CC BY
20
УДК 75.033(477) Доц. О. О. Герш, канд. мистецтвознавства -
1нститут народознавства НАН Украти
В1ДОБРАЖЕННЯ СИМВОЛ1КИ СВ1ТОВОГО ДЕРЕВА У СИСТЕМ1 ОРНАМЕНТАЦП УКРА1НСЬКИХ ХРАМ1В Х1-Х11 СТОЛ1ТЬ
Зустр1ч у Х1-Х11 ст. двох розвинутих знакових систем - слов'янського язичниц-тва та схщного християнства - акцентувала певш ще'1 широкого поля значень, охоп-леного символом Свiтового дерева. Серед них - паралелiзм семантики Дерево=Боги-ня та уявлення про Райське дерево як щеальний образ св^обудови.
Ключов1 слова: орнамент, символ, Св^ове Дерево, мистецтво Кшвсько'1 Рyсi.
Doc. O.O. Heriy - Ethnology institute national academy of science of Ukraine
The Reflection of World Tree Symbolism in the Ukrainian Churches of the
11th-12th centuries Decorative System
The encounter of two developed sign systems: the Slavonic Paganism with the Oriental Christianity in the 11th - 12th centuries accentuated the certain ideas of the broad field of meanings, covered by the symbol of the World tree. Among them there are the parallelism of Three = Goddess semantics and the concept about the Paradise tree as an ideal image of World Building.
Keywords: ornamental patterns, symbol, World tree, art of Kiyv Rus'.
З поширенням християнства - свiтовоi рел1ги - украшсью земл1 включались у культурш процеси ^roi Схщноримсь^' iмперii, активно черпали зi скарбниц ii духовних та мистецьких надбань. Водночас з розширенням геог-рафiчно-кyльтyрного горизонту чггюше проступали завдання самовизначен-ня i самозбереження, з можливютю порiвняти себе з шшими народами вини-кала потреба бшьш глибшого самошзнання. Назваш глобальш культурш процеси вщобразились у монументальному мистещв Кшвсько1* Pyti, в арх^ек-тyрi та оздобленш ii християнських храмiв.
Те, що записано в iконографiчних та орнаментальних зображеннях, е неспотвореною жодними шзшшими iдеологiчними нашаруваннями шформа-
щею, що передали нам, сво!м нащадкам, люди того давнього часу. Наше зав-дання тшьки уважно приглянутись до вiзуальних знакiв, залишених на стшах укра!нських мурованих церков Х1-Х11 ст., передуЫм собору Св.Софи у Киевi як найбiльш повно збереженого комплексу. З погляду шзнання власно! куль-тури, свiтогляду, уявлень вагу мають i такi, здавалось би маргшальш, елемен-ти церковно! оздоби як орнаментальш мотиви.
Вiзьмемо для прикладу поширений мотив настiнного орнаменту церков Х1-Х11 ст. - зображення сташзовано! рослини, в якiй гшочки разом з до-датковими дрiбними елементами вигнутi вздовж двох S-подiбних кривих, розташованих одна до одно! у дзеркальнш симетри. Г. Павлуцький назвав його "орнаментом зближених до себе стеблин" [1, с. 23].
Цей орнамент мае схему укладання гшок не властиву греко^зан-тшському орнаментальному мистецтву, з'явився в оздобленш вiзантiйських рукописiв i рiдше церков аж у кшщ Х ст. Як доводив I. Старчук, цей мотив, званий ним "дводшьний" [2, с. 22], вщповщав схемi стародавнього "Дерева життя", що походить з Передньо! Ази. [2, с. 52] На територи Укра!ни вiн вперше зустрiчаеться у виробах скiфських майстрiв, де подiбне дерево адору-ють два демони, сфiнкси чи барани (Мельгушвський курган, Солоха).
