CC BY
300
удк 657
особливост1 оц1нки актив1в та зобов'язань в обл1ку
Безкоровайна Л. В. к е н., доцент (ХНЕУ)
У cmammi розглянуто суттсть ощнки, як елементу методу бухгалтерського o6niKy, it види та методичю тдходи до оцтки. До^джено iснуючi види початковог та подальшог оцтки об'eктiв обл^. Показано проблеми здтснення оцтки. Розглянутi можливi варiанти визначення справедливог вартостi активiв. Надано рекомендаци щодо визначення справедливог вартостi об'eктiв облк та удосконалення законодавчог бази стосовно цього питання.
Kmwei слова: облк, ощнка, актива, зобов'язання, doxid, справедлива eapmicmb, чиста вартжть реал1защ1
особенности оценки активов и обязательств в учете
Безкоровайная Л. В. к.э.н., доцент (ХНЭУ)
В статье рассмотрена сущность оценки, как элемента метода бухгалтерского учета, ее виды и методические подходы к оценке. Исследованы существующие виды первоначальной и последующей оценки объектов учета. Показаны проблемы осуществления оценки. Рассмотрены возможные варианты определения справедливой стоимости активов. Даны рекомендации по определению справедливой стоимости объектов учета и совершенствованию законодательной базы по этому вопросу.
Ключевые слова: учет, оценка, активы, обязательства, доход, справедливая стоимость, чистая стоимость реализации.
features of evaluation of assets and obligations in
accounting
Bezkorovaina L. V., PhD in Economics, Associate Professor (HNEU)
The aim of the article is the matter of evaluation, as the element of a method of accounting, its sorts and methodical approaches to evaluation. Thus, some authors consider evaluation as a process of determination of amounts of money, and others - as a way of translating from natural equivalent into monetary.
Existing kinds of initial and subsequent evaluation of objects of accounting were studied in the article. The most spread sorts of asset evaluation are initial value, net cost and, if acquired in different ways - fair value. In relation to definition offair value of objects of accounting, different problems exist.
The problems of evaluation implementation are shown in the article. The main disadvantage of fair value accounting is the possibility of value manipulations and, as a subsequence, manipulations of accounting indexes.
Possible stages of asset fair value determination have been considered: determination of accounting object, its condition and technical properties; determination of business operation for which it is necessary to define fair value of the accounting object; analysis of existing markets concerning given accounting object and prices for similar assets, if such markets do not exist, then it is necessary to find background information about prices for given product; evaluation of accounting object fair value, using all available information and existing calculation algorithms.
Changes must be made by legislature to informational support of methodology of accounting objects evaluations. Development of a separate standard for accounting, devoted to disclosure of the essence of existing techniques of evaluation of accounting objects could be one of the ways, as well as supplementation of existing accounting standards with these matters. Also, creation of national or regional base of average prices for the most general sorts of assets is advisable, it would allow companies to use the same data for definition offair value of assets
Keywords: accounting, evaluation, assets, obligations, income, fair value, real value.
Постановка проблеми. Вимiрювання вартосп об'екпв бухгалтерського облжу е первинною функщею оцшки, на якш базуються Bci шшг Правильне обрання способу оцшки вартосп об'екпв бухгалтерського облжу забезпечуе доречшсть i достовiрнiсть показнишв фшансово! звггаосп та створюе умови для визначення ефективносп менеджменту, фшансового стану та фшансового результату дiяльностi суб'екпв
господарювання. Актуальшсть вивчення впливу оцшки активiв i зобов'язань на достовiрнiсть звггаих облжових даних обумовлюеться тим, що процес оцшки активiв i зобов'язань сильно детермшований в частит суб'ективно! думки ощнювача, вибору ним того чи шшого шструменту оцшки, i користувачi бухгалтерсько! звиносп, не маючи ш доступу до шформацп про мехашзми оцшки , ш спещальних знань, необхщних для
© Безкоровайна Л.В.
формування судження про справедливють такого методу, потребують квалiфiкованоl думщ щодо впливу оцiнки активiв i зобов'язань на достовiрнiсть звiтностi в цшому.
