CC BY
80
УДК2-137:58 Доц. М.1. Гайковський, канд. фтософ. наук -НЛТУ Украти
ДЕРЕВО - СИМВОЛ В1ДРОДЖЕННЯ ПРИРОДИ I СПАС1ННЯ ЛЮДИНИ: СИМВОЛ ДЕРЕВА У ХРИСТИЯНСТВ1
Дослщжуеться знаковий символ дерева у Святому Писанш i християнськш тра-дицп. Зроблено акцент на тому, що християнство, вiдсунувши на другий план мiфо-логiчне св^ове дерево, наголошуе на значимостi для людства Дерева пiзнання добра i зла i Дерева життя. Пщкреслюеться, що дерево е символом вщродження i буяння Природи i Спасшня Людини.
Ключов1 слова: Бог, природа, людське спасiння, дерево, християнство.
Doc. M.I. Hajkovsky - NUFWT of Ukraine The Sign symbol of Tree in Holy Scripture and Christian tradition
The Sign symbol of Tree in Holy Scripture and Christian tradition is studied. It is stressed that having moved aside to the background Mythological world Tree, Christianity emphasizes the significance of Tree of Good and Evil and Tree of Life for manking. It is outlined that Tree is the symbol of Revival, Seething Nature and Salvation.
Keywords: God, Nature, Human being, Tree, Salvation.
Слово "дерево" - (еврейське ЕЦ), назви окремих вид1в дерев, а також поняття "лю", "сад", "священш д1брови" i т.ш. часто трапляються у Святому Писанш християн. У першому роздш книги Буття, на сам1м початку ЫблИ, в цьому слов1 бачимо вияв творчо!, життево! сили, яку Бог вилив на природу.
Пробуджуючись вщ зимового зацшеншня i розвиваючись, виганяючи листя i квгги, дерево символ1зуе вщродження природи. (Мт. 24,32). Дерево -ознака життя. В мертвш пустит воно вказуе на придатне для життя мюце, де е водш джерела. (Вих. 15,27).
Зелешючому дереву псалмоствець Давид упод1бнюе праведника, котро-му благоволить Господь. "Блажен чоловж мов те дерево, посаджене понад потоками водними, що плщ свш дае у свою пору i що лист його не в'яне" (Пс. 1,3).
У сиву давнину дерева суцшьним люом вкривали бшьшу частину земно! поверхш. Вщ люу залежало ведення господарства, насамперед землероб-ство i весь триб життя, в тому чи^ мистецтво i промисли. Без перебiльшення можна констатувати, що лю був твердинею юнування i виживання народiв.
В евангельських притчах 1сус Христос навчае сво!х учнiв пiзнавати, розрiзняти людей цього свгту за "!хнiми плодами".
1сус iз Назарету, звiщаючи Cвангелiе, говорив: "Виплекайте дерево добре, то й плщ його добрий, а посадгть дерево погане, то й плщ його пога-ний" (Мт. 12, 33). Таю основш загальнi бiблiйнi поняття дерева.
Мiфологiя i сакральш тексти всiх часiв i народiв знають чимало видiв мiфологiчних дерев (не враховуючи звичайних, реальних дерев, яю стали предметом релiгiйного пошанування): це "свiтове дерево" - ^фолопчна модель свiту), "дерево життя", "дерево смертГ (типу анчару), "шаманське дерево" (мiсце пiдготовки для посвячення шамана), "дерево тзнання добра i зла", "мiстичне дерево", "родове дерево" i т.д.
Генеза перших чотирьох видiв мiфологiчних дерев бшьш-менш ясна, реальна основа кожного з них пщдаеться розшифруванню". У Святому Письмi
християн символжа дерева розвиваеться в трьох основних напрямках: дерева життя, дерева Царства Божого i дерева Хреста.
Загадковi "дерево пiзнанням i "дерево життя" по сут е двома полюсами вектора спасшня. В богословськш i фiлософськiй спадщинi ще вiдсутнi комплекснi дослiдження вiдомих куль™ дерев i культу священних га!в i ль сiв. Однак тому, хто хоч трохи ознайомлений з Бiблiею, достеменно вщомо, що вся iсторiя людства протiкае помiж сшню цих двох дерев. Вiд ^хопадш-ня Адама i його наслщюв i до викупно! жертви "другого Адама" - 1суса Христа, його хресно! смертi, погребення i Воскресшня пролягае магiстральна дорога Спасiння. I символ Дерева незмшно присутнiй на цш Дорозi пiзнання 1стини i Визволення.
