CC BY
20
УДК: 636.2:619.615
Биць Г.О., астрант © Стадник А.М., канд. бюл. наук, професор Лье1еський нацюнальний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт
iм. С. З. Гжицького
ПОШУК ОПТИМАЛЬНО! ДОЗИ СПОЛУК ГЕРМАН1Ю ЗА ПАТОГЕНЕТИЧНОГО Л1КУВАННЯ ГАСТРОЕНТЕРИТ1В ТЕЛЯТ
У статтi розглянуто проблеми л^еання та профыактики хвороб шлункоео-кишкоеого тракту телят. Розглянуто можлиекть еикористання препаратiе германт для корекцп порушення обмту речоеин та стимуляцп природной резистентностi, а також запропоноеано оптимальн дози препаратiе герматранолу та Макадину 0,4 при за л^еання гастроентеритiе.
Ключовi слова: гастроентерит, препарати германт, природна резистенттсть, iмунодефiцитний стан.
Захворювання оргашв травлення були i залишаються широко розповсюдженими серед захворювань молодняку, що спонукае до розробки бшьш ефективних лжарських заcобiв i впровадження нових терапевтичних розробок. Було встановлено, що загальна штоксикащя оргашзму е провщною ланкою в розвитку захворювання, що проявляеться порушенням роботи печшки, нирок i багатьох видiв метаболiзму [1]. Важливу роль як в патогенезi, так i в етюлоги захворювання вдаграе зниження природно! резистентностi, iмунологiчноl реактивност та посилення перекисного окиснення лшдав (ПОЛ)
[2, 3, 4].
Виходячи з цього доцшьним е пошуки препаратiв, якi б володiли антиоксидантними, гепатопротекторними та iмунмодулюючими властивостями, i водночас були малотоксичними та зручними в застосуванш.
Довгий час, вщкритий К. Вiклером (1886), германiй залишався поза увагою як у медициш та ветеринара. Оскiльки германiй - елемент малодоступний (його в земнш корi мiститься ~ 1,5 • 10 -4%, в той час як кремнш 87%), основною сферою майбутнього широкого практичного застосування оргашчних сполук германш буде медицина i ветеринарiя. В користь цього говорить i аналогiя в хiмiчнiй поведшщ германiю та кремнiю. Проте серед структурно подiбних сполук кремнiю та германш останш майже завжди менш токсичнi, нiж кремнiевi [5].
За останш роки штерес до оргашчних сполук германш значно зрю. Встановлеш його iмуномодулюючi, антиоксидантнi, протипухлиннi, анальгезуюч^ гiпотензивнi, антивiруснi, протизапальнi, гепатопротекторнi властивост [6]. Доведено, що залежно вщ хiмiчноl будови, доз i шляхiв введення, органiчнi сполуки германiю можуть волод^и або iмуностимулюючою дiею за допомогою шдукци y-iнтерферону, який бере участь у iмунокорекцil Т-
© Биць Г.О., Стадник А.М., 2008
27
лiмфоцитiв, натуральних кiлерiв i макрофапв [7], або iмуносупресивним ефектом за рахунок здатностi до пригшчення синтезу антитiл [8].
Мехашзм бюлопчно! ди сполук германiю зв'язаний з особливостями електронно! будови його атомiв, що мiстять 32 електрони, з яких 4 знаходяться на зовшшнш електроннiй оболонцi, через що вш може взаeмодiяти з зарядженими юнами в живому органiзмi, понижуючи 1хнш електричний потенцiал [5,9].
На жаль, в даний час у ветеринарнш медициш препарати германiю застосовувалися дуже рiдко. Проте е одинок данi про позитивний вплив його бюлопчно активних сполук на iмунiтет телят, де препарат застосовувався тшьним коровам та 1хшм телятам [10] .
Метою нашо! роботи був пошук оптимально! дози препаратiв германш та вивчення 1хнього впливу на окремi ланки метаболiзму органiзму телят за патогенетичного лжування гастроентеритiв.
Матер1али та методи. Робота виконувалась на базi ННВЦ "Комаршвський" ЛНУВМ та БТ iменi С.З. Гжицького. Об'ектом дослщжень були клiнiчно здоровi телята чорно-рябо! породи вiком 1,5-2-х мюячного вiку. Тварин було роздiлено на 4 групи по 4 тварини в кожнш. Тварини першо! групи були контрольна Тваринам I, II та III та УЕ-о1 дослщних груп внутрiшньом'язово вводили герматранол та Максщин 0,4 згiдно схеми дослщжень протягом 3-х дшв (таб. 1). Кров для дослщжень брали з яремно! вени перед введенням та на 4 i 9 дш тсля введення препарату.
