CC BY
28
УДК 616.441:618.11 DOI: 10.22141/2224-0721.14.1.2018.127084
Архипкна Т.Л.1, Бондаренко В.0.12, Гончарова О.А.2, ЛюбимоваЛ.П.1 1ДУ «1нститутпроблем ендокринноi патологи 1м. В.Я. Данилевського Нац1оналыно! академИ медичних наук Укра1ни», м. Харк1в, Укра!на 2 Харк1всыка медична академя пслядипломноi освти, м. Харк1в, Украна
Значення латентно! внутршньоклггиннот шфекцм у формуванн автоiмунного тиреоТдиту в жiнок i3 синдромом полiкiстозних яeчникiв
For cite: Miznarodnij endokrinologicnij zurnal. 2018;14(1):11-14. doi: 10.22141/2224-0721.14.1.2018.127084
Резюме. Актуальн'ють. Встановлюються меха^зми, що пов'язують латентну внутршньоклтинну нфек^ю з авто'!мунними процесами, для удосконалення профлактики ав^мунних захворювань. Мета: визначення частоти латентноÏхлам^йно)' та герпесв'русноÏ '¡нфекц'н в жнок :з синдромом пол'к'ютозних. яечниюв (СПКЯ) та ÏÏ зв'язку з наявн'ютю авто'мунного тиреодиту (А1Т), порушеннями тирео)'дно)' функци та рiвнями статевих гормомв. Матер'али та методи. У 55 жiнок вком 18-24 роки :з СПКЯ дослджено р'1вн'1 загального тестостерону, прогестерону, естрадолу, тиреотропного гормону, тироксину вльного, антитл до тирео'щно)' перок-сидази, хламщй та в 'русу простого герпесу 1-го та 2-го типв, проведено сонографю щитоподбно)' залози. Контрольну групу становили 20 здорових жнок того ж вку. Результати. У 21 жнки :з СПКЯ спостергався А1Т у стан еутиреозу та при п 'щвищенн'1 р'вн'в антитл до тирео'щно)' пероксидази; у 14 жнок на mi AIT роз-винувся субкл'м'мний ппотиреоз; в '¡нших. 20 хворих на СПКЯ тирео'щноï патологи не виявлено. Р':вн': тестостерону були в'ропдно вищими, а естрадолу та прогестерону — в'1ропдно нижчими, нж у контрольна грум. Пдвищення р'шшв антитл до хламом (> 1,1 ОД) встановлено в 9,5 % у груп з AIT з еутиреозом, у 7,1 % — за наявност субклiнiчного ппотиреозу на ш AIT та в 5,0 % — за вдсутност AIT. В'ропдноï рiзницi мж цими пдгрупами не встановлено. Антитла до в'русу простого герпесу були пдвищенi в 57,1; 64,3, 30,0 % хворих :з СПКЯ в:дпов:дно й лише у 20 % ж:нок :з групи контролю. Висновки. Наявнсть латентноï герпесв'русно)' '¡нфекц'н у молодих жнок :з СПКЯ може бути чинником ризику розвитку AIT. У жнок у постменопаузальному перодi дисбаланс естрогенв i прогестерону також може створити умови для формування AIT. Ключовi слова: синдром пол'к'ютозних. яечниюв; авто'мунний тиреодит; латентна внутршньоклтинна iнфекцiя
C2> ■ FJ ® Орипнальш досл^ження
/Original Researches/
International journal of endocrinology
Вступ
Останшм часом досить активно дослщжуеть-ся роль латентноï BHyrpmHbOKniraHHOï шфекцп (у тому чи^ Bipycroï та iнiшйованоï патогенами, здатними юнувати як внутршньо-, так i по-заклггинно) в шщацИ автоiмyнних захворювань, у тому чи^ автоiмyнного тирео'вдиту (А1Т). До числа таких патогешв належить хламiдiя. Вщбува-еться переосмислення традицшного ставлення до таких патогешв як до тшьки шфекцшних агента [1, 2]. Водночас юнують даш лггератури, яю свщ-чать, що хрошчна хламщйна iнфекцiя може спри-яти формуванню синдрому полтстозних яечниюв (СПКЯ), який е одшею з найбшьш поширених причин ендокринноï безплщносп в жшок [3, 4].