Анал1з останнгх до^джень i публшацш. Розробщ принципiв i методiв оцiнки об'eктiв бухгалтерського облiку присвячено значну к1льк1сть наукових праць вичизняних та зарубiжних вчених. Серед яких: М.В. Кужельний [1], Л.Г. Ловшська [2], Н.М. Малюга [3], В.Г. Швець [4], 1.В. Супрунова [5], 1.Б. Садовська [6], О.1. Васюта-Беркут [7], Г.В. Нашкерська [8], Л.А. Воронша [9], В.М. Жук [10] та шш1
ВидЫення невиршених частин загальног проблеми. Однак, вчеш зосереджують увагу на дослiдженнi методологи оцшки об'eктiв облiку, а концептуальнi положения теорп оцiнки у бухгалтерському облжу залишаються
малодослiдженими.
Цть статти Визначити види оцiнок, що використовуються у вичизнянш системi облiку та методичне забезпечення 1х здiйснення; видiлити неврегульоваш питання методологи оцiнки в бухгалтерському облжу та надати рекомендаци щодо 1х вирiшення.
Визначення поняття «ошнк
Виклад основного матерiалу
до^дження. Визначення поняття «оцшка» фiгyруe у вичизняних та зарубiжних монографiях i навчальнш лiтературi з бухгалтерського облiку. Разом з тим, як показав 1х аналiз, eдностi у трактуваннi оцшки авторами в даний час немае.
У бухгалтерському облжу оцiнка е способом вираження в узагальнюючому грошовому вимiрнику господарських засобiв та 1х джерел, представляючи собою один iз методiв бухгалтерського облiку. Вона полягае в тому, що натуральш показники первинних документiв переводяться в грошовi множенням встановлено! цiни на кшьюсть цiнностей [1].
Процес оцшки представляе собою процедуру присвоення об'ектам бухгалтерського облжу певних грошових величин, отриманих таким чином, щоб !х можна було використати як агреговано (наприклад, для шдсумково1 оцiнки активiв), так i окремо в залежносп вiд певно1 ситуаци.
У табл.1 наведено визначення поняття «оцiнка», надаш рiзними авторами.
Таблиця 1
>>, надане разними авторами
Автор Визначення поняття «оцшка»
Садовська I. Б. [6] Оцшка господарських засобiв - споаб переведення натуральних показнишв у грошовг
Швець В.Г. [4] Оцшка — це споаб варпсного вимiрювання господарських засобiв, джерел !х утворення
Ловшська Л. Г. [2] Оцiнка — вiдображення у грошовш формi об'ектiв облiку для !х узагальнення.
Васюта-Беркут О.1. [7] Оцiнка — це вшображення об'ектiв бухгалтерського облiку в единому грошовому вимiрнику з метою !х узагальнення по пiдприемству в цшому.
Нашкерська Г. В. [8] Оцшка - це процес визначення вартосп об'екпв у грошовому вираженш, проведений таким чином, щоб И можна було використати як для окремих об'екпв бухгалтерського облжу, так i для !х груп.
Таким чином, деяш автори розглядають оцiнку як процес визначення грошових сум, а iншi - як споаб переведення з натурального вимiрника в грошовий.
При розглядi оцiнки як способу в свою чергу наводяться неоднаковi формулювання: споаб переведення облжових об'ектiв з натурального вимiрника в грошовий, спосiб вираження об'ектiв облiку в грошовому вимiрнику,
спосiб, за допомогою якого активи отримують грошове вираження.
Ряд авторiв акцентують увагу на понятп оцiнки як грошового вимiрника, а iншi - як числового значення.
Розглянемо вичизняш нормативнi документи, що регламентують порядок оцшки рiзник об'екпв облiку (табл. 2).
