CC BY
106
ВСЕСВ1ТНЯ 1СТОР1Я
УДК 745(4-17)«05/07»
М. Ю. Воронова
ЗООМОРФН1 МОТИВИ В ДЕКОРАТИВНО-ПРИКЛАДНОМУ МИСТЕЦТВ1 СКАНДИНАВП ВЕНДЕЛЬСЬКО1 ЕПОХИ (VI-VIII ст.)
Статтю присвячено анал1зу зооморфних мотивгв у декоративно-прикладному мистецтв1 Скандинава вендельськог епохи. Висв1тлюються основт сюжетш образи тварин на предметах озброення, побуту, на прикрасах та одяз1 i окремо на кам'яних стелах з Готланду. Простежуеться зм^тове навантаження та трансформащя звiриних мотивiв протягом вказаного перюду, а також першоджерела формування твтчного звiриного орнаменту.
Ключов1 слова: зооморфн мотиви, вендельська епоха, тотемiзм, Едда, хтотчна wтота, Йормунганд, фiбула, Готландська стела.
Останшм часом актуальним стало дослщження пам'яток давнього мистецтва в контекст 1хнього мiфологiчного значення. Мистецтво скандинавiв е одним i3 основних джерел реконструкцп духовного св^у i ментальних характеристик. Серед усього рiзноманiття художньо'1 спадщини Скандинава вендельського перюду (VI-VIII ст.) достатньо ч^ко видшяються зооморфш мотиви. 1х характеризуе стiйкiсть i постiйнiсть як у фактi присутносп у рядi творiв мистецтва, так i в характерних особливостях iконографiчноi реалiзащi. Тварини представляють близький св^ природи, вiдносно якого людина стверджувалася як суб'ект творчость Зооморфнi образи з плином часу та тд впливом обставин переживали певнi трансформацп. В залежностi вiд пануючого стилю мистецтва та «каношчних» догм, вщ матерiалу, на якому здiйснювалася фшсащя, нарештi, вiд змiсту сюжету зображення, тварини змшювали сво'1 обриси, розмiр i, що особливо суттево та щкаво, свою видову приналежнiсть.
Звiринi орнаменти блискуче дослiдженi в скандинавськш та нiмецькiй науцi. В цьому контексп в першу чергу треба назвати фундаментальш працi Б. Салша "Die Altgermanische Thierornamentik" [1] та О. Клшдт-Йенсена "Viking Art" [2], а також дослщження Б. Амброзiанi, I. Лшдеберга, Л. Толiн-Бергмана, Е. 1регрен, К. Хаука. Класична диференщащя стилiв I тисячолiття нашо'1 ери належить Б. Салшу, який видшив стиль I, що спiвпадае з епохою Великого переселення народiв, а також сташ II та III, що вщносяться до вендельського перюду. Типология Б. Салiна викликала i продовжуе викликати нарiкання, не являючись iстиною в останнiй шстанцп, однак до цього часу виникла лише одна вдала альтернатива. Iснуючi на тепершнш момент схеми представляють, за великим рахунком, два основних напрямки. Метод Б. Салша передбачае аналiз цих творiв та 1хню класифшащю переважно з естетично'1 сторони. В той же час iншi дослщники, починаючи з К. Хаука, з середини ХХ ст., грунтують сво'1 уявлення на так званому контекстно-iконографiчному методi, розвиток якого був заснований на визнанш того факту, що як язичницьке, так i християнське мистецтво шюструе перш за все релшйш та мiфологiчнi поняття. Цей метод грунтуеться на послiдовнiй штерпретацп мотивiв як свiдомих та значущих вiдображень мiфологiчних iдей. В сучаснш украшськш та росiйськiй юторюграфп тема залишаеться невивченою. Можна видiлити дослщження Ф. Андрощука [3], Д. Короля [4] та О. Хлевова [5], яю розглядають зооморфнi мотиви в контексп сво'1'х студiй, присвячених рiзним аспектам культури та юторп Скандинава в епоху раннього середньовiччя.
Метою статп е комплексний аналiз зооморфних мотивiв в декоративно-прикладному мистецта Скандинава вендельсько1 епохи.