Встановлено, що серопозитившсть до хламщИ зна-чно частше визначаеться серед жшок iз гшеран-дрогенемiею та олкоаменореею, н1ж у практично здорових [5, 6]. Водночас при запаленш, що е на-слщком шфекцИ, у жшок iз СПКЯ вщзначаеться зростання серолопчних показниюв автоiмyнних захворювань. Зокрема, останшм часом вiдмiча-еться збшьшення частоти випадюв автоiмyнноï патологИ щитоподiбноï залози (ЩЗ) у безплiдних жiнок, хворих на СПКЯ [7—9]. Не виключено, що формування AIT у цього контингенту хворих обу-мовлене наявшстю не тiльки запалення статевих оргашв на тлi хламiдiозy, а, можливо, й латентною внyтрiшньоклiтинною iнфекцiею, спричиненою й шшими патогенами, у тому чи^ вiрyсами.
© <Мжнародний ендокринолопчний журнал» / «Международный эндокринологический журнал» / «International Journal of Endocrinology» («Miznarodnij endokrinologicnij zurnal»), 2018 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2018
Для кореспонденци: Гончарова О.А., Харшська медична академiя тслядипломноТ освiти, вул. Амосова, 58, м. Харш, 61176, УкраТна; e-mail: oagoncharova18@gmail.com For correspondence: O. Goncharova, Kharkiv Medical Academy of Postgraduate Education, Amosova st., 58, Kharkiv, 61176, Ukraine; e-mail: oagoncharova18@gmail.com
Орипнальш дослiдження /Original Researches/
JEI
Якщо оцiнити cy4acHi публiкацïï, що стосують-ся ролi шфекцИ в активацИ автоiмyнних процесiв, зокрема А1Т, то можна зробити висновок, що про-вщна ïx спрямованiсть пов'язана з дослщженням внyтрiшньоклiтинниx патогенiв, до яких належать вiрyси, мiкоплазма, уреаплазма, хламщя тощо [1, 10-13].
У зв'язку з цим метою даного досЛдження було визначення частоти латентноï xламщшноï та гер-песвiрyсноï шфекцИ у жшок iз синдромом полЫс-тозних яечниюв та ïï зв'язку з наявшстю автоiмyн-ного тиреощиту, порушеннями тиреоïдноï функци та рiвнями статевих гормошв.
Матерiали та методи
У клшщ ДУ «1нститут проблем ендокринноï патологИ iменi В.Я. Данилевського НАМН Украши» обстежено 55 жшок вжом 18-24 роки, яким на пщ-ставi критерИв Свiтового консенсусу бвропейсько-го товариства репродукцИ людини та ембрiологïï й Американського товариства репродyктивноï ме-дицини (Роттердам, Нщерланди, 2003) становлено дiагноз СПКЯ [14]. Контрольну групу становили 20 здорових жшок того ж вку, яю звернулися для уточ-нення стану репродyктивноï системи перед плану-ванням вагiтностi.
Усiм пацieнткам за допомогою наборiв для iмy-ноферментного ан^зу дослiджyвали рiвнi загаль-ного тестостерону, прогестерону, тиреотропного гормону (ТТГ), тироксину вiльного (Т4в), антитiл до тиреоïдноï пероксидази (АТ ТПО) (набори фiрми «Алкор Био», Росiя) та естрадюлу (Е2) (набори фiр-ми DRG, США). Вимiрювання рiвня секрецИ тестостерону та Е2 проводили на 3-5-й день, а рiвень прогестерону — на 22-24-й дш самостiйного або ш-дукованого менструального циклу. Крiм того, всiм жшкам було проведено визначення антитiл до хла-мщИ та вiрyсy простого герпесу (ВПГ) 1-го та 2-го
титв шляхом використання iмуноферментних тест-систем Vitrotest HSV1/2-IgG (Гданськ, Польща).
Бiофiзичнi методи вивчення яeчникiв та ЩЗ проводились за допомогою Aloka prosound SSD-3500SX (Япон1я) з використанням датчикiв, що працюють у частотному дiапазонi вщ 4 до 9 МГц.
Залежно вiд стану ЩЗ XTOpi на СПКЯ були роз-подiленi на три групи. Першу групу становила 21 жшка з А1Т у станi еутиреозу та з пщвищеним рiв-нем АТ ТПО; другу групу становили 14 жшок, у яких на rai AIT розвинувся субклтчний гшотире-оз (СГ); третю групу становили 20 хворих на СПКЯ без тиреоïдноï патологН. У всiх хворих на СГ рiвнi ТТГ були пщвищеш й перебували в межах вщ 4,2 до 6,3 мМО/л, а вмiст Т4в був у межах референсних зна-чень (вщ 11,9 до 20,1 пмоль/л).
