CC BY
13
Науковий вкник Н.1Т У Украши. - 2012. - Вип. 22.14
ода при условии полного использования прогрессивной технологии и организации производства, предприятие получает определенный объем продукции. Решив дифференциальное уравнение, описывающее динамику текущего изменения изготовления продукции определенного вида предприятием, получены объем производства продукции в течении расчетного периода и результаты производственной деятельности предприятия.
Ключевые слова: предприятие, производственный процесс, моделирование, информационная технология, средства алгоритмического языка Object Pascal, среда Delphi 7.0.
Vaskiv O.M. Information technology solution mathematical problems of planning activities of enterprises
Given certain production capacities which characterize the maximum possible amount production output during the study period provided full use of advanced technology and organization of production a enterprise receives a certain amount of products. Having solved the differential equation which describes the dynamics of the changes of production a certain type enterprise received volume of production during the settlement period and results of production activity of enterprise.
Keywords: enterprise, production process, modelling, information technology, means algorithmic language Object Pascal, environment Delphi 7.0.
УДК 004.77:332.132:338.49 Доц. 1.Б. Шевчук, канд. екон. наук -
Львгвська державна фтансова академш;
здобувач М.М. Вараницька - Львiвський унтерситет бЬзнесу та права
ЗНАЧЕННЯ 1НТЕРНЕТ-ТЕХНОЛОГ1Й У РОЗВИТКУ ТА ФУНКЦ1ОНУВАНН1 ОБ'ЕКТШ СОЦ1АЛЬНО-1НФРАСТРУКТУРНИХ ЦЕНТР1В РЕГ1ОНУ
Подано визначення поняття "сощально-шфраструктурний центр", розглянуто мюце та роль 1нтернет-технологш у розвитку та функцюнуванш його об'екпв. Вияв-лено основш тенденци i перспективи розвитку мережi 1нтернет в Укра1ш. Окреслено шляхи реалiзацil основних напрямiв дiяльностi об'екпв соцiально-iнфраструктурних центрiв в Iнтернет-середовищi.
Ключовг слова: 1нтернет-технологи, соцiально-iнфраструктурний центр, шфор-мацiйнi технологи, тренд, web-сайт.
Постановка проблеми та п актуальнiсть. В останш роки мережа 1н-тернет розглядають як один 1з головних шструменпв ефективного ведення б1знесу, розширення та освоення нових ринков збуту, проведення сощальних та маркетингових дослщжень, пошуку б1знес-партнер1в та взаемодп з еконо-м1чними контрагентами, змши характеру тдприемницько! д1яльност1, збере-ження та посилення конкурентних позицш на ринку. Окр1м цього, 1нтернет-технологп ур1внюють шанси на устх малих, середшх 1 великих суб'еклв гос-подарювання. Ось чому 1х впровадження у будь-якш сфер1 економ1чно! дь яльносп е питанням актуальним та своечасним.
Аналiз останнiх досл1джень i публжацш. У сучаснш науковш лгге-ратур1 е дослщження щодо р1зних аспекпв розвитку торговельних центр1в та торговельних мереж (Е. Карпова, I. Бланк, А. Мазараю, О. Тимофеева, Ф. Котлер, Я. Касьянов, О. Кавун, В. Лев1, Р. Скуба, О. Аборвалова, О. Пет-
рик, О. Кавун, Н. Голошубова та iH.). Однак питання щодо визначення зако-номiрностей зосередження об'eктiв i3 рiзних торговельних мереж на певнiй територп регюну, виявлення особливостей взаемодп мiж ними й об'ектами соцiально-культурного призначення, висвилення ролi iнформацiйних техно-логш у 1х розвитку залишаються ще мало вивченими, зокрема як i самi шно-вацiйнi соцiально-iнфраструктурнi центри регюну.
Мета роботи - визначення ролi Iнтернет-технологiй у забезпеченнi всебiчного розвитку та ефективного функцiонування об'екпв сощально-ш-фраструктурних центрiв регiону.
