Научная статья на тему 'Зміцнення економічної безпеки підприємств реального сектору економіки'

Зміцнення економічної безпеки підприємств реального сектору економіки Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
147
23
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
економічна безпека / підприємства реального сектору економіки / управління / результативність / керованість / загрози / інтереси

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — О. М. Ляшенко, Н. Я. Юрків

Виявлені шляхи удосконалення державної політики щодо розширення можливостей фінансування розвитку підприємств реального сектору економіки як одного з напрямків зміцнення їх економічної безпеки на основі узгодження інтересів стейкхолдерів підприємства

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

STRENGTHENING OF ENTERPRISES ECONOMIC SECURITY IN THE REAL ECONOMY SECTOR

Ways to improve the public policy are educed in relation to expansion of possibilities to finance the development of enterprises in the real economy sector as one of directions of strengthening their economic security integrating interests of enterprises' stakeholders

Текст научной работы на тему «Зміцнення економічної безпеки підприємств реального сектору економіки»

Посилання на статтю_

Ляшенко О.М. Змщнення eKOHOMi4HOi безпеки пiдприeмств реального сектору економки / О.М. Ляшенко, Н.Я. Юрш // Управлiння проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. - Луганськ: вид-во СНУ iм. В.Даля, 2014 - №1(49). - С. 138143. - Режим доступу - http://pmdp.org.ua_

УДК 330.131.7:338.2

О.М. Ляшенко, Н.Я. Юрмв

ЗМ1ЦНЕННЯ ЕКОНОМ1ЧНО1 БЕЗПЕКИ ПЩПРИСМСТВ РЕАЛЬНОГО СЕКТОРУ ЕКОНОМ1КИ

Виявлен1 шляхи удосконалення державно''' пол1тики щодо розширення можливостей фшансування розвитку п1дприемств реального сектору економ1ки як одного з напрямк1в змщнення !х економ1чноТ безпеки на основ! узгодження 1нтерес1в стейкхолдер1в п1дприемства. Дж. 2.

Ключов1 слова: економ1чна безпека, пщприемства реального сектору економ1ки, управлшня, результативн1сть, керован1сть, загрози, 1нтереси.

А.Н. Ляшенко, Н.Я. Юркив

УСИЛЕНИЕ ЭКОНОМИЧЕСКОЙ БЕЗОПАСНОСТИ ПРЕДПРИЯТИЙ РЕАЛЬНОГО СЕКТОРА ЭКОНОМИКИ

Выявлены пути усовершенствования государственной политики относительно расширения возможностей финансирования развития предприятий реального сектора экономики как одного из направлений усиления их экономической безопасности на основе согласования интересов стейкхолдеров предприятия. Ист. 2.

A.N. Lyashenko, N.Y. Jyrkiv

STRENGTHENING OF ENTERPRISES ECONOMIC SECURITY IN THE REAL ECONOMY SECTOR

Ways to improve the public policy are educed in relation to expansion of possibilities to finance the development of enterprises in the real economy sector as one of directions of strengthening their economic security integrating interests of enterprises' stakeholders.

JEL А120

ВСТУП

Сучасний етап економiчного розвитку Укра'ни виявив системы проблеми у сферi забезпечення економiчноl безпеки, зумовлен недостатнютю якюних шституцшних трансформацш, гальмуванням темтв модершзацп економки, як шдсилюються зовнiшнiми чинниками нестабiльностi. Несвоечасне розв'язання вiдповiдних проблем загрожуе втратою економiчноl стiйкостi, зниженням фiнансово-економiчноl ефективносп, звуженням джерел подальшого розвитку та прямою загрозою нацюнальним економiчним, а також сусшльним iнтересам.

Значною мiрою економiчна безпека Укра'ни визначаеться станом реального сектору економки, частка якого забезпечуе близько 70 % ВВП. Важливють забезпечення економiчноl безпеки реального сектору економки актуалiзуеться

"Управл1ння проектами та розвиток виробництва", 2014, № 1(49)

1

потребою зниження залежност в^чизняного внутрiшнього ринку вщ зовнiшньоекономiчноТ' кон'юнктури, пiдвищення ефективност використання матерiальних pecypciB, галузевоТ реструктуризации пiдвищення технологiчного укладу, удосконалення законодавства для прискорення розвитку нацюнальноТ економки на iнновацiйних засадах, легалiзацN тшьових економiчних вiдносин, зменшення впливу шоземного капiталу на розвиток стратегiчно важливих галузей нацюнальноТ' економiки та ш. [2].