Велика трагедiя грiхопадiння розiгруеться на фонi дерева пiзнання добра i зла, яке росло посеред раю. Бiля цього дерева бачимо ще одне - дерево життя, яке подае безсмертя кожному, хто скуштуе е його солодкий плщ. Щ двое дерев - крайш точки вiльного вибору у яких могла проявитися вшьна воля Людини.
У перших роздiлах книги Буття, написаних мовою мiфу, картини, образу, повно! символiзму. описуеться, як Господь Бог насадив сад у Едем^ на сход^ й оселив там чоловжа.
I виростив Господь Бог i з землi всяке дерево, принадне на погляд i добре для поживи i дерево життя посеред саду й дерево шзнання добра i зла.
Узяв Господь Бог чоловжа й осадив його в Едемському саду порати й доглядати його.
Сучасш фшософи прагнуть розшифрувати бiблiйнi тексти. Так, Арнольд Тойнбi вщзначае, що "Життя Адама та Сви в Едемському саду - це картина - спогад людини про утвердження свое! вищост над рештою земно! фауни i флори. Грiхопадiння у вiдповiдь на спокусу пошукувати плiд з дерева пiзнання добра i зла символiзуе прийняття виклику вийти за межi вже досяг-нуто! iнтеграцi!' i зважитися на нову диференщащю, з яко! може утворитися, а може, й ш - нова штегращя. Вигнання з раю в неприхильний свгт, у якому жшка мае в муках народжувати дгтей, а чоловiк мусить заробляти на хлiб у пот чола, - це випробування, що е наслщком прийняття виклику Змiя. Стате-вi зносини, в як вступають вiдразу про своему вигнання Адам i Сва, - це акт зародження людського суспiльства. Вони завершуються появою на свiт двох сишв, що уособлюють двi цившзаци, яким вони дадуть початок".
Християнськ богослови тлумачать сад в Едемi як щасливе мiсце пере-бування прародичiв, як символ близькостi Людини i Бога. Дерево пiзнання добра i зла розглядаеться як символ встановленого Богом морального порядку. Дерево життя розглядаеться як емблема безсмертя, символ вiчно! Божо! мудрост ("Вона (мудрiсть - М.Г.) дерево життя для тих, хто !! держиться, щасливий той, хто !! вхопився". (Прип. 3,18)) та ютинного добра.
Згiдно з бiблiйним описом, видно, що Бог обдарував людину розумом, здатшстю розрiзняти добро i зло, але, перестерiгаючи вiд оманливо! спокуси i прагнення стати незалежним вiд Бога володарем свiту i власно! долi, встано-вив одну едину заповщь послуху: не !сти плодiв дерева пiзнання добра i зла.
Спокусник змш, противник Бога i втiлення зла, навчив Сву, що забо-ронений плщ дасть Людинi повний суверештет i вона позбудеться будь яко! залежностi та здобуде цiлковиту свободу. Святий Симеон - Новий Богослов писав: "Людина впала по намовi змiя в гордiсть i задумала стати богом".
У виглядi дерева iз забороненим плодом постае лжива мудрють, якою насильницьким, агресивним методом хотша оволодiти людина, порушивши перший Запов^ Божий.
Прикро, але заслшлеш спокусником прародичi, знехтували забороною на солодк плоди дерева життя, яке росло поруч. Воно було поживою безсмертя i очевидно вказувало, що безсмертя людини залежить вщ чогось i ко-гось з-поза людського середовища i не е притаманне людиш як такiй. Рядок книги Буття (3,22) алегорично показуе прiрву грiхопадiння. Бог висвiтлюе суть людсько! трагедi!: порушивши заповiдь через бажання стати як Бог, який знае добро i зло, людина розiрвала зв'язок з джерелом життя, бо ж безсмертя могла почерпнути тшьки з безпосереднього благодатного спшкування з Богом. Слова "аби лишень вш (чоловiк - М.Г.) не простяг свое! руки й не взяв ще й з дерева життя, а з'!вши, не став жити повжи" (Бут. 3,22) е проявом турботи впалими гршниками. Вiчне життя без Бога - пекельна мука. Смерть мала покласти край такому життю. З любовi до людини Господь вигнав !! з раю i загородив дорогу до дерева життя. Тершння i злигоднi буденного життя без райських вигод, мали стати дорогою до общяного Спасiння.