Статистична обробка отриманих даних прово-дилася методами варiацiйно'ï статистики за допомогою стандартного пакета статистичних розрахунюв Microsoft Exœl i Statistica 6.0. Вiрогiднiсть розбгж-ностей середнiх величин визначали за t-критерieм Стьюдента. При порiвняльному аналiзi вщносних величин використовували критерiй х2. Рiзниця вва-жалася значущою при р < 0,05.
Результати
Проведенi дослщження показали, що в уах гру-пах хворих на СПКЯ середш величини рiвнiв за-гального тестостерону, Е2 та прогестерону не вiдрiз-нялись мiж собою та були суттево (р < 0,05) вщмшш порiвняно з показниками в жшок контрольно'ï групи: вмют загального тестостерону на xni СПКЯ був вiрогiдно (р < 0,05) вищим, нiж у контроле а Е2 та прогестерону — нижчим (р < 0,05) (табл. 1).
Отже, незалежно вщ функцiонального стану ЩЗ, у жшок зi СПКЯ з А1Т показники рiвнiв статевих гормонiв не вг^знялися вiд даних у ж1нок, хворих на СПКЯ без А1Т.
Таблиця 1. Показники тиреодного статусу статевих гормошв в обстежених жнок (М ± m)
Показник XBopi на СПКЯ Контрольна група, n = 20
1 група, n = 21 II група, n = 14 III група, n = 20
ТТГ, мМО/л 2,2 ± 0,1 5,6 ± 0,3* 2,9 ± 0,2 1,9 ± 0,2
Т4в, пмоль/л 17,1 ± 0,5 12,6 ± 0,8* 17,9 ± 0,6 18,4 ± 0,7
АТ ТПО, МО/л 108,2±10,2* 96,2 ± 9,4* 12,4 ±1,2 10,2 ± 0,9
Тестостерон, нмоль/л 3,2 ± 0,2* 3,4 ± 0,3* 3,2 ± 0,3* 1,9 ± 0,1
Естрадюл, нмоль/л 0,22 ± 0,01* 0,24 ± 0,018* 0,22 ± 0,01* 0,35 ± 0,01
Прогестерон, нмоль/л 3,4 ± 0,2* 3,6 ± 0,3* 3,6 ± 0,3* 36,6 ± 3,2
ПримТка: * — BÏpor^HÏCTb змн порiвняно з контролем.
Таблиця 2. Частота пщвищення piBHiB антитл до хламдй та Bipycy простого герпесу 1-го та 2-го типу
в обстежених жнок, %
Група та кiлькiсть спостережень Рiвень антитш до хламщш, ОД Рiвень антитш до ВПГ 1-го, 2-го типу, ОД
> 1,1 < 0,9 > 1,1 < 0,9
1 група, n = 21 9,5 90,5 57,1 42,9
II група, n = 14 7,1 92,9 64,3 35,7
III група, n = 20 5,0 95,0 30,0 70,0
Контроль, n = 20 - 100,0 20,0 80,0
12
MiZnarodnij endokrinologicnij zurnal, issn 2224-0721 (print), issn 2307-1427 (online)
Vol. 14, No. 1, 2018
ÏFJ
Оригiнальнi дослiдження /Original Researches/
Середш значения pîbhîb ТТГ, Т4в та АТ ТПО в жшок i3 СПКЯ без супутиього AlT (III група до-слiджеиих) суттево не вiдрiзнялись вiд даиих конт-рольноï групи. На тлi AIT з еутиреозом (I група) piBHi ТТГ i Т4в вiдповiдали значениям кoитpoльиoï групи (р > 0,05), а AT ТПО були Bipor^o вищими (р < 0,05). За умов наявност в жiиoк з А!Т СГ на тлi СПКЯ (II група) поряд iз збiльшеииям АТ ТПО спостерпалося вipoгiдие збiльшеиия ТТГ (р < 0,05) i зниження piвня Т4в (р < 0,05) пopiвнянo з показ-никами як у практично здорових жшок, так i в жь нок III групи (СПКЯ без супутньoï тиpеoïднoï патологИ).
