CC BY
66
the site. Its majestic qualities and entity can be fully perceived only from the height. One of the special features of the site is its strict geometrical shape, namely round. The most important is its orientation to different parts of the world as well as the presence of «window» used to record the appearance of Sun in the solstice and equinox as well as the Moon, planets, constellations at their special periods. The more we study maidans in order to find the answers to our questions, the more questions arise that find no answers.
REFERENCES
1. Andriyenko V. P. Maydany i maydanovydni sporudy Ukrayiny / V. P. Andiyenko // Visnyk Kharkiv. un-tu. - 1971. - № 62. - S. 67 - 76.
2. Boplan H. L. Opys Ukrayiny (1650) / [H. L. deBoplan. Opys Ukrayiny. Per. z fr. Ya. I. Kravtsya]. - L'viv, 1990. - 301 s.
3. Hemyn. Vvedenyya v yavlenyya [Elektronnyy resurs] / Novosybyrsk, - 2011. - Rezhym dostupu: http ://www.nsu. ru/ clas sics/s chole/5/5- 2-gemin. pdf
4. IvanovYu M. Rytmodynamyka / Yu. M. Ivanov. - Moskva: Novbiy Tsentr, 1997. - 312 s.
5. Mezentseva A. Knyha Velykomu Kreslennyu / Pidhotovka do druku i redaktsiya K. N. Serbinoy. - M. - L. : Akademiya Nauk SRSR, 1950 [Elektronnyy resurs]. - Rezhym dostupu: http:// matteuccia. narod. ru/ rasnoe/bigdraft/ index. html
6. Okhotnyk L. M. Velych stepovykh piramid / L. M. Okhotnyk. - D. : Porohy, 2008. - 159 s.
7. Okhotnyk L. Tut poruch pidzemnyy i kosmichnyy svity / Haz. «Populyarnbie vedomosty». -Pavlohrad, 2013. - № 8. - S. 7.
8. Shal'skaya O. Pro shcho movchyt' maydan / Haz. «Zapadniy Donbas». - Pavlohrad, 2006. -S. 12.
9. Shylov Yu. O. Kosmycheskye taynbi kurhanov / Yu. O. Shylov. - Moskva: Molodayahvardyya, 1990. - 272 s.
10. Yavornyts'kyy D. I. Istoriya zaporiz'kykh kozakiv [u 3 t.] / D. I. Yavornyts'kyy. - L'viv: Svit, 1990. - 319 s.
УДК 728+747
ХУДОЖНЬО-ДЕКОРАТИВНЕ ОФОРМЛЕННЯ ШТЕР'€РУ УКРАШСЬКО1 ХАТИ У ДНШРОПЕТРОВСЬКОМУ РЕГ1ОН1
А. В. Колесник, асист., А. Кириченко, студ., М. 1ванченко, студ.
Клю^ов^ слова: укратсъка хата, ттер'ер, традицшнг меблг, насттшрозписи, витинанки, Днпропетровсъкий регюн
Постановка проблеми. 1сторичний розвиток Дншропетровського регюну вщбувався протягом столiть. У нас сформувався певний тип культури народу, що вщбився у побуп на зразках матерiальноi культури. Свпюгляд мешканцiв нашого регiону розкриваеться у декоративно-прикладному мистецтвц що використовувалось у побуп i яке вiцрiзняeться у рiзних регiонах Украiни. Вивчення традицш хатобуцування та оформлення житла у Дшпропетровському регiонi як склацових матерiальноi культури е актуальним для визначення мiсця цих трацицiй в украiнськiй iсторii.
Анал1з публшацш. Культура i побут мешканцiв Днiпропетровського регiону були об'ектом дослщження науковцiв. Як невщ'емну частину етнографii населення Украши iх розглядали В. I. Наулко [6], А. П. Пономарьов [7]. На особливосл хатобудування звернув увагу етнограф А. Г. Данилюк [3]. Декоративно-прикладне мистецтво у Прицнiпровському регiонi як складова мистецтва Украши було об'ектом дослщження Б. А. Антоновича, Р. В. Захарчука-Чугая, М. Б. Станкевича [1].