Вендельська епоха була у Скандинава часом становлення дружинно1 культури та змщнення влади племшно"1 аристократа. Це був час розкв^у ремесел та прикладного мистецтва, у тому чи^ й ремесла з виготовлення предметсв озброення. В цю епоху набувае сво'х форм i засобiв вираження германська "звiрина орнаментика". Безпосереднiм першоджерелом таких мотивiв слiд вважати, в першу чергу, тзньоримське мистецтво, а також англосаксонське i особливо iрландсько-шотландське кельтське мистецтво [6]. С тдстави говорити про запозичення рис твшчного звiриного стилю доби Венделю з надчорноморських стетв, найвiрогiднiше пiд час готсько-сарматсько'1' взаемодп. Готське перебування в Надчорномор'1, що тривало майже 200 роюв, спричинило взаемопроникнення двох типiв культур. Це вплинуло на св^оглядну модель твшчних германцiв, що призвело до виникнення нового способу зображення звичних образiв засобами звiриного стилю. Можливо, пiвнiчнi германцi через сарматiв познайомились iз певною компiляцiею iранських (м^ршстичних) уявлень та степовою релiгiею. Зшшлися пiвнiчна i степова традицп геро1чного епосу. Втiм, i слов'яни мали бути активними посередниками в цьому процес [7]. Але не можна недоощнювати й мiсцевi художнi традицп як джерело натхнення у скандинавському мистецтвь Зародившись у Скандинавських кранах, новий стиль розповсюдився в Англп та iнших вiддалених районах Свропи, де бурхливо розвивався [8]. Але справжшм центром нового мистецтва була Швещя i такi п поселення як Упсала, Хельге, Вальсгарде, Вендель.
Швшчний звiриний орнамент розповсюдився одночасно зi спорудженням "Великих кургашв" Упсали (I стиль, за класифшащею Б. Салiна). Вендельський перюд став наступною сходинкою розвитку скандинавського прикладного мистецтва (II стиль). На змшу композищям першого звiриного стилю приходить зооморфна плетiнка другого, в яку майстерно вплетеш сташзоваш зображення тварин [9], композицiя часто набувае рашше не властиву германському мистецтву витончешсть. З'являються новi зооморфш та антропоморфнi сюжети: процесс кшних та пiших во"1шв, часто в шоломах з фiгурами вепрiв або шж!в, симетричнi композицп з антропоморфного персонажа та двох зооморфних по обидва боки, так зваш "вендельсью ворони" або "орли" -сташзоваш особливим чином пташиш голови з характерним стрально зiгнутим дзьобом, зображення вепрiв - або вiдносно реалютичш, або стилiзованi до чудернацького орнаменту, як на плечових фiбулах iз Саттон-Ху [10]. До кiнця VIII-IX ст. можливостi розвитку цього стилю здавалися вже вичерпаними, епоха втнпв отримала у спадок складний, химерний, перевантажений великою кшьюстю другорядних деталей та доповнень III стиль. У ньому в нескшченних варiацiях повторювалися i комбiнувалися мотиви та образи, виражальш можливостi яких повшстю були розкритi та вичерпанi мистецтвом VI-VIII ст. [11].
