CC BY
66
ДЕКОРАТИВНО-УЖИТКОВЕ МИСТЕЦТВО Й ЕТНОДИЗАЙН _У ТЕХНОЛОГ1ЧШЙ I ПРОФЕСШШЙ ОСВ1Т1_
УДК 764.3(477.53
В. П. ТИТАРЕНКО ВИШИВАЛЬНЕ МИСТЕЦТВО НА ПОЛТАВЩИН1
У cmammi показаний в кторичному acnexmi eid давтх 4acie до сьогодення розвиток вишивання на територи Полтавськог обласmi.
Ключовi слова: вишивка, промисли, рушник, дерево життя.
В. П. ТИТАРЕНКО ИСКУССТВО ВЫШИВКИ НА ПОЛТАВЩИНЕ
В статье показано в историческом аспекте от древних времен до современности развитие искусства вышивки на территории Полтавской области.
Ключевые слова: вышивка, промыслы, рушник, дерево жизни.
V. P. TITARENKO
ART OF EMBROIDERY ON POLTAVA
The article shows the historical perspective from the ancient times to the present development of embroidery in the Poltava region.
Keywords: embroidery, trades, towel, tree of life.
Полтавський край здавна славився рiзними ремеслами. Ремюницьш корпорацп виникли на Полтавщиш у першш половит XVII ст. Шсля надання багатьом мютам i мютечкам магдебурзького права з'являються ремюницьш цехи. Серед необхвдних для житдаяльносп тодшнього суспшьства цехiв насамперед варто назвати кравецьш, шевсьш, ткацьш, рiзницькi, ковальсьш, кушшрсьш, гончарнi.
Народна художньо-ремiсницька дiяльнiсть на Полтавщиш займала чiльне мiсце, особливо в другш половинi XIX ст. Найбшьша к1льк1сть ремiсникiв на 1880-1890^ роки припадала на Роменський, Зшьшвський i Миргородський повiти. Тут процмтали промисли: шевський, кушнiрський i лимарський (Смiле, Зiнькiв, Опiшня), ткацький (Смше, Глинськ, Зiнькiв, Миргород, Сорочинцi - тепер Велик! Сорочинщ), гончарний (Глинськ, Отшня, Малi Будища, Попiвка, Бшьськ, Комишня, Хомутець, Поставмуки), гребiнницький (Хомутець), виробництво люльок (Велика Павлiвка).
Полтавське губернське земство придаляло значну увагу розвитков! ремесел та кустарних проми^в, пiдвищенню економiчного становища населения. Над цим плвдно працював, зокрема, ввдомий етнограф i статистик Вштор Василенко. У сво!й монографп «Кустарш промисли сшьських станiв Полтавськой губерни» вш запропонував грунтовну програму пiднесения кустарних проми^в i зростання добробуту населення, поширення ремiсницьких й технiчних знань серед народних майстрiв та ремюнишв, ввдкриття професiйних шк1л i техшчних училищ, улаштування зразкових майстерень, заснування кустарного музею при губернськ1й земськш управi, видання ввдповвдно! лiтератури, представлення виро6!в народних митщв на виставках, надання 1м кошпв i кредипв тощо. Реалiзацiя програми, запропоновано! В. Василенком, уже на початку XX ст. вивела Полтавське земство у найбшьш передовi земства 154 Неуков! записки. Серiя: Педагогiка. — 2011. — № 3.
ДЕКОРАТИВНО-УЖИТКОВЕ МИСТЕЦТВО Й ЕТНОДИЗАЙН
_У ТЕХНОЛОГ1ЧШЙ I ПРОФЕСШНМ ОСВ1Т1_
в Укра!ш та в Росшськш iмперi!. Земство прославилося й стало ввдомим навiть за кордоном. Земщ були демократичними дiячами, вони керувалися не меркантильними чи економiчними мiркуваннями, а прагнули прийти на допомогу людям.
На початку XX ст. добре зарекомендували себе кшька вишивальних показових пунктiв у Лохвицькому i Миргородському повiтах, де мiсцевi майстриш вишивали за зразками давнього шитва вироби для ринку й кустарного складу, та навчально-вишивальна майстерня Ра!си Худоминсько! в Миргородi, вироби яко! на виставцi у Ромнах в 1912 р. завоювали золоту медаль i малi срiбнi медалi на виставках 1913 р. у Санкт-Петербурзi та Киевг
На початку XX ст. на територп губернп дiяли 11 килимарних i 30 кошикарських, десятки кравецьких, кравецько-рукодiльних i рукодшьних та iнших майстерень, де досвiдченi майстри i майстринi передавали сво! знания молодi.