Мета статт - дослщження художньо-декоративного оформлення iнтер'еру укра1'нських хат Дшпропетровського регiону та його зв'язку з духовним життям суспшьства.
Виклад основного матер1алу. У нароцнiй архiтектурi Украши вщбилась творчiсть нашо1' наци, що тривала протягом багатьох столпъ i сягае своiм корiнням найдавнших етапiв 11 формування. На розвиток своерщних форм житлових поселень, типiв житла та його художньо-
декоративне оздоблення вплинули особливост природно-географiчних, соцiально-економiчних та iсторичних умов рiзних район1в Укра!ни.
Днiпропетровський регион не е винятком. Бiльшiсть поселень Наддн1прянщини виникли внаслщок державно! та помщицько! колошзаци репону у другш половинi XVII - Х1Х ст., а переважаючим варiантом трикамерного житла була хата на двi половини, в якiй два жигловi примщення розташовувалися симетрично по обидва боки вщ сшей.
1нтер'ер укра!нського житла, за наявност мiсцевих особливостей в рiзних юторико-етнографiчних районах, у цтому був однотипним i далеко не випадковим. Багатовковий досвщ зумовив рацiональнiсть i естетичн1сть внутршнього простору. Кожна зона в будинку мала свое призначення i вщповщну обстановку [2].
1нтер'ер укра!нсько! хати важко уявити без печi, що була основою будь -якого людського житла. У Дншропетровському регiонi укра!нська вариста тч традицiйно займала внутрiшнiй кут хати з боку вхвдних дверей i була обернена сво!м отвором до фасадно! стiни По дiагоналi вщ печi влаштовували парадний кут, де розмщували кони, прикрашенi тканинами або вишиваними рушниками. Уздовж бiчно! (причтково!) стiни ставили стш. Бшя столу попщ тильною стiною розмщували довгу дерев'яну лаву, а з зовшшнього боку - маленький переносний ослшчик. Збоку вщ столу стояла скриня. Простiр м1ж пiччю та причшковою стшою заповнювали дерев'яним настилом на стовпчиках, пщнятим на р1вень лежанки печi. Удень вш використовувався для хатнiх робiт, а вночi слугував спальним мiсцем.
Серед традицшних народних мебл1в важливим елементом була скриня - вщдавна перший предмет весельного приданого молодо!, куди складали одяг, тканини, прикраси та iншi коштовностг Xудожнiй промисел скринь був поширений майже по всiй Укра!ш та проiснував до першо! третини XX ст. У рiзних регюнах Укра!ни скринi мали рiзну форму та рiзний декоративний орнамент. У Придншров'! скриня формою була подiбна до звичайно! скринi, мала пласку кришку, коротк1 н1жки або колщата, розписувалась багатобарвними квiтковими мотивами - гшками квiтiв, букетами, вазонами, нерщко використовувався орнамент Петриювського розпису.
Художньо-декоративне оздоблення хат було тiсно пов'язане iз символiкою та вiросповiданням людей. Селянська хата була змютовним знаком, що виконував естетичну та мапчну функцi!. Так, просте споглядання садиби, житла та господарських споруд давало змогу визначити заможнiсть та уподобання господаря. Зручн1сть мiсця для будинку та пщходш до нього свщчила про шанування господарем певних народних знань. Чисто пщведеш призьба, стши, вкна свщчили те ж саме i про господиню. Вiконнi та дверш пройми фарбували в женсивно червоний колiр, що символiзував очищення вогнем «усього входящого». Функцю оберегу виконували також наведен1 крейдою хрестики навколо вкон та дверей. Оберегами слугували й рушники, якими оздоблювали вкна та дверг Неодмiнними хатшми амулетами були часник та пщкова. Останню прибивали до порога чи бшя нього. Часник та рiзнi трави розмшували навколо дверей та вкон, що було звичайним атрибутом кожно! хати.
