CC BY
19
УДК336.04 Доц. Н.1. Римарська, канд. екон. наук; студ. А.Я. Наконечний -
НУ "Львiвська полiтехнiка"
РЕФОРМУВАННЯ ПОРЯДКУ ОПОДАТКУВАННЯ ДОХОД1В Ф1ЗИЧНИХ ОС1Б ТА IX ЗНАЧЕННЯ В НАПОВНЕНН1
БЮДЖЕТУ УКРА1НИ
Розглянуто сутшсть податку з доходiв фiзичних oci6, 1х законодавча база i спо-соби стягнення. Подано етапи появи i реформування податку, змши ставок i методiв стягнення. Викладено нове поняття в оподаткуванш громадян, таке як "податковий кредит".
Ключов1 слова: податок, податковий кредит, ставка, податкова пшьга.
Assoc. prof. N.I. Rumars'ka; stud. A.Y. Nakonechny -NU "L'vivsPolitekhnika"
The reformation of the taxation of physical person's income and their role in forming Ukraine's
The taxation of physical person's income, the laws governing it, and levying methods is studied. The stages of development and reformation of taxation are presented, as wells changes in rates and levying methods. A new concept in the taxation of citizens, such as "fiscal credit" is explained.
Keywords: tax, fiscal credit, rate, fiscal deduction.
Податок з доход1в ф1зичних оЫб е досить важливим у податковш систем! Укра!ни. Одними з характерних особливостей е його значне сощально-економ1чне значення, масштабшсть кшькосп платниюв цього податку, розмь рами загальних надходжень до бюджету.
Ф1зичш особи е платниками кшькох податюв i збор1в. Проте, якщо можна так сформулювати, "чистих" вид1в податюв у податковш систем1 Ук-ра!ни, де платниками виступають винятково ф1зичн1 особи, тшьки два - це податок з доход1в ф1зичних оЫб i податок на промисел. Звичайно, вони не од-наков1 за сво!м значенням.
Податок з доход!в ф!зичних ошб найважливший у цш груш. Його значення обумовлюеться певною досконалютю, чггюстю, що вiдпрацьовyвалася тривалий час. Прибутковий податок, а тепер податок з доход!в ф!зичних ошб, е одним !з найдавнiших у податковiй системi Укра!ни i становить четверту частину надходжень податюв та шших обов'язкових платежiв до загального фонду Державного бюджету.
В Укршш податок з доход!в ф!зичних оЫб (до 01.01.2004 р. - прибутковий податок з громадян) мае досить стабшьну законодавчу базу - !з 1992 р. вш регулювався Декретом Кабшету МЫс^в Укра!ни "Про прибутковий податок з громадян", а з 1 Ычня 2004 р. - Законом Украши "Про податок з дохо-д!в ф!зичних оЫб".
Попри досить стабшьний характер вiдпрацьованостi цшо! низки меха-шзм!в, деякi положення характеризуются новизною та невизначенiстю. Метою ще! статтi не е пор!вняння та аналiз вказаних нормативних аклв. Вба-чаемо за можливе зупинитися на ощнщ окремих новацш податку з доход!в ф!зичних оЫб, проте при цьому намагатимемося обгрунтувати нео6хiднi, на наш погляд, змши.
Насамперед, слщ визначитися зi змiстом податку взагалi. Це положен-ня, на наш погляд, мае визначатися у законодавчому акп, а у першш статтi потрiбно давати змiст конкретного податку.
Зауважимо, що законодавець визначае податок з доходiв фiзичних осiб як плату фiзичноl особи за послуги, як надаються 1й територiальною громадою, на територи яко! така фiзична особа мае податкову адресу або роз-ташована особа, що утримуе цей податок. Але погодитись з подiбним визна-ченням дуже складно. По-перше, не зрозумiло, про якi послуги, надаш тери-торiальною громадою, йдеться. I по-друге, вважаемо, що при визначенш податку з доходiв фiзичних осiб акцент необхiдно робити саме на доходах та джерелах 1х отримання особою.
