CC BY
23
Том J1T4. № 1-2, 2010 р.
© KipeeBa С.С., Юрченко Н.П., 1щенко В.В., Процик В.С., Сидоренко М.В УДК616.31-006.6:611-018.07.
ЗМ1НИ У СЛИВОВ1Й НА В1ДСТАН1 В1Д СФОРМОВАНО)" ПУХЛИНИ ТА ПРОФ1ЛЬ Б1ЛК1В Р53 ТА К1-67 У КЛ1ТИННИХ ШАРАХ ЕП1ТЕЛ1Ю СЛИЗОВО1 У ХВОРИХ НА ПЛОСКОКЛ1ТИННИЙ РАК ПОРОЖНИНИ РОТА
Kipeeea С.С., Юрченко Н.П., 1щенко В.В., Процик В.С., Сидоренко М.В. Вщдтення бютехшчних проблем д1агностики 1ПКК НАН УкраТни, м. КиТв, 1нститут раку МОЗ УкраТни, м. КиТв,
Вищий державний навчальний заклад УкраТни «УкраТнська медична стоматолопчна академ1я», м. Полтава
Исследовалась слизистая на расстоянии от сформировавшейся опухоли и профиль белков р53 и Ki-67 в клеточных слоях эпителия слизистой у больных плоскоклеточным раком полости рта. В работе использованы биоп-таты слизистой, взятые на расстоянии от сформировавшейся опухоли с визуально макроскопически неизмененной ткани, от 18-ти пациентов (мужчины, возраст 43-79 лет), больных плоскоклеточным раком полости рта. Большинство исследуемых больных имели длительный статус курения и употребления алкоголя, а также контакт с канцерогенами и мутагенами. 1ммуногистохимическое выявление белков р53 и Ki-67 проводили, используя первичные моноклональные антитела (антиген р53, clone DO-7 антиген Ki-67, clone М1В-1, система визуализации En Vision, "Daco Cytomation", Denmark). Гистологический анализ слизистой полости рта на расстоянии от сформировавшейся карциномы с оценкой профиля белков р53 та Ki-67 выявил все стадии патологической прогрессии в эпителии: гиперплазия (2 набл.), дисплазия (средняя, 2 набл., высокая, 3 набл.), дисплазия с развитием интраэпителиального рака (Ca in citu), (4 набл.) и плоскоклеточный рак (7 набл.), а также зависимую от гистопатологических изменений в слизистой экспрессию р53 и Ki-67 в клетках супрабазальных слоев эпителия. Показано, что микроскопические поля клеток с экспрессией р53 и Ki-67 в супрабазальных слоях эпителия являются индикатором трансформированого фенотипа и могут быть очагом развития вторично - первичного рака и рецидива в слизистой полости рта после проведенной терапии. Иммуногистохимическое выявление клеток с р53 и Ki-67 может быть использовано для объективизации оценки степени дисплазии и риска рака при гистологической диагностике.
Ключевые слова: плоскоклеточный рак полости рта, слизистая на расстоянии от опухоли, шары эпителия слизистой, биомаркеры р53, Кь67.
Захворюванють на рак порожнини рота впродовж останнього десятиpiччя мае неухильну тенденцю до зростання в iндустpiaльних краТнах, а також в УкраТы, що вщображае загально свппву тенденцю. До основ-них фаюгрв ризику раку порожнини рота належать тривалий термЫ тютюнокурЫня та вживання алкоголю, дiя Ыших фaктоpiв, що пошкоджують ДНК, та н дивщуальна чутливють до них [1, 2, 5, 8, 9, 20].
Рак порожнини рота характеризуемся агресивно-Ывазивним ростом, часто розвитком первинно-множинних i вторинно-первинних пухлин та локального рецидиву i вторинних пухлин пюля проведеноТ су-часноТ терапи. Па^енти, яга успшно пройшли лкуван-ня, мають високий ризик розвитку вторинних пухлин у дихальному та травному шляхах. Ризик розвитку вто-ринно-первинних пухлин у них оцЫюеться в 20% i що-piчно в 4-6%. [3, 5, 9, 13,18]. Тому доцтьним постае розробка нових стратепй для дiaгностики та оцшки ризику вторинно-первинного раку та локального рецидиву у слизовш порожнини рота пюля лкування.