Значним розма!ттям оздоблення характеризуются каркасне i безкаркасне житло Надцнiпрянщини та Пшдня, в якому, крш традицiйного обмазування глиною та бшення, широкого вжитку набули пщведення кольоровими глинами та побелкою, декоративний полкромний розпис. Широко побутували настшш розписи, як1 найчастше несли в собi вщдалеш мотиви календарних, релкшних та сшейних свят. Умовн1сть форми й колориту цих розписш свщчить про те, що вони мислились i як сакральний акт.
Настшш розписи у хатах Дншропетровського регюну розмщувались переважно трьома горизонтальними смугами: середня - визначалась висотою вкон, а двi iншi - вщстанню вщ вкон до даху та призьби. У житловiй кiмнатi найчастше було три вiкна, на фасаднш стiнi - три отвори (дверi та два вiкна), бiльшiсть традицшних хат мали триподшьне планування.
Велико! популярност у сшьському iнтер'ерi набули витинанки - орнаментальнi й фкурш прикраси житла, ажурно витятi ножицями, вирiзанi ножем iз бшого або кольорового паперу. Мистецтво витинання розвинулось завдяки появi на Укра!нi перших паперових фабрик у XIX столгт. Вони виготовляли папiр добро! якосл i багатьох rатункiв. Широка палгтра технiчних характеристик паперу впливала на спо^б виготовлення, композицiю i засоби вираження витинанок.
Початковi вiдомостi про паперовий декор в укра!нських сшьських хатах дшшли з першо! половини XIX ст. Г. Квгтка-Основ'яненко в повюп «Щира любов» описав хатнi прикраси на Харкшщиш: «Ус образи позаквгтчоваш були усякими квiтками: коли улгтечку, то справжнiми,
а на зиму, то робленими з шпалерш; а перед образами висши на шовковинках голуби, зроблен теж з шпалерiв...» [4]. Ще одна згадка про «голубiв» е в повюп «От тоб1 i скарб»: «Мати застановила дiвчат-дочок ... голуби, що наробили за тст з шпалерш, поприч1пляти до стелЬ> [5].
У юнщ XIX - на початку XX ст. важко було знайти сшьське житло Подшля, Поднтров'я, Слобожанщини без наспнних розписiв або паперових прикрас. Однею з найпоширенших типолопчних груп витинанок, що символ1зуе природу й охоплюе калька композицшних типiв настiнних прикрас дзеркально! симетрп, е дерева: дерево, дерево 1з пташками, гшка, букет, вазон тощо.
Про поширення витинанок майже в уск регюнах Укра!ни свщчать численш колекци в музеях. Про витинанки, як на Подншров'! поеднувалися з розписом, розповщала витинальниця I. Глущенко. У с. Петриювка 1913 р. А. Евенбах зняла кальку 1з силуетних витинанок, як1 прикрашали комин У м. Нiкополь та с. Водяне 1909 р. мюцевий вчитель П. Рябков з1брав витинанки-квпи для етнограф1чного вщдту Росшського музею в Петербурзг Колекцiя втрачена пщ час Велико! Вгтчизняно! вшни, але сам факт свщчить про поширення витинанок на пшдш Укра!ни.
Висновок. Художньо-декоративне оформлення штер'еру хат у Дшпропетровському регюн розвивалось поруч 1з мистецтвом 1нших регiонiв, про що свщчить велика юлькють спшьних рис. Проте варто також вщмпити певн особливостц притаманн лише Дшпропетровському регюну, що яскраво свщчать про свпоглядн особливосп його мешканцiв: зведення стш 1з плетеним заповненням, горизонтальне розташування смуг настiнного розпису, використання багатобарвних квпкових мотивiв у художньо-декоративному оформленш 1нтер'еру.
