CC BY
11
9. Флоровский Г. О патриотизме праведном и греховном / Г. Флоровский // На путях: Утверждение евразийцев. — Берлин, 1992. — Кн. 2. — С. 267-274.
10. Шпорлюк Р. Iмперiя та наци : пер. з англ. / Р. Шпорлюк. — К. : Дух i Лггера, 2000. — 354 с.
К ПРОБЛЕМЕ ПОНИМАНИЯ КАТЕГОРИЙ «ПАТРИОТИЗМ» И «НАЦИОНАЛИЗМ»
Кротюк В. А.
Предпринята попытка теоретического осмысления понятий «патриотизм» и «национализм», выяснения взаимосвязи и противоречий между ними. Проанализированы существующие научные подходы к классификации этих сложных социокультурных явлений.
Ключевые слова: патриотизм, национализм, гражданственность, космополитизм, интернационализм.
CORRESPONDENCE OF THE CATEGORIES OF PATRIOTISM AND NATIONALISM
Krotiuk V. A.
This article is dedicated to the attempt of theoretical comprehension of «patriotism» and «nationalism» categories, to the clarifying its correspondence and differences, to analysis of existing scientific approaches to classification of these complicated social and cultural phenomena.
Key words: patriotism, nationalism, citizenship, cosmopolitism, internationalism.
УДК 340.12+32.1.8
В. О. Захарова, здобувачка
ЗНАЧЕННЯ ЕКОФ1ЛЬНИХ ТРАДИЦ1Й НАРОД1В СХОДУ ДЛЯ МОДЕЛЮВАННЯ СИСТЕМИ ЕКОПРАВОВОГО ВИХОВАННЯ В СУЧАСН1Й УКРА1Ш
Доведено, що на тлi погяиблення екологiчноi кризи за умов свтовоК гяобалiзацií та посилення етнокультурного синтезу вiдкриваються можливостi використання екофтьних традицт народiв Сходу у справi творення ефективноi системи втчизня-ного екоправового виховання.
Ключовi слова: екофыьна ментальтсть, екоправова свiдомiсть, екоправове ви-ховання.
© Захарова В. О., 2010 75
Актуальн1сть теми. Загрозливi для юнування людства наслвдки свггово! еколопчно! кризи зумовлюють необхiднiсть об'еднання зусиль уах учасник1в м1жнародно1 спiльноти навколо виршення проблем охорони довкiлля, без-печного еколопчного буття людства. Засобом 1х розв'язання, на нашу думку, мае стати створення досконало! мiжнародноl системи екоправового вихован-ня. Для цього дане нагальне практичне питання сьогодення мае бути поставлено в центр уваги дослiдникiв у кожнш краш, зокрема в Укра1ш, де до його реалiзацil спонукають гострi наслiдки Чорнобильсько! екокатастрофи. У цьо-му сенсi неабиякого значения набувають наукове осмислення й творче впро-вадження в нашому суспiльствi екоф№них традицiй народiв Сходу [1; 2; 3, с. 43-46]. Зараз в УкраМ важливо з урахуванням реалш И розбудови як правовой демократично1 держави творчо використати ус екозасади людства, зокрема традици самооргашзаци соцiуму, заснованi на екофшьнш ментальнос-тi азiйських народiв.
Стан науковогорозроблення проблеми. Зазначена проблематика пльки-но почала привертати увагу представникiв вичизняно! екософсько-правово1 школи, зокрема С. В. Шефеля [2; 3, с. 71, 72; 4, с. 81-120; 5, с. 70-176] та Т. I. Бургарт [6]. Улм певною мiрою И розробленню сприяли напрацювання К. 1кеди [7], Б. Каллкотта [8], З. Г. Латно! [9], В. Л. Пирогова [1; 2], В. А. Сах-рокова [10], К. I. Шилша [3, с. 43-46, 71, 72; 5, с. 70-176; 11], у працях яких з'ясовувалася еколопчна сутнiсть культури азiйських народiв, доводилася необхiднiсть та визначалися можливосп застосування !х життевих настанов у практику м1жнародного спшкування. Але у контекстi осмислення можли-востей екстраполяци !х досвiду на площину моделювання сучасно1 системи екоправового виховання в Украíнi ще надто мало зроблено.
