доходiв населення. Виникають iстотнi обмеження на шляху конкурентно! економiчноi дiяльностi, розвитку ло-кальних ринк1в пpацi та зайнятостi за мюцем проживання. Найгipше те, що етотно стримуеться розвиток альського пiдпpиемництва.
В Укрш'ш вщсутнють суб'ектiв шдприемниц-тва у третиш сiл, звуження сфери неальськогоспо-даpськоi зайнятостi у пеpеважнiй бiльшостi сшьських поселень формують тенденщю до високо! зай-нятостi в особистих селянських господарствах як основних товаровиробнишв за багатьма видами сiльськогосподаpськоi продукци. Для значно! час-тки альського населення Укра!ни надходження ввд продажу сшьськогосподарсько! продукци з особис-тих селянських господарств, а також частина заро-бггно! плати i тpансфеpтiв у натуральнш фоpмi, як1 не набувають вартюних оцiнок, залишаються ваго-мим джерелом сукупного доходу.
По сутi це один iз пpимiтивних методiв адап-тацй' сiльського населення до складно! сощально-економiчно!' ситуацп на селi через низький piвень розвитку тдприемництва та нестачу робочих мiсць. Сфера ще! зайнятостi, оpганiзовано!' здебт-шого на пpимiтивнiй основi, дае змогу одержувати лише доходи на меж! виживання. Доводиться ви-знати, що !! поширення серед альських мешканщв е вимушеним через низький piвень розвитку лока-льних ринк1в пращ, зростаюче безpобiття та проблеми у сфеpi офщшно! зайнятостi. Ризик ведення тако! д!ялъносп на селi е високим (вщсутшсть чи звуження ринку збуту, падiння закупiвельних щн, збiльшення транспортних витрат тощо) на rai не-стабiльних фiнансових надходжень ввд !! результата.
У сшьськш економiцi кра!ни збеpiгаеться високий piвень тшьових доход!в внаслвдок поширення приховано! ввд оподаткування д!яльносп, яка на думку б№шосп експеpтiв являе собою своервдну ре-акщю населення на корупцшш ди з боку державних оpганiв управлшня, мюцево! влади та бiзнес-сгpук-тур, що розгортають нерегламентовану економiчну д!ялъшсть на цш територи. За даними Мшютерства економiчного розвитку i торпвт в Укрш'ш загаль-ний обсяг тшьового сектору в економiцi становив у I квартал1 2018 р. близько 33 % до ВВП, що на 4 в.п.
менше за аналопчний показник I кварталу 2017 року [1; с. 3-5].
Ця тенденщя тдтверджена ввдповвдними ро-зрахунками мiнiстеpства на основ! певних методiв оцiнювання. Зокрема, використання методу "вит-рати населения - роздр!бний товарооборот" ви-явило зниження пшзацп за цей перюд на 5 в.п. (до 48 % до ВВП); методу збитковосп тдприемств - на 4 в.п. (до 24 % ); споживання електроенерги - на 2 в.п. (до 29 %); монетарного методу - на 1 в.п. (до 25 % до ВВП). Нараз! перелж сфер економ!чно! д!яль-носп з високим р!внем пшзацп очолюе фшансова та страхова д!яльнють (54 % до обсягу ВДВ). Пор!вняно з шшими видами економ!чно! д!яльносп альське, люове та рибне господарство займае нижч! позицп - р!вень тшьово! економши стано-вить 9 % ввд обсягу ВДВ, створено! у цш сфер! [1; с. 3-7].
За останш роки внасл1док реформування вгт-чизняно! економши джерела надходження тшьових доход!в поступово згортаються. Однак за темпами депшзацл альське господарство ютотно посту-паеться шшим сферам економ!чно! д!яльносп (для поpiвияния: у I кв. 2018 р. пор!вняно з аналопчним перюдом минулого року у переробнш промисло-восп р!вень пшзацп скоротився на 9 в.п., у до-бувнш промисловосп та сфер! операцп з нерухо-мим майном - на 7 в.п., в оптовш та роздр!бнш торпвт - на 5 в.п., у альському, люовому та риб-ному господарст - лише на 1 в.п.) [1; с. 3-10].
1нший проблемний аспект полягае у тшзацй вагомо! частки пасивних доход!в сшьських меш-канщв (орендно! плати за земельш па!, техшку чи шше майно без оформлення вщповщного договору аренди, вщумерло! спадщини тощо).
I хоча в структур! сукупних доход!в сшьських мешканщв нараз! переважають трудов! доходи вщ наймано! пращ чи самозайнятосп, пасивш доходи залишаються !хньою важливою складовою. Повна i вичерпна шформащя про !х основш джерела над-ходження, структуру та динашку змш е основою мюцево! сощально! пол1тики, насамперед в аспект! шдтримки вразливих верств населения. Кр!м того, внасл1док зазначено! специфши формування пер-винних доход!в та неповного iхиього оподатку-вання вторинш доходи альського населення, насамперед пенсп, ютотно поступаються ана-лопчним виплатам мютянам. Ця проблема посилюе бвднють альського населення та сприяе його сощальнш !золяци.
Враховуючи необхвдшсть диверсифiкацi! сфери зайиятостi на сел^ !! iнституцiйну специфiку ^зномаштшсть форм власностi та господарю-вання, низький рiвень iнформатизацi! й технолопч-ностi, високу залежиiсть ввд позаекономiчних фак-торiв) доречно сформувати на державному i мкце-вому рiвнях гнучку систему монiторингу за трансформацшними змiнами у структурi зайиятостi альського населення, тенденцiях розвитку локаль-них риншв працi та джерелах формування доходiв, а головне - у сшввщношенш основних чинник1в впливу на цю сферу. Актуальнiсть цього завдання зростае в умовах погiршення демографiчно! та со-цiально-економiчно! ситуацi! в малих i дрiбних сiльських поселеннях (вони становлять майже п'яту частину всiх сiльських поселень), розмiщених на депресивних територiях, що знаходяться на меж1 часткового знелюднення чи повного зникнення.
У сiльських поселеннях з критичною демогра-фiчною та кадровою ситуацiею у проввдних сферах економiчно! дiяльностi мiсцева влада мае активно розвивати мунщипальний менеджмент, в основi рь шень якого повна i об'ективна iнформацiя про мю-тшсть ринку працi та додаткову потребу в кадрах певного профшю, змши у структурi зайиятостi, а також бачення найближчо! i вiддалено! перспек-тиви, що закрiплено у документах стратепчного значення та конкретних програмах сощально-еко-номiчного розвитку на рiвнi об'еднаних сiльських територiальних громад. Ефективний мунщипальний менеджмент та маркетинг дае змогу реалiзу-вати концептуальш засади полiтики, орiентоваио! на активiзацiю потенцiалу мiсцевого тдприемниц-тва у сферi комунального благоустрою, торгiвлi, побуту, неальськогосподарського виробництва.
Список лiтератури
1. Загальш тенденцi! тiньово! економ^ в Ук-ра!нi. - К.: Мшстерство економiчного розвитку i торпвлг - 23 с.
2. Трансформащя сiльського розселення в Ук-ра!ш: кол. монографiя. - К.: 1ДСД iм. М.В. Птухи, 2017. - 298 с.
3. Укра!на у цифрах 2017: стат. зб. / За ред. 1.£. Вернера. - К.: Консультант, 2018. - 241 с.
4. Шубравська О. В. / Транснацiоналiзацiя аграрного сектору економiки: основш характеристики процесу // Економша Укра!ни. - 2019 . - с. 3954.
