CC BY
31
Лггература
1. Захарченко В. I. Кластерный шдхщ до анал1зу i тдвищення конкурентоспроможносп економ1ки Украши та ii репошв / В. I. Захарченко, С. В. Захарченко // В ¿сник Хмельницького нац. ун-ту; сер1я: Економ1чш науки., Хмельницький: ХНУ, 2009., № 5, т. 1., С. 53-57.
2. Родионова Л. Н. Кластеры как форма интеграции инвестиционных ресурсов / Л. Н. Родионова, Р. Ф. Хайруллин // Нефтегазовое дело: електрон. наук. журн. - 2006. - Вып. 1. - Режим доступу: http://www.ogbus.ru/authors /Rodionova/Rodionova_4. pdf
3. Максим Борода, Олександр Жолудь Кластерний анатз економши Льв1всько1 области Льв1в: Проект РЕОП.- 2014.- 47 с.
4. В. О. Гавура, Алгоритм кластеризацп економ1ки perioHy (на приклад! Волинсько! обласп) / Гавура В. О. Ефективна економша, Дншропетровський державний аграрно-економ1чний ушверситет // Режим доступу: http://www.economy.nayka.com.ua/7op =1&z=1161
Стаття надшшла доредакци 10.03.2015
УДК 338.48
Григорьева Я. В., асшрант ©
Льв1вська державна фтансова академ1я
ВЕНЧУРНЕ ШДПРИеМСТВО ЯК ФАКТОР 1ННОВАЦ1ЙНОГО РОЗВИТКУ
ТУРИЗМУ
Досл1джено особливост1 венчурного твестування. Визначено тенденцп венчурного б1знесу. Проанал1зовано можливост1 венчурного забезпечення туристичних тдприемств. Проанал1зовано венчурм компанп, ix юлъюстъ та активы в управлшт. Запропоновано концептуалъну схему формування механизму венчурного твестування. Выявлено напрямок, в якому сл1д д1яты венчурному турыстычному тдприемству для недопущения зныження фтансовог стабыъност1. Запропоновано шляхы розвытку в1тчызняного венчурного твестицтного рынку, якг дозволять актыв1зуваты турыстычну д^ялътстъ в Украгм, ,та тдвыщатъ конкурентоспроможмстъ ц^еггалуз! в крат.
Ключовг слова: венчурне твестування, турыстычне тдпрыемство, джерела ф1нансування
УДК 338.48
Григорьева Я. В., аспирант
Львовская государственная финансовая академ1я
ВЕНЧУРНОЕ ПРЕДПРИЯТИЕ КАК ФАКТОР ИННОВАЦИОННОГО
РАЗВИТИЯ ТУРИЗМА
Исследованы особенности венчурного инвестирования. Определены тенденции венчурного бизнеса. Проанализированы возможности венчурного обеспечения туристических предприятий. Проанализированы венчурные компании, их количество и активы в управлении. Предложена концептуальная схема формирования механизма венчурного инвестирования. Выявлено направление, в
© Науковий кер1вник - д.е.н., професор, академжНААН Укра1ни Тринько Р. I. Григорьева Я. В., 2015
192
котором следует действовать венчурном туристическом предприятию для недопущения снижения финансовой стабильности. Предложены пути развития отечественного венчурного инвестиционного рынка, которые позволят активизировать туристическую деятельность в Украине, и повысят конкурентоспособность этой отрасли в стране.
Ключевые слова: венчурное инвестирование, туристическое предприятие, источники финансирования
UDC 338.48
Grigorieva Y.V., graduate student
Lviv State Academy of Finance
THE VENTURE AS A FACTOR OF INNOVATION DEVELOPMENT OF
TOURISM
The features of venture capital investment. The trends business venture. Possibilities venture providing tourism businesses. Analyzed venture company, their number and assets under management. A conceptual diagram of the formation mechanism of venture investment. Revealed the direction in which to operate tourist venture company to prevent the reduction of financial stability. The ways of domestic venture investment market that will intensify tourism activities in Ukraine, and enhance the competitiveness of the industry in the country.
Key words: venture investment, tourism enterprises, funding
Постановка проблеми. Сьогодш загальновизнаним фактом е вщнесення туристично! д1яльносп до найбшьш швидко прогресуючих галузей cbítoboto господарства, а можливосп впчизняних шдприемств проводите власними ресурсами модершзащю та реконструкщю виробничих процеав, розробляти та впроваджувати шновацшну продукщю обмежеш. Особливо вщчуваеться потреба у фшансових ресурсах. Залучення венчурного кашталу як cnoci6 цшьового швестування шновацшних розробок мае стати катал1затором запровадження шновацшних технологш на впчизняних туристичних шдприемствах.
