CC BY
60
indicates world view of its inhabitants: horizontal lines in design as wall-paintings, multicolored flower ornaments in artistic and decorative design of the interior.
REFERENCES
1. Antonovych B. A. Dekoratyvno-prykladne mystetstvo / B. A. Antonovych, R. V. Zaharchyuk-Chyughai, M. B. Stankevych. - Lviv : Svit, 1992. - 272 s.
2. Vysotskyi O. Y. Istoriya ukrainskoyi kultury: navchalnyi posibnyk / O.Y. Vysotskyi. - D. : NMetAU, 2009. - 130 s.
3. Danylyuk A. G. Ukrains'ka hata / A. G. Danylyuk . - K. : Naukova dumka, 1991. - 110 s.
4. Kvitka-Osnov'yanenko G. F. Schyra l'ubov // G. F. Kvitka-Osnov'yanenko. Tvory: V 2 tomah. - K. : Dnipro, 1978. - T. 1. - S. 331 - 383.
5. Kvitka-Osnov'yanenko G. F. Ot tobi i skarb // G. F. Kvitka-Osnov'yanenko. Tvory: V 2 tomah. - K. : Dnipro, 1978. - T. 1. - S. 206 - 232.
6. Naulko V. I. Kultura I pobut naselennia Ukrainy: navchalnyi posibnyk / V. I. Naulko. - 2 vyd. -K. : Lybid', 1993. - 288 s.
7. Ponomai'ov A. P. Ukrains'ka mynuvschina: il'ustrovanyi etnografichnyi dovidyk / A. P. Ponomar'ov. - 2 vyd. - K. : Lybid', 1994. - 256 s.
УДК 728.61:7.04[-029:9] (477.63)
РУШНИК ЯК ЕЛЕМЕНТ ДЕКОРАТИВНО -ХУДОЖНЬОГО ОЗДОБЛЕННЯ ОСЕЛ1
НА КАТЕРИНОСЛАВЩИШ
Г. I. Лисенко, к. i. н., доц., Д. Макогонова, студ.
Клю^ов^ слова: оберг, вишивка, катеринославський рушник, етнографiчна колекцiя, Днтропетровсъкий юторичний музей, орнамент
Постановка проблеми. Одним iз найважливших укра!нських святих оберепв поряд iз вiнком, витинанкою, хрестом, рослинами, писанкою, хлiбом, водою, вишиванкою тощо е рушник. Написана у 1958 р. «Пюня про рушник» (слова Андрш Малишка, музика Платона Майбороди) швидко стала украшською народною пiснею, оскшьки в нiй вщбилося шанобливе ставлення сина до свое! матерi та вiра в захисну силу вишитого нею рушника. Для украiнцiв рушник виступае оберегом, з яким людина живе вщ народження i до останнього шляху. До того ж сама прямокутна форма рушника символiзуе дорогу, зокрема, життеву дорогу людини. Рушник захищав укра!нця не ттьки в дорозi, а й у власнш домiвцi, оберiгаючи родинний затишок, домочадцв та !хню оселю вщ злих сил. На думку авторiв стап% у сучасний доленосний перiод важливо i корисно згадати про давш украiнськi обереги, якi захищали оселю наших пращурш i надавали !м сили на боротьбу з ворогами.