Таблиця 2
Нормативы документи, як регламентують оцтку ргзних об 'eктiв облжу
Об'ект облжу Нормативнi документи, як1 регламентують оцшку
1 2
Основш засоби П(С)БО 7 «Основш засоби»
1нвестицшна нерухомють П(С)БО 32 «Iнвестицiйна нерухомють»
Необоротнi активи, утримуванi для продажу П(С)БО 27 «Необоротнi активи, утримуваш для продажу, та припинена дiяльнiсть»
Нематерiальнi активи П(С)БО 8 «Нематерiальнi активи»
Запаси П(С)БО 9 «Запаси»
Бiологiчнi активи П(С)БО 30 «Бюлопчш активи»
Дебггорська заборгованiсть П(С)БО 10 «Дебiторська заборговашсть»
Зобов'язання П(С)БО 11 «Зобов'язання»
Фiнансовi швестицп П(С)БО 12 «Фiнансовi швестицп»
Дохiд П(С)БО 15 «Дохад»
Слад зазначити, що бшьштстю нормативних докуменпв, наведених у табл. 2, регламентуються правила початково1 i подальшо1 оцiнки перерахованих активiв. Згiдно П(С)БО 7, П(С)БО 8, П(С)БО 9 початкова оцiнка вщповщних об'ектiв облiку розрiзняеться залежно вщ джерела надходження: за плату, при внесенш в статутний
Початкова та подальш
каттал, безоплатному отриманнi, тд час створення самим пiдприемством. У табл. 3 узагальнеш способи визначення вартосп зазначених об'ектiв облiку при прийнятп !х до облiку в залежносп вщ джерела надходження та подальша !х оцiнка.
Таблиця 3
о^нка об 'eктiв облжу
Об'ект облiку Початкова оцшка Подальша оцiнка
Джерело надходження Вид вартостi
1 2 3 4
Основнi засоби Придбання (створення) Первюна вартiсть Первюна (переоцiнена) вартiсть за вирахуванням накопиченого зносу
Безоплатне отримання Справедлива вартiсть
Внесення до статутного катталу Справедлива варпсть
Переведення з оборотних активiв, товарiв, готово1 продукцп Собiвартiсть
Основш засоби Обмш на подiбний об'ект Залишкова вартiсть переданого об'екта основних засобiв Первiсна (переоцiнена) вартiсть за вирахуванням накопиченого зносу
Обмiн на неподiбний об'ект Справедлива варпсть переданого активу, збiльшена (зменшена) на суму грошових кошпв чи !х еквiвалентiв, що була передана (отримана) пiд час обм^
Продовження табл. 3
1 2 3 4
Iнвестицiйнa неpyxомiсть Пpидбaння Пеpвiснa вapтiсть Спpaведливa вapтiсть, якщо ïï можнa достовipно визнaчити, aбо пеpвiснa вapтiсть, зменшега нa суму нapaxовaноï aмоpтизaцiï з ypaxyвaнням втpaт вiд зменшення коpисностi тa вигод вiд ïï вщновлення
Ствоpення Вapтiсть, визгачега нa дaтy почaткy викоpистaння, вводами i3 зaгaльноï суми витpaт га ïï ствоpення
Необоpотнi aктиви, yтpимyвaнi для ^одяжу Пpидбaння aбо безкоштовне отpимaння Вapтiсть пpидбaння Нaйменшa з двоx оцiнок: бaлaнсовa вapтiсть aбо чистa вapтiсть pеaлiзaцiï
Немaтеpiaльнi aктиви Пpидбaння Пеpвiснa вapтiсть Пеpвiснa (пеpеоцiненa) вapтiсть зa виpaxyвaнням нaкопиченоï aмоpтизaцiï
Обмiн нa подiбний об'ект 3aлишковa вapтiсть пеpедaного немaтеpiaльного aктивy
Немaтеpiaльнi aктиви Обмiн нa неподiбний об'ект Спpaведливa вapтiсть пеpедaного немaтеpiaльного aктивy, збiльшенa (зменшенa) нa суму грошовт коштiв чи ïx еквiвaлентiв, що бyлa пеpедaнa (отpимaнa) тд чaс обмiнy Пеpвiснa (пеpеоцiненa) вapтiсть зa виpaxyвaнням нaкопиченоï aмоpтизaцiï