Державна полiтика у сферi змiцнення економiчноТ безпеки реального сектору економки потребуе удосконалення шляхом пщвищення системностi й комплексностi, подолання нерацюнальносп, упровадження стратегiчного планування, дiевих методiв i засобiв, спрямованих на досягнення поставлених завдань, полтшення iнституцiонального середовища,запровадження ефективного державного контролю. Недосконалiсть функцюнально-структурного забезпечення економiчноТ безпеки в УкраТ'ш формуе низку загроз нацiональнiй безпец та поширюе деструктивнi процеси на ТТ пiдсистеми. Без належноТ протидп цим загрозам процес деградацiТ може стати незворотним, а шститут нацюнальноТ безпеки паралiзованим системними перешкодами не лише розвитку, а й стшкосп та суверенность

Постановка проблеми в загальному вигляд'1 та i'i зв'язок з важливими науковими або практичними завданнями. Наразi накопиченого теоретичного доробку з безпекознавства виявляеться недостатньо, осктьки у позатекстовш реальност економiчна безпека пщприемства являе собою складну систему, яка е доволi специфiчним об'ектом управлшня, Ставлячись з глибокою повагою до наукових здобуткiв вiтчизняних i зарубiжних учених, слiд визнати, що питання змщнення економiчноТ безпеки пщприемств реального сектору економiки е недостатньо вивченими. Поява нових наукових знань щодо змщнення економiчноТ безпеки пщприемств реального сектору економки пов'язана з формуванням мiждисциплiнарноТ системно! парадигми управлшня економiчною безпекою пiдприемства. Така парадигма мае формуватись на стику рiзних галузей науки, формуючи цiлiсне представлення про закономiрностi та iстотнi зв'язки процеав управлiння економiчною безпекою пщприемств реального сектору економки, умови функцюнування якоТ мають суттевi об'ективнi i суб'ективнi обмеження. Таким чином, наукова проблема полягае у розробц концептуальних, методолопчних, методичних положень i рекомендацш щодо змiцнення економiчноТ безпеки пщприемств реального сектору економки УкраТни.

Анал'з останнiх досл'джень i публЫацш, в яких розпочато рiшення обраноУ проблеми, на яш спираються автори статт'1. Науковi здобутки в такому розд^ безпекознавства, як економiчна безпека пщприемства, е доволi вагомими. Зокрема, сформованими й усталеними можна вважати захисний, ресурсно-функцюнальний i гармошзацшний пiдходи до розумшня сутностi економiчноТ безпеки пщприемства, кожен з яких розвинений представниками в^чизняних наукових шкт - О.М. Бандуркою, I.A. Белоусовою, В.М. Геецем, М.О. Кизимом, Г.В. Козаченко, 1.П. М^ус, В.С. Пономаренком, B.I. Франчуком, Л.Г. Шемаевою. Окремим перетинам дослщжень, наприклад економiчноТ безпеки та шновацшного розвитку, придiлено увагу в працях В.А. Рача, О.В. РоссошанськоТ, С.М. Шкарлета, вивченню економiчноТ безпеки зовнiшньоекономiчнот дiяльностi пiдприемств - А.Е. ВоронковоТ, представленню економiчноТ безпеки пiдприемства як лопстично'Т системи - В.Г. Алькеми. Розвитку методологи менеджменту економiчноТ безпеки присвячено науковi працi росiйських учених М.А. Бендикова, Л.П. Гончаренко, Г.Б. Клейнера, Г.О. Мшаева, е.О. Олейникова, В.К. Сенчагова, В.Л. Тамбовцева та ш.

2

"УправлЫня проектами та розвиток виробництва", 2014, № 1(49)

Не вирiшена ранiше частина загальноТ науковоТ проблеми стосуеться змщнення економiчноТ безпеки пщприемств реального сектору економiки на основi сполучення комплiментарностi та вибiрковостi обраних методiв. Таке поеднання зумовлено унеможливленням однозначного вибору ^еТ чи шшо'Т концепци змiцнення економiчноТ безпеки пщприемств реального сектору економки. Вибiр рацiональних рiшень щодо мае спиратися на результати здшснення аналiтичного процесу, ям не завжди можуть вщповщати вимозi ередитарностi.