Анал1з публикаций. Завдячуючи багатiй етнографiчнiй колекцii (зокрема, народно! вишивки), зiбранiй зусиллями Д. I. Яворницького у мюцевому iсторичному музе!, було проведено чимало дослщжень особливостей катеринославсько! ^ не ттьки) вишивки, зокрема на рушниках [1 - 4]. Зiбрання музею значно поповнилося в 1904 - 1905 рр., коли за шщативи Яворницького було здiйснено етнографiчну експедицiю для збирання пам'яток у Катеринославсьюй губернii. Харкiвський етнограф В. О. Бабенко взяв у нш активну участь, зiбрав для музею цшний матерiал i опублiкував сво! дослщження. Тодi ж, на ознаменування столiття мiсцевоi духовно! семшарп, з благословения епископа Таганрозького i Катеринославського Симеона, Яворницький обстежив губернськi церкви з метою створення в музе! церковного вщдту. Як наслщок це! дiяльностi - музей збагатився не ттьки давшми сакральними предметами, а й великою ктькютю побутових предмет, зокрема, рушниками. До музею також потрапили зразки вишивки, зiбранi приватними колекцюнерами, такими як О. Г. Сластюн Видатний укра!нський живописець, товариш Дмитра Яворницького, Сластiон збирав етнографiчнi матерiали, але з часом, опинившись у скрутному становищi, М. О. Сластюн продав свою колекцю в Катеринославський музей дешевше справжньо! цши, мовляв, ттьки у Д. I. Яворницького вони i збережуться. Першу спробу систематизувати етнографiчне зiбрання Катеринославського - Днтропетровського музею (в тому чи^ й колекцiю рушникiв) зробив вщомий укра!нський вчений В. Г. Кравченко, який працював у
музе! в 1932 - 1933 рр. i пщготував рукописний каталог [5]. Звичайно, багато уваги вивченню колекци катеринославських рушникГв присвятили спiвробiтники музею [5].
Мета стагп - дослщити регюнальт особливостi катеринославсько! вишивки, представлено! на рушниках iз колекци Днiпропетровського юторичного музею.
Виклад магер1алу. 1сторш вишивки на украшських землях сягае глибоко! цавнини, i, незважаючи на доступнють для дослщжень зразюв вишивки лише останшх к1лькох столiть, елементи вiзерунку на них збГгаються з декоративними елементами, зокрема, гончарних виробГв трипшьцш. 1нтер'ер традицшно1 укра1нсько1 оселi традицшно оздоблювався настшним розписом, домотканими дорГжками, килимами i, звичайно, рушниками. Саме украшська жiнка намагалася прикрасити свою оселю i тим самим вносила в прикрашання житла суто жшоче начало. Воно виявлялося i в техшщ оздоблення, i в орнаментаци, i в символiцi орнаменту -вишивки чи розпису. Насамперед, для нашо! областi найхарактерншими декоративно-художшми видами оздоблення житла були петрикГвський розпис та вишивка. Вишивки, передаючи характеры ознаки мiсцевостi, рiзняться м1ж собою орнаментом, технкою виконання i гамою квiтiв [1]. За мотивами орнаменти вишивок подiляються на три групи: геометричш (абстрактн1), рослиннi, зооморфш (тварини). У пвденних областях Украши технка вишивки мае багато спшьного з устояними формами центральних районв, однак !й властивi i цглком своeрiднi полiхромнi орнаменти, виконуванi напГвхрестиком або хрестиком [1]. Хоча в Украш вишивкою прикрашали серветки, наволочки, фiранки (занавiски), жiночий i чоловiчий одяг, особлива увага придшялася саме рушникам - давшм талiсманам будинку i родини.
У колекци Дшпропетровського iсторичного музею мiстяться рушники середини XVIII -к1нця XIX столптя (близько 80). Майже усi рушники мають рамку по низу i з боюв, а iнодi угорг рамка виконувалась у виглядi хвилястих чи ламаних смуг, в'юнка чи шших рослин, геометричних фiгур, птахiв тощо. На одному катеринославському рушнику (с. Кобиляки), що зберiгаеться в музе!, рамка вишита не тГльки по периметру, але й у центр! «Нижнш свгт» представлений широкою смугою квшв, над яким вишите дерево iз великими красивими квгтами на галках. Вище - фкурка птаха у польотi, над яким - своерщний дах iз гГлок. На iншому рушнику (с. Покровське) вишите пишне дерево життя, яке складаеться iз чотирьох ярусiв: вщ нижнього дерева з могутн1м корiнням i овальним елементом до верхнього дерева iз птахами угор! На Катеринославщиш досить часто на рушниках вишивали двоглавих орлiв, включаючи !х в композицiю поряд iз свгтовим деревом [3]. 1снуе думка, що геральдичний двоголовий орел тотожний дуже давньому мiфологiчному образу - космогошчному персонажу, якого вважали творцем землГ дерев, людей. Можливо, тому цей образ так поширений у вишивщ, а також цим пояснюеться оточення двоголових орл1в на рушниках iз колекцil музею зорями космiчних ютот. Найц1кав1ший iз них мае реалютичне зображення на тулубi орла пташиного ембрiона в яйцi [5].