Багатоманiтна галерея зображень тварин в цей перюд представлена рiзними видами. Майже на уах вщомих типах оборонного та наступального озброення присутш зображення тварин. Ця присутшсть у кожному конкретному випадку продиктована необхщшстю та вщповщае певним закономiрностям - як у змют образу, так i в його формь Джерелом iснування масових зображень тварин та шж1в на збро1 був тотемiзм, який ще довго зберiгався у свiдомостi людей i постiйно проявлявся у рiзних сферах буття. Германськi племена мали давш та доволi сильнi тотемютичш традицп [12]. Бильця лiжок часто прикрашалися головами змпв, так само, як i носи кораблiв. Таку ж роль ввдгравали демонiчнi личини на санях, ткацьких верстатах, возах. Личинами прикрашали майже все - лиштви, вшонш рами, дверi, крш дахiв, борти транспортних засобiв, тобто все, куди можуть потрапити духи i якось зашкодити. I навпаки, коли люди не хотши образити духiв ще"1 мiсцевостi, обереги нейтралiзовували [13]. Сакральне
мистецтво скандинавiв розвивалося у двох напрямах: перший - зоолопчний - це оздоблення предметв побуту - оберегова мапя нижчого рiвня, що вщображувала буденнi взаемини з духами. Другий - мистецтво знать Саме знать з У-У1 ст. почала активно експлуатувати св^оглядш мотиви. Однак п цiкавили не життя та плодючють, а вдача, вiйськова слава та мапчна сила, яку можна отримати з рук божественного покровителя. Ц штереси були бiльш прагматичними, проте i бiльш сакралiзованими. Так, основними зображальними об'ектами скандинавсько'1 знатi були Змш-дракон, хиж птахи та небесна тварина Слейпшр, в якiй поеднувалися риси коня, бика, дракона та оленя [14]. Нижченаведеш приклади вжитку образiв тварин на предметах матерiальноi культури е яскравим прикладом пережитюв тотемiзму.
Наступальне озброення - меч та спис - несе на собi зображення змш та ведмедiв. Цi тварини завжди були дуже ^зними супротивниками людини, 1хш бойовi якостi високо цiнилися у рiзних народiв. Символи змiй присутнi на мечах - в декорi клинюв та рукояток (наприклад, рукоятка меча iз Уа1181епагиш; з Уalsgarde VIII). Це знаходить ч^ке пiдтвердження у письмових джерелах, що фшсують реалп наступноi пiсля вендельськог епохи втнпв. Переплетенi у вузол парнi зображення виразно проступають на зброь Семантика образу змп не зовсiм зрозумша, однак викликае iнтерес той факт, що i сама змiя, i спосiб 1! фшсацп (вузол) характеры для пiзнiших зображень на рушчних каменях епохи вiкiнгiв. У цьому випадку змш штерпретуеться як образ Св^ового Змiя Йормунганда, що оперiзуе Землю i е одним iз хтонiчних чудовиськ [15]. Змiй був оберегом, бо це - господар-володар, що захищае свою власшсть. Тож його зображення охоче наносили як прикраси-обереги на плащах, поясах, на руках у виглядi браслетв, у волоса, як заспбку [16]. Важко сказати, чи були змп на мечах вендельських воЛшв навiянi уявленнями про Йормунганда, однак такий варiант штерпретацп е припустимим. Образ ведмедя тддаеться бiльш прозорiй штерпретацп - вш пов'язаний з уявленням про тварину-перевертня. В традицшнш скандинавськiй та германськш культурно-мiфологiчнiй традицп перевертнем зазвичай е вовк або ведмщь. З цим пов'язане уявлення про берсерюв. Таким чином, можна припустити зв'язок фшурок на спис з Vende1 XII з магiчною взаемодiею власника збро!' та хижака-перевертня [17].
Однак, найбшьш цiкавою е iнтерпретацiя образiв на об'ектах захисного озброення. Щити та шоломи несуть на собi зображення двох основних тварин - вепра та хижого птаха. Вони прикрашають гребеш шоломiв та внутршш сторони щитiв. Iншi представники фауни займають другорядне положення. Змп та птахи на пластинках з фрiзiв шоломiв е частиною композицп цього декору i виконують iншi функцп, на ххньому значеннi ми зупинимося окремо. Для нас першорядне значення мають тварини, що прикрашають гребшь шолома i внутрiшню сторону щита. Як уже зазначалось, такими е вепрi та хиж птахи. Саме цих представниюв фауни слiд визнати найсуттевшою складовою семантичного ряду дружиннох субкультури епохи Вендель. Розташування фшур пiдкреслюе iхне призначення: допомога володарю та захист його у бою.