Нинi основним осередком в^одження народних промислiв е освиянська нива. У зв'язку з цим у навчальний процес факультету технологш та дизайну Полтавського нацiонального педагопчного унiверситету iменi В. Г. Короленка (ПНПУ) з II курсу введено вивчення дисциплши «Народш промисли Укра!ни». Вiн передбачае освоення найпоширенiших видiв ремесел: художнього деревообробництва, петрик1вського декоративного розпису, писанкарства, укра!нсько! народно! вишивки, лозоплетiния, ковальства.
Центром роботи з тдготовки педагогiв - знавцiв украшсько! культури, традицiй, звича!в, обрядш та ремесел як Укра!ни, так i безпосередньо рiдного краю - став музей народних проми^в, створений викладачами й студентами факультету 1 вересня 1986 р. Вiн спочатку мютив експозицiю з укра!нсько! народно! вишивки i килимарства, а полм поступово вiн розширив свою структуру. Ниш експозищя музею складаеться з 12 ввддшв: 1) гончарство; 2) рiзьба по дереву; 3) столярство; 4) петрикшський декоративний розпис; 5) писанкарство; 6) укра!нська народна вишивка; 7) полтавська традицшна вишивка; 8) килимарство; 9) плетення човником, гачком та спицями; 10) лозоплетення; 11) укра!нський народний одяг, 12) бiсероплетения. Експозищя музею ознайомлюе з розвитком народних проми^в, починаючи з XIX ст. i до наших дшв.
Одним iз найпоширенiшим видiв рукомесел е вишивка.
Укра!нський рушник. Стелиться, шби дорога, вабить, наче вiчнiсть, зачаровуе, мов тсня. Вишитий рушник з давшх часiв е однiею з нацiонально-специфiчних прикмет Укра!ни. Вiн i нинi символiзуе чистоту почуттiв, глибину безмежно! любовi до сво!х дией, до всiх, хто не черствiе душею. Рушник щедро простелений близьким i далеким родичам, друзям, гостям. Очевидно, саме через це укра!нщ й зараз збер^ають як релшвто, як пам'ять старi домотканi рушники, з небажанням передаючи !х в музе! та приватш колекщ!.
Як сввдчать дослiдження етнографiв, людина здавна надавала алегоричного, мiфiчного значення довкшлю. Символiчнi рослиннi, твариннi, побутовi орнаменти бачимо в укра!нських рушниках. Рушники XVII—XVIII ст. характеризуються бароковим стилем. Цей стиль був гармоншно ствзвучний свтобаченню укра!нсько! нацi!, максимально ввдповвдав таким рисам народного характеру, як життедiяльнiсть, широта та безпосереднiсть почутпв, пiднесене сприйняття прекрасного. Особливо яскраво бароковi впливи виявилися у вишивщ шовком, а також у своерiднiй iнтерпретацi! барокових мотивiв у традицшних народних рушниках.
Один iз найдавшших i найбiльш часто вживаних образiв — символ дерева — дерева життя. На рушниках, вишитих у рiзних репонах, цей орнамент мае безлiч варiацiй. Однак символiка вiзерунка залишаеться незмiнною. Зображення дерева по вертикалi умовно дiлиться на три зони: верх - небо, стовбур - земля, низ - коршь, потойбiчний свщ а по горизонталi зiставляеться з чотирма сторонами св^: схiд, захiд, пiвнiч i твдень. Три i чотири дають в сумi 7 (сiм днiв у тижш, сiм нот, сiм кольорiв у спектрi). Три помножене на чотири дорiвнюе 12 (мiсяцi, години, сузiр'я). Отже, як бачимо, маемо справу з поетичним образом, мiфологiчними, магiчними цифрами. Символ дерева — один з найдревшших, який дшшов до наших днiв в обрядових та лiричних пiсиях, загадках, орнаментальних зображеннях на рушниках, килимах, скринях, писанках, посудi, одязi.
Полтавськ1 рушники, вишип червоним кольором (це найдавтший оберiг: i вогонь, i кров, i рiд наш), старосвiтськi, черншвсью, роменськ1 й кролевецьк1 тканi рушники, слобожансью — як пiсня!
Науков1 записки. Серiя: Педагогiка. — 2011. — № 3.