Таблиця 1.
Схема дослщжень застосування препарате герматю телятам
Контрольна група 1-а дослiдна група II-а досладна група III-я досладна група VI-а досладна група
В/м'язово iзотонiчний розчин натрiю хлориду -4 мл В/м'язово 1% розчин герматранолу в доса 0,25 мг/кг на добу В/м'язово 1% розчин герматранолу в доза 0,55 мг/кг на добу В/м'язово 1% розчин герматранолу в доза 1.2 мг/кг на добу В/м'язово Максадин 0,4 1мл/10кг в вигляда 2р. на добу
У крова та сироватца крова телят визначали: загальний балок бiуретовим методом - Делекторская Л.М. и др., 1971; вмаст iмуноглобулiнiв - McEvan V.D. et al, 1970; бактерицидну активнасть сироватки крова (БАСК), лiзоцимну активнiсть сироватки кровi (ЛАСК) - Смирнова О.В., Кузьмина Т.А., 1966; Дорофейчук В.Г., 1968; Чумаченко В.Е., 1990; гемоглобан (Hb) -гемаглобшщанщним методом тест набором „Simko Ltd"; вмаст малонового дiальдeгiду (МДА) - Uchiyata M., Michara M., 1978 в модифкаци Андреевой Л.И. и др., 1988; аланшамшотрансферазу (АлАТ) та аспартатамiнотрансфeразу (АсАТ) тест набором „Simko Ltd" методом Рейтмана-Френкеля, Сульфгщрильш групи (SH-групи) з реактивом Еллмана (Ellman G.L., 1959).
Статистичну обробку одержаних рeзультатiв проводили за Ойвшим 1.А. (1960) та за допомогою комп'ютерно! програми Statistika 5.0.
На початку дослщу усi показники були в межах норми i суттево не вiдрiзнялися в усах групах.
28
Виявлено тенденцш до зpостaння вмюту зaгaльного у вЫх
дослiдних гpупaх, проте тайбшьш виpaженими цi змiни були у 4-й грут, де piвень 6inKa зpiс нa 8,2% (Ta6. 2). Анaлiзуючи динaмiку змiни вмiсту гемоглобшу слiд вiдзнaчити piзке його зpостaння нa 4-й день у тpетiй дослiднiй гpупi з подaльшим його зниженням та кiнець дослiджень, тодi як у четвеpтiй гpупi твapин, де зaстосовувaвся Maксiдин 0,4, спостеpiгaeться помipне стaбiльне збiльшення piвня гемоглобшу. TaK нa кiнець дослiду вмкт гемоглобiну зpiс нa 11,8% у цш гpупi.
Таблиця 2
Показники кров1 телят в першд дослщжень (M±m, n=4)_
Покaзни ки День досл Консоль 1-a дослщга 2-a дослщга 3-a дослiднa 4-a дослiднa
Hb, г/л I 97,2±4,52 95,2±5,23 97,3±3,23 96,2±2,32 96,2±3,21
IV 98,2±5,13 98,9±4,32 102,9±3,26 120,1±3,23 106,1±3,25
IX 98,6±4,56 99,3±4,98 102,5±4,15 101,4±3,24 107,8±3,27
SH- гpупи, ммоль/л I 0,51±0,03 0,52±0,06 0,50±0,05 0,52±0,05 0,53±0,04
IV 0,50±0,02 0,51±0,05 0,50±0,04 0,53±0,04 0,54±0,04
IX 0,51±0,05 0,52±0,04 0,54±0,04 0,53±0,03 0,58±0,03
Бшок, г/л I 50,3±1,24 51,5±1,32 52,0±1,24 52,2±1,23 50,9±2,13
IV 51,2±2,13 52,0±2,42 52,9±2,13 52,3±2,01 53,4±1,86
IX 51,6±1,13 52,2±2,14 54,0±2,14 53,4±2,13 55,1±1,76
БАСК,% I 57,9±2,3 56,2±1,21 56,3±1,96 55,6±1,78 56,1±2,06
IV 58,9±2,0 58,5±1,24 60,0±2,04 66,9±2,03 63,2±2,15
IX 59,1±1,98 58,2±2,01 61,3±1,21 60,3±1,85 63,4±2,18
ЛАСК, % I 14,2±1,02 15,3±0,98 13,9±1,26 14,9±1,34 15,3±1,32