Безоплaтне отpимaння Спpaведливa вapтiсть
Внесення до стaтyтного Kamrany Спpaведливa вapтiсть
3a paxyнок об'eднaння пiдпpиeмств Спpaведливa вapтiсть
Ствоpення сaмим пiдпpиeмством Сyмa витpaт нa ствоpення
Зaпaси Пpидбaння Пеpвiснa вapтiсть 3a гайменшою з двоx оцiнок: пеpвiснa вapтiсть aбо чистa вapтiсть pеaлiзaцiï
Виготовлення Собiвapтiсть
Внесення до статутного кaпiтaлy Спpaведливa вapтiсть
Безоплaтне отpимaння Спpaведливa вapтiсть
Обмiн нa подiбнi зaпaси Бaлaнсовa вapтiсть пеpедaниx зaпaсiв
Обмш нa неподiбнi зaпaси Спpaведливa вapтiсть отpимaниx зaпaсiв
Бiологiчнi aктиви Пpидбaння Пеpвiснa вapтiсть Спpaведливa вapтiсть. Довгостpоковi бiологiчнi aктиви можуть вiдобpaжaтися зa пеpвiсною вapтiстю з ypaxyвaнням суми ïx зносу i втpaт вiд зменшення TOp^^d! Поточнi бiологiчнi aктиви можуть вiдобpaжaтися зa пеpвiсною вapтiстю до œpw^, у якому можнa визнaчити ïx спpaведливy вapтiсть
Безоплaтне отpимaння Спpaведливa вapтiсть
Внесення до стaтyтного Kamrany Спpaведливa вapтiсть
Зактчення табл. 3
1 2 3 4
Дебпорська заборгованiсть Первiсна варпсть Чиста реалiзацiйна варпсть, яка визначаеться як рiзниця м1ж первiсною варт1стю та резервом сумтвних боргiв
Зобов'язання Довгостроковi зобов'язання, на як1 нараховуються в1дсотки - теперiшня вартiсть. Поточш зобов'язання - сума погашення
Фiнансовi iнвестицil Придбання Собiвартiсть фiнансовоl iнвестицil Справедлива варт1сть, з урахуванням зменшення корисностi, за амортизованою собiвартiстю, за методом участi у катталу
Обмш на цiннi папери власно1 емiсil Справедлива варт1сть переданих цiнних паперiв
Обмiн на iншi активи Справедлива варт1сть переданих активiв
Дох1д Справедлива варт1сть активiв, що отримат або п1длягають отриманню
Як бачимо з табл. 3, найбшьш розповсюдженою оцiнкою активiв е первюна варпсть, собiвартiсть, а при отримант iншими шляхами - справедлива варпсть. Методичнi рекомендаци щодо розрахунку первкно1 та залишково1 вартосп активiв тдприемства, собiвартостi наведенi у вiдповiдних П(С)БО [11]. Методики оцiнки фiнансових швестицш за рiзними методами, а також зобов'язань за тепершньою варпстю також описаш у вiдповiдних П(С)БО. Що ж стосуеться визначення справедливо1 вартосп об'екпв облiку, то в цьому питаннi iснують певнi проблеми.
Справедлива варпсть - сума, за якою може бути здшснений обмiн активу або сплата зобов'язання в результат операци м1ж обiзнаними, зацiкавленими та незалежними сторонами (п. 4 П(С)БО 19 «Об'еднання шдприемств»).
Термiн «обiзнанi» означае, що защкавлений покупець та защкавлений продавець достатньо поiнформованi про характеристики об'екта ощнки справедливо1 вартосп, його фактичне та потенцiйне використання, а також про стан ринку на дату балансу. Защкавлений покупець мотивований, але не зобов'язаний купувати.
Визначення справедливо1 вартостi е операщею мiж незалежними сторонами, тобто м1ж сторонами, що не мають мiж собою жодних особливих або конкретних стосунк1в, як1 зробили б щну операци нехарактерною для умов ринку. Вважаеться, що така операщя - це операцiя м1ж незв'язаними сторонами, як1 дають самостшно.