155
ДЕКОРАТИВНО-УЖИТКОВЕ МИСТЕЦТВО Й ЕТНОДИЗАЙН _У ТЕХНОЛОПЧШЙ I ПРОФЕСШШЙ ОСВ1Т1_
Як ввдзначае Я. Музиченко «найдивовижшшою властивiстю дерева життя - це його здатшсть перевтiлюватися у жшку - Берегиню, з тднятими до неба руками з сонцем - дитям у лот або над нею, у небесах. Образ св!тового дерева - це й образ втшено! родючосл, пов'язаний з Богинею-Малр'ю, 11 символ i атрибут «вся природа, мати всього живого, вах нас i е плодоносним деревом життя». Дерево життя - один ¡з найпоширешших мотив!в народного мистецтва, особливо рушникарства. Це - i дерево роду, де кожна кшточка позначае якогось родича першого та наступних поколшь. Вс разом кшти то пуп'янки на деревi е втшенням родоводу певно! людини.
Оберегом людини здавна був хрест - знак вогню. Його носили на грудях. В орнамент! вишивок переважав хрест, нав!ть одна з техшк вишивання - «хрестиком». Хрест покладений в основу одержання тканини - полотна, так зване «полотняне переплетення».
Нитка та 11 похiдне - тканина е видатними цившзацшними явищами. Ткане полотно, з якого виготовлеш рушники та сорочки, проходить священним предметом через усю традицiйну укра1нську культуру. Унiкальним сввдком стшкосп сакрально1 функцп тканини е також рушник як головний ушверсальний священний предмет традицшно1 культури родини.
На багатьох рушниках можна бачити вишиваш лиери. Так, 1х багато на рушниках, зiбраних нами у р!зних районах Полтавщини. Звичайно вони е й на вишивках шших регiонiв Укра1ни, зокрема, Черкащини, про що ввдзначае у сво1х роботах С. Китова. Ця традищя дуже широко побутувала у вишивальному мистецтвi. Hайчастiше лиери вишивали в обрамленнi р!зних вид!в рослинних узор!в.
Укра1нська вишивка мае глибоке коршня, вона сягае перших втв II тисячолитя. Так, на фрагментах вишивок XII ст., знайдених у Софпвському собор! в Киев!, «ч!тко вид!ляються лiтери укра1нсько1 абетки».
При уважному розгляд! рушников бачимо кшти, як1 пишно заповненi. Техшки заповнень (рушниковий полтавський шов - за Т. В. Кара-Васильевою) е !миащею заполоччю техшк золотого шитва «в прикрш» та «за л!чбою», виконуваних золотими та ср!бними нитками -сухозлотицею.
Вишивка - це складне, багатогранне явище культури укра1нського народу, один з найдавшших, найбшьш масових ! розвинених вид!в народно1 творчосп в Укра1ш. Укра1нська вишивка славиться багатством орнаменту ! досконалютю техшчного виконання. Вона несе в соб! вшов!чний досввд тзнання складносп ! гармони буття. Це духовний символ, зрима тсня укра1нського народу, рукотворна молитва.
15 серпня 2008 р. на Нацюнальному Сорочинському ярмарку (садиба Х!вр!), ввдбулася презентащя обласно1 культурно-мистецько1 акци «Рушник Полтавсько1 родини». Ярмаркову площу прикрашала виставка вишиванок студенпв факультету технологш та дизайну ПНПУ !меш В. Г. Короленка ! любительського об'еднання майстр!в народно1 творчост при Карл!вському районному Будинку культури «Господарочка».
Народш майстри ! художники творять рукотворш дива. Одним з таких див е вишитий укра1нський рушник - духовний символ, зрима тсня укра1нського народу.
Полотно для Полтавського рушника ввднайшли у скриш жшки з села Велик! Будища, що на Диканьщиш Свдокл Тимофпвни Яхно. Вона виткала його багато рошв тому з! своею малр'ю. Еск1з для рушника розробили викладач! кафедри образотворчого мистецтва ПНПУ Вштор ! Олександр Бабенки за учасп лауреата Державно1 премп Укра1ни ¡м. Т. Г. Шевченка, Нади Бабенко.
Сьогодт «Рушник Полтавсько1 родини» збериаеться у Полтавському краезнавчому музе1.
Майстерно виконаш традицшш художш вироби (рушник, сорочка, скатертина) несуть у соб! могутнш потенщал духовносп, формують естетичний смак, спонукають до поеднання у практичнш д!яльносп прекрасного ! корисного.
156
Науков! записки. Сер!я: Педагопка. — 2011. — № 3.