Анал1з основних дослщжень i публжацш. Проблеми та особливосп швестицшного забезпечення економ1чно! д1яльносп та функцюнування венчурного кашталу дослщжено у працях провщних впчизняних i заруб1жних учених, серед яких: В. Ам1тан, Л. Антонюк, С. Аптекар, А. Батура, Б. Буркинський, П. Гулькш, А. Дагаев, I. Дворжак, В. Денисюк, П. Джонсон, П. Друкер, С. Емельянов, Н. 1ванова, П. Ковалишин, С. Комлев, Т. Косова, Я. Кочишова, Л. Купр1янов, А. Кучеров, Н. Лайанг, G. Лазарева, М. Мермонт, Г. Орлова, А. Поручник, С. Прауз, П. Прохазка, I. Рудакова, Дж. Сабаршатха, А. Садеков, Л. Федулова, Н. Фролова, X. Чесброу, М. Чумаченко, М. Шарко та íh.
Постановка завдання: виявити вигоди, яю отримують суб'екти венчурно! д1яльност1, а також суспшьство, галуз1 економши, держава вщ здшснення тако! д1яльностг
Обговорення проблеми. Туризм в св1товш економщ1 являеться одним з провщних i найбшьш динам1чних галузей ¿з-за швидкого росту. Для 38 % кра1н в cbítí - туризм, основне джерело доходу, для 83 % - одна Í3 п'яти домшуючих галузей в нацюнальнш економщг В Укралп частка ВВП в туризм! не перевищуе 2 %, але доходи вщ м1жнародного туризму у 2009 р. становили 3576 млрд., а у 2012 р. - 4842 млрд. грн.
193
На сьогодшшнш день, коли Украш перебувае у вкрай складному становищ^ i може не доотримувати 8-9 % ВВП, ¿з-за зниження промислових пщприемств на сход1 краши, яю давали KpaÏHi 30% ïï валютно! виручки на допомогу може прийти туризм.
За шдрахунками фах1вщв Украшсько! туристично! асощацп, у 2012 р. шоземщ, яю подорожували Украшою залишили 571 млн. дол. Так, у 2013 р. подорожував кожен 7 землянин, i цей мшьярд oci6 залишив у крашах перебування 1,5 трлн. дол. За прогнозами фах1вщв, кшьюсть туристов у свт з кожним роком тшьки зростатиме.
Курорти та рекреацшш комплекси в У KpaÏHi сягають 9,1 млн. га або 15 % територп, функцюнуе 60 юторико-культурних заповщниюв, у тому числ1 15 нацюнальних. У списку всесвтоньо1 спадщини ЮНЕСКО - 7 вточизняних об'екпв. Не менш багата шфраструктура туризму, оскшьки за даними Деркомстату у KpaÏHi працюе 1200 готел1в на 100 тис. мюць, щороку вони обслуговують 4 млн. oci6 з яких 17 % - шоземщ [3].
Як бачимо Украша мае все для вдалого функцюнування галуз1, вщкритим тшьки залишаеться питания фшансування туризму. Альтернативним видом фшансування на сьогодшшнш день можуть стати венчурш шдприемства, як фактор шновацшного розвитку пщприемництва.
Пщ шновацшним шдприемництвом розум1ють процеси створення i комерцшного використання нововведень. Зазвичай, в ochobî пщприемницько1 шновацшно1 д1яльносп лежать нововведения в обласп продукцп чи послуг, що дають змогу створити новий ринок, задовольнити hobî потреби.
Венчурш шдприемства (англ. ventures, вщ англшського слова «venturer» -ризик) - шдприемства, яю здшснюють науков1 дослщження, шженерш розробки i впроваджують нововведения, зокрема на замовлення великих ф1рм i за державними субконтрактами. Сучасш венчурш ф1рми - це гнучю i мобшьш структури, що характеризуются надзвичайно високою активнютю, зумовленою залученням висококвал1ф1кованих, талановитих спещалют1в.
Статутний каштал венчурних пщприемств формуеться i3 засоб1в власниюв штелектуального кашталу та з кашталу професшних (венчурних) швестор1в. Вкладення в таю ф1рми характеризуеться високим р1внем ризику та високим р1внем доходу.