Загально визнано, що епiтелiaльний канцерогенез - багатостадмний процес, який базуеться на послщов-них генетичних змшах з подальшим клональним ростом генетично змшених штин та формуванням трансформованого фенотипу, а дaлi швазивного фенотипу. [3, 4, 10, 12]. У 1953 роц Слотер з ствавто-рами вперше на основi даних, отриманих при досль дженн гютолопчних змЫ в епiтелiaльнiй тканиш, що оточуе пухлину, запропонували концепцю "поля
трансформаци" [15]. Сучасн молекулярно-генетичн дослщження подтвердили i поглибили морфолопчну концепцю "поля трансформаци" чи "ефекту поля" при формуванн епiтелiaльних пухлин. Запропоновано по-яснення розвитку первинно-множинних пухлин та локально повторного раку з "поля трансформаци", яке описано в таких системах оргашв як ротова порожни-на, ротоглотка та глотка, легеш, вульва, стравохщ, шийка матки, молочна залоза, шфа, пряма кишка i сечовий мiхуp. Поля цих штин для раку порожнини рота, легень, шгари та молочноТ залози можна розпь знати по наявност мутaцiй у генi супpесоpi пухлинно-го росту Р53 чи аномальнш aкумуляцií його ядерного бтку р53 у клiтинaх. Мутaцií в ген Р53 вважаються початковою подieю в розвитку карцином у слизовм порожнини рота та дихального шляху i е показником пpогpесií патолопчного фенотипу, що мае вже генети-чнi змiни в клiтинaх [3, 4, 5,8, 9, 11, 14, 17, 19. 21]. У свою чергу пpолiфеpaцiя штин е ключовою характеристикою, що також обумовлюе канцерогенез та агре-сивнють пухлини. Визначення piвня експpесií ядерного бтку пpолiфеpaцiТ Ki-67 дозволяе сьогодш об'ективно оцiнити пpолiфеpaтивну aктивнiсть при пе-редпухлинних станах та пухлин епiтелiaльного генезу [19]
Мета роботи: ОцЫити гiстологiчнi змiни та профть бiлкiв р53 та Ki-67 у к^тинних шарах епiтелiю слизо-воТ на вiдстaнi вiд сформовано!' пухлини у хворих на
рак порожнини рота для об'ективЬацп 3MiH у слизовш та оцiнки ризику раку.
Матерiали та методи дослiдження
У робот використано бiоптати слизовоТ на вщсташ вiд сформовано''' пухлини з вiзуально макроскопiчно незмiненоТ тканини, взят у 18-ти пацieнтiв (чоловiки, вк 43-79 рокiв), хворих на плоскокштинний рак порожнини рота. Вс дiагнози раку верiфiкованi у пстолоп-чнiй лаборатори 1нституту раку МОЗУ. Дослщження виконувались згiдно правил ком^ету з етики.
Бiльшiсть дослiджених па^ентв мали тривалий статус тютюнокурiння (15 з 18 спост. статус куршня >20 р. > 20 цигарок в день) i вживання алкоголю та контакт з канцерогенами та мутагенами.
Для дослщження бюптати брали зi слизовоТ на вщсташ вщ пухлини з вiзуально макроскотчно незмь неноТ тканини. Матерiал фiксували у 10% забуфере-ному нейтральному формалши Обробку матерiалу проводили за традицшною гiстологiчною технiкою, препарати фарбували гематоксилшом та еозином для гiстологiчноТ дiагностики, решта препаратiв викорис-товували для iмуногiстохiмiчних дослiджень. Змiни у слизовш оцiнювались згiдно критерив мiжнародноТ п-стологiчноТ класифiкацiТ (UICC) [16].
