CC BY
31
концесп може бути «буд1вництво та експлуатащя готел1в, туристичних комплексе, кемп1нг1в та шших вщповщних об'екпв туристично! шдустрп.
Висновки. Таким чином, венчурне фшансування швестицшних проектов як шструмент реал1зацп CTpaTeriï розвитку, надасть можливють органам управлшня послщовно реатзувати запропоновану стратегию, що в шдсумку призведе до збшьшення потоку туристов у регюнальш туристичш дестинацп Украши.
Для актив1зацп венчурного швестування noTpiÔHi венчурш фонди, оскшьки:
• по-перше, венчурним фондам легше залучити масштабш швестицп, шж окремо взятому венчурному шдприемству;
• по-друге, венчурним фондам anpiopi притаманна диверсифшащя швестицшних ризиюв, що дуже важливо для сучасного економ1чного стану краши (perioHy), шж шдприемству, що реал1зуе окремий проект;
• по-трете, венчурний фонд частину тимчасово вшьних залучених кошт1в може використовувати для низькоризикових дохщних операцш на лшвщних фшансових ринках, збшьшуючи цим самим реальш можливосто для наступного швестування.
Лггература
1. [Електронний ресурс]. - Режим доступу:http://www.soldis.com.ua.
2. Mockbîh С. О. Венчурш фонди шновацшного розвитку [Текст] / С. О. Mockbîh // Актуальш проблеми економши. - 2009. - № 2 (92). - С. 89-96.
3. Про концесп: Закон Украши № 997 вщ 16 липня 1999 р. // Вщомосто Верховно1 Ради Украши. - 1999. - № 41. - Ст. 372.
4. Украшська асощащя швестицшного б1знесу. Аналтоичний огляд ринку ICI в Украш (2-й квартал 2012 р.) [Електронний ресурс]. - Режим дocтyпy:http://www.uaib.com.ua
Стаття надшшла до редакци 2.03.2015
УДК 330.322:637.1
Гуцол Ю. G., асшрант*® Вгнницъкий нацгоналъний аграрний унгверситет, Вгнниця, Украта
OCHOBHI ТЕНДЕНЦП 1НВЕСТИЦ1ЙНО! Д1ЯЛЬНОСТ1 П1ДПРИСМСТВ МОЛОКОПЕРЕРОБНО! СФЕРИ
У cmammi розглядаетъся сучасний стан та основт тенденцИ' твестицтног dinnbHoemi молокопереробних тдприемств в Украт. Зазначаетъся, що одтею з причин зменшення продуктивност1 молокопереробних тдприемств е зниження погол1в'я Kopie, що призводить до зменшення виробництвамoлoчнoïсировини, що в свою чергу призводить до збыъшення конкуренцИ' на ринку молочних npodyKmie, а також посилюе можлив!стъ збыъшення закутеелъног цгни на молоко. Визначено ocHoeni причини зниження гнеестицШног приеаблиеостг молокопереробноХ промисловост1. Розглянуто фактори, що безпосереднъо еплиеаютъ на ШвестицШну пол1тику молочног галуз1. В1дзначаетъся, що найбыъшими постачалъниками прямих гноземних гнеестицШ (акцгонерного катталу) в економту Украгни е Kinp, Шмеччина та Шдерланди. Зазначаетъся, що украг'нсъю молокопереробм тдприемства найчаст1ше експортуютъ молочну продукщю у крагни СНГ, АзИ' та Свропи. В1дзначено, що для покращення якост1 молочног
Науковий KepiBHHK - к.е.н., доцент Чорнопищук T. I. © Гуцол Ю. £., 2015
197
сировини потргбне створення фермерсъких господарств, яю б об 'еднували еиробництео та переробку молока. Видтено, що сезоншсть цгн на молочну сироеину теж еплиеае на розеиток ШвестицШног политики тдприемств молочног галуз1.
Ключовг слова. Молокопереробм тдприемства, твестицтна д1ялъмстъ, ефектившсть, гнеестицШна привабливгсть, молочна промислов!стъ, молочна сировина, iноземт гнвестицИ.