У прохолодi райських дерев проводили час прародич^ пораючи i догля-даючи едемськi насадження i вiдпочиваючи вiд трудiв сво!х в !х тiнi. В чагар-ники раю заховались Адам i Сва, вчинивши переступ Закону i поповнивши грiх. Вони сподiвалися, що дерева заховають !х вiд лиця i гнiву Божого. З того часу i до тепер - лiс став притулком втiкачiв i оселею злочинцiв. Тут розгорта-ються картини i щасливих втеч жителiв цiлих поселень i народiв вщ меча за-войовникiв, тут криються пастки i засiдки на противниюв як успiшнi запоруки перемог. В нетрях люових хащ промишляють розбшники i цi самi хащi стають фортецею для народних месникiв i повстанцiв, борцiв за свободу.
Зрештою, сшь дерев продовжуе залишатися мюцем Теофанiв, мiсцем богоявлення звiдки Бог говорить до сво!х обранцiв i до людства. Видатний нiмецький поет Йоганн Вольфганг Гете говорив: "Не бачиш Бога? Над кож-ним тихим джерельцем, шд кожним квгтучим деревом виходить вш менi на-зустрiч теплом свое! любовi". На деревах, чи шд ними вщбуваються дива з'явлення Богородицi, !! чудотворних жон, якими повниться укра!нська земля. Досить назвати найбшьш вiдомi такi мiсцини як Поча!в, Зарваниця, Гру-шiв, Крехiв, Страдч, Ушв...
У святому Писаннi вщзначено, що Бог всюдисущий, бо "Дух дихае, де хоче". Однак сво!м улюбленцям Бог дуже часто являвся бшя могутнiх дерев.
Устами божих посланцiв патрiархiв i пророкiв Господь навчав людей не псувати дерев, не нищити !х, навгть в час военного лихолгття (Второзак. 20,19).
Деревом Бог порятував Ым'ю праведного Ноя вщ потопу, повелiвши йому "зроби собi ковчег iз соснового дерева" (Бут. 6,14).
В сонмi всесвгтньо! хвали Всевишньому окреме мюце займають "дерева дiбровнi" (Пс. 96, 12), "садовина i вс кедри" (Пс. 148, 9). Пророк 1сая ба-
чив благословенний час спасшня, коли "гори i пагорби гукатимуть весел^",... i "вс дерева в полi плескатимуть у долош" (1с. 55, 12).
Многострадальний Йов зазначае перевагу дерева над людиною. Вiн каже, що "дерево мае надш; воно, хоч зрубане, ще вiдродиться, i пагшщ його рости не перестануть. Навгть, як його корiнь у землi постарiвся, i пень його у грунт струхлявiв, але, скоро воно почуе воду, знов зазелеше i поросте галуз-зям, наче молоденьке". (1ов. 15. 7-9).
Дуже часто у Святому Письмi дерево виступае символом могутшх людей i царiв, символом сили, мужностi i витривалосл.
Однак Господь повелiвав нищити священш дерева (Суд. 6,25), як предмет спокуси, бо "безглуздi т^ що носять дерев'яного кумира та моляться до бога, що спасти не може" (1с. 45,20). Зрештою у европейськш культурi дерево символ швидкоплинного життя, над яким шднесена сокира смертi.
Вiдомо, що шд "кожним зеленим деревом, пiд кожним дубом рясним, на високих горбах i верхiв,ях гiр" язичницькi народи (в тому чи^ i наш) палили запашш кадила сво!м бовванам" (вз. 6,13) - тобто продовжували чини-ти iдолопоклонство.
Гршили боговiдступництвом пiд зеленими деревами i юде!, яю, пiзнавши единого Бога, не забували поклонятися iдолам у сво!х гаях i дубровах (вр. 17,2).