Для визначення бтюв р53 та Ki-67 використовува-ли iмуногiстохiмiчнi технологи. lмуногiстохiмiчне вияв-лення бiомаркерiв р53 та Ki-67 проводили, використо-вуючи первинш моноклональнi антитiла (антиген р53, clone DO7 антиген Ki-67, clone М1В-1, система вiзуалi-заци En Vision, "Daco Cytomation", Denmark). Негатив-ний контроль проводили без первинного антитта. За-барвлення бiлкiв здiйснювали за допомогою хромоге-ну-3-дiамiнобензидину тетрахлориду (ДАБ). Препарати дофарбовували гематоксилшом та еозином. Результата iмуногiстохiмiчноТ реакци оцiнювали шляхом пiдрахунку кiлькостi позитивно забарвлених штин. Iнтенсивнiсть р53 по iмуногiстохiмiчнiй реакцп' оцшю-вали наполовину ктькюною методикою, яка врахову-вала вщсутнють та наявнiсть клiтин з бюмаркером, а також iнтенсивнiсть забарвлення згщно рiвнiв градаций 0 -негативна 0(-), вiдсутнiсть клiтин з р53, 1-а гра-дацiя - позитивна, 1(+), невелика кiлькiсть кштин з р53 зi слабким забарвленням; 2-а градацiя -середнiй рiвень наявност клiтин з р53, 2(++) та середньо' ште-нсивностi забарвлення; 3-а градацiя - велика кiлькiсть кштин з р53, 3(+++) та штенсивне забарвлення [11].
Рiвень мiчених штин з Ki-67 визначали у вщсот-ках; пiдраховували вiдсоток клiтин з бюмаркером у 10-ти полях по 100 штин, визначали середнш вщсоток i його показник оцшювали як iндекс мiчення (1М %).
Дослiдженi бiлки у клiтинах еппеию слизово' на вiдстанi вiд пухлини оцшювались у клiтинах базально-го, парабазального шару i супрабазальних шарiв епь телiю та в залежност вiд гiстологiчних змiн у слизовш.
Результата та ix обговорення
Проведений аналiз анамнезу хворих показав, що рак у слизовш порожнини рота формувався переваж-но на фон тривалого тютюнокуршня та за дм на орга-нiзм мутагенiв та канцерогенiв, визначених згiдно реестру ВООЗ (табл. 1).
Пстолопчний аналiз слизовоТ порожнини рота на вщсташ вiд сформованоТ карциноми з оцшкою профь лю бiомаркерних бiлкiв злоякюност р53 та Кi-67 ви-явив ус стадiТ патологiчноТ прогресiТ в еттелп: вiд п-перплазiТ еттелп до гiперплазiТ з переходом у дисп-лазiйний епiтелiй рiзного ступеня прояву, i до диспла-зш з розвитком iнтраепiтелiального раку (Са ¡п еПи) та раку. 1ндивщуальний аналiз розподiлу клiтин з р53 та Кi-67 виявив особливостi як у рiвнi аномальноТ акуму-ляци бiлку р53 i рiвнi експреси Кi-67, так i у розпод^ цих бiомаркерiв у клiтинних шарах еттелте дистант-ноТ слизовоТ. Рiвень клiтин з р53 та Ю-67 у супрабазальних шарах еттелте по вiдношенню до Тх рiвнiв у ба-зальному та парабазальному шарi у переважнiй бть-шост спостережень мав чiтке зростання в залежност вiд ступеню дисплазiТ, у спостереженнях штраеттель альному раку та раку (табл. 1).