Метою статтi е оприлюднення наукових здобуткiв щодо змщнення економiчноТ безпеки пiдприемств реального сектору економки на основi узгодження штереав стейкхолдерiв пiдприемства, в результатi якого досягаеться бажана мiра його економiчноТ свободи.

ОСНОВН1 ОТРИМАН1 РЕЗУЛЬТАТИ е джерелом шформаци про змiцнення економiчноТ безпеки пiдприемств реального сектору економки, пщфунтям якого е нова щеолопя спiвробiтництва держави з суб'ектами господарювання, спрямованоТ на досягнення цiлей сталого соцiально-економiчного розвитку.

Методи досл'дження: лопчне узагальнення - для визначення змюту системних характеристик економiчноТ безпеки держави та реального сектору економки як об'екту дослщження в системi економiчноТ безпеки держави, аналiз i синтез - для визначення галузево-секторального та просторово-структурного вимiру економiчноТ безпеки реального сектора економки та класифiкацiТ економiчних загроз економiчнiй безпецi реального сектора, системний пщхщ -при обфунтуванш напрямiв змiцнення iнновацiйноТ та штелектуально'Т складових економiчноТ безпеки реального сектору економки, методи теоретичного узагальнення - для вдосконалення методичних пiдходiв щодо оцшки економiчноТ безпеки реального сектору економки та формування концепцiТ забезпечення економiчноТ безпеки реального сектору економки.

Виклад основного матер'алу досл'1дження. Створення теоретичного базису змщнення економiчноТ безпеки пщприемств реального сектору економки мае бути провщною конструкцiею новоТ парадигми управлшня такими пiдприемствами. Однак унаслщок конкретно-iсторичноТ обумовленостi мiнливостi умов функцюнування пiдприемств такий базис апрiорi е вщносно стiйким, через що визначальна роль в змщненш економiчноТ безпеки пщприемств реального сектору економки мае належати можливостям здiйснення економiчного вибору. Саме юнування та можливостi здшснення такого вибору зумовлюють тлумачення економiчноТ безпеки пiдприемства як мiри його економiчноТ свободи, а управлiння такою безпекою розглядати як процес узгодження економiчних iнтересiв стейкхолдерiв як зовшшнього, так i внутрiшнього середовища пщприемства, який мае на метi протистояння загрозам економiчнiй безпецi та потребуе необхщних ресурсiв [1].

Процеси узгодження економiчних iнтересiв, протистояння загрозам та ресурсного забезпечення змщнення економiчноТ безпеки пщприемств реального сектору економки мають багато дискусiйних положень щодо теоретичного обфунтування способiв досягнення цiлей таких процеав та невирiшених питань щодо розробки прикладних шструмен^в Тх реалiзацiТ. 1снування принципово рiзних пiдходiв до розумшня економiчноТ безпеки пiдприемства, системно непов'язаних та школи конфлiктуючих мiж собою методик визначення Т'Т рiвня не тальки зумовлюе комплементарно-вибiрковий характер управлшня такою безпекою, але, на жаль, гальмуе процес його переб^у та чинить суттевi перешкоди досягненню його результативностi.

Необхiднiсть надання системност й узгодженостi теоретичному базису змщнення економiчноТ безпеки пiдприемств реального сектору економки та

"УправлЫня проектами та розвиток виробництва", 2014, № 1(49)

3

забезпечення вщповщносп його постула^в вимогам здшснення економiчного вибору пiдприeмства як головного чинника визначення мiри його економiчноТ свободи зумовили вибiр теми роботи, мету, завдання та лопку дослщження [1].

Вибiр iнструментiв змiцнення економiчноТ безпеки пiдприeмств реального сектору економки неможна здiйснювати безособово, тобто без урахування особливостей дiяльностi дослiджуваних пщприемств. Тому маемо дослщити деякi особливост пiдприемств, що вони е об'ектами верифкаци iнструментiв управлiння Тх економiчною безпекою.