Тому метою статл з огляду на нагальнi завдання розбудови Украши як правовое', демократично1 держави, а головне — тдготування ново! генерацп И творцiв е з'ясування значення використання екофiльних традицш азiйських народiв (у нашому випадку — екологiчних елементiв ментальностi народiв Крайньо! Пiвночi i Далекого Сходу) в процеа моделювання системи екоправового виховання в Укрш'ш.
Така постановка проблеми мае сенс, якщо екофшьш традици цих на-родiв розглядаються як одна з пвдстав екогармошзаци ментальных модусiв буття усього людства. Цю подставу треба використовувати у прогностичному сенсi, коли !х духовна культура осягаеться як умова для моделювання стратеги налагодження толерантних стосуншв не тiльки мiж рiзними народами, а й мiж репрезентантами соцiальних прошаркав кожно! окремо^' держави, тобто мiж усiма людьми взагалi як суб'ектами права. Це суттево змiнюе сам пiдхiд до розумшня значення використання екоментальноí традици народiв зазна-чених регiонiв Ази в iнших краíнах, зокрема в Украш. 76
Системне здшснення такого щдходу передбачае чiтке розрiзнювання двох онтологiчних аспекпв у релiгiйному свiтоглядi цих народiв: рушiйною силою розвитку !х сощуму завжди була обожнювана ними жива Природа: Земля i Небо, людина ж вiдiгравала допомгжну, хоча й творчу роль [4, с. 91; 5, с. 167]. Це означае, що розумшня само! сутностi права репрезентантами соцюкультур названих регiонiв Ази грунтувалося на !х природно-правовому типi релшйно! ментальностi. Обожнювана Природа завжди виявлялася як джерело !х життя, «колиска» (у широкому сенсi як «батьшвська хата») та годувальниця кожно! живо! iстоти, у тому чи^ людини. З еволюцп природного всесвгту, законiв його розвитку виводилися i соцiум, i феномен права, яш внаслвдок вщповвд-ного типу виховання поставали надбанням духовного свiту кожно! людини.
Специфта ментальностi репрезентантiв циркумполярних та далекосхвд-них соцiокультур полягае у розглядi людини як оргашчно! частки Природи i гармошзацп алгоритму И розвитку щодо вимог збереження балансу бю-сферного середовища. Це дшсно висхiдний рiвень структури цшностей !х особистостi. У структурi притаманного 1м типу ментальностi бачимо домшу-вання космiчно-природного i продукованого з нього шту!тивно-художнього (в синоцентричнiй традицп це — кит. ян, япон. ке) начала над рацюнальним (кит. шь, япон. /н) [3, с. 115; 4, с. 125].
Сшввщнесення цих начал у духовнiй культурi згадуваних азiйських ет-носiв програмуе певний тип особистостi, здебiльшого виконавський вщносно батьювського начала Природи (кит. — Небу) [4, с. 61]. Така ментальшсть е характерною для початку юторп духовно! культури усього людства, а тому й для першого етапу розвитку екотворчо! особистосл. Нинi вона виявляеться у тотальному акценп на екософському та шту!тивно-художньому аспектах ментальностi цих етносiв.
У Кита! цьому типу ментальностi вщповвдае даосизм [4, с. 81-85], в Япони
— синто!зм [4, с. 102-120], в 1нди — брахмашзм [4, с. 85], у народiв пiвнiчно! частини Далекого Сходу — шаманство [4, с. 63-80]. У европейських кра!нах цей тип ментальносп майже зник, хоча для !х народiв значущим був би орга-нiчний синтез iз цим типом ментальносп, якщо виходити з пе! рол1, яку вiдi-грають екопотенци усiх народiв для перспектив формування тако! якостi м1ж-народного сшвтовариства, яка утверджуе культуру (право)творчостi життя. Зокрема, йдеться про значения оргатчного використання такого типу менталь-носп у процесi екоправового виховання громадян сучасно! Укра!ни.
Специфiка засвоення зазначених ключових ознак, принципiв цього еколо-гiчного типу ментальностi громадянами нашо! кра!ни полягае у здiйсненнi тих основних етичних, емоцiйних, естетичних, лопчних процедур (право)творчос-тi, як1 втшюють умовне ототожнення творця зi сво!м творiнням. Безумовно, сл1д ураховувати, що взяте у зворотному напрямi: ототожнення людини-«дитини»
— творiння iз матшкою-Природою, що !! творить, уособлюючись у людськш матусi, е чи не першою тдставою розвитку творчого потенциалу [4, с. 67, 82,
121]. Цей регулятив треба збертати i розвивати на вах етапах формування (право)творчо1 функци особистосп сучасного украíнського громадянина.