Виклад основного матер1алу. Свiтовий досвiд впровадження шфор-мацiйних технологiй у рiзнi сфери господарсько1 дiяльностi дае змогу гово-рити про великi потенцшш можливостi для перспективного розвитку й фун-кцiонування суб'ектiв господарювання рiзних органiзацiйно-правових форм та iнфраструктурних територiальних утворень, до яких належать сощально-iнфраструктурнi центри.
Пiд соцiально-iнфраструктурними центрами (С1Ц) варто розумiти мю-ця зосередження (концентрацп) на територп регюну нових форм шфраструк-турних об'екпв рiзних видiв дiяльностi (торпвля, громадське харчування, по-бутове, фiнансове та транспортне обслуговування населення, страхування, освгга, культура i вщпочинок, фiзкультура i спорт), функцiонування яких спрямоване на задоволення сощально-побутових та соцiально-духовних потреб населення. Таю утворення е цшком новими структурними елементами економiчного простору регюну, тому, на нашу думку, 1х варто називати шно-вацшними соцiально-iнфраструктурними центрами [1, с. 188-192].
Потрiбно розрiзняти С1Ц за ступенем складносп структури i кшьюстю видiв дiяльностi як полi- та монофункцюнальш. Об'ектами таких центрiв е ri-пермаркети, торгово-розважальнi центри, оптовi ринки сшьськогосподарсь-ко1 продукцп, спецiалiзованi торговi центри, фестивальнi центри, пауер-цен-три, торгово-громадськi центри, стрiп-центри, дисконт-центри, торговельш центри моди, аутлет-центри. Чшьне мiсце тут вiдводиться торговельнiй дь яльностi, навколо яко1 у С1Ц концентруються iншi види дiяльностi, необхщш для задоволення соцiальних потреб населення.
Можна видшити таких п'ять сфер застосування сучасних шформа-цiйних технологш у дiяльностi об'ектiв С1Ц:
1. Автоматизащя управлiння, що включае в себе облж персоналу, задiяного в робота соцiально-iнфраструктурних центрiв, електронний документо-обiг мiж об'ектами С1Ц, тдтримку прийняття рiшень перспективного розвитку, управлшня бiзнесом. Наприклад, суб'ект господарювання, ма-ючи у своему розпорядженнi штегровану iнформацiйну систему управ-лiння бiзнесом 1С Miracle V, отримуе шструментарш для постiйного вдосконалення та опташзацп процесiв, що вiдбуваються всерединi нього.
2. Автоматизащя облшу, що передбачае використання рiзноманiтного прог-рамного забезпечення, зокрема бухгалтерських програм, програм розра-хунку цiн на товари i послуги, програм для аналiзу ринку, програм для здшснення розрахункiв через мережу 1нтернет тощо.
Науковий вкник НЛТУ УкраТни. - 2G12. - Вип. 22.14
3. Комуткацп, за допомогою якж pозмiщyeтьcя iнфоpмацiя пpо об'екти СЩ на вeб-cтоpiнкаx, здiйcнюeтьcя cпiлкyвання за допомогою eлeктpон-ноï пошти (e-mail), Iнтepнeт-тeлeфонiï (Skype) та Iнтepнeт-пeйджингy (ICQ).
4. Peклама об'екпв СЩ та ïx поcлyг у мepeжi Iнтepнeт, отpимання доxодy вщ pозмiщeння peклами на влаcниx iнтepнeт-cтоpiнкаx.
5. Сиcтeма оpганiзацiï Iнтepнeт-пpодажiв (iнтepнeт-магазини). Оcобливe мicцe у pозвиткy об'екпв cоцiально-iнфpаcтpyктypниx ^н-
тpiв вiдводитьcя такому виду iнфоpмацiйниx тexнологiй, як Iнтepнeт-тexно-логiï, завдяки яким cтвоpюютьcя i пiдтpимyютьcя piзнi iнфоpмацiйнi pecypcи в комп'ютepнiй мepeжi Iнтepнeт: cайти, фоpyми, чати, eлeктpоннi бiблiотeки та eнциклопeдiï. Тим пачe, що кiлькicть його коpиcтyвачiв в Укpаïнi з кож-ним pоком зpоcтаe i на ютець 2011 p. yкpаïнcька Iнтepнeт-аyдитоpiя нашчу-вала вжe майжe 14 млн оЫб або 31 % наceлeння (pиcyнок).