Венчурний каштал - один з чинниюв, яю пщтримують розвиток б1знесу. Це пояснюеться тим, що венчурш фонди постшно шукають hobî шдприемства, яю можуть принести велику прибутковють в довгостроковш перспектив!, але яю ще слабю (ßipHime - з пщвищеним ризиком) для стратепчного швестора.
У венчурному 6i3Heci прийнята наступна класифшащя компанш, що претендують на отримання швестицш [1]:
Seed - по cyri, це тшьки проект або б1знес-щея, яку необхщно профшансувати для проведения додаткових досл1джень або створення пшотних зразюв продукцп перед виходом на ринок.
Start up - нещодавно утворена компашя, що не мае тривало! ринково1 icTopiï. Фшансування для таких компанш необхщно для проведения науково-дослщних po6iT i початку продаж1в.
Early stage - компанп, що мають готову продукщю i знаходяться на самш початковш стадп ïï комерцшно1 реал1зацп.
Expansion - компанп, яким потр1бн1 додатков1 вкладення для фшансування свое! д1яльностг 1нвестицп можуть бути використаш ними для розширення обсяпв
194
виробництва i збуту, проведения додаткових маркетингових дослщжень, збшьшення статутного кашталу або оборотних кошт1в.
Венчурними швесторами можуть бути ф1зичш та юридичш особи, яю виршили вкласти rpomi у KOMnaHiï, що швидко розвиваються, шляхом придбання акцш цього шдприемства.
Форми венчурного швестування достатньо р1зномаштш, але специфша украшського акцюнерного кашталу диктуе переважання швестицшного кредиту -вщ вкладень в спещально випущеш шд проект обл1гацп до прямого швестицшного кредитування через венчурш фонди.
Основними сферами венчурного швестування в Украш е готельний та туристичний б1знес.
3 огляду на функцюнальш особливосп та специфшу функцюнування туристичних тдприемств, одним i3 доступних джерел фшансування для шновацшно1 д1яльносп е венчурне фшансування.
Св1товий досвщ показуе, що позитивна роль венчурно! шдустрп для туризму полягае у такому [2, с. 90]:
- перерозподш фшансових pecypciB у масштабах економши завдяки окремим перевагам, таким як оперативнють прийняття швестицшних ршень, чпта оцшка ризиюв i вщсутшсть суб'ективних шдход1в шд час розподшу фшансових pecypciB;
- створенш нових комерцшних усшшних шновацшних тдприемств, яю е шщатором росту туристично! галуз1 в шновацшнш сфер1;
- створенш додаткових робочих мюць для висококвал1фшованого персоналу в туристичнш сфер1;
- забезпеченш довгострокових результата розвитку туристичних тдприемств завдяки бшьш яюсному стратепчному баченню з ч1тким i сфокусованим операцшним контролем;
- шдвищенш норми прибутку у економщ1 в цшому, оскшьки у венчурному 6i3Heci вона завжди вище середньо1 в KpaÏHi та галузг
Для того, щоб знизити ризик i шдвищити ефектившсть шновацш, необхщне формування економ1чного мехашзму штеграцп науки в структуру туризму. Для вибору найбшьш ефективних форм i метод1в шновацшно1 активносп в туристичному комплекс! необхщний, перш за все, науково обгрунтований менеджмент, який забезпечуе формулювання мети i виб1р CTpaTeriï, подготовку шновацшних проектов, управлшня проектами, ризиками, персоналом, створенням, освоениям i яюстю hoboï техшки, оцшкою ефективносп шновацш. Мехашзм/алгоритм ризикового швестування, що шюструе системно-цшсний характер даного процесу, зображено на рис. 1
Отже, до основних принцишв венчурного фшансування слщ вщнести: диверсифшащю ризику м1ж партнерами на ochobî широкого залучення зовшшшх ÎHBecTopiB, поетапшсть фшансування, опосередковану участь в каштал1 стартових компанш, надання консалтингових послуг.
За даними Украшсько1 асощацп швестицшного б1знесу (УА1Б), станом на кш. 2014 р. в Укра1н1 основними швесторами венчурних ICI е юридичш особи-резиденти Украши, ïx частка в загальному обсяз1 фшансування фонд1в становить 79,78 %. Також значний фшансовий внесок здшснюють юридичш особи-нерезиденти; ïx частка у фшансуванш венчурних фонд1в станом на I швр1ччя 2012 р. становила 15,74 %. Сума вкладень ф1зичних ос1б-резидент1в та нерезидента Украши становила 4,48 %. На рис. 2 зображено кшьюсть венчурних компанш та активи в ïx управлшня за 2010 - 2013 pp.