Перш за все, маемо торкнутися галузевих особливостей, ям понад усе вщбиваються на рiвнi поточно! дiяльностi. Якщо уважнiше розглянути загальну схему дiяльностi пiдприемства, то не важко пом^ити, що пiдприемства рiзних галузей розрiзняються, в першу чергу, залежно вщ питомоТ ваги тих чи шших етапiв у виробничому циклк Так, в основi дiяльностi пiдприемств промисловостi лежить виробництво товарно-матерiальних цiнностей, у пiдприемств торгiвлi -етап виробництва як перетворення таких цшностей е редукованим, осктьки основу його дiяльностi становлять закушвля, збер^ання i збут товарiв. Результатом дiяльностi будiвельних пiдприемств е будiвлi та споруди рiзного призначення, дороги, мости тощо, особливютю чого е перетворення ТМЦ безпосередньо на мюц розташування об'екта будiвництва. У пiдприемств, що надають послуги, потiк ТМЦ в оборов набагато менше, нiж у торговельних або виробничих пщприемств. Основними витратами е зароб^на плата персоналу й витрати на утримання офюу. У пщприемств зв'язку потк ТМЦ в оборов досить невеликий, проте основними витратами е витрати на придбання та утримання основних засобiв. У транспортних пщприемств крiм витрат на придбання та утримання основних засобiв суттевими е видатки на паливно-мастильн матерiали [2].

Вщмшносп вщ пiдприемств iнших галузей, що характеризують галузеву специфiку пiдприемств ^еТ чи шшоТ галузi, можна класифiкувати за такими групами:

правове регулювання в галуз^ iснуюча практика господарськоТ дiяльностi; органiзацiйнi особливостi пiдприемств; технологiчнi особливосп виробництва.

У реальних умовах юнуе конвергенцiя всiх цих вiдмiнностей, ям, звiсно, у цiй статтi детально розглядатися не будуть.

Промисловють - це, мабуть, найбтьш рiзноманiтна галузь свтового господарства. Саме в промисловост вiдбуваеться перетворення рiзних видiв ресурав, таких як, наприклад, кориснi копалини, сировини рiзного походження, матерiалiв та енерги в рiзнi товарно-матерiальнi цшностк Таке перетворення, як правило, е багатостадшним. При цьому як товарну продукцш виробництва часто можна бачити не лише мнцевий продукт переробки, а й промiжнi продукти на рiзних стадiях виробництва. Так, у машинобудуванш, лiтакобудуваннi, суднобудуваннi, автомобiльнiй промисловосп, електронiцi сильно розвинена кооперацiя, тому при складанн кiнцевоТ продукцiТ можуть використовуватися комплектуючi, виробленi на десятках пщприемств-постачальнимв.

Проте можна видiлити й деям загальнi для бiльшостi пщприемств промисловост риси. Ось деякi з них: дiяльнiсть промислових пiдприемств у рядi випадкiв регулюеться i контролюеться державою й перебувае пiд пильною увагою мiсцевоТ влади; багато видiв продукци пiдлягае обов'язковiй сертифiкацiТ; часто велим й середн пiдприемства е мюто творчими; ряд пiдприемств так чи шакше пов'язаний iз со^альною сферою, з мiським та комунальним господарством тощо. Все це тягне за собою низку загроз, зокрема, таких як:

4

"УправлЫня проектами та розвиток виробництва", 2014, № 1(49)

використання адмшютративних можливостей для отамання начебто додаткових зисш; посилення тиску з боку конкурент або так званих рейдерiв; чутливiсть до впливу адмшютративних загроз через змшу законодавства, шших нормативних i регулюючих документiв, звтьнення спiвробiтникiв адмшютрацп або контролюючих оргашв або змiна Тх позицiТ щодо пщприемства в силу будь-яких причин; потрапляння пщприемства в залежнють вщ посадових осiб, у тому чи^ вiд своТх спiвробiтникiв. Крiм того, для бшьшосп промислових пiдприемств характерна спецiалiзацiя в будь-якому напрямку. Характер виробництва не дозволяе швидко у разi необхiдностi перейти на випуск шшо'Т продукци, що також провокуе появу специфiчних загроз:

загострення конкуренци на ринку продукцiТ, що виробляеться вузькоспецiалiзованим пiдприемством;

загострення конкуренцiТ на обмеженому географiчному просторi, що е суттевим для випадш, коли перевезення продукци призводить до ТТ суттевого подорожчання для споживача;

падшня попиту на продукцiю, що випускаеться, зумовлене об'ективними причинами;

недобросовюна конкурен^я у всiх Т'Т проявах; монополiзацiя ринку [2].