Найкpащe тeндeнцiю pозвиткy Iнтepнeтy в Укpаïнi опиcye лшшна мо-дeль тpeндy:
у = 0,0243t - 0,0513. (1)
Оцшка за F-кpитepieм Фiшepа пiдтвepджye, що вона е адeкватною до eмпipичниx даниx з ймовipнicтю p = 0,95 та мае вдоокий етушнь доcтовip-ноcтi ( R2 = 0,9624):
^p = 332,6 > F^ = 4,67. (2)
35
30 25' 20 15 10 50
—♦— Загальна кшыасть ¡нтернет- користува1пв в Укрш'ш —■—Кшыасть користува1пв домашшм ¡нтернетом 29 30 Л
25
20 20у'
16^^ 16^
9 jí*^
-^ 4 Ím^^
-—-__i---^--^
1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 Рис. Динамжарозвитку 1нтернету в УкраШ в 1997-2G11 pp. (Джерело [4])
В оетанш pоки ^ост^жую^ о^мга зpоcтання кшькоел у^ашщв, якi мають пiдключeння до мepeжi Iнтepнeт вдома (pиcyнок). Пpотe домашнш Iнтepнeт щe залишаeтьcя pозкiшшю в ceлаx та нeвeликиx мicтeчкаx. Тeндeн-цiю його pозвиткy опиcye така лшшна модeль тpeндy:
у = 0,0262t - 0,0461. (3)
Модeль тpeндy (3) мае виcокий етушнь доcтовipноcтi ( R2 = 0,9558) та е адeкватною до eмпipичниx даниx, оcкiльки з ймовipнicтю p = 0,95 задоволь-няeтьcя умова F-кpитepiю Фiшepа:
^p = 194,6 > F^ = 5,12. (4)
Piвняння (1), (3) можна викоpиcтати для пpогнозyвання кiлькоcтi ко-pиcтyвачiв Iнтepнeтy на пepiод до 2015 p. (таблиця).
Табл. Прогноз ктъкостг Iнтернет-користувачiв за тншними моделями тренду
_(частка населення, %)_
Р1к Загальна кшьюсть користувач1в Домашнш 1нтернет
2012 34 27
2013 36 29
2014 39 32
2015 41 35
Джерело: розрахунки автора.
Ан^з даних таблиц вказуе на загальну тенденцiю до збiльшення кiлькостi Iнтернет-користувачiв в Украш: у 2015 р. загальна кшьюсть 1нтер-нет-користувачiв становитиме 41 % населення, а тих, хто користуватиметься 1нтернетом вдома, 35 %%. Така тенденцiя розвитку мереж! 1нтернет в Украш засвiдчуe той факт, що його використання в будь-якш сферi господарсько1 дь яльносп не тiльки е актуальною, а й необхщною умовою для становлення та розвитку нацюнально! економiки.
Ми погоджуемось iз думкою Н.В. Мацедонсько!, що найiстотнiшими перевагами Iнтернет-технологiй для ведення бiзнесу е [2]:
1. Нова економ1чна система: розвиток мереж1 1нтернет створив новий вид економжи, темпи зростання яко! таю колосальш, що вона вже встигла змшити саме традицшне поняття ведення б1знесу. Сьогодш економжа е системою, що використовуе сучасш технологи, \ !! основу складають тд-приемства, що активно переводять свш 61знес в мереж1 1нтернет. Для того, щоб 61знес у мереж1 1нтернет 6ув устшним, не обов'язково бути великою компашею.
2. Мережа 1нтернет е щеальним середовищем для ведення б1знесу, оскшьки вм його користувач1 можуть бути потенцшними кл1ентами.
3. Створення та тдтримка 1м1джу через веб-сайт.
4. Розширення можливостей для ктента, передушм - це забезпечення його необхщною шформащею.
5. Мшм1защя витрат.