Слщ в^^тити, що тiльки в одному спостереженш у дистантнiй слизовiй, де була дiагностована ппер-плазiя епiтелiю, не було визначено ш аномальноТ аку-муляцiТ бiлку р53 у кл^инах, нi експресiТ Ki-67. Це дало пщстави оцiнити змiни у цш слизовiй як реактивну пперплазю Друге спостереження, де гiстологiчно також була дiагностована гiперплазiя, акумуляци бiлку р53 у клiтинах еттелте не виявлено, а експресiя бтку пролiферацiТ Ki-67 визначена у кштинах супрабазальних шарiв, де у нормi вiн не експресуеться. Це свщ-чить про появу у цш гiперплазiТ серед клiтин супрабазальних шарiв пролiферуючих клiтин, що свщчить про порушення кiнцевого дозрiвання цих клiтин. На прикладах цих двох пперплазш, визначених пстолопчно, видно, що вже гiперплазiТ у слизовш можуть в^зня-тись мiж собою i Тх вiдмiнностi можуть об'ективно дiаг-ностуватись тiльки iз залученням до дiагностики бю-маркерiв злоякiсностi. У спостереженнях дисплазiй, що пстолопчно були визначеш як дисплази середньо-го ступеню (2 спост.), аномальна акумуля^я р53 визначена в штинах усiх шарiв еттелп як у базально-му, де цей бток у нормi взагалi не експресуеться, так i у супрабазальних шарах еттелте, але з рiзним рiв-нем акумуляцiТ . Експреая Кi-67 визначена у незнач-нiй кiлькостi клiтин (1М 0,5%) лише у одному спостереженш. Проведений аналiз свiдчить, що пстолопчно визначеш дисплазiТ як середня, можуть мати кштини з аномально акумульованим р53. Серед дисплазiй, де пстолопчш змiни можна було оцiнити як дисплази ви-сокого ступеню, 5 спостережень за рiвнем 1М р53 та 1М Кi-67 наближались до Тх показниюв у пухлинi i були оцiненi як iнтраепiтелiальний рак (Са ¡п еПи). Дисплази, що мають клiтини з р53 у всiх шарах епiтелiю, а особливо у супрабазальних шарах, а також пролiфе-рук^ клiтини у супрабазальних шарах, можуть швид-ко прогресувати пюля терапiТ пухлини, i слизова хворого з такою топографiею цих бiомаркерiв потребуе динамiчного спостереження [6, 7]. Отриманi даш свщ-чать, що виявлення штин з р53 та Кi-67 у супрабазальних шарах дисплазшного ештелю та визначення Тх рiвня за шдексом мiчення клiтин (1М %) може бути використано для об'ективiзацiТ оцiнки ступеня дисплазiТ при пстолопчнш дiагностицi. Згiдно сучасноТ пстолоп-чноТ дiагностики високий ступiнь дисплази у слизовш розцшюеться як iнтраепiтелiальний рак [44].
Том Л4. № 1-2, 2010 р.
Таблиця 1.
Ревень та топограф1я штин з р53 та Ю-67 у шарах еп1тел1ю слизовоТна в/дстан/ в1д сформованоТпухлини в залежност!
в1д гютопатолог^чних зм/н у слизовй у хворих на плоскоштинний рак порожнини рота
№ п/п № реестра-Ц" Спостере-ження,' вш, стать Статус куршня ( ктькють роив, ц/д) Алкоголь (-,+ ), шшл чинники, що пошкоджують ДНК Гiстологiчний дiаг-ноз змiн у слизовм на вiдстанi вiд пухлини з урахуванням профтю р53, Кi-67 Рiвень р53, локалiза-цiя у шарах епiтелiю слизовоТ Рiвень Кi-67, ло-калiзацiя у шарах ежтел^ слизовоТ, (1М, %)
1 2 3 4 5 6 7
1 14 О-ко 43, ч. 25р<20ц (++) бензжрен Гiперплазiя 0 (-) 0,0
2 7 Л-да 64, ч. 35р>20ц 15р(-) (+ ) хлор Гiперплазiя 0 (-) 3,6 супрабазальж
3 6 Я-ша 59, ч. 45р., 60ц (+++) бензжрен Дисплазiя (середня) 2 (++) супрабазальж, парабазальний, базальний 0,5 Супрабазальж (ближче до пара базального)
4 10 Л-та 79, ч. 60р<20ц (++) бензжрен Дисплазiя (середня) 1(+) супрабазальнi, пара-базальний, базальний 0,0