Ж1нки дуже часто вишивали пташок як символи щасливого подружнього життя на весшьних рушниках. На одному рушнику середини XIX столптя двi пташки сидять на г]лках пишного свгтового дерева, а одна парить над ним. Цкава деталь - на одному юнщ рушника птахи з гшочками у дзьобах, а на другому - без них. Можливо, таким чином були вiдмiченi юнщ рушника - жшочий та чоловiчий [3]. На iншому катеринославському рушнику над свгтовим деревом вишитi по два швш з такими розкшними хвостами, що 1х легко можна прийняти за павичiв. 1нколи майстриш вишивали калька дерев життя, розташовуючи 1х по три на кожному юнщ рушника - два внизу, а одне по центру угор! Праворуч та лГворуч вГд верхнього дерева вишивали хрест ¡з колами на вершинах - цей елемент зуст^чаеться г на 1нших вишивках досить часто. Взагал1, найчастГшим сюжетом катеринославських рушникГв було свГтове дерево, образ якого з епохи бронзи до сьогодення символГзуе космГчний простр та упорядкованГсть людського життя [3]. Мотиви дерева набули у народнш вишивцГ рГзних форм, ¡нколи навгть антропоморфних рис. Так, на одному рушнику середини XIX столгття, розшитому червоною, жовтою, сГрою заполоччю, зображено дерева, оточеш прямими хрестами, зорями, знаками зерна, паростками. В ¡нших композиц1ях образ дерева свГтового поеднуеться ¡з зображенням ж1нки (БогинГ) з пщнятими догори руками (можливо, це було забраження язичницько! Велико1 МатерГ природи) та двоголового орла [5].
Звичайно, вишивальнищ XVIII - XIX столпъ навряд чи вкладали у свое шитво первюний змГст старовинних символ1в, а просто вишивали за старими зразками стародавн1 мотиви, що передавали мГфолопчш уявлення наших далеких предюв [5]. 1з цими давшми знаками була пов'язана вГра в захист вгд ворожих сил, багатГ врожа!, в численних нащадкГв, добробут, щастя,
мир i злагоду. Сучасн дослщники укра!нсько! вишивки завдяки Д. I. Яворницькому мають можливiсть побачити чудовi зразки справдi народно! вишивки та традиции сакральш сюжети, яю обер^али наших пращур1в i, будемо спод1ватися, збережуть i нас [3].
Висновок. Вишитi здебшьшого червоними i чорними нитками, вiзеpунки на рушниках традицшно означали пеpеплетенi в людському життi paдicнi й cумнi моменти: «i дитинство, й розлука, i вipнa любов». Icтоpичнi змiни в житт людей не могли не вщбитися на основному cпоcобi декору власно! оcелi - вишивцi, зокрема на рушниках. Вона зазнала складних еволюцшних перетворень. Вишивка Катеринославщини являе собою складне поеднання багатьох чинникш, пов'язаних з етн1чними традицшми народш, що проживали на цих землях.
ВИКОРИСТАНА Л1ТЕРАТУРА
1. Борейко А. Icroprn укра!нсько! вишивки / А. Борейко [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://gdz4you.com/prezentacii/prezentacii-drugie/10983-prezentaciya-na-temu-istoriya-ukrayinskoyi-vyshyvky.html
2. Кара-Васильева Т. Укра!нська вишивка / Т. Кара-Васильева, А. Чорноморець. - 2-ге вид. - К. : Либщь, 2005. - 160 с.