УДК 330.322:637.1
Гуцол Ю. Е., аспирант
Винницкий национальный аграрныйуниверситет, Винница, Украина
ОСНОВНЫЕ ТЕНДЕНЦИИ ИНВЕСТИЦИОННОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ
ПРЕДПРИЯТИЙ МОЛОКОПЕРЕРАБАТЫВАЮЩЕЙ СФЕРЫ
В статье рассматривается современное состояние и основные тенденции инвестиционной деятельности молокоперерабатывающих предприятий в Украине. Отмечается, что одной из причин уменьшения производительности молокоперерабатывающих предприятий является снижение поголовья коров, что приводит к уменьшению производства молочного сырья, что в свою очередь приводит к увеличению конкуренции на рынке молочных продуктов, а также усиливает возможность увеличения закупочной цены на молоко. Определены основные причины снижения инвестиционной привлекательности молокоперерабатывающей промышленности. Рассмотрены факторы, непосредственно влияющие на инвестиционную политику молочной отрасли. Отмечается, что крупнейшими поставщиками прямых иностранных инвестиций (акционерного капитала) в экономику Украины является Кипр, Германия и Нидерланды. Отмечается, что украинские молокоперерабатывающие предприятия чаще всего экспортируют молочную продукцию в страны СНГ, Азии и Европы. Отмечено, что для улучшения качества молочного сырья требуется создание фермерских хозяйств, которые бы объединяли производство и переработку молока. Выделено, что сезонность цен на молочное сырье тоже влияет на развитие инвестиционной политики предприятий молочной отрасли.
Ключевые слова. Молокоперерабатывающие предприятия, инвестиционная деятельность, эффективность, инвестиционная привлекательность, молочная промышленность, молочное сырье, иностранные инвестиции.
UDC 330.322:637.1
Gutsol J., post-graduate student
Vinnytsia national agrarian University, Vinnytsia, Ukraine
THE MAIN TRENDS OF INVESTMENT ACTIVITY THE MILK-PROCESSING ENTERPRISES OF THE SPHERE
The article discusses the current state and main trends of investment activities of milk processing enterprises in Ukraine. It is noted that one of the causes of low productivity of dairy enterprises is a reduction in the number of cows, which leads to a decrease in the production of raw milk, which in turn leads to increased competition in the dairy market, but also enhances the possibility of increasing purchasing prices for milk. The main reason for the decrease of investment attractiveness of the dairy industry.
198
The factors that directly influence the investment policy of the dairy industry. It is noted that the largest sources of foreign direct investment (stock capital) into the economy of Ukraine is Cyprus, Germany and the Netherlands. It is noted that the Ukrainian milk processing enterprises typically exports dairy products to CIS countries, Asia and Europe. It is noted that to improve the quality of raw milk requires the creation of farms that would integrate the production and processing of milk. Highlighted that the seasonality of prices for raw milk also affects the development of the investment policy of enterprises of the dairy industry.
Key words. Milk processing enterprises, investment activity, efficiency, investment attractiveness, dairy, raw milk, foreign investment.
Постановка проблеми. Молочна промисловють е одшею i3 потужних галузей Украши, проте И розвиток не набувае таких масштаб1в, яких би хотшось для нашо! економши. Саме завдяки тому, що молочну продукщю споживае майже все населения Украши, головним завдання для не! постае забезпечення його якюними продуктами i3 молочно! сировини. Проте, тдприемства переробно! промисловосп використовують лише в середньому 35-45% cboix наявних потужностей.
Через нестабшьнють економши Украши та iHmi не менш вагом1 чинники, швестицшш компанп зменшують сво! дотацп в молокопереробну промисловють, або ж взагал1 вщмовляються вщ швестицш у вггчизняш тдприемства. Недостатня кшькють швестицш щороку призводить до зменшення виробництва та переробки молочних продукпв, а вже юнуюч1 молочш продукти все часпше замшюють консервантами та замшниками.
Актуальним завданням для молокопереробно! галуз1 на сьогодш е виб1р прюритетних напрям1в покращення швестицшно! д1яльносп в сучасних умовах господарювання.