Тут небезшдставно слiд згадати й про значення тако! важливо! умови впливу на формування повноцшно! екоправово! свiдомостi особистосп сучасного укра!нського громадянина, якою, на нашу думку, е так званий жточий тип ментальносп, притаманний передуам носiям культури буддизму. Це, як на нас, достатньо оргашчно можна здiйснити, враховуючи те, що традицшна укра!нська ментальнiсть, власне, сама просякнута принциповими ознаками жiночностi, яш складають, можливо, И найбiльш арха!чний соцiокультурний шар (напевне, ще з чаав панування матрiархату на теренах територи, де мешкали носи тритльсько! та посттритльско! культур), якщо И розумгга у кон -тексл категорп «атман — не-Я». Це означае, що ж1ноча душа може юнувати нiбито й поза межами жшочо! особистостi, просякаючи своими ознаками, серед яких — здатшсть у своему коханнi вiддаватися власному творiнню (тобто новонародженiй дитинi), усе середовище людського буття [12, с. 3-4], у такий спосiб екогармошзуючи його.
У цьому сенсi слщ зазначити, що буддиськ1й ментальностi притаманна така суттева ознака, як загострене ввдчуття вiдповiдальностi за збереження життя у будь-яких його виявах, що розумiеться i як материнська ввдповщаль-нiсть за збереження й тдтримування життя народжено! дитини, на рiвнi всiх видiв живих iстот. Це, так би мовити, зворотний бгк щодо визначення вищою цiннiстю феномену права на життя, його захисту. В такому контекст цей феномен постае необхвдною умовою для (право)творчосл, що здшснюеться на вiдповiдному ментальному еколопчному пiдгрунтi [13].
Тому структура духовно! сфери особистосп сучасного укра!нського громадянина може п1д впливом оргаиiчного засвоення нею екоментальних ознак, принцитв, зокрема даосько! й буддисько! соцiокультур, врештi-решт детермi-новано трансформуватися у багатовимiрну екоцШсну особистiсть, здатну роз-будовувати соцiум, який культивуе (право)творчiсть життя. Вектором означе-ного ментального процесу мае стати переход особистостi сучасного укра!нсько-го громадянина зi свого рiвня транзитивно! соцюкультури на рiвень ун1версаль-но! екогармошзуючо! парадигми животворного знання. Змiстовно таким, на наш погляд, е щонайменше специфiчний контекст того (право )творчого процесу екоспшкування, якому притамаинi три таю аспекти: 1) функцi! оргашзаци гармонiйного iнтровертного спiлкуваиия людини з живою Природою; 2) його гармоншне естетично сутнiсне наповнения, яке зумовлюе можливiсть перспек-тиви гармонiйного розвитку людини у екоправову особистiсть; 3) акцент на керiвну роль у цьому транзитивному процеа життевого начала.
Щ аспекти екоспiлкуваиия абсолютизуються багатьма екологами настiль-ки, що вони навиъ не ставлять питання про необхвдшсть !х включення у про-цес етнокультурного синтезу на засадах !х екологiчно виваженого фiлософсько-78
правового доосмислення, вважаючи !х ушверсальними та едино значущими чинниками, достатшми для розвитку екоцш1сно'1' особистостi, здатно!' розбу-довувати соцiум, що культивуе (право)творчiсть життя.
Висновки. Викладене засввдчуе, що, власне, екологiчно фшософсько-правове пере- та доосмислення усiх форм стлкування, парадигмальних засад рiзних виховних систем, зокрема правового виховання, висувае на переднш план унiверсального модуля «Природа — людство» примат мудрост1 вже не у на!вно-моральному началi ментально! сфери згадуваних типiв схвдних ет-нокультур, а як гармошзуючу як1сть екоправового спiлкування синтетичного рiвня, коли людина усвщомлюе свою вщповщальшсть перед бiосферою за збереження життя, творячи соцум без шкоди для нього, свщомо безпечно використовуючи природш ресурси, зберiгаючи !х здатнiсть до ввдновлення.
Л1ТЕРАТУРА
1. Шилин К. И. Китай и Россия : Хартия Земли / К. И. Шилин, В. Л. Пирогов, С. В. Шефель. — М. : Междунар. акад. информатизации, КГЛУ, Ин-т вост. языков, 2000.
— 32 с.