6. Доступшсть шформацн. Завдяки мереж1 1нтернет е можлив1сть донести шформащю до споживача за кшька годин, опубл1кувавши !! на вггриш власного web-сайту.
7. Можлив1сть працювати 24 год на добу.
8. Мшмальш перв1сш вкладення: для створення web-сайту немае необхщ-ност у великих фшансових вкладеннях. Суми витрат значно нижч1, по-р1вняно з вщкриттям звичайного магазину.
9. Можлив1сть глобал1зацн: сумщення технологш \ можливостей 1нтернету \ рекламно! справи вщкривае широю можливост для реклами у мереж1. Цей перелж можна доповнити ще такими перевагами, як:
1. Постшний та оперативний доступ до отримання та пошуку дшово! ш-формацн.
2. Можлив1сть одночасно! централ1зацн та децентрал1зацн управлшня об'ектом господарювання.
3. Забезпечення штерактивного контакту з потенцшними партнерами та споживачами.
Науковий вкник Н.1Т У Укра'1'ни. - 2012. - Вип. 22.14
4. Можливють дистанцшного навчання для формування професшно! ком-петентност кeрiвникiв, управлiнського персоналу тощо. Можливосп мереж1 1нтернет у забезпеченш розвитку та функцюну-вання об'екпв сощально-шфраструктурних центр1в можна використати за такими напрямами:
1. Мониторинг ринку, який передбачае дослщження потреб споживачiв та дослiджeння дiяльностi конкурeнтiв через такi засоби мeрeжi 1нтернет, як: пошуковi системи, форуми, чати, тематичш та спeцiальнi сайти i пор-тали, каталоги, власний web-сайт, e-mail.
2. Маркетингова дiяльнiсть, що включае в себе розмщення реклами про то-вари та послуги, рекламування власне оргашзацп, стимулювання збуту, директ-маркетинг (рeкламнi листи, посилки, подарунки й правильний спам) через власний web-сайт, банерну рекламу, перехресш посилання, e-mail.
3. Отримання професшно! шформацп персоналом об'ектiв С1Ц через пошу-ковi системи, форуми, чати, тематичш та спещальш сайти i портали, каталоги, конференцп, розсилки.
4. Пiдтримка дiлових зв'язкiв через власш web-сайти, e-mail.
5. Обслуговування у систeмi "Iнтeрнeт-банкiнг", яка надае можливють уп-равлiння рахунками, вщкритими в банку, контролю за виконанням бю-джeтiв пiдзвiтними пiдроздiлами та багато шшого.
Вона втiлюе в собi останнi досягнення у сфeрi Iнтeрнeт-тeхнологiй i вiдкривае новi можливосл у сфeрi послуг, якi надаються банком, зокрема [3]:
• мобшьшсть - доступ у систему можливий з будь-якого комп'ютера, що исключений до мeрeжi 1нтернет, без необхщносл встановлення додаткового програмного забезпечення;
• оиeративнiсть - доступ ктента до його банк1вських фiнансових ресурав i отримання актуально! шформаци можливий 24 год i в будь-який день тижня;
• зручшсть i простота використання системи.
6. Започаткування нового бiзнeсу або створення бiзнeс-одиниць всeрeдинi компанп. Прикладом цього е поява 1нтернет-магазишв у мережг Зазначeнi вище напрями бiльшою мiрою рeалiзовуються за допомогою
рiзноманiтних видiв web-сайтiв:
• сайт-вiзитка призначений для передавання основно! шформаци про об'ект СЩ, його товари або послуги, прайс-листи, контактнi данi. Наприклад, сайт ринку оптово! сшьгосппродукцп "Шувар" (http://shuvar.com/);
• корпоративний сайт слугуе для надання докладно! шформаци про об'екти С1Ц, про товари або послуги, що надаються ними, може мютити стрiчку новин, анонси рекламних акцш та fflmi вiдомостi. Як приклад, можна навести корпоративний сайт гшермаркету електронжи "Шок" (http://shok.com.ua/), ri-пермаркету "Ашан" (http://www.auchan.ua/), "Метро" (http://www.met-ro .ua/public/ua_ua);
• iнтeрнeт-магазин - штерактивний веб-сайт, через який вщбуваеться прийом замовлень на товари чи послуги, пропонуються ктентам рiзнi варiанти роз-рахунку i забезпечуеться конфщенцшшсть у стосунках. Наприклад, сайти ш-тeрнeт-магазинiв ТЦ "1грашки" (http://www.malin-toy.org.ua/), ТЦ "ДЕКОР-СЕРВ1С" (http://dekor-service.uaprom.net/).