Анал1з останн1х дослщжень. Стан та тенденцп розвитку швестицшно! д1яльносп мол очно! галуз1 дослщжували таю вчеш, як О. Бородша, Ю. Герасименко, Г. Мазур, В. Котков, М. 1льчук [4], Г. Чабан, С. Черненко, I. Галак [2], С. Васильчак [1], П. Саблук [6], Т. Мостенська, О. Швець, Н. Белшська та iHmi. Анал1з дослщжуваних джерел показав, що у зв'язку i3 трансформащею економки проблема швестицшного розвитку залишаеться маловивченою, потребуе подальшого дослщження та пошуку прюритетних напрям1в залучення шоземних швестицш у молокопереробну галузь.
Метою статт1 е визначення сучасного стану, тенденцш розвитку та анал1з юнуючих проблем, що знижуе швестицшну привабливють молокопереробних шдприемств в Укра!ш.
Виклад основного матер1алу. Одшею i3 провщних галузей агропромислового комплексу вважаеться молочна промисловють. Адже молочш продукти вщграють важливу роль у повсякденному житп кожно! людини. Добова норма споживання молочних продукпв у рацюш людини мае складати 3 молочних продукти на день. Проте через ряд чинниюв виробництво молока та молочно! промисловосп з кожним роком зменшуеться, що призводить до зниження швестицшно! привабливосп молокопереробних шдприемств.
На сьогодш найбшьшими постачальниками прямих шоземних швестицш (акцюнерного кашталу) в економшу Украши е Kinp (29,9 % вщ загально! кшькосп швестицш), Шмеччина (12,5 %), Щдерланди (11,1 %), Росшська Федеращя (5,9 %) та Австр1я (5,5 %). Загальна кшькють шоземних швестицш, яю надшшли за 2014 piK е 45916,0 млн. дол. США [3]. У пор1внянш ¿з 2013 роком 58156,9 млн. дол.
199
США, що на 21,05 % бшьше, шж у 2014 рощ. Дана ситуащя е невтшною для економ1ки Укра!ни, адже бшьшють шдприемств залежить вщ шоземних швестицш.
Серед основних фактор1в, що безпосередньо впливають на швестицшну пол1тику молокопереробних шдприемств слщ видшити таю:
- Недостатшсть власнихкошт1в молокопереробних шдприемств;
- Збшьшення та коливання цш на оплату енергоресурс1в;
- Висою нерацюнальш витрати сировини через застарше обладнання на шдприемствах молокопереробно! промисловосп;
- Недосконалють страхових продукпв щодо швестицшного процесу;
- Вщсутнють державно! шдтримки для розвитку швестицшно! д1яльносп шдприемств молочно! промисловосп;
- Вщсутнють чтокого визначення закушвельних цш для уах регюшв Укра!ни;
- Невщповщшсть якосп молочних продукта вимогам св1тових стандарта;
- Недосконалють системи оподаткування для пщприемств переробно! промисловосп;
- Вщсутнють оптимально! системи кредитування для сшьськогосподарських виробниюв молочно! продукцп.
Метою швестор1в е не тшьки змщнення реал1заци молочних продукта на впчизняному ринку, а й експорт !х на свтоовий ринок. Для цього швестори вкладають кошти для вдосконалення лшп виробництва молочних продукта, що в першу черту змшить якють молока до р1вня норм СОТ. Найбшьше експорту надходить до кра!н СНГ, Азп, Америки, Свропи та Африки (табл.1). До цих кра!н украшсью молокопереробш шдприемства найчаспше експортують молоко, вершки, кеф1ри, масло вершкове, казеш та ш. Таю товари проходять детальну перев1рку на яюсть, що вщповщала б встановленим нормам.