3. Подосинова М. А. Народна вишивка Катеринославщини в зiбpaннi Д. I. Яворницького / М. А. Подосинова // Роль музе!в у культурному пpоcтоpi Укра!ни й cвiгу: стан, проблеми, перспективи розвитку музейно! галузг (Зб. матер. загальноукр. наук. конф. з проблем музеезнавства, присвяч. 160-piччю заснування Днiпpопегp. icгоp. музею iм. Д. I. Яворннцького) Вип. 11. — Д. : Арт-ПРЕС, 2009. - 608 с. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:// mus eum. dp. ua/ artic le0407. html
4. Скарби Днiпpопегpовcького icгоpичного музею iм. Д. I. Яворницького / Альбом.- Д : Арт-ПРЕС, 2005. - 320 с.
5. Фоменко I. Символка укра!нського рушника / I. Фоменко // Народне мистецтво. - 1999. - № 3-4. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http ://www. ridnamoda. com. ua/?p=1141
SUMMARY
Problem statement. For Ukrainian the towel stands the talisman with which a man lives from the birth to the last way. By the rectangular shape the towel symbolizes the way, including the way of human life. The towel defended Ukrainian not only in the way, but in their own home, protecting family comfort, household and their homes from evil forces. According to the authors of the article, during the present fateful period it is important and useful to recall the old Ukrainian charms that protected the habitation of our ancestors and gave them the strength to fight enemies.
The analysis of recent research. Thanks to a rich ethnographic collection (including embroidery), collected by D. Yavomytsky's efforts in a local historical museum, it was done a lot of research of Katerynoslav (and more) embroidery, especially on towels [1 - 4]. Of course, much attention is devoted to the collection of Yekaterinoslav towels by the museum staff [5].
The purpose of the article is to investigate regional differences of Katerynoslav embroidery on towels provided from the collection of the Dnepropetrovsk Historical Museum.
The conclusions. Historical changes in people's lives could not affect the main way of home decoration - embroidery on towels in particular. It suffered a complex evolutionary change. Embroidery in Katerynoslav province was a complex combination of many factors related to ethnic traditions of peoples living on these lands.
REFERENCES
1. Borejko A. Istoriya ukrayins'koyi vyshyvky [History of Ukrainian embroidery] / A. Borejko [Elektronnyj resurs]. - Rezhym dostupu: http://gdz4you.com/prezentacii/prezentacii-drugie/10983-prezentaciya-na-temu-istoriya-ukrayinskoyi-vyshyvky.html
2. Kara-Vasyl'yeva T., Chornomorecz' A. Ukrayins'ka vyshyvka [Ukrainian embroidery]/ T. Kara-VasyTyeva, A. Chornomorecz'. - 2-ge vyd. - K. : Lybid', 2005. - 160 p.
3. Podosynova M. A. Narodna vyshyvka Katerynoslavshhyny v zibranni D. I. Yavornycz'kogo [Katerinoslavshchina embroidery in the D. Yavornytsky's collection] / M. A. Podosynova // Rol'
muzeyiv u kulturnomu prostori Ukrayiny j svitu: stan, problemy, perspektyvy rozvytku muzejnoyi galuzi. (Zbirnyk materialiv zagaFnoukrayins'koyi naukovoyi konferenciyi z problem muzeyeznavstva, prysvyachenoyi 160-richchyu zasnuvannya Dnipropetrovs'kogo istorychnogo muzeyu im. D. I. Yavornnczkogo) Vyp. 11. - D. : Art-PRES, 2009. - 608 s. [Elektronnyj resurs]. - Rezhym dostupu: http://museum.dp.ua/article0407.html
4. Skarby Dnipropetrovs'kogo istorychnogo muzeyu im. D. I. Yavorny'cz'kogo [Treasures of Dnipropetrovsk Historical Museum of D. Yavornytsky] / AFbom.- D.: Art-PRES, 2005. - 320 p.