Висновки. Сощально-шфраструкгурш центри е важливим елементом у мехашз]ш забезпечення соцiально-eкономiчного розвитку регюну. Вони визначають передумови для економшчного розвитку рeгiону шляхом створен-ня нових робочих мюць, активування притоку швестицш у рeгiон, збшьшен-ня податкових надходжень до бюджету, розбудови шфраструктури прилег-лих до них територш, формування ново! системи тeриторiальноl оргашзацн виробництва. Застосування сучасних шформацшних тeхнологiй, зокрема 1н-тeрнeт-тeхнологiй, е одшею з умов !х устшного функцiонування та перспективного розвитку. Адже Мережа 1нтернет забезпечуе можливють передаван-ня шформаци вiд об'екпв С1Ц до !х иотeнцiйних ктенпв, поширення елек-тронно! презентацн про них самих та товари й послуги, яю вони рeалiзують, проведення грошових взаеморозрахункiв тощо.
Л1тература
1. Вараницька М.М. Теоретичш засади розвитку i розмщеиия шиовацшиих сощальио-шфраструктурних цеитр1в у регюш / М.М. Вараницька // 1нновацшш тдходи до науки XXI стор1ччя : зб. наук. праць i матер. М1жнар. иаук.-практ. конф. (27 квпня 2012 р.) / гол. ред. В.С. Рижиков. - Юровоград : Вид-во НДЦ iииовацiйиих технологш, 2012. - Т. 2. - 503 с.
2. Мацедоиська Н.В. 1нтернет-технологи У маркетинговш д1яльносп тдприемств олшио-жирово! галуз1 / Н.В. Мацедлоиська. [Електроииий ресурс]. - Доступний з http://www. nbuv.gov. ua/ portal/soc_gum/ prvse/2010_1/20.pdf.
3. Ступка Н.М. Впровадження 1итериет-технологш як иапрям тдвищеиия конкурентос-проможиост комерцшиих баигав / Н.М. Ступка. [Електроииий ресурс]. - Доступний з http://www.dspace.uabs.edu.ua/bitstream/123456789/576/1/2004_10.pdf.
4. Украшсьга соцюлоги стверджують, що рют укра!исько! 1нтернет-аудитори припииив-ся / Т.М. Тардаскша, Г.М. Гажева. [Електроииий ресурс]. - Доступний з http://www.watcher.com.ua/2011/04/12/ukrayinski-sotsiolohy-stverdzhuyut-scho-rist-ukrayinskoyi-internet-audytoriyi-prypynyvsya/.
Шевчук И.Б., Вараницкая М.М. Значение Интернет-технологий в развитии и функционировании объектов социально-инфраструктурных центров региона
Дано определение понятия "социально-инфраструктурный центр", рассмотрены место и роль Интернет-технологий в развитии и функционировании его объектов. Выявлены основные тенденции и перспективы развития сети Интернет в Украине. Очерчены пути реализации основных направлений деятельности объектов социально-инфраструктурных центров в Интернет-среде.
Ключевые слова: Интернет-технологии, социально-инфраструктурный центр, информационные технологии, тренд, web-сайт.
Shevchuk I.B, Varanytska М.М. The role of Internet technology in the development and functioning of social and infrastructural centers of the region
The article defines the concept of "social and infrastructural center" The place and role of Internet technology in the development and operation of its facilities. The main tendencies and perspectives of development of the Internet in Ukraine. Outlines ways to implement the main activities of social and infrastructural centres in the Internet environment.
Keywords: Internet technology, social and infrastructural center, information technology, trend, web-site.