За таке iдолопоклонство вони були жорстоко покараш, втративши Святиню, Храм i Державу. Вiдкинувши перестороги Пророюв, вони продовжували зневажати заповщ Всевишнього i служили чужим богам. Вщомо, що благочестивий iмператор Константин вирiшив побудувати храм бшя Авра-амового священного дерева. впископ Gвсевiй Кесарiйський повiдомив iмпе-ратору, що бшя Мамршського дуба суевiрнi особи "постiйно звершують сво! мерзенш жертвоприношення бiля поганих iдолiв на побудованому вiвтарi". ввсевiй повелiв свому другу епископу Акаюю "вiддати вогню всiх iдолiв того мюця, а вiвтар збурити, прикрасивши мюце скромною базилiкою" [3].
1сторик Созомен описав детально лгтш ярмарки i свята бiля Мамршсь-кого дуба. Сюди з усiх кiнцiв стжалося населення рiзних нацiональностей i рiзних релiгiй. I "кожен, вiдповiдно до звича!в свое! вiри, виявляв почест цьому мiсцю. Хто молився Богу всього сущого, хто взивав до ангелiв i здiйснював возливання вина чи кадшня, чи приносив у жертву бика, козу, вiвцю чи швня. Бо кожен протягом цшого року вiдкормлював якусь тварину, щоб по^м по обiту вгощатися нею з уЫею сiм,ею на тому торжества..
Тут гола, зорана земля. Шд вщкритим небом тiльки дiм Авраама бiля дуба i колодязь, виритий ним. Але воду з цього колодязя шхто тд час святку-вань не черпае. Люди грецько! вiри (язичники, погани - М.Г.) за сво!м зви-чаем запалюють бiля нього свiтильники, ллють у нього вино, або кидають пироги, грош^ благовоння i куршня. Внаслiдок цього вода, змшавшись з вки-неними у не! предметами, стае непридатною до вжитку".
Щкаво, що саме на мамршському ярмарку бiля знаменитого Авраамо-вого дуба було продано в рабство величезну кшьюсть "сишв авраамових" по-лонених евре!в пiсля придушення повстання Бар-Кохби 132-135 рр. [4].
Отже, природне, навгть найбшьш освячене традищею, дерево чи лiс не могли захистити i врятувати сво!х шанувальниюв, а тим бiльше Людство.
Спасiння мало прийти вщ Дерева, але Хресного, ютинного дерева життя.
Тексти вавшонських клинописiв розповiдають, що в Межирiччi бiля Ерiду (за 15 км. вщ Уру), там, де знаходився Рай був колись сад i в ньому росло таемниче дерево. Дерево Життя, посаджене богами. Коршня цього дерева було глибоко в земл^ а його галуззя сягало неба. Це дерево вартували духи i нiхто з людей не мiг туди увiйти [5].
Майже вс народи свiту збер^ають у пам,ятi символи Прадерева, як втшення упорядкованого свiту - Космосу, який прийшов на змшу безпорядку i хаосу. В Святому Письмi подибуемо такий символ космiчного дерева в кни-зi пророка Сзеки!ла.
Символи космiчного, царственного дерева запозичеш зi схiдних мiфо-логiчних систем i в бiблiйних текстах малорозроблеш.
Однак iснуе думка, що свгтове дерево як стовбур iз шютьма гiлками, вивершених з плодами, стало семисвiчником-менорою, який став одним iз го-ловних атрибутiв Соломонового Храму, синагоги ^ навiть, християнських храмiв. Тай грядуче Царство Небесне у Бiблi! порiвнюеться з могутнiм деревом, яке проростае з маленько! зернини чи з найшжшшого паростка, який "пустить вгття i плiд уродить i стане пишним... I житиме шд ним усяке пта-ство, усе пернате в тш його галуззя буде жити". (Сз. 17, 22-23), Мт. 13,31).
Укра!нський лгтописець ХУ1 ст. на основi древнiх переказiв описав, що "посреди Раю Древо Животное, еже есть Божество, приближаеться верх того древа до Небес. Древо то златовидно в огненнш красот^ воно покривает вгтв'ями весь рай. ^ет же листья от вЫх древ i плоди тоже. 1сходит от него сладкое благоухаше, а от корня его текут млеком i медом 12 юточников" [6].
Апостол i Свангелист 1ван бачив у видiннi небесне щастя праведникiв на новш землi. Йому було показано '^чку води життя, свiтлу, мов кришталь, що виходила вiд престола Бога й Агнця. Посеред вулищ (святого мюта -М.Г.) i рiчки, по цей бiк i по той бш - дерево життя, що приносить дванад-цять плодiв, на кожний мiсяць подае плщ свiй, i листки дерева для оздоров-лення народiв" (Отк.22,1-2).