Головним елементом захисту воша був щит. Його зовшшня та внутршня сторони були вкрит декором. На внутршнш поверхнi - симетричнi групи сташзованих голiв тварин, розташованих по обидва боки руюв'я щита. Зазвичай це вепр та хижий птах (щит iз Уа^аЫе VII, Уende1 I) або декшька вепрiв та, ймовiрно, вовкiв (щит iз Уa1sgarde VIII). Основною у семантичному змют частиною декору шолома е сташзований звiр, що лежить вздовж усього гребеня. У бшьшосп випадкiв це вепр - загальний мотив багатьох творiв мистецтва Скандинава епохи бронзи, Великого переселення народiв та епохи втнпв. Про ушверсальшсть цього персонажа говорить той факт, що навт наприкшщ епохи рунiчних каменiв стилiзована голова вепра прикрашае тулуби змпв на каменях Упланда. Вепрi були найбшьш значущими персонажами тотемного комплексу, виступаючи у якосп духiв-охоронцiв (наприклад, зображення на шоломi з Уende1 I,
Vendel XII; шолом iз Бентi Грейндж з ф^уркою вепра на гребеш) [18]. Образ цих тварин зус^чаеться на матерiальних об'ектах найчастiше, порiвняно з iншими вищеназваними представниками фауни.
В окремих випадках замють зображення вепра зустрiчаеться образ хижого птаха -як на шоломi з поховання Vendel XIV. Образ птаха у найрiзноманiтнiших iконографiчних проявах е характерною особливютю декоративно-прикладного мистецтва раннього середньовiччя Скандинава. З плином часу та тд впливом обставин цей образ переживав суш^ трансформацп. В залежностi вщ пануючого стилю мистецтва та "каношчних" догм, вiд матерiалу, на якому здшснювалася фiксацiя, нарештi, вiд змюту сюжету зображення, птах змiнював сво"1 обриси, розмiр i, що особливо суттево та цiкаво, свою видову приналежшсть.
Але, незалежно вiд диференщацп конкретних рис, образ птаха залишався одним iз домiнуючих серед шших живих iстот вiд германського римського часу до заключно1 фази епохи втнпв, поступаючись у частотi свое появи на матерiальних об'ектах лише вепру. В образi вендельського птаха втшились адаптованi до германського середовища кельтськi елементи у формi нового образу, характерного лише для давньогерманського вендельського стилю.
У фондi зображувальних джерел Скандинава першого тисячол^я можна видшити чотири основних типи пташиних образiв, що вiдрiзняються з точки зору композицп, а також функцюнального та змiстового навантаження, в них закладеного.
1. Парш зображення шж1в або частин 1хшх тiл (переважно голови), як супроводжують iнший персонаж - часпше за все антропоморфну ютоту. Найбiльш яскравi приклади - численш зображення "Одiна та ворошв", а також композицп на штампованих пластинках з декоративного набору шолома у похованш Vendel I.
2. Птах тд час полювання. Прикраси клапана гаманця з поховання Саттон-Ху, р^ з Галлехуса. Iнкрустована переважно у полiхромнiй технiцi накладка на гаманець демонструе типово вендельсью сюжети, що утворюють симетричш композицп: звiрина плетiнка по центру зверху, нижче - два вендельських птаха, що тримають у югтях качок, по обидва боки вщ них - двi iдентичнi, суворо симетричнi та ефектно сташзоваш композицп - антропоморфний персонаж та два звiра праворуч та лiворуч (сюжет мае прим^ивш аналоги на бiльш пiзнiх бронзових пластинках iз Торслунда з о. Еланд, Швещя) [19].
3. Птах зi складеними (або, що термшолопчно бiльш точно, злегка розведеними в сторони) крилами i повернутою в бш головою. Частий елемент бляшок iз наборiв поясiв, частина декоративного оздоблення верхньо1 частини ножен мечiв. Образ поширений на монетах данських конунгiв у Британп, трансформувався тзшше на Русi в знак Рюриковичiв.
4. Птах, що прикрашае гребшь шолома воша. Важливо вiдзначити, що найчаспше зустрiчаеться навiть не сама прикраса на шолом^ а вщповщне зображення на пластинках фрiзу шолома, де птах е частиною декору захисного озброення процесш шших во'шв. Це "образ образа" - вторинна фшсащя профшьного зображення птаха, який уже ввдграе декоративну роль "в середиш" само1 речi. Цi групи суттево вiдрiзняються мiж собою за кшьюсним показником [20].