1з цих позицш податок на доходи з фiзичних осiб можна трактувати як прямий податок, що сплачуеться фiзичними особами безпосередньо або через податкових агенлв з доходiв, одержуваних вщ усiх джерел протягом подат-кового перюду.
Дiйсно, податок на доходи з фiзичних осiб, без сумшву, належить до категори прямих, що стягуються у ходi придбання i накопичення матерiаль-них благ, I визначаеться розмiром об'екта оподаткування, включаеться в цiну виробництва товару. Грошовi вiдносини, якi регулюються податковим правом, виникають мiж державою i платником, який вносить податок безпосередньо в бюджет. З огляду на те, що прямi податки подшяються на особовi (сплачуються з дшсно отриманого платником доходу (прибутку) i врахову-ють фактичну платоспроможшсть платника) i реальнi податки, якими оподат-ковуеться не дiйсний дохщ платника податкiв, а гаданий, середнш дохiд, одержуваний у певних економiчних умовах вiд того чи шшого предмета оподаткування, коли оподаткуванню тдлягае, насамперед майно, податок на доходи з фiзичних оЫб належить вiднести до прямого особового податку. На наш погляд, вш мае бшьш мобiльний, динамiчний характер, ашж iнший рiз-новид прямих майнових податюв, якi орiентованi i прив,язанi до стабшьно!, незмшно! бази - вартост майна, яке розглядаеться як об'ект оподаткування. Прибутковi ж податки зорiентованi на бiльш мобшьш об'екти регулювання -доходи, яю можуть iснувати або навiть зводитися практично до нуля.
Акцент на змют податку на доходи з фiзичних оЫб як прямого в законодавчому акт фактично визначае найбшьш фундаментальний орiентир при окресленш мiсця й ролi цього податку в цшоутворенш й окреслюе, що вш -елемент цiни виробництва i ураховуеться саме виробником.
Слщ зауважити, що структура Закону Укра!ни "Про податок з доходiв фiзичних оЫб" не зовсiм логiчна. Так, шсля статтi, що визначае об'ект оподаткування, розташоваш статтi, що регулюють податковий кредит та сощаль-т пiльги, на аналiзi яких ми зупинимося даль А тшьки по^м законодавець переходить до характеристики податкових ставок. Подiбна структура пору-шуе цiлiснiсть законодавчого акта i не дае змогу сформувати чггко врегульо-ваний, рацiонально дiючий податковий мехашзм. Саме тому, пiсля визначен-ня бази оподаткування, вважаемо, мають закршлюватися норми, що регулюють ставки оподаткування. Доцшьно пiдкреслити, що порiвняно з ранiше
чинною прогресивною шкалою оподаткування, коли встановлювалися вщ-носнi ставки вiд 10 % до 70 %, на сьогодш ст. 7 Закону Украши "Про податок з доходiв фiзичних ошб" передбачаеться оподаткування у розмiрi 15 %. Зви-чайно, про едину ставку можна говорити умовно, тому що окремi види спе-цифiчних доходiв пiдлягають оподаткуванню за шшими ставками. Так, нап-риклад, максимальна ставка податку 30 % вщ об'екта оподаткування встанов-люеться щодо доходiв нерезидентiв та доходiв, отриманих як виграш чи приз (^м у державну лотерею) тощо.
Напевно, у цьому випадку необхщно було закршити систему ставок, в основi розподiлу яких знаходитиметься особливiсть форми доходiв, одержу-ваних платникам податюв. I при цьому в жодному разi не повинно бути ди-ференщаци, що випливае з рiзного податкового статусу, а також не повинш застосовуватися рiзнi ставки щодо резидентв i нерезидентiв, оскiльки внасль док цього може порушуватися принцип рiвностi в оподаткуваннi - один iз найважливiших i фундаментальних принцишв побудови податково1 системи.