195
Рис. 1. Мехашзм / алгоритм венчурного швестування
200000 180000 160000 140000 120000 100000 80000 60000 40000 20000 0
млн.грн.
ктьтсть
2010
2011
2012
2013
Рис. 2. Кшьккть венчурних компанш та активи в управлшня [4]
На початковому еташ для реал1зацп венчурного фшансування в туризм^ необхщна значна шдтримка держави. Таку шдтримку держава надае внаслщок надання права на оренду примщень для взаемодп з турнстичнимн шдприемствами та венчурними швесторами для запровадження шновацш.
На збшьшення швестицш у галузь туризму, може позитивно вплинути Закон Украши «Про концесп», який визначае поняття та правов1 засади регулювання вщносин концесп державного та комунального майна, а також умови \ порядок И здшснення з метою шдвищення ефективносп використання державного \ комунального майна \ забезпечення потреб громадян Украши [3]. Об'ектом
196
концесп може бути «бущвництво та експлуатащя готел1в, туристичних комплекс1в, кемп1нг1в та шших вщповщних об'екпв туристично! шдустрп.
Висновки. Таким чином, венчурне фшансування швестицшних проектов як шструмент реал1зацп CTpaTeriï розвитку, надасть можливють органам управлшня послщовно реатзувати запропоновану стратепю, що в шдсумку призведе до збшьшення потоку туристов у регюнальш туристичш дестинацп Украши.
Для актив1зацп венчурного швестування потр1бн1 венчурш фонди, оскшьки:
• по-перше, венчурним фондам легше залучити масштабш швестицп, шж окремо взятому венчурному шдприемству;
• по-друге, венчурним фондам anpiopi притаманна диверсифшащя швестицшних ризиюв, що дуже важливо для сучасного економ1чного стану краши (perioHy), шж шдприемству, що реал1зуе окремий проект;
• по-трете, венчурний фонд частину тимчасово вшьних залучених кошт1в може використовувати для низькоризикових дохщних операцш на лшвщних фшансових ринках, збшьшуючи цим самим реальш можливосто для наступного швестування.
Лггература
1. [Електронний ресурс]. - Режим доступу:http://www.soldis.com.ua.
2. Mockbîh С. О. Венчурш фонди шновацшного розвитку [Текст] / С. О. Mockbîh // Актуальш проблеми економши. - 2009. - № 2 (92). - С. 89-96.
3. Про концесп: Закон Украши № 997 вщ 16 липня 1999 р. // Вщомосто Верховно1 Ради Украши. - 1999. - № 41. - Ст. 372.
4. Украшська асощащя швестицшного б1знесу. Аналтоичний огляд ринку ICI в Украш (2-й квартал 2012 р.) [Електронний ресурс]. - Режим дocтyпy:http://www.uaib.com.ua
Стаття надшшла до редакци 2.03.2015
УДК 330.322:637.1
Гуцол Ю. G., асшрант*® Вгнныцъкый нацгоналъный аграрный унгверсытет, Вгнныця, Украта
OCHOBHI ТЕНДЕНЦП ШВЕСТИЦШНО! Д1ЯЛЬНОСТ1 П1ДПРИСМСТВ МОЛОКОПЕРЕРОБНО! СФЕРИ
У cmammi розглядаетъся сучасный стан та основт тенденцИ' твестыцтног д1ялъност1 молокопереробных тдпрыемсте в Украт. Зазначаетъся, що одтею з прычын зменшення продуктывност1 молокопереробных тдпрыемсте е зныження погол1в'я Kopie, що прызводыть до зменшення выробныцтвамoлoчнoïсыровыны, що в свою чергу прызводыть до збыъшення конкуренцИ' на рынку молочных npodyKmie, а також посылюе можлыв!стъ збыъшення закутеелъног цгны на молоко. Вызначено ocHoeni прычыны зныження гнеестыцШног прыеаблыеостг молокопереробноХ промысловост1. Розглянуто факторы, що безпосереднъо еплыеаютъ на твестыцтну пол1тыку молочног галуз1. В1дзначаетъся, що найбыъшымы постачалъныкамы прямых Иноземных гнеестыцШ (акцгонерного катталу) в економту Украгны е Kinp, Шмеччына та Шдерланды. Зазначаетъся, що укратсъю молокопереробм тдпрыемства найчаст1ше експортуютъ молочну продукщю у крагны СНГ, АзИ' та Свропы. В1дзначено, що для покращення якост1 молочног
Науковий кер1вник - к.е.н., доцент Чорнопищук T. I. © Гуцол Ю. £., 2015
197