Птахiв у скандинавськш мiфологii багато. На фош iнших тварин вони займають пдне мiсце. Хрестоматiйнi Хугiн та Мунш - ворони Одiна, його вюники, iнформатори та незмiннi супутники [21]. У мiфологiчнiй системi Едди присутш i вiдiграють суттеву роль твш.
Так само очевидною е присутшсть птахiв у магii давнiх германщв - Тацит фiксуе розвинену систему ворожшня по 1хньому польоту i голосах [22]. Поховання вендельсько1 зна^ демонструють нам картину, яка свщчить про важливе мiсце, що выводиться птаху в ритуалi супроводження переходу людини в шший свiт. Доволi часто
в них зус^чаються останки nTaxiB як диких, так i домашнiх (Vendel I, Vendel XII). А поховання Vendel III поставило своерщний рекорд - тут одночасно присутш гусак, качка, сова, журавель. Причини присутносп у цьому похованш настiльки рiзноманiтних та часом неочiкуваних птахiв залишають надзвичайно широке поле для фантазш та роздумiв, жодне з яких, однак, на сьогодшшнш день не тддаеться перевiрцi. Втiм, кiлькiсть жертовних тварин взагалi, у тому чист i птахiв, суттево скорочуеться в епоху втнпв [23].
Вельми помине мiсце посiдае в мiфологiчних сюжетах хижий птах. В цьому контексп надзвичайно щкава тема, практично не вивчена в юторюграфп, - група зображень пт^в, що тримае здобич в югтях. Хрестоматiйний варiант сюжету з хижим представником пернатих, що тримае у югтях вiдносно невеликого птаха, що практично без сумшву щентифшуеться як качка, представлений на клапаш гаманця iз Саттон-Ху. Фонд уже згаданих зображень доволi численний. Серед них варто видшити, перш за все, сюжет на поверхш знаменитого рогу iз Галлехуса (Дашя), на якому знаходиться один з найдавшших рунiчних написiв. Зображений тут птах з тднятими крилами тримае в югтях достатньо велику рибу. На елементах шоломiв виявленi подiбнi з сюжетно! точки зору зображення.
Один з найбшьш цiкавих та лаконiчних i, разом з тим, загадкових образiв в декоративно-прикладному мистецтвi епохи Вендель - важкоозброений вош зi списом, який 1де верхи у супроводi птахiв. Такий сюжет е складовою частиною декору шолома з поховання Vendel I. Неодноразово повторений на пластинках, що покривають фрiз шолома, мотив мае два iконографiчнi типи. В першому випадку вершник мае на шоломi зображення птаха, тд копитами коня в'еться змiя, спис вшьно опущений. У другому випадку спис стиснутий у здшнятш до плеча рущ вершника, замiсть змп з'являеться фiгура "зброеносця", на шоломi з'являеться зображення вепра, а птахи набувають iнших обрисiв та змшюеться 1'хне розташування [24].
Найбiльш важливим е стввщношення особливостей iконографiчного втшення образа птаха з даними природничо-наукового аналiзу. В численних зображеннях шж1в у пiвнiчнiй традицп вiдчуваеться наявшсть чiткого та недвозначного канона, вираженого, в першу чергу, в особливостях передачi дзьоба, лап, крил, а також у загальнш вщповщносп лшш тiла птаха до уявно! дугоподiбноi криво!: подiбний прийом, безсумнiвно, тяжiе до германських канонiв, притаманних стилю I, II та III. Порiвняння зовшшносп реальних птахiв та 1'хшх "декоративно-прикладних" побратимiв з усiею очевидшстю свiдчить на користь вельми категорично! думки Б. Амброзiанi, який вбачае у птахах з вендельських щит1в орлiв. Переконливими пiдтвердженнями цього е форма дзьоба, яка навт при каношчносп зображення не пов'язана з такою у ворона; форма хвоста, яка суперечить клиноподiбнiй, закругленш чи стутнчатш у ворона; i, нарешт^ стиснута кiгтями хижака качка на клапаш гаманця з Саттон-Ху волае про серйозшсть свого супротивника - важко уявити нехай навт i найбшьшого ворона, який так невимушено розправляеться з доволi великою здобиччю [25].