Додатковим елементом правового мехашзму податку е пшьги. У те-ори податкового права юнують загалом схожi погляди щодо визначення по-датково1 пiльги. Так, Н.1. Хiмiчева податкову пiльгу тлумачить як повне або часткове звшьнення вщ сплати податкiв яких-небудь категорш платникiв по-даткiв (Химичева Н.И. Налоговое право: Учебник. - М.: Изд-во БЕК, 1997. -336 с). К думку подшяе i П.Т. Гега, який доводить, що податкова пшьга - це часткове або повне звшьнення фiзичних або юридичних оЫб вiд податкiв (Гега П.Т. Правовий режим оподаткування в Укра1ш. - К.: Юршком, 1997. -144 с.)
М.П. Кучерявенко дае бшьш повне трактування ще1 категори I визнае податкову пшьгу як звшьнення платника податюв вщ нарахування i сплати податку-або сплату ним податку в меншому розмiрi за наявностi пiдстав, заз-начених законодавством Украши (Кучерявенко Н.П. Налоговое право: Учебник. - Харьков: Легас, 2001. - 584 с). Доцшьно також зауважити, що М.П. Кучерявенко тдкреслюе, що пшьга - це звшьнення саме вщ сплати, а не вщ податкового обов'язку, тому що при вщтермшуванш останнього сплата податку залишаеться.
По-шшому характеризуе податковi пшьги С.Г. Пепеляев, який тдкреслюе, що загальною 1х метою е скорочення розмiру податкового зо-бов'язання платника податюв, а рщше пере^дуються вiдтермiнування або невиплат платежу, що побiчно також призводить до скорочення податкових зобов'язань платника податюв. На нашу думку, подiбний акцент е умовним саме стосовно наведених визначень. Проте, якщо виходити з того, що в широкому розумшш пшьга передбачае надання яких-небудь переваг, зручнос-тей, то дшсно вщтермшування платежу при сплат деяких видiв податюв можна розцшювати як пшьгу. Саме з ще1 позици вважаемо за можливе роз-глядати податковий кредит як пшьгу.
З огляду на аналiз податкового законодавства слщ зазначити, що його недосконалють щодо встановлення податкових пiльг призводить до низки су-перечностей. Це пояснюеться вщсутшстю единого нормативного акта, який
регулював би поняття, види податкових пiльг, механiзм 1х надання, категорп платникiв податкiв, яким вони повинш надаватися. Попри те що ст. 1 Закону Укра!ни "Про систему оподаткування" закршлюе встановлення, змшу податкових пiльг тшьки Верховною Радою Укра!ни, нерiдко видавалися норматив-нi акти Президента Украши й Кабшету Мiнiстрiв Укра!ни, як стосувалися встановлення або скасування податкових пшьг.
З прийняттям Закону Украши "Про податок з доходiв фiзичних осiб" законодавець ввiв практично нову систему податкових пшьг. Одшею з най-бiльш активно використовуваних податкових шльг рашше була унiверсальна знижка - неоподатковуваний мшмум, що е найменшою частиною об'екта оподаткування, яка цшком звiльняеться вiд оподаткування. Вш застосовував-ся за кожний повний мюяць, протягом якого було отримано дохiд. З 1 сiчня 2004 р. "несерйозний" розмiр неоподатковуваного мшмуму доходiв громадян 17 грн. замшено сощальною пiльгою в розмiрi мтмально! заробгтно! плати. Сутнiсть податкових сощальних пiльг полягае в наступному. Якщо за-робiтна плата пращвника не перевищуе певного рiвня, йому дозволяеться зменшити загальний мiсячний оподатковуваний дохщ на суму одте! з податкових сощальних шльг, передбачених пунктами 61.1-6.1.3 Закону Украши "Про податок з доходiв фiзичних оЫб". Причому, якщо пращвник одночасно мае право на кшька пiльг, йому встановлюеться одна - найбiльша з них. До того ж законодавець встановлюе деяк обмеження.