5. Fomenko I. Symvolika ukrayins'kogo rushnyka [The symbolism of Ukrainian towel] / I. Fomenko // Narodne mystecztvo. - 1999. - № 3 - 4. [Elektronnyj resurs]. - Rezhym dostupu: http:// www. ridnamo da. com. ua/?p=1141
УДК 908:721
ВЗ1РЕЦЬ РЕНЕСАНСУ В ДН1ПРОПЕТРОВСЬКУ (БУДИНОК АНДЕРЕГГА)
Н. Г. Омелян-Скирта, асист., Д. Провз, студ., Р. ЧуднЬвецъ, студ.
Клю^ов^ слова:ренесанс, архгтектура мгста, гсторичт будгвлг, архгтектурш особливостг, скульптура, композицгя мгста, повгтове земство, модерн, реставрацгя
Постановка проблеми. Знайомлячись з архГтектурою мюта, студент-архитектор спостерГгае занедбанють юторичних будГвель. Причина - недостатня увага до збереження юторично! архпектурно! спадщини Дншропетровська Г як наслщок, - втрата будГвель. Це спричинюе порушення цшсностГ композицп мюта.
Мега статт - дослщити юторичне значення будинку та його архпектурт особливостГ в контекст архгтектурно- юторично! спадщини Дшпропетровська. Для досягнення окреслено! мети поставимо так1 завдання: розглянути юторю зведення та сощальне призначення будшлц проаналГзувати Гндивщуальнють та ушкальнють будинку як архпектурного об'екта; визначити статус будшлГ в архГтектурГ сучасного мюта
Виклад основного магер1алу. У Дншропетровську е багато споруд, як1 не тГльки мають свою юторю та функцюнальне призначення, а й цкавГ архпектурт особливостГ Одн1ею з таких будшель е маеток Фердинанда Андерегга, зведений у стил Ренесанс.
Особливють цього напряму - надання формам антично! архпектури, наприклад, симетри, про що наочно свщчать випадково збережеш зразки давньоримсько! архпектури. Складна пропорщя середньовГчних будшель змГнюеться впорядкованим розташуванням колон, пшястр г одвГркГв, на змГну несиметричним контурам приходить пшколо арки, пшсфера купола, ншГ Архитектура знову стае ордерною (втрачена в архГтектурГ ВГзантшсько! ¡мпери), як то було в добу античности Першим представником цього напряму можна назвати Фшппо Брунеллеск1, котрий працював у Флоренци (Тоскана), де розпочався процес вщродження античностГ Пот1м вш поширився в ¡нш палшськГ мюта, а також у кра!ни за Альпами - Францю, Н1меччину, Англго, Польщу та на частину Укра!ни, яка була в и складГ
Ренесанс в Украш як стиль поширився досить вчасно. Ренесансна архГтектура бшьше вщповщала давн1м укра!нським традиц1ям старо! доби.
Розширився дГапазон скульптури: вона тюно переплгталася з тектонкою будшель, тобто об'ектною та рельефною архпектурно-декоративною пластикою; паралельно розвивалася скульптура орнаментально-декоративна, сакральна й свпська.
Водночас з архгтектурно-монументальним будшництвом набула розвитку монументальна пластика - екстер'ери й ¡нтер'ери церков, костел1в, громадських, мщанських будшель. Створювалися числент високохудожт архгтектурно-скульптурт об'екти. Скульптурне оздоблення в будшлях - переважно фкурально-орнаментальне завершення фасад1в аттиками, сюжетними рельефними вставками, фкурами в ншах.
ВзГрцями ренесансу у Дншропетровську е Дншропетровський коледж культури г мистецтв (архГтектор Д. С. Скоробагатов) (рис. 1); будинок Андерегга (архГтектор невщомий) (рис. 2).