5 8 В-в 69, ч. 50р., 15ц (++) Дисплазiя (висока) 1(+) парабазальний, базальний, 5,8 супрабазальж (поверхневi ша-ри)
6 5 Ш-ня 62, ч. 32р>10ц (-), лiквiдатор нас-лщмв ЧАЕС Дисплазiя (висока) 2(++) супрабазальнi (групками), Парабазальний, база-льний. 7,1 супрабазальж
7 4 Т-ч 63, ч 33р., 20ц (-) Дисплазiя (висока) 2 (++) супрабазальнi 12,0 супрабазальнi
8 20 Р-ч 68, ч. 49р., 20ц (+) бензпiрен, лаки, розчинники Дисплазiя (висока), lнтраепiтелiальний рак. 1(+), супрабазальнi 5,5 супрабазальн парабазаль-ний(поодинокi)
9 2 Б-й 63, ч. 30р.,15ц. (+), рентген опромiнення Дисплазiя (висока). iнтраепiтелiальний рак 3(+++) супрабазальнi 9,0 супрабаза-лы, пухлина, парабазальнi (поодинокi)
10 16 Неб-й, 55, ч 22р.20ц. (+) Y-опромiне-ння Дисплазiя (висока), iнтраепiтелiальний рак 2 (++) супрабазальж 7,3 супрабазальж
11 21 Я-ов 55, ч. Некур.(-) (+) Y-опромiнення Дисплазiя (висока), iнтраепiтелiальний рак 2 (++) супрабазальж 5,0 супрабазальж, парабазальний
12 18 С-сь 65, ч. Некур.(-) (+) Y-промiнення, Плоскоклiтин ний рак 2 (++) супробазальнi парабазальний базальний 13,1 супрабазальж, пухлина
13 3 К-ко 53, ч. 36р., 10ц (+), гербщиди, iнсектициди Плоскоштинний рак 2 (++) супрабазальж 7,2 супрабазаль-ж, пухлина
14 1 К-к 52, ч. 30р>20ц (-) Плоскоклiтинний рак 1 (+) супрабазальж. пухлина 7,3 супрабазальнi, парабазальний, пухлина
15 22 Фт-ов, 43, ч. 29р.,20ц. (+) Лiквiдатор ЧАЕС Плоскоштинний рак 2 (++) супрабазальнi, пухлина 7,8 супрабазаль- нi, пухлина парабазальний
16 15 Ш-як 77, ч. Некур.(-) (+) бензпiрен Плоскоштинний рак 3(+++) в усiх шарах i у пухлинi 13,4 супрабазальж, пухлина парабазальний (поодинои)
17 17 К-к, 69, ч. 49р.,40 ц. (+), бензпiрен Плоскоштинний рак 3(+++) пухлина (комплекси) 5,8 супрабазальж
18 11 Ку-ко, 44, ч. 15 р., 40ц. (+), свинець Плоскоштинний рак 3(+++) пухлина 10,2 супрабазальж, пухлина
У спостереженнях iнтраепiтелiального раку та раку показники р53 та Ki-67 зростали i клiтини з цими бю-маркерами локалiзувались переважно у супрабазальних шарах ще збереженого поверхневого ештелю та у пухлинних клiтинах.
Отримаш данi слугують пiдтвердженням концепцiТ "поля трансформаци" Слотера [15,] i демонструють наявнiсть у слизовiй полiв, де формуються морфоло-гiчнi стади епiтелiального канцерогенезу за постiйноТ дiТ на слизову порожнини рота епщемюлопчних фак-торiв ризику, визначених з анамнезу, на фош дiТ яких у цих оаб i розвинулась карцинома. Виявлеш у сли-зовiй на вщсташ вiд розвинуто' пухлини вс етапи п-стопатологiчноТ прогреси трансформованого фенотипу до розвитку штраеппеиального раку (Ca in citu) та раку свщчать, що у слизовш на вщсташ вщ пухлини юнують поля трансформаци, iз яких i розвинулись ди-сплазiТ та визначеш нами карциноми. Ц поля трансформаций а також уже сформован передпухлиннi стани у слизовiй, що мають у своему складi генетично змшеш та пролiферуючi клiтини, можуть пюля терапи представляти ризик розвитку вторинно-первинних пу-хлин та рецидиву [3,4,5,14,17,18,19,21].
Висновки
1. Bиявленi в слизовш на вщсташ вщ сформовано' пухлини мiкроскопiчнi поля епiтелiальних штин з комплексом ознак трансформованого фенотипу-акумуляци у клiтинах бтку гену супресора пухлинного росту р53 та експресiТ бiомаркерного бiлку пролiфе-раци Ki-67 у поверхневих супрабазальних шарах епь телiю потенцiйно можуть бути вогнищем розвитку вторинно-первинного раку та рецидиву у слизовш порожнини рота пюля проведеного лкування.