ВИКОРИСТАНА Л1ТЕРАТУРА
1. Антонович Б. А. Декоративно- прикладне мистецтво / Б. А. Антонович, Р. В. Захарчук-Чугай, М. Б. Станкевич. - Львш : Свп, 1992. - 272 с.
2. Висоцький О. Ю. Iсторiя укра!нсько! культури: навч. поаб. / О. Ю. Висоцький. - Д. : НМетАУ, 2009. - 130 c.
3. Данил юк А. Г. Укра!нська хата / А. Г. Данилюк. - К. : Наук. думка, 1991. - 110 с.
4. Квггка-Основ'яненко Г. Ф. Щира любов // Г. Ф. Квпка-Основ'яненко. Твори: У 2 т. -К. : Дшпро, 1978. - Т. 1. - С. 331 - 383.
5. Квггка-Основ'яненко Г. Ф. От тсб i скарб // Г. Ф. Квгтка-Основ'яненко. Твори: У 2 т. -К.: Дншро, 1978. - Т. 1. - С. 206 - 232.
6. Наулко В. I. Культура i побут населення Укра!ни: навч. поабник / В. I. Наулко. - 2-ге вид. - К. : Либщь, 1993. - 288 с.
7. Пономарьов А. П. Укра!нська минувшина: июстрований етнограф1чний довщник / А. П. Пономарьов. - 2-ге вид. - К. : Либщь, 1994. - 256 с.
SUMMARY
Problem statement. Historical development of Dnipropetrovsk region took place over a period of several centuries. Here the certain type of culture was formed that reflected on family life and on samples of material culture. World view of the inhabitants of our region uncovers in decorative art that was used in family life and was remarkable in different regions of Ukraine. The research of house's building traditions and design of the interior in Dnipropetrovsk region homes as a part of culture is topical question for definition of the place of this traditions in Ukrainian history.
The analysis of recent research. Culture and family life of inhabitants of Dnipropetrovsk region was the subject of inquiry of scientists. As an part and parcel of the ethnography of the Ukrainian population it was concerned by V. I. Naulko, A. P. Ponomar'ov. On the features of house's building pointed out ethnographer A.G. Danyl'uk. Decorative art in Prydniprovsk region as a part of Ukrainian art was discovered by B. A. Antonovych, R. V. Zaharchyuk-Chyughai, M. B. Stankevych.
Research objective. To research artistic and decorative design of the interior in Ukrainian houses in Dnipropetrovsk region and its connection with spiritual life of society.
Conclusions. The development of artistic and decorative design of the interior in Ukrainian houses in Dnipropetrovsk region took place side by side with art of other regions that is fixed in a lot of common features. But it is worth to mark some features peculiar only to Dnipropetrovsk region that
indicates world view of its inhabitants: horizontal lines in design as wall-paintings, multicolored flower ornaments in artistic and decorative design of the interior.
REFERENCES
1. Antonovych B. A. Dekoratyvno-prykladne mystetstvo / B. A. Antonovych, R. V. Zaharchyuk-Chyughai, M. B. Stankevych. - Lviv : Svit, 1992. - 272 s.
2. Vysotskyi O. Y. Istoriya ukrainskoyi kultury: navchalnyi posibnyk / O.Y. Vysotskyi. - D. : NMetAU, 2009. - 130 s.
3. Danylyuk A. G. Ukrains'ka hata / A. G. Danylyuk . - K. : Naukova dumka, 1991. - 110 s.
4. Kvitka-Osnov'yanenko G. F. Schyra l'ubov // G. F. Kvitka-Osnov'yanenko. Tvory: V 2 tomah. - K. : Dnipro, 1978. - T. 1. - S. 331 - 383.
5. Kvitka-Osnov'yanenko G. F. Ot tobi i skarb // G. F. Kvitka-Osnov'yanenko. Tvory: V 2 tomah. - K. : Dnipro, 1978. - T. 1. - S. 206 - 232.