Aиалiз частоти тдвищення piвиiв антитт до хламщИ показав, що ïx збiльшеиия (понад 1,1 ОД) у жшок без запалення статевих оргашв було вияв-лено в поодиноких випадках (табл. 2). У бшьшосп ж1нок вони були в межах норми (менше вщ 0,9 ОД), що свщчить про вщсутшсть xламiдioзу. Частота констатации латентного хламщюзу як за наявносп, так i при вiдсутиoстi А!Т не мала вipoгiдииx вiдмiииoстей (р > 0,05).
Водночас пiдвищеиия piвиiв аититiл до ВПГ частiше виявлено в ж1нок I та II груп пopiвнянo з контролем (х2 = 448; р < 0,05). Це вказуе, що в жшок iз СПКЯ зростання вмiсту в кpoвi аититiл до ВПГ може бути чинником ризику шщацп А!Т.
Обговорення
На сьoгoдиi вщомо, що формуванню AIT у хво-рих на СПКЯ може сприяти дисбаланс естрогешв i прогестерону. Пояснюють це тим, що естрогени мо-жуть збiльшувати експpесiю iитеpлейкiиу-6, який е потужним медiатopoм автoiмуиiтету [15]. У здорових жшок вплив естрогешв на iмунну систему може бути шпбований прогестероном пiсля овуляцИ, однак вiдсутиiсть такого iигiбуваиия в пашенток is СПКЯ призводить до надмipнoï стимуляцïï iмуииoï системи [16].
У той же час постае питання, чому в одних хво-рих на СПКЯ вщбуваеться формування А!Т, а в iишиx вiи вщсутшй, незважаючи на иаявиiсть зниження piвиiв як Е2, так i прогестерону. Цей факт на сьогодш не знайшов остаточного пояснення.
Одержат нами даш свiдчать, що наявшсть ла-теитиoï геpпесвipусиoï iифекцïï в жшок iз СПКЯ, якому притаманне зниження piвиiв естpoгеиiв, може вщгравати значну роль у фopмуваииi авто-iмуииoï патoлoгïï, зокрема А!Т. Не виключено, що иаявиiсть латеитиoï геpпесвipуснoï iифекцïï в ж1нок у постменопаузному пеpioдi, коли також iсиуе дисбаланс естрогешв та прогестерону [1, 10], теж ство-рюе умову для розвитку AIT, причому незалежно вiд иаявиoстi СПКЯ. Вказаний мехашзм може деякою мipoю пояснити значно вищу пoшиpеиiсть А!Т у жь нок у постменопаузному пеpioдi [1].
Висновки
1. У безплщних жшок зi СПКЯ формування автoiмуииoгo тиреощиту незалежно вiд функцю-нального стану щитoпoдiбнoï залози асoцiйoваие з
шдвищенням piBHiB антитт IgG до Bipycy простого герпесу 1-го та 2-гоо типiв.
2. Латентна хламiдiйна iнфекцiя в молодих ж1-нок, хворих на СПКЯ, з однаковою частотою ви-значаеться як за наявносп, так i за вiдсyтностi в них автоiмyнного тиреощиту.
3. Наявшсть коморбщно! патологи — автоiмyн-ного тиреощиту незалежно в1д фyнкцiонального стану щитопод16но! залози сyттево не впливае на р!вш тестостеpонy, естpадiолy та прогестерон в безплiдних ж1нок 1з СПКЯ. Це св1дчить, що дисбаланс цих статевих гормошв за вщсутносп латентное геpпесвipyсно'i шфекци самостшно навряд чи може сприяти фоpмyванню дано! автоiмyнноi патологи в таких хворих.
Конфшкт 1нтерес1в. Автори заявляють про вщсут-н1сть конФл1кту iнтеpесiв при пщготовш дано! статтi.
References
1. Goncharova OA, Karachentsev IuI. Autoimmunnaia tireoidnaia patologiia [Autoimmune thyroid pathology]. Kyiv: Publisher Zaslavsky OYu; 2017. 212p. (in Russian).
2. Vasylieva KV, Dudchenko MO, Popova IB, Ketova OM. Influence of urogenital chlamydia infection in pregnant women on reproductive health. Health of woman. 2015;10(106):166-167. (in Russian).
3. Deligeoroglou E, Vrachais N, Athanasopoulos N, at al. Mediators of chronic inflammatory markers in polycystic ovary syndrome. Gynecol Endocrinol. 2012 Dec;28(12):974-8. doi: 10.3109/09513590.2012.683082.