IV 14,3±1,35 15,4±1,23 16,1±1,56 16,0±1,46 17,5±1,24
IX 15,0±1,54 15,4±1,23 17,1±1,26 16,5±1,42 18,6±1,78
AcAT,0 д/л I 45,5±1,23 45,3±1,98 43,9±2,13 44,6±2,01 45,8±1,87
IV 44,9±2,32 45,1±1,85 42,6±1,56 45,7±1,65 43,8±1,98
IX 45,2±1,23 44,7±1,23 41,9±1,23 45,9±1,65 39,1±1,85
АлАТ,О д/л I 13,8±0,98 13,5±1,03 12,2±1,07 12,9±0,87 14,0±1,26
IV 12,1±0,86 12,4±0,75 11,5±1,23 13,0±0,99 12,2±0,67
IX 13,1±0,98 12,0±0,76 10,4±0,87 13,4±1,00 11,3±0,84
Ig (G, А, M,), г/л I 19,3±0,99 20,1±1,06 21,2±0,78 23,4±1,12 21,1±1,13
IV 20,1±1,14 22,4±1,12 24,9±0,75 24,6±1,10 25,9±1,02
IX 19,5±0,98 23,2±1,23 25,3±0,99 24,5±1,02 26,4±0,98
МДА, ммоль/л I 4,78±0,12 4,85±0,21 4,63±0,24 4,73±0,24 4,52±0,20
IV 5,00±0,25 4,90±0,16 4,20±0,19 4,32±0,23 4,60±0,18
IX 5,10±0,14 4,50±0,13 3,60±0,18 3,75±0,14 3,41±0,17
Вмiст зaгaльних iмуноглобулiнiв зpiс у всiх дослщних гpупaх, окpiм пеpшоï дослiдноï. ^оте нaйбiльш виpaженими були змiни в 2-й тa 4-й дослiдних ^утах, де цей покaзник зpiс та 19,3 i 25% вщповщно.
Амiнотpaнсфеpaзи пеpеносять aмiногpупи вiд aмiнокислот до кетокислот. АлАТ i АсАТ не володшть обмеженою специфiчнiстю, пpоте визтачення 1'хньо1'
29
активност використовують для функцюнально! дiагностики хвороб печшки та серця.
Виявлено зниження активност АлАТ у другiй та четвертiй дослщних групах, i слiд вiдмiтити також тенденцш до пiдвищення цього ферменту у третш дослiднiй групi. Подiбна динамiка спостерiгалася i в активност АсАТ, проте зниження активностi цього ферменту була бшьш виражена. Так в 4-й дослщнш групi актившсть цього ферменту знизилась на 14,5% на 9-й день дослщжень. Це може свщчити про покращення трофки печiнки та мiокарду.
БАСК як гуморальний фактор захисту органiзму е одним i3 важливих показникiв резистентности вона обумовлена iнтегральною дiею багатьох неспецифiчних захисних компонентiв (нормальних антитш, лiзоциму, комплементу, пропердину, iнтерферону, бактерiолiзинiв) та iнших неiдинтифiкованих факторiв. Лiзоцим вiдноситься до iмуноактивних ферментiв, що володiють здатнiстю руйнувати Р-1-4 глжозидний зв'язок глiкозамiнглiканiв кл^инно! стiнки Micrococcus lysodeikticus та iнших грампозитивних i деяких грамнегативних мiкроорганiзмiв [11,12].
БАСК рiзко зросла на 4-й день у 3-й дослщнш груп, з подальшим И зниженням на 9-й день, тодi як у 2-й та 4-й групах цей показник зростав поступово i утримувався протягом усього перюду (p<0,025). ЛАСК зросла у вах дослiдних групах окрiм першо! i була на 23, 10 i 23% порiвняно до контролю.
Спостеркали зниження рiвня МДА в дослщних групах. Це свщчить про те, що в органiзмi нормалiзуються процеси вiльнорадикального окиснення. знижуються рiвень продуктiв ПОЛ, що сприяе нормалiзацil метаболiзму бiлкiв, нукле!нових кислот, лшвдв та структури мембран клiтин.