1нформащя про справедливу варпсть дае змогу порiвнювати фiнансовi iнструменти, як1 мають однаковi економiчнi характеристики, незалежно вщ мети !х утримання, термiнiв випуску, придбання чи емiтентiв.
У свгтовш практицi можливi три тдходи до ощнки справедливое' вартостi [2]:
- ринковий: сукупшсть методiв ощнки вартосп об'екта, що грунтуються на шформацл о реальних угодах на ринках;
- доходний: сукупшсть методiв ощнки вартосп об'екта, що грунтуються на визначент майбутшх доходiв ввд об'екта оцiнки;
- витратний: сукупшсть методiв оцiнки вартосп об'екта, що грунтуються на визначент витрат, необхвдних для вiдновления об'екта оцiнки з врахуванням зносу.
В украшськш практицi переважно використовують ринковий пiдхiд.
Визнання справедливо1 вартосп активiв найчаспше грунтуеться на цшах активного ринка. За вiдсутностi активного ринку можливим э використання п'яти метода ощнки:
- аналiз контракпв;
- експертно1 оцiнки комiсiею;
- апалопв;
- прийняття цiн;
- сторонньо1 професiйноl оцiнки.
Однак, кожен iз цих методiв мае сутт^ складност1 використання, так метод аналiзу контракт1в, передбачае визначення справедливо1 вартосп за останньою ринковою цiною операци з певними активами лише за умови ввдсутносп суттевих негативних змш у технологiчному, ринковому, економiчному або правовому середовищ^ у якому дае тдприемство[9].
Метод експертно1 оцiнки комгаею передбачае визначення ринково1 вартост1 активiв на основi застосування методичних пiдходiв, визначених законодавством з незалежно1 ощнки майна.
Метод експертно1 оцiнки i сторонньо1 професiйноl оцiнки вимагае
роботи оцiнювачiв, фахiвцiв з грунтовною економiчною пiдготовкою, але спецiалiзованi в оцшочнш дiяльностi. Однак на сьогоднi, бракуе квалiфiкованих кадрiв, здатних орiентуватись у динамiчнiй економiчнiй ситуацil, використовувати сучасш технологах, вмiти застосовувати необхгдний розрахунковий iнструментарiй.
Головним недолiком облiку за справедливою варпстю е можливiсть матпулювання варпстю i як наслвдок, матпулювання показниками бухгалтерського облiку. В такому випадку, облiк не вiдповiдае своему головному призначенню - надання дост^рно! шформаци про дiяльнiсть пiдприемства [10].
Отже, для визначення справедливо! вартосп будь-якого активу вважаемо необхвдним:
1) визначити об'ект обл1ку, його стан та техтчт характеристики (новий чи вже використовуваний, морально застарвдий, такий, що втратив сво! первiснi характеристики та ш);
2) визначити господарську операц1ю, для яко! необхвдним е визначення справедливо! вартосп об'екта облшу (надходження на п1дприемство, оцiнка на дату балансу та ш);
3) проанал1зувати iснуючi ринки щодо даного об'екту облiку та цiни на аналопчт активи на них, якщо таких ринк1в не iснуе, то необхвдно знайти довiдкову iнформацiю щодо щн даного продукту ;
4) здiйснити ощнку справедливо! вартосп об'екту облiку обл^, використавши всю доступну iнформацiю та iснуючi методики розрахунк1в.
Для забезпечення достовiрностi та об'ективносп показник1в звггносп п1дприемства, вважаемо доцiльним вiдображення ощнки об'ектiв облiку за первiсною варпстю та справедливою варпстю, щоб користувачi мали змогу спiвставити цi дат для прийняття бiльш об'ективних ршень.