Саме у зв'язку з тим, що у сюфському мистецтвi, чи у месопотамсь-ких, пiзнiше сасанiдських, композицiях "Дерево життя" фланковане зобра-женнями тварин, виникае запитання, чому ж при подiбностi рослинного мотиву Софи Ки!всько! до цього "Дерева життя", немае в орнаментах штер'еру собору жодних зооморфних зображень не тшьки побiч нього, але й взагалi?1'
Мабуть, не вимоги християнсько! релт! та жонографи е причиною вщсутност зооморфних зображень в iнтер,ерi церков Ки!всько! Русi. Адже тварин та птахiв зображували християни в алегорично-декоративних компо-зицiях вже з перших втв поширення ще! релт!. Використаш зоомоорфнi мотиви й у вiзантiйськiй сакральнiй пластицi 1Х-Х1 ст., викладеш моза!кою на стiнах, починаючи з церков Равени VI ст. Не бракувало зооморфних моти-вiв i в ужитковому мистецтвi Ки!всько! Русi: оздобленнi ювелiрних прикрас, парадно! збро! (знахiдки з Чорно! могили в Чершгов^, тканин (вписанi у кола леви, орли, грифони на тканинах князiвського одягу), в оздобленш саркофага Ярослава Мудрого i навт у прикрасах християнських рукопиЫв, зокрема, в оформленш iнiцiалiв Остромирового евангелiя (1056). Як i у скiфськi часи, так i в Х-Х11 ст., тератологiчний орнамент найчастiше був пов'язаний з вшсь-ково-дружинною, княжо-царською символжою, весь час пiдживлюючись впливами мистецтва степових кочiвникiв, а також зв'язками з культурою Пе-редньо! та Середньо! Азi!, Кавказу, Хозарi! [4, с. 303-312]. Тим бшьше дивуе вщсутшсть звiриних орнаментiв у кам'яних церквах Укра!ни-Русi, збудова-них на замовлення князiв.
Наголосимо, що зооморфш мотиви вiдсутнi в орнаментальному нас-тiнному оздобленнi iнтер,ерiв цих храмiв, але не !х екстер,ерiв. Уже у сходо-вих вежах Софшського собору (за функцiями та специфжою розписiв на
1 Зображення риб 1 орла на двох шиферних плитах парапету хор1в собору зумовлеш семантичним узгодженям з1 змютом розташованих нижче фресок [3, с.55, 68], 1 це той виняток, що тдтверджуе правило.
св^ську тематику ïx з певнiстю можна винести за межi сакрального простору храму) бачимо кшька зображень тварин у медальйонах. Також на територи Миxайлiвського Золотоверхого монастиря знайдено уламок рiзьбленоï ши-ферноï плити з дуже пошкодженим фрагментом зображення грифона. Характер плити i ïï рамка вказують, вважае G. Архипова, на можливють ïï прина-лежност до фасадно!' скульптури. [5, с. 58] Отже, вже тодi були на фасадах зображення тварин, не зважаючи на загальне скромне, вщповщне до стилю того перiоду, оздоблення екстер'еру. У церквах Галича та Чершгова XII ст. домiнування рослинно-геометричних мотивiв в iнтер,ераx зберiгалось, а кшь-кiсть тератологiчниx мотивiв на фасадах i зовшштх арxiтектурниx деталях вщповщно до романських впливiв значно зросла [6, с. 178-181].
Таке стшке i послщовне дотримування декораторами украшських хра-мiв рiзницi у репертуарi iнтер,ерниx та екстер'ерних орнаментальних мотивiв, очевидно, повинно мати конкретне iдейно-символiчне пояснення. Вiднайти його допомагае зображення церкви в украшських рукописах - на фронтиспи-d "Отщ церкви" в 1зборнику Святослава (1073), на мiнiатюрi "Рiздво Христо-ве" з "Трiрського псалтиря" (1078-1087), на фронтиспис Юривого евангелiя (1119-1128). В ушх випадках силует церкви формують рiзнi смужки орнаменту, серед яких типовi композицiйнi схеми реального настшного оздоблення внутрiшнього простору украшських церков: мотиви вiзантiйськоï гiлки; мотиви пальмет чи розеток-квiток, вписаних у кола; мотиви кш з вписаними у них хрещатими криновими композищями; мотиви вписаних у сердечка кри-нiв; сxiдчастi мотиви. Аналоги ушм названим схемам можемо знайти як в оздобленш Софи Киïвськоï, так i в орнамент Миxайлiвського собору чи Кири-лiвськоï церкви.