SH - групи входять до складу багатьох бюлопчних сполук та впливають на рiзнi фiзiологiчнi процеси - скорочення м'язiв, нервову дiяльнiсть, поди кл^ин, регуляцiю проникностi мембран м^охондрш, окисне фосфорилювання, транспорт амiнокислот, мехашзм радiацiйних пошкоджень, а також зазнають змiн у разi отруення деякими речовинами, зростання 1хнього вмiсту у другш, i особливо у четвертш дослiднiй групi, де застосовували Максщин 0,4, свiдчить про стимулюючий фiзiологiчний вплив препаратiв германiю на оргашзм телят.
Висновки: Органiчнi сполуки германш врегульовують бiохiмiчнi показники кровi телят, володшть iмуномодулюючими, антиоксидантними, гепатопротекторними властивостями, що свщчить про доцшьшсть 1хнього використання в комплекснiй патогенетичнiй терапи гастроентеритiв.
Оптимальнi показники природно! резистентности активностi ферментiв (АлАТ, АсАТ), процеЫв ПОЛ одержано при застосуваннi Максщину 0,4 в дозi 1 мл на 10 кг ваги двiчi на день.
При застосуванш герматранолу досить ефективною вбула доза 0,65 мг/кг, але фiзiологiчний ефект на даш iнгредiенти був нижчим шж при застосуваннi Максидiну 0,4.
30
Л1тература
1. Абрамов С.С., Морозов Д.Д., Засинец С.В. Особенности патогенеза и лечения телят больных абомазоентеритом // Ученые записки УО ВГАВМ 2007, - Т.43, выпуск 1- С.10-12.
2. Стадник А.М., Биць Г.О. Неспецифiчна резистентшсть та перекисне окиснення за нестачi селену у телят хворих катаральним гастроентеритом.
3. Внутршш хвороби тварин / В.1. Левченко, 1.П. Кондрахш, В.В. Влiзло та ш.; За ред. В.1. Левченка. - Бша Церква, 2001. - Ч.2. - 544с.
4. Зароза В.Г. Профилактика и лечение желудочно-кишечных болезней новорожденных телят - М.: ВНИИТИагропром, 1989. - 57с.
5. Биологическая активность соединений германия / Э.Я Лукевиц, Т.К. Гар, Л.М. Игнатович, В.Ф. Миронов. - Рига: Зинатне. 1990. - 191с.
6. Стадник А.М., Биць Г.О., Стадник О.А. Бюлопчна роль германш в органiзмi тварин та людини // Науковий Вюник ЛНАВМ iменi С.З. Гжицького, 2006. - Т.8,№2, Ч 1 - С. 185-174.
7. Кудрин А.Н., Скальный А.В., Жаворонков А.А. Иммунофармакология микроелементов. - М.: КМК 2000 - 537с.
8. Di Martino M.J., Lee J.C., Badger A.M. Antiarthiritic and immunoregulatori activiti of spirogermanium // J. Phatormacol. Exp. Ther. - 1986 - Vol. 236, N 1. - P. 103-110.
9. Воронков М.Г., Мирсков Р.Г. Четвертое рождение германия // Химия и жизнь. - 1982. - №№3. - С.54-56.
10. Яблонська О.В. 1мунний статус глибокотщьних корiв i новонароджених телят та його корекщя. Автореф. дис.16.00.03. д-ра вет. наук: НАУ. - К.: 2005. - 38с.
11. Определение естественной резистентности и обмена веществ у сельскохозяйственных животных / Чумаченко В.Е. и др. - К.: Урожай, 1990. - 136с.
12. Пракс Я.О., Вээрмяэ И.В., Симискер А.Т. О возможности использования турбодиметрических методов для опрелиления активности лизоцима в сыворотке крови коров // Сб. науч. трудов Эст. с.-х. акад. Тарту: - 1982. - .№136 - С.3-10.
Summary Byts H.O., Stadnyk A.M. Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnology named after S.Z.
Gzhytskyj
A SEARCH OF OPTIMUM DOSE OF GERMANIUM COMPOUNDS FOR NOSOTROPIC TREATMENT OF GASTROENTERITISES OF CALVES
The problems of treatment and prophylaxis of diseases of gastroenteric highway are considered in the article. Possibility of the use of preparations of germanium is considered for correlation of metabolic and stimulation of immunity disturbance and also the optimum doses of preparation of germanium are offered from at inwardly muscular introduction.
Стаття надшшла до редакцИ 20.08.2008
31