Другий момент, дуже щкавий у цьому контексп, - це штерпретащя надзвичайно популярного i, судячи з усього, етновизначального для германщв сюжету одного птаха з наполовину розпростертими крилами i повернутою в сторону головою. Втзнати у нш ворона, як це робиться у статп В.I. Кулакова [26], неможливо через ту саму причину невщповщносп зображених видових ознак вигляду i манерi триматися реального ворона.
Яскравими шюстращями свiтогляду при формуваннi еддичного канону е фiбули (особливо готландського походження). В основi орнаменту фактично будь-яко! пiвнiчноi фiбули - змш або якась хтонiчна iстота (своерщш "фiбули-дракони"). Вже в 500-х роках нашо! ери вiдмiчаються складнi поеднання: в основi фiбули - кшьканадцять голiв змiя-дракона, а всi вони - частини суцшьно! змiевоi ф^ури. Зустрiчаються також i
два довгоносих ящери, що стоять один навпроти одного (як i в зображеннях близнююв-змпв), i людсью обличчя, i химернi обличчя демошчних iстот. Bei цi пам'ятки свщчать про виникнення такого явища, яке В. Хольмквют назвав "розчиненням форм", характерного для германського звiриного стилю [27].
Серед шших матерiальних об'ектв, що несуть на собi зображення тварин, -бляшки iз поясних наборiв, брошки, матрицi для виготовлення декоративних накладок на шоломи, ножни мечiв, готландськi кам'янi стели з герошо^фолопчними сюжетами. Зображення змiй часто зус^чаються на готландських стелах вах часiв. Наприклад, ix можна побачити на каменях iз Хавур, Бруа. О^м змiй на раннiх стелах з Готланду зус^чаються й iншi зооморфнi зображення - конi, олеш та птахи.
Висновки. Поява зооморфних мотивiв е наслiдком глибинного змюту, який надавали автори образам представниюв фауни. У центрi цього комплексу - мапя та пов'язанi з нею уявлення про тварин-покровшешв. Пережитки тотемiзму все ще мали вплив на суспшьство, причому доволi сильний. Перш за все це пом^но в дружинному середовищ^ яке водночас характеризувалося як консерватизмом, так i сприйняттям усього нового. В значнш мiрi саме вендельський стиль визначив розвиток мистецтва в твшчних давньогерманських землях на сттття вперед. Перш за все слщ вiдзначити, що зооморфш образи ^ei доби з плином часу та тд впливом обставин пережили певнi трансформацп i стали фундаментом для наступних сташв епохи вiкiнгiв: Осебергського, Борре, Еллшга, Урнеса, Рiнгерiке та Мамменського.
Список використано¥ л1тератури
1. Salin B. Die Altgermanische Thierornamentik / B. Salin. - Stockholm : K. L. Beckmans Buchdruckerei, 1904. - 414 s.
2. Klindt-Jensen O. Viking Art / O. Klindt-Jensen. - Ithaca ; New York : Cornell University Press, 1966. - 246 p.
3. Андрощук Ф. Скандинавские древности в социальной топографии древнего Киева / Ф. Андрощук // Ruthenica. - К, 2004. - № 3. - С. 7-47.
4. Король Д. О. Скандинавський звiриний стиль. Св^оглядш паралелi мiж степом та твшччю / Д. О. Король // Магiстерiум. Нащональний ушверситет "Киево-Могилянська академiя". - К, 2000. - Вип. 5. - Культурология. - С. 119-124.
5. Хлевов А. А. Предвестники викингов. Северная Европа в I - VIII веках / А. А. Хлевов. - СПб. : Евразия, 2002. - 336 с.
6. Славяне и скандинавы / [общ. ред. Е. А. Мельниковой]. - М. : Прогресс, 1986. -С. 148.
7. Король Д. О. Вказ. праця. - С. 123-124.
8. Klindt-Jensen O. Вказ. праця. - С. 27.
9. Salin B. Вказ. праця. - С. 245-270.
10. Evans A. C. The Sutton Hoo Ship Burial / A. C. Evans. - London: British Museum Press, 1994. - C. 27-30.
11. Лебедев Г. С. Эпоха викингов в Северной Европе и на Руси / Г. С. Лебедев. -СПб.: Евразия, 2005. - С. 308.