6. Naulko V. I. Kultura I pobut naselennia Ukrainy: navchalnyi posibnyk / V. I. Naulko. - 2 vyd. -K. : Lybid', 1993. - 288 s.
7. Ponomai'ov A. P. Ukrains'ka mynuvschina: il'ustrovanyi etnografichnyi dovidyk / A. P. Ponomar'ov. - 2 vyd. - K. : Lybid', 1994. - 256 s.
УДК 728.61:7.04[-029:9] (477.63)
РУШНИК ЯК ЕЛЕМЕНТ ДЕКОРАТИВНО -ХУДОЖНЬОГО ОЗДОБЛЕННЯ ОСЕЛ1
НА КАТЕРИНОСЛАВЩИН1
Г. I. Лисенко, к. 1. н., доц., Д. Макогонова, студ.
Ключовi слова: оберг, вишивка, катеринославсъкий рушник, етнографгчна колекцгя, Днтропетровсъкий гсторичний музей, орнамент
Постановка проблеми. Одним iз найважливших укра'нських святих оберегiв поряд iз вiнком, витинанкою, хрестом, рослинами, писанкою, хибом, водою, вишиванкою тощо е рушник. Написана у 1958 р. «Пюня про рушник» (слова Андрiя Малишка, музика Платона Майбороди) швидко стала украшською народною тснею, оскшьки в нiй вщбилося шанобливе ставлення сина до свое!' матерi та вiра в захисну силу вишитого нею рушника. Для украiнцiв рушник виступае оберегом, з яким людина живе вщ народження i до останнього шляху. До того ж сама прямокутна форма рушника символiзуе дорогу, зокрема, життеву дорогу людини. Рушник захищав укра'нця не ттьки в цорозi, а й у власнш цомiвцi, оберiгаючи родинний затишок, домочадцв та кню оселю вщ злих сил. На думку авторiв статтi, у сучасний доленосний перюд важливо i корисно згадати про давш укра'нсью обереги, якi захищали оселю наших пращурiв i надавали 1м сили на боротьбу з ворогами.
Анашз публкащй. Завдячуючи багатш етнографiчнiй колекцii (зокрема, нароцноi вишивки), зiбранiй зусиллями Д. I. Яворницького у мiсцевому iсторичному музе!, було проведено чимало дослщжень особливостей катеринославсько" (i не тшьки) вишивки, зокрема на рушниках [1 - 4]. Зiбрання музею значно поповнилося в 1904 - 1905 рр., коли за шщативи Яворницького було здшснено етнографiчну експедицго для збирання пам'яток у Катеринославсьюй губернii. Харк1вський етнограф В. О. Бабенко взяв у нш активну участь, зiбрав для музею цшний матерiал i опублкував сво! дослщження. Тоцi ж, на ознаменування столiття мiсцевоi духовно! семшарп, з благословения епископа Таганрозького i Катеринославського Симеона, Яворницький обстежив губернсью церкви з метою створення в музе! церковного вщдалу. Як наслщок цiеi цiяльностi - музей збагатився не тгльки цавнiми сакральними предметами, а й великою ктькютю побутових предмет, зокрема, рушниками. До музею також потрапили зразки вишивки, зiбранi приватними колекцiонерами, такими як О. Г. Сластюн. Видатний украхнський живописець, товариш Дмитра Яворницького, Сластiон збирав етнографiчнi матерiали, але з часом, опинившись у скрутному становищi, М. О. Сластюн продав свою колекцю в Катеринославський музей дешевше сг^^ж^о! ц1ни, мовляв, тгльки у Д. I. Яворницького вони i збережуться. Першу спробу систематизувати етнографiчне зiбрання Катеринославського - Дн1иропетровського музею (в тому чи^ й колекцiю рушник1в) зробив в1домий укра'нський вчений В. Г. Кравченко, який працював у