Таблиця 1
Експорт молочно'1 продукщ! в окрем1 кра'ши св1ту у 2014 рощ_
Назва краши/ континенту Молоко та вершки не згущеш та без додавання цукру Маслянка, коагульоваш молоко та вершки, йогурт, кеф1р та шш Масло вершкове та шш жири, що вироблеш !з молока
КШЬШСТЬ, Вартють, тис. дол. США Кшьшсть, Вартють, тис. дол. США Кшьшсть, Вартють, тис. дол. США
КГ КГ кг
Кра!ни СНГ 5983032,6 3738,4 2502957,3 3244,0 10169898 43503,0
Свропа 10536,0 60,9 1510,2 4,4 399,4 3,4
Аз1я 884248,5 878,4 485626,4 711,3 912089,4 3227,4
Африка 60765,7 37,2 63,0 0,2 8056,0 34,6
Америка 6649,4 6,2 8227,9 13,3 196410,2 585,3
Австрал1я та Океашя 1315,3 1,4 400,6 0,6 206,0 0,9
1нш1 87,2 0,8 - - - -
Всього 6946634,7 4723,3 2998785,4 3973,8 11287059 47354,7
Джерело: складено за даними Державно! служби статистики Украши Яюсть молочно! продукцп насамперед залежить вщ якосп сировини, яку в бшьшосп постачають вщ господарств населения. Досягти високо! якосп молочно! сировини для населения практично не можливо, адже для цього потр1бно щонайменше мати апарат машинного до!ння з охолодженням молока, що коштуе тисяч1 гривень, 1 перешчний громадянин не в змоз1 його купити. Виршення ще! проблеми, на нашу думку, е створення об'еднаних фермерських господарств, де вщбувалось би мехашзоване до!ння кор1в, молоко йшло б одразу до
200
вщповщних цех1в \ яюсть молочно! сировини вщповщала б високому р1вню. Що стосуеться самих фермер1в, вони отримували б певш вщсотки вщ фермерського госиодарства за використання ВРХ. Такий проект розвитку молокопереробних шдприемств насамперед залежить вщ швестор1в, адже на його реал1защю необхщш чимал1 кошти [7].
Ще одшею ¿з причин зниження продуктивное^ молокопереробних шдприемств е зменшення погол1в'я ВРХ в Укра!нг Зниження кшькосп погол1в'я кор1в призводить до зменшення виробництва молочно! сировини, що в свою черту збшьшуе конкуренщю на ринку молочних продукпв, а також посилюе можливють збшьшення закушвельно! щни на молоко.
На сьогодш для швестор1в постае проблема недостатнього регулювання цш збоку держави. Адже в нашш держав! практично немае чпко! щноутворюючо! полпики. Загалом вона залежить вщ багатьох фактор1в, що складаються стихшно.
Таблиця 2
Середш щни реал1заци молока та молочних продукпв за 2010-2014 рр. в
УкраУм, грн. за т.
Назва перюду 2010 рж 2011 рж 2012 рж 2013 рж 2014 рж
Очень 2952,3 3003,9 3321,3 3123,9 3844,2
Очень-лютий 3022,9 2971,4 3204,9 3186,1 3891,4
Очень-березень 3044,3 2928,5 3037,8 3247,0 3896,1
Очень-китень 2960,2 2885,5 2906,1 3284,4 3813,7
Очень-травень 2832,7 2831,3 2808,0 3274,2 3696,6
Очень-червень 2745,1 2793,1 2714,7 3253,8 3605,2
Очень-липень 2714,7 2793,5 2689,8 3248,9 3570,7
Очень-серпень 2729,9 2848,8 2662,6 3259,5 3551,4
Очень-вересень 2728,0 2902,8 2644,5 3278,2 3536,8
Очень-жовтень 2857,7 2955,1 2647,7 3297,5 3548,3
Очень-листопад 2894,7 2997,6 2655,9 3325,0 3564,4
За рж 2938,7 3041,6 2662,2 3364,0 3588,4
Джерело: складено за даними Державно! служби статистики Украши
Так, у 2014 рощ пор1вняно з 2013 роком цша на прийом молочно! сировини р1зко шдвищилась, але впродовж поточного року вона знизилась на 7,3 %. Натомють цша реал1зацп молока та молочних продукпв у 2012 рощ зменшилась на 12,5 % у пор1внянш з 2011 роком. Таю р1зю змши пов'язаш насамперед ¿з дефщитом молочно! сировини, зниженням платоспроможносп господарств населения та шдвищення щни на утримання кор1в. За матер1алами наукових дослщжень коефщент еластичносп щни в Укра!ш на молоко та молочну продукщю сягае 0,8, з чого випливае, що якщо щна зросте на 1 %, то споживання зменшиться на 0,8 %. Тому втручання держави в цей процес е необхщним, а саме розробка ч1тко! полпики щноутворення, яка б ч1тко регулювала щну на молоко-сировину та готову молочну продукщю у вах регюнах нашо! краши [5].