Крiм того, осктьки виробництво е технiчно складним процесом, то це призводить до появи ще й таких загроз, як нанесення шкоди основним засобам, технщ^ псування ТМЦ; нанесення шкоди персоналу (виробничий травмтизм); загроза появи бракованих виробiв, зумовлена низькою якiстю поставляються пiдприемству i використовуваних ним сировини й комплектуючих. Все це зумовлюе ряд галузевих особливостей управлшня економiчною безпекою промислового пщприемства, у зв'язку з чим на таких пщприемствах, крiм здшснення звичайних заходiв, мае придiлятися особлива увага мошторингу вiдносин менеджерiв та ствроб^нимв з представниками органiв влади, потенцшними замовниками або Т'хшми представниками, розпорядниками замовлень; мошторингу поведшки конкуренлв з iснуючими або потенцiйними замовниками або Т'хшми представниками, розпорядниками замовлень, представниками оргашв влади, а також - з акцюнерами пщприемства; заходам протиди недружшм поглинанням; суворому збереженню комерцшноТ таемницi усерединi пiдприемства, охорош технологiй; боротьбi з загрозами внутршнього шахрайства та формуванню лояльностi персоналу.

В УкраТ'ш залишаеться недосконалою практика фшансування пiдприемств реального сектора економки комерцiйними фiнансово-кредитними iнституцiями (банками, швестицшними та лiзинговими компанiями, фондами). Зокрема спостер^аеться погiршення доступу пiдприемств до зовшшшх джерел фiнансування, недостатнiм у контекст фiнансування заходiв iз забезпечення безпеки в^чизняних пiдприемств залишаеться мехашзм комерцiйного банкiвського кредитування, що проявляеться у виглядк малих обсягiв наданих креди^в та наявностi прострочених баншських кредитiв; високих вiдсоткових ставок за кредитами, уповтьненш темпiв зростання обсяпв кредитування пiдприемств, недостатньо рацiональнiй строковш та валютнiй структурi кредитiв. ОБГОВОРЕННЯ

Висновки та перспективи подальших досл'1джень. Зважаючи на юнуючий стан недостатнього фшансового забезпечення функцюнування, розвитку та життездатносл пiдприемств реального сектору економки, iснуе об'ективна необхiднiсть в удосконаленш державноТ полiтики щодо розширення можливостей фшансування розвитку пщприемств реального сектору економки

"Управл1ння проектами та розвиток виробництва", 2014, № 1(49)

5

за рахунок фшансових ресурав iнституцiй фшансово-кредитного сектора, зокрема:

покращення структури креди^в, що надаються пiдприeмствам через запровадження птьгових умов для комерцiйних банмв, що кредитують iнновацiйно-iнвестицiйнi проекти пщприемств реального сектору економки;

покращення рiвня доступностi фiнансових ресурсiв для пщприемств реального сектору економки за рахунок використання альтернативних схем фшансування ^зингу, факторингу та форфейтингу);

посилення участ страховой' сфери у забезпеченнi доступу пщприемств реального сектора до фшансово-кредитних ресурав;

створення умов для активiзацiï ^вести^йно!' дiяльностi шляхом концентраци' ресурав держави на прiоритетних напрямках розвитку економки з метою створення нових робочих мюць та розвитку регюыв;

удосконалення iнституцiйних, правових та оргашзацшних засад функцiонування прозороï системи державно'1 допомоги.

Посилення науково-технолопчно' складово' економiчноï безпеки суб'ектiв реального сектору потребуе 'х iнновацiйного розвитку шляхом реалiзацiï виважено' державно' полiтики, конкретнi мехашзми реалiзацiï котро' дiють як на центральному, так i на регюнальному й мюцевому рiвнях. Вагомiсть окреслених перешкод реалiзацiï iнновацiйного й штелектуального потенцiалу зумовлюе потребу в узгодженн системних недолiкiв, причин i перешкод цьому процесу.

Л1ТЕРАТУРА

1. Ляшенко, О.М. Концептуал1зац1я управл1ння економ1чною безпекою пщприемства : [монография] / О.М. Ляшенко. - Луганськ: СНУ ¡м. В. Даля, 2010. - 400 с.

2. Юрюв, Н.Я. Економнна безпека реального сектора економiки УкраТни: стратегiчнi прiоритети i теоретико-методологiчнi засади забезпечення: монографт / Н. Я. Юрюв. -Л.: ПА1С, 2012. - 400 с.

Рецензент статт Стаття надiйшла до редакцп

д.т.н., д.е.н., проф. Рамазанов С.К. 18.02.2014 р.

6

"УправлЫня проектами та розвиток виробництва", 2014, № 1(49)

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.