2. Стан слизово' хворих на рак порожнини рота пь сля проведено' сучасно' терапи потребуе мошторингу iз залученням бiомаркерiв злоякiсностi р53 та Ki-67 для оцiнки процеав, що вiдбуваються у слизовiй.
3. lмуногiстохiмiчне виявлення клiтин з р53 та Ki-67 у супрабазальних шарах дисплазшного епiтелiю може бути використано для об'ективiзацiТ оцiнки ступеня дисплази та ризику раку при гютолопчнш дiагностицi.
Лiтература
1. Шалимов С.А., Федоренко З.П., Гулак Л.О. Структура заболеваемости населения Украины злокачественными новообразованиями //Онкология.- 2007.-Т.3.(2-3)-С.91-95.
2. Черниченко I. О., Литвиненко О.М. Особливост форму-вання канцерогенного навантаження продук^в палЫня на органiзм // Довктля та здоров'я - 2006.- Т.36(1).-С.-46-50.
3. Almadori G., Bussu А., Cadoni G., Galli J., Rigante M., Artuso A., Maurizi M. Multistep laryngeal carcinogenesis helps our understanding of the field cancerisation phenomenon: a review // European J. of Cancer -2004.-N.40.-P. 2383-2388.
4. Braakhuis B J M., Tabor M P., Kummer J. A., Leemans C R., Brakenhoff R H. A genetic explanation of Slaughter's concept of field cancerization: Evidence and clinical implications // Cancer Res. - 2003. - N.63.-P. 1727-1730.
5. Cloos J., Leemans Ch. R., van der Sterre M.L.T., Kuik D.J., Snow G.B., Braakhuis B.J.M. Mutagen sensitivity as a
biomarker for second primary tumors after head and neck squamous cell carcinoma // Cancer Epidemiol. Biomark. Prev. - 2000- N. 9. - P. 713-717.
6. Cruz I.B., Snijders P.J.F., Meijer C.J., Braakhuis B.J.M., Snow G.B., Walboomers J. M., van der Waal I. p53 expression above the basal cell layer is an early event of malignant transformation and has predictive value for developing squamous cell carcinoma //J of Pathol. - 1999. -N.184.-P. 360-368.
7. Cruz I.B., Napier S. S., van der Waal I., Snijders P. J. F., Walboomers J. M. M., Lamey P. J., Cowan C. G., Gregg T. A., Maxwell C., Meijer C.J.L.M. Suprabasal p53 immunoexpression is strongly associated with high grade dysplasia and risk for malignant transformation in potentially malignant oral lesions from Northern Ireland //J of Clinical Pathology.-2002.-N. 55. - P. 98-104.
8. Cruz I.B., Snijders P.J.F., van Houten V.,Vosijan M., van der Waal I., Meijer C.J.L.M. Specific p53 immunostaining patterns are associated with smoking habits in patients with oral squamous cell carcinomas // J Clin. Pathol.-2002. -N.55(10).-P. 834-840.
9. Forastiere A., Koch W., Trotti A., Sidransky D.// Head and neck cancer. Engl. J. Med.-2001.- N. 345.- P.1890-1900.
10. Knudson A.G. Two genetic hits (more or less) to cancer // Nature Rev. Cancer.-2001.-N.1.-P. 157-162
11. Langdon J., Partidge M. Expression of the tumour suppressor gene p53 in oral cancer // Br. J. Maxillofac Sur.-1992.- N. 30. - P. 214-220.
12. Nowel P.C. The clonal evolution of tumor cell populations // Sience.- 1976.- N. 194.-P. 23-28.
13. Seitz H.K., Stickel F., Homann N. Pathogenetic mechanisms of upper erodigestive tract cancer in alcoholics // Int. J. Cancer. - 2004.- N. 108. - P. 483-487.
14. Shin D.M., Rim J., Ro J.Y., Shaw T., Hong W.K., Hittelman W.N. p53 expression and genetic instability in head and neek tumorigenesis // Proc. Am. Ass. Cancer Res. - 1994.-N. 35. - P. 944-950.