Ззовнi ж зображеного на мшатюрах храму у дзеркальнiй симетри роз-мiщено тварин: на рiвнi склепiнь - двох павичiв, на рiвнi пiдкупольного простору - двох фазашв (1зборник Святослава) чи двох птаxiв з галузкою у дзьобi (Юрiеве евангелiе), на рiвнi середнього простору - птаxiв-сирiнiв з шмбами довкола голiв (Юрiеве евангелiе), а на землi - двох барЫв (на мшь атюрi з Трiрського псалтиря обабiч церкви на землi зображено тiльки барсiв). Тварин розташовано, очевидно, за ïx мiфологiчним значенням, за iерарxiею уособлюваних ними понять [7, с. 492, 544-548, 580-590].
Показова сама композищя - образи звiрiв зображено по обидва боки вщ церкви, означеноï рослинними орнаментами. Так у рашше у мистещш Передньоï Ази, чи скiфiв, чи в украшському народному мистецтвi, що консервативно збершае дуже давш традици, парнi чоловiчi божества адорували Великiй Богинi, а згодом та ж щея була передана у композици, де тварини фланкували Св^ове Дерево. Мiфологiчна схема адорацiйного фланкування тваринами Дерева життя е також у давнш украшськш колядцi: Серед подв1р'я зелений явгр, Пвд тим явором чорни бобри, На осередку яри пчоли, А на вершечку сив1 соколи... [8, с. 235].
Таким чином, споруду церкви оздоблювачi украшських рукопиЫв поставили в такий самий семантичний контекст, в якому рашше було Свгтове дерево, виявивши iснуюче у свiдомостi народу наступництво символiки: Свь тове Дерево - Церква. Зооморфш ж орнаментальнi мотиви на зовшшшх стiнах храмiв служили адорацiйними персонажами внутршнього сакрального простору i чiтко пiдкреслювали паралелiзм символiки церкви та Свгтового Дерева.
Встановлення цього засадничого семантичного паралелiзму веде й до формування вЫе1" концепцiï орнаментального оздоблення внутршнього простору собору Св. Софи, як i тзшших церков Кшвсько1* Русi. У середньовiчнiй системi високоï знаковостi, якою було тодшне суспiльство, частина сприйма-лась гомеоморфною цiлому, з погляду змюту вона була йому рiвнозначною. Чеський середньовiчний фiлософ Томаш з Штатного пояснював це тверджен-ня на прикладi з дзеркалом, яке вщображае все обличчя i, коли цше, i кожним своïм уламком. [9, с. 160]. Тому паралелi з символшою Свiтового Дерева пов-торювались в архiтектурних об'емах украïнських християнських церков, ïx стовпах1, орнаментальних мотивах.
Усi цi повторення ютотно розширювали змiст символiки цшо1* церков-но1' споруди, як i навпаки, актуалiзували i виокремлювали певш змiстовi ак-центи у сформованш у час мiфологiчного свiтогляду багатоплановш символь цi Свiтового Дерева. Т. Голиченко шдкреслюе, що "в тш мiрi, в якiй книжники Кшвсько1" Русi пiзнавали новi для них ще1* християнства, розвивалось i 1'хне розумiння мови слов'янсько1' мiфологiï, i навпаки, залежно вiд ступеня ус-кладнення мови слов'янсько1' мiфологiï вiдбувалось бiльш чи менш глибоке засвоення щейно-образного християнства". [12, с. 95] У випадку з осмислен-ням символжи Свiтового Дерева у системi орнаментацiï мурованих украшсь-ких церков Х1-Х11 ст. акцентуеться, як ми вже бачили, паралель мiж пошире-ною у працях вiзантiйськиx фiлософiв семантичною парою Церква-Богодиця [13], та давньою мiфологiчною парою Велика Богиня-Дерево життя.