4. Escobar-Morreale FH, Luque-Ramirez M, Gonzalez F. Circulating inflammatory markers in polycystic ovary syndrome: a systematic review and metaanalysis. Fertil Steril. 2011 Mar 1;95(3):1048-58.e1-2. doi: 10.1016/j.fertnstert.2010.11.036.
5. Morin-Papunen LC, Antoni J, Duleba A, Jarvelin MR, Saikku P, Pouta A. Chlamydia antibodies and self-reported symptoms of oligo-amenorrea and hirsutism: a new etiologic factor in polycystic ovary syndrome? Fertil Steril. 2010 Oct;94(5):1799-804. doi: 10.1016/j.fertnstert.2009.10.021.
6. Duleba AJ, Dokras A. Is PCOS an inflammatory process? Fertil Steril. 2012 Jan; 7(1): -12. doi: 10.1016/j.fertn-stert.2011.11.023.
7. Hefler-Frischmuth K, Walch K, Huebl W, Baumuehlner K, Tempfer C, Hefler L. Serologic markers of autoimmunity in women with polycystic ovary syndrome. Fertil Steril. 2010 May 1;93(7):2291-4. doi: 10.1016/j.fertnstert.2009.01.056.
8. Novais JS, Benetti-Pinto CN, Garmes HM, Jales RM, Juliato CR. Polycystic ovary syndrome and chronic autoimmune thyroiditis. Gynecol Endocrinol. 2015 Jan;31(1):48-51. doi: 10.3109/09513590.2014.958990.
9. Arduc A, Aycicek Dogan B, Bilmez S, et al. High prevalence of Hashimoto's thyroiditis in patients with polycystic ovary syndrome: does the imbalance between estradiol and progesterone play a role? Endocr Res. 2015;40(4):204-10. doi: 10.3109/07435800.2015.1015730.
10. Goncharova OA. The frequency and activity of chlamydial infection in women with autoimmune thyroiditis. Problemi en-dokrinnoipatologii. 2013;4:18-24. (in Ukrainian).
11. Honcharova OA. Associations between mycoplasma and components of immune response in women with autoimmune
Орипнальш дослiдження /Original Researches/
thyroiditis. Miznarodnij endokrinologicnijzurnal. 2014;7(63):18-22. doi: 10.22141/2224-0721.7.63.2014.77122. (in Russian).
12. Janegova A, Janega P, Rychly B, Kuracinova K, Babal P. The role of Epstein-Barr virus infection in the development of autoimmune thyroid diseases. EndokrynolPol. 2015;66(2):132-6. doi: 10.5603/EP.2015.0020.
13. Fofanova IYu, Prilepskaya VN. Modern views on urogenital mycoplasma infection. Gynecology. 2014;16(2):4-8. (in Russian).
14. Rotterdam ESHRE/ASRM-Sponsored PCOS Consensus Workshop Group. Revised 2003 consensus on diagnostic criteria
_SEI
and long-term health risks related to polycystic ovary syndrome. Fertil Steril. 2004 Jan;81(1):19-25. PMID: 14711538.
15. Canellada A, Alvarez I, BerodL, Gentile T. Estrogen and progesterone regulate the IL-6signal transduction pathway in antibody secreting cell. J Steroid Biochem Mol Biol. 2008Sep;111(3-5):255-61. doi: 10.1016/j.jsbmb.2008.06.009.
16. Petrikova J, Lazurova I, Yehuda S. Polycystic ovary syndrome and autoimmunity. Eur J Intern Med. 2010 Oct;21(5):369-71. doi: 10.1016/j.ejim.2010.06.008.