По-перше, дiяти соцiальна пiльга буде тiльки стосовно оЫб, у яких мь сячна заробгтна плата не перевищуе 140 % мюячного прожиткового мтму-му, тобто встановлений граничний рiвень, який визначаеться таким чином: розмiр мюячного прожиткового мiнiмуму, встановлений на одну працездатну особу, помножений на 1,4 та округлений до найближчих 10 гривень. На жаль, у Закош не зазначено, iз чим необхщно порiвнювати цю суму - iз заробiтною платою тiльки за одним мюцем роботи або за вЫма мiсцями. Отже, для окре-мих категорш громадян неоподатковуваний мiнiмум може дорiвнювати фак-тично вiд 150 до 200 % мшмально! заробгтно! плати.
По-друге, податкова соцiальна пшьга може застосовуватися до заро-бгтно! плати тiльки за одним мюцем роботи. За яким - згодом може визначи-ти для себе кожний пращвник шляхом подання заяви про застосування пшь-ги, i саме з дня отримання роботодавцем тако! заяви починае дiяти пшьга до нарахованих доходiв.
Законом Укра!ни "Про податок з доходiв фiзичних осiб" ведено таке нове поняття в оподаткуванш громадян, як "податковий кредит", котре у вЫх нас бшьше асоцiюеться з податком на додану вартють. Податковий кредит включае рiзнi витрати платника, фактично понесеш ним протягом звiтного року. Тобто на суму податкового кредиту платник зможе зменшити свш рiч-ний оподатковуваний дохщ у рiчнiй податковш декларацп. До видiв витрат, що включаються в податковий кредит, можна вщнести такi:
• частину суми вщсотшв за шотечним кредитом, сплачених платником податку. Тобто законодавство Украши стимулюе громадян до придбання (бу-д1вництва) житла на умовах шотечного кредитування. 1потечний житловий
кредит - це фшансовий кредит, що надаеться ф1зичнш особ1, товариству стввласник1в квартир або житловому кооперативу строком не менше п'яти повних календарних рошв для фшансування витрат, пов'язаних з буд1вниц-твом або придбанням квартири (шмнати), як надаються у властсть пози-чальника з прийняттям кредитором такого житла у заставу;
• суму кошт1в або вартшть майна, переданих платником податку у вигляд1 пожертвувань або благодшних внеск1в неприбутковим оргатзащям, за-реестрованим в Украш, у розм1р1, що перевищуе два ввдсотки, але не бшь-ше п'яти ввдсотшв ввд суми його загального оподатковуваного доходу такого звггного року;
• суму кошт1в, сплачених платником податку на користь заклад1в освгти для компенсацп вартост середньо1 професшно1 або вищо1 форми навчання такого платника податку або члена його родини першого ступеня спорвднен-ня, у розрахунку за кожний повний або неповний мшяць навчання протягом зв1тного податкового року. При оплат навчання "самого платника податку надання податкового кредиту здшснюеться, якщо платник податку подае податкову декларацию, в якш визначаеться сума таких витрат;
• суму власних кошт1в платника податку, сплачених на користь заклад1в охо-рони здоров'я для компенсацп вартост платних послуг з л1кування такого платника податку або члена його родини першого ступеня спорвднення, у тому числ1 для придбання л1к1в, донорських компонент1в, протезно-ортопе-дичних пристосувань у розм1рах, що не покриваються виплатами з фонду загальнообов'язкового медичного страхування, кр1м витрат на косметичне лшування або косметичну х1рург1ю; водол1кування та гелютерашю тощо. Яким чином платник податку зобов'язаний буде шдтверджувати пере-
рахованi витрати, з норм самого Закону не випливае. Деташзащя цього податкового мехашзму знаходить свое вщображення на рiвнi вiдомчих норма-тивних актiв. Зокрема, вiдповiдно до шструкци Державно1 податково1 адмi-шстраци Укра1ни вiд 22 вересня 2003 р. фактичш витрати, що включаються до складу податкового кредиту, повинш тдтверджуватися платником податюв винятково документально, а саме: фюкальним або товарним чеком, касо-вим ордером, товарною накладною, шшими розрахунковими документами або договором, яю щентифжують продавця товарiв (робгт, послуг) та визна-чають суму таких. До того ж щ документи не надсилаються до податкових органiв, але шдлягають збереженню платником податку протягом термшу, достатнього для проведення податковим органом податково1 перевiрки щодо нарахування такого податкового кредиту.