1ншою точкою узгодження слов'янсько1' мiфологiчноï символiки та християнсько1' iдейно-образноï системи е поняття раю. Н. Нттенко абсолютно слушно показала паралелiзм мiж змалюванням Небесного граду Срусали-му (християнський образ Раю) в Об'явленш Йоана й арх^ектурою середох-рестя собору Св.Софи у Киевi [14, с. 270-273]. Численш рослиннi орнаменти Софiï Кшвсько1", а особливо репертуар 1'х основних мотивiв, вказують на те, що чггко виявлене в арxiтектурi собору бiблiйне уявлення про рай як мюто доповнюеться слов'янським уявленням про рай як Небесне Дерево .
В одному з апокрифiв, поширених в Укрш'ш, так змальовано Дерево життя: "А посреди Раю Древо Животное, еже есть божество, i приближаеться верх того древа до Небес. Древо то златовидно в огненной красот^ воно пок-риваеть вгтвям весь Рай, iмiеть же листя от вЫх дерев i плоди тоже. 1сходить от него сладкое благоухание, а от корня его текут млеком i медом 12 юточни-ков" [16, с. 116].
1 Стовп мислився 1зофункцюнальним свгтовому дереву [10, с. 468], також Н. Пугачова трактуе стовпи хрис-тиянського храму як символ1чне представления стовбур1в свгтових дерев у райському саду [11, c.120]
2 О.О. Потебня вказуе, що слово "рай" у слов'ян власне й означало небесне дерево [15, с. 55].
Середохрестя собору Св. Софи також розкриваеться у висоту, до зображення небесних сфер { Пантократора у них, осяяне золотою смальтою, по його периметру е 12 р1зних р1зьблених плит, як р1зних плод1в у Дерева, { вщ нього вщходить 12 отвор1в (три апсиди { три потршних аркади), як джерела з-тд Свггового Дерева. Стовпи собору, як { шших церков, часто знакують ор-наментальш композици, складен 1з дзеркальносиметричних рослинних моти-в1в, що вписан у мигдалепод1бш овали, сердечка, ромби, нанизан на верти-кальну вюь симетри. У мистещга Передньо! Ази таю композици фланковаш тваринами, що дае тдставу говорити про них, як про вар1анти Свггового Дерева [17, с. 81]. Сама форма видовженого мигдалепод1бного овала походить вщ насл1дування переплетення двох витких рослинних пагошв, найчастше винограду (рис. 1).
Рис. 1. Варiанти форм видовженого мигдалеподiбного овалу, що походять вiд на^дування переплетення двох витких пагошв винограду
Винограду - "зеленому вину" украшських космогонiчних колядок у декорi украшських церков Х1-Х11 ст. вщповщае також орнаментальний мотив хвилястого стебла-паростка. Використаний в орнаментах Софи Кшвсько! тип в'юнця з бруньками у пазухах розгалужень, як i тип дводiльного дерева, був вщомий на територи Украши зi скiфських часiв. Важливо, що вже з того часу кривулька з розгалуженнями асощювалась, насамперед, з рослиною. Функцiя об'еднання землi з небом, яка закршилась за витким пагоном ще з тих раннiх чаЫв, коли вiн був знаком, пов'язаним з символiкою Свiтового Дерева [11, с. 468-471; 18, с. 63-64], стала причиною накреслення цього мотиву на арках собору Св.Софи чи Кирилiвськоi церкви - арх^ектурних деталях, як поедну-ють низ споруди з и верхом.