12. Тодд М. Варвары. Древние германцы. Быт, религия, культура / М. Тодд; [пер. з англ. Н. Ю. Чехонадской]. - М.: ЗАО Центрполиграф, 2005. - С. 182.
13. Король Д. О. Вказ. праця. - С. 121.
14. Там само. - С. 123.
15. Хлевов А. А. Вказ. праця. - С. 131.
16. Montelius O. Die kultur Schwedenes in vorschristlicher zeit / O. Montelius. - Berlin: Druk und verlag von Georg Reimer, 1885. - S. 44-101.
17. Хлевов А. А. Вказ. праця. - С. 133.
18. Там само. - С. 135.
19. Губанов И. Б. Ирландско-германские контакты и рождение северного стиля в начале VII в. н. э. (Предварительные замечания) / И. Б. Губанов // Радловский сборник: Научные исследования и музейные проекты МАЭ РАН в 2008 г. - СПб., 2009. - С. 265.
20. Хлевов А. А. Вказ. праця. - С. 151-153.
21. Стурлусон С. Младшая Эдда / С. Стурлусон: [отв. ред. М. И. Стеблин-Каменский]. - Л. : Наука, 1970. - С. 59.
22. Тацит К. О происхождении германцев и местоположении Германии [Електронний ресурс] / К. Тацит. - Режим доступу:
http://www.hist.msu.ru/ER/Etext/tacit.htm.
23. Лебедев Г. С. Шведские погребения в ладье VII-IX веков / Г. С. Лебедев // Скандинавский сборник. - Таллин, 1974. - № 19. - С. 169.
24. Хлевов А. А. Вказ. праця. - С. 162.
25. Там само. - С. 164.
26. Кулаков В. И. Вороны викингов и орлы Империи / В. И. Кулаков // Всероссийская нумизматическая конференция. - М., 1996. - Вып. 4. - 156 с.
27. Хольмквист В. Золотая пектораль из Мене / В. Хольмквист // Сокровища викингов. - Л. : Эрмитаж, 1979. - С. 16.
Стаття надшшла до редакцп 07.05.2013.
M. Voronova
SCANDINAVIAN ZOOMORPHIC MOTIFS IN THE APPLIED ARTS OF THE VENDEL PERIOD (VI - VIII CENTURIES)
The article is dedicated to zoomorphic motifs in the Scandinavian applied arts of the Vendel period. The author shows the main symbolic images on different everyday life objects and especially on picture stones from Gotland. The semantics and transformation of zoological images of this period are shown. Also the author describes the genesis of zoomorphic motifs.
Key words: zoomorphic motifs, Vendel era, Totemism, Edda, chthonic creature, Jormungandr, Fibula, Gotland picture stone.
УДК 658(577)"1957/1965" О. О. Демщко
ЗАКОНОДАВЧА БАЗА РАДЯНСЬКО1 РЕФОРМИ УПРАВЛ1ННЯ ПРОМИСЛОВ1СТЮ 1957 Р.
У cmammi висвтлюються питания щодо формування законодавчог бази реформи управлтня промислов^тю 1957 р. Проаналiзованi головт законодавчi акти, що регламентували правовий статус раднаргоств. Основну увагу придшено аналiзу закотв, що визначають завдання, функци та структуру новостворених оргатв управлтня промисловютю. На основi нормативних актiв показано становлення моделi територiального управлтня за реформою 1957 р. та гг поступова еволющя в напрямку поширення централiзацiг.
Ключовi слова: законодавча база, реоргатзащя, децентралiзацiя, раднаргосп, модель територiального управлтня, економiчний район.
У сучасних умовах особливо'1 важливосп набувае завдання вивчення вторичного досвщу проведення реформ господарського мехашзму в перюд так звано'1 «вщлиги» друго'1 половини 1950-х роюв - початку 1960-х роюв. Тодi були зроблеш спроби демократизацп суспшьства, змши мехашзму управлтня народним господарством, оновлення деяких сфер поличного, економiчного i сощального життя. Вивчення змш