2. Пирогов В. Л. Роль и влияние китайской иероглифической письменности на развитие китайской и мировой цивилизации / В. Л. Пирогов. — Х. : ХАПУ, 1998. —14 с.
3. Шилин К. И. Экософские начала социологии будущего / К. И. Шилин. — М. : Социум, 2000. — 352 с. — (Первая энциклопедия третьего тысячелетия ; т. 1).
4. Шефель С. В. Личность постиндустриальной эпохи как феномен социокультурного синтеза (Социально-философское исследование) : монография / С. В. Шефель.
— М. : Соц.-гуманит. знания, 2002. — 280 с.
5. Шефель С. В. Сотворение человека будущего: экософские основания / С. В. Шефель, К. И. Шилин. — М. : ГУП Изд-во «Нефть и газ» РГУ нефти и газа им. И. М. Губкина, 2003. — 328 с.
6. Бургарт Т. I. Ментальна штегращя етноив Схдао! i Швденно! Азй в сучасний глобалiзацiйний процес як чинник творення правового мегапростору / Т. I. Бургарт // Наук. зап. Харкв. ун-ту Повпр. Сил : Сощальна фiлософiя, психолопя. — Х. : ХУПС, 2009. — Вип. 2 (33). — С. 177-181.
7. Икэда К. Экологическая проблематика в контексте буддизма / К. Икэда // Глобальные проблемы и общечеловеческие ценности [антология] : пер. с англ. и франц. / сост. Л. И. Василенко и В. Е. Ермолаева ; ввод. ст. Ю. А. Шрейдера. — М. : Прогресс, 1990. — С. 289-307.
8. Калликотт Б. Азиатская традиция и перспективы экологической этики : пропедевтика / Б. Калликотт // Глобальные проблемы и общечеловеческие ценности [антология] : пер. с англ. и франц. / сост. Л. И. Василенко и В. Е. Ермолаева ; ввод. ст. Ю. А. Шрейдера. — М. : Прогресс, 1990. — С. 308-327.
9. Лапина З. Г. Экологическое воспитание -- творческая индивидуальность будущего / З. Г. Лапина, Чжоу Хун, К. И. Шилин. — М. : ГУП Изд-во «Нефть и газ» РГУ нефти и газа им. И. М. Губкина, 2002. — 256 с. — (Энциклопедия Живого знания ; т. 6).
10. Сахроков В. А. Экософия культуры ислама. Социология будущего / В. А. Сахроков, К. И. Шилин. — М. ; Новосибирск : ООО «Изд-во ЮКЭА», 2001. — 154 с. — (Первая энциклопедия третьего тысячелетия ; т. 5, ч. 3).
11. Шилин К. И. Экософия культуры Востока : в 3 кн. / К. И. Шилин. — М. : Очаг, 1997. — 240 с.
12. Шилин К. И. Буддизм — глобальная экософия будущего / К. И. Шилин. — М. : Очаг, 1996. — 55 с.
13. Шварцкопф Ф.-Э. Метаморфоза данного: На пути к созданию экологии сознания : пер. с англ. Н. Леняшина / Ф.-Э. Шварцкопф. — М. : Идея-Пресс, 2000. — 232 с.
ЗНАЧЕНИЕ ЭКОФИЛЬНЫХ ТРАДИЦИЙ НАРОДОВ ВОСТОКА ДЛЯ МОДЕЛИРОВАНИЯ СИСТЕМЫ ЭКОПРАВОВОГО ВОСПИТАНИЯ В СОВРЕМЕННОЙ УКРАИНЕ
Захарова В. А.
Обосновано, что в условиях углубления экологического кризиса в глобальных масштабах и усиления этнокультурного синтеза открываются возможности использования экофильных традиций народов Востока в деле созидания эффективной системы отечественного экоправового воспитания.
Ключевые слова: экофильная ментальность, экоправовое сознание, экоправовое воспитание.
THE VALUE OF ECOPHIL TRADITIONS OF PEOPLE OF THE EAST FOR MODELING THE SYSTEM ECOLEGAL EDUCATION IN MODERN UKRAINE
Zakharova V. A.
The possibility of ecophil traditions of peoples of the East in creating the efficient system of national ecolegal education opens up in the conditions of ecological crisis intensification of global scale and in the conditions of expansion of the ethnic synthesis has been considered.
Key words: ecophil mentality, ecolegal consciousness, ecolegal education.