Використання для оцiнки оборотних активiв чисто! вартостi реал1зац1! також мае певт проблеми. Так, вона визначаеться за кожною одиницею запасiв шляхом ввдрахування з очiкувано! цiни продажу, суми очшуваних витрат на завершения виробництва i на !х реал1защю. Недоцiльно уцiнювати запаси ц1ло! галузi або всi наявнi на тдприемсга. Лише в окремих випадках дощльно переоцiнити окрему групу запасiв. Чиста варпсть реалiзацi! запасiв повинна бути досить надшною !х оцiнкою, яка базуеться виходячи з можливо! вартосп !х реалiзацi! за вирахуванням витрат на реал1защю. При цьому слад враховувати можливi коливання цiн, або собiвартостi, як1 можуть бути до моменту реал1защ! виготовлено! iз наявних запасiв продукцi!. Основою для тако! оцiнки можуть бути данi прайс-лиспв пвдприемств - виробник1в, спецiальнi дослвдження коливань цiн на ринку на окремi види запасiв, тощо. Однак, не за всiма видами запаав е доступною така iнформацiя. У цьому випадку методика визначення чисто! вартосп реал1защ! може бути аналогичною до вище зазначено!. Окрiм цього, потрiбно достовiрно оцiнити витрати на завершення виробництва i реалiзацiю запаав.
Висновки. Отже, у вичизнянш систем обл^ не icHye 4Îtko законодавчо закрiпленоï методи оц1нки об'екпв обл^, що дозволяе манiпyлювати облiковими даними i знижуе об'ективнicть обл1ку. Тому, на нашу думку, необхвдно внести змiни у шформацшне забезпечення методологи ощнки об'екпв обл1ку з боку оргатв законодавчоï влади. Одним з заходiв може стати розроблення окремого стандарту бухгалтерського облiкy, присвяченого розкриттю cyтноcтi icнyючих методик оц1нки об'екпв обл1ку або доповнення icнyючих стандарта бухгалтерського обл1ку даними питаннями. Також дощльним е створення загальнодержавноï або репональжй бази стосовно cереднiх щн на ринках на найрозповcюдженiшi види активiв, що дозволить пiдприемcтвам використовувати одш й ri ж дат для визначення cправедливоï вартоcтi активiв.
Таким чином, у вiтчизняномy бухгалтерскому облiкy icнyють рiзни види ощнки для рiзних об'екпв обл1ку, однак методика не вах з них детально осилена у нормативних документах, що викликае певнi трyднощi. Найб№ше питань викликае оц1нка активiв за справедливою вартгстю. Так, для забезпечення доcтовiрноcтi визначення cправедливоï вартоcтi об'екпв обл1ку доцiльно дотримуватись певно1' послвдовносп дiй, як1 мають бути представлен у П(С)БУ, а також на державному чи региональному рiвнi створити шформацшну базу стосовно cереднiх щн на оcновнi види активiв пвдприемств. Так1 заходи допоможуть пiдприемcтвам уникнути суб'ективного подходу для визначення справедливо!' вартосп об'екпв обл1ку i забезпечать доcтовiрнicть бухгалтерських даних.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Кужельний М. В. Теоретичн аспекти бухгалтерського облiкy / М. В. Кужельний // Бухгалтерський облiк i аудит. - 2005. - № 8-9. - С. 45-47.
2. Ловшська Л. Г. Ощнка в бухгалтерскому обл^ : монографiя / Л. Г. Ловшська. - К. : КНЕУ, 2006. - 256 с.
3. Малюга Н. М. Шляхи удосконалення ощнки в бухгалтерскому обл^ : теорiя, практика, перспективи / Н. М. Малюга. - Житомир, ЖГГ1, 1998. - 384 с.
4. Швець В. Г. Теорiя бухгалтерського облiкy : тдручник. / В. Г. Швець. - 3-те вид., перероб i доп. - К. : Знання, 2008. - 535 с.
5. Супрунова I. В. Розвиток ощнки в бухгалтерскому обл^ автореф. дис. к.е.н.: 08.00.09 / I. В. Супрунова. - ЖДТУ, 2010. - 20 с.
6. Садовська I. Б. Бухгалтерський облж : навчальний поабник для вищоï школи / I. Б. Садовська. - К. : Центр yчбовоï ллератури, 2013. -688 с.