15. Slaughter D.P., Southwick H.W., Smejkal W. "Field cancerization" in oral stratified squamous epithelium; clinical implications of multicentric origin //Cancer (Phila).-1953.- N. 6.-P. 963-968.
16. Sobin L. H., Wittekind C.H. Head and Neck tumors-lips and oral cavity. In Wittekind CH, editor, TNM classification of malignant tumors, 5th ed. International Union Against Cancer, New York: Wiley-Liss. - 1997.- P. 59-62.
17. Tabor M. P., Brakenhoff R.H., van Houten V.M.M., Kummer J.A., Snel M.H.J., Snijders P.J.F., Snow G.B., Leemans C R., Braakhuis B J M. Persistence of genetically altered fields in head and neck cancer patients: Biologocal and clinical implications // Clin. Cancer Res. - 2001.- N.7. P. 1523-1532.
18. Tabor M.P., Brakenhoff R.H., Ruijter-Schippers H.J., van der Waal J.E., Snow G.B., Leemans C.R., Braakhuis B J M. Multiple head and neck tumors frequently originate from a single preneoplastic lesion // Am. J. Patol. - 2002.- N.161.-P.1051-1060.
19. Takeda T., Sugihara K., Hirayama Y., Hirano M., Tanuta J-I., Semba I. Immunohistological evaluation of Ki 67, p63, CK19 andp53 expression in oral epithelial dysplasias //J of Pathology and Medicine.- 2006.- N. 35(6).- P. 369-375.
20. Van Houten V.M.M., van der Cruz I, Snijders P.J F., Van Houten V., Vosjan M., Van der Waal I., and Meijer C J L M. Specific p53 immunostaining patterns are associated with smoking habits in patients with oral squamous cell carcinomas // J. Clin. Pathol. - 2002.- N. 55(11)-P. 834-840.
21. Van Houten V.M.M., Tabor M. P., van den Brekel M.W.M., Kummer J.A., Denkers F., Dijkstra J., Leemans C.R., van der Waal I., Snow G.B., Brakenhoff R.H. Mutated P53 as molecular marker for the diagnosis of head and neck cancer // J. Pathol. - 2002.- N.198.-P.476-486.
TOM J1T4. № 1-2, 2010 P.
Summary
ALTERATIONS IN TUMOR-DISTANT ORAL MUCOSA AND PROFILE OF PROTEINS P53, KI-67 IN EPITHELIAL
LAYERS IN PATIENTS WITH ORAL SQUAMOUS CELL CARCINOMA.
Kirieieva S. S., Yurchenko N. P., Ishcenko V.V., Protsyk V. S., Sidorenko M. V. Abstract
Key words: oral squamous cell carcinoma, p53, Ki-67
Investigation of the tumor-distant oral mucosa and expression of p53, Ki-67 in epithelial layers of mucosa from patients with oral squamous cell carcinoma (OSCC). Formalin-fixed biopsy specimens of tumor-distant oral mucosa were obtained from 18 patients with OSCC (male, age from 43 to 79 years). Most of the patients have the smoking-drinking status and long-term professional contact with carcinogen and mutagen. Tissue sections were immunohistochemically stained using monoclonal antibodies: for p53 (clone DO-7), for Ki-67 (clone MIB-1) and En Vision "Daco Cytomation". In tumor-distant mucosa revealed the progression of histopathological phenotype to hyperplasia, to dysplasia to carcinoma in citu and carcinoma, and expression p53, Ki-67 in suprabasal layers of mucosa. Expression p53 and Ki-67 in supraba-sal layers are the indication of the transformation phenotype in tumor-distant oral mucosa and represent high risk of development of second primary carcinomas and recurrent after treatment. The revelation of p53 and Ki-67 cells in suprabasal layers of epithelial dysplasia may provide useful information to evaluate the grading oral epithelial dysplasia and risk of cancer by histopathological diagnostics.
Branch biotechnical problems diagnosing the IPCC, of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kiev Ukrainian Ministry of the Health Public Service, Cancer Institute, Kiev
Higher State Educational Establishment of Ukraine «Ukrainian Medical Stomatological Academy», Poltava
Mamepian Ha.diu.moe do pedaKU,ii 19.05.2010p.