Висновки та перспективи подальших дослщжень. Отже, для розвитку швестицшно! д1яльност1 молокопереробних шдприемств в Украш необхщно: покращити яюсть молочно! сировини, шляхом створення об'еднаних фермерських господарств; удосконалити щноутворюючу пол1тику Укра!ни; запровадити пшьги для швестор1в молокопереробно! сфери; оновити або замшити виробнич1 потужносп шдприемств з переробки молока для зниження витрат у виробництв1 молочних продукпв, створити оптимальну систему кредитування та ш.
201
Для виршення актуальных питань щодо введения нових швестицш та збереження вже юнуючих швестицшних проектов у молокопереробнш промисловосп необхщно проанал1зувати також програми розвитку мол очно! галуз1, програми розвитку Украши, зокрема програма розвитку «Стратепя-2020», програма д1яльносп Кабшету Мшютр1в, регюнальш програми розвитку областей Украши та ш. проекти, яю в майбутньому покращать швестицшну полтоику не тшьки молокопереробних шдприемств, а й ус1е! економши Украши в цшому.
Лггература
1. Васильчак С. В. Формування ринку молока в Свропейському союз1: уроки для Украши / С. В. Васильчак // Економша АПК. - 2005. - № 5. - С. 139-143.
2. Галак I. М. Залучення швестицшних ресурс1в на молокопереробш шдприемства / I. М. Галак // Економша АПК. - 2005. - № 3. - С. 82-85.
3. Державна служба статистики Украши [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/
4. 1льчук М. М. Адаптащя переробних молокозавод1в до вимог вточизняного та заруб1жного продовольчих ринюв / М. М. 1льчук // Економша АПК. - 2002. -№ 12. - С. 42-48.
5. Мармуль Л. О. Державне регулювання швестицшно! д1яльносп переробних шдприемств агропромислового комплексу / Л. О. Мармуль, I. В. Коваленко // Економка АПК. - 2008. - № 12. - С. 62-69.
6. Саблук П. Т. Основш напрями розвитку високоефективного агропромислового виробництва в Укра!ш / П. Т. Саблук // Економша АПК. - 2002. - № 7. - С. 3-13.
7. Яценко В. М. Формування { розвиток агропромислово! штеграцп в Украш / В. М. Яценко // Економша АПК. - 2004.- № 1. - С. 54-60.
Стаття надшшла до редакци 20.03.2015
УДК [327:37]:061
Дорош М. М., здобувач кафедри адмшютративного та шформацшного права © Наечалъно-наукоеий тститут права та психологи Национальный Умверситет «Льв1вська полтехнта»
Жбадинська Ю. Р., здобувач кафедри теорп та юторп держави 1 права Льв1вський державний умверситет внутршшх справ
ДВОСТОРОННС СП1ВРОБ1ТНИЦТВО: УКРА1НА ТА Б1ЛОРУСЬ
Украгна та Республ1ка Бшорусъ маютъ великий потенциал розвитку двостороннъог ствпращ, оскыъки суадня держава тримае чШку позищю щодо суверенитету, територ1альног цшсност! та незалежност\ Украши. Быорусъ завжди була на сторон/ миру в Украш / готова пост1йно й надал1 сприяти проведению мирних в1дносин та пл1дног ствпращ, що активно розвиваетъся впродовж останшх десятил1ть. Уряди наших держав наголошуютъ на важливост1 розвитку ствроб1тництва, яке базуетъся як на стлъних проектах так / не менш важливих стлъних проблемах. Не варто забувати, що розвиток м1жнародного ствроб1тництва у вах сферах нашог молодог держави е одним ¡з пр1оритетних напрям1в и д1яльност1.
Ключовг слова: догов1рно-правова база, ствроб1тництво, м1жрег1ональний р1вень, украгнсъко-быорусъю в1дносини, м1журядов1 угоди, ствдружмстъ.
© Дорош М. М., Жбадинська Ю. Р., 2015
202