Рис. 2. Розрахунки пропорцш мотиву Дерева з МихаМвськоХ нави
Софшського собору
Таким чином, паралелiзм з семантикою Свггового Дерева розкрива-еться у символiчнiй системi украшських церков Х1-Х11 ст. на кшькох важли-вих шформативних рiвнях: у сприйняттi цiлого внутршнього простору храму, в орнаментальних композицiях на стовпах та стшах, i врештi, в наймен-шш структурнiй одиницi - орнаментальному мотивi дводiльного дерева. При цьому ще'1" росту i вiдтворення - одш з основних у символiцi Дерева Життя -виявилися навггь у пропорщях цього мотиву, що здебшьшого виражаються числами золотого перетину. На рис. 2 подано розрахунки пропорцш мотиву
Дерева з Михайлiвськоï нави Софiйського собору. Цжаво, що мотив абсолютно точно вписуеться у так званий "Простр симетрiï подiбностейм, або "а-ромб", геометричнi влaстивостi якого дослщжував математик Й. Шевельов. Учений виявив, що головною складовою його е прямокутний трикутник, в якому малий катет так вщноситься до великого, як великий до гшотенузи. Це вщношення дорiвнюе ^ф. Якщо будь-який вiдрiзок цього ромба буде дор!в-нюе одиницi, то будь-який шший - Vфn, де n означае цш додатнi або вiд,емнi числа. "Простр симетрiï подiбностей", - шдсумовуе Й. Шевельов, - абстра-гуе рiвну змiну мiрностi, iдею росту". [19, с. 49] Бшьше того, мотив настшно-го орнаменту Софи Кшвсько1* з математичною точнiстю вписуеться в геомет-ричне "яблуко" - шдикатрису +1/2 S-симетрiï. Всi його екстремуми виражеш числами V2, V3, V7, що характерно для структур кристалiчних решiток, i числами V5, ф, ^Ф, якi виражають закономiрностi будови живих органiзмiв. "Другого подiбного символу едностi i цiлiсностi сущого немае", - пiдсумовуе Й. Шевельов. [19, с. 54] Хiба ж не те саме означае Свггове Дерево i плщ тз-нання - яблуко, - риторичне запитання.
Шдсумовуючи, наголосимо, що у системi орнаментаци християнсько-го храму акцентувалися тi аспекти широкоï семантики Свгтового Дерева, якi збiгалися з щеями християнських мислителiв, що трактували споруду церкви як втшення образу створеного Богом св^у, земного символiчного вщобра-ження свiту небесного, раю. З шшого боку, давня мiфологiчна композищя-антитеза, в якiй парнi божества фланкують Велику Богиню (згодом тварини стоять обабiч Дерева життя) у свщомост християн стала аргументованим по-ясненням теолопчного ототожнення Церкви як громади вiрних, мiстичного тiла 1суса Христа з образом Жiнки - Богородищ. Таким чином, кожне зображення мотиву дерева в орнамент украшських церков Х1-Х11 ст., як i перева-жання рослинно!" орнаментики в im^^i цих храмiв i зображення тварин в ïx екстер,ерi - були тими уламками дзеркала, що вiдображали одне i те саме "обличчя" - глибоко закоршеш у свiдомостi народу космологiчнi уявлення, закодоват в образi Свiтового Дерева.
Лггература
1. Павлуцький Г.Г. 1стор1я украшського орнаменту. - К.: В-во АН Украши, 1927. -
468 с.
2. Старчук 1.Д. Мистецью пам'ятки феодального Галича. - Льв1в, 1945. - 83 с.
3. Жишкович В.1. Пластика Русi-Украïни: Х - перша половина XVI сгашть. - Льв1в: 1нститут народознавства АН Украши, 1999. - 239 с.
4. Павленко Ю.В. Передютор1я давшх Рус1в у св1товому контексп. - К.: Фешкс, 1994. - 399 с.
5. Архипова G.I. Монументальна пластика в зодчеств! Киева XII ст.// Археология. -1997, № 2. - С. 53-69.
6. Вагнер Г.К. Скульптура Древней Руси. - М.: Искусство, 1969. - 234 с.