Деревом життя стало мертве дерево Хреста - символу найганебшшо! смерть В уЫх народiв дерево, на якому довершено смертну кару (шибениця), або здшснено самогубство через повшення, е проклятим. "Повiшений на де-ревi - то прокляття Боже" (Втор. 21, 23).
Апостол Павло вщзначив, що "Христос нас викупив вщ прокляття закону, ставши за нас прокляттям, бо написано: "Проклят усякий, хто висить на деревГ'. (Гал. 3, 13). Щоб визволити людей вщ прокляття Божого, шд яке вони потрапили, порушивши закон, Христос прийняв на себе це прокляття, уподобившись в очах юде!в проклятому, що повис на деревь
Так стародавнш знак прокляття - осквернене повшеним дерево - стае живоносним. '^рний хрест - найблагородшше дерево з уЫх дерев; ш один лiс не виростив дерева з таким листям, з такими кв^ами i такими плодами" -так оствуе Хрест Господнш Захiдна Церква у Велику П'ятницю.
Ще поетичнiше величае Хрест Церква Схщна.
Традицiя православно! Церкви подае акт Спасшня людства через триблаженне дерево Хреста Господнього.
Задовго до розп'яття Христа пророк взекпл передав божественну вю-тку: "Я, Господь, дерево сухе споддаю квгтучим.(взек. 17,24). Таким кв^у-чим деревом стало зрубане дерево, яке послужило "пщшжком тг його" i бу-ло використане на спорудження хреста, 1сая прорiк, що на це тде деревина "кипариса, явора i сосни, щоб прикрасити мiсце святит, а Бог прославить мюце, де поко!тимуться його ноги". (1с. 60, 13). Мертве хресне дерево за вченням церкви, було напоене кров'ю i водою Спасителя. На це живоносне дерево, як писав Апостол Петро, 1сус Христос "сам у сво!м тш вишс нашi ^хи, щоб ми, вмерши для грiхiв, жили для справедливостi, ми, що його синяками зцшились" (I. Пет. 2,24).
В укра!нському шонопиш дуже точно зображено дерев'яний хрест, як найпростшу подобу Дерева життя. Вiдомi iконописнi зображення розквiтлих хреслв. На живому хрестовидному деревi, покритому листям, квгтами i плодами, спочивае великий МеЫя, як 1збавитель i найдостойнiший Плiд Спасш-ня, поруч з ним символiчнi квгти божих чеснот Вiра, Надiя, Любов. На галуз-ках i шд деревом чуднi птахи i викуплеш вiд прокляття люди.
Святе Письмо i Святе Передання допомагають зрозум^и суть i зна-чення дерева, його мюце i роль у справi упадку i спасiння.
В укра!нськш ментальносп дерево i його окремi види розглядаються традицiйно ^зь призму християнства. Тут доречно згадати, що на галицькому Подiллi (в мо!й родинi) збереглися унiкальнi оповщ про благословеннi i проклят дерева., тюно пов,язанi з Рiздвом Христовим i втечею Дитятка зi Святою Родиною у вгипет. Як народився Син Божий, то ликувала уся природа i кожне дерево прагнуло обдарувати свого Творця i Володаря найкращими приносами. Усi садовi дерева принесли солодк i запашш плоди. Ялина не мала таких i гiрко плакала, але все одно посшшила до яскинi. Тут ангел Божий торкнувся до не! жезлом i !! сльози заюкрилися, а вона з радостi спалахнула райдугою свiтла. Маленький Христос вщ того вперше засмiявся, а його Пречиста Мати поблагосло-вила ялинку, вiдзначивши, що !й вiдтодi радiтиме уся дiтвора.