Слщ зазначити, що законодавець паралельно вводить i низку обме-жень щодо формування податкового кредиту, зокрема, чимало видiв витрат лiмiтуються. Так, встановлюються такi обмеження щодо одержання права на податковий кредит i види витрат, яю можуть бути включеш до нього:
• податковий кредит може нараховуватися винятково резидентом, що мае ш-див1дуальний вдентифшацшний номер;
• загальна сума нарахованого податкового кредиту не може перевищувати суми загального оподатковуваного доходу платника податку, одержаного протягом званого року як зароб1тна плата;
• якщо платник податку не скористався правом на нарахування податкового кредиту за наслвдками званого податкового року, то таке право на наступт податков1 роки не переноситься.
Таким чином, введення шституту податкового кредиту, з одного боку, дасть змогу багатьом громадянам певним чином зменшити суму податку до сплати за рахунок життево необхщних витрат. З шшого боку, - ускладнить декларування i розрахунок податку. Платниковi доведеться збирати розра-хунковi документи i вести розрахунок витрат.
Наостанку зазначимо, що запровадження такого порядку оподаткування доходiв фiзичних оЫб та значне зниження розмiру ставки загалом спри-ятиме шдвищенню збирання податку, зменшенню стимулiв до трансформаци високих доходiв у натуральш форми та до шших способiв ухилення вiд оподаткування.
УДК336.15 Магктрант О.С. Реверчук -Львiвський НУiM. 1вана Франка
КЛАСИФ1КАЦ1Я ВИД1В ЕКОНОМ1ЧНОГО ЗРОСТАННЯ: 1СТОРИКО-АНАЛ1ТИЧНИЙ ОГЛЯД
З позици юторико-теоретичного анад1зу дослщжено сутшсть економ1чного зростання, його позитивш i негативш сторони, розглянуто класифшащю чинниюв економ1чного зростання.
Ключов1 слова: економiчне зростання, економiчний розвиток, чинники еконо-м!чного зростання, економiчна динамiка.
Undergraduate O.S. Reverchuk - L'viv NU named after Ivan Franko Types of economic growth classification: historical and analytical view
The essence of economic growth is explored from the position of historical and theoretical analysis. Its positive and negative sides are viewed. The economic growth classification factors are shown.
Keywords: economic growth, economic development, factors of economic growth, economic dynamic
Постановка проблеми. Ключовою i рушшною силою зростання еко-номжи е шдвищення ефективност функщонування системи господарювання з метою максимального задоволення потреб населення, що мають тенденщю до постшного зростання, в умовах обмежено! ресурсно! бази.
Необхщшсть сприяння процесу економiчного зростання пов'язане з тим, що саме воно на кожному еташ суспшьного розвитку визначае стан не лише господарсько! системи, а й суспшьства загалом, вщображае масштаби д!яльност економжи в даний час та перспективи 11 майбутнього розвитку. Саме ж економiчне зростання шд впливом низки внутршшх i зовшштх чин-ниюв набувае не тшьки кшьюсних, але й яюсних змш. 1х системне досль дження в юторичнш ретроспективi мае важливе наукове значення.
Останш дослiджеиия i публжацп за темою статть Вагомими публь кацiями з проблеми економiчного зростання останнiми роками стали пращ В.М. Гейця, В.П. Семиноженка, Б.Е. Кваснюка, А.С. Гальчинського [16, 17, 19]. У цих дослщженнях акцентовано увагу на рол! економжи знань, держа-ви, шновацш, технологш та конкyрентоспроможностi як чинниюв i джерел економiчного зростання. Водночас окремим актуальним напрямком досль