7. Рыбаков Б. А. Язычество Древней Руси. - М.: Наука, 1987. - 782 с.
8. Сосенко К. Р1здво-Коляда i Щедрий веч1р. - К.: Украшський письменник, 1994. -
288 с.
9. Лотман Ю.М. Проблема знака и знаковой системы и типология русской культуры XI- XIX веков// Лотман Ю.М. Статьи по семиотике искусства. - СПб.: Академический проект, 2002. - С. 109-142.
10. Мифы народов мира: В 2 т. - М, 1991, т.1.- 671 с.
11. Пугачова Н.Т. София Киевская как источник реконструкции модели мира древнерусской культуры// Отечественная общественная мысль эпохи средневековья (историко-философские очерки). -К.: Наук. думка, 1988. - С. 119-125.
12. Голиченко Т.С. Славянская мифология и античная культура// Отечественная общественная мысль эпохи средневековья (историко-философские очерки). - К.: Наук. думка, 1988.- С. 92-100.
13. Ruth Webb. The Aesthetics of Sacred Spase: Narrative, Metaphor and Motion in Ekphraseis of Church Buildings// Dumbarton Oaks Papers. - 1999, № 53. - P. 59-74.
14. Никитенко Н.Н. Русь и Византия в монументальном комплексе Софии Киевской. - К.: Слово, 2004. - 294 с.
15. Вшьчинський Ю.М. Олександр Потебня як фшософ. - Льв1в: ЛДУ, 1995. - 127 с.
16. Лозко Г. Дерева та кущ^/У крашсью символи. - К: Ред. часоп. Народознавство, 1994. - 123 с.
17. Лелеков Л.А. Искусство Древней Руси и Восток. - М.: Советский художник, 1978. - 158 с.
18. Чеснов Я.В. Дракон: метафора внешнего мира// Мифы, культы и обряды народов Зарубежной Азии. - М.: Наука, 1986. - С. 63-64.
19. Шевелев И.Ш. Принцип пропорции. О формообразовании в природе// Золотое сечение: Три взгляда на природу гармонии.- М.: Стройиздат, 1986. - 200 с.
УДК 711.459.6 711.122 Доц. М.К. Левицька, канд. мистецтвознавства -
1нститут народознавства НАН Украти
СИМВОЛ ДЕРЕВА В ОБРАЗОТВОРЧОСТ1 ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
Проаналiзовано зображення дерева як полiварiантного символу в образотвор-чост Т. Шевченка та виявлено його семантичш рiвнi залежно вщ завдань, поставле-них художником.
Ключов1 слова: Тарас Шевченко, символ, дерево, образна домшанта.
Doc. M.K. Lewytska - Ethnology institute national academy of science of Ukraine The symbol of the tree in Taras Shevchenko's painting
The article concerns on analysis of the image of tree as a polyalternative symbol in T. Shevchenko's painting. The different semantic levels in dependence from putting by painter tasks is analized.
Keywords: Taras Shevchenko, symbol, tree, figurative dominant.
Поетична та малярська творчють Т. Шевченка, що належить до евро-пейських мистецьких вершин, викликае сталий штерес дослщниюв найр1зно-маштшших галузей гумаштарного знання. 1з уважним вивченням життевого та творчого шляху вщкриваються невщом1 факти бюграфи, змшюеться дату-вання окремих твор1в, сучасне лггературознавство пропонуе грунтовний, заг-либлений до фшософсько-екзистенцшних основ анал1з поетичних твор1в, у мистецтвознавств1 з'являються нов1 штерпретаци малярсько! та граф1чно1 спадщини Шевченка-художника.
Навггь поб1жний огляд 1снуючо1 б1блюграфи про творчють Шевченка [1-7] та, особливо, безпосередне знайомство 1з його мистецьким доробком засв1дчують своерщшсть образного мислення Шевченка-поета та вираження певних щей засобами символ1чно1 образност у його живописнш творчость Оргашчна укоршешсть всього образного ладу Шевченково! поетики, його