OTpuMaHO 16.11.2017 ■
Архипкина Т.Л.1, Бондаренко В.А.1,2, Гончарова О.А.2, ЛюбимоваЛ.П.1
1 ГУ «Институт проблем эндокринной патологии им. В.Я. Данилевского НАМН Украины, г. Харьков, Украина
2 Харьковская медицинская академия последипломного образования, г. Харьков, Украина
Значение латентной внутриклеточной инфекции в формировании аутоиммунного тиреоидита у женщин с синдромом поликистозных яичников
Резюме. Актуальность. Устанавливаются механизмы, связывающие латентную внутриклеточную инфекцию с аутоиммунными процессами, для усовершенствования профилактики аутоиммунных заболеваний. Цель: определение частоты латентной хламидийной и герпесвирусной инфекции у женщин с синдромом поликистозных яичников (СПКЯ) и ее связи с наличием аутоиммунного тиреоидита (АИТ), нарушениями функции щитовидной железы и уровнями половых гормонов. Материалы и методы. У 55 женщин в возрасте 18—24 лет со СПКЯ исследован уровень общего тестостерона, прогестерона, эстрадиола, тиреотропного гормона, свободного тироксина, антител к тиреоидной пероксидазе, хламидии и вирусу простого герпеса 1-го и 2-го типов, проведена сонография щитовидной железы. Контрольную группу составили 20 здоровых женщин того же возраста. Результаты. У 21 женщины с СПКЯ имел место АИТ в стадии эутиреоза с повышенными уровнями антител к тиреоидной пероксидазе; у 14 женщин на фоне АИТ развился субклинический гипоти-
реоз, у остальных 20 больных СПКЯ тиреоидной патологии не обнаружено. Уровни тестостерона были достоверно выше, а эстрадиола и прогестерона — достоверно ниже, чем в контрольной группе. Повышение уровня антител к хламидии (> 1,1 ЕД) установлено у 9,5 % в группе с АИТ с эутиреозом, у 7,1 % — при наличии субклинического гипотиреоза на фоне АИТ и у 5,0 % — при отсутствии АИТ. Достоверной разницы между этими подгруппами не установлено. Антитела к вирусу простого герпеса были повышены у 57,1; 64,3 и 30,0 % больных с СПКЯ соответственно и только у 20 % женщин из группы контроля. Выводы. Наличие латентной герпесвирусной инфекции у молодых женщин с СПКЯ может быть фактором риска развития АИТ. У женщин постменопаузального периода дисбаланс эстрогенов и прогестерона также может создать условия для формирования АИТ.
Ключевые слова: синдром поликистозных яичников; аутоиммунный тиреоидит; латентная внутриклеточная инфекция
T.L. Arkhipina1, V.O. Bondarenko1,2, O.A. Goncharova2, L.P. Lyubimova1
1 State Institution "V. Danilevsky Institute of Endocrine Pathology Problems of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine", Kharkiv, Ukraine
2 Kharkiv Medical Academy of Postgraduate Education, Kharkiv, Ukraine
Value of latent intracellular infection in the formation of autoimmune thyroiditis in women with polycystic ovary syndrome
Abstract. Background. Mechanisms linking latent intracellular infection with autoimmune processes are being revealed to improve prevention of autoimmune diseases. Determining the incidence of latent chlamydial and herpesvirus infection in women with polycystic ovary syndrome (PCOS) and its association with the presence of autoimmune thyroiditis (AIT), thyroid dysfunction and sex hormone levels was the purpose of our study. Materials and methods. In 55 women aged 18—24 years with PCOS, the levels of total testosterone, progesterone, estradiol, thyroid stimulating hormone, free thyroxine, antibodies to thyroid peroxidase, to chlamydia and herpes simplex virus 1 and 2 types were evaluated, thyroid sonography was performed. The control group consisted of 20 healthy women of the same age. Results. In 21 women with PCOS, AIT occurred in the state of euthyroidism and with elevated levels of thyroid peroxidase antibodies; 14 women with AIT developed subclinical hypothy-
roidism, the remaining 20 patients with PCOS hadn't thyroid pathology. Levels of total testosterone were significantly higher, estradiol and progesterone — significantly lower than in the control group. An increase in the level of chlamydia antibodies (> 1.1 IU) was established in 9.5 % of patients in the AIT group with euthyroidism, in 7.1 % — in the presence of subclinical hypothyroidism on the background of AIT, and in 5.0 % — in the absence of AIT. There is no significant difference between these subgroups. Antibodies to herpes simplex virus were increased, respectively, in 57.1, 64.3, 30.0 % of patients with PCOS and only in 20 % of women in the control group. conclusions. The presence of latent herpesvirus infection in young women with PCOS can be a risk factor for AIT. In postmenopausal women, the imbalance of estrogen and progesteron can cause AIT. Keywords: polycystic ovary syndrome; autoimmune thyroi-ditis; latent intracellular infection
14
Miznarodnij endokrinologicnij zurnal, issn 2224-0721 (print), issn 2307-1427 (online)
Vol. 14, No. 1, 2018