7. Васюта-Беркут О. I. Теорiя бухгалтерського облiку : навч. поаб. / О. I. Васюта-Беркут, Г. Ф. Шеттко, Н. О. Ромашевська; За заг. ред. В. Б. Захожая. — 2-ге вид., стереотип. — К.: МАУП, 2003. — 176 с.
8. Нашкерська Г. В. Фшансовий облж : навч. посiб. / Г. В. Нашкерська. - К. : Кондор, 2005. - 503 с.
9. Воронина Л.А. Понятие бухгалтерских оценок и их развитие / Л. А. Воронина, Э. В.
Москвичева // Международный бухгалтерский учет. - 2006. - №12(96). - С. 22-26.
10. Жук В. М. Облж альськогосподарсько! дiяльностi / В. М. Жук. - К. : Юр-Агро-Веста, 2007. -326 с.
11. Положения (стандарта) бухгалтерського обл^ [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon1.rada. gov.ua/
Рецензент д.е.н., професорХНЕУПилипенко А.А. Експерт редакцшноИ колеги к.е.н., доцент УкрДАЗТ Зубенко В.О.
удк 658.3:005
структурн1 перетворення, як шлях виходу машинобуд1вних
пщприемств 13 кризи
Божанова О. В., к.е.н, доцент (НМетАУ)
В статтi розглянутi питання щодо структурних перетворень оргатзацшно! системи управлтня машинобудiвних тдприемств. Визначено, що оргатзацтна структура управлтня машинобудiвних тдприемств це сукуптсть оргатзацтних одиниць апарату управлтня, що виконують рiзнi функци управлтня, i цтеспрямоват на виршення стратегiчних завдань. З'ясовано основт принципи формування оргатзацтног структури управлтня машинобудiвних тдприемств. Сформульовано вимоги до оргатзацтног структури машинобудiвних тдприемств, враховуючи ят можна устшно вдосконалити кнуючу оргатзацтну структуру управлтня.
Зроблено висновок, що на шляху виходу iз кризи структурт перетворення машинобудiвних тдприемств повинт взаемодiяти iз зовтшньою середою. Вибiр оргатзацтног структури залежить вiд стратеги розвитку тдприемства. Це означае, що структура тдприемства мае бути здатною забезпечити реалiзацiю щег стратеги. Оскыьки з плином часу стратеги змтюються, то можуть знадобитися вiдповiднi змти i в оргатзацтних структурах - i це найважливша наукова та практична проблема. В даний час устшно функцiонують тдприемства i фiрми, що регулярно оцтюють ступть адекватностi свогх оргатзацтних структур i змтюють гх так, як цього вимагають зовшшш умови.
Ключовi слова структурт перетворення, орган1зацшна система управлгння, машинобудiвне тдпршмство, упраелгння, криза.
структурные преобразования, как путь выхода машиностроительных предприятий из кризиса
Божанова Е. В., к.э.н., доцент (НМетАУ)
В статье рассмотрены вопросы структурных преобразований организационной системы управления машиностроительных предприятий. Определено, что организационная структура управления машиностроительных предприятий это совокупность организационных единиц аппарата управления, выполняющих различные функции управления, и целенаправленны на решение стратегических задач. Выяснены основные принципы формирования организационной структуры управления машиностроительных предприятий. Сформулированы требования к организационной структуре машиностроительных предприятий, учитывая которые можно успешно усовершенствовать существующую организационную структуру управления. Сделан вывод, что на пути выхода из кризиса структурные преобразования машиностроительных предприятий должны взаимодействовать с внешней средой. Выбор организационной структуры зависит от стратегии развития предприятия. Это означает, что структура предприятия должна быть способной обеспечить реализацию этой стратегии. Поскольку с течением времени стратегии меняются, то могут понадобиться соответствующие изменения и в организационных структурах - и это важнейшая научная и практическая проблема. В настоящее время успешно функционируют предприятия и фирмы, которые регулярно оценивают степень адекватности своих организационных структур и изменяют их так, как этого требуют внешние условия.
Ключевые слова структурные преобразования, организационная система управления, машиностроительное предприятие, управление, кризис.
© Божанова О.В.
Вк'ник економжи транспорту i промисловост № 45, 2014