При втечi до вгипту природа спiвчувала родин 1суса. Iродовi вояки -головорiзи ось-ось мали наздогнати !!. Дiва Марiя просила дерева заховати !х вiд переслiдувачiв. Красуня береза i рада була б це зробити, але боялося, що вояки пошвечать !! вроду i гiрко плакала. Пречиста мовила: "плакатимеш по-вжи" i стала береза плакучою. Осика тремтша вiд страху i вщмовила в схов-ку. 1й було визначено: "тремтгтимеш до вiку". Зозуля летша перед переслiду-вачами i вказувала !м дорогу: "Тут, тут!" За це була покарана: "Не матимеш гшзда до вжу..." Тшьки липа схилила додолу сво! в^ки i заховала Святу Родину (а павучки затулили шпари сво!м мереживом). За це Богородиця побла-гословила липу: "Ти будеш цвюти благоуханим цвiтом, який буде працьови-тим бджолам i людям на лжи i на поживу", а павучки стануть охоронцями вщ паразитв i окрасою осель i храмiв (не даремно в укра!нських хатах на Рiздво колись вшали солом,янi "павучки" - пiдвiски, а в храмах свгтильники - паш-кадила дотепер називаються павуками). Подiбних переказiв багато. I всi вони тюно пов'язують i дерева, i все живе, все творiння з Богом Творцем та 1сусом Христом, "через якого усе сталося".
Дерево в християнствi е багатозначним i мютким символом. "От древа" - йде Спокуса i Спасiння, Смерть i Життя. Отже iсторiя людства спокон-вiку блукае в лiсi мiж двох дерев. I нарешт^ ще один штрих до дерева для наших лiгосподарiв, гайових i лiсничих i не тшьки для них. Видаються такими, що не втратили актуальностi слова святого Бернарда Клервоського:
"В лiсi знайдеш щось бшьше, нiж у книжках. Дерева i камiння навчать тебе того, чого не довщаешся вщ професорiв". Вважаю, що у цш сентенцi! аж нiяк не применшуеться авторитет професорiв, а тiльки вказуеться на лю, як на вiчне, невичерпне джерело знань.
Л1тература
1. Фрэзер Джеймс. Джордж. Золотая ветвь. - Москва. - Политиздат. - 1984.
2. Тойнб1 Арнольд Дж. Дослщження юторп, т. 1. - К.: - Основи. - 1995. - С. 75.
3. Фрэзер Джеймс Джордж. Фольклор в Ветхом Завете. - Москва. - Политиздат. -1986. - С. 367-368.
4. Фрэзер Джеймс Джордж. Фольклор в Ветхом Завете. - Москва. - Политиздат. -1986. - С. 367, 369.
5. Геллей Генр1 Г. Б1блшний довщник. Всесв1тня християнська мю1я. - Торонто. -1985. - С. 73.
6. Войтович В. Укра!нська м1фолопя. - К.: - Либщь. - 2002. - С. 142.
УДК 75.033 (477) Доц. О. О. Герш, канд. мистецтвознавства -
1нститут народознавства НАН Украти
В1ДОБРАЖЕННЯ СИМВОЛ1КИ СВ1ТОВОГО ДЕРЕВА У СИСТЕМ1 ОРНАМЕНТАЦП УКРАШСЬКИХ ХРАМ1В Х1-Х11 СТОЛ1ТЬ
3ycrpi4 в Х1-Х11 ст. двох розвинутих знакових систем - слов'янського язичниц-тва та схiдного християнства - акцентувала певш ще'1 широкого поля значень, охоп-леного символом Св^ового Дерева. Серед них - паралелiзм семантики Дерево=Бо-гиня та уявлення про Райське дерево як щеальний образ св^обудови.
Ключов1 слова: орнамент, символ, Свггове Дерево, мистецтво Кшвсько'1 Рyсi.
Doc. O.B. Heriy - Ethnology Institute National Academy of Science of Ukraine
The Reflection of World Tree Symbolism in the Ukrainian Churches of the 11th -12th centuries Decorative System
The encounter of two developed sign systems: the Slavonic Paganism with the Oriental Christianity in the 11th -12th centuries accentuated the certain ideas of the broad field of meanings, covered by the symbol of the World tree. Among them there are the parallelism of Three = Goddess semantics and the concept about the Paradise tree as an ideal image of World Building.
Keywords: ornamental patterns, symbol, World tree, art of Kiyv Rus'.
З поширенням християнства - свiтовоi рел1ги - украшсью земл1 включались у культурш процеси цшо1" Схщноримсько!" iмперii, активно черпали зi скарбниц ii духовних та мистецьких надбань. Водночас з розширенням геог-рафiчно-кyльтyрного горизонту ч^юше проступали завдання самовизначен-ня i самозбереження, з можливютю порiвняти себе з шшими народами вини-кала потреба бшьш глибшого самотзнання. Назваш глобальт культурш про-